Швачка

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10.xsd" version="0.10" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіджерела</sitename>
    <dbname>ukwikisource</dbname>
    <base>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.39.0-wmf.22</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіджерела</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіджерел</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="102" case="first-letter">Автор</namespace>
      <namespace key="103" case="first-letter">Обговорення автора</namespace>
      <namespace key="116" case="first-letter">Архів</namespace>
      <namespace key="117" case="first-letter">Обговорення архіву</namespace>
      <namespace key="250" case="first-letter">Сторінка</namespace>
      <namespace key="251" case="first-letter">Обговорення сторінки</namespace>
      <namespace key="252" case="first-letter">Індекс</namespace>
      <namespace key="253" case="first-letter">Обговорення індексу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="2300" case="first-letter">Gadget</namespace>
      <namespace key="2301" case="first-letter">Gadget talk</namespace>
      <namespace key="2302" case="case-sensitive">Gadget definition</namespace>
      <namespace key="2303" case="case-sensitive">Gadget definition talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Швачка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1957</id>
    <revision>
      <id>456355</id>
      <parentid>41453</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:07:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="494" xml:space="preserve">{{неоднозначність}}
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]] — вірш [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]]
* [[Струни/Том 1/Швачка|Швачка]] — вірш [[Автор:Михайло Старицький|Михайла Старицького]]
* [[Кобзарь (1876)/Том 1/Швачка|Швачка]] — вірш [[Автор:Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]]</text>
      <sha1>3jhovyaf86ltgwmddy0pm9ied2rpu0g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Слово о полку Ігоревім</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17039</id>
    <revision>
      <id>456393</id>
      <parentid>405110</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:37:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1685" xml:space="preserve">{{переклади
 | автор      = невідомий
 | оригінал   = [[:ru:Слово о полку Игореве|Слово о пълку Игоревѣ]]
 | переклад = Слово о полку Ігоревім
}}

* [[Слово про похід Ігорів (Гребінка)|Слово про похід Ігорів]] — переклад [[Автор:Леонід Гребінка|Леоніда Гребінки]]
* {{L2s|Слово о пълку Игоревѣ|Слово о пълку Игоревѣ (1876).djvu}} — переклад і пояснення [[Автор:Омелян Огоновський|Омеляна Огоновського]] (1876)
* [https://hurtom.me/viewtopic.php?t=49157 Слово о полку Ігорево̂мъ]. Львів : Ом. Партыцкій, 1884. Библіотека „Зорѣ“
* [[Струни/Том 1/Слово о полку Ігоревім|Слово о полку Ігоревім]] — видання в антології «Струни» під редакцією [[Автор:Богдан Лепкий|Богдана Лепкого]] (1922)
* Слово про Ігорів похід. Переспівав М.М. Мельник. Львів, 1936.
* [[Ігор — князь сіверський]] — переклад [[Автор:Степан Руданський|Степана Руданського]]
* [[Твори (Франко, 1956–1962)/18/Слово про похід Ігоря|Слово про похід Ігоря]] {{збірка|Франко, 20-18}}

[[Категорія:Навчальна програма з української літератури 9 клас]]</text>
      <sha1>j7nljotkovd4ni94b01g1vryrpk8xb8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Володимир Бірчак</title>
    <ns>102</ns>
    <id>20361</id>
    <revision>
      <id>456408</id>
      <parentid>248349</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T20:35:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1268" xml:space="preserve">__NOTOC__
{{автор
 | прізвище = Бірчак
}}
== Твори ==
=== Видання ===
* [[Матура (збірка)|Матура]]. {{fine|Львів, 1902}}
{{fine block/s|style=margin-left:2em}}
* [[Матура (збірка)/Взаїмність|Взаїмність]]
* [[Матура (збірка)/Матура|Матура]]
* [[Матура (збірка)/Моя істория|Моя істория]]
* [[Матура (збірка)/Нема шансів|Нема шансів]]
* [[Матура (збірка)/Нетля і Лилик|Нетля і Лилик]]
* [[Матура (збірка)/Перестаньмо курити|Перестаньмо курити]]
* [[Матура (збірка)/Перше розчарованє|Перше розчарованє]]
{{fine block/e}}

=== Статті ===
* Візантійська церковна пісня і Слово о полку Ігореві // {{fine|Записки наукового товариства імені Шевченка. Тт. 95, {{l2s|96|Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XCVI (1910).pdf}}. Львів. 1910}}

{{PD-auto}}
{{Authority control}}
[[Категорія:Українські автори]]</text>
      <sha1>1451a9hw4rp98zh801a9xymcp60zozu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Павло Грабовський/Поезія</title>
    <ns>102</ns>
    <id>26649</id>
    <revision>
      <id>456367</id>
      <parentid>421124</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:52:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18006" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>tu262vqcheggqlpwvlqdylbeccup6w0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931 (1931).djvu/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>35081</id>
    <revision>
      <id>456376</id>
      <parentid>81294</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T18:30:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2386" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;стільки поплечників, що всяка ухвала мусить бути переведена по їх думці, коли вона тільки дотикає їх інтересів.

Так отже справа організації тернопільського міщанства ставала чимраз більше актуальною і силою ходу самого життя зближалася до своєї розвязки.

{{Asterism|2|2em}}

Ядром — клітиною, з якої почалась і остаточно оформилась пізнінша міщанська організація, був ''міщанський хор''. В Тернополі був вже здавна церковний хор при церкві Різдва Христового (т. зв. середній). Був це хор мішаний і ним управляв деякий час теольоґ Ґорецький а відтак дяк Релеза зі сином Лукою. Члени того хору, переважно молодші міщани, що безпосередньо зацікавилися були частими виступами в Тернополі хорів денисівського, білецького та їн., попросили церковний заряд, щоби для піднесення культури співу вислано до Денисова, до о. И. Вітошинського, кількох міщан-співаків на курс для вишколення диріґентів.

Тодішний парох Тернополя о. Фортуна згодився на це і до Денисова вислано на курс міщанина Івана Чубатого, сина Андрія і дяка Тому Напруженого. Відбувши науку оба курсанти стали диріґентами мішанського хору в Тернополі та деякий час чергувались у своїй праці. Згодом однак хор розділився на дві окремі частини: мішаний і мужеський з тим, що міщанин Іван Чубатий став диріґентом мужеського хору. Тому то якраз хорови (мужесько-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fb8x2pvudg33doj6gfepo51emffd28c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931 (1931).djvu/23</title>
    <ns>250</ns>
    <id>35082</id>
    <revision>
      <id>456457</id>
      <parentid>81340</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T06:25:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="281" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі №7.png|300px|безрамки|центр]]

{{c|{{larger|'''† Міщанин Іван Чубатий,'''}}}}
{{c|'''диріґент першого міщанського хору.'''}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7xzmh7n0mam3m6lozy3zo1ejgd0jhf4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931 (1931).djvu/22</title>
    <ns>250</ns>
    <id>35084</id>
    <revision>
      <id>456456</id>
      <parentid>81297</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T06:24:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2800" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;му) судилося стати зародком нової міщанської орґанізації, відомої пізнійше і до сьогодня під назвою Товариства „Міщанське Брацтво“ в Тернополі.

Ізза недостачі власної домівки мужеський хор сходився на проби деякий час в помешканні самого диріґента міщанина Івана Чубатого. Небавом почав хор виступати вже як самостійна одиниця на ріжних концертах, вечерницях etc. і презентувався — як на свої сили під той час — доволі добре. Його членами були, переважно молоді міщани: Павло Чубатий, Антін Кучерішка, Володимир Чубатий син Степана, Микола Кордибан, Степан Чубатий син Григорія, Іван Джус, Теодор Кравченюк, Григорій Кордибан, Іван Кордуба с. Григорія, Михайло Філінський, Ігнатій Завадович, Григорій Вацик, Микола Фещук і и., з яких нині і половини немає між живими. Хор розвивався доволі гарно, давав церковні і світські концерти, зеднав собі симпатії тернопільського громадянства і став навіть досить важним фактором у регулюванні життя тернопільського міщанства взагалі. Хором зацікавилися також місцеві інтелігенти і стали йому до помочі. Особливо близько до його станули між ин. тодішний канд. адвок. д-р Данило Стахура, д-р Лошнів Іван, д-р Гарасимів, нот. субст. Роман Бачинський і и. Взаїмовідносини поміж поодинокими місцевижи інтелігентами і міщанами — членами хору були часто дуже щирі, сердечні, приятельські. Про те можуть посвідчити факти, що деякі з інтелігентів, що в тому часі в Тернополі були в близьких відносинах до міщан, відійшовши згодом з Тернополя на інші урядові посади чи і., ще доволі довго — а деякі на-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r73d6rmzdvp2vl7z1ge417h3bdodmhq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931 (1931).djvu/25</title>
    <ns>250</ns>
    <id>35085</id>
    <revision>
      <id>456460</id>
      <parentid>81298</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T08:07:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2879" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;віть до кінця свого життя— переписувалися з тернопільськими міщанами і все нагадували собі взаїмно пережиті моменти спільної праці. В архіві Товариства „Міщ. Брацтво“ зберігаються пр. частина листування д-ра Данила Стахури з пок. міщанином Павлам Чубатим, подарованого цим останнім перед своєю смертю Товариству. Листи датовані вже пр. аж роком 1924., коли то д-р Стахура вже давно покинув був Тернопіль і був суддею на Закарпатті, в м. Берегсас. Свої листи (звичайно з особистими фотографіями, присвятами etc.) адресує д-р Стахура не інакше як прим. „Щирому Товаришови з молодих літ Павлови Чубатому міщанинови в Тернополі“, а в письмах тих повно зворушливих споминів з давноминулих літ, спеціяльнож з р. 1889., коли то они оба — як сказано в листах — „разом в хорі співали і разом підчас ріжних святкувань щиро забавлялися“.

Міщанський мужеський хор — про який мова — виєднав собі у тодішного голови комітету фондації князя Константина Острожського, адвоката д.ра Лучаківського дозвіл на те, що проби хору, сходини співаків etc. могли відбуватися в будинку фондації і ця обставина знов підсилила діяльність хору. Чимала заслуга в справі орґанізації тернопільського міщанства належить також радникови суду Ізидорови Мидловському, який при міщанському хорі зорганізував перший міщанський ''аматорський гурток'' став на довгий час його душею-провідником. Під його проводом аматори читали пєси, виучували ролі і давали вистави в тодішній замковій салі. Діяльними членами гуртка в тому часі були міщани: Антін Кучерішка, Павло Чубатий, Іван Джус, Василь Фещук, Михайло Мельничук,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bo9lcffeafo8qgj7a8lf01lhlxehmo2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456461</id>
      <parentid>456460</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T08:08:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2881" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;віть до кінця свого життя — переписувалися з тернопільськими міщанами і все нагадували собі взаїмно пережиті моменти спільної праці. В архіві Товариства „Міщ. Брацтво“ зберігаються пр. частина листування д-ра Данила Стахури з пок. міщанином Павлам Чубатим, подарованого цим останнім перед своєю смертю Товариству. Листи датовані вже пр. аж роком 1924., коли то д-р Стахура вже давно покинув був Тернопіль і був суддею на Закарпатті, в м. Берегсас. Свої листи (звичайно з особистими фотографіями, присвятами etc.) адресує д-р Стахура не інакше як прим. „Щирому Товаришови з молодих літ Павлови Чубатому міщанинови в Тернополі“, а в письмах тих повно зворушливих споминів з давноминулих літ, спеціяльнож з р. 1889., коли то они оба — як сказано в листах — „разом в хорі співали і разом підчас ріжних святкувань щиро забавлялися“.

Міщанський мужеський хор — про який мова — виєднав собі у тодішного голови комітету фондації князя Константина Острожського, адвоката д.ра Лучаківського дозвіл на те, що проби хору, сходини співаків etc. могли відбуватися в будинку фондації і ця обставина знов підсилила діяльність хору. Чимала заслуга в справі орґанізації тернопільського міщанства належить також радникови суду Ізидорови Мидловському, який при міщанському хорі зорганізував перший міщанський ''аматорський гурток'' став на довгий час його душею-провідником. Під його проводом аматори читали пєси, виучували ролі і давали вистави в тодішній замковій салі. Діяльними членами гуртка в тому часі були міщани: Антін Кучерішка, Павло Чубатий, Іван Джус, Василь Фещук, Михайло Мельничук,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3uh5wnhaz2ak85345yhlhj7cieghhpr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931 (1931).djvu/27</title>
    <ns>250</ns>
    <id>35086</id>
    <revision>
      <id>456463</id>
      <parentid>81341</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T08:15:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="286" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі №8.png|300px|безрамки|центр]]

{{c|{{larger|'''† Міщанин Андрій Сатурський,'''}}}}
{{c|'''перший Голова Товариства в р. 1891.'''}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>guctcb023kw8perc1s64hs3aq1bxjl0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931 (1931).djvu/26</title>
    <ns>250</ns>
    <id>35088</id>
    <revision>
      <id>456462</id>
      <parentid>81301</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T08:14:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2893" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Григорій Вацик, Ігнатій Завадович, Каз. Караїсь, Микола Костію і другі, а з жіночих сил Марта Давидовичівна, сестри Чубатівні та інші. Починаючи з р. 1890. гурток почав давати вистави, такі приміром як „Тимко капраль“, „Еміграція до Бразилії“ і и. — які проходили все з успіхом, були предметом дискусій серед міщан, будили заінтересування загалу, а у аматорів замилування до театрального мистецтва.

В той спосіб міщанський хор опанував ще одну, ділянку {{errata|нашото|нашого}} культурного життя в Тернополі, став свого рода нестатутовим товариством тернопільських міщан, став осередком міщанського життя взагалі. Безпосереднім товчком, що приспішив справу оформлення тої міщанської організації на зовні, був інцидент, що трапився на одному із прилюдних виступів міщанського хору в тому часі, а саме з нагоди святкування роковин смерти Шевченка, яке урядив хор в салі польського товариства „Сокіл“ в Тернополі. Перед концертом директор виділової школи Юрій Геців і міщанин Павло Чубатий в порозумінні і за згодою господаря польського „Сокола“, проф. реальної школи Ґедроиця зняли на час концерту зі стіни в салі портрет Костюшка і повісили портрет Шевченка. Це — хоч і сталося, як сказано, в порозумінні з адміністрацією салі „Сокола“ — обурило місцевих Поляків і вони рішили на майбутнє вже більше не винаймати салі Сокола українському міщанському хорови. Таке становище Поляків остаточно скріпило серед українського тернопільського міщанства думку про необхідність власної організації, про конечність негайної будови власної домівки.

В місяці грудні 1890 р. думка ця діждала-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dgkpmxclxk0ufjguo4c2adfbq5lpu23</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/438</title>
    <ns>250</ns>
    <id>43454</id>
    <revision>
      <id>456388</id>
      <parentid>323067</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:10:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2124" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Я видерсь на гору, заблудив, з обрива впав
І стратив пам'ять. Потім ожив — чи це
Був сон? М'яким, зеленим лугом я ступав,
Куди блаженні — так здавалось — тихими
Купками похожали, в квітах і вінцях.
Одного я пізнав і він пізнав мене:
Це мій вояк був, що недавно скинув прах
Життя земного, чесно свій проживши вік.
До мене він: „Привіт тобі, Теспезіє!”
„Пощо ім'я нове, чудаче дядику?
Як звеш мене? Чи ж я не Арідей тобі?”
Та кучері потряс він запахущії:
„Ще раз кажу: „Привіт тобі, Теспезіє!”
Тоді я справді пробудивсь. Кривавий я
Лежав на схилі, круки хижі в очі вже
Мені дивились. Що ж іще? Я іншим став,
Хоч коштом преважкої з серцем боротьби!
Та непорочне це ім'я нове мене
Скріпляло своїм згуком божеським”. — „Прощай,
Евкрате!” — Щасти Бог і тобі, Теспезіє!“&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''II. Шіллерів похорон'''}}
Два світочі мигтять понуро, вітер їх
І дощ щохвилі намагається згасить.
Сукно термосить на смерековій труні.
Ані вінця, та й за труною ні душі.
Мов сквапно злочин там який у гріб несуть.
Спішаться грабарі. Лиш хтось невідомий,
Плащем широким велично обтулений
Йшов за труною. Це був геній людськости.&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hcf33gztbuj37z6d5azbd34emsyj673</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456389</id>
      <parentid>456388</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:11:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2124" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Я видерсь на гору, заблудив, з обрива впав
І стратив пам'ять. Потім ожив — чи це
Був сон? М'яким, зеленим лугом я ступав,
Куди блаженні — так здавалось — тихими
Купками похожали, в квітах і вінцях.
Одного я пізнав і він пізнав мене:
Це мій вояк був, що недавно скинув прах
Життя земного, чесно свій проживши вік.
До мене він: „Привіт тобі, Теспезіє!”
„Пощо ім'я нове, чудаче дядику?
Як звеш мене? Чи ж я не Арідей тобі?”
Та кучері потряс він запахущії:
„Ще раз кажу: „Привіт тобі, Теспезіє!”
Тоді я справді пробудивсь. Кривавий я
Лежав на схилі, круки хижі в очі вже
Мені дивились. Що ж іще? Я іншим став,
Хоч коштом преважкої з серцем боротьби!
Та непорочне це ім'я нове мене
Скріпляло своїм згуком божеським”. — „Прощай,
Евкрате!” — Щасти Бог і тобі, Теспезіє!”&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;


&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''II. Шіллерів похорон'''}}
Два світочі мигтять понуро, вітер їх
І дощ щохвилі намагається згасить.
Сукно термосить на смерековій труні.
Ані вінця, та й за труною ні душі.
Мов сквапно злочин там який у гріб несуть.
Спішаться грабарі. Лиш хтось невідомий,
Плащем широким велично обтулений
Йшов за труною. Це був геній людськости.&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9l9y0eiwrzpdr0w9pdwb54l3dx8ti5d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/425</title>
    <ns>250</ns>
    <id>43462</id>
    <revision>
      <id>456387</id>
      <parentid>323065</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:09:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1665" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center|width=20em|{{right|'''Адам Асник'''}}}}

&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''I. Голос, що кличе в пустині'''}}
Інколи з бурею враз проривається
В уха юрбі безупинній
І вожакам, що брехні покланяються,
Голос, що кличе в пустині.
Цей та той кинеться з жахом наповнений,
Збридне м'яке йому ложе,
І затремтить, мов убивник ізловлений, —
Та зрозуміти не може.
І замирає неясний нікому
Голос, що кличе в пустині, —
Знов спить злочинець, на ліжку м'якому,
Але покути не діє й до нині.&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''II. Приходиш до мене'''}}
Приходиш до мене, не мовиш нічого,
А тільки показуєш рани свої,
Смертельную блідість лиця неживого
І кров'ю забризкані шати твої.
Жалібні очі звертаєш на мене
І зір твій у серце вбиваєш, мов ніж,
Аж смерти обличчя грізне і студене
Я чую при собі ясніш і ясніш.
В душі моїй стид і розпука гуляє,
Терплю я всі муки конання,
І регіт проклятих довкола лунає,
І тріскає серце з страждання.&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4hgljy9h4eun0n0q1mt8hrtix77yrpa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/118/14</title>
    <ns>116</ns>
    <id>52033</id>
    <revision>
      <id>456406</id>
      <parentid>442308</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T20:20:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="29882" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Ревізькі казки
 | примітки = [[c:File:ДАЖО фонд 118 опис 14.pdf|ДАЖО фонд 118, опис 14]]
}}

