Білорусь

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10.xsd" version="0.10" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.39.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="2300" case="first-letter">Гаджет</namespace>
      <namespace key="2301" case="first-letter">Обсуждение гаджета</namespace>
      <namespace key="2302" case="case-sensitive">Определение гаджета</namespace>
      <namespace key="2303" case="case-sensitive">Обсуждение определения гаджета</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Білорусь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>518</id>
    <revision>
      <id>131608</id>
      <parentid>130837</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T16:39:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>🇧🇾🇷🇺🇺🇦</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1746" xml:space="preserve">{{Держава
|Держава=Білорусь
|Самоназва= ''білорускы'' Рэcпубліка Беларусь
|Образчик=[[File:Coat of arms of Belarus (2020).svg|150px]]
|Подпис=Штатный герб Білорусї
|Розлога=207 595 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
|Обывательство=9,503807 млн. 
|Столиця=[[Мінск]]
|ГДП на особу=$7577
|Интернет-домен=.by, .бел
|Часовый пояс=UTC+3
|Телефонный код=+375
}}
[[Файл:Europe-Belarus.svg|thumb|left|200px|Полога в Европі]]
[[Файл:Flag of Belarus.svg|thumb|left|200px|Штатна застава]]
'''Білору́сь''' ({{lang-be|Беларусь, Biełaruś}}, {{lang-ru|Белоруссия}}, офіціалнов назвов '''Републіка Білору́сь''', {{lang-be|Рэспубліка Беларусь, Respublika Biełaruś}}) — внутроземный штат во выходній [[Европа|Европі]]. Гранічіть з [[Польско|Польском]] (407 км), з [[Літва|Літвов]] (660 км) і [[Латвія|Латвіёв]] (167 км) на западї, [[Росія|Росіёв]] (900 км) на северї і выходї і з [[Україна|Українов]] (975 км) на югу. Головне місто є [[Мінск]]. Презідент — [[Александр Лукашенко]]. Густота залюднѣня — 45/км². 
{{Стыржень}}

== Історія ==
[[Image:Magnus_ducatus_Lithuania,_1780.jpg|thumb|left|450px|Маґнус Дукатус Літва, Тобіас Лоттер, року 1780]]
[[Катеґорія:Білорусія]]
{{Штаты Европы}}</text>
      <sha1>l5ykat8visn0muiiee7p2w4um9cmye0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діктатура</title>
    <ns>0</ns>
    <id>629</id>
    <revision>
      <id>131615</id>
      <parentid>129025</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T20:05:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>😤</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="507" xml:space="preserve">'''Діктатура''' є авторітатівна (недемократічна) форма влады. [[політіка|Політічна]] міц є необмеджена тримана діктатором або політічнов ґрупов. Діктатура ся од абсолутной монархії одрїзнять передовшыткыма так, же позіція діктатора не є дїдїчна.
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Політіка]]</text>
      <sha1>a650jk7gqtsk8fpnrixsflcpgapb2uf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Леонардо да Вінчі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>772</id>
    <revision>
      <id>131616</id>
      <parentid>126273</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T20:08:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>/* Творба */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5455" xml:space="preserve">{{Особа
|Имя=Леонардо да Винчи
|Имя_оригиналне=Leonardo di ser Piero da Vinci
|Категория_склада=Leonardo da Vinci
|Образчик=[[File:Leonardo self.jpg|230px]]
|Образчика_подпис=Одгадованый автопортрет, 1510–1515
|Чинность=вытварник, вынаходник, ученый, мыслитель
|Уроджѣня={{Birth date|1452|04|15}}
|Мѣсто_роджѣня=Анкьяно при Винчи
|Упокоеня={{Death date and age|1519|05|02|1452|04|14}}
|Мѣсто_смерти=Кло Люсе д'Амбуаз
|Причина_смерти=
}}
'''Леонардо да Винчи''', повне имя '''Леонардо ди сер Пьеро да Винчи''', {{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} ''Leonardo di ser Piero da Vinci'' {{Audio|It-Leonardo di ser Piero da Vinci.ogg|''[leoˈnardo di ˌsɛr ˈpjɛːro da (v)ˈvintʃi]''}} (што означать: ''Леонардо, сын пана Пьера з мѣстечка Винчи''); *&amp;nbsp;[[15. апріль|15. апрѣля]] [[1452]], Анкьяно при Винчи – †&amp;nbsp;[[2. май|2. мая]] [[1519]], каштель Кло Люсе д'Амбуаз (Clos Lucé d'Amboise) — многосторонна [[Ренесанція|ренесанчна]] особа, свѣтознаный [[Італія|италийскый]] [[малярь]], [[скулптор]], архитект, натуралиста, [[музикант]], вынаходник и конштруктер.
==Творба==
;Властный погляд на творбу:Леонардо да Винчи створив образ [[чоловік|чоловѣка]], одповѣдного гуманистичным идеалам добы Высокой Ренесанции. Злучовав во собѣ [[Уменя|умѣлецкый]] талант и обширны [[Наука|научны]] [[Знаня|познаня]]. Не лишив по собѣ вельо [[Малярство|малярскых]] робот прото, бо приступав ку творбѣ яко ученый, выгледователь, позерав на [[малярство]] як на [[Наука|науку]] и породжѣня [[Природа|природы]]. В «Трактатѣ о малярствѣ» (1498) выступив яко [[умѣлствознатель]], теоретик [[Уменя|умѣня]], поважовав за нутне штудировати линѣйну и воздушну перспективу, [[Анатомія|анатомию]] и иншы стороны [[Малярство|малярства]].&lt;ref name=&quot;Дударев &quot;&gt; Дударев С.Л., сс. 86–87.&lt;/ref&gt;

{{Цитат 2|...его розум быв наставленый так еретично, же ся вобще не мѣстив до рамок даякой религии, быв он, ачей, омного веце филозоф, неж християн|{{Цитат 3|Оригинал (англ.)|„was of so heretical a cast of mind, that he conformed to no religion whatever, accounting it, perchance, much better to be a philosopher than a Christian”|M. Jourdain, Leonardo Da Vinci (2015), с. 288}}}}

;Найзнамѣйше малярске дѣло:Его мотто было: «Знай видѣти!» Наперек тому, же не быв плодовитый [[малярь]], створив найвызнамнѣйшый портрет в истории свѣтового [[Малярство|малярства]] — портрет Моны Лизы («Джоконда»), супругы [[Флоренция|флорентийского]] торговця Франческо да Джокондо (1503-1506).&lt;ref name=&quot;Дударев &quot;/&gt;

;Гипотезы, инженерны проекты, вынаходы: Леонардо высловив догадку, же [[Земля (планета)|Земля]] не е центром [[Вселена|Вселеной]], а е лем едно зоз вельох небесных тѣлес. Ему належать многочислены объявлѣня, проекты и выгледованя, намного предстигнувшы его епоху проекты: [[иригация|иригачны]] системы, [[металургия|металургичны]] пецы, вальцовны строи, землерыйны машины, подводный човен, танк, лѣтаючый апарат и парашут.&lt;ref name=&quot;Дударев &quot;/&gt;

==Жерела и одказы==
* Дударев С.Л.: Словарь-справочник по истории средних веков и раннего нового времени (термины, названия, персоналии) — Армавир: Армавирская государственная педагогическая академия; Ставрополь: изд-во «Графа», 2010. — 176 с.
* M. Jourdain, Leonardo Da Vinci., The Monist, Volume 30, Issue 2, 1 April 1920, Pages 281–291, [https://doi.org/10.5840/monist192030223]

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1452|1519|Леонардо}}
[[Катеґорія:Скулпторы]]
[[Катеґорія:Архитекторы]]
[[Катеґорія:Вынаходници]]</text>
      <sha1>ifdcpmylpijsggmbfm8bg8i7uuuo1xo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>131620</id>
      <parentid>131616</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T11:08:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>мала оправа</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5428" xml:space="preserve">{{Особа
|Имя=Леонардо да Винчи
|Имя_оригиналне=Leonardo di ser Piero da Vinci
|Категория_склада=Leonardo da Vinci
|Образчик=[[File:Leonardo self.jpg|230px]]
|Образчика_подпис=Одгадованый автопортрет, 1510–1515
|Чинность=вытварник, вынаходник, ученый, мыслитель
|Уроджѣня={{Birth date|1452|04|15}}
|Мѣсто_роджѣня=Анкьяно при Винчи
|Упокоеня={{Death date and age|1519|05|02|1452|04|14}}
|Мѣсто_смерти=Кло Люсе д'Амбуаз
|Причина_смерти=
}}
'''Леонардо да Винчи''', повне имя '''Леонардо ди сер Пьеро да Винчи''', {{Реф-инфо|[[Италиянскый язык|ит.]]}} ''Leonardo di ser Piero da Vinci'' {{Audio|It-Leonardo di ser Piero da Vinci.ogg|''[leoˈnardo di ˌsɛr ˈpjɛːro da (v)ˈvintʃi]''}} (што означать: ''Леонардо, сын пана Пьера з мѣстечка Винчи''); *&amp;nbsp;[[15. апріль|15. апрѣля]] [[1452]], Анкьяно при Винчи – †&amp;nbsp;[[2. май|2. мая]] [[1519]], каштель Кло Люсе д'Амбуаз (Clos Lucé d'Amboise) — многосторонна [[Ренесанція|ренесанчна]] особа, свѣтознаный [[Італія|италийскый]] [[малярь]], [[скулптор]], архитект, натуралиста, [[музикант]], вынаходник и конштруктер.
==Творба==
;Звластный погляд на творбу:Леонардо да Винчи явив образ творця, одповѣдного гуманистичным идеалам добы Высокой Ренесанции. Злучовав во собѣ [[Уменя|умѣлецкый]] талант и обширны [[Наука|научны]] [[Знаня|познаня]]. Не лишив по собѣ вельо [[Малярство|малярскых]] робот прото, бо приступав ку творбѣ яко ученый, выгледователь, позерав на [[малярство]] як на [[Наука|науку]] и породжѣня [[Природа|природы]]. В «Трактатѣ о малярствѣ» (1498) выступив яко [[умѣлствознатель]], теоретик [[Уменя|умѣня]], поважовав за нутне штудировати линѣйну и воздушну перспективу, [[Анатомія|анатомию]] и иншы стороны [[Малярство|малярства]].&lt;ref name=&quot;Дударев &quot;&gt; Дударев С.Л., сс. 86–87.&lt;/ref&gt;

