Вікіпідручник ukwikibooks https://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.25 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіпідручник Обговорення Вікіпідручника Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Полиця Обговорення полиці Рецепт Обговорення рецепта TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Gadget Gadget talk Gadget definition Gadget definition talk 0 3329 36959 36284 2022-08-19T08:57:28Z 176.105.99.198 /* Трохи слів, щоб розпочати */доброго ранку (грамотна форма) wikitext text/x-wiki == Що взагалі таке есперанто? == [[Файл:Flag of Esperanto.svg|400px|thumb|Прапор Есперанто]] Ми, як сучасні люди, задамо це питання Вікіпедії. І дізнаємось що: '''[[:w:Есперанто|Есперанто]]''' – штучна міжнародна мова для рівноправного міжнародного спілкування, створена окулістом та поліглотом [[w:Заменгоф Людовик Лазар|Людовиком Лазарем Заменгофом]] у 1887 році в підсумку десятирічної праці. === Дружите з усім світом? Вивчайте есперанто! === {{eov|''Vi amikas tuta mondo? Lernu Esperanto!''}} Тепер розповімо навіщо вам її знання. Причин для вивчення есперанто можна навести кілька. Наприклад: #[[Есперанто]] — мова, яку можна швидко вивчити, а завдяки своїй простій і правильній побудові вона є легкою в застосуванні. #Те, що вона ніде та нікому не є рідною, уможливлює рівноправне становище між людьми, які спілкуються нею. ( Щоправда цікаво те, що зараз нараховується деяка кількість людей (за різними даними, від 200 до 2000), для яких есперанто є рідною мовою: це ті, чиї батьки походять з різних країн і є шанувальниками есперанто.) #Два мільйони носіїв мови поширені майже рівномірно по всьому світу. #Кажуть, що вона допомагає зрозуміти загальні принципи лінгвістики і полегшує вивчення інших мов. #Вона набагато ближча до української ніж англійська. Багато слів запозичено з латинської, грецької. Крім того є “українські” букви {{eov|J}}(Й), {{eov|Ĵ}}(Ж), {{eov|H}}(Г), {{eov|Ĝ}}(Дж), {{eov|Ŝ}}(Ш). Погано, що немає букви Y(И), хоча, ніхто не забороняє використовувати латинську в словах “іншомовного походження”. {{eov|Mi estas Bunyk}}. #Всі букви читаються завжди однаково, тому вимову можна вчити і самостійно. #Більшість користувачів цієї мови поліглоти, і взагалі цікаві люди, і кожен з них як мінімум білінгв. Тобто всі вчили її з нуля. #Існує спеціальне видання {{eov|Pasporta Servo}}, яке містить більше двох тисяч адрес есперантистів в яких можна безкоштовно заночувати подорожуючи світом. #Інтернет зараз містить багато інформації цією мовою. #Всі дуже раді новачкам. Тільки-но я в твіттері сказав “{{eov|Ĉu vi parolas en Esperanto?}}” “Чи ви розмовляєте на есперанто?”, як мені зразу ж відповів один {{eov|LaLernanto}} (учень). Він вже вчить Есперанто два роки. Все таки, кожен носій мови хоче щоб вона стала міжнародною, тому з радістю вам допоможе. #Крім того, есперанто це унікальна, і справді міжнародна культура, з власною літературою, музикою, і навіть кількома фільмами. А ще “{{eov|Vikipedio}}” з більш ніж “{{eov|cent mil artikoloj}}” (сто тисяч статтей). #І взагалі весело вчитись. Можна буде комусь сказати “уну цент дудек трі міліоно квар цент квіндек сес міл сеп цент окдек нав” (123 456 789) Єдиним недоліком, є те, що ні в одному аеропорті чи ресторані на есперанто не говорять. Але ж мови вчать не тільки для цього, і хто зна, може скоро заговорять? == Матеріали для навчання == *[[:w:eo:Ĉefpaĝo|Vikipedio]] - вікіпедія мовою есперанто. *http://www.ukrainio.org.ua/ для початківців, особливо [http://www.ukrainio.org.ua/libro/Kurso_de_Andreo.pdf Kurso de Andreo] на основі якого і створена ця книжка. *http://www.retejo.net/ukindex.html - навчальні матеріали мовою есперанто. *http://uk.lernu.net/ - кращий в світі багатомовний ресурс мови есперанто. == Алфавіт. {{eov|Alfabeto}}. == Алфавіт есперанто спроектований спеціально щоб кожній букві відповідав звук. Відповідно ніяких правил читання немає, читаємо як