== Справи ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
!№||Назва||Повіт||Населений пункт||Рік||Аркуші
|-
|[[/1/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1795
|-
|[[/2/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1796
|-
|[[/3/]]||Ревізька казка євреїв Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1850
|-
|[[/4/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1858
|-
|[[/5/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1858
|-
|[[/6/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1858
|-
|[[/7/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1858
|-
|[[/8/]]||Ревізька казка євреїв Дубенського повіту||Дубенський||||1858
|-
|[[/9/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1858
|-
|[[/10/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1862
|-
|[[/11/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1868
|-
|[[/12/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1891
|-
|[[/13/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1795
|-
|[[/14/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1795
|-
|[[/15/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1795
|-
|[[/16/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1795
|-
|[[/17/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1795
|-
|[[/18/]]||Ревізька казка шляхти Житомирського повіту Волинської губернії (Н—Я)||Житомирський||||1795
|-
|[[/19/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1795
|-
|[[/20/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1795
|-
|[[/21/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1795
|-
|[[/22/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1811
|-
|[[/23/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1811
|-
|[[/24/]]||Ревізька казка міщан християн та євреїв Житомирського повіту||Житомирський||||1811
|-
|[[/25/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/26/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/27/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/28/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/29/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/30/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/31/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/32/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/33/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/34/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/35/]]||Ревізькі казки євреїв Житомирського повіту||Житомирський||||1816
|-
|[[/36/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1816
|-
|[[/37/]]||Ревізькі казки євреїв Житомирського повіту||Житомирський||||1816
|-
|[[/38/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/39/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/40/]]||Ревізькі казки селян Житомирського повіту та додаткові казки (А—Б)||Житомирський||||1834
|-
|[[/41/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/42/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/43/]]||Ревізька казка селян Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/44/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/45/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/46/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/47/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/48/]]||Ревізькі казки християн, старообрядців та євреїв Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1834
|-
|[[/49/]]||Ревізькі казки поміщічих селян Житомирського повіту||Житомирський||||1850
|-
|[[/50/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1850
|-
|[[/51/]]||Ревізькі казки поміщічих селян Житомирського повіту||Житомирський||||1850
|-
|[[/52/]]||Ревізькі казки селян Житомирського повіту||Житомирський||||1850
|-
|[[/53/]]||Ревізькі казки євреїв Житомирського повіту||Житомирський||||1850
|-
|[[/54/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1850
|-
|[[/55/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1854
|-
|[[/56/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1854
|-
|[[/57/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1857
|-
|[[/58/]]||Додаткові ревізькі казки Житомирського повіту||Житомирський||||1858–1875
|-
|[[/59/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1857
|-
|[[/60/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/61/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/62/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/63/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/64/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/65/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/66/]]||Ревізька казка однодворців Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/67/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/68/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/69/]]||Ревізькі казки вільних людей Житомирського повіту||Житомирський||||1858
|-
|[[/70/]]||Ревізькі казки міщан християн Житомирського повіту||Житомирський||||1858–1875
|-
|[[/71/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/72/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/73/]]||Додаткові ревізькі казки міщан християн Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858-1876||856
|-
|[[/74/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/75/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/76/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1859
|-
|[[/77/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1862
|-
|[[/78/]]||Додаткові ревізькі казки Житомирського повіту||Житомирський||||1864–1870
|-
|[[/79/]]||Додаткова ревізька казка міщан євреїв Кременецького повіту||Кременецький||||1865
|-
|[[/80/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1864
|-
|[[/81/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1864
|-
|[[/82/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1864
|-
|[[/83/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1864
|-
|[[/84/]]||Додаткові ревізькі казки міщан християн та євреїв Волинської губернії||Всі повіти||||1864-1866
|-
|[[/85/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1865
|-
|[[/86/]]||Додаткові ревізькі казки християн Житомирського повіту Волинської губернії|||Житомирський||||1868–1881
|-
|[[/87/]]||Додаткові ревізькі казки Житомирського повіту||Житомирський||||1878
|-
|[[/88/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1870
|-
|[[/89/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1875
|-
|[[/90/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1876
|-
|[[/91/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів всіх повітів Волинської губернії|| ||||1876
|-
|[[/92/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1879
|-
|[[/93/]]||Додаткові ревізькі казки Волинської губернії||||||1883
|-
|[[/94/]]||Ревізькі казки основні та додаткові міщан євреїв та християн міста Житомира||||Житомир||1816–1818
|-
|[[/95/]]||Ревізькі казки євреїв міста Житомира||||Житомир||1834
|-
|[[/96/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1834
|-
|[[/97/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1850
|-
|[[/98/]]||Ревізькі казки євреїв міщан цехових міста Житомира||||Житомир||1850
|-
|[[/99/]]||Ревізькі казки євреїв купців та міщан міста Житомира||||Житомир||1850
|-
|[[/100/]]||Ревізькі казки міщан євреїв міста Житомира||||Житомир||1850
|-
|[[/101/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1850
|-
|[[/102/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1850
|-
|[[/103/]]||Додаткові ревізькі казки міста Житомира||||Житомир||1851–1869
|-
|[[/104/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1858
|-
|[[/105/]]||Ревізькі казки євреїв купців та міщан міста Житомира||||Житомир||1858
|-
|[[/106/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1864
|-
|[[/107/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1869
|-
|[[/108/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1871
|-
|[[/111/]]||Додаткові ревізькі казки християн Заславського повіту||Заславський||||1857–1875
|-
|[[/112/]]||Ревізькі казки селян Заславського повіту||Заславський||||1857
|-
|[[/114/]]||Ревізькі казки селян Заславського повіту||Заславський||||1858
|-
|[[/118/]]||Додаткові ревізькі казки Волинської губернії||||||1874
|-
|[[/132/]]||Додаткова ревізька казка євреїв містечка Турійська Ковельського повіту||Ковельський||Турійськ||1874
|-
|[[/136/]]||Ревізькі казки селян Кременецького повіту Волинської губернії||Кременецький||||1871-1872
|-
|[[/142/]]||Ревізькі казки євреїв Кременецького повіту Волинської губернії||Кременецький||||1858
|-
|[[/144/]]||Ревізька казка євреїв Кременецького повіту Волинської губернії||Кременецький||||1858
|-
|[[/145/]]||Ревізькі казки християн Кременецького повіту||Кременецький||||1858
|-
|[[/147/]]||Ревізькі казки християн Кременецького повіту||Кременецький||||1858
|-
|[[/150/]]||Ревізькі казки християн Кременецького повіту||Кременецький||||1858
|-
|[[/161/]]||Ревізька казка різних станів Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1811
|-
|[[/164/]]||Ревізькі казки шляхти Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1816||596
|-
|[[/165/]]||Ревізькі казки селян Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1816-1822||683
|-
|[[/167/]]||Ревізькі казки селян Новоград-Волинського повіту||||Новоград-Волинський||1816
|-
|[[/168/]]||Ревізькі казки дворових міста Новоград-Волинського||||Новоград-Волинський||1811–1816
|-
|[[/169/]]||Ревізькі казки міщан та селян Новоград-Волинського||||Новоград-Волинський||1816
|-
|[[/170/]]||Ревізькі казки шляхти Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1816
|-
|[[/171/]]||Ревізькі казки шляхти Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1816
|-
|[[/172/]]||Ревізькі казки євреїв Новоград-Волинського повіту та додаткові ревізії||Новоград-Волинський||||1816–1827
|-
|[[/174/]]||Ревізькі казки селян Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1816
|-
|[[/175/]]||Ревізькі казки селян Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1834||856
|-
|[[/181/]]||Ревізькі казки євреїв Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1834
|-
|[[/185/]]||Ревізькі казки селян Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1834
|-
|[[/186/]]||Ревізькі казки однодворців Волинської губернії||||||1834
|-
|[[/187/]]||Ревізька казка євреїв Новоград-Волинського повіту та ревізька казка міщан євреїв міста Острополя||Новоград-Волинський||||1834
|-
|[[/195/]]||Додаткові ревізькі казки Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1853–1856
|-
|[[/197/]]||Ревізькі казки євреїв Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1850
|-
|[[/198/]]||Ревізькі казки селян Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1857
|-
|[[/200/]]||Ревізькі казки поміщічих селян Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1858||1077
|-
|[[/201/]]||Ревізька казка селян Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1858
|-
|[[/202/]]||Ревізька казка християн та євреїв Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1858
|-
|[[/207/]]||Ревізькі казки євреїв Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1858
|-
|[[/209/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв та християн Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1858–1860
|-
|[[/214/]]||Ревізькі казки селян Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1858
|-
|[[/221/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв та християн Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1862–1868
|-
|[[/224/]]||Ревізькі казки селян Овруцького повіту||Овруцький||||1858
|-
|[[/226/]]||Ревізькі казки вільних людей Овруцького повіту||Овруцький||||1858
|-
|[[/230/]]||Ревізька казка міщан християн та євреїв Овруцького повіту Волинської губернії||Овруцький||||1858
|-
|[[/232/]]||Додаткові ревізькі казки Овруцького повіту||Овруцький, Володимирський||||1865–1872
|-
|[[/233/]]||Ревізькі казки міщан євреїв та християн Овруцького повіту||Овруцький||||1866
|-
|[[/238/]]||Ревізькі казки громадян та однодворців Острозького повіту||Острозький||||1858||292
|-
|[[/239/]]||Ревізька казка селян Острозького повіту||Острозький||||1858
|-
|[[/241/]]||Ревізькі казки селян Острозького повіту||Острозький||||1858||476
|-
|[[/243/]]||Ревізька казка селян Острозького повіту||Острозький||||1858
|-
|[[/260/]]||Ревізька казка селян Рівненського повіту||Рівненський||||1858
|-
|[[/264/]]||Ревізькі казки селян Старокостянтинівського повіту||Старокостянтинівський||||1816-1818
|-
|[[/266/]]||Ревізькі казки Старокостянтинівського повіту||Старокостянтинівський||||1816
|-
|[[/267/]]||Ревізькі казки євреїв Старокостянтинівського повіту Волинської губернії||Старокостянтинівський||||1834
|-
|[[/268/]]||Ревізькі казки євреїв міста Старокостянтинова Волинської губернії||||Старокостянтинів||1834
|-
|[[/271/]]||Ревізькі казки селян Старокостянтинівського повіту Волинської губернії||||Старокостянтинівський||1834
|-
|[[/272/]]||Додаткові ревізькі казки сСтарокостянтинівського повіту Волинської губернії||||Старокостянтинівський||1834
|-
|[[/274/]]||Додаткові ревізькі казки однодворців Старокостянтинівського повіту||Старокостянтинівський||||1844
|-
|[[/276/]]||Ревізька казка євреїв Старокостянтиніва||||Старокостянтинів||1850
|-
|[[/281/]]||Ревізька казка однодворців Старокостянтинівського повіту||||Старокостянтинівський||1854
|-
|[[/293/]]||Ревізькі казки євреїв міста Старокостянтиніва||||Старокостянтинів||1858
|-
|[[/300/]]||Ревізькі казки міщан євреїв та християн Володимир-Волинського повіту||Володимир-Волинський|| ||1858
|-
|[[/302/]]||Ревізькі казки селян та дворових Володимир-Волинського повіту||Володимир-Волинський|| ||1858
|-
|[[/308/]]||Додаткові ревізькі казки Володимир-Волинського повіту||Володимир-Волинський|| ||1858
|-
|[[/309/]]||Ревізькі казки селян Володимир-Волинського повіту||Володимир-Волинський|| ||1858
|-
|[[/313/]]||Додаткові ревізькі казки всіх станів всіх повітів Волинської губернії||||||1860-1874
|-
|[[/315/]]||Ревізькі казки Володимрського повіту Волинської губернії||||||1796
|-
|[[/317/]]||Ревізькі казки громадян та однодворців всіх повітів Волинської губернії||||||1858
|-
|[[/318/]]||Ревізькі казки всіх повітів Волинської губернії||||||1858-1860
|-
|[[/319/]]||Додаткові ревізькі казки євреїв всіх повітів Волинської губернії||||||1862–1863
|-
|[[/320/]]||Додаткові ревізькі казки селян всіх повітів Волинської губернії||||||1860–1863
|-
|[[/321/]]||Додаткові ревізькі казки громадян та однодворців всіх повітів Волинської губернії||||||1864–1866
|-
|[[/322/]]||Ревізькі казки християн Новоград-Волинського повіту Волинської губернії||Новоград-Волинський||||1864–1865
|-
|[[/326/]]||Додаткові ревізькі казки селян всіх повітів Волинської губернії|| ||||1864–1865
|-
|[[/327/]]||Додаткові ревізькі казки всіх повітів Волинської губернії|| ||||1868
|-
|[[/328/]]||Додаткові ревізькі казки Новоград-Волинського повіту Волинської губернії||Новоград-Волинський||||1867
|-
|[[/334/]]||Ревізька казка шляхти Володимирського та Луцького повітів Волинської губернії||Володимирський та Луцький||||1795-1796
|-
|[[/335/]]||Ревізька казка Дубенського повіту Волинської губернії||Дубенський||||1858
|-
|[[/336/]]||Ревізька казка міста Житомира||||Житомир||1886
|-
|[[/337/]]||Ревізькі казки євреїв Житомирського та Чуднівського повітів різних суспільних станів Волинської губернії||Житомирський, Чуднівський||||1795
|-
|[[/338/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1811
|-
|[[/339/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1811
|-
|[[/340/]]||Ревізькі казки землеробів християн та євреїв Житомирського повіту||Житомирський||||1850
|-
|[[/341/]]||Ревізька казка Житомирського повіту Волинської губернії||Житомирський||||1858
|-
|[[/342/]]||Ревізькі казки селян Житомирського повіту||Житомирський||||1858
|-
|[[/343/]]||Ревізькі казки селян Заславського повіту||Заславський||||1795
|-
|[[/351/]]||Ревізькі казки однодворців Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1843-1844
|-
|[[/352/]]||Ревізькі казки громадян та однодворців Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1858
|-
|[[/354/]]||Ревізькі казки євреїв Новоград-Волинського повіту||Новоград-Волинський||||1858
|}
[[Категорія:Волинська губернія]]</text>
      <sha1>p7uvxrvwr8np3abplfy11eo1q868334</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/96</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56948</id>
    <revision>
      <id>456469</id>
      <parentid>410883</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:11:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1701" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в деревні Бикова Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-96. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Велика Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-96. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Велика Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

[[Бикова Гребля]]
Шляхетская ведомость 
1811го года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета 
о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого чиншевой шляхте в деревне Быковой Гребли мужеска пола 

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

в деревне Быковой Гребли по ревизии 1795 года:

:1. Яков Петров '''Завацкий'''; 
:2. Иван Иванов '''Порадовский''', сын Корний; 
:3. Ваврижинец Игнатов '''Янишевский''';
:4. Антон Мартинов '''Марковский'''.

[[Категорія:Бикова Гребля]]</text>
      <sha1>pcd95olde3xyqkopgo37wryj90jlrqf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456470</id>
      <parentid>456469</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:12:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1717" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в деревні Бикова Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-96. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Велика Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-96. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Велика Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

[[Бикова Гребля]]
&lt;poem&gt; Шляхетская ведомость 
1811го года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета 
о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого чиншевой шляхте в деревне Быковой Гребли мужеска пола 

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

в деревне Быковой Гребли по ревизии 1795 года:
&lt;/poem&gt; 

:1. Яков Петров '''Завацкий'''; 
:2. Иван Иванов '''Порадовский''', сын Корний; 
:3. Ваврижинец Игнатов '''Янишевский''';
:4. Антон Мартинов '''Марковский'''.

[[Категорія:Бикова Гребля]]</text>
      <sha1>qqylvc976a2dqxbo13wjwn9egn3mw2p</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456471</id>
      <parentid>456470</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:13:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1718" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в деревні Бикова Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-96. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Велика Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-96. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Велика Гребля на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

[[Бикова Гребля]]
&lt;poem&gt; Шляхетская ведомость 
1811го года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета 
о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого 
чиншевой шляхте в деревне Быковой Гребли мужеска пола 

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

в деревне Быковой Гребли по ревизии 1795 года:
&lt;/poem&gt; 

:1. Яков Петров '''Завацкий'''; 
:2. Иван Иванов '''Порадовский''', сын Корний; 
:3. Ваврижинец Игнатов '''Янишевский''';
:4. Антон Мартинов '''Марковский'''.

[[Категорія:Бикова Гребля]]</text>
      <sha1>lsgprga42e5aep2ev1y8q9pzccc6q2w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/97</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56949</id>
    <revision>
      <id>456472</id>
      <parentid>409888</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:19:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2696" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = 97. Шляхта, що мешкає в селі Пришивальня на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | попередня = [[../96/]]
 | наступна = [[../98/]]
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-97. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Пришивальня на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-97. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Пришивальня на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|150px]]
&lt;poem&gt;
село '''Пришивальня'''

Шляхетская ведомость 
1811 года сентября дня 
Киевской губернии Васильковского повета 
села Пришивальня

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''1. Кузма Тимофеев сын Скурский''' умер 1801
Кузмины дети: Филип, Прокофий, Иван, Василий вновь рожденный
1й брат Кузмы Иван Тимофеев
Ивановы дети: Лаврентий вновь рожденный
2й брат Кузмы Алексей Тимофеев пропущен по ревизии потому что находился в обещицкой? должности на бывшей границе в Василькове.
 Алексея дети: Лука, Иван

'''2. Иван Романов сын Скурский''' вдов, умер 1800 года
Ивановы дети: Григорий
Григория дети: Сергей, Григорий, Петр, Клим

'''3. Каленик Ильин сын Скурский'''
брат его Данило

'''4. Иван Романов сын Скурский''' вдов, умер 1792 года
Ивановы дети: Иосиф

Иосифа дети:
(1 сын) Тимофей
Тимофея дети: Феодосий, Григорий
2 сын Игнат Осипов
Игната дети: Онуфрий, Гордей, Амвросий
3 сын Осип Осипов
4 сын Трохим
5 сын Тимофей умер 1810

2 сын Мирон Иванов
Мироновы дети: Яков умер 1810, Кирило, Иван, Федор
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>pc3adpkfdu80dfb0ewv9448g1yxchvx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/99</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56951</id>
    <revision>
      <id>456473</id>
      <parentid>410554</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:25:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2315" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Вільшанка на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-99. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Вільшанка на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-99. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Вільшанка на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

[[Велика Вільшанка|Вільшанка Барахтянська]]
&lt;poem&gt;
''Сторінка: 2''
Шляхетская ведомость 
1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета 
о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого 
в селе Ольшанке Барахтянской  чиншевой шляхте мужеска пола 

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в селе Ольшанке Барахтянской по ревизии 1795го года:'''
1. Славинский поступили в воинскую службу;
2. Щиржецкий в неизвестной отлучке;

''Сторінка: 3''
'''по дополнительной 1800 года росписи:'''
3. Драчиковский;
4. Козловский;
5. Добровольский экономом у графа Браницкого;
6. Луковский;
7. Блоцкий;
8. Подгурский;
9. Огинский;
10. Кушинский;
11. Ястрибинский;
12. Гацевский;
13. Компан;
14. Боровский;
15. Марковский перешел на жительство Киевского повета в село Ольшанку Германовскую;
16. Войцишевский;
17. Дульский.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>4a3ovs94dm7rt62s9zj6sat25sgxupe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/100</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56952</id>
    <revision>
      <id>456474</id>
      <parentid>408469</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:26:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3171" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-100. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-100. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

&lt;poem&gt;
село '''Червоне'''

Шляхецкая ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета Деревни Червоной
по последней ревизии состояло 
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''1.''' Тадеуш Григоров '''Кончинский'''? умер 1798 года
Тадеуша дети 
1й Ян умер 1801 года
2й Гилярий Тадеушов
Гиляров сын Войцех вновь рожденный
3й Ян Тадеушов Гиляров
'''2.''' Казимр Янов '''Песляк'''
Казимиров брат Александр '''Ковальский''' бежал 1798 года
'''3.''' Тадеуш Янов Дерковский бежал 1797 года
'''4.''' Доминик Янов '''Ремишевский''' живет Киевского повета в селе Гребенях
Доминика сын Ян
неоседлые
'''5.''' Якоб Юзефов '''Маньковский''' написанный по ревизии 1795 Марчевским
Якобовы дети
Стефан умер 1809 года
Войцех вновь рожденный

Роман, Францишек вновь рожденные
Якубов брат Григорий Юзефов '''Маньковский''' написанный по ревизии 1795 Марчевским умер 1806 года
'''6.''' Томаш Стефанов Чайковский бежал 1806 года
Томашовы дети
Данило нанят в рекруты 1807 года
Ян бежал 1808 года
Войцех написан по ревизии Григорием
Николай умер 1799 года
'''7.''' Матеушь Янов '''Дрибовский''' умер 1797 года
'''8.''' Томаш Янов '''Вельнопольский'''? бежал 1797 года
'''9.''' Марцин Казимиров '''Сущевич''' умер 1808 года
'''10.''' Миколай Петров '''Янецкий''' бежал 1796 года

общественный шляхецкий намесник Мацей Игнатов Шиманский
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>dfs4i916wgdwcnztyirer0nrhtxzyec</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/101</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56953</id>
    <revision>
      <id>456476</id>
      <parentid>426964</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:28:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3403" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Савинець на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-101. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Савинець на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-101. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Савинець на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
'''село Савинці'''

Шляхетская ведомость 1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета села Савинец 
о состоящых в ... шляхетских мужского пола душах

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в селе Савинцах'''
1. Василь Яковлев '''Шиманский''',
Васильевы дети Василий, Семеон, Афанасий, Иоаникий вновь рожден;
2. Михаил Антонов '''Секлицкий''', Михайловы дети Ян, Гаврил;
3. Иосиф Казимиров '''Островский''', 
пасынки Иосифовы Ян '''Кальницкий''', Яна сын Григорий вновь рожден, Федор '''Кальницкий''', 
зять их Федор Антонов '''Незабитовский''', Федора сын Леон вновь рожден;
4. Фабиян Францишков '''Чернолуцкий''', Фабияна сын Ларион, Лариона дети Ян, Якуб вновь рожденные;
5. Михаил Андреев '''Вислоух''', Михаила дети Миколай, Юзеф, Григорий, Войцех;
6. Степан Васильев '''Кремповский''', Степана дети Петр, Андрей;
7. Андрей Васильев '''Кремповский''', Андреевы дети Иосиф, Савелий перешли на жительство в Подольскую губернию;
8. Иван Иосифов '''Казимирский''', Ивановы дети Антоний, Стефан, Каспер;
9. Иван Семенов '''Войцеховский''', Ивановы дети Григорий, Тихон вновь рожденные, Ивановы пасынки Мойсей, Каленик;
10. Тимофей Варфоломеев '''Глодовский''', Тимофея дети Евстафий, Ксаверий, Даниил;
Ян '''Красницкий''' перешел на жительстыо в село Прусы;
11. Самуил Васильев '''Перегуда''' написанный по ревизии 1795 года ошибочно Андреем, 
Самуила дети Яков, Василий, Василия сын Мина вновь рожден;
Мацей Ксаверев '''Осадский''' в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>bvjhoovifijra5ef3juf0yqn57b23eq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/102</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56954</id>
    <revision>
      <id>456467</id>
      <parentid>425999</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:05:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3547" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
''Сторінка: 1''
'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета села Чупры  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорзевский;
2. Дашковский;

''Сторінка: 3''
3. Ярмолинский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястржембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

''Сторінка: 4''
10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вичиневский?;
12. Клещковский? Клацковский?;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский?;