{{Цитат 2|...его розум быв наставленый так еретично, же ся вобще не мѣстив до рамок даякой религии, быв он, ачей, омного веце филозоф, неж християн|{{Цитат 3|Оригинал (англ.)|„was of so heretical a cast of mind, that he conformed to no religion whatever, accounting it, perchance, much better to be a philosopher than a Christian”|M. Jourdain, Leonardo Da Vinci (2015), с. 288}}}}

;Найзнамѣйше малярске дѣло:Его мотто было: «Знай видѣти!» Наперек тому, же не быв плодовитый [[малярь]], створив найвызнамнѣйшый портрет в истории свѣтового [[Малярство|малярства]] — портрет Моны Лизы («Джоконда»), супругы [[Флоренция|флорентийского]] торговця Франческо да Джокондо (1503-1506).&lt;ref name=&quot;Дударев &quot;/&gt;

;Гипотезы, инженерны проекты, вынаходы: Леонардо высловив догадку, же [[Земля (планета)|Земля]] не е центром [[Вселена|Вселеной]], а е лем едно зоз вельох небесных тѣлес. Ему належать многочислены объявлѣня, проекты и выгледованя, намного предстигнувшы его епоху проекты: [[иригация|иригачны]] системы, [[металургия|металургичны]] пецы, вальцовны строи, землерыйны машины, подводный човен, танк, лѣтаючый апарат и парашут.&lt;ref name=&quot;Дударев &quot;/&gt;

==Жерела и одказы==
* Дударев С.Л.: Словарь-справочник по истории средних веков и раннего нового времени (термины, названия, персоналии) — Армавир: Армавирская государственная педагогическая академия; Ставрополь: изд-во «Графа», 2010. — 176 с.
* M. Jourdain, Leonardo Da Vinci., The Monist, Volume 30, Issue 2, 1 April 1920, Pages 281–291, [https://doi.org/10.5840/monist192030223]

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1452|1519|Леонардо}}
[[Катеґорія:Скулпторы]]
[[Катеґорія:Архитекторы]]
[[Катеґорія:Вынаходници]]</text>
      <sha1>q60scvdewz1m29ry1qn26g201ry3rcb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ню Йорк (місто)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>892</id>
    <revision>
      <id>131614</id>
      <parentid>121752</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T20:02:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>🗽</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1481" xml:space="preserve">[[Файл:NYC Montage 7.jpg|thumb|right|Ню Йорк]]

'''Ню Йорк''' (офіціално ''The City of New York'') є найлюднатїше місто [[Споєны штаты|Споєных штатів]] і ёго метрополітна область належыть ку найлюднатїшым на світї. Місто было заложене [[Нідерланды|Голандянами]] в роцї [[1625]] і од року [[1790]] є найвекшым містом Споєных штатів. Ню Йорк быв тыж першым головным містом Споєных штатів по приятю [[конштітуція|конштітуції]]. В сучасности є єдным із світовых центер обходу і фінанчницьтва. Ню Йорк мать тыж цілосвітовый вплив в области медій, політікы, едукації, забавы, уменя, [[мода|моды]] і [[реклама|рекламы]]. Є огниском міджінародных одношінь і діпломації, бо ся ту находить резіденція [[Орґанізація споєных націй|Орґанізації споєных націй]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста США]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты США]]</text>
      <sha1>rhoic3hrnffd2hmt3it08sdkfqo4dl1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Русины</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1010</id>
    <revision>
      <id>131612</id>
      <parentid>129671</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T19:56:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>/* Населїня, підґрупы і множество */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22874" xml:space="preserve">{{Далшы значіня}}
{{Інфобокс Етнічна ґрупа 
| group   = Русины
&lt;!--| image   =[[Файл:Rusyn flag.svg]]--&gt;
| image   =[[Файл:Fedor Vico (cropped).jpg|100px]][[Файл:Alexander Dukhnovich.jpg|95px]]&lt;br /&gt;[[Файл:Michael Strank.jpg|100px]][[Файл:Jimmy Carter with Andy Warhol during a reception for inaugural portfolio artists., 06-14-1977 - NARA - 175147 (cropped).jpg|92px]]
&lt;!--Do not use unfree artwork here--&gt;&lt;div style=&quot;bromanackground-color:#fee8ab&quot;&gt;[[Федор Віцо]] • [[Духновіч, Александер|Александер Духновіч]]&lt;br /&gt;[[Майкл Стренк]] • [[Енді Варгол]]&lt;/div&gt;
| poptime  = 
| region1  = {{flag|Словеньско}}
| pop1   = 63,510 
| ref1   = &lt;ref&gt;[https://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2012/02/Statistika-tab.jpg Permanently resident population by nationality and by regions and districts] - Population and Housing Census 2011, Statistical Office of the [[Словеньско]]&lt;/ref&gt; 
| region2  = {{flag|Сербія}}
| pop2   = 15,626
| ref2   = &lt;ref&gt;{{cite book| year = 2002| month = December 24| title = Issue LII, No. 295, Final Results of the Census 2002| chapter = 3. Population by national or ethnic groups by Census 2002, by municipalities| editor = Zoran Jančić| edition = Communication| pages = 6–7| publisher = Republic Statistical Office of Serbia| location = Belgrade| id = YU ISSN 0353–9555 SRB 295 SN31 241202|url = http://webrzs.stat.gov.rs/zip/esn31.pdf}}&lt;/ref&gt;
| region3  = {{flag|Україна}}
| pop3   = 10,100
| ref3   = &lt;ref name=&quot;ukraine&quot;&gt;[http://ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області&lt;br /&gt;за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]. The higher figure is an estimate based on the proportions of local-born ethnic &quot;Ukrainians&quot; living in relevant West-Ukrainian oblasts; the Dolinyan, Boyko and Hutsul areas are included. See [http://haidamaka.org.ua/obr/maps/mapa2.jpg Карта говорiв украïнськоï мови], 10.10.2008; [http://www.booksite.ru/fulltext/1/001/007/088/88994.htm Энциклопедический словарь: В 86 томах с иллюстрациями и дополнительными материалами. Edited by Андреевский, И.Е. − Арсеньев, К.К. − Петрушевский, Ф.Ф. − Шевяков, В.Т., s.v. ''Русины''. Online version. Вологда, Russia: Вологодская областная универсальная научная библиотека, 2001 (1890−1907)], 10.10.2008; [http://www.ethnologue.org/show_language.asp?code=rue Ethnologue: Languages of the World. Edited by Gordon, Raymond G., Jr., s.v. ''Rusyn''. Fifteenth edition. Online version. Dallas, Texas, U.S.A.: SIL International, 2008 (2005)], 10.10.2008; [http://www.eurominority.org/version/eng/minority-detail.asp?id_minorities=208 Eurominority: Peoples in search of freedom. Edited by Bodlore-Penlaez, Mikael, s.v. ''Ruthenians''. Quimper, France: Organization for the European Minorities, 1999–2008], 10.10.2008. How this estimate has been prepared in detail, is represented in the Table 1 of this article.&lt;/ref&gt;
| region4 = {{flag|Румуньско}}
| pop4   = 7,000
| ref4   ={{Citation needed|date=December 2009}}
| region5  = {{flag|Польско}}
| pop5   = 5,800 
| ref5   = {{Citation needed|date=December 2009}}
| region6  = {{flag|Croatia}}
| pop6   = 2,337
| ref6   = &lt;ref&gt;[http://www.dzs.hr/Hrv/censuses/Census2001/Popis/H01_02_02/H01_02_02.html Permanently resident population by nationality and by regions and districts] - Population and Housing Census 2001, Statistical Office of the [[Croatia]]&lt;/ref&gt; 
| rels   = [[Православна церьков]], [[Ґрецько-католицька церьков]]
| langs   = [[Русиньскый язык]], [[бачваньскый русиньскый язык]], [[україньскый язык]], [[словеньскый язык]], [[російскый язык]] {{Citation needed}}
| flag = [[File:Flag of Rusyns 2007.svg|200px|border]]
| related  = іншы [[славяне]], [[українцї]]
}}

'''Русины''' або '''Карпатьскы Русины''' ([[україньскый язык|по укр.]] ''русини'', [[словеньскый язык|по слов.]] ''Rusíni'', [[польскый язык|по пол.]] ''Rusini'', [[серьбскый язык|по серьб.]] ''Русини, Rusini'') — [[Выходны славяне|выходославяньска]] етнічна ґрупа.

== Населїня, підґрупы і множество ==
Русины населяют [[Закарпатьска область|Закарпатьску область]] [[Україна|Україны]], Выходне [[Словеньско]] (северовыход [[Пряшівскый край|Пряшівского края]]) і часть [[Бескиды|польскых Бескид]]; дакотра часть з них жыє в країнах, де ся переселили в часї послїднїх стороч — [[Мадярьско|Мадярьску]], [[Сербія|Сербії]] (в [[Войводина|Войводинї]], де є їх [[Русиньскый язык|язык]] признаный як єден з офіціалных языків края), [[Румунія|Румунії]], [[Молдавія|Молдавії]], [[Хорватія|Хорватiї]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], [[Канада|Канадї]], [[Австральскый Союз|Австралії]], [[Росія|Росії]]. Помімо самоназываня «Русины» і «Руснакы», тыж ся называють другыма народами як ''Угрорусины'', ''Угрорусы'', ''Карпатороссы'', ''Рутены''

[[Файл:Vojvodina west east slavs.png|thumb|left|260px| Русиньске населїня у [[Войводина|Войводинї]] ]]
Русины даякый час назад были включены в список націй [[Орґанізація націй и народів, не маючіх представительства|UNPO]]. Теперь Русинів в списку націй UNPO нїт.