написано. В таблиці нижче дано велику та маленьку букви есперанто, та відповідні їм звуки записані українською. {|class="wikitable" |- ! Буква !! Український <br />відповідник !! Звучання !! Приклади звучання в словах |- |{{eov|Aa}} || A || [[File:Eo-a.ogg]] | *{{eov|Azio}}: [[File:Eo-Azio.ogg]] *{{eov|Amiko}}:[[File:Eo-amiko.ogg]] |- |{{eov|Bb}} || Б || [[File:Eo-b.ogg]] | *{{eov|Balo}}: [[File:Eo-balo.ogg]] *{{eov|Bordo}}:[[File:Eo-bordo.ogg]] |- |{{eov|Cc}} || Ц || [[File:Eo-c.ogg]] | *{{eov|Cento}}: [[File:Eo-cento.ogg]] *{{eov|Citrono}}:[[File:Eo-citrono.ogg]] |- |{{eov|Ĉĉ}} || Ч || [[File:Eo-ĉ.ogg]] | *{{eov|Ĉefurbo}}: [[File:Eo-ĉefurbo.ogg]] *{{eov|Ĉevalido}}:[[File:Eo-ĉevalido.ogg]] |- |{{eov|Dd}} || Д || [[File:Eo-d.ogg]] | *{{eov|Dolaro}}: [[File:Eo-dolaro.ogg]] |- |{{eov|Ee}} || Е || [[File:Eo-e.ogg]] | *{{eov|Eŭro}}: [[File:Eo-eŭro.ogg]] |- |{{eov|Ff}} || Ф || [[File:Eo-f.ogg]] | &nbsp; |- |{{eov|Gg}} || Ґ || [[File:Eo-g.ogg]] | &nbsp; |- |{{eov|Ĝĝ}} || Дж || [[File:Eo-ĝ.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Hh}} || Г || [[File:Eo-h.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Ĥĥ}} || Х || [[File:Eo-ĥ.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Ii}} || І || [[File:Eo-i.ogg]] | *{{eov|Insulo}}: [[File:Eo-insulo.ogg]] |- |{{eov|Jj}} || Й || [[File:Eo-j.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Ĵĵ}} || Ж || [[File:Eo-ĵ.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Kk}} || К || [[File:Eo-k.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Ll}} || Л || [[File:Eo-l.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Mm}} || М || [[File:Eo-m.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Nn}} || Н || [[File:Eo-n.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Oo}} || О || [[File:Eo-o.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Pp}} || П || [[File:Eo-p.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Rr}} || Р || [[File:Eo-r.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Ss}} || С || [[File:Eo-s.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Ŝŝ}} || Ш || [[File:Eo-ŝ.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Tt}} || Т || [[File:Eo-t.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Uu}} || У || [[File:Eo-u.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Ŭŭ}} || Ў || [[File:Eo-ŭ.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Vv}} || В || [[File:Eo-v.ogg]] |&nbsp; |- |{{eov|Zz}} || З || [[File:Eo-z.ogg]] |&nbsp; |} [[Commons:Category:Esperanto_pronunciation|Послухати більше прикладів]] *{{eov|'''G'''}} - українська ґ (задньоязиковий проривний, дзвінкіший). *{{eov|'''Ĝ'''}} - «дж» читається як один звук (джміль). *{{eov|'''Ŭ'''}} - коротке ў (схоже на англійське w) як у слові паўза ({{eov|paŭzo}}), або на кінцевий звук у слові пішов. Окрім стандартного алфавіту, есперанто має ще чотири букви, для використання в іншомовних власних назвах: {|class="wikitable" |- |{{eov|Q q}}|| {{eov|W w}} || {{eov|X x}} || {{eov|Y y}} |- |К || в, у || кс, ґз || і, и |} це стосується людей (Г. Дж. Уеллс англійською H. G. Wells, Г. Дж. Уеллс есперанто теж {{eov|H. G. Wells}}), проте не стосується, наприклад, міст (Нью-Йорк англійською New-York, а есперанто - {{eov|Novjorko}}). [[File:Eo-Novjorko.ogg]] <gallery> File:McLaren F1.jpg | {{eov|'''A'''ŭto}} File:Parus major 4 (Marek Szczepanek).jpg | {{eov|'''B'''irdo}} File:Lemon.jpg | {{eov|'''C'''itronoj}} File:Skyshot.jpg | {{eov|'''Ĉ'''ielo}} File:BrunnHeiligenstadtBauernhaus.jpg | {{eov|'''D'''omo}} File:LG_L194WT-SF_LCD_monitor.jpg | {{eov|'''E'''krano}} File:Wolfsburg VW-Werk.jpg | {{eov|'''F'''abriko}} File:Guitar 1.jpg | {{eov|'''G'''itaro}} File:Giraffe standing.jpg | {{eov|'''Ĝ'''iraffo}} File:Landsvale.jpg | {{eov|'''H'''irundo}} File:Cape dwarf chameleon (Bradypodion pumilum) male.jpg | {{eov|'''Ĥ'''ameleono}} File:Fire inside an abandoned convent in Massueville, Quebec, Canada.jpg | {{eov|'''I'''ncendio}} File:Cruisers3672.JPG | {{eov|'''J'''akto}} File:Kiew Metro Jeton.jpg | {{eov|'''Ĵ'''etono}} File:IBM PC 5150.jpg | {{eov|'''K'''omputilo}} File:Arctic Hare.jpg | {{eov|'''L'''eporo}} File:Monkey banana delight.jpg | {{eov|'''M'''akako}} File:EdioVisserslus.jpg | {{eov|'''N'''odo}} File:Hawk eye.jpg | {{eov|'''O'''ftalmo}} File:95apple.jpeg | {{eov|'''P'''omo}} File:Topazwheel.jpg | {{eov|'''R'''ado}} | {{eov|'''S'''uno}} File:Amerigo vespucci 1976 nyc aufgetakelt.jpg | {{eov|'''Ŝ'''ipo}} File:Panthera tigris tigris.jpg | {{eov|'''T'''igro}} File:Polar Bear 2004-11-15.jpg | {{eov|'''U'''rso}} File:Compass Rose English West.svg | {{eov|'''Ŭ'''esto}} File:Suitcase1.jpg | {{eov|'''V'''alizo}} File:Sable - 2.png | {{eov|'''Z'''ibelo}} </gallery> == Трохи слів, щоб розпочати == Незважаючи на те, що есперанто - мова легка для вивчення, та все ж, дещо треба вчити щоб запам'ятати. Якщо вам задають запитання, можна відповісти {{eov|Jes}} (так), а можна {{eov|ne}} (ні). Хоча, якщо ви тільки но почали вчити мову, краще відповідати чесно, щоб уникнути непорозумінь: :{{eov|Mi estas komencanto}} – я (є) початківець.- :{{eov|Mi ne komprenas}} – я не розумію. А краще, щоб ніхто не подумав що ви геть зовсім нічого не знаєте: :{{eov|Mia nomo estas Andreo}} – моє ім’я (є) Андрій. :{{eov|Mi estas el Ukrainio}} – я (є) з України. :{{eov|Mi loĝas en Kijivo}} – я живу в Києві. :{{eov|Mi estas programisto (komercanto)}} – я (є) програміст (підприємець). А потім розпитувати: :{{eov|Kiu vi estas?}} – хто ви є (як ваше ім’я)? :{{eov|De kie vi estas?}} – звідки ви (є)? :{{eov|En kiu urbo vi loĝas?}} – в якому місті ви проживаєте? :{{eov|Kio vi estas?}} – ким ви є (яка ваша професія)? А також кожній вихованій людині варто вміти говорити ввічливо: :{{eov|Bonan matenon!}} - Доброго ранку! :{{eov|Bonan tagon!}} - Добрий день! :{{eov|Bonan vesperon!}} - Добрий вечір! :{{eov|ĝis (la) revido}} - До побачення :{{eov|bonan nokton}} - добраніч :{{eov|dankon}} - дякую :{{eov|bonvolu}} - будь ласка == Есперанто - конструктор == [[Файл:Lego bricks.jpg|200px|right]] Щоб говорити мовою треба пам'ятати слова. І чим більше - тим краще. А в есперанто все зроблено зручніше. Тут слова складаються з частин, кожна з яких має своє значення. Пам'ятаючи ці частини можна складати їх у слова, отримуючи дуже багато комбінацій. Таким чином знаючи не так багато, можна використовувати дуже багато слів. Ці частини підібрані так, щоб бути найбільш звичними більшості людей. (Словниковий запас есперанто запозичений з романських, германських, слов'янських, індоєвропейських, семітських та азійських мов). Наприклад суфікс "{{eov|-ism-}}" означає вчення, політичну доктрину, релігійну догму, наприклад соціалізм, капіталізм, екстремізм... === Закінчення === [[File:Kultainen legopalikka.png|60px|left]] Закінчення в есперанто є дуже важливою частиною слова, і однозначно показує нам частину мови, відмінок та час слова. І хоча з попередньої фрази вам може здатись що ми наблизились до вивчення граматики (а так і є), але не лякайтесь. На відміну від інших мов, тут зовсім мало правил, та зовсім немає винятків з них. Крім того граматика дуже логічна, тому її вивчення не складніше за вивчення слів. І взагалі, не варто витрачати час на зазубрення таблиць граматики цілком, краще звертатись до них при потребі, і вони швидко запам'ятаються. {{eov|'''-o'''}} – закінчення іменників (Хто?, Що?...) :{{eov|direktor'''o'''}} – директор, :{{eov|telefon'''o'''}} – телефон {{eov|'''-a'''}} – закінчення прикметників, присвійних займенників, порядкових числівників (Який?..) :{{eov|bon'''a'''}} – добрий :{{eov|nov'''a'''}} – новий {{eov|'''-e'''}} – закінчення похідних прислівників (Як?) :{{eov|bon'''e'''}} – добрe :{{eov|bel'''e'''}} – красиво {{eov|'''-n'''}} – закінчення знахідного відмінка (Кого? Що?) :{{eov|vidi filmo'''n'''}} – бачити фільм :{{eov|doni libro'''n'''}} – давати книгу {{eov|'''-u'''}} – закінчення дієслів у наказовому способі (Роби!) :{{eov|skrib'''u'''}} – пиши :{{eov|mi leg'''u'''}} – я повинен читати {{eov|'''-j'''}} – закінчення множини (2, 3, ...) :{{eov|studento'''j'''}} – студенти :{{eov|libro'''j'''}} – книги {{eov|'''-i'''}} – закінчення для дієслів у неозначеній формі (інфінітив) :{{eov|legi}} – читати :{{eov|skribi}} – писати (Що робити? Що зробити?) {{eov|'''-as'''}} – закінчення для дієслів у теперішньому часі :{{eov|mi leg'''as'''}} – я читаю :{{eov|mi skrib'''as'''}} – я пишу {{eov|'''-os'''}} – закінчення для дієслів у майбутньому часі :{{eov|mi leg'''os'''}} – я читатиму (буду читати) :{{eov|mi skrib'''os'''}} – я писатиму (буду писати) {{eov|'''-is'''}} – закінчення для дієслів у минулому часі :{{eov|mi leg'''is'''}} – я читав :{{eov|mi skrib'''is'''}} – я писав {{eov|'''-us'''}} - закінчення дієслів в умовному способі. Означає дію, яка може (могла) бути виконана лише за певної умови (зробив би, якщо…) :{{eov|Se ci ne plu ekzistus}} - Якщо тебе не буде більше Можна було б сказати - "Нічого собі просто! Та тут список на цілу сторінку.", проте не забувайте, що тут ми розглянули частини мови, утворення множини та часи. А в інших мовах вивчення часів займало б мінімум двадцять сторінок, і то без списку неправильних дієслів. === Префікс === [[File:Kultainen legopalikka.png|60px|left]] Префікси мають семантику вже не граматичну, а більш словникову. <br clear="all" /> {{eov|'''bo-'''}} – споріднення через шлюб :{{eov|patrino}} – мати :{{eov|'''bo'''patrino}} – теща, свекруха. {{eov|'''ĉef-'''}} – головний :{{eov|urbo}} – місто :{{eov|'''ĉef'''urbo}} – столиця :{{eov|'''ĉef'''pago}} – головна сторінка {{eov|ĉefo}} - шеф, вождь, староста, директор, начальник. Дивіться також {{eov|estro}}. :{{eov|Lia patro estis indiana ĉefo}} - Його батько був індійським вождем. :{{eov|Mi kuŝis kun mia ĉefo}} - Я спала зі своїм начальником. {{eov|'''dis-'''}} – розділення (роз-) :{{eov|doni}} – дати :{{eov|'''dis'''doni}} – роздати {{eov|'''ek-'''}} – початок або раптовість дії :{{eov|vidi}} – бачити :{{eov|'''ek'''vidi}} – побачити {{eov|Ek!}} - гей! , нумо!. Слово часто використовується на кнопках пошуку. {{eov|'''eks-'''}} – колишній :{{eov|ministro}} – міністр :{{eov|'''eks'''ministro}} – екс-міністр {{eov|'''fi-'''}} – зневага, огида :{{eov|odoro}} – запах :{{eov|'''fi'''odoro}} – сморід {{eov|'''ge-'''}} – обох статей :{{eov|patro}} – батько :{{eov|'''ge'''patroj}} – батьки {{eov|'''mal-'''}} – пряма протилежність :{{eov|granda}} – великий :{{eov|'''mal'''granda}} – маленький {{eov|'''mis-'''}} – неправильно, помилково :{{eov|Aŭdi}} – чути :{{eov|'''mis'''aŭdi}} – причутись {{eov|'''pra-'''}} – давній (пра-) :{{eov|avo}} – дід :{{eov|'''pra'''avo}} – прадід {{eov|'''re-'''}} – зворотність, повторюваність дії :{{eov|doni}} – дати :{{eov|'''re'''doni}} – повернути === Суфікс === [[File:Kultainen legopalikka.png|60px|left]] Суфікси теж впливають на зміст слова. І пробачте за ще один довжелезний словниковий розділ. Наступний буде веселішим. <br clear="all" /> {{eov|'''-aĉ-'''}} - зневага :{{eov|vizaĝo}} - лице :{{eov|vizaĝ'''aĉ'''o}} - морда {{eov|'''-ad-'''}} - тривалість дії або багатократність процесу :{{eov|iri}} - іти :{{eov|ir'''ad'''o}} - ходьба {{eov|'''-aĵ-'''}} - річ, предмет :{{eov|manĝi}} - їсти :{{eov|manĝ'''aĵ'''o}} - їжа {{eov|'''-an-'''}} - член, житель, послідовник :{{eov|Kijivo}} - Київ :{{eov|kijiv'''an'''o}} - киянин {{eov|'''-ar-'''}} - сукупність однорідних осіб або предметів :{{eov|vorto}} - слово :{{eov|vort'''ar'''o}} - словник {{eov|'''-ĉj-'''}} - пестливість у чоловічих іменах :{{eov|patro}} - батько :{{eov|pa'''ĉj'''o}} - тато {{eov|'''-ebl-'''}} - придатність, можливість :{{eov|manĝi}} - їсти :{{eov|manĝ'''ebl'''a}} - їстівний {{eov|'''-ec-'''}} - властивість, якість :{{eov|amiko}} - друг :{{eov|amik'''ec'''o}} - дружба {{eov|'''-eg-'''}} - збільшення предмета або