15. Терпиловский;
16. Сандовский?; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

''Сторінка: 5''
20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

''Сторінка: 6''
25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

''Сторінка: 7''
37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский?;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>ab7huvifsv9l7gd5jicatjv3lyhzpup</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/106</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56956</id>
    <revision>
      <id>456444</id>
      <parentid>408890</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:14:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1736" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-106. 1811. Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-106. 1811. Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
Шляхецкая ведомость 1811го года сентября дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Черногородки'''

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными
 
1. Осип Федоров син '''Воронович''' умер 1810 года;
Осиповы дети 
Михайло, 
Михайловы дети: Федор вновь рожденный, Филип вновь рожденный,
Матеуш Осипов,
Матеуша син Семен вновь рожденный,
Иван  Осипов, 
Ивана сын Семен вновь рожденный,
2. Гавриил Иванов '''Сапянович''' умер 1798 года,
Гавриила син  Иван;
3. Яков Осипов син '''Герман''' в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>dxxtm9a6y8ai5b07bc2net8o1zy46gi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456468</id>
      <parentid>456444</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:08:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1738" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-106. 1811. Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-106. 1811. Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
Шляхетская ведомость 1811го года сентября дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Черногородки'''

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными
 
1. Осип Федоров син '''Воронович''' умер 1810 года;
Осиповы дети 
Михайло, 
Михайловы дети: Федор вновь рожденный, Филип вновь рожденный,
Матеуш Осипов,
Матеуша син Семен вновь рожденный,
Иван  Осипов, 
Ивана сын Семен вновь рожденный,
2. Гавриил Иванов '''Сапянович''' умер 1798 года,
Гавриила син  Иван;
3. Яков Осипов син '''Герман''' в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>o1a8c56oovvquij0vhi0cf4ps7q7lhe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456482</id>
      <parentid>456468</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:35:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1780" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-106. 1811. Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-106. 1811. Ревізька казка шляхти села Чорногородка Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 

'''село Чорногородка'''

Шляхетская ведомость 1811го года сентября дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Черногородки'''

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными
 
1. Осип Федоров син '''Воронович''' умер 1810 года;
Осиповы дети 
Михайло, 
Михайловы дети: Федор вновь рожденный, Филип вновь рожденный,
Матеуш Осипов,
Матеуша син Семен вновь рожденный,
Иван  Осипов, 
Ивана сын Семен вновь рожденный,
2. Гавриил Иванов '''Сапянович''' умер 1798 года,
Гавриила син  Иван;
3. Яков Осипов син '''Герман''' в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>lts5h5fah4jodffme45p030870gm01m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/108</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56957</id>
    <revision>
      <id>456484</id>
      <parentid>412696</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:40:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2625" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти села Веприк на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-108. 1811. Ревізька казка шляхти села Веприк на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-108. 1811. Ревізька казка шляхти села Веприк на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

село [[Веприк (Фастівський район)|Веприк]]
&lt;poem&gt;
Шляхецкая ведомость 
1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета  села Веприка

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в селе Веприке'''
1. Степан Юзефов '''Вахольский''' 35 вышел на жительство Сквирского повета в село Романовку 1798 года;
2. Антон Янов '''Рай''' 73 умер 1803 года; 
Антона сын Дмитрий 20 -//- 36;
3. Леон Зигмунтов '''Кирша''' 88 умер 1803 года; 
Леона дети Мартин 28 умер 1808 года, 
Иосиф 27, Василий 21 вышли неизвестно куда 1800 года;
у него сосед Сильвестр Янов '''Савицкий''' 27 вышел неизвестно куда 1799 года, 
сын его Лукаш 14.
------
4. Игнатий Янов '''Ковальский''' 44 умер 1805 года;
5. Героним Прокоповь '''Равич''' 81 умер 1805 года;
6. Юзеф Геронимов '''Равич''' 40 -//- 56;
у него '''сосед Андрей Станиславов''' 42 вышел неизвестно куда 1796 года;
Геронима зять Ян Янов '''Цибульский''' 40 умер 1810 года; 
Яна сын Станислав 2 -//- 22.

Шляхетский общественной намесник Иосиф Филипов сын Врублевский
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Веприк (Фастівський район)]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>fabg1stn3fl4m8gdt21fi2neiv1u259</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Осип Маковей. Весняні бурі. 1895.pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>99435</id>
    <revision>
      <id>456447</id>
      <parentid>233091</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:23:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="770" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{bc|width=26em|
{{c|{{sp|{{uc|'''[[Дрібна біблїотека]].'''}}}}}}
{{c|{{x-smaller|'''Книжочка 14.'''}}}}
{{rule}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{xxxx-larger|'''ВЕСНЯНІ БУРІ.'''}}}}
{{dhr}}
{{c|'''НОВЕЛЯ'''}}
{{dhr}}
{{c|{{larger|{{sp|ОСИПА МАКОВЕЯ}}.}}}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{smaller|'''Нагороджена на сегорічнім конкурсї редакциї „Зорі“.'''}}}}
{{dhr|4em}}
{{rule|15em}}
{{c|{{smaller|'''Накладом Костя Паньковского.'''}}}}
{{rule|15em}}
{{c|{{smaller|ЛЬВІВ, 1895.}}}}
{{-=-}}
{{c|{{smaller|З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка}}}}
{{c|{{x-smaller|під зарядом К. Беднарского.}}}}
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3r42nurzs3a81l0aec22qpf7t5bnh5q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблон:Дрібна біблїотека</title>
    <ns>10</ns>
    <id>101823</id>
    <revision>
      <id>456448</id>
      <parentid>194562</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:27:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="596" xml:space="preserve">
[[Індекс:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf|3]]
[[Індекс:Твори Івана Сурика. 1894.pdf|6]]
[[Індекс:Писання Василя Кулика (1894).pdf|7]]
[[Індекс:З чужого поля. Переклади Павла Граба (1895).pdf|10]]
{{span|quality4|[[Індекс:Осип Маковей. Весняні бурі. 1895.pdf|14]]}}
[[Індекс:З півночи. Твори Павла Граба (1896).pdf|16]]
{{span|quality4|[[Індекс:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf|18]]}}</text>
      <sha1>l43yyjhlwkiq98xppuctt2flki8h4so</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Антін Крушельницький</title>
    <ns>102</ns>
    <id>104092</id>
    <revision>
      <id>456454</id>
      <parentid>198249</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:39:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="486" xml:space="preserve">{{автор}}

== Твори ==
=== Повісті ===
* Рубають ліс. Київ, 1927  [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8915 NLU]

=== Переклади ===
* ''[[Автор:Ґергарт Гауптман|Ґергарт Гауптман]]''. {{l2s|Візник Геншель|Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf}}. {{fine|Львів. 1899}}

{{PD-auto}}
{{Authority control}}
[[Категорія:Українські автори]]</text>
      <sha1>t5eeca0z00ndpi72g3lxogr96sh7biv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Моріс Верн. Біблїя або книги Старого Завіта. 1903.pdf/93</title>
    <ns>250</ns>
    <id>109688</id>
    <revision>
      <id>456396</id>
      <parentid>248972</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:48:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1306" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

Христіянська теольоґія завжди дбала про те, щоб виказати походженє, взаїмні відносини та історичну вартість чотирьох євангелій, принятих до біблїйного канону. Та тілько від коли поновили ся студії екзеґетичні в кінцї остатнього столїтя, до сих питань приступлено з незалежністю, невідомою в давнїйші часи, і можна було сподївати ся порозуміня вчених, що бажали віднайти умови, при яких повстали євангелії. На жаль, так не стало ся: не вважаючи на глибокі працї людей з поважною ерудицією, потрібна проблєма тілько що згадана нами, не може вважатись за розвязану. Отже нашим завданєм буде не так виклад здобутків, як визначенє в ясній і безсторонній формі основ (методи) дослїду, стількож трудного як і цїкавого.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c1a3ojt9ulyrvvehgw0kf265i624apv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/116</title>
    <ns>250</ns>
    <id>126809</id>
    <revision>
      <id>456445</id>
      <parentid>244098</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:20:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1336" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Arxivist&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;&lt;poem&gt;

Коли милі твої очи
Мене звали на коханнячко,
Прилинь човном серед ночи
У той захисток, коханочко,
Де в водї зірки горять…
Там ми будем розмовлять.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}
{{dhr}}
{{rule|3em}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr}}
{{c|{{fine|ВЕЛЬГАВЕН.}}}}
{{rule|8em}}
{{dhr}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;Страшно буря завиває,
Поборотись виклика;
Море стогне, море грає,
Наче сьмілого гука.
Та чи стане в тебе духу —
Під негоду, завирюху,
Керувати проти хвиль,
Що так плещуть відусїль.

Як орел той розправ крила,
В саме пекло поринай:
Силу ночи твоя сила
Переважить — починай.
Чув — завзятим Бог владає?
Кинувсь? Хвиля затихає,
Зоря сяє золота;
Он — де берег, он — мета!&lt;/poem&gt;}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 019.jpg|35px|безрамки|центр]]&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j3olxkahxzjitwswpw8p3olb1ysfthv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/93</title>
    <ns>250</ns>
    <id>129185</id>
    <revision>
      <id>456397</id>
      <parentid>248336</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:53:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1159" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center|width=25em|
{{c|{{x-larger|{{sp|'''Зміст'''}}}}}}
{{dhr}}
{{-=-|1em}}
{{dhr}}
{{Dotted TOC page listing||[[Матура (збірка)/Матура|Матура]]|djvupage=3|djvupageoffset=4|spaces=8}}
{{Dotted TOC page listing||[[Матура (збірка)/Нетля і Лилик|Нетля і Лилик]]|djvupage=35|djvupageoffset=4|spaces=8}}
{{Dotted TOC page listing||[[Матура (збірка)/Нема шансів|Нема шансів]]|djvupage=49|djvupageoffset=4|spaces=8}}
{{Dotted TOC page listing||[[Матура (збірка)/Моя істория|Моя істория]]|djvupage=54|djvupageoffset=4|spaces=8}}
{{Dotted TOC page listing||[[Матура (збірка)/Взаїмність|Взаїмність]]|djvupage=65|djvupageoffset=4|spaces=8}}
{{Dotted TOC page listing||[[Матура (збірка)/Перше розчарованє|Перше розчарованє]]|djvupage=69|djvupageoffset=4|spaces=8}}
{{Dotted TOC page listing||[[Матура (збірка)/Перестаньмо курити|Перестаньмо курити]]|djvupage=73|djvupageoffset=4|spaces=8}}
{{dhr}}
{{rule|5em}}
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0bpu45ghsigz3p41fpgf75cj0m2hnw3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/69</title>
    <ns>250</ns>
    <id>129186</id>
    <revision>
      <id>456411</id>
      <parentid>248333</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T20:44:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="71" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{c|{{xx-larger|'''Взаїмність.'''}}}}
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9jho764pja3h9yxh4hv86d4xdso7juf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/73</title>
    <ns>250</ns>
    <id>129187</id>
    <revision>
      <id>456412</id>
      <parentid>248334</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T20:45:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="180" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{block center|{{c|{{xx-larger|'''Перше розчарованє.'''}}}}
{{dhr|4em}}
{{right|''(Ярославови Танчаковському).''}}}}
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>no0tzls5xcivl8hhivv1d3lvue8dde2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/53</title>
    <ns>250</ns>
    <id>129191</id>
    <revision>
      <id>456410</id>
      <parentid>248325</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T20:43:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="137" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{block center|{{c|{{xx-larger|'''Нема шансів.'''}}}}
{{dhr|4em}}
{{right|''(Теодорі Я.).''}}}}
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lh684p8qr9uag5071lzwe7l9njd0jhc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАХмО/18/1</title>
    <ns>116</ns>
    <id>130356</id>
    <revision>
      <id>456394</id>
      <parentid>454728</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:45:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1349" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Церкви Подільської та Волинської губерній (колекція)
 | примітки = [[c:file:ДАХмО фонд 18 опис 1.pdf|ДАХмО фонд 18 опис 1]]
}}
== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Роки||Аркушів
|-
|[[/112/]]||Метрична книга Миколаївської церкви с. Брага Кам'янецького повіту||1908-1912||151
|-
|[[/425/]]||Сповідальні розписи Свято-Троїцької церкви м. Жванець Кам'янецького повіту||1867-1899||498
|-
|[[/953/]]||Метрична книга Свято-Успенської церкви с. Крушанівка Ушицького повіту||1824-1829||65
|-
|[[/954/]]||Метрична книга Свято-Успенської церкви с. Крушанівка Ушицького повіту||1830-1839||90
|-
|[[/958/]]||Метрична книга Свято-Успенської церкви с. Крушанівка Ушицького повіту||1860-1869||318
|-
|[[/1121/]]||Метрична книга Покровської церкви м. Ляховець Острозького повіту||1896-1899||147
|}

[[Категорія:Метричні книги]]</text>
      <sha1>js62rcxsznblhybd7ti47gn5rsqfjse</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Модуль:Publisher/Data</title>
    <ns>828</ns>
    <id>130436</id>
    <revision>
      <id>456405</id>
      <parentid>454534</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T20:15:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>Scribunto</model>
      <format>text/plain</format>
      <text bytes="34415" xml:space="preserve">--  Правило додавання записів:
-- [ 'А' ] = { 'Б', 'К' }, де
-- А — значення параметру {{{видавець}}} шаблону {{Заголовок}};
-- Б — відповідний текст у бібліографічній інформації в заголовку твору. Якщо не вказане значення Б (тобто ''), застосовується значення А;
-- К — категорія, до якої буде належити твір.

return {
[ 'АН УРСР' ] = { '', 'Видання АН УРСР' },

[ 'Арт Економі' ] = { '«Арт Економі»', 'Роботи видавництва «Арт Економі»' },
[ '«Арт Економі»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Арт Економі»' },

[ 'Архівне управління Української РСР' ] = { '', 'Видання Архівного управління УРСР' },
[ 'Архівне управління УРСР' ] = { 'Архівне управління Української РСР', 'Видання Архівного управління УРСР' },

[ 'Бистриця' ] = { '«Бистриця»', 'Роботи видавництва «Бистриця»' },
[ 'Бібліотека для всіх' ] = { '«Бібліотека для всіх»', 'Роботи видавництва «Бібліотека для всіх»' },
[ '«Бібліотека для всіх»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Бібліотека для всіх»' },
[ '«Боротьба»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Боротьба»' },
[ 'Боротьба' ] = { '«Боротьба»', 'Роботи видавництва «Боротьба»' },

[ 'Волинський союз сільської молоді' ] = { '', 'Видання Волинської спілки сільської молоді' },

[ 'Видавництво «Вік»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Вік»' },
[ '«Вік»' ] = { 'Видавництво «Вік»', 'Роботи видавництва «Вік»' },
[ 'Вік' ] = { 'Видавництво «Вік»', 'Роботи видавництва «Вік»' },

[ 'Всегалицьке радянське видавництво' ] = { '', 'Роботи Всегалицького радянського видавництва' },
[ 'Видавнича спілка «Всесвіт»' ] = { '', 'Роботи Видавничої спілки «Всесвіт»' },

[ 'Всеукраїнська Академія Наук' ] = { '', 'Видання ВУАН' },
[ 'ВУАН' ] = { '', 'Видання ВУАН' },
[ 'Всеукраїнський літературний комітет' ] = { '', 'Видання Всеукраїнського літературного комітету' },
[ 'Вінницька філія Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' ] = { 'Вінницька філія Всенародньої бібліотеки України при ВУАН', 'Видання Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' },
[ 'Всенародня бібліотека України при ВУАН' ] = { '', 'Видання Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' },
[ 'Всеукраїнський кооперативний видавничий союз' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу' },
[ 'Всеукраїнський Кооперативний Видавничий Союз' ] = { 'Всеукраїнський кооперативний видавничий союз', 'Роботи Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу' },
[ 'Історично-філологічний відділ' ] = { '', 'Роботи історично-філологічного відділу' },
[ 'Кабінет антропології ім. Ф. Вовка' ] = { '', 'Роботи Кабінету антропології ім. Ф. Вовка' },
[ 'Природничо-технічний відділ' ] = { '', 'Роботи природничо-технічного відділу' },
[ 'Фізично-математичний відділ' ] = { '', 'Роботи фізично-математичного відділу' },

[ 'газета «Боротьба»' ] = { 'газета «Боротьба»', 'Видання газети «Боротьба»' },
[ 'Газета «Боротьба»' ] = { 'газета «Боротьба»', 'Видання газети «Боротьба»' },
[ '«Гайдамаки»' ] = { 'Українське видавництво «Гайдамаки»', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Гайдамаки' ] = { 'Українське видавництво «Гайдамаки»', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Українське видавництво «Гайдамаки»' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Галицька Накладня Якова Оренштайна' ] = { '', 'Роботи видавництва Галицька Накладня Якова Оренштайна' },
[ 'Галицька накладня Якова Оренштайна' ] = { 'Галицька Накладня Якова Оренштайна', 'Роботи видавництва Галицька Накладня Якова Оренштайна' },
[ '«Гарт»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Гарт»' },
[ 'Гарт' ] = { '«Гарт»', 'Роботи видавництва «Гарт»' },
[ '«Голос правди»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Голос правди»' },
[ 'Голос правди' ] = { '«Голос правди»', 'Роботи видавництва «Голос правди»' },

[ 'Державна аудиторська служба України' ] = { '', 'Роботи Державної аудиторської служби України' },
[ 'Державне видавництво України' ] = { '', 'Видання Державного видавництва України' },
[ 'Державне літературне видавництво' ] = { '', 'Видання Державного літературного видавництва' },

[ 'Видавниче товариство «Дзвін»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Дзвін»' },
[ 'Видавнича спілка «Діло»' ] = { '', 'Роботи Видавничої спілки «Діло»' },
[ '«Дніпро»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Дніпро»' },
[ 'Дніпро' ] = { '«Дніпро»', 'Роботи видавництва «Дніпро»' },
[ 'накладом Богдана Дороцького' ] = { '', 'Роботи накладом Богдана Дороцького' },
[ 'Богдан Дороцький' ] = { 'накладом Богдана Дороцького', 'Роботи накладом Богдана Дороцького' },
[ 'Товариство «Друкарь»' ] = { '', 'Роботи видавництва Товариство «Друкарь»' },
[ '«Євшан Зілля»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Євшан Зілля»' },
[ 'Євшан Зілля' ] = { '«Євшан Зілля»', 'Роботи видавництва «Євшан Зілля»' },

[ 'Загальна Книгарня' ] = { '', 'Роботи видавництва Загальна Книгарня' },
[ 'Загальна книгарня' ] = { 'Загальна Книгарня', 'Роботи видавництва Загальна Книгарня' },

[ 'Заграва' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },
[ '«Заграва»' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },
[ 'Видавництво «Заграва»' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },

[ 'редакція «Зорі»' ] = { 'накладом редакції «Зорі»', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },
[ 'накладом редакції «Зорі»' ] = { '', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },
[ 'Накладом редакції «Зорі»' ] = { '', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },

[ 'Ізмарагд' ] = { '«Ізмарагд»', 'Роботи видавництва Ізмарагд' },
[ '«Ізмарагд»' ] = { '', 'Роботи видавництва Ізмарагд' },
[ 'Інститут історії України НАН України' ] = { '', 'Роботи Інституту історії України НАН України' },
[ &quot;Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України&quot; ] = { '', &quot;Роботи Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України&quot; },

[ 'М. Кічура' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },
[ 'Накладом М. Кічури' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },
[ 'накладом М. Кічури' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },

[ 'Книгоспілка' ] = { '', 'Видання «Книгоспілки»' },
[ 'Видавниче товариство «Книгоспілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Книгоспілка»' },

[ 'накладом Краєвого союза кредитового у Львові' ] = { '', 'Видання накладом Краєвого союза кредитового у Львові' },
[ 'Накладом Краєвого союза кредитового у Львові' ] = { '', 'Видання накладом Краєвого союза кредитового у Львові' },

[ 'Криниця' ] = { '«Криниця»', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },
[ '«Криниця»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },
[ 'Видавниче товариство «Криниця»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },

[ 'накладом П. Куліша' ] = { '', 'Видання накладом Пантелеймона Куліша' },
[ 'Накладом П. Куліша' ] = { '', 'Видання накладом Пантелеймона Куліша' },

[ '«Листки мистецтва»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Листки мистецтва»' },
[ 'Листки мистецтва' ] = { '«Листки мистецтва»', 'Роботи видавництва «Листки мистецтва»' },
[ 'Література і мистецтво' ] = { '', 'Роботи видавництва «Література і мистецтво»' },
[ 'Літературний відділ ЦК УПСР' ] = { '', 'Видання Літературного відділу ЦК УПСР' },

[ '«Маса»' ] = { 'Маса', 'Роботи видавництва «Маса»' },
[ 'Маса' ] = { '«Маса»', 'Роботи видавництва «Маса»' },
[ 'Міністерство освіти і науки України' ] = { '', 'Документи Міністерства освіти і науки України' },
[ 'Міністерство екології та природних ресурсів України' ] = { '', 'Документи Міністерства екології та природних ресурсів України' },

[ '«Молода Муза»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },
[ 'Молода Муза' ] = { '«Молода Муза»', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },
[ 'Молода муза' ] = { '«Молода Муза»', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },

[ 'НАН України' ] = { '', 'Видання НАН України' },
[ '«Наукова думка»' ] = { 'Наукова думка', 'Роботи видавництва Наукова думка' },
[ 'Наукова думка' ] = { '', 'Роботи видавництва Наукова думка' },
[ '«Наша Воля»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ 'Наша Воля' ] = { '«Наша Воля»', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ 'Наша воля' ] = { '«Наша Воля»', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ '«Нова доба»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Нова доба»' },
[ 'Нова доба' ] = { '«Нова доба»', 'Роботи видавництва «Нова доба»' },
[ '«Нова зоря»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Нова зоря»' },
[ 'Нова зоря' ] = { '«Нова зоря»', 'Роботи видавництва «Нова зоря»' },
[ '«Новий Світ»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ 'Новий Світ' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ 'Новий світ' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ '«Новий світ»' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },

[ '«Новий час»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Новий час»' },
[ 'Новий час' ] = { '«Новий час»', 'Роботи видавництва «Новий час»' },

[ 'Видавнича спілка «Нові шляхи»' ] = { '', 'Роботи видавничої спілки «Нові шляхи»' },

[ 'НТШ' ] = { 'Наукове товариство ім. Шевченка', 'Видання НТШ' },
[ 'Наукове Товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },
[ 'Товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },
[ 'Наукове товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },

[ 'Ока' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ '«Ока»' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ 'Видавництво «Ока»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ 'видавництво «Ока»' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },

[ 'накладом Михайла Павлика' ] = { '', 'Роботи накладом Михайла Павлика' },
[ 'Михайло Павлик' ] = { 'накладом Михайла Павлика', 'Роботи накладом Михайла Павлика' },

[ 'накладом Костянтина Паньківського' ] = { '', 'Роботи накладом Костянтина Паньківського' },
[ 'Костянтин Паньківський' ] = { 'накладом Костянтина Паньківського', 'Роботи накладом Костянтина Паньківського' },

[ 'накладом друкарні Партії Українських Соціалістів-Революціонерів' ] = { '', 'Роботи накладом друкарні Партії Українських Соціалістів-Революціонерів' },

[ 'Плужанин' ] = { '', 'Роботи видавництва «Плужанин»' },
[ 'Пробоєм' ] = { '', 'Роботи видавництва Пробоєм' },
[ '«Пробоєм»' ] = { 'Пробоєм', 'Роботи видавництва Пробоєм' },
[ 'Бібліотека газети «Пролетарська правда»' ] = { '', 'Видання Бібліотеки газети «Пролетарська правда»' },
[ '«Просвіта»' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ '«Просвѣта»' ] = { 'Товариство «Просвѣта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'Просвіта' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'товариство «Просвіта»' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'Товариство «Просвіта»' ] = { '', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'ПУЛЬСАРИ' ] = { 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },
[ 'Пульсари' ] = { 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },
[ 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ' ] = { '', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },

[ 'Радянська школа' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянська школа' },
[ '«Радянська школа»' ] = { 'Радянська школа', 'Роботи видавництва Радянська школа' },
[ 'Робітнича Книгарська і Видавнича Спілка' ] = { '', 'Видання Робітничої Книгарської і Видавничої Спілки' },
[ 'Робітнича книгарська і видавнича спілка' ] = { '', 'Видання Робітничої Книгарської і Видавничої Спілки' },
[ 'Радянський письменник' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянський письменник' },
[ '«Радянський письменник»' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянський письменник' },
[ 'Русалка' ] = { '«Русалка»', 'Роботи видавництва «Русалка»' },
[ '«Русалка»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Русалка»' },

[ 'Руська книгарня ім. Т. Шевченка' ] = { 'Руська книгарня ім. Т. Шевченка', 'Роботи накладом Української книгарні ім. Т. Шевченка в Нью-Йорку' },

[ '«Рух»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Рух»' },
[ 'Рух' ] = { '«Рух»', 'Роботи видавництва «Рух»' },

[ '«Самоосвіта»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Самоосвіта»' },
[ 'Самоосвіта' ] = { '«Самоосвіта»', 'Роботи видавництва «Самоосвіта»' },

[ 'Світ дитини' ] = { '«Світ дитини»', 'Роботи видавництва «Світ дитини»' },
[ '«Світ дитини»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Світ дитини»' },

[ 'Світанок' ] = { '«Світанок»', 'Роботи видавництва «Світанок»' },
[ '«Світанок»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Світанок»' },

[ '«Світло»' ] = { '', 'Роботи популярно-наукового видавництва «Світло»' },
[ 'Світло' ] = { '«Світло»', 'Роботи популярно-наукового видавництва «Світло»' },
[ 'накладом Мирослава Січинського' ] = { '', 'Роботи накладом Мирослава Січинського' },
[ 'Мирослав Січинський' ] = { 'накладом Мирослава Січинського', 'Роботи накладом Мирослава Січинського' },
[ 'накладом Січового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'накладом Сїчового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Накладом Січового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Накладом Сїчового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Союз' ] = { '«Союз»', 'Роботи видавництва «Союз»' },
[ '«Союз»' ] = { '«Союз»', 'Роботи видавництва «Союз»' },
[ 'Союз визволення України' ] = { '', 'Видання Союзу визволення України' },
[ 'Союз Гетьманців Державників Америки' ] = { '', 'Видання Союзу Гетьманців Державників Америки' },
[ 'Союз гетьманців державників Америки' ] = { '', 'Видання Союзу Гетьманців Державників Америки' },

[ 'Ставропиґійський Інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропиґійський інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропіґійський Інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропіґійський інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },

[ '«Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },
[ 'видавництво «Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },
[ 'Видавництво «Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },

[ 'Бібліотека «Студентського Шляху»' ] = { '', 'Видання бібліотеки «Студентського Шляху»' },
[ 'бібліотека «Студентського Шляху»' ] = { 'Бібліотека «Студентського Шляху»', 'Видання бібліотеки «Студентського Шляху»' },
[ 'Студентський вісник «Поступ»' ] = { '', 'Роботи видавництва Студентський вісник «Поступ»' },

[ 'Товариство Українських Письменників' ] = { '', 'Видання Товариства Українських Письменників' },
[ 'Товариство українських письменників' ] = { '', 'Видання Товариства Українських Письменників' },

[ 'УАН' ] = { '', 'Видання УАН' },
[ 'Українська Академія Наук' ] = { '', 'Видання УАН' },

[ 'Український науковий інститут книгознавства' ] = { '', 'Видання Українського наукового інституту книгознавства' },
[ 'Українська книгарня в Едмонтоні' ] = { '', 'Роботи накладом Української книгарні в Едмонтоні' },
[ 'Українська книгарня в Нью-Йорку' ] = { 'накладом Української Книгарні', 'Роботи накладом Української книгарні в Нью-Йорку' },
[ 'Накладом Української Книгарні в Нью-Йорку' ] = { 'накладом Української Книгарні', 'Роботи накладом Української книгарні в Нью-Йорку' },
[ 'Українська книгарня в Скрентоні' ] = { '', 'Роботи накладом Української книгарні в Скрентоні' },
[ 'Українська книгарня Т. Шевченка' ] = { 'Українська книгарня ім. Т. Шевченка', 'Роботи накладом Української книгарні ім. Т. Шевченка в Нью-Йорку' },
[ 'Українська Накладня' ] = { '', 'Роботи видавництва Українська Накладня' },
[ 'Українська накладня' ] = { 'Українська Накладня', 'Роботи видавництва Українська Накладня' },
[ '«Українська народня бібліотека»' ] = { '', 'Видання «Української народньої бібліотеки»' },
[ 'Українська федерація Американської соціялістичної партії' ] = { '', 'Видання Української федерації Американської соціалістичної партії' },
[ 'Українська народня бібліотека' ] = { '', 'Видання «Української народньої бібліотеки»' },

[ '«Українське видавництво»' ] = { '', 'Роботи «Українського видавництва»' },
[ 'Українське видавництво' ] = { '', 'Роботи «Українського видавництва»' },
[ 'Українське видавництво в Кракові' ] = { '«Українське видавництво»', 'Роботи «Українського видавництва»' },

[ 'Українське Видавництво в Катеринославі' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва в Катеринославі' },
[ 'Українське видавництво в Катеринославі' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва в Катеринославі' },

[ 'Українське державне видавництво' ] = { '', 'Роботи Українського державного видавництва' },

[ &quot;«Українське Національне Об'єднання» в Німеччині&quot; ] = { '', &quot;Видання «Українського Національного Об'єднання» в Німеччині&quot; },

[ 'Українське педаґоґічне товариство і спілка' ] = { '', 'Видання Українського педаґоґічного товариства і спілки' },

[ '«Українське Слово»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ '«Українське слово»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ 'Українське Слово' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ 'Українське слово' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },


[ 'Український голос' ] = { '«Український голос»', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },
[ '«Український Голос»' ] = { '«Український голос»', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },
[ '«Український голос»' ] = { '', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },

[ 'Всеукраїнське видавництво ВУРПС «Український робітник»' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },
[ '«Український робітник»' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },
[ 'Український робітник' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },

[ 'Український соціольоґичний інститут' ] = { '', 'Видання Українського соціольоґичного інституту' },
[ 'Український Соціольоґичний Інститут' ] = { '', 'Видання Українського соціольоґичного інституту' },

[ '«Українські робітничі вісти»' ] = { '', 'Видання «Українських робітничих вістий»' },
[ 'Українські робітничі вісти' ] = { '', 'Видання «Українських робітничих вістий»' },

[ 'Українсько-руська видавнича спілка' ] = { '', 'Роботи Українсько-руської видавничої спілки' },

[ 'Видавництво української молоді' ] = { '', 'Роботи Видавництва української молоді' },

[ 'Книжкове Товариство «Універсальна Бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове товариство «Універсальна Бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове Товариство «Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове товариство «Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ '«Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Універсальна бібліотека' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },

[ 'Іван Франко' ] = { 'накладом Івана Франка', 'Роботи накладом Івана Франка' },
[ 'накладом Івана Франка' ] = { '', 'Роботи накладом Івана Франка' },
[ 'Видавниче Товариство «Франко Син і Спілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого Товариства «Франко Син і Спілка»' },
[ 'Видавниче товариство «Франко Син і Спілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого Товариства «Франко Син і Спілка»' },
[ 'накладом Ольги Франко' ] = { '', 'Видання накладом Ольги Франко' },

[ 'накладом Антона Хойнацького' ] = { '', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'Антон Хойнацький' ] = { 'накладом Антона Хойнацького', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'накладом Антона Хойнацького' ] = { '', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'Накладом Антона Хойнацького' ] = { 'накладом Антона Хойнацького', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'накладом А. Хойнацкого' ] = { '', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'ЦК КСМУ' ] = { '', 'Видання ЦК КСМУ' },

[ 'Товариство «ЧАС»' ] = { '', 'Видання Товариства «ЧАС»' },
[ '«ЧАС»' ] = { '', 'Роботи видавництва «ЧАС»' },
[ 'ЧАС' ] = { '«ЧАС»', 'Роботи видавництва «ЧАС»' },

[ 'Червона калина' ] = { '«Червона калина»', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },
[ '«Червона калина»' ] = { '', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },
[ 'Видавнича кооператива «Червона калина»' ] = { '', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },

[ 'Червоний Шлях' ] = { '', 'Роботи видавництва «Червоний шлях»' },
[ 'Червоний шлях' ] = { '', 'Роботи видавництва «Червоний шлях»' },

[ 'Видавництво Юрія Тищенка' ] = { '', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },
[ 'видавництво Юрія Тищенка' ] = { 'Видавництво Юрія Тищенка', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },
[ 'ЮТ' ] = { 'Видавництво Юрія Тищенка', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },

[ '-' ] = { '-', '' }
}</text>
      <sha1>auyhqvuefhbiz1vakrdxus9jc5qycyl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456407</id>
      <parentid>456405</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T20:22:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>Scribunto</model>
      <format>text/plain</format>
      <text bytes="34765" xml:space="preserve">--  Правило додавання записів:
-- [ 'А' ] = { 'Б', 'К' }, де
-- А — значення параметру {{{видавець}}} шаблону {{Заголовок}};
-- Б — відповідний текст у бібліографічній інформації в заголовку твору. Якщо не вказане значення Б (тобто ''), застосовується значення А;
-- К — категорія, до якої буде належити твір.

return {
[ 'АН УРСР' ] = { '', 'Видання АН УРСР' },

[ 'Арт Економі' ] = { '«Арт Економі»', 'Роботи видавництва «Арт Економі»' },
[ '«Арт Економі»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Арт Економі»' },

[ 'Архівне управління Української РСР' ] = { '', 'Видання Архівного управління УРСР' },
[ 'Архівне управління УРСР' ] = { 'Архівне управління Української РСР', 'Видання Архівного управління УРСР' },

[ 'Бистриця' ] = { '«Бистриця»', 'Роботи видавництва «Бистриця»' },
[ 'Бібліотека для всіх' ] = { '«Бібліотека для всіх»', 'Роботи видавництва «Бібліотека для всіх»' },
[ '«Бібліотека для всіх»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Бібліотека для всіх»' },
[ '«Боротьба»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Боротьба»' },
[ 'Боротьба' ] = { '«Боротьба»', 'Роботи видавництва «Боротьба»' },

[ 'Волинський союз сільської молоді' ] = { '', 'Видання Волинської спілки сільської молоді' },

[ 'Видавництво «Вік»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Вік»' },
[ '«Вік»' ] = { 'Видавництво «Вік»', 'Роботи видавництва «Вік»' },
[ 'Вік' ] = { 'Видавництво «Вік»', 'Роботи видавництва «Вік»' },

[ 'Всегалицьке радянське видавництво' ] = { '', 'Роботи Всегалицького радянського видавництва' },
[ 'Видавнича спілка «Всесвіт»' ] = { '', 'Роботи Видавничої спілки «Всесвіт»' },

[ 'Всеукраїнська Академія Наук' ] = { '', 'Видання ВУАН' },
[ 'ВУАН' ] = { '', 'Видання ВУАН' },
[ 'Всеукраїнський літературний комітет' ] = { '', 'Видання Всеукраїнського літературного комітету' },
[ 'Вінницька філія Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' ] = { 'Вінницька філія Всенародньої бібліотеки України при ВУАН', 'Видання Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' },
[ 'Всенародня бібліотека України при ВУАН' ] = { '', 'Видання Всенародньої бібліотеки України при ВУАН' },
[ 'Всеукраїнський кооперативний видавничий союз' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу' },
[ 'Всеукраїнський Кооперативний Видавничий Союз' ] = { 'Всеукраїнський кооперативний видавничий союз', 'Роботи Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу' },
[ 'Історично-філологічний відділ' ] = { '', 'Роботи історично-філологічного відділу' },
[ 'Кабінет антропології ім. Ф. Вовка' ] = { '', 'Роботи Кабінету антропології ім. Ф. Вовка' },
[ 'Природничо-технічний відділ' ] = { '', 'Роботи природничо-технічного відділу' },
[ 'Фізично-математичний відділ' ] = { '', 'Роботи фізично-математичного відділу' },

[ 'газета «Боротьба»' ] = { 'газета «Боротьба»', 'Видання газети «Боротьба»' },
[ 'Газета «Боротьба»' ] = { 'газета «Боротьба»', 'Видання газети «Боротьба»' },
[ '«Гайдамаки»' ] = { 'Українське видавництво «Гайдамаки»', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Гайдамаки' ] = { 'Українське видавництво «Гайдамаки»', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Українське видавництво «Гайдамаки»' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва «Гайдамаки»' },
[ 'Галицька Накладня Якова Оренштайна' ] = { '', 'Роботи видавництва Галицька Накладня Якова Оренштайна' },
[ 'Галицька накладня Якова Оренштайна' ] = { 'Галицька Накладня Якова Оренштайна', 'Роботи видавництва Галицька Накладня Якова Оренштайна' },
[ '«Гарт»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Гарт»' },
[ 'Гарт' ] = { '«Гарт»', 'Роботи видавництва «Гарт»' },
[ '«Голос правди»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Голос правди»' },
[ 'Голос правди' ] = { '«Голос правди»', 'Роботи видавництва «Голос правди»' },

[ 'Державна аудиторська служба України' ] = { '', 'Роботи Державної аудиторської служби України' },
[ 'Державне видавництво України' ] = { '', 'Видання Державного видавництва України' },
[ 'Державне літературне видавництво' ] = { '', 'Видання Державного літературного видавництва' },

[ 'Видавниче товариство «Дзвін»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Дзвін»' },
[ 'Видавнича спілка «Діло»' ] = { '', 'Роботи Видавничої спілки «Діло»' },
[ '«Дніпро»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Дніпро»' },
[ 'Дніпро' ] = { '«Дніпро»', 'Роботи видавництва «Дніпро»' },
[ 'накладом Богдана Дороцького' ] = { '', 'Роботи накладом Богдана Дороцького' },
[ 'Богдан Дороцький' ] = { 'накладом Богдана Дороцького', 'Роботи накладом Богдана Дороцького' },
[ 'Товариство «Друкарь»' ] = { '', 'Роботи видавництва Товариство «Друкарь»' },
[ '«Євшан Зілля»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Євшан Зілля»' },
[ 'Євшан Зілля' ] = { '«Євшан Зілля»', 'Роботи видавництва «Євшан Зілля»' },

[ 'Загальна Книгарня' ] = { '', 'Роботи видавництва Загальна Книгарня' },
[ 'Загальна книгарня' ] = { 'Загальна Книгарня', 'Роботи видавництва Загальна Книгарня' },

[ 'Заграва' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },
[ '«Заграва»' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },
[ 'Видавництво «Заграва»' ] = { '«Заграва»', 'Роботи видавництва «Заграва»' },

[ 'редакція «Зорі»' ] = { 'накладом редакції «Зорі»', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },
[ 'накладом редакції «Зорі»' ] = { '', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },
[ 'Накладом редакції «Зорі»' ] = { '', 'Роботи накладом редакції «Зорі»' },

[ 'Ізмарагд' ] = { '«Ізмарагд»', 'Роботи видавництва Ізмарагд' },
[ '«Ізмарагд»' ] = { '', 'Роботи видавництва Ізмарагд' },
[ 'Інститут історії України НАН України' ] = { '', 'Роботи Інституту історії України НАН України' },
[ &quot;Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України&quot; ] = { '', &quot;Роботи Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України&quot; },

[ 'М. Кічура' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },
[ 'Накладом М. Кічури' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },
[ 'накладом М. Кічури' ] = { 'накладом М. Кічури', 'Видання накладом Мелетія Кічури' },

[ 'Книгоспілка' ] = { '', 'Видання «Книгоспілки»' },
[ 'Видавниче товариство «Книгоспілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Книгоспілка»' },

[ 'накладом Краєвого союза кредитового у Львові' ] = { '', 'Видання накладом Краєвого союза кредитового у Львові' },
[ 'Накладом Краєвого союза кредитового у Львові' ] = { '', 'Видання накладом Краєвого союза кредитового у Львові' },

[ 'Криниця' ] = { '«Криниця»', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },
[ '«Криниця»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },
[ 'Видавниче товариство «Криниця»' ] = { '', 'Роботи Видавничого товариства «Криниця»' },

[ 'накладом П. Куліша' ] = { '', 'Видання накладом Пантелеймона Куліша' },
[ 'Накладом П. Куліша' ] = { '', 'Видання накладом Пантелеймона Куліша' },

[ '«Листки мистецтва»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Листки мистецтва»' },
[ 'Листки мистецтва' ] = { '«Листки мистецтва»', 'Роботи видавництва «Листки мистецтва»' },
[ 'Література і мистецтво' ] = { '', 'Роботи видавництва «Література і мистецтво»' },
[ 'Літературний відділ ЦК УПСР' ] = { '', 'Видання Літературного відділу ЦК УПСР' },

[ '«Маса»' ] = { 'Маса', 'Роботи видавництва «Маса»' },
[ 'Маса' ] = { '«Маса»', 'Роботи видавництва «Маса»' },
[ 'Міністерство освіти і науки України' ] = { '', 'Документи Міністерства освіти і науки України' },
[ 'Міністерство екології та природних ресурсів України' ] = { '', 'Документи Міністерства екології та природних ресурсів України' },

[ '«Молода Муза»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },
[ 'Молода Муза' ] = { '«Молода Муза»', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },
[ 'Молода муза' ] = { '«Молода Муза»', 'Роботи видавництва «Молода Муза»' },

[ 'НАН України' ] = { '', 'Видання НАН України' },
[ '«Наукова думка»' ] = { 'Наукова думка', 'Роботи видавництва Наукова думка' },
[ 'Наукова думка' ] = { '', 'Роботи видавництва Наукова думка' },
[ '«Наша Воля»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ 'Наша Воля' ] = { '«Наша Воля»', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ 'Наша воля' ] = { '«Наша Воля»', 'Роботи видавництва «Наша Воля»' },
[ '«Нова доба»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Нова доба»' },
[ 'Нова доба' ] = { '«Нова доба»', 'Роботи видавництва «Нова доба»' },
[ '«Нова зоря»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Нова зоря»' },
[ 'Нова зоря' ] = { '«Нова зоря»', 'Роботи видавництва «Нова зоря»' },
[ '«Новий Світ»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ 'Новий Світ' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ 'Новий світ' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },
[ '«Новий світ»' ] = { '«Новий Світ»', 'Роботи видавництва «Новий Світ»' },

[ '«Новий час»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Новий час»' },
[ 'Новий час' ] = { '«Новий час»', 'Роботи видавництва «Новий час»' },

[ 'Видавнича спілка «Нові шляхи»' ] = { '', 'Роботи видавничої спілки «Нові шляхи»' },