По україньскім списованю населїня в 2001 року, в Закарпатской области было [[реґістрація|зареґістровано]] 10 090 Русинів. Списованя людей в року [[2002]]  в [[Польско|Польску]] — 5 863 [[Лемкы|Лемків]] (підґрупа Русинів), списованя людей року 2002 в [[Войводина|Войводинї]] — 15 626 Русинів, в Мадярьску [[2001]] — 2 079 людей.

[[Файл:Teritorio_de_rutenoj.jpg|thumb|left|300px|Етнічна теріторія карпатьскых Русинів]]

Русины — четвертый выходославяньскый народ, знамый під менами: Руснакы, Угрорусины, Угрорусы, Карпатороссы, Рутены, Русины. На початку становлїня штатности выходных славян — [[Київска Русь|Києвской Руси]], земли Русинів населяли Славяне (анткого походжіня): [[Білы Хорваты]], а Чорны Хорваты населяли Чехы і южне Польско. Жылі ту і Стары [[Булгары]]. Земля Русинів з тых часів ся зове [[Підкарпатьска Русь]]. В составі Чехословакії єй называли Підкарпатьска Русь, а в составі [[Угорьска|Угорьско]] ся называла Руська Крайна. Австроугорьскы уряды хосновали златинізованый етнонім: «рутены» деріват од «Русины». В часї [[XI]]-[[XIII стороча|XIII вік]]ів угорьскы феодалы поступно заберали земли Русинів за «засечной лініов» — граніцёв края, поступно єй посували по Підкарпатю ку підножаю гор. Правне включіня Підкарпатьской Руси до Угорьского кралёвства ся дїало в [[XIII]]-[[XIV вік]]ах. Грамоты зафіксовали обшырну катеґорію выходославяньскых назв поселїня, говорячіх о прожываню там в проїднаванім часї выходных Славян. А Києвска Русь, ослаблена сепаратізмом містных урядів — князькыма конфліктами, впала під ударами татаро — монґольского . В резултатї тых подїй Підкарпатьска Русь до початку [[XX вік]]а належала Угорьскому кралёвству.
[[Файл:Русинские субэтносы.jpg|thumb|right|260px|&lt;center&gt; Область де жыють Русины: [[Лемкы]] (блакитнов), [[Бойкы]] (гнедов), [[Долиняны]] (червенов) і [[Гуцулы]] (зеленов)&lt;/center&gt;]]

Православна Церьков Підкарпатьской Руси змушено вступила в унію з Рімом, уніатьску ґрекокатолицьку церьков 24 апріля 1646 року Ужгородской унії. З того моменту приналежность к уніатству стало ся етнічным сіґналом приналежности к славянскому етносу Русин. Як і скоре Русины упали асімілації. В резултатї асімілації Русинів і страты языка, уніаты ся появили серед Румунів, Мадярів і Словаків. Етнічна теріторія Русинів ся поступно зменшовала і в серединї XIX стороча она невелё перевышовала 50 тісяч кв.км.

В року 1910  в многонародностнім Угорьскім кралёвстві русиньскоязычного населїня убыло до 2,6 % в резултатї асімілації Русинів, а чісло уніатів ся знижыло з 5,4 % незначно до 5,2 %. Потомкы Русинів што стратили язык ся старали сохранити приналежность ку уніатству. В року 1910 множество Русинів было таке: уніатів 472 тісяч, католиків 3 тісяч, а православных ся сохранило лем 7 тісяч. Приятя уніатства евідентно загамовало Русинів од веце швыдкого темпа асімілації. Множество уніатів у другых етніках реґіону в резултатї асімілації Русинів была в року 1910 така: мадярьскоязычны уніаты 247 тісяч, румуноязычны уніаты 121 тісяч, і словакоязычны 102 тісяч. Во взаємноодношінях Русинів зо Словаками скоре ішов процес не асімілації, але процес консолідації славян Угорьска, языкы котрых дуже подобны. Взникло переходне субетнікум словако-рутены по вірї ґрекокатолици, а по языку переходный діалект словацького языка. Множество словако—рутенів в року 1830 была 12 тісяч, і к 1910 достигла уж 110 тісяч людей. В резултатї асімілаторской політікы австроухорьскых урядів в Підкарпатьскій Руси ішов інтензівный процес знижіня чісла русиньскоязычных сел, аналоґічный процесам в Ґерманії, знижіня чісла славяноязычных сел у лужічанів в Полабскій Сербії і поморянів-кашубів в Поморянії. В року 1810  в Підкарпатю было русиньскоязычных сел 776, в 1830 756 сел, і в 1880 їх остало лем 517. Несмотря на асімілацію Русинів і їх еміґрацію за океан асіміляцію Русинів, їх множество ся звекшовало. В року 1810 Русинів-уніатів было 430 тісяч, в 1910 Русинів было 482 тісяч, в 1930 достигла 570 тіс., а в 1979 978 тіс. людей. На теріторії Словеньска ся множество Русинів зменшало, в року 1810 їх было 153 тіс., в 1900 — 83 тіс., а в 1980 їх остало 47 тісяч. В Румунії теперь русиньскоязычного населїня остало 32 тісяч людей і суть концентрованы в основнім на ріцї Русковой. В Мадярьску русиньскый язык вышов з хоснованя. В Румунії іщі жыють Українцї в Буковинї и Липоване — руськы в делтї Дуная і містї Тульча.

=== на Словеньску ===
На выходї превладають Русины, на западї суть лем дакотры з русиньскых сел. Крайнов западнов точков є [[Остурня]] у [[Стара Любовня|Старой Любовнї]].

Списованя людей на Словеньску в року 2001 зазначіло 24 201 Русинів. Найвекша концентрація русинського і україньского (у выбраных народностей почас списованя людей) населїня ся находить в окресах [[Окрес Міджілабірцї|Міджілабірцї]] і [[Окрес Свідник|Свідник]]. Русиньске населїня [[Словеньско|Словеньска]] є концентроване передовшыткым в селах в горьскых масівах [[Спішска Маґура]], [[Левочскы Верхы]], [[Черґов]], [[Низкы Бескиды]], [[Сланьскы Верхы]], [[Выгорлат]], [[Буковскы Верхы]].

; Списованя людей на Словеньску в року 2001, русиньске і україньске населїня в процентах

{| class=&quot;standard&quot;
!Окрес ||%
|-
|[[Окрес Міджілабірцї]] ||align=&quot;right&quot;|45,4
|-
|[[Окрес Свідник]] ||align=&quot;right&quot;|13,0
|-
|[[Окрес Снина]] ||align=&quot;right&quot;|11,6
|-
|[[Окрес Стропков]] ||align=&quot;right&quot;|6,1
|-
|[[Окрес Гуменне]] ||align=&quot;right&quot;|5,0
|-
|[[Окрес Бардеёв]] ||align=&quot;right&quot;|4,2
|-
|[[Окрес Стара Любовня]] ||align=&quot;right&quot;|4,5
|-
|[[Окрес Пряшів]] ||align=&quot;right&quot;|1,4
|}

У карпатьскых Русинах екзістують силны процесы асімілації. Веце точный образ даколишнёго заселїня краю Русинами може дати процентове населїня православных і ґрекокатоликів:

; Списованя людей в року 2001 на Словеньску, православне і ґрекокатолицьке населїня в процентах

{| class=&quot;standard&quot;
! ||%
|-
|[[Окрес Міджілабірцї]] ||align=&quot;right&quot;|84,5
|-
|[[Окрес Свідник]] ||align=&quot;right&quot;|56,3
|-
|[[Окрес Стропков]] ||align=&quot;right&quot;|48,3
|-
|[[Окрес Собранцї]] ||align=&quot;right&quot;|43,9
|-
|[[Окрес Снина]] ||align=&quot;right&quot;|43,2
|-
|[[Окрес Стара Любовня]] ||align=&quot;right&quot;|33,0
|-
|[[Окрес Михалївцї]] ||align=&quot;right&quot;|25,6
|-
|[[Окрес Бардеёв]] ||align=&quot;right&quot;|24,5
|-
|[[Окрес Воронов над Топлёв]] ||align=&quot;right&quot;|24,4
|-
|[[Окрес Требішов]] ||align=&quot;right&quot;|24,2
|-
|[[Окрес Гуменне]] ||align=&quot;right&quot;|21,2
|-
|[[Окрес Сабінов]] ||align=&quot;right&quot;|11,3
|-
|[[Окрес Ґелніца]] ||align=&quot;right&quot;|10,6
|-
|[[Окрес Пряшів]] ||align=&quot;right&quot;|8,8
|}