ознаки :{{eov|granda}} - великий :{{eov|grand'''eg'''a}} - величезний {{eov|'''-ej-'''}} - місце приміщення :{{eov|lerni}} - вчити :{{eov|lern'''ej'''o}} - школа {{eov|'''-em-'''}} - схильність :{{eov|labori}} - працювати :{{eov|labor'''em'''a}} - працьовитий {{eov|'''-end-'''}} - те, що має бути :{{eov|laboro}} - праця :{{eov|labor'''end'''o}} - робота що має бути зроблена, завдання {{eov|'''-er-'''}} - частка :{{eov|neĝo}} - сніг :{{eov|neĝ'''er'''o}} - сніжинка {{eov|'''-estr-'''}} - начальник, голова :{{eov|urbo}} - місто :{{eov|urb'''estr'''o}} - мер {{eov|'''-et-'''}} - зменшення предмета або ознаки :{{eov|domo}} - дім :{{eov|dom'''et'''o}} - хатинка {{eov|'''-i-'''}} - назва країни або регіону :{{eov|ukraino}} - українець :{{eov|Ukrain'''i'''o}} - Україна {{eov|'''-id-'''}} - дитя, нащадок :{{eov|bovo}} - бик :{{eov|bov'''id'''o}} - теля {{eov|'''-ig-'''}} - робити якимось, ким-небудь, чим-небудь :{{eov|libero}} - свобода :{{eov|liber'''ig'''i}} - звільнити {{eov|'''-iĝ-'''}} - робитися якимось, ким-небудь, чим-небудь :{{eov|edzo}} - чоловік :{{eov|edz'''iĝ'''i}} - оженитись {{eov|'''-il-'''}} - знаряддя, інструмент :{{eov|skribi}} - писати :{{eov|skrib'''il'''o}} - ручка (інструмент для письма) {{eov|'''-in-'''}} - для позначення жіночої статі :{{eov|viro}} - чоловік :{{eov|vir'''in'''o}} - жінка {{eov|'''-ind-'''}} - гідний чогось :{{eov|vidi}} - бачити :{{eov|vid'''ind'''a}} - гідний бути побаченим {{eov|'''-ing-'''}} - те, куди щось вставляється :{{eov|bolto}} - болт :{{eov|bolt'''ing'''o}} - гайка {{eov|'''-ism-'''}} - вчення, політична доктрина, релігійна догма і т.д. :{{eov|kapitalo}} - капітал :{{eov|kapital'''ism'''o}} - капіталізм {{eov|'''-ist-'''}} - людина певної професії чи переконань :{{eov|kuraci}} - лікувати :{{eov|kurac'''ist'''o}} - лікар {{eov|'''-nj-'''}} - пестливість у жіночих іменах :{{eov|patrino}} - матір :{{eov|pa'''nj'''o}} - матуся {{eov|'''-obl-'''}} - множний для числівників :{{eov|tri}} - три :{{eov|tri'''obl'''e}} - тричі {{eov|'''-on-'''}} - дробовий числівник :{{eov|kvar}} - чотири :{{eov|kvar'''on'''o}} - четвертина {{eov|'''-op-'''}} - збірний для числівників :{{eov|du}} - два :{{eov|du'''op'''e}} - удвох {{eov|'''-uj-'''}} - вмістилище, дерево, країна :{{eov|mono}} - гроші :{{eov|mon'''uj'''o}} - гаманець {{eov|'''-ul-'''}} - особа, наділена певними якостями :{{eov|junа}} - молодий :{{eov|jun'''ul'''o}} - юнак {{eov|'''-um-'''}} - без певного значення (якщо інші суфікси не підходять) :{{eov|kolo}} - шия :{{eov|kol'''um'''o}} - комір :{{eov|folio}} - листок :{{eov|foli'''um'''i}} - листати ==== Утворення дієприкметників ==== {{eov|'''-int-'''}} - активний дієприкметник минулого часу :{{eov|leginta}} - той, хто прочитав {{eov|'''-ant-'''}} - активний дієприкметник теперішнього часу :{{eov|leganta}} - той, хто читає {{eov|'''-ont-'''}} - активний дієприкметник майбутнього часу :{{eov|legonta}}- той, хто буде читати {{eov|'''-it-'''}} - пасивний дієприкметник минулого часу :{{eov|legita}} - прочитаний {{eov|'''-at-'''}} - пасивний дієприкметник теперішнього часу :{{eov|legata}} - що читається {{eov|'''-ot-'''}} - пасивний дієприкметник майбутнього часу :{{eov|legota}} - якого будуть читати === Займенники === Особові займенники. {{eov|Personaj pronomoj}}. {|class="wikitable" |- | {{eov|Mi}} - я || {{eov|Vi}} - ти || {{eov|li}} - він <br /> {{eov|ŝi}} - вона <br /> {{eov|ĝi}} - воно |- | {{eov|Ni}} - ми || {{eov|Vi}} - ви || {{eov|ili}} - вони |} [[File:Kultainen legopalikka.png|60px|left]] Тепер знову трохи нудної граматики. Але, з допомогою таблиці займенників, ви зможете вивчити 50 займенників, пам'ятаючи лише 15 частин, які можна комбінувати. Займенники бувають:<br clear="all"/> {|class="wikitable" |- ! !!{{eov|Ki-}}<br /> питальні, відносні !! {{eov|Ti-}}<br /> вказівні !! {{eov|Ĉi-}}<br /> узагальнюючі !! {{eov|NENi-}}<br /> заперечні !! {{eov|i-}}<br /> неозначені |- !'''