[ 'НТШ' ] = { 'Наукове товариство ім. Шевченка', 'Видання НТШ' },
[ 'Наукове Товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },
[ 'Товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },
[ 'Наукове товариство ім. Шевченка' ] = { '', 'Видання НТШ' },

[ 'Ока' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ '«Ока»' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ 'Видавництво «Ока»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Ока»' },
[ 'видавництво «Ока»' ] = { 'Видавництво «Ока»', 'Роботи видавництва «Ока»' },

[ 'накладом Михайла Павлика' ] = { '', 'Роботи накладом Михайла Павлика' },
[ 'Михайло Павлик' ] = { 'накладом Михайла Павлика', 'Роботи накладом Михайла Павлика' },

[ 'накладом Костянтина Паньківського' ] = { '', 'Роботи накладом Костянтина Паньківського' },
[ 'Костянтин Паньківський' ] = { 'накладом Костянтина Паньківського', 'Роботи накладом Костянтина Паньківського' },

[ 'накладом друкарні Партії Українських Соціалістів-Революціонерів' ] = { '', 'Роботи накладом друкарні Партії Українських Соціалістів-Революціонерів' },

[ 'Плужанин' ] = { '', 'Роботи видавництва «Плужанин»' },
[ 'Пробоєм' ] = { '', 'Роботи видавництва Пробоєм' },
[ '«Пробоєм»' ] = { 'Пробоєм', 'Роботи видавництва Пробоєм' },
[ 'Бібліотека газети «Пролетарська правда»' ] = { '', 'Видання Бібліотеки газети «Пролетарська правда»' },
[ '«Просвіта»' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ '«Просвѣта»' ] = { 'Товариство «Просвѣта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'Просвіта' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'товариство «Просвіта»' ] = { 'Товариство «Просвіта»', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'Товариство «Просвіта»' ] = { '', 'Видання товариства «Просвіта»' },
[ 'ПУЛЬСАРИ' ] = { 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },
[ 'Пульсари' ] = { 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },
[ 'Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ' ] = { '', 'Роботи Університетського видавництва ПУЛЬСАРИ' },

[ 'Радянська школа' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянська школа' },
[ '«Радянська школа»' ] = { 'Радянська школа', 'Роботи видавництва Радянська школа' },
[ 'Робітнича Книгарська і Видавнича Спілка' ] = { '', 'Видання Робітничої Книгарської і Видавничої Спілки' },
[ 'Робітнича книгарська і видавнича спілка' ] = { '', 'Видання Робітничої Книгарської і Видавничої Спілки' },
[ 'Радянський письменник' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянський письменник' },
[ '«Радянський письменник»' ] = { '', 'Роботи видавництва Радянський письменник' },
[ 'Русалка' ] = { '«Русалка»', 'Роботи видавництва «Русалка»' },
[ '«Русалка»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Русалка»' },

[ 'Руська книгарня ім. Т. Шевченка' ] = { 'Руська книгарня ім. Т. Шевченка', 'Роботи накладом Української книгарні ім. Т. Шевченка в Нью-Йорку' },

[ '«Рух»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Рух»' },
[ 'Рух' ] = { '«Рух»', 'Роботи видавництва «Рух»' },

[ '«Самоосвіта»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Самоосвіта»' },
[ 'Самоосвіта' ] = { '«Самоосвіта»', 'Роботи видавництва «Самоосвіта»' },

[ 'Світ дитини' ] = { '«Світ дитини»', 'Роботи видавництва «Світ дитини»' },
[ '«Світ дитини»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Світ дитини»' },

[ 'Світанок' ] = { '«Світанок»', 'Роботи видавництва «Світанок»' },
[ '«Світанок»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Світанок»' },

[ '«Світло»' ] = { '', 'Роботи популярно-наукового видавництва «Світло»' },
[ 'Світло' ] = { '«Світло»', 'Роботи популярно-наукового видавництва «Світло»' },
[ 'накладом Мирослава Січинського' ] = { '', 'Роботи накладом Мирослава Січинського' },
[ 'Мирослав Січинський' ] = { 'накладом Мирослава Січинського', 'Роботи накладом Мирослава Січинського' },
[ 'накладом Січового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'накладом Сїчового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Накладом Січового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Накладом Сїчового Базару' ] = { '', 'Видання накладом Січового Базару' },
[ 'Союз' ] = { '«Союз»', 'Роботи видавництва «Союз»' },
[ '«Союз»' ] = { '«Союз»', 'Роботи видавництва «Союз»' },
[ 'Союз визволення України' ] = { '', 'Видання Союзу визволення України' },
[ 'Союз Гетьманців Державників Америки' ] = { '', 'Видання Союзу Гетьманців Державників Америки' },
[ 'Союз гетьманців державників Америки' ] = { '', 'Видання Союзу Гетьманців Державників Америки' },

[ 'Ставропиґійський Інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропиґійський інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропіґійський Інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },
[ 'Ставропіґійський інститут' ] = { '', 'Роботи з друкарні Ставропіґійського Інституту' },

[ '«Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },
[ 'видавництво «Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },
[ 'Видавництво «Струя»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Струя»' },

[ 'Бібліотека «Студентського Шляху»' ] = { '', 'Видання бібліотеки «Студентського Шляху»' },
[ 'бібліотека «Студентського Шляху»' ] = { 'Бібліотека «Студентського Шляху»', 'Видання бібліотеки «Студентського Шляху»' },
[ 'Студентський вісник «Поступ»' ] = { '', 'Роботи видавництва Студентський вісник «Поступ»' },

[ 'Товариство Українських Письменників' ] = { '', 'Видання Товариства Українських Письменників' },
[ 'Товариство українських письменників' ] = { '', 'Видання Товариства Українських Письменників' },

[ 'УАН' ] = { '', 'Видання УАН' },
[ 'Українська Академія Наук' ] = { '', 'Видання УАН' },

[ 'Український науковий інститут книгознавства' ] = { '', 'Видання Українського наукового інституту книгознавства' },
[ 'Українська книгарня в Едмонтоні' ] = { '', 'Роботи накладом Української книгарні в Едмонтоні' },
[ 'Українська книгарня в Нью-Йорку' ] = { 'накладом Української Книгарні', 'Роботи накладом Української книгарні в Нью-Йорку' },
[ 'Накладом Української Книгарні в Нью-Йорку' ] = { 'накладом Української Книгарні', 'Роботи накладом Української книгарні в Нью-Йорку' },
[ 'Українська книгарня в Скрентоні' ] = { '', 'Роботи накладом Української книгарні в Скрентоні' },
[ 'Українська книгарня Т. Шевченка' ] = { 'Українська книгарня ім. Т. Шевченка', 'Роботи накладом Української книгарні ім. Т. Шевченка в Нью-Йорку' },
[ 'Українська Накладня' ] = { '', 'Роботи видавництва Українська Накладня' },
[ 'Українська накладня' ] = { 'Українська Накладня', 'Роботи видавництва Українська Накладня' },
[ '«Українська народня бібліотека»' ] = { '', 'Видання «Української народньої бібліотеки»' },
[ 'Українська федерація Американської соціялістичної партії' ] = { '', 'Видання Української федерації Американської соціалістичної партії' },
[ 'Українська народня бібліотека' ] = { '', 'Видання «Української народньої бібліотеки»' },

[ '«Українське видавництво»' ] = { '', 'Роботи «Українського видавництва»' },
[ 'Українське видавництво' ] = { '', 'Роботи «Українського видавництва»' },
[ 'Українське видавництво в Кракові' ] = { '«Українське видавництво»', 'Роботи «Українського видавництва»' },

[ 'Українське Видавництво в Катеринославі' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва в Катеринославі' },
[ 'Українське видавництво в Катеринославі' ] = { '', 'Роботи Українського видавництва в Катеринославі' },

[ 'Українське державне видавництво' ] = { '', 'Роботи Українського державного видавництва' },

[ &quot;«Українське Національне Об'єднання» в Німеччині&quot; ] = { '', &quot;Видання «Українського Національного Об'єднання» в Німеччині&quot; },

[ 'Українське педаґоґічне товариство і спілка' ] = { '', 'Видання Українського педаґоґічного товариства і спілки' },

[ '«Українське Слово»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ '«Українське слово»' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ 'Українське Слово' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },
[ 'Українське слово' ] = { '', 'Роботи видавництва «Українське Слово»' },


[ 'Український голос' ] = { '«Український голос»', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },
[ '«Український Голос»' ] = { '«Український голос»', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },
[ '«Український голос»' ] = { '', 'Роботи накладом «Українського Голосу»' },

[ 'Всеукраїнське видавництво ВУРПС «Український робітник»' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },
[ '«Український робітник»' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },
[ 'Український робітник' ] = { '', 'Роботи Всеукраїнського видавництва ВУРПС «Український робітник»' },

[ 'Український соціольоґичний інститут' ] = { '', 'Видання Українського соціольоґичного інституту' },
[ 'Український Соціольоґичний Інститут' ] = { '', 'Видання Українського соціольоґичного інституту' },

[ '«Українські робітничі вісти»' ] = { '', 'Видання «Українських робітничих вістий»' },
[ 'Українські робітничі вісти' ] = { '', 'Видання «Українських робітничих вістий»' },

[ 'Українсько-руська видавнича спілка' ] = { '', 'Роботи Українсько-руської видавничої спілки' },

[ 'Видавництво української молоді' ] = { '', 'Роботи Видавництва української молоді' },

[ 'Книжкове Товариство «Універсальна Бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове товариство «Універсальна Бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове Товариство «Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Книжкове товариство «Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ '«Універсальна бібліотека»' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },
[ 'Універсальна бібліотека' ] = { '', 'Видання Книжкового товариства «Універсальна бібліотека»' },

[ 'Іван Франко' ] = { 'накладом Івана Франка', 'Роботи накладом Івана Франка' },
[ 'накладом Івана Франка' ] = { '', 'Роботи накладом Івана Франка' },
[ 'Видавниче Товариство «Франко Син і Спілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого Товариства «Франко Син і Спілка»' },
[ 'Видавниче товариство «Франко Син і Спілка»' ] = { '', 'Роботи Видавничого Товариства «Франко Син і Спілка»' },
[ 'накладом Ольги Франко' ] = { '', 'Видання накладом Ольги Франко' },

[ 'Антон Хойнацький' ] = { 'накладом Антона Хойнацького', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'Антон Хойнацкий' ] = { 'накладом Антона Хойнацкого', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'накладом Антона Хойнацкого' ] = { '', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'Накладом Антона Хойнацкого' ] = { 'накладом Антона Хойнацкого', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'накладом Антона Хойнацького' ] = { '', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'Накладом Антона Хойнацького' ] = { 'накладом Антона Хойнацького', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },
[ 'накладом А. Хойнацкого' ] = { '', 'Роботи накладом Антона Хойнацького' },

[ 'ЦК КСМУ' ] = { '', 'Видання ЦК КСМУ' },

[ 'Товариство «ЧАС»' ] = { '', 'Видання Товариства «ЧАС»' },
[ '«ЧАС»' ] = { '', 'Роботи видавництва «ЧАС»' },
[ 'ЧАС' ] = { '«ЧАС»', 'Роботи видавництва «ЧАС»' },

[ 'Червона калина' ] = { '«Червона калина»', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },
[ '«Червона калина»' ] = { '', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },
[ 'Видавнича кооператива «Червона калина»' ] = { '', 'Роботи видавничої кооперативи «Червона калина»' },

[ 'Червоний Шлях' ] = { '', 'Роботи видавництва «Червоний шлях»' },
[ 'Червоний шлях' ] = { '', 'Роботи видавництва «Червоний шлях»' },

[ 'Видавництво Юрія Тищенка' ] = { '', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },
[ 'видавництво Юрія Тищенка' ] = { 'Видавництво Юрія Тищенка', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },
[ 'ЮТ' ] = { 'Видавництво Юрія Тищенка', 'Роботи Видавництва Юрія Тищенка' },

[ '-' ] = { '-', '' }
}</text>
      <sha1>p04va1k6jy5e8ggyuprwsqdc1hdu378</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Модуль:CollectionOfWorks/Data</title>
    <ns>828</ns>
    <id>137281</id>
    <revision>
      <id>456356</id>
      <parentid>453821</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:18:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>Scribunto</model>
      <format>text/plain</format>
      <text bytes="21976" xml:space="preserve">-- {{збірка|}}
-- [ '' ] = &quot;&quot;,

return {
[ '20-40-і' ] = &quot;[[20-40-ві роки в українській літературі]] / ред. ''[[Автор:Олександр Дорошкевич|Олександр Дорошкевич]]''. Київ, 1922&quot;,

[ 'Акорди' ] = &quot;[[Акорди (1903)|Акорди]]. Антольоґія української лїрики від смерти Шевченка. Львів, 1903&quot;,

[ 'Зелена Євангелія' ] = &quot;''Богдан-Ігор Антонич''. [[Зелена Євангелія]]. Львів, 1938&quot;,
[ 'Привітання життя' ] = &quot;''Б. І. Антонич''. [[Привітання життя (збірка)|Привітання життя]]. Львів, 1931&quot;,
[ 'Ротації' ] = &quot;''Богдан-Ігор Антонич''. [[Ротації]]. Львів, 1938&quot;,

[ 'Байки, 1864' ] = &quot;[[Байки (1864)|Байки]]. Львів, 1864&quot;,
[ 'Байки, 1874' ] = &quot;''Павло Сво̂й''. [[Байки (Свєнціцький, 1874)|Байки]]. Львів, 1874&quot;,

[ 'Біблія, 1912' ] = &quot;[[Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту|Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту]] / пер.: ''[[Автор:Пантелеймон Куліш|П. О. Кулїш]], [[Автор:Іван Нечуй-Левицький|І.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Левіцький]], [[Автор:Іван Пулюй|І.&amp;nbsp;Пулюй]]''. Відень, 1912&quot;,
[ 'Біблія, 1988' ] = &quot;[[Біблія (Огієнко)|Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту]] / пер.: ''[[Автор:Іван Огієнко|Іван Огієнко]]''. Б. м., 1988&quot;,

[ 'Вінок' ] = &quot;''Максим Багдановіч''. [[Вінок]] / пер., вступ. ст. й прим. ''[[Автор:Михайло Драй-Хмара|М. Драй-Хмари]]''. Київ: ДВУ, 1929&quot;,

[ 'Глібов, 1918' ] = &quot;''[[Автор:Леонід Глібов|Леонид Глібів]]''. [[Байки (Глібов, 1918)|Байки]]. Київ–Ляйпціґ, 1918&quot;,

[ 'Гребінка, 1836' ] = &quot;''[[Автор:Євген Гребінка|Е. Гребенка]]''. [[Малороссійскія приказки]]. Санктпетербургъ, 1836&quot;,
[ 'Гребінка, 1906' ] = &quot;''Євген Гребінка''. [[Українські твори]]. Київ: «Вік», 1906&quot;,
[ 'Гребінка, 1935' ] = &quot;''Євген Гребінка''. [[Вибрані твори (Гребінка)|Вибрані твори]]. Київ: ДЛВ, 1935&quot;,
	
[ 'Доля, 1897' ] = &quot;[[Доля (1897)|Доля]]. Пересьпіви [[Автор:Павло Грабовський|Павла Граба]]. Львів, 1897&quot;,
[ 'Доля, 1985' ] = &quot;Вибрані твори [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]] в 2-х томах. Том I. [[Доля (Грабовський, 1985)|Збірка «Доля»]]. Київ, 1985&quot;,
[ 'Пролїсок' ] = &quot;[[Пролїсок]]. Твори [[Автор:Павло Грабовський|Павла Граба]]. Львів, 1894&quot;,
[ 'З чужого поля, 1985' ] = &quot;Вибрані твори [[Автор:Павло Грабовський|Павла Грабовського]] в 2-х томах. Том I. [[З чужого поля (1985)|Збірка «З чужого поля»]]. Київ, 1985&quot;,

[ 'Зеров, 1920' ] = &quot;''Микола Зеров''. [[Антологія римської поезії]]. Київ, 1920&quot;,
[ 'Зеров, 1924' ] = &quot;''Микола Зеров''. [[Камена]]. Київ, 1924&quot;,

[ 'ІД-1' ] = &quot;[[Історичні джерела та їх використання]]. [[Історичні джерела та їх використання/1|Випуск 1]]. Київ, 1964&quot;,
[ 'ІД-2' ] = &quot;[[Історичні джерела та їх використання]]. [[Історичні джерела та їх використання/1|Випуск 2]]. Київ, 1966&quot;,
[ 'ІД-3' ] = &quot;[[Історичні джерела та їх використання]]. [[Історичні джерела та їх використання/1|Випуск 3]]. Київ, 1968&quot;,
[ 'ІД-4' ] = &quot;[[Історичні джерела та їх використання]]. [[Історичні джерела та їх використання/1|Випуск 4]]. Київ, 1969&quot;,
[ 'ІД-5' ] = &quot;[[Історичні джерела та їх використання]]. [[Історичні джерела та їх використання/1|Випуск 5]]. Київ, 1970&quot;,
[ 'ІД-6' ] = &quot;[[Історичні джерела та їх використання]]. [[Історичні джерела та їх використання/1|Випуск 6]]. Київ, 1971&quot;,
[ 'ІД-7' ] = &quot;[[Історичні джерела та їх використання]]. [[Історичні джерела та їх використання/1|Випуск 7]]. Київ, 1972&quot;,


[ 'Кроковеє коло' ] = &quot;''Мих. Йогансен''. [[Кроковеє коло (збірка)|Кроковеє коло]]. Київ: Гарт, 1923&quot;,
[ 'Доробок' ] = &quot;''Михайло Йогансен''. [[Доробок]]. Київ: Червоний Шлях, 1924&quot;,
[ 'Пролог до Комуни' ] = &quot;''М. Йогансен''. [[Пролог до Комуни (збірка)|Пролог до Комуни]]. Харків: ДВУ, 1924&quot;,
[ 'Йогансен, 1930' ] = &quot;''Майк Йогансен''. [[Вибрані вірші (Йогансен)|Збірка вибраних віршів]]. Харків: ДВУ, 1930&quot;,
[ 'Ясен' ] = &quot;''Майк Йогансен''. [[Ясен]]. Харків: ДВУ, 1930&quot;,
[ 'Йогансен, Баляди' ] = &quot;''Майк Йогансен''. [[Баляди про війну і відбудову]]. Харків: Література і мистецтво, 1933&quot;,
[ 'Йогансен, 1933' ] = &quot;''Майк Йогансен''. [[Поезії]]. Харків: Рух, 1933&quot;,

[ 'КіЩ, 1918' ] = &quot;[[Коляди і щедрівки (1918)|Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє]] з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних. Вінніпеґ, 1918&quot;,
[ 'КіЩ, 1919' ] = &quot;[[Коляди і щедрівки (1919)|Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє]] з додатком коляд чисто народних. Торонто, 1919&quot;,
[ 'КіЩ, 1927' ] = &quot;[[Коляди і щедрівки (1927)|Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє]] з додатком пісень страстних, воскресних і инших пісень церковних. Джерсі-Сіті, 1927&quot;,

[ 'ХП, 1882' ] = &quot;''П. А. Куліш''. [[Хуторна поэзія]]. Львів, 1882&quot;,
[ 'Дзьвін, 1893' ] = &quot;''Куліш Олелькович Панько''. [[Дзьвін]]. Женева, 1893&quot;,

[ 'Коцюбинський, 1955-1' ] = &quot;''Михайло Коцюбинський''. Твори в 2-х томах. [[Твори (Коцюбинський, 1955)/1|Том I]]. Нью-Йорк, 1955&quot;,
[ 'Коцюбинський, 1955-2' ] = &quot;''Михайло Коцюбинський''. Твори в 2-х томах. [[Твори (Коцюбинський, 1955)/2|Том II]]. Нью-Йорк, 1955&quot;,

[ 'Пальмове гилля, 1901' ] = &quot;''А. Кримський''. [[Пальмове гилля (1901)|Пальмове гилля]]: Екзотичні поезиї. (1898–1901). Львів, 1901&quot;,
[ 'Пальмове гилля, 1923' ] = &quot;''А. Кримський''. [[Пальмове гилля (1923)|Пальмове гилля]]: Екзотичні поезії. Ч. I (1898–1901). Ч. II (1903–1908). Київ, 1923&quot;,

[ 'ЛНВ, 20-11' ] = &quot;[[ЛНВ|Лїтературно-науковий вістник]]. — 1902. — [[ЛНВ/20/11|Том XX. Книжка XI]]&quot;,
[ 'ЛНВ, 36-10' ] = &quot;[[ЛНВ|Лїтературно-науковий вістник]]. — 1906. — [[ЛНВ/36/10|Том XXXVI. Книжка X]]&quot;,
[ 'ЛНВ, 36-11' ] = &quot;[[ЛНВ|Лїтературно-науковий вістник]]. — 1906. — [[ЛНВ/36/11|Том XXXVI. Книжка XI]]&quot;,

[ 'Муза-3' ] = &quot;[[Украінська Муза]]. Поетична антологія. [[Украінська Муза/Випуск 3|Випуск 3]]. Київ, 1908&quot;,

[ 'НЮС, 1869' ] = &quot;''И. Рудченко''. [[Народныя южнорусскія сказки]]. Кіевъ, 1869&quot;,

[ 'Отрошенко, 2012' ] = &quot;''[[Автор:Юрій Отрошенко|Ю. Отрошенко]]''. [[П'єси і переклади співаної поезії]]. Київ, 2012&quot;,