== Література ==
&lt;div class=&quot;reflist4&quot; style=&quot;height: 220px; overflow: auto; padding: 3px&quot; &gt;
# [[Магочи|Magocsi, Paul Robert]]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture, Toronto, University of Toronto Press, [[2002]], {{ISBN| 0-8020-3566-3}}. О книге:[http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3763/is_200403/ai_n9363940] [http://books.google.ru/books?id=ovCVDLYN_JgC&amp;dq=encyclopedia+of+rusyn+history+and+culture&amp;pg=PP1&amp;ots=eRbaB34Ank&amp;sig=DvKAn6pmi2WA67VxILQ2qjgCdZw&amp;prev=http://www.google.ru/search%3Fq%3DEncyclopedia%2Bof%2BRusyn%2BHistory%2Band%2BCulture%26ie%3Dutf-8%26oe%3Dutf-8%26aq%3Dt%26rls%3Dorg.mozilla:ru:official%26client%3Dfirefox-a&amp;sa=X&amp;oi=print&amp;ct=title&amp;cad=one-book-with-thumbnail#PPP1,M1 Содержание, популярные отрывки:]
# Henri Baerlein, In Czechoslovakia’s hinterland, Hutchinson, [[1938]], ASIN B00085K1BA
# Bidwell Ch.E. The Language of Carpatho-Ruthenian Publications in America. Pittsburg, [[1971]].
# Christian Ganzer, Die Karpato-Ukraine 1938/39 — Spielball im internationalen Interessenkonflikt am Vorabend des Zweiten Weltkrieges, Hamburg, [[2001]] (Die Ostreihe — Neue Folge. Heft 12).
# Albert S. Kotowski, «'Ukrainisches Piemont'? Die Karpartenukraine am Vorabend des Zweiten Weltkrieges.» In: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 49 ([[2001]]), Heft 1. S. 67-95.
# Kamil Krofta, Carpathian Ruthenia and the Czechoslovak Republic, [[1934]], ASIN B0007JY0OG
# Frantisek Nemec &amp; Vladimir Moudry, The Soviet Seizure of Subcarpathian Ruthenia, Hyperion Press, Toronto, [[1955]]
#: Reprint edition: November 1, [[1980]], {{ISBN| 0-8305-0085-5}}
# Stefan A. Fent, Greetings from the Old Country to all of the American Russian people ! (Pozdravlenije iz staroho Kraja vsemu Amerikanskomu Karpatorusskomu Narodu!), [[1935]], ASIN B0008C9LY6
# Vincent Shandor, Carpatho-Ukraine in the Twentieth Century. A Political and Legal History, Cambridge, Mass., Harvard U.P. for the Ukrainian Research Institute, Harvard University, [[1997]], {{ISBN| 0-916458-86-5}}
# Peter Stercho, Carpatho-Ukraine in International Affairs 1938—1939, Notre Dame, [[1959]]
# Rusinko, Elaine ([[2003]]). ''Straddling Borders: Literature and Identity in Subcarpathian Rus',''
# Michael Winch, Republic for a day: An eye-witness account of the Carpatho-Ukraine incident, University Microfilms, [[1973]], ASIN B0006W7NUW
# Павел-Роберт [[Магочи]]. Народ нізвідки. Ілюстрована історія карпаторусинів, [[Ужгород]], [[2006]]
# Павел-Роберт Магочи. Історія України, Киев, [[2007]]. (на англ: Paul Robert Magocsi.A History of Ukraine,University of Toronto Press (Jan [[1997]]), {{ISBN| 978-0-8020-7820-9}})
# Магочий, П. Р.: Русины на Словенську. Пряшов, Русинська оброда, [[1993]].
# Paul Robert Magocsi.The Shaping of a National Identity: «Subcarpathian Rus», 1848—1948 (Harvard Ukrainian Research Institute Sources and Documents), University of Washington Press; Rev Exp edition (Oct [[2002]]), {{ISBN| 978-0-295-98146-8}}
# Paul Robert Magocsi.The Rusyns of [[Словакия|Slovakia]]: An Historical Survey (East European Monographs), Columbia University Press (23 Mar [[1994]]), {{ISBN| 978-0-88033-278-1}}
# Paul Robert Magocsi.Our People: Carpatho-Rusyns And Their Descendants in [[Северная Америка|North America]],Bolchazy Carducci Pub; 4th Rev edition (30 Jul [[2005]]), {{ISBN| 978-0-86516-611-0}}
# Magocsi, Paul Robert.An historiographical guide to Subcarpathian Rus,Harvard Ukrainian Research Institute, [[1978]], ASIN: B0000E9UBX
# Paul R. Magosci, The Ruthenian decision to unite with Czechoslovakia, Harvard Ukrainian Research Institute, [[1975]], ASIN B0006WVY9I
# Paul R. Magocsi, The Shaping of a National Identity. Subcarpathian Rus`, 1848—1948, Cambridge, Massachusetts, London, [[1978]], {{ISBN| 0-674-80579-8}}
# Magosci Paul Robert. A new Slavic language is born: The Rusyn literary language of Slovakia. — New York, [[1996]]. — VII, 79 p., VII, 68 p.
# Сб.: Русины: вопросы истории и културы. Пряшов, Русинська оброда, [[1994]].
# [http://www.rusyn.md/works/17.pdf Суляк С. Осколки Святой Руси. Очерки этнической истории руснаков Молдавии]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, научный ред-р д-р ист наук Шорников П. М.,Кишинев, изд. дом «Татьяна», [[2004]], 240 с {{ISBN| 9975-948-24-3}}
# Лабош Ф. История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї, 1745—1918. — Вуковар, [[1979]].
# Панько, Ю.: К вопросу о русинстве в Словакии и о возрождении русинскоголитературного языка. In: Wspólczesne tendencje jezyków słowiańskich. Prace naikowe Uniwersytetu Śląskiego nr 1456 T. 1. Katowice, [[1994]], s. 61-66.
# Мовчан С. П., Качараба С. П. Еміграція галицьких селян в Боснію i Герцеговіну наприкінці XIX — на початку ХХ ст. // Пробл. слов‘яно­знавства = Пробл. славяно­ве­дения. — Львів, [[1990]]. — Вип. 12. — С. 66-73.
&lt;/div&gt;

== Референції ==
{{commonscat|Rusyns}}
&lt;references/&gt;

[[Катеґорія:Треба докінчіти]]
[[Катеґорія:Русины]]</text>
      <sha1>8dx6adgz4kbxunzjo8gab5cutfkw4sy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Львів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1729</id>
    <revision>
      <id>131602</id>
      <parentid>126606</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T14:09:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>🦆</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3260" xml:space="preserve">{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Львӯв
| місцёва назва          = Львів
| образок             = Панорама центру Львова.jpg
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Lviv flag.svg
| попис прапора           = Прапор міста
| ерб                    = Coat of arms of Lviv.svg
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = Центр міста
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| край                   = [[Україна]]
| окрес                  = 
| реґіон                 = [[Львівска область]]
| заложене               = [[1256]]
| перша змінка           = 
| аґломерація            = 
| статус                 = [[1356]]
| подїл                  = 6 районїв
| жытелїв                = 717 273 (2021 р.)
| розлога                = 182,01
| ref-площа              = 
| густота                = 4300  
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|49|49|N|24|00|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 
| водойма                = Полтва
| етнікон                = 
| станція                = Львів
| відстань               = 
| желїзніця к            = 575
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 537
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 469
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 79000-79490
| адреса                 = 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, +38 (032) 297-58-00
| веб-сторінка           = http://www.city-adm.lviv.ua/
| пріматор               = Андрій Садовий
| позначкы               = 
}}
'''Львів''' (Львӯв) є місто в западнїй [[Україна|Україні]], 717 273 жытелїв, адміністратівне центрум [[Львівска область|Львівской области]]. Перше ся споминать у [[1256]] році.

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Львівска область]]
[[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]]</text>
      <sha1>47smajbv2afjqp2al663p67lwxzmjnv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Штефан Телеп</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1947</id>
    <revision>
      <id>131610</id>
      <parentid>129320</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T18:47:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповнѣня</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8967" xml:space="preserve">{{Особа
|Имя= Штефан Телеп
|Имя_оригиналне=
|Категория_склада=
|Образчик= [[File:BLANK.jpg|50px]]
|Образчика_подпис= [https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/12/stefan_telep.jpeg фото]
|Чинность= наивный малярь
|Уроджѣня= 1957
|Мѣсто_роджѣня= [[Перегримка]]&lt;ref name=Kosowski2021/&gt;
|Упокоеня= 29. децембер 2021 (64 р.)
|Мѣсто_смерти= [[Ждыня]]
|Причина_смерти=
}}
'''Штефан Телеп''' (1957–2021) был лемківскій малярь, од 1980-х жытель села [[Ждыня]] в Повіті Горлицкым.&lt;ref name=Kosowski2021&gt;Севериян Косовскiй (2021)&lt;/ref&gt;

== Жытя ==
В 1970-тых роках занимал ся [[Фотоґрафія|фотоґрафійом]], обробком дровна і гляданьом формы в коренях (korzenioplastyka). Слідуючым етапом його творчости было олійне малярство, котре стало ся гардым середком до сполніня мрий і творчой вражливости. Розпознавальны і характерны образы артисты - аматора зберают што раз то векше узнаня зо стороны творчых середвиск ак і приватных колєкцйонери. Своі образы презентувал на чысленных індивідуальных ак і на збірных выставах в краю і за границьом. Учасник медженародных пленерив.

Од 1992 рока был членом Клюбу Штукы ім. Альфреда Длуґоша при Ґалериі Двір Карвацянив в Горлицях. В 2001 році дістал артистычну нагороду ім. Альфреда Длуґоша уфундувану през Бурґомістера Міста Горлиці (Burmistrza Miasta Gorlice), а признану през юри краківскых плястыків под ведіньом проф. Лешка Дуткі, ведучого Секциі Краковского Округу – Звязок Польскых Артистив Плястыків. Того рока публикувал рівнож катальоґ Stefan Telep &quot;Zapomniana ziemia - malarstwo”, до котрого вступне слово написал проф. Володимір Кунз – долгоричний ректор Академіі Красных Штук в Кракові. Позитывна рецензия працы Ш. Телепа єст єдином рецензийом проф. Кунза для непрофесйонального артисты. В 2006 році Ш. Телеп дистал вырижніня в Ґалериі Двір Карвацянив в Горлицах. Його образы находят ся в чысленных приватных колєкциях в Польщы, ЗША, Канаді, Словациі, Украіні і Голяндиі.