{{eov|-u}}<br /> особа''' |{{eov|kiu?}}<br />хто?/котрий? || {{eov|tiu}}<br /> той ||{{eov|ĉiu}} <br /> кожен||{{eov|neniu}} <br /> ніхто ||{{eov|iu}} <br />хтось |- !{{eov|-o}}<br /> предмет |{{eov|kio?}} <br /> що? || {{eov|tio}} <br /> те || {{eov|ĉio}} <br /> усе || {{eov|nenio}} <br /> ніщо || {{eov|io}} <br /> щось |- !{{eov|-a}}<br /> якість |{{eov|kia?}} <br /> який? || {{eov|tia}} <br /> такий || {{eov|ĉia}} <br /> всякий || {{eov|nenia}} <br /> ніякий || {{eov|ia}} <br />якийсь |- !{{eov|-e}}<br /> місце |{{eov|kie?}} <br /> де? || {{eov|tie}} <br /> там || {{eov|ĉie}} <br /> скрізь || {{eov|nenie}} <br /> ніде || {{eov|ie}} <br /> десь |- !{{eov|-en}}<br /> напрямок |{{eov|kien?}} <br /> куди? || {{eov|tien}} <br /> туди || {{eov|ĉien}} <br /> в усіх напрямках|| {{eov|nenien}} <br /> нікуди || {{eov| ien}} <br />кудись |- !{{eov|-am}}<br /> час |{{eov|kiam?}} <br /> коли? || {{eov|tiam}} <br /> тоді || {{eov|ĉiam}} <br /> завжди || {{eov|neniam}} <br />ніколи || {{eov|iam}} <br />колись |- !{{eov|-om}}<br /> кількість |{{eov|kiom?}} <br /> скільки? || {{eov|tiom}} <br /> стільки || {{eov|ĉiom}} <br /> усе || {{eov|neniom}} <br /> ніскільки || {{eov|iom}} <br />скількись |- !{{eov|-el}}<br /> спосіб | {{eov|kiel?}} <br /> як? || {{eov|tiel}} <br /> так || {{eov|ĉiel}} <br /> по-всякому || {{eov|neniel}} <br /> ніяк || {{eov|iel}} <br /> якось |- !{{eov|-al}}<br /> причина | {{eov|kial?}} <br /> чому? || {{eov|tial}} <br /> тому || {{eov|ĉial}} <br /> з будь-яких причин|| {{eov|nenial}} <br /> ні з якої причини|| {{eov|ial}} <br /> чомусь |- !{{eov|-es}}<br /> приналежність | {{eov|kies?}} <br /> чий? || {{eov|ties}} <br /> того || {{eov|ĉies}} <br /> усіх || {{eov|nenies}} <br /> нічий || {{eov|ies}} <br /> чийсь |} Хитро придумано, правда? І хоча вам вже напевне як і мені не терпиться послухати якусь пісеньку на есперанто, чи почитати оповідання, але слів все таки бракує. Тому доведеться читати простенькі речення... :{{eov|Kio vi estas?}} - ким ви є (яка ваша професія)? :{{eov|Mi estas studento}} - я (є) студент. :{{eov|Kie estas manĝejo?}} - де (є) їдальня? :{{eov|Manĝejo estas tie.}} - їдальня там. == Ще трохи слів == === Чисельники. {{eov|Numeraloj}}. === :0 - {{eov|nulo}}, :1 - {{eov|unu}}, :2 - {{eov|du}}, :3 - {{eov|tri}}, :4 - {{eov|kvar}}, :5 - {{eov|kvin}}, :6 - {{eov|ses}}, :7 - {{eov|sep}}, :8 - {{eov|ok}}, :9 - {{eov|naŭ}}, :10 - {{eov|dek}}, :11 - {{eov|dek unu}}, :23 - {{eov|dudek tri}}, :100 - {{eov|cent}}, :222 - {{eov|ducent dudek du}}, :1000 - {{eov|mil}}, :3333 - {{eov|tri mil tricent tridek tri}}, :1 000 000 - {{eov|miliono}}, :2 002 000 - {{eov|du milionoj du mil}}, :2 000 000 000 - {{eov|du miliardoj}}. '''Арифметика ({{eov|aritmetiko}})''': :3 + 4 = 7 {{eov|tri plus kvar estas sep}} :7 - 3 = 4 {{eov|sep minus tri estas kvar}} :3*2 = 6 {{eov|trioble du estas ses}} :6/2 = 3 {{eov|ses dividite per du estas tri}} === Кольори. {{eov|Koloroj}} === Кольори веселки. {{eov|Ĉielarkа koloroj}}. ( {{eov|Ĉielo}} -небо ) {|class="wikitable" |- |bgcolor="red"|&nbsp; ||bgcolor="orange"|&nbsp; ||bgcolor="yellow"|&nbsp; ||bgcolor="green"|&nbsp; ||bgcolor=#30D5C8|&nbsp; ||bgcolor="blue"|&nbsp; ||bgcolor=#9F00FF|&nbsp; |- |{{eov|ruĝa}} ||{{eov|oranga}} ||{{eov|flava}} ||{{eov|verda}} ||{{eov|bluaj}} ||{{eov|blua}} ||{{eov|viola}} |- | червоний || оранжевий || жовтий || зелений || блакитний || синій || фіолетовий |} Решта. {{eov|Ceteraj}}. {|class="wikitable" |- |bgcolor="black"|&nbsp; ||bgcolor="grey"|&nbsp; ||bgcolor="white"|&nbsp; ||bgcolor="brown"|&nbsp; ||bgcolor="pink"|&nbsp; |- |{{eov|nigra}} ||{{eov|griza}} ||{{eov|blanka}} ||{{eov|bruna}} ||{{eov|roza}} |- | чорний || сірий || білий || коричневий || рожевий |} :світлий - {{eov|luma}} :темний - {{eov|malluma}} :яскравий - {{eov|hela, brila}} === Час. {{eov|Tempo}}=== *Ера - {{eov|Erao}} *Тисячоліття - {{eov|Jarmilo}} *Століття - {{eov|Jarcento}} *Десятиліття - {{eov|Jardeko}} *Рік - {{eov|Jaro}} *Місяць - {{eov|Monato}} {| |- |colspan=4|<center><big>Пори року. {{eov|Sezonoj}}</big></center> |- ! Зима. {{eov|Vintro}} !! Весна. {{eov|Printempo}} !! Літо. {{eov|Somero}} !! Осінь. {{eov|Aŭtuno}} |- |[[Файл:Zima-winter.jpg|150px]] ||[[Файл:Wiosna-spring.jpg|150px]] ||[[Файл:Lato-summer.jpg|150px]] ||[[Файл:Jesien-autumn.jpg|150px]] |- | *Грудень - {{eov|decembro}} *Січень - {{eov|januaro}} *Лютий - {{eov|februaro}} | *Березень - {{eov|marto}} *Квітень - {{eov|aprilo}} *Травень - {{eov|majo}} | *Червень - {{eov|junio}} *Липень - {{eov|julio}} *Серпень - {{eov|aŭgusto}} | *Вересень - {{eov|septembro}} *Жовтень - {{eov|oktobro}} *Листопад - {{eov|novembro}} |} *'''Тиждень''' - {{eov|Semajno}}. **Понеділок - {{eov|lundo}} **Вівторок - {{eov|mardo}} **Середа - {{eov|merkredo}} **Четвер - {{eov|ĵaŭdo}} **П'ятниця - {{eov|vendredo}} **Субота - {{eov|sabato}} **Неділя - {{eov|dimanĉo}} {{eov|Semajno havas sep tagojn.}} Тиждень - це сім днів. {{eov|Jaro havas tricent sesdek kvin tagojn.}} Рік - це 365 днів. {{eov|Superjaro estas jaro kiu havas ne 28 sed 29 tagojn en februaro.}} Високосний рік - це рік, що має не 28, а 29 днів у лютому. *Година - {{eov|Horo}} *Хвилина - {{eov|Minuto}} *Секунда - {{eov|Sekundo}} :{{eov|Demando}} – питання. {{eov|Al kiu urbo vi veturas?}} – до якого міста ви їдете? :{{eov|Respondo}} – відповідь. {{eov|Mi veturas al Kijivo}} – я їду до Києва. :{{eov|Jes. Mi ellernos Esperanton dum sep tagoj!}} - Так. Я вивчу есперанто за 7 днів! :{{eov|Kioma horo estas (nun)?}} – яка година є (зараз)? котра година? :{{eov|Estas ĝuste la tria}} – рівно третя (година). :{{eov|Estas dek minutoj post la tria}} – третя година 10 хв. (10 хв. на четверту). :{{eov|Estas dek minutoj antaŭ la tria}} – без 10 хв. третя (за десять третя). :{{eov|Kiu dato estas hodiaŭ?}} – яка дата (є) сьогодні? :{{eov|Hodiaŭ estas la unua de januaro}} – сьогодні (є) 1 січня. [[Категорія:Есперанто]] 5awo08r4hk0mm86vnn3zbkam3zwssof 0 7122 36960 31781 2022-08-19T10:51:36Z Vlasenko D 2794 /* Вказівники на вказівники */ wikitext text/x-wiki == Вказівники == Вказівник це змінна, значенням якої є адреса комірки пам’яті. Тобто вказівник посилається на блок даних із області оперативної пам’яті, при чому в самий його початок. Вказівник може посилатися на змінну або функцію. Для того, щоб дізнатися адресу змінної в [[C++]] існує унарна операція взяття адреси “&”. Така операція повертає адресу об’явленої змінної, для того, щоб присвоїти її вказівнику. Вказівник об’являється за тим самим принципом що і змінна, тільки перед ім’ям змінної ставиться символ *: <syntaxhighlight lang="cpp"> тип_даних * ім’я_змінної; </syntaxhighlight> Наприклад: <syntaxhighlight lang="cpp"> int *ptr_a; // вказівник; int b = 10; // проста змінна ptr_a = &b; // взяття адреси і присвоєння її вказівнику. </syntaxhighlight> В програмуванні прийнято додавати до імені вказівника приставку ''ptr'', таким чином, не дозволяючи плутати прості змінні і змінні вказівників. === Вказівники на вказівники === Вказівники можуть посилатися на інші вказівники. При цьому в комірці пам'яті, на котру буде посилатися перший вказівник, буде міститися не значення, а адреса іншого вказівника. Кількість символів “*” при об’явленні вказівника показує порядок вказівника. Щоб отримати доступ до значення, на яке посилається вказівник його слід розіменувати декілька разів.