[ 'Пачовський, 1917' ] = &quot;''[[Автор:Михайло Пачовський|Др. М. Пачовський]]''. [[Ілюстроване українське письменство в житєписях]]. Вінніпег, 1917&quot;,

[ 'Письменники' ] = &quot;[[Письменники Радянської України]]. Альбом портретів та автографів. Київ: ДВУ, 1928&quot;,

[ 'Півень, 1906' ] = &quot;''[[Автор:Олександр Півень|А. Е. Пивень]]''. [[Веселымъ людямъ на втиху!]] Москва, 1906&quot;,

[ 'Пісні, 1863' ] = &quot;[[Украінські пісні]], видані коштомъ О. С. Балліноі. Санктпетербурхъ, 1863 {{shm}}&quot;,

[ 'Пісня, 1916' ] = &quot;[[Наша пісня (1916)|Наша пісня]]. Вецляр, 1916 {{shm}}&quot;,
[ 'Пісня, 1917' ] = &quot;[[Наша пісня (1917)|Наша пісня]]. Вецляр, 1917 {{shm}}&quot;,
[ 'Пісня, 1935' ] = &quot;[[Українська народна пісня]] / упоряд. ''[[Автор:Андрій Хвиля|Андрій Хвиля]]''. Київ, 1935&quot;,

[ 'Псалмы, 1859' ] = &quot;[[Псалмы переложенные на украинское нарѣчіе]] / пер. ''[[Автор:Михайло Максимович|Михаилъ Максимовичъ]]''. Москва, 1859&quot;,

[ 'Руданський, 1915' ] = &quot;[[Повна збірка веселих віршів|Повна збірка веселих віршів Степана Руданського]]. Джерсі-Сіті, 1915&quot;,
[ 'Руданський, 1918' ] = &quot;''С. Руданський''. [[Веселі вірші]]. Фрайштадт, 1918&quot;,
[ 'Руданський, 1921' ] = &quot;''С. Руданський''. [[Співомовки (1921)|Співомовки]] (вибір). Львів, 1921&quot;,

[ 'Русалка Дністровая, 1837' ] = &quot;[[Русалка Днѣстровая]]. Буда, 1837&quot;,

[ 'Українї' ] = &quot;''Володимир Самійленко''. [[Українї]]: Збірник поезій 1885—1906. Львів, 1906&quot;,

[ 'Січинський, 1908' ] = &quot;[[Історичні піснї українського народа]] / упоряд. ''[[Автор:Мирослав Січинський|Мирослав Сїчинський]]''. Львів, 1908&quot;,

[ 'Співаник, 1903' ] = &quot;[[Украинськый спиваныкъ]] /  улаштувавъ ''[[Автор:Арсен Баккалінський|Б. Арсень]]''. Одесса, 1903  {{shm}}&quot;,
[ 'Співаник, 1918' ] = &quot;[[Український співаник]]. Нью-Йорк, 1918&quot;,

[ 'Струни-1' ] = &quot;[[Струни]]: Антольоґія української поезії. [[Струни/Том 1|Том I]] / укл. ''[[Автор:Богдан Лепкий|Богдан Лепкий]]''. Берлін, 1922&quot;,
[ 'Струни-2' ] = &quot;[[Струни]]: Антольоґія української поезії. [[Струни/Том 2|Том II]] / укл. ''[[Автор:Богдан Лепкий|Богдан Лепкий]]''. Берлін, 1922&quot;,

[ 'Стефаник, 1942' ] = &quot;''Василь Стефаник''. [[Твори (Стефаник, 1942)|Твори]]. Львів, 1942&quot;,

[ 'На крилах пісень, 1892' ] = &quot;''Леся Українка''. [[На крилах пісень]]. Львів, 1892&quot;,
[ 'На крилах пісень' ] = &quot;''Леся Українка''. [[На крилах пісень]]. Львів, 1892&quot;,
[ 'Думи і мрії, 1899' ] = &quot;''Леся Українка''. [[Думи і мрії]]. Львів, 1899&quot;,

[ 'Федькович, 1916' ] = &quot;[[Вибір з творів Осипа Юрія Федьковича]]. Скрентон, 1916&quot;,
[ 'Федькович, 1920' ] = &quot;''О. Федькович''. [[Вибір поезій (Федькович, 1920)|Вибір поезій]]. Вецляр, 1920&quot;,
[ 'Федькович, 1922' ] = &quot;''О. Федькович''. [[Вибір поезій (Федькович, 1922)|Вибір поезій]]. Берлін, 1922&quot;,

[ 'З вершин і низин, 1893' ] = &quot;''Іван Франко''. [[З вершин і низин (1893)|З вершин і низин]]. Львів, 1893&quot;,
[ 'Зівяле листя, 1922' ] = &quot;''Іван Франко''. [[Зівяле листя]]. Львів–Київ, 1922&quot;,

[ 'Франко, 30-29-1' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 30 тт. [[Твори (Франко, 1924–1929)/29-1|Том XXIX. Книга 1]]. Харків–Київ, 1929&quot;,

[ 'Франко, 20-1' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/1|Том I]]. Нью-Йорк, 1956&quot;,
[ 'Франко, 20-2' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/2|Том II]]. Нью-Йорк, 1956&quot;,
[ 'Франко, 20-3' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/3|Том III]]. Нью-Йорк, 1956&quot;,
[ 'Франко, 20-4' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/4|Том IV]]. Нью-Йорк, 1956&quot;,
[ 'Франко, 20-5' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/5|Том V]]. Нью-Йорк, 1957&quot;,
[ 'Франко, 20-6' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/6|Том VI]]. Нью-Йорк, 1959&quot;,
[ 'Франко, 20-7' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/7|Том VII]]. Нью-Йорк, 1956&quot;,
[ 'Франко, 20-8' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/8|Том VIII]]. Нью-Йорк, 1958&quot;,
[ 'Франко, 20-9' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/9|Том IX]]. Нью-Йорк, 1959&quot;,
[ 'Франко, 20-10' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/10|Том X]]. Нью-Йорк, 1957&quot;,
[ 'Франко, 20-11' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/11|Том XI]]. Нью-Йорк, 1960&quot;,
[ 'Франко, 20-12' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/12|Том XII]]. Нью-Йорк, 1960&quot;,
[ 'Франко, 20-13' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/13|Том XIII]]. Нью-Йорк, 1960&quot;,
[ 'Франко, 20-14' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/14|Том XIV]]. Нью-Йорк, 1959&quot;,
[ 'Франко, 20-15' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/15|Том XV]]. Нью-Йорк, 1960&quot;,
[ 'Франко, 20-16' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/16|Том XVI]]. Нью-Йорк, 1958&quot;,
[ 'Франко, 20-17' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/17|Том XVII]]. Нью-Йорк, 1960&quot;,
[ 'Франко, 20-18' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/18|Том XVIII]]. Нью-Йорк, 1960&quot;,
[ 'Франко, 20-19' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/19|Том XIX]]. Нью-Йорк, 1960&quot;,
[ 'Франко, 20-20' ] = &quot;''Іван Франко''. Твори в 20 тт. [[Твори (Франко, 1956–1962)/20|Том XX]]. Нью-Йорк, 1962&quot;,

[ 'Червоний Кобзар-2' ] = &quot;[[Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих]]. Монреал, 1914&quot;,

[ 'ЧШ, 23-1' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1923. — [[Червоний шлях/1923/1|№1]]&quot;,
[ 'ЧШ, 23-2' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1923. — [[Червоний шлях/1923/2|№2]]&quot;,
[ 'ЧШ, 23-3' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1923. — [[Червоний шлях/1923/3|№3]]&quot;,
[ 'ЧШ, 23-6-7' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1923. — [[Червоний шлях/1923/6-7|№6-7]]&quot;,
[ 'ЧШ, 23-9' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1923. — [[Червоний шлях/1923/9|№9]]&quot;,
[ 'ЧШ, 25-5' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1925. — [[Червоний шлях/1925/5|№5]]&quot;,
[ 'ЧШ, 26-10' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1926. — [[Червоний шлях/1926/10|№10]]&quot;,
[ 'ЧШ, 33-4' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1933. — [[Червоний шлях/1933/4|№4]]&quot;,
[ 'ЧШ, 36-1' ] = &quot;[[Червоний шлях]]. — 1936. — [[Червоний шлях/1936/1|№1]]&quot;,

[ 'Шашкевич, 1960' ] = &quot;''Маркіян Шашкевич''. [[Твори (Шашкевич, 1960)|Твори]]. Радянський письменник. Київ, 1960&quot;,


[ 'Кобзарь, 1876-1' ] = &quot;''Т. Г. Шевченко''. [[Кобзарь (1876)|Кобзарь]]. [[Кобзарь (1876)/Том 1|Том I]]. Прага, 1876&quot;,
[ 'Кобзарь, 1876-2' ] = &quot;''Т. Г. Шевченко''. [[Кобзарь (1876)|Кобзарь]]. [[Кобзарь (1876)/Том 2|Том II]]. Прага, 1876&quot;,
[ 'Кобзар, 1922' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. [[Кобзар (1922)|Кобзар]]. Берлін, 1922&quot;,

[ 'Шевченко, 14-1' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/1|Том I]]. Чикаго, 1962&quot;,
[ 'Шевченко, 14-2' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/2|Том II]]. Чикаго, 1961&quot;,
[ 'Шевченко, 14-3' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/3|Том III]]. Чикаго, 1962&quot;,
[ 'Шевченко, 14-4' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/4|Том IV]]. Чикаго, 1962&quot;,
[ 'Шевченко, 14-5' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/5|Том V]]. Чикаго, 1962&quot;,
[ 'Шевченко, 14-6' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/6|Том VI]]. Чикаго, 1959&quot;,
[ 'Шевченко, 14-7' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/7|Том VII]]. Чикаго, 1959&quot;,
[ 'Шевченко, 14-8' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/8|Том VIII]]. Чикаго, 1960&quot;,
[ 'Шевченко, 14-9' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/9|Том IX]]. Чикаго, 1960&quot;,
[ 'Шевченко, 14-10' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/10|Том X]]. Чикаго, 1960&quot;,
[ 'Шевченко, 14-11' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/11|Том XI]]. Чикаго, 1963&quot;,
[ 'Шевченко, 14-12' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/12|Том XII]]. Чикаго, 1963&quot;,
[ 'Шевченко, 14-13' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/13|Том XIII]]. Чикаго, 1963&quot;,
[ 'Шевченко, 14-14' ] = &quot;''Тарас Шевченко''. Повне видання творів Тараса Шевченка. [[Твори (Шевченко, 1959–1963)/14|Том XIV]]. Чикаго, 1961&quot;,

[ 'УЗЕ-1' ] = &quot;[[Українська загальна енцикльопедія «Книга знання»|УЗЕ]]. Том I ''/ Під гол. ред. [[Автор:Іван Раковський|Івана Раковського]]''. Львів; Станиславів; Коломия, 1930&quot;,

[ '' ] = &quot;?&quot;
}</text>
      <sha1>ssqgb6vslwr99622dstxksyzy68q58n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/180</title>
    <ns>250</ns>
    <id>174305</id>
    <revision>
      <id>456385</id>
      <parentid>340972</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:01:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3591" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{потрібне зображення}}


{{c|{{sp|{{x-larger|ПЕРЕДМОВА}}}}}}

Подаючи українській громаді безсмертну поему найбільшого німецького поета в перекладі на нашу мову, вважаю потрібним подати в оцій передмові деякі факти та свої уваги, що можуть придатися для відповідної оцінки самого твору та мого перекладу. 

Иоган Вольфґанґ Ґете, роджений д. 28 серпня 1749 р. у Франкфурті над Меном, прожив свій довгий та незвичайно плідний вік у незвичайно, як на письменника, корисних обставинах, що сприяли розвоєві його духа та його літературній і науковій праці, і вмер 22 березня 1832 р. у Ваймарі. Його довге життя можна поділити на кілька періодів, що зазначилися такими або іншими життєвими пригодами та літературними творами. Перші літературні твори походять із часу університетських студій у Липську в рр. 1767–8; це були дві драми в французькім смаку: „Die Laune des Verliebten“ і „Die Mitschuldigen“. По скінченню університету починається другий період його життя, його урядова карієра аж до покликання його до Ваймару (1768–1775). Цей період у його літературній діяльності зазначився такими творами романтичного характеру, як драми „Götz von Berlichingen“, „Clavigo“ та „Stella“ і сентиментальною повістю „[[Страждання молодого Вертера|Терпіння молодого Вертера]]“. В тім періоді повстали також романтичні уривки „Магомета“, „Прометея“ та „[[Фауст|Фавста]]“. Третій період можна покласти на рр. 1775–1786, коли він вирушив у подорож до Італії. В тих роках, проведених переважно у Ваймарі при дворі тамошнього князя, він написав драми „Торквато Тассо“, „Еґмонт“ та „Іфіґенія в Тавриді“ і простору повість „Wilhelm Meisters Lehrjahre“. Від італійської подорожі, що тривала від вересня 1786 до червня 1788 р., починається новий період у життю Ґетого, в якім літературна праця його менша об'ємом, та зате робиться дозрілішою під впливом італійських вражінь. Поет перероблює драми „Іфіґенію“, „Тасса“ та „Еґмонта“, пише „Римські елєґії“ та „Венеціянські епіґрами“, видає друком першу часть „Фавста“, бере участь у поході німецького&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o062p3azkc8ihef4qv4p0z1prx6ucqp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/233</title>
    <ns>250</ns>
    <id>174452</id>
    <revision>
      <id>456386</id>
      <parentid>341192</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:05:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="923" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Ти ось моя, і тепер все мов мені ближче, як досі.
І не в тривозі хочу та в журбі це держать і вживати,
Але в відвазі та силі. Коли ж нам тепер або в будучім
Ворог загрозить, я сам візьму в руки і іншим дам зброю.
{{pline|315|l}}Скоро я певний, що ти знайдеш дім і родителів любих,
О, то без страху свою грудь усім ворогам протиставлю!
І як би кожний гадав так, як я, то стояла б нас сила
Супроти сили і ми всі жили б у святому спокою“.&lt;/poem&gt;


{{smaller|Переклад писано в днях 14 листопада 1912 до 20 січня 1913 року.}}{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>15tvasmac9jpi53lznfkg2czg3nge6i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456424</id>
      <parentid>456386</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:40:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="982" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;Ти ось моя, і тепер все моє мені ближче, як досі.
І не в тривозі хочу та в журбі це держать і вживати,
Але в відвазі та силі. Коли ж нам тепер або в будучім
Ворог загрозить, я сам візьму в руки і іншим дам зброю.
{{pline|315|l}}Скоро я певний, що ти знайдеш дім і родителів любих,
О, то без страху свою грудь усім ворогам протиставлю!
І як би кожний гадав так, як я, то стояла б нас сила
Супроти сили і ми всі жили б у святому спокою“.

{{smaller block|Переклад писано в днях 14 листопада 1912 до 20 січня 1913 року.|style=margin-left:1em; width:19em; text-align:center;}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m0etnetdjduw9m6dc5igp3c9sdkt0cj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/445</title>
    <ns>250</ns>
    <id>174816</id>
    <revision>
      <id>456390</id>
      <parentid>341809</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:14:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1031" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;І руки зложені опру серед тих ликів
На кінчиках твоїх злотистих черевиків.
Замість служебника, я божеству своєму
Малюнками вкрашу любовную поему,
І строфи обведу барвистими квітками,
Гортатиму картки шовковими стежками;
Та в плиннім золоті, в лазурі і батисті
Тобі клонитимуться чуття мої пречисті.
І я вгорну тебе в порфіри і скарлати,
Щоб так у пам'яті будуччини жила ти,
Щоб бачачи красу твою в вінку зеленім,
В мастичнім вівтарі з моїх пісень різьбленім,
Нащадок мій колись, Пречиста ти моя,
Хоч не зазнав тебе, любив тебе, як я.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6kwnzf7v7aty7mlefjwjcb1rsmk9noz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456391</id>
      <parentid>456390</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:15:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1013" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;І руки зложені опру серед тих ликів
На кінчиках твоїх злотистих черевиків.
Замість служебника, я божеству своєму
Малюнками вкрашу любовную поему,
І строфи обведу барвистими квітками,
Гортатиму картки шовковими стежками;
Та в плиннім золоті, в лазурі і батисті
Тобі клонитимуться чуття мої пречисті.
І я вгорну тебе в порфіри і скарлати,
Щоб так у пам'яті будуччини жила ти,
Щоб бачачи красу твою в вінку зеленім,
В мастичнім вівтарі з моїх пісень різьбленім,
Нащадок мій колись, Пречиста ти моя,
Хоч не зазнав тебе, любив тебе, як я.&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t6bavkjxh52lhl7gu7u17ki81zcdivj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Жюль Верн. За 80 день кругом світа (Київ, 1919).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>189205</id>
    <revision>
      <id>456347</id>
      <parentid>390351</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T12:18:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="187" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[За 80 день кругом світа]]
|Subtitle=
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Жуль Верн|Жюль Верн]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Товариство «ЧАС»
|Address=Київ
|Year=1919
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 1to2= Cvr 3=Title 4=2 253=-/&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>9fln33ebc1h3ssn4cdq45o16n7jxj26</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Ґергарт Гауптман</title>
    <ns>102</ns>
    <id>192599</id>
    <revision>
      <id>456453</id>
      <parentid>419970</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:35:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Твори */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="317" xml:space="preserve">{{автор
|прізвище=Гауптман
|ім'я=Ґергарт
}}

== Твори ==
* {{l2s|Візник Геншель|Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf}}. {{fine|Львів. 1899}}

{{PD-auto}}
{{Authority control}}

[[Категорія:Німецькі автори]]</text>
      <sha1>cfh7dumnv3a6wyyzkbkvvyahcublce6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/104</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197053</id>
    <revision>
      <id>456478</id>
      <parentid>426635</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:31:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1481" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Ставок
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-104. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Ставок.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-104. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Ставок.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
'''село Ставки'''

Шляхетская ведомость 1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета села Ставок

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Ставках'''
1. Врублевский;
2. Стоцкий;
3. Кобылянский;
4. Луцкий;
5. Русецкий;
6. Казимир Григориев;
7. Луцкий;
8. Оношко;
9. Шклярский, Ивана тещи Александры Жураковской дети;
10. Гловацкий;
11. Луковский вышел неизвестно куда 1796 года.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>o5kipakjjiifopl2ibjhzsslq62x679</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456479</id>
      <parentid>456478</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:32:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1479" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Ставок
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-104. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Ставок.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-104. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Ставок.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
'''село Ставки'''

Шляхецкая ведомость 1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета села Ставок

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Ставках'''
1. Врублевский;
2. Стоцкий;
3. Кобылянский;
4. Луцкий;
5. Русецкий;
6. Казимир Григориев;
7. Луцкий;
8. Оношко;
9. Шклярский, Ивана тещи Александры Жураковской дети;
10. Гловацкий;
11. Луковский вышел неизвестно куда 1796 года.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>7dj7pjhsg2wpk92sd55ktwedirusnk4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/105</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197054</id>
    <revision>
      <id>456432</id>
      <parentid>426641</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:54:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3374" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-105. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-105. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
Сторінка: 1
'''село Бортники'''

Шляхецкая ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета деревни Бердник

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

1. Петр Казимиров '''Гурский''',
Петра брат Петр выбыл неизвестно куда 1802 года;
2. Роман Антонов '''Дубиковский''';

Сторінка: 2
3. Феликс Станиславов а по ревизии 1795 года ошибочно написан Марциновым '''Мацкевич''';
Марцина пасынок Мацей? '''Тарнавский'''? вновь рожденный;
4. Станислав Якобов '''Зеленский''';
брат Зеленского Гавриил '''Ерлич''' умер 1801 года, 
дети Людвик, Ян вышли неизвестно куда;
5. Базилий Янов '''Пилькевич''';
Ян Янов '''Жебровский''';

6. Героним Николаев '''Меленевский''';
племянник Бенедикт '''Бочковский''' поступил в полевые? полки;
7. Ян Петров '''Крушинский''' умер 1804 года;
8. Антоний Михайлов '''Подвысоцкий''' выбыл неизвестно куда;
брат Антония Андрей '''Сливенский''' умер 1811 г., 
Андрея дети Григорий поступил в уланской полк, 
Францишек, Людовик вновь рожденный;
9. Шимон '''Прушковский''' умер 1800 г., 
Шимона сын Антоний выбыл неизвестно куда;
10. Ян Григорьев '''Самборский''' умер 1809 года;
зять Яна Самборского Ян Матеушов '''Пясецкий''' умер 1800, 
Яна сын Мацей умер 1801;

Сторінка: 3
брат Яна Андрей '''Пясецкий''';
11. Казимир Антонов '''Чеховский''';
12. Марцин '''Храновский''' умер 1800г;
13. Томаш Янов '''Долинский''';
14. Стефан Иванов '''Парчевский''';
15. Якоб Григорьев '''Карпиловский''' умер 1797;
16. Антон Якобов '''Ковба''' умер 1796, 
Антонов сын Базилий выбыл неизвестно куда 1800 года.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>ahbjyijpbtefd28r2298ltrx7g93gte</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456480</id>
      <parentid>456432</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:33:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3376" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-105. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-105. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
Сторінка: 1
'''село Бортники'''

Шляхетская ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета деревни Бердник

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

1. Петр Казимиров '''Гурский''',
Петра брат Петр выбыл неизвестно куда 1802 года;
2. Роман Антонов '''Дубиковский''';