В року 2011 пан Штефан Телеп сьваткувал 20-ту ричницю свойой творчой діяльности. Його робота была часто порівнувана до творчости інчого выдатного непрофесийного маляря – Епіфана Дровняка (Никыфора Креницкого). Умер в Ждыни 29. грудня/децембра 2021 р.&lt;ref name=Kosowski2021/&gt;

В року 2022, в другій ден Лемківской Ватры на Чужыні, в суботу, 6. серпня/авґуста был посмертно оціненый престіжном нагородом ім. [[Никифор Дровняк|Никыфора Креницого]] (Епіфана Дровняка). Нагороду одобрала двоюрідна сестра маляря, Штефанія Шкурат.&lt;ref name=Kosowski2022&gt;Севериян Косовскiй (2022)&lt;/ref&gt;

== Збірны выставы ==
# Ліманова - 1993 – Реґіональний Музей Лімановской Земли – выстава пн.: „Stabat Mater Dolorosa”.
# Горлиці – 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2006, 2007, 2008 – Ґалерия Штукы Двір Карвацянив – каждоричня выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
# Горлиці – 1995 – Руска Бурса – Медженародне Лемківскє Малярство.
# Зындранова – 1996 – Музей Лемківской Культуры при оказиі сьвата &quot;Од Русаль до Яна&quot;.
# Ясло – 1997 – Ясельскій Дом Культуры – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
# Кросно – Бюро Артистычных Выстав – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
# Зындранова – 1998, 1999 – I, II Медженародний Пленер „Na pograniczu kultur” – попленерова выстава.
# Бардеів (Словация) – 1999, 2000 – Hornošarisskie odwetowe stredisko – выстава Горлицкого Плястычного Середовиска.
# Реґетів – 2001, 2002 – VII, VIII Дны Гуцульскы.
# Варшава – 2002 – Hotel Ґромада.
# Крениця – 2002, 2004, 2006, 2008 – ІІ, ІІІ, ІV, V Медженародне Бєннале Лемківской/Русиньской Культуры.
# [[Пряшів]] (Словация) – 2003 – Медженародне Бєннале Русиньской Творчости –Шаріска ґалерия в Прешові.
# Пруднік – 2004 – выстава людовых творців погранича польско-ческого.
# Крениця – 2005 – Музей Нікыфора.
# Бардейовскы Купелі (Словация) – 2005 – Медженародний Пленер Народных і Етнічных Меншын.
# Краків – 2006 – Ґалерия Францускій Готель.
# Краків - 2007 – Ґалерия Польскій Дім.

== Індивідуальны выставы ==
# 1992-1996, 2001, 2007, 2008 – Лемківска Ватра в Ждыні.
# Высова – 1993, 1994 - Публична Бібльйотека.
# Усьця Рускє (Uście Gorlickie) – 1996 – Старий ресторан.
# Ґладишів – 1996, 2003 – Основна Школа ім. Александры Віслоцкой.
# Михалів – 1996, 2002, 2008 – Лемківска Ватра на чужыні.
# Ждыня – 1997 - 1999 – выстава в приватний ґалериі автора.
# Краків – 1997 – Ґалерия Украіньского Малярства – нагорода.
# Краків – 1997 – Фундация ім. Володиміра Великого.
# Зындранова – 2000, 2001 – Музей Лемківской Культуры.
# Горлиці – 2001 – Ґалерия Штукы Двір Карвацянів.
# Варшава – 2002 – Дни Лемківской Культуры.
# Варшава – 2003 – Народна Бібльйотека „Piękno Łemkowszczyzny”.
# [[Хмелёва]] (Словация) – 2005 – Дім Культуры.
# [[Міджілабірцї]] (Словация) – 2005 – Музей Анди Варголя.
# Бардейовскы Купелі (Словация) – 2006 – Скансен Старого Будивництва.
# [[Пряшів]] (Словация) – 2009.

== Одказы ==
* {{Cite web |author= '''Севериян Косовскiй''' |title= Вмер Штефан Телеп (1957 – 2021), знаный лемківскій маляр  |date= '''29.12.2021''' |publisher= Радийо Руской Бурсы (lem.fm) |url= https://www.lem.fm/vmer-shtefan-telep-1957-2021-znanyj-lemkivskij-malyar/ |accessdate= 2022-01-01}}
* {{Cite web |author= '''Севериян Косовскiй''' |title= Штефан Телеп (1957 – 2021) посмертно оціненый нагородом ім.&amp;nbsp;Никыфора |date= '''8.8.2022''' |publisher= Радийо Руской Бурсы (lem.fm) |url= https://www.lem.fm/shtefan-telep-otsinenyj-posmertno-nahorodom-im-nikyfora/ |accessdate= 2022-08-08}}
* http://korzar.sme.sk/c/4862606/v-ruskom-dome-je-vystava-krajin.html

== Референциі ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Русиньскы малярї]]</text>
      <sha1>bma7xuay3puhlwqwck7367najovatca</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>5. авґуст</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2334</id>
    <revision>
      <id>131607</id>
      <parentid>131600</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T15:57:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>одказ</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1812" xml:space="preserve">{{День рока}}

'''5. авґуст''' — 217. [[день]] рока (218. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|148}}. 

== Подѣи ==
* [[1772]] —  в [[Петербург]]у (быв 25. юл Юлианского календаря) [[Российска империя|Россия]], [[Австрийска империя|Австрия]] и [[Кральовство Пруссия|Пруссия]] подписали договор о роздѣлѣ [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польщи]]; при тому Россия достала землѣ днешной восточной [[Бѣлорусь|Бѣлоруси]], Австрия — [[Галич]]ину по [[Збруч]], а Пруссия сѣверну Польщу

== Уродили ся ==
* [[1877]] — [[Антоний Бобульскый]], писатель, драматик и выдаватель на [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]].
* [[1912]] — [[Силвестер Саламон]], [[священик]] и [[поет]] з [[Руснаци у Сербиї|войводинскых Русинох]]
* [[1930]] — [[Нил Армстронг]], америцкый [[астронавт]], первый [[Чоловік розумный|чоловѣк]], што выступив на [[Місяць (сателіт)|Мѣсяць]].

== Умерли ==
* [[1995]] — [[Кирил Галас]], [[поет]], [[педагог]], [[Лингвистика|лингвиста]], [[литература|литературознатель]]

{{Commons|August 5}}</text>
      <sha1>ruesg5ugae7bcxpcy2fbh6ojuz736y2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Великый Новгород</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4053</id>
    <revision>
      <id>131603</id>
      <parentid>123097</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T14:14:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>🇷🇺🇪🇺</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3248" xml:space="preserve">{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Великый Новгород
| місцёва назва          = Великий Новгород
| образок             = Saint Sophia Cathedral in Novgorod.jpg
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Flag of Veliky Novgorod.png{{!}}border
| попис прапора           = 
| ерб                    = Coat of Arms of Veliky Novgorod.png
| попис ерба              = 
| образок_підпис       = Софійскый собор у Великім Новгородї
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| край                   = [[Новгородска область]]
| окрес                  = 
| реґіон                 = 
| заложене               = 
| перша змінка           = 859
| аґломерація            = 
| статус                 = 
| подїл                  = 
| жытелїв                = 224 861 
| розлога                = 
| ref-площа              = 
| густота                = 2406
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|58|31|N|31|17|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 25
| водойма                = 
| етнікон                = 
| станція                = 
| відстань               = 
| желїзніця к            = 
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| етнікон                = 
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 
| адреса                 = 
| веб-сторінка           = http://www.adm.nov.ru
| пріматор               = 
| позначкы               = 
}}

'''Великый Новгород''' (до року 1999 офіціална назва — '''Новгород''') —  місто в [[Росія|Росії]], адміністратівный центер [[Новгородска область|Новгородской области]]. Лежыть у северозападнїй части [[Росія|Росії]], на ріцї [[Волхов]], 200 км на юг од [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурґа]]. Населення - 225 тис. людей.

== Історія ==
Перше ся споминать у 859 році.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Росії]]</text>
      <sha1>5swd2tvgooxm84htkwbilfjehn4xad8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Тернопіль</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5380</id>
    <revision>
      <id>131611</id>
      <parentid>131208</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T19:36:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>🗽</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3425" xml:space="preserve">{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Тернопіль
| місцёва назва          = Тернопіль
| образок             = Ternopil-Ukraine-Map.png
| образок_розмір       = 
| прапор                 =Ternopil prapor.png 
| попис прапора           = 
| ерб                    = Coat of arms of Ternopil.svg
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = 
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| край                   = [[Україна]]
| окрес                  = 
| реґіон                 = [[Тернопільска область]]
| заложене               = [[1540]]
| перша змінка           =[[1540]] 
| аґломерація            =565.1 
| статус                 = [[1540]]
| подїл                  = 
| жытелїв                = 225 004
| розлога                = 86
| ref-площа              = 
| густота                = 3 741
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|49|33|N|25|35|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 320
| водойма                = Серет
| етнікон                =тернополянин, тернополянка, тернополяни 
| станція                = Тернопіль
| відстань               = 
| желїзніця к            = 486
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 418
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 367
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 46000-499
| адреса                 = 46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, 52-20-21
| веб-сторінка           = http://rada.te.ua/
| пріматор               = Надал Сергій Віталійович
| позначкы               = 
|Магдебурзьке право=[[1548]]}}

'''Тернопіль''' є місто в [[Україна|Україні]], 225 286  жытелїв, адміністратівне центрум [[Тернопільска область|Тернопільской области]]. Перше ся споминать у [[1540]] році.

==История==
Місто засноване 1540 року Яном Амором Тарновським.

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Тернопільска область]]</text>
      <sha1>aniu3rinb04khnw4af84pwq63s49azp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>1772</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6807</id>
    <revision>
      <id>131606</id>
      <parentid>128194</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T15:56:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Igor Kercsa</username>
        <id>5504</id>
      </contributor>
      <comment>доповнѣня</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1197" xml:space="preserve">{{Навіґація про рокы|1772}}
== Подѣи ==
* [[22. марец]] — в [[Кральовство Великой Британии|Англии]] скасовали [[рабство]].
* [[5. авґуст|5. август]] —  в [[Петербург]]у (быв 25. юл Юлианского календаря) [[Российска империя|Россия]], [[Австрийска империя|Австрия]] и [[Кральовство Пруссия|Пруссия]] подписали договор о роздѣлѣ [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польщи]]; при тому Россия достала землѣ днешной восточной [[Бѣлорусь|Бѣлоруси]], Австрия — [[Галич]]ину по [[Збруч]], а Пруссия сѣверну Польщу.

== Уродили ся ==

== Умерли ==
* [[4. юл]] — [[Йоанн Брадач]], первый [[епископ]] самостойной [[Мукачовска грекокатолицка епархия|Мукачовской грекокатолицкой епархии]].