<syntaxhighlight lang="c++"> int a = 7; int *ptr_1 = &a; // вказівник на адрес змінної "а" int **ptr_2 = &ptr_1; // вказівник на адрес вказівника ptr_1 (ptr_1 вказує на змінну "а") cout << "*ptr_1 = " << *ptr_1 << endl; cout << "**ptr_2 = " << **ptr_2 << endl; // розіменування вказівника на вказівник " ** " cout << "*ptr_2 = " << *ptr_2 << endl; // так виведеться, лише адрес, на який вказує вказівник "ptr_2" // тобто адрес вказівника "ptr_1" </syntaxhighlight> === Вказівники на функції === Вказівники можуть посилатися на функції. Ім'я функції, як і ім'я масиву само по собі є вказівником, тобто містить адресу початку функції. <syntaxhighlight lang="cpp"> тип_даних (* ім’я_вказівника)(аргумент_1[, аргумент_2, ...]); </syntaxhighlight> Тип даних визначає тип значення, яке буде повертати функція, на яку посилається вказівник. Символ вказівника і його ім'я беруться в круглі дужки, щоб зазначити, що це вказівник, а не функція, яка повертає вказівник на якийсь тип даних. Після імені вказівника в круглих дужках перераховуються всі аргументи функції через кому, як при об’явленні функції. === Динамічне виділення пам'яті === Всі об'єкти в С++ можуть розміщатися в пам'яті або статично – пам'ять виділяється під час компіляції, або динамічно – під час виконання програми, за допомогою виклику функцій із стандартної бібліотеки. Статичне розміщення більш ефективне, оскільки виділення пам'яті відбувається до виконання програми, однак воно не є гнучким, оскільки ми повинні заздалегідь знати тип і розмір об'єкту. Наприклад, досить складно розмістити вміст текстового файлу в статичному масиві строк: нам необхідно заздалегідь знати його розмір. Задачі, в який потрібно зберігати і обчислювати заздалегідь невідому кількість елементів, зазвичай потребують динамічного виділення пам'яті. Основні відмінності між статичними і динамічними об'єктами такі: * статичні об'єкти визначаються іменованими змінними, і дії над цими змінними проводяться напряму, з використанням їх імен. Динамічні об'єкти не мають власних імен і дії над ними виконуються за допомогою вказівників. * виділення і звільнення пам'яті під статичними об'єктами виконується компілятором автоматично. Виділення і звільнення пам'яті під динамічні об'єкти цілком залежить від програміста. Ця задача досить складна і під час цього виникають помилки. Для динамічного виділення пам'яті існують оператори ''new'' і ''delete''. Оператор new має дві форми. Перша форма виділяє пам'ять під динамічний об'єкт одиничного типу: <syntaxhighlight lang="cpp"> int *ptr_int = new int(1024); </syntaxhighlight> Тут оператор new виділяє пам'ять під безіменний об'єкт типу int і ініціалізує його значенням 1024 і повертає адресу створеного об'єкта. Ця адреса використовується для ініціалізації вказівника ''ptr_int''. Всі дії над таким об'єктом виконуються шляхом розіменування даного вказівника, оскільки явно проводити операції з динамічним об'єктом не можна. Друга форма оператору new виділяє пам'ять під масив заданого розміру, який складається з елементів заданого типу: <syntaxhighlight lang="cpp"> int *ptr_array = new int[4]; </syntaxhighlight> В цьому прикладі відбувається виділення пам'яті під масив із чотирьох елементів типу int. Така форма оператора new не дозволяє ініціалізувати елементи масиву, там будуть випадкові значення. Деяку плутанину вносить те, що обидві форми оператору new повертають однаковий вказівник. В прикладі вказівник на ціле число і на масив оголошені однаково. .Коли динамічний об'єкт більше не потрібен, мі повинні явним способом звільнити відведену під нього пам'ять. Це робиться за допомогою оператору delete, який як і new також має дві форми – для одиничної змінної і для масиву: <syntaxhighlight lang="cpp"> delete[] ptr_array; </syntaxhighlight> Якщо ми забудемо звільнити пам'ять, вона більше не буде використовуватися, однак повернути її системі буде не можливо, оскільки більше немає вказівника на неї. Таке явище називається – витік пам'яті. Програма може завершитися аварійно із-за нестачі пам'яті (якщо витоки пам'яті будуть відбуватися в великих масштабах, чи програма працюватиме достатньо довго). Невеликий витік пам'яті важко виявити, але існують утиліти, які допомагають це зробити. Приклад: <syntaxhighlight lang="cpp"> int *pi = new int(0); int *p_array = new int[10]; while ( *pi < 10 ) { p_array[*pi] = *pi; *pi = *pi + 1; } delete pi; </syntaxhighlight> {{BookCat}} gxrzapyagjjih99hz8zexbj0uvuxmfl