Сторінка: 2
3. Феликс Станиславов а по ревизии 1795 года ошибочно написан Марциновым '''Мацкевич''';
Марцина пасынок Мацей? '''Тарнавский'''? вновь рожденный;
4. Станислав Якобов '''Зеленский''';
брат Зеленского Гавриил '''Ерлич''' умер 1801 года, 
дети Людвик, Ян вышли неизвестно куда;
5. Базилий Янов '''Пилькевич''';
Ян Янов '''Жебровский''';

6. Героним Николаев '''Меленевский''';
племянник Бенедикт '''Бочковский''' поступил в полевые? полки;
7. Ян Петров '''Крушинский''' умер 1804 года;
8. Антоний Михайлов '''Подвысоцкий''' выбыл неизвестно куда;
брат Антония Андрей '''Сливенский''' умер 1811 г., 
Андрея дети Григорий поступил в уланской полк, 
Францишек, Людовик вновь рожденный;
9. Шимон '''Прушковский''' умер 1800 г., 
Шимона сын Антоний выбыл неизвестно куда;
10. Ян Григорьев '''Самборский''' умер 1809 года;
зять Яна Самборского Ян Матеушов '''Пясецкий''' умер 1800, 
Яна сын Мацей умер 1801;

Сторінка: 3
брат Яна Андрей '''Пясецкий''';
11. Казимир Антонов '''Чеховский''';
12. Марцин '''Храновский''' умер 1800г;
13. Томаш Янов '''Долинский''';
14. Стефан Иванов '''Парчевский''';
15. Якоб Григорьев '''Карпиловский''' умер 1797;
16. Антон Якобов '''Ковба''' умер 1796, 
Антонов сын Базилий выбыл неизвестно куда 1800 года.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>4ur2skfh28089mmkg4e37hljaprz6fk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456481</id>
      <parentid>456480</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:33:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3318" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-105. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-105. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Вербник.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 

'''село Бортники'''

Шляхетская ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета деревни Бердник

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

1. Петр Казимиров '''Гурский''',
Петра брат Петр выбыл неизвестно куда 1802 года;
2. Роман Антонов '''Дубиковский''';


3. Феликс Станиславов а по ревизии 1795 года ошибочно написан Марциновым '''Мацкевич''';
Марцина пасынок Мацей? '''Тарнавский'''? вновь рожденный;
4. Станислав Якобов '''Зеленский''';
брат Зеленского Гавриил '''Ерлич''' умер 1801 года, 
дети Людвик, Ян вышли неизвестно куда;
5. Базилий Янов '''Пилькевич''';
Ян Янов '''Жебровский''';

6. Героним Николаев '''Меленевский''';
племянник Бенедикт '''Бочковский''' поступил в полевые? полки;
7. Ян Петров '''Крушинский''' умер 1804 года;
8. Антоний Михайлов '''Подвысоцкий''' выбыл неизвестно куда;
брат Антония Андрей '''Сливенский''' умер 1811 г., 
Андрея дети Григорий поступил в уланской полк, 
Францишек, Людовик вновь рожденный;
9. Шимон '''Прушковский''' умер 1800 г., 
Шимона сын Антоний выбыл неизвестно куда;
10. Ян Григорьев '''Самборский''' умер 1809 года;
зять Яна Самборского Ян Матеушов '''Пясецкий''' умер 1800, 
Яна сын Мацей умер 1801;

брат Яна Андрей '''Пясецкий''';
11. Казимир Антонов '''Чеховский''';
12. Марцин '''Храновский''' умер 1800г;
13. Томаш Янов '''Долинский''';
14. Стефан Иванов '''Парчевский''';
15. Якоб Григорьев '''Карпиловский''' умер 1797;
16. Антон Якобов '''Ковба''' умер 1796, 
Антонов сын Базилий выбыл неизвестно куда 1800 года.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>fwzx1lstn8cba3a826saqdjykctpe9e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/109</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197056</id>
    <revision>
      <id>456487</id>
      <parentid>410551</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:51:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2180" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти села Мотовилівка на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-109. 1811. Ревізька казка шляхти села Мотовилівка на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-109. 1811. Ревізька казка шляхти села Мотовилівка на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

&lt;poem&gt;

'''Село [[Мотовилівка (Фастівський район)|Мотовиловка]] ''' 
Шляхетская ведомость 
1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета 
помещика господина титулярного советника тогожь повета дворянина маршала Иосифа Игнатьевича Руликовского 
о состоящих чиншевой шляхте мужеска пола душ.

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

села Мотовиловки чиншевая шляхта по ревизии 1795 года:
1. Янковский;
2. Скшимевский;
3. Томашевский;
4. Олшевский;

5. Булипка?;
6. Борковский;
7. Заторский;
8. Чваровский?;
9. Бжезинский;
10. Марчук;
11. Дубрович;
по дополнительной 1800 года росписи
12. Козловский;

'''в селе [[Велика Солтанівка|Большой Салтановке]]'''
1. Кострицкий.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>g9cryuvgxyaca4qtanzqec3hymtihir</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/110</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197057</id>
    <revision>
      <id>456452</id>
      <parentid>411114</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:33:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2101" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-110. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-110. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
Шляхецкая ведомость 1811го года сентября дня 
Киевской губернии Васильковского повета села Криштофовки 
помещика того же повета господина хоронжаго Николая Адама Антоновича Сераковского  
о состоящей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными
'''в селе Криштофовка шляхта'''

''Сторінка: 1''
1. '''Вилчинский'''; зять '''Рациборский''';
2. '''Лазовский''';

''Сторінка: 2''
3. '''Топольский''';
4. '''Волошановский''' в 1801 году переселился с семейством на жительство Екатеринославской губернии в Слободу помещика Хаинского Комишевату;
брат '''Волошановский''' 1801 года переселился на жительство Киевский повета в село Жидовские Ставы;
'''Кудревич''' бежал 1798;
'''Шумлянский''' бежал 1799;
'''Маковский''' умер 1803.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>fgvg5zsqjnbawwo4fnzjyngbcn4w3gm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456466</id>
      <parentid>456452</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T09:52:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2103" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-110. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-110. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Криштофовки.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
Шляхетская ведомость 1811го года сентября дня 
Киевской губернии Васильковского повета села Криштофовки 
помещика того же повета господина хоронжаго Николая Адама Антоновича Сераковского  
о состоящей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными
'''в селе Криштофовка шляхта'''

''Сторінка: 1''
1. '''Вилчинский'''; зять '''Рациборский''';
2. '''Лазовский''';

''Сторінка: 2''
3. '''Топольский''';
4. '''Волошановский''' в 1801 году переселился с семейством на жительство Екатеринославской губернии в Слободу помещика Хаинского Комишевату;
брат '''Волошановский''' 1801 года переселился на жительство Киевский повета в село Жидовские Ставы;
'''Кудревич''' бежал 1798;
'''Шумлянский''' бежал 1799;
'''Маковский''' умер 1803.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>ke3cmw389l9hvc8yjyelcdmzbw3210v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/111</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197058</id>
    <revision>
      <id>456488</id>
      <parentid>411115</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:53:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1578" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Дулицького
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-111. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Дулицького.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-111. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Дулицького.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
Шляхетская ведомость 1811 года октября дня Киевской Губернии Васильковского повета о жительствующей на землях его сиятельства графа и кавалера Браницкого в селе [[Дулицьке|Дулицком]] чиншовой шляхте мужеска пола.

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

в селе Дулицком по ревизии 1795 года:
1. '''Целицкий''';
2. '''Хмара''';
3. '''Целицкий''';
4. '''Целицкий''';
5. '''Садовский''';
6. '''Слодкевич''';
7. '''Савицкий''';
8. '''Радкевич''' в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Дулицьке]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>jzeiktlocfa2vgduleo4mos8kbbhw9e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/113</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197060</id>
    <revision>
      <id>456465</id>
      <parentid>408817</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T09:51:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1281" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Синява
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-113. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Синява.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-113. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Синява.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
Шляхетская ведомость 
1811го года сентября 30 дня Киевской губернии Васильковского повета села Синява 
на помещичьей земле живущей  состоящей мужеска пола чиншевой шляхты

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

в селе '''Синява'''
в селе '''Прусы'''
в деревне '''Саловка'''
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>skrlz4uuij51sz4fotokpf7xikbypx4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/114</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197061</id>
    <revision>
      <id>456490</id>
      <parentid>422368</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:54:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11253" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту в м. Рокитному
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-114. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту в м. Рокитному.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-114. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту в м. Рокитному.pdf|thumb]]

[[Рокитне (Київська область)|Рокитне]]
&lt;poem&gt; 
Сторінка: 1
Шляхетская ведомость
1811 года Октября дня Киевской губернии Васильковского повета '''местечка Рокитной и деревни Юзефовки''' 
о состоящих в оных шляхетских мужеска пола душах.

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в местечка Рокитной'''
1. Антоний Францишков Кожуховский, питомецего Пантелимон Яковлев Левенский;
2. Павел Янов сын Нежинский, Павловы дети Герасим, Иван, Францешик, брат Павла Антоний Нежинский,
зять Степан Казимиров Ивановский перешел на жительство в село Чепелиевку;
3. Францишек Валентиев Москалевский умре 1796, Францишковы дети Михайло,Федор, Матфей,
Зять Москалевского Степан Антонов Малинский?;
4. Виктории Доминиковой Рай дети Тимофей, Иван;
5. Тимофей Петров Барановский, Тимофея дети Михаил, Антоний, Яцентий;
6. Василий Васильев Суский;

Сторінка: 3
Васильевы дети Михаил, Ян,
пасынок Василия Семен Климов Щипановский вноврожден,
Иван Иванов Рудницкий, Ивана сын Даниил перешли на жительство в село Чепелиевку, Иван сродник Василий Рудницкий;
7. Адам Иосифов Балинский умре 1807, Адама дети Феодор, Петр вноврожден;
8. Ян Францишков Залеский умре 1796, Яна сын Григорий;
9. Данило Александров Середнецкий умре 1804, Данила дети Феликс, Игнатий, Андрей в неизвестной отлучке;
10. Иван Данилов Барановский, Ивановы дети Василий, Иван,
Павел Антонов Давидовский, Павловы дети Ян, Степан вновь рожденные;
11. Федор Иванов Корженовский умре 1808, Федоров сын Ян в неизвестной отлучке;
12. Яков Степанов Ягилковский? умре 1799;
13. Матвей Петров Сломчинский написан по ревизии Слабчинским;
14. Иосиф Войцехов Гутовский, Иосифа сын Войцех вноврожден;
15. Мелании Григорьевой вдовы дети Илия Григорьев Фалиньский, Ильин сын Иван вноврожден, Ян Григорьев Злочевский, 
Зять их Григорий Антонов Ягодинский? умре 1810
Мелании Григорьевой Мокрицкой сын Степан Александров умре 1802,
племянник Мелании Злочевский Шимон Иванов Яворский умре 1810;
16. Игнатий Адамов Балунский (прав. Балиньский), Игнатьевы дети Лукьян, Адам, Матвей вноврожден,
племянник Игнатьев Василь Татур, Васильевы дети Данило, Тымофей вноврожден;
17. Францишек Алексанров Балинский, Францишковы дети Ян, Данила жительствуют Таращанского повета в селе Рожках;
18. Иосиф Красногурский, Иосифовы дети Адам, Федор, Каетан, и вновь рожденные Антон, Василь, Клим;
Николай Вольбоцкий умер;
19. ? Михайлов Давидович, ? сын Севастьян Ковальский перешли на жительство в уездный город Богуслав;
20. Артем Иванов Кульчицкий, Артемовы дети Василий, Захарий, Василий вновь рожденные;
21. Павел Васильев Данькевич умре;
22. Федор Станиславов Гулковский умре, Федора дети Иван, Станислав, Петр перешли на жительство в село Чепелиевку;
23. Войцех Иванов Павловский умре 1811, Войцеха сын Матвей вноврожден;
24. Игнат Федоров Чулевич умре 1807, Игната сын Венцентий в неизвестной отлучке;
25. Иван Николаев Павстовский, Ивана сын Арсений вноврожден;
26. Михайло Михайлов Березовский умре 1800, Михайловы дети Ксаверий умре 1807, Яков в неизвестной отлучке,

Сторінка: 4
брат Михайлов Антоний Михаилов Березовский умре 1805;
27. Анны Францишковой Рембецкой дети Трофим, Трофима сын Прокоп вноврожден, Федор, Федора дети Артемон, Антоний вновь рожденные;
28. Николай Яковлев Долганский;
29. Павел Михайлов Закаблуковский перешел на жительство в село Чепелиевку;
30. Ян в неизвестной отлучке;
31. Тадеуш Иосифов Фишер, Тадеуша дети Венцентин, Иосиф вновь рожденные;
32. Станислав Тимофеев Рекелевич в неизвестной отлучке;
33. Павел Васильев Сарнавский, Павла дети Александр, Гонорат, Симон вновь рожденные;
34. Юзеф Станиславов Воттеляк отдан за преступление в масовски? полк где и семейство его находится, Юзефа сын Юзеф;
35. Юзеф Михайлов Яницкий, брат его Матеуш Михайлов Яницкий умре 1808;
36. Станислав Антонов Войтковский  (Витковский) умре 1809, Станислав дети Степан, Михаил;
37. Андрей Михайлов Прилуцкий, Андрея сын Адам вноврожден;
38. Иван Юзефов Дзивановский умре 1810, Ивановы дети Игнат, Станислав вновь рожденные;
39. Ян Войцехов Зелинский, Яновы дети Юзеф, Захарий вновь рожденные;
40. Иван Антонов сын Пулавски в неизвестной отлучке;
40. Кароль Иосифов Балунский умре 1802;
41. Михаил  Бузинский (Бужаньский) поступил в малицию? в 1807, Михаила сын Василий вноврожден;
42. Василь Константиев Заленский (Зелиньский);
43. Яков Григорьев Рублевский;
44. Юзеф Матвеев Спендовский умре 1796;
45. Петр Павлов Сеутовский? жительствует в Звенигородском повете, отец Петров Павел Кондратов умре 1796;
46. Игнат Матвеев Бартасевич умре 1797,
Игнатьевы дети Куприян, Куприяна сын Каетан вноврожден, Ян, Иосиф, Иосифа сын Степан вноврожден, Деонисий умре 1799, Петр, Марцин вноврожден;
47. Кароль Иосифов Неслуховский умре;
48. Казимир Антонов Дембецкий, Казимира сын Францишек в неизвестной отлучке;
49. Николай Иванов Качуровский в неизвестной отлучке;
50. Людвик Михайлов Богушевский, Людвика сын Филип, зять Людвиков Данило Яковлев Филипович в неизвестной отлучке;
По дополнительной 1800 года росписи
51. Михайло Михайловия Борковский, Михайла сын Василий вноврожден;
52. Антон Белявский;
53. Иван Петров Филипович, сын его Михайло в неизвестной отлучке;
54. Марцин Михайло Хоцяновский, Марцина сын Францишек в неизвестной отлучке;
55. Павел Григорьев Дневич?, Павела сын Григорий вноврожден, жительствует в селе Савинцах,
брат Павела Матвей жительствует Таращанского повета в селе Войнаровке;
56. Адам Андреев Есилповский жительствует в селе Савинцах;
57. Василь Мартынов Козакевич, Василия сын Федор жительствует в селе Савинцах;
58. Ян Александров Хоткевич умре, Яна дети Ян, Василий вноврожден;
59. Ян Александров Чуляницкий умре;

Сторінка: 5
'''в деревне Юзефовке по ревизии 1795 года'''
60. Тимофей Константинов Зеленский умре 1797, Тимофея сын Исаакий;
61. Ксении Григорьевой Здебской вдовы дети Петр, Зосим жительствует в м.Белой Церкви;
62. Томаш Юзефов Гловацкий умре, Томаша дети Григорий, Александр в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Рокитне (Київська область)]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>hfvrc6ynoicxqaqhba0ai2z3vzdhe3p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/121</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197069</id>
    <revision>
      <id>456491</id>
      <parentid>426959</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:57:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3143" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Красного Ліса
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-121. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Красного.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-121. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Красного.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
'''село [[Красноліси]]'''

''Сторінка: 3''
'''Ревизская ведомость 1811го года сентября 30 дня Киевской губернии Васильковского повета села Красного Леса о состоящей мужского пола чиншевой шляхте.'''

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селении Красном Лесе:'''
1. Иосиф Стефанов Денгевич;
2. 3. Заремба;
4. Яворский; 
пасынок его Теодор Стефанов Подписоцкий, а по ревизии 1795 года записан сыном Войцеха Яворского ошибочно;
зять Войцеха Яворского Иван Константинов сын Дзивчопольский;

''Сторінка: 4''
5. Горчинский; Биневич;
6. Березницкий; зять Малиновский;
7. Березницкий;

''Сторінка: 5''
8. 9. Березницкий;
10. Демский;
Станкевич;
11. Костецкий;
12. Козирский;
13. Костецкий;

''Сторінка: 6''
14. Липский;
15. Стецкевич;
16. Подеский;
17. Козловский;
18. Яроцкий;
19. Дембицкий;
20. Товкач;
21. Коханьский;
22. Заремба;
23. Коржениовский;
24. Ягминович;
25. Коськевич;
26. Осмоловский;
27. Клусак;
28. Игнат Осипов Преис;
29. Краевский;
30. Толь;
31. Юркевич;
32. Здановский;
'''по дополнительным 1800 года росписям:'''
33. Иван Николаев Стецкевич, сын его Иван;
34. Андрей Иванов Козловский;
33. Францишек Матвеев Шацило; пасынок его Петр Бочковский;
34. Матвей Репелевский, сын его Андрей;

''Сторінка: 7''
'''По дополнительным росписям 1800 года записаны:'''
40. Стецкевич; записан Стецким ошибочно;
41. Козловский;
42. Шацило; пасынок Бочковский;
43. Репелевский.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>qm2717nuofdfuuorhv8502nravp40b8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/132</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197124</id>
    <revision>
      <id>456493</id>
      <parentid>420831</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T11:05:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1185" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка поміщицьких селян c. Василів Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-132. 1811. Ревізька казка поміщицьких селян c. Василів Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-132. 1811. Ревізька казка поміщицьких селян c. Василів Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
'''село Василів'''

Ревизская сказка
1811 года сентября 28 дня Киевской губернии Васильковского повета '''местечка Василевщина''' (Василев) 
помещицы госпожи шамбеляновой Езефи Михайловой Проскуриной о состоящих мужеского пола крестьянах.

 
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>bgiicxemy61xlxo2dsxfylx1y6h7o24</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/134</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197126</id>
    <revision>
      <id>456496</id>
      <parentid>411122</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T11:09:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1680" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Розаліївки
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-134. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Розальцевки.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-134. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту д. Розальцевки.pdf|thumb]]

Шляхетская ведомость 1811го года сентября дня Киевской Губернии Васильковского повета деревни [[Розаліївка|Розалиевка]].
&lt;poem&gt;
лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

деревне Розалиевке шляхта
1. Федоровский;
2. 3. Словиковский;
4. Собецкий;
5. Добраньский;
6. Дитковский;
7. 8. Дятковский;
9. Мазурь он же Линкевич;
10. Пржегалинский;
15. Слодковский;
16. Шапоцкий;
17. Чвалинский;
18. Квасневич;
19. Старинский;
20. Тишкевич;
21. Скавринский;
11. Градовский;
12. Орловский;
13. Пашкевич;
14. Уманский;
22. Людвинский.
&lt;/poem&gt;


[[Категорія:Розаліївка]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>ko8p4wpu6mmgwmnkgjn0tlycgz697gf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/135</title>
    <ns>116</ns>
    <id>197127</id>
    <revision>
      <id>456497</id>
      <parentid>413351</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T11:12:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2557" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Снигірівка
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-135. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Снигірівка.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-135. 1811. Шляхетська відомість Васильківського повіту с. Снигірівка.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 

'''село Снігурівка'''

Шляхетская
ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета '''села Снигоровки'''.
лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибывшими и вновь рожденными

1. Григорий Янов '''Качановский''',
Григория дети Михайло, Ян вновь рожденный;

2. Яков Михайлов '''Кобылянский''' умер 1800 года,
Якова дети 1й Адам, 2й Лукаш;
Лукашовы дети Бартоломей, Антоний, Томашь
3й Ян Яковлев
Яна сын Игнатий вновь рожденный;

3. Мацей Иванов '''Олишевский''' вышел в Червону 1799 года,
Мацей сын Ян вновь рожденный;
Служитель его Петр Казимиров '''Дуниковский''' вышел неизвестно куда,
Трофим Васильев вышел неизвестно куда.

4. Павел Федоров '''Баранецкий''' вышел в Фастовец 1799 года,
родственник Павла Баранецкого Шимон Васильев '''Каленьский''' вышел в Фастов 1799 года,
Шимоновы дети Гавриил, Теодор, Ян вновь рожденные;
Павла служитель Юзеф Мацеев '''Киселевский''' перешел в Бертники 1808 года,
Юзефа сын Адам вновь рожденный;
Павла Баранецкого племянник Ян '''Борисевич''' вновь рожденный.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>8amkbczrxuue9aezo4esx6vw4njuv6n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Моріс Верн. Біблїя або книги Старого Завіта. 1903.pdf/94</title>
    <ns>250</ns>
    <id>204082</id>
    <revision>
      <id>456395</id>
      <parentid>426830</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:48:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1954" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{larger|'''I. Аналїз євангелій, їх взаїмні відносини.'''}}}}

Розкривши Новий Заповіт знаходимо чотири чималі писаня названі {{sp|Євангелія}} (що має значити {{sp|виклад доброї звістки про Ісуса Христа}}), поставлені під іменами св. Матвія, св. Марка, св. Луки і св. Івана, апостолів або апостольських учеників. Ми почнемо аналїз сих книжок із другої книжки св. Марка. Робимо се з тої рації, що плян сеї книжки найпростїйший і найлекший для розбору з усїх чотирьох писань і що більшість учених згоджуєть ся уважати сю внижку за ранїйше редаґовану, нїж три инші.