{{Commonscat|1772}}
[[Катеґорія:Рокы]]</text>
      <sha1>rdutdrw8sp0k8d0gwf6rlf5gl8j1s3o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Світова рада Русинів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10203</id>
    <revision>
      <id>131617</id>
      <parentid>123303</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T21:17:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>🌱🌱🌱</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1043" xml:space="preserve">'''Світова Рада Русинів''' (Світова Рада Русинів/Руснаків/[[Лемкы|Лемків]]) є  выконавчий орґан, котрый орґанізує [[Світовий Конґрес Русинів]]/Руснаків/Лемків (раз на два рокы), зложений з членів русиньскых орґанізаций з [[Україна|Україны]], [[Словеньско|Словеньска]], [[Польско|Польска]], [[Сербія|Сербії]], [[Мадярьско|Мадярска]], [[Румуньско|Румуньска]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Чесько|Чеська]], [[ЗША]] і [[Канада|Канады]]. На засіданях беруть участь і представникы [[Світовий Форум Русиньской Молодежы|Світового Форуму Русиньской Молодежы]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]]</text>
      <sha1>qdx3486lc13qoc6o7ft189tvchnktfz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Татарьскы удары</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10264</id>
    <revision>
      <id>131605</id>
      <parentid>122114</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T14:36:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>⚔⚔⚔</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="620" xml:space="preserve">[[Файл:Genghis Khan empire-en.svg|thumb|right|Монґольско-татарьска інвазіа до Выходньой Европы]]
'''Татарьскы удары''' або '''Татарьскы напады''' точнійше '''Монґольско-татарьскы удары''' была інвазіа войск [[Монґольска ріша|Монґольской рішы]] до [[Выходна Европа|Выходньой Европы]] у рокох 1223–1240 а пізнїйше і далей до середины [[Европа|Европы]].

[[Катеґорія:Історія]]</text>
      <sha1>4ut56a4h8td7xuv4953ofv5sjmgx3uv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любляна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10406</id>
    <revision>
      <id>131619</id>
      <parentid>121389</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T09:52:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>CommonsDelinker</username>
        <id>9283</id>
      </contributor>
      <comment>Removing [[:c:File:Ljubljana_in_Ljubljanica.jpg|Ljubljana_in_Ljubljanica.jpg]], it has been deleted from Commons by [[:c:User:Rosenzweig|Rosenzweig]] because: per [[:c:Commons:Deletion requests/Files in Category:Triple Bridge|]].</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="635" xml:space="preserve">'''Любляна''' (по {{язык+si|Ljubljana}}) - головне місто [[Словенія|Словенії]]. У містї бывать скоро 280 тісяч людей. Місто лежыть у Любляньскій [[панва (ґеоморфолоґія)|панві]] меджі [[Алпы|Алпамі]] і горамі [[Карст (горы) |Карст]] на вецей ріках - [[Любляніця]], [[Сава]], [[Ішка]], [[Ґрадащіця]] і [[Малий Ґрабен]].

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Европы]]
[[Катеґорія:Головны міста]]</text>
      <sha1>96trk04iwlrmmjukv7eyqi801wbm2x7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Донецка Людова Република</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10657</id>
    <revision>
      <id>131613</id>
      <parentid>128586</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T20:00:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>/* Історія */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7410" xml:space="preserve">{{Інфобокс країна
| native_name              = &lt;small&gt;''Донецкая Народная Республика''{{ref-ru}}&lt;br&gt;''Донецька Народна Республіка''{{ref-uk}}&lt;/small&gt;
| conventional_long_name   = Донецка Людова Република
| common_name              = 
| image_flag               = Donetsk People's Republic flag.png
| image_coat               = Official Donetsk People's Republic coat of arms.png
| image_map                = Map of the war in Donbass.svg
| 
| national_anthem          = 
| official_languages       = [[Російскый язык]],&lt;br&gt;[[Україньскый язык]]
| regional_languages       = 
| ethnic_groups            = 
| ethnic_groups_year = 
| demonym                  = 
| capital                  = [[Донецьк]]
| latd=48 |latm=00 |latNS=N |longd=37 |longm=48 |longEW=E
| largest_city             = 
| government_type          = [[Унитарна держава|Унітарный штат]] 
| leader_title1            = [[Презідент]]
| leader_name1             = Денис Пушилин
| leader_title2            = 
| leader_name2             = 
| legislature              = 
| sovereignty_type         = 
| area_km2                 = 
| area_sq_mi               = 
| percent_water            = 
| population_density_km2   = 
| population_density_sq_mi = 
| population_density_rank  = 
| GDP_PPP_year             = 
| GDP_PPP                  =
}} 
'''Донецка Людова Република''', покуртано '''ДЛР''', {{ref-ru}} ''Донецкая Народная Республика'', {{ref-uk}} ''Донецька Народна Республіка'' — самовыголошеный [[Унитарна держава|Унітарный штат]] на выходї [[Україна|Україны]], не вызнаный жаднов державов-членков [[ОЗН]]. Сама Україна означуе Донецьку Людову Републику за «терорістічну орґанізацію на окупованій теріторії Донецької области» и зачала проти ней «антитерористичну операцію (АТО)»;&lt;ref&gt;{{Cite web
| title = Ukraine’s prosecutor general classifies self-declared Donetsk and Luhansk republics as terrorist organizations
  | url = http://www.kyivpost.com/content/ukraine/ukraines-prosecutor-general-classifies-self-declared-donetsk-and-luhansk-republics-as-terrorist-organizations-348212.html 
  | date = May 16, 2014   | accessdate = 2021-11-11   | publisher = Kyiv Post }}{{ref-en}}&lt;/ref&gt; подля украинской легислативы, на означіня понятя «Донецька Людова Република» треба поуживати правилный термин «окупаційна адміністрація Російської Федерації в окупованій Донецькій області».&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 |title=Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях |publisher= zakon.rada.gov.ua |accessdate=2021-11-11}}{{ref-uk}}&lt;/ref&gt;
== Історія ==
Процес ся зачав [[7. апріля]] [[2014]], коли сепаратісты, як їх называть Україна, заяли будинок Донецькой облдержадміністрації,&lt;ref&gt;{{cite web |author= |editor= |date=7 April 2014 |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-26910210 |title=Ukraine: Pro-Russians storm offices in Donetsk, Luhansk, Kharkiv |publisher=BBC News |format= |quote= |language= |accessdate=2021-11-11 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-en}}&lt;/ref&gt; а наступно выголосили на 11. мая референдум о независлости своёй псевдреспубликы, котру назвали Донецка Людова Република.&lt;ref&gt;{{cite web |author= |editor= |date=8 КВІТНЯ 2014 |url=https://www.pravda.com.ua/news/2014/04/8/7021775/ |title=&quot;Донецька республіка&quot; поки ще є і хоче в Митний союз |publisher=Українська правда |format= |quote= |language= |accessdate=2021-11-11 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-uk}}&lt;/ref&gt;

13. апріля 2014 «дочасный презідент» Україны, Олександер Турчинов, выголосив зачаток антітерорістічной операції против незаконных збройных формацій із насаджінём збройных сил Україны.&lt;ref&gt;{{cite web |author= |editor= |date=16 April 2014 |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-27035196 |title=Ukraine says Donetsk 'anti-terror operation' under way |publisher=BBC News |format= |quote= |language= |accessdate=2021-11-11 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-en}}&lt;/ref&gt;

11 мая на части теріторії Донбаса одбыв ся анонсованый референдум о независлости ДЛР, на котрому, подля сепаратістів, около 90&amp;nbsp;% населїня, што пришло на референдум, проголосовали за независлость. На основі того проводця [[Донецьк|донецкых сепаратістів]] Денис Пушилин выголосив независлость «людовой републикы».&lt;ref&gt;{{cite web |author= |editor= |date=12. мая 2014 |url=https://www.idnes.cz/zpravy/zahranicni/ukrajina-rusko-luhansk-doneck-referendum.A140512_132651_zahranicni_aha |title=Východ Ukrajiny vyhlásil nezávislost. Chceme do Ruska, žádají separatisté |publisher=iDNES |format= |quote= |language= |accessdate=2021-11-11 |archiveurl= |archivedate=}}{{ref-cs}}&lt;/ref&gt;

[[Російська Федерація]] удїлює сепаратістам ДЛР всяку воєньску, економічну, торговну тай дипломатичну поміч, але самы російскы водці денонсують тот факт і выголошують, ож жителї Донбасу ведуть войну против «злочинного режиму» в Українї. Подля шацованя ''Crisis Group Europe and Central Asia Briefing N°79'' (5 February 2016) тото обтяжує російскый буджет о {{nowrap|$1 млрд}} рочно.&lt;ref&gt;{{cite web |author= |editor= |date= 5 February 2016 |url=http://www.crisisgroup.org/~/media/Files/europe/ukraine/b079-russia-and-the-separatists-in-eastern-ukraine.pdf |title= Russia and the Separatists in Eastern Ukraine |publisher=Crisis Group Europe and Central Asia  |format=pdf, page 1 |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= https://web.archive.org/web/20160221172014/http://www.crisisgroup.org/~/media/Files/europe/ukraine/b079-russia-and-the-separatists-in-eastern-ukraine.pdf |archivedate=21 Feb 2016 }}&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

{{Штаты Европы}}

[[Катеґорія:Невызнаны штаты]]</text>
      <sha1>tiianq8pwv5ef4sdu3rd1gqqiq9j6yd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Русы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11965</id>
    <revision>
      <id>131621</id>
      <parentid>123797</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T11:53:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>/* Етнография */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8846" xml:space="preserve">{{Народ
|group= Русы&lt;br&gt;&lt;small&gt;''Русские'' {{ref-ru}}&lt;/small&gt;
|image= [[File:Фестиваль Родовых усадеб 2013 601.jpg|300px]]
|image_caption = &lt;center&gt;Фолклорна група зо западной России&lt;/center&gt;
|population   =  по свѣтѣ 150 милионы&lt;ref name=Anatolev&gt;Анатольев С.: Нас 150 миллионов [http://russkie.org/articles/nas-150-millionov/]  &lt;/ref&gt; 
|region1      = [[Россия]]
|pop1         =  112,5 млн. (2010)
|ref1          =  &lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;&lt;ref&gt;(вкл. 1.5 млн. Крым и Севастополь)&lt;/ref&gt;
|region2      = [[Украина]]
|pop2         =  6,9 млн. (2001)
|ref2          =  &lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;&lt;ref&gt;(без Крыма и Севастополя)&lt;/ref&gt;
|region3    = [[Германия]]
|pop3        = 6,0 млн. (2003)
|ref3          = &lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;
|region4      = [[Казахстан]]
|pop4         = 3,7 млн. (2014)
|ref4         =  &lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;
|region5      = [[США]]
|pop5         = 3,2 млн. (2003)
|ref5         =  &lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;
|region6      = [[Узбекистан]]
|pop6         = 1,0 млн. (2000)
|ref6         =  &lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;
|region7      = [[Бѣлорусь]]
|pop7         = 0,8 млн. (2009)
|ref7         =  &lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;
|region8      = [[Латвия]]
|pop8         = 0,6 млн. (2011)
|ref8         =  &lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;
|languages    = &lt;center&gt;[[Русскый язык|русскый]]&lt;/center&gt;
|religions    = &lt;center&gt;[[Православна Церковь|православие]]&lt;/center&gt;
|related      = &lt;center&gt;выходны славяне&lt;/center&gt;
|footnotes = Указаны державы з популациев над 0,5 млн.
}}
[[File:Stamp of Russia 2012 No 1584 Visit Russia.jpg|thumb|300px|&lt;center&gt;Сарафан и кокошник&lt;/center&gt;]]
[[File:Ekaterina Riazanova Ilia Tkachenko 2009 Rostelecom Cup.JPG|thumb|300px|&lt;center&gt;Сарафан и косоворотка&lt;/center&gt;]]
'''Ру́сы''', {{ref-ru}} ''Русские'' — вос­точ­но­сла­вян­скый на­род, основне обывательство [[Российска Федерация|Рос­сии]]. Подля списованя з року 2010 популация в [[Российска Федерация|Рос­сии]] чинила 112,5&amp;nbsp;млн. особ. Число во свѣтѣ ся одгадуе на 150 милионы.&lt;ref name=Anatolev/&gt;

==История==
;Етимология назвы:Назва походить од зберной назвы народа Русь. Тота была тыж назвов територии, котру занимали розличны племена, означованы вкупно як Русь. Походжѣня самой назвы Русь не е до конця ясне, и суть о том розличны гипотезы, але векшина ученых поважуе, же походить она од [[Финландия|финского]] ''Routsi'' ''“Шкандинавы, Шведы”''. В [[X. стороча|X. сторочу]], по взнику [[Київска Русь|Киевской державы]], тота назва была перенесена на ей обывательох, а по часѣ на вшиткых выходных славянох.&lt;ref&gt;Толочко О. П.&lt;/ref&gt;
;Формованя нации: Як народность сформовали ся в [[XV. стороча|XV. сторочу]], як нация — в другой половцѣ [[XIX. стороча]].&lt;ref&gt;Украинский советский энциклопедический словарь, с. 106.&lt;/ref&gt; В конци  [[XV. стороча]] од етничной назвы формуе ся назва державы — [[Россия]].&lt;ref&gt;Украинский советский энциклопедический словарь, с. 93.&lt;/ref&gt; Рос­се­лѣня Русох ся до­про­во­джовало ру­си­фи­ка­ци­ев мѣ­ст­но­го обывательства в ходѣ еко­но­мичного ос­воѣ­ня новых тери­то­рий.&lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;&gt;Большая российская энциклопедия.&lt;/ref&gt;
;Диаспора:Перва габа емиграции из России взникла в роках 1917–1921. Друга — як резултат [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. Русы диаспоры жи­ють переважно в го­ро­дах, ма­ють сполоченскы и кул­тур­ны ор­га­ни­за­ции, ак­тив­но уча­ст­вують в по­ли­тичном животѣ.&lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt;
;Роспад СССР:В [[СССР]] число Русох было 145,16&amp;nbsp;млн. особ (списованя з року 1989).&lt;ref name=&quot;БЭС&quot;&gt;Большой энциклопедический словарь.&lt;/ref&gt; По роспадѣ [[СССР]] 17% (над 25&amp;nbsp;милионы особ) трафили до ближного загранича в статусѣ народностных меншин, а до зачатку рока 2000  7,5&amp;nbsp;млн. з них реемигровали до  [[Российска Федерация|Рос­сийской Федерации]].&lt;ref name=&quot;БРЭ&quot;/&gt; 

==Етнография==
З причины великой територии, нееднакых историчных и географичных условий Русы мають велике число етнографичных груп. Наперек тому, суть сполочны, або найвеце росширены, характерны елементы. Ку такым належать в женской ноши: ''сарафан'',  безрукавный вѣган, надѣваный наповерха, ''кокошник'', корунаста карабуля, а в хлопской ноши — ''косоворотка'', сорочка з роспорков не на серединѣ, але з лѣвого боку. Тоты елементы в штилизованой формѣ суть хоснованы и в сучасности, кедь дизайн костюма намѣреный на звыразнѣня «русскости». Характерный танець: ''хоровод'', помалый карѣковый танець зо спѣвом.&lt;ref&gt;Александров В. А., Тишков В. А., Шмелёва М. И.&lt;/ref&gt;

Религийны свята и обряды суть еднакы або барз подобны як у иншых [[православна церьков|православных]] выходных [[славяне|славянох]].

==Жерела и одказы==
* '''Александров В. А., Тишков В. А., Шмелёва М. И.''': Русские //Народы и религии  мира:  Энциклопедия / Гл. ред. В. А. Тишков, Редкол.: О. Ю. Артемова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. - 928&amp;nbsp;с., ил. {{ISBN| 5-85270-155-6}} Сс.&amp;nbsp;438–461.
* РУССКИЕ // '''Большая российская энциклопедия'''. Том 29. Москва, 2015, сс.&amp;nbsp;59–60. {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://bigenc.ru/ethnology/text/3521362 |title=РУ́ССКИЕ |publisher= |format= |quote= |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2020-01-15 |archiveurl= |archivedate= }}
* '''Большой энциклопедический словарь'''. Главный редактор А. М. Прохоров — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} С.&amp;nbsp;1149.
{{Commonscat|Russians}}
* '''Толочко О. П.''':Русь //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013.  {{ISBN| 966-00-0632-2}} Том 9. 2012 {{ISBN| 978-966-00-1290-5}}
* '''Украинский советский энциклопедический словарь''' в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 3. {{ISBN| 5-88500-007-7}}

== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Народы і етніка]]</text>
      <sha1>875yk1q2ru68pwwule5huuwidzkbyj8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Андрес Інієста</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12458</id>
    <revision>
      <id>131618</id>
      <parentid>127525</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T06:50:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>FMSky</username>
        <id>23008</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1772" xml:space="preserve">{{Шпортовець
| name = Андрес Інієста
| image = Andrés Iniesta (cropped).jpg
| imagesize = 230px
| alt = 
| caption = 
| nickname = 
| birthname = Andrés Iniesta
| birthdate = {{Birth date and age|1984|05|11}} 
| birthplace = [[Фуентеальбілья]], [[Шпанєлско]]
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = фотбал
| specialization = стрідополяр
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| club =[[ФК Барцелона Б]]&lt;br/&gt;[[ФК Барцелона]]
| period = 2001-2003&lt;br/&gt;2003–
| height = 179
| weight = 78
| degree = 
| spouse =
| website  =
| Commons  = Andrés Iniesta.
}}

'''Андрес Інієста''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]]. Andrés Iniesta) - є [[Шпанєльско|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], стрідополяр, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 8.

== Успіхы ==
=== Клуб ===
==== ФК Барцелона ====
*Ла Ліґа: 2004–05, 2005–06, 2008–09, 2009–10, 2010–11, 2012–13, 2014–15, 2015–16
*Копа дель Рей: 2008–09, 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17

=== Шпанєлско ===

== Одказы ==
*[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/a-iniesta Сторона ФК Барцелона]
*[https://web.archive.org/web/20171215020435/http://www.fifa.com/fifa-tournaments/players-coaches/people=183857/index.html на www.fifa.com]
*[https://int.soccerway.com/players/andres-iniesta-lujan/329/ на www.soccerbase.com]

[[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]]</text>
      <sha1>igauutur7o29lc5njg2mpp2sg0g5tkz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Владимир Святославич</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18559</id>
    <revision>
      <id>131609</id>
      <parentid>131107</parentid>
      <timestamp>2022-08-08T17:08:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>🇷🇺🇺🇦</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8947" xml:space="preserve">{{Монарх
| name            = &lt;!-- Имя --&gt; Владимир Святославич
| image           = &lt;!-- Образок: --&gt; [[Файл:Історія України-Русі. 1912. Князь Володимир Великий.jpg|200px]]
| alt             = &lt;!-- алтернативный подпис --&gt;
| caption         = &lt;!-- подпис под образок--&gt;
| title      =  &lt;!-- титул монарха --&gt;
| succession = &lt;!-- титул в главной добѣ панованя --&gt;Великый князь Киевскый
| reign           = &lt;!--главна доба: --&gt; [[979]] – [[15. юл]] [[1015]]
| coronation      = &lt;!--корунация: --&gt;
| predecessor     = &lt;!--предходник: --&gt;  [[Ярополк Святославич]]
| successor       = &lt;!--наступник: --&gt;  Святополк Владимирович

| succession1     = &lt;!-- титул в добѣ1 --&gt;Князь Новгородскый
| reign1          = &lt;!--доба1: --&gt;  [[970]] – cca [[988]]
| coronation1     = &lt;!--корунация1: --&gt;  
| predecessor1     = &lt;!--предходник1: --&gt; Святослав Игоревич
| successor1      = &lt;!--наступник1: --&gt;  Вышеслав Владимирович

&lt;!--з подобныма параметрами мож хосновати добу2: --&gt; 
| birth name       = &lt;!-- родне имя --&gt;
| baptism =&lt;!-- (датум) крещѣня --&gt; 
| birth_date      =&lt;!-- датум уроджѣня --&gt;cca 956&lt;ref name=&quot;EB&quot;&gt;Vladimir I&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Birth&gt;В иншых поданых ту жерелах од 942 до 960&lt;/ref&gt;
| birth_place     =&lt;!-- мѣсто --&gt;  
| death_date      =&lt;!-- датум смерти --&gt;[[15. юл]] [[1015]] (cca 59 рокы)
| death_place     =&lt;!-- мѣсто --&gt;  
| burial_date  =&lt;!-- датум погребу --&gt; 
| burial_place =&lt;!-- мѣсто --&gt;   
| spouse          =&lt;!-- супружество --&gt;
| issue           =  &lt;!-- потомкы --&gt; 
| religion        =&lt;!-- вѣра --&gt; [[Православна Церковь|православие]]
| house           =&lt;!-- дом --&gt;Руриковичѣ
| dynasty      =&lt;!-- династия --&gt; 
| father          =&lt;!-- отець --&gt;  [[Святослав Игоревич]]
| mother          =&lt;!-- мати --&gt;  Малуша
| signature       =&lt;!-- подпис --&gt;[[File:Coin of Vladimir the Great (reverse).svg|100px]]&lt;br&gt;Реверс стрѣберника&lt;br&gt;Владимира Святославича
| coat of arms =&lt;!-- герб --&gt;  
| motto =
}}
[[File:Cultural Gardens of Cleveland (20210845053).jpg|thumb|264px|&lt;small&gt;{{center|Владимир Святославич в [[Кливленд, Огайо|Парку Кливленда, Огайо]], скулптор [[Александер Архипенко]]}}&lt;/small&gt;]]
'''Влади́мир Святосла́вич''', споминаный тыж як '''Владимир Красное Сонѣчко''', '''Владимир Святый''', покрещеный як '''Василий'''; *cca 956&lt;ref name=&quot;EB&quot;/&gt;&lt;ref name=Birth/&gt; – †[[15. юл]] [[1015]] — князь [[Великый Новгород|новгородскый]] (969–978), [[великый князь]] киевскый (978–1015), креститель [[Русьска земля|Руси]].&lt;ref name=&quot;EB&quot;&gt;Vladimir I&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Kotlar&quot;&gt;Котляр М. Ф.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Orlov&quot;&gt;Орлов А. С., Георгиева Н. Г., Георгиев В. А.&lt;/ref&gt;

== Походжѣня и приход до влады ==
Быв немалженскый сын князя [[Святослав Игоревич|Святослава Игоревича]] и Малушы, шафарькы княгынѣ [[Олга Киевска|Олгы]]. Его отець перед тым, як ся пустити до своей послѣдной войны, посадив свого немалженского, ещи малого сына Владимира в [[Великый Новгород|Новгородѣ Великому]], куды з ним пошов пановати [[Уйко|уйко]] [[Добрыня (войвода)|Добрыня]], старшого сына, Ярополка, посадив в [[Киев]]ѣ, молодшого Олега — в [[Овруч]]и, центрѣ [[Древляне|Древлянской землѣ]] (969). По смерти [[Святослав Игоревич|Святослава Игоревича]] (972) меджи сынами настало суперѣня. Ярослав забив Олега в [[Овруч]]и (977), а на то Владимир «убоявши ся утѣк за море» до [[Шкандинавия|Шкандинавии]]. Там набрав дружину з [[Варягы|варягох]], вернув ся до [[Новгород]]а, выгнав намѣстника Ярополкового и выголосив братови войну. Спочатку забив союзника Ярополкового, полоцкого князя Рогволода и силов оженив ся з його дѣвков Рогнедов. Пак пораховавши ся з Ярополком, котрого забили варягы, Владимир Святославич вокняжився в [[Киев]]ѣ (978), ставши единовладным пановником [[Русьска земля|Руси]].&lt;ref name=&quot;Kotlar&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;Orlov&quot;/&gt; 

== Державотворець и креститель Руси ==
В наступных роках покорив [[Вятичѣ|Вятичох]], [[Радимичѣ|Радимичох]], бойовав з иншыма сосѣдами. По часѣ через административну реформу замѣнивши у центрах основных рускых земель племенных вождьох, котры там все усиловали ся ку [[Автономия|автономии]], намѣстниками — своима сынами и довѣреныма боярами, забеспечив териториалну едность державы. Реформовав законодарство. При Владимирѣ Святославичу [[Русьска земля|Русь]] вступила в добу своего процвѣтаня и меджинародного признаня. В зачатку панованя быв поганом. На змѣну многочисленым култам славянскых и неславянскых божеств росказав завести пантеон з шѣстьох богох зоз громовержцьом Перуном на челѣ. Авшак поганство не гарантовало поддержку держной владѣ, зато, зваживши интересы державы,  од половкы {{nobr|980-х}} зачав ся схыляти ку християнству, служителѣ якого были вѣрныма слугами владцьох, аж наконець, в року 988 прияв [[христианство]]. По принятю христианства як штатной религии оженив ся зоз сестров [[Византска империя|византского императора]] Аннов. Мав 12 сынох. В России приято поважовати го за [[ровноапостол]]а.&lt;ref name=&quot;Kotlar&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;Orlov&quot;/&gt; 

День памяти Владимира Святого — 15 юл.&lt;ref name=&quot;EB&quot;/&gt;

== Жерела и одказы ==
* {{Cite web  |title= '''Vladimir I''' |publisher= Encyclopedia Britannica |date= 11 Jul. 2021 |url= https://www.britannica.com/biography/Vladimir-I |accessdate= 2022-07-13}}{{ref-en}}
* {{Cite book |author= '''Котляр М. Ф.''' |chapter= Володимир Святославич Святий |title= // Енциклопедія історії України : у 10&amp;nbsp;т. / Смолій&amp;nbsp;В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. |location= Київ |publisher= Наук. думка, 2003 |isbn= 978-966-00-0734-5 |at= Том&amp;nbsp;1, сс.&amp;nbsp;619–620 |url= http://www.history.org.ua/?termin=Volodymyr_Sv }}{{ref-uk}} 
* {{Cite book |author= '''Орлов А. С., Георгиева Н. Г., Георгиев В. А.''' |chapter= Владимир I Святославович |title= 
 // Исторический словарь — 2-е изд. |location= Москва  |publisher= Проспект, 2015  |isbn= 978-5-392-18086-8 |at= с.&amp;nbsp;85 }}{{ref-ru}} 

{{Commonscat|Vladimir I of Kiev}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{lifetime|956|1015}}

[[Катеґорія:Пановници]]
[[Катеґорія:История России]]
[[Катеґорія:История Украины]]</text>
      <sha1>gehpmplxg8d715dgdxnn6huchzo302b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Путін Володимир Володимирович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18689</id>
    <revision>
      <id>131604</id>
      <timestamp>2022-08-08T14:25:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Zemant</username>
        <id>1039</id>
      </contributor>
      <comment>Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/36777047|Путін Володимир Володимирович]]»</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4998" xml:space="preserve">{{Перенаправлено|Путін}}'''Володи́мир Володи́мирович Пу́тін''' {{Життєпис}}&amp;nbsp;— російський державний та [[Политик|політичний діяч]], колишній офіцер радянської розвідки&lt;ref&gt;{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=HjQkAQAAIAAJ&amp;q=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&amp;dq=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&amp;hl=uk&amp;sa=X&amp;ved=0ahUKEwir97SRy4LkAhVEb1AKHfFCCOoQ6AEIKTAA|title=Галерея шпионажа|last=Шаваев|first=Андрей Гургенович|date=2009|year=|publisher=Инфра-М|location=Росія|pages=12|language=ru|trans_title=Галерея шпіонажу|isbn=9785160034362|quote=''... офицер советской внешней разведки ... Владимир Владимирович Путин ...''}}&lt;/ref&gt;. Чинний президент Російської Федерації і верховний головнокомандувач збройних сил Російської Федерації з 7 травня 2012 року&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Владимир Путин вступил в должность Президента России|url=http://kremlin.ru/events/president/news/57416|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}&lt;/ref&gt;.

З 31 грудня 1999 до 7 травня 2008 був президентом РФ, у 1999—2000 і 2008—2012 роках&amp;nbsp;— Головою Уряду РФ. Полковник запасу (1999). Чинний державний радник РФ 1-го класу (1997). [[Кандидат наук|Кандидат економічних наук]] (1997). Майстер спорту із самбо (1973) і [[Джудо|дзюдо]] (1975), чемпіон Ленінграда з дзюдо (1976) заслужений тренер Росії із самбо (1998).

Упродовж перших двох каденцій російська економіка оговтувалася від посткомуністичної депресії та фінансових криз, відбулось зниження безробіття та суттєве зростання [[Грубый домашный продукт|ВВП]], обумовлене, зокрема, збільшенням цін на нафту. Економічні реформи поєднувались із посиленням владної вертикалі, звуженням автономії регіонів, посиленням державного тиску на ЗМІ та зменшенням впливу великих олігархів,&amp;nbsp;майно й статки яких стали залежати від лояльності до режиму. У зовнішній політиці Путін спершу пропонував співпрацю із Заходом, утім, згодом він проголосив курс на повернення Росії статусу великої держави та протистояння [[Споєны Штаты Америцькы|США]] та [[НАТО]]. Після загострення в серпні 2008 року конфлікту навколо Південної Осетії та Абхазії Росія здійснила вторгнення в Грузію. Коли посаду глави держави обійняв близький соратник Дмитро Медведєв, Путін удруге очолив уряд, залишаючись найбільш впливовою фігурою в Кремлі. Грубі порушення на парламентських виборах 2011 зумовили хвилю народних хвилювань, тому йому довелось зіткнутися із сильним протестним рухом на президентських виборах 2012 року, на яких його вибрали на третій термін. Цей період ознаменувався обмеженням політичної свободи, посиленням традиціоналізму, [[Конзерватівізм|консерватизму]]. Ряд дослідників вказують на встановлення Путіним фашистського режиму.

За повідомленням редактора сайту «Путінізм» Артема Круглова, що вивчає невідомі факти з біографії Володимира Путіна, його батько відрізнявся девіантною поведінкою, зокрема, виколов вилами око його матері.
[[Катеґорія:Презіденты Росії]]
[[Катеґорія:Уродили ся 1952]]</text>
      <sha1>tgxp8ku7as830k4n7wmjnmjd6epmyvg</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>