{{sp|[[Євангеліє від Марка|Євангеліє по св. Марку]]}} починаєть ся з розповіди про те, як згідно з обіцянками пророків прийшов чоловік на імя Іван, щоби приготувати новий лад. Сей чоловік чинив на березї Йордана хрещенє на знак каяття і покути, і великі юрби люду збігались до него; але він тілько звіщав прихід когось більшого від себе. Незабаром являєть ся на сцену і ся друга велична особа: се Ісус, родом з Назарету галилейського. Коли він приймає хрещенє, небо розкриваєть ся, сьвятий дух спускаєть ся на него в постатї голуба&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e2riqtshz9n1kliufd6smgbmursoshh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Траттнер М. Скарби шведських архивів. Лист про Україну як незалежну державу.pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>214627</id>
    <revision>
      <id>456382</id>
      <parentid>456294</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T18:50:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Траттнер М. Скарби шведських архивів. Лист про Україну як незалежну державу.pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>214628</id>
    <revision>
      <id>456383</id>
      <parentid>456295</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T18:51:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Траттнер М. Скарби шведських архивів. Лист про Україну як незалежну державу.pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>214629</id>
    <revision>
      <id>456381</id>
      <parentid>456296</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T18:46:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Траттнер М. Скарби шведських архивів. Лист про Україну як незалежну державу.pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>214630</id>
    <revision>
      <id>456379</id>
      <parentid>456297</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T18:44:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mrfzo83xfkk9gbxrdyd1wva0fzn93z2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/191</title>
    <ns>250</ns>
    <id>215868</id>
    <revision>
      <id>456352</id>
      <parentid>455911</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T13:34:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2861" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;стоїть після „Гамалії“. На нашу думку, коли друкувати „Кобзаря“ в хронологичному порядку й додержувати цього порядка пильно, то треба б власне з цієї поеми й почати. Думка — „Вітре буйний“, вперше надрукована в Гребінчиній „Ластівці“ р. 1840, в новому виданні залучена до рубрики — „до 1847 р.“ В тій же „Ластівці“ надруковано теж „Причинну“, „На вічну пам'ять Котляревському“ (в новому виданні — в тій самій рубриці) і перший розділ з „Гайдамаків“, — усі ті поезії в виданні „Кіевской Старины“ стоять на невідповідному місці. Що-до „Гайдамаків“ спеціяльно, то р. 1841 вони вже вийшли в Петербурзі окремою книжкою, тим то нема жадної причини ставити цю поему після „Гамалії“. „Наймичку“ надруковано під р. 1844, але на це нема жадних доказів, — відомо тільки, що її Шевченко написав до заслання. Думка — „Тяжко-важко в світі жити“, „Маркевичу“ і „Утоплена“ вперше надруковані в „Молодику“ 1843 р., а дозволені цензурою ще 12 вересня 1842 р., — в новому виданні стоять: думка — під 1847 р., „Маркевичу“ і „Утоплена“ — під „до 1847 р.“ „Костомарову“ поміщено на самому кінці рубрики 1847 р. — тим часом, коли є певна дата, що ця поезія була написана 19 травня 1847 р. &lt;ref&gt;„Русская Старина“, 1880 р. кн. III, стор. 602.&lt;/ref&gt;, і коли редакція рік 1847 поділила на два півріччя, то цю поезію треба було приділити до першого півріччя. Під „Москалевою криницею“ стоїть припис „Я. Г. Кухаренкові на память 1 мая 1857 р.“ — ця дата непевна: в автографі Шевченка, який нам довелося бачити й який є власністю д. Кухаренка (Якового сина), написано „на память 7 апреля 1857“, а дата під поезі-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qkkk3mrair3bddo9s704gqq418hyrs2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/95</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216029</id>
    <revision>
      <id>456399</id>
      <parentid>456289</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T19:56:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="677" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{c|''Важнїйші похибки друкарські:''}}
{{dhr|0.5em}}
{{rule|1em}}
{{dhr}}
{{block center/s}}
{| cellspacing=10
|- style=&quot;text-align:center&quot;
|На стор.||style=&quot;width:7em&quot;|є||має бути:
|-
|style=&quot;text-align:center&quot;|40||помаранч||помаранчів;
|-
|style=&quot;text-align:center&quot;|42||в еерци||в серцю;
|-
|style=&quot;text-align:center&quot;|45||усе||і усе;
|-
|style=&quot;text-align:center&quot;|78||Люсию||Люсею.
|}
{{block center/e}}


[[Файл:Орнамент з книг накладом Українсько-руської видавничої спілки - 056.jpg|45px|безрамки|центр]]&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3icvfkdl75m7bm84jbhrtsy6051jvwf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456426</id>
      <parentid>456399</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:43:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="677" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{c|''Важнїйші похибки друкарські:''}}
{{dhr|0.5em}}
{{rule|1em}}
{{dhr}}
{{block center/s}}
{| cellspacing=10
|- style=&quot;text-align:center&quot;
|На стор.||style=&quot;width:7em&quot;|є||має бути:
|-
|style=&quot;text-align:center&quot;|40||помаранч||помаранчів;
|-
|style=&quot;text-align:center&quot;|42||в еерци||в серцю;
|-
|style=&quot;text-align:center&quot;|45||усе||і усе;
|-
|style=&quot;text-align:center&quot;|78||Люсию||Люсею.
|}
{{block center/e}}


[[Файл:Орнамент з книг накладом Українсько-руської видавничої спілки - 056.jpg|45px|безрамки|центр]]&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gjfsic3fbbkdy18qvgjhgje1wyor1gd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/98</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216032</id>
    <revision>
      <id>456371</id>
      <parentid>456302</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T16:14:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="544" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{c|— 94 —}}
{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;

Мамо — голубко! Горюєш ти, бачу,
{{gap|2.5em}}Стогнеш сама y-журбі;
Хай я в неволї конаю та плачу, —
{{gap|2.5em}}Важче незмірно тобі.

Бачити більше тебе я не буду;
{{gap|2.5em}}Не дорікай, а прости;
Та від людського неправого суду
{{gap|2.5em}}Сина свого захисти!&lt;/poem&gt;{{block center/e}}


{{потрібне зображення}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>co6rkmusr8jazc3byueg22u0e8p855r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456431</id>
      <parentid>456371</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:52:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="667" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{c|— 94 —}}
{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;

Мамо — голубко! Горюєш ти, бачу,
{{gap|2.5em}}Стогнеш сама y-журбі;
Хай я в неволї конаю та плачу, —
{{gap|2.5em}}Важче незмірно тобі.

Бачити більше тебе я не буду;
{{gap|2.5em}}Не дорікай, а прости;
Та від людського неправого суду
{{gap|2.5em}}Сина свого захисти!&lt;/poem&gt;{{block center/e}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 021.jpg|40px|безрамки|центр]]&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9w53v7trr31wlli8n24lmz0lg7xli3n</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456442</id>
      <parentid>456431</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:11:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="667" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{c|— 94 —}}
{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;

Мамо — голубко! Горюєш ти, бачу,
{{gap|2.5em}}Стогнеш сама y-журбі;
Хай я в неволї конаю та плачу, —
{{gap|2.5em}}Важче незмірно тобі.

Бачити більше тебе я не буду;
{{gap|2.5em}}Не дорікай, а прости;
Та від людського неправого суду
{{gap|2.5em}}Сина свого захисти!&lt;/poem&gt;{{block center/e}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 021.jpg|40px|безрамки|центр]]&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a9lj0ylgd1cbp75u5lo816rv27yvlxo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216033</id>
    <revision>
      <id>456354</id>
      <parentid>456306</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:00:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1228" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Робітнивові.'''}}
Роби на других днї та ночі,
На хвилю працї не заспи;
А візьме сум, заплачуть очі, —
Все в чарцї швидче потопи…
{{gap|2.5em}}Поки остатнього хабітку
{{gap|2.5em}}Не розметають глитаї,
{{gap|2.5em}}Поки на вічнім заробітку
{{gap|2.5em}}Не стратиш силоньки свої;
Та не задубнеш без прочинку
Посеред улицї, — поки
У карбовальному будинку
Не розлетиш ся на шматки.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Швачк|0.3em}}а.'''}}
Рученьки терпнуть, злипають ся віченьки…
{{gap|2.5em}}Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
{{gap|2.5em}}Голкою денно верти.

Кров висисає оте остогиджене,
{{gap|2.5em}}Прокляте нишком шиття,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fs26gg40wya887rdwge0p987b40qip4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456357</id>
      <parentid>456354</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:18:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1231" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{c|'''Робітникові.'''}}

{{block center|&lt;poem&gt;Роби на других днї та ночі,
На хвилю працї не заспи;
А візьме сум, заплачуть очі, —
Все в чарцї швидче потопи…
{{gap|2.5em}}Поки остатнього хабітку
{{gap|2.5em}}Не розметають глитаї,
{{gap|2.5em}}Поки на вічнім заробітку
{{gap|2.5em}}Не стратиш силоньки свої;
Та не задубнеш без прочинку
Посеред улицї, — поки
У карбовальному будинку
Не розлетиш ся на шматки.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{c|'''{{sp|Швачк|0.3em}}а.'''}}

{{block center/s}}&lt;poem&gt;
Рученьки терпнуть, злипають ся віченьки…
{{gap|2.5em}}Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
{{gap|2.5em}}Голкою денно верти.

Кров висисає оте остогиджене,
{{gap|2.5em}}Прокляте нишком шиття,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>akn7jwy6sj98wju3kvl3f49qier5fa3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456362</id>
      <parentid>456357</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:32:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>між заголовком та першою строфою має бути інтервал як між строфами</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1228" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Робітникові.'''}}
Роби на других днї та ночі,
На хвилю працї не заспи;
А візьме сум, заплачуть очі, —
Все в чарцї швидче потопи…
{{gap|2.5em}}Поки остатнього хабітку
{{gap|2.5em}}Не розметають глитаї,
{{gap|2.5em}}Поки на вічнім заробітку
{{gap|2.5em}}Не стратиш силоньки свої;
Та не задубнеш без прочинку
Посеред улицї, — поки
У карбовальному будинку
Не розлетиш ся на шматки.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Швачк|0.3em}}а.'''}}
Рученьки терпнуть, злипають ся віченьки…
{{gap|2.5em}}Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
{{gap|2.5em}}Голкою денно верти.

Кров висисає оте остогиджене,
{{gap|2.5em}}Прокляте нишком шиття,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>o9lwu25a25v55hnb60rkvlwvf6ftrct</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216034</id>
    <revision>
      <id>456364</id>
      <parentid>456307</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:43:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1419" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Що паненя, вередливе, зманїжене,
{{gap|2.5em}}Вишверне геть на сьміття.

Де воно знатиме, що то за доленька —
{{gap|2.5em}}Відшук чарствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
{{gap|2.5em}}Груди у-раз дотика.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Дайт|0.3em}}е!'''}}
Душно конать у знесилї…
Дайте повітря на мить!
Раз до цїлющої хвилї
З ліжка мене піднїміть!
{{gap|2.5em}}Дайте бо, дайте зітхнути
{{gap|2.5em}}Вільно, щасливо — хоть раз,
{{gap|2.5em}}Серцем від мук оддихнути,
{{gap|2.5em}}Збутись що-денних образ!
Наче навішено гирі,
Вся зайнялась {{errata|голо́ва|голова́}}…
Думка об иньшому мирі
Тільки осталась жива!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Квітка (до Н. К. С.)''}}
Прощай ся з ясною красою,
Бо вже заходять косарі;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8y5hqmckmoffmb9ydmo9m6h7557wgta</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456365</id>
      <parentid>456364</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:46:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1417" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Що паненя, вередливе, зманїжене,
{{gap|2.5em}}Вишверне геть на сьміття.

Де воно знатиме, що то за доленька —
{{gap|2.5em}}Відшук чарствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
{{gap|2.5em}}Груди у-раз дотика.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Дайт|0.3em}}е!'''}}
Душно конать у знесилї…
Дайте повітря на мить!
Раз до цїлющої хвилї
З ліжка мене піднїміть!
{{gap|2.5em}}Дайте бо, дайте зітхнути
{{gap|2.5em}}Вільно, щасливо — хоть раз,
{{gap|2.5em}}Серцем від мук оддихнути,
{{gap|2.5em}}Збутись що-денних образ!
Наче навішено гирі,
Вся зайнялась {{errata|голо́ва|голова́}}…
Думка об иньшому мирі
Тільки осталась жива!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Квітка (до Н. К. С.)'''}}
Прощай ся з ясною красою,
Бо вже заходять косарі;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4xvwocuqn7jv93s3b0kp4yme3tcp4z2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456372</id>
      <parentid>456365</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T16:36:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1474" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Що паненя, вередливе, зманїжене,
{{gap|2.5em}}Вишверне геть на сьміття.

Де воно знатиме, що то за доленька —
{{gap|2.5em}}Відшук чарствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
{{gap|2.5em}}Груди у-раз дотика.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Дайт|0.3em}}е!'''}}
Душно конать у знесилї…
Дайте повітря на мить!
Раз до цїлющої хвилї
З ліжка мене піднїміть!
{{gap|2.5em}}Дайте бо, дайте зітхнути
{{gap|2.5em}}Вільно, щасливо — хоть раз,
{{gap|2.5em}}Серцем від мук оддихнути,
{{gap|2.5em}}Збутись що-денних образ!
Наче навішено гирі,
Вся зайнялась {{errata|голо́ва|голова́}}…
Думка об иньшому мирі
Тільки осталась жива!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Квітка (до [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Н. К. С.]])'''}}
Прощай ся з ясною красою,
Бо вже заходять косарі;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kjygfjfng03o8n4wttvo6ya8qym3co9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456437</id>
      <parentid>456372</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:11:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1474" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Що паненя, вередливе, зманїжене,
{{gap|2.5em}}Вишверне геть на сьміття.

Де воно знатиме, що то за доленька —
{{gap|2.5em}}Відшук чарствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
{{gap|2.5em}}Груди у-раз дотика.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Дайт|0.3em}}е!'''}}
Душно конать у знесилї…
Дайте повітря на мить!
Раз до цїлющої хвилї
З ліжка мене піднїміть!
{{gap|2.5em}}Дайте бо, дайте зітхнути
{{gap|2.5em}}Вільно, щасливо — хоть раз,
{{gap|2.5em}}Серцем від мук оддихнути,
{{gap|2.5em}}Збутись що-денних образ!
Наче навішено гирі,
Вся зайнялась {{errata|голо́ва|голова́}}…
Думка об иньшому мирі
Тільки осталась жива!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Квітка (до [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Н. К. С.]])'''}}
Прощай ся з ясною красою,
Бо вже заходять косарі;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>d90g2wxyijougta9kmxo0ruj5fjlovd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216035</id>
    <revision>
      <id>456353</id>
      <parentid>456309</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T14:46:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1312" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Убогенький мій „Пролїсок“, каже в листї до видавця сам автор, але від щирого серця… Не шукайте в нїм солодких пахощів, тай не барвистий він до того, звичайно… як усякий пролїсок, що ледви-ледви пробив ся зпід снїгу на мир… Тож вибачте! Заманулось до божого сьвітла — от і склалась збірочка… вже чого варта, так нехай і вітають. Зміщує вона переважну частину моїх самостійних творів; одкинув я поеми, просторі річи епічні, та дещо змісту особистого, не рушивши і перекладів, котрі згодом гадаю видати, коли Бог дасть, окремою книжечкою. Все, що в „Пролїску“, написане мною починаючи з 1890 року, віршів два-три хиба складені ранїше, але потім перероблені, — остав ся оден зміст.
{{right|''Павло Граб.''|2em}}

{{потрібне зображення}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gd4qt86z5gs700vifld5e6i2492xj76</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456433</id>
      <parentid>456353</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:56:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1436" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Убогенький мій „Пролїсок“, каже в листї до видавця сам автор, але від щирого серця… Не шукайте в нїм солодких пахощів, тай не барвистий він до того, звичайно… як усякий пролїсок, що ледви-ледви пробив ся зпід снїгу на мир… Тож вибачте! Заманулось до божого сьвітла — от і склалась збірочка… вже чого варта, так нехай і вітають. Зміщує вона переважну частину моїх самостійних творів; одкинув я поеми, просторі річи епічні, та дещо змісту особистого, не рушивши і перекладів, котрі згодом гадаю видати, коли Бог дасть, окремою книжечкою. Все, що в „Пролїску“, написане мною починаючи з 1890 року, віршів два-три хиба складені ранїше, але потім перероблені, — остав ся оден зміст.
{{right|''Павло Граб.''|2em}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 020.jpg|40px|безрамки|центр]]&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5286stwg4x8kdnsnmdm49oexdkkrylx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456440</id>
      <parentid>456433</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:11:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1436" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Убогенький мій „Пролїсок“, каже в листї до видавця сам автор, але від щирого серця… Не шукайте в нїм солодких пахощів, тай не барвистий він до того, звичайно… як усякий пролїсок, що ледви-ледви пробив ся зпід снїгу на мир… Тож вибачте! Заманулось до божого сьвітла — от і склалась збірочка… вже чого варта, так нехай і вітають. Зміщує вона переважну частину моїх самостійних творів; одкинув я поеми, просторі річи епічні, та дещо змісту особистого, не рушивши і перекладів, котрі згодом гадаю видати, коли Бог дасть, окремою книжечкою. Все, що в „Пролїску“, написане мною починаючи з 1890 року, віршів два-три хиба складені ранїше, але потім перероблені, — остав ся оден зміст.
{{right|''Павло Граб.''|2em}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 020.jpg|40px|безрамки|центр]]&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fnh7su8p9p868tu16jy8ni3lmokm5cm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/33</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216036</id>
    <revision>
      <id>456449</id>
      <parentid>456311</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:30:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1335" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ГЕНШЛЕВА}}
{{c|{{fine|дусить ся від сльоз — заходить ся.}}}}
О, йди геть!
{{c|{{fine block|Геншель сильно збентежений, питає очима Зібенгара, що чистить свої окуляри та хитає головою.}}}}

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine|тихо.}}}}
Дайте їй тепер спокій.

{{c|ГЕНШЛЕВА}}
{{c|{{fine|як передше.}}}}
Хотїв би, аби я вже землю гризла!

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine|до Геншля, що хотїв крикнути.}}}}
Пст! зробіть се для мене! Тихо!

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Я маю очі; я іще не ослїпла. Не потреба мінї говорити. Я тут вже більше непотрібна. Можу вже пакувати ся!

{{c|ГЕНШЕЛЬ}}
{{c|{{fine|насилу спокійний.}}}}
Що се значить, Малю?

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Ая, ая, удавай!

{{c|ГЕНШЕЛЬ}}
{{c|{{fine|крайно збентежений.}}}}
Ну, скажи мінї хоч лише…

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Може дїяти ся, що хоче… Ошукати себе не позволю. Хочби ви крили ся іще раз так добре.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h8g88qzhq937uuwikid27pdquxo3qyw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/34</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216037</id>
    <revision>
      <id>456451</id>
      <parentid>456312</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:33:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1386" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Я бачила через стїни, я бачила вас таки. Нї, нї! Ви гадаєте, що жінку можна так легко ошукати. Я бачила. Одно лише тобі кажу: як я умру, умре і Ґуста. Я заберу її із собою. Радше удусити, як дати на поталу такій клятій дївцї.

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Ну, мамо! що-ж тобі заїхало в голову?

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Хотїв би, аби я вже землю гризла.

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Ну, перестань, бо я вже лихий.

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine|перестерігає тихо.}}}}
Тихо, Геншель! Жінка хора!

{{c|ГЕНШЛЕВА}}
{{c|{{fine|вчула се.}}}}
Хора? Хто мене довів до хороби? Ви обоє, дївка та ти.

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Ну, хотїв би я лише знати до чорта, хто тобі натовк сих дурниць в голову? Дївка та я? Най мене грім побє, ак ми маємо що між собою!

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Чи не привозить він їй запасок та застячок.

{{c|ГЕНШЕЛЬ}}
{{c|{{fine|знова збентежений.}}}}
Запасок та застячок?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>khpxvxm8kqhvrziyz2znnhopzuc03d7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Жюль Верн. За 80 день кругом світа (Київ, 1919).pdf/103</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216059</id>
    <revision>
      <id>456345</id>
      <timestamp>2022-07-29T12:07:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Kyslinka27</username>
        <id>7623</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2802" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Kyslinka27&quot; /&gt;{{c|— 101 —}}&lt;/noinclude&gt;Фікса. Але що не кажи, цей спосіб був небезпешним. Одно необережне слово Паспарту, з якого Фогг зрозуміє, що за ним стежать і вся справа загине.

Шпиг був в дуже скрутнім стані, коли враз присутність містріс Ауди відкрила йому нові мож­ливости.

Що це за жінка й по якій причині їхала вона і містером Фоггом? Напевне, зустрілись вони між Бомбеєй і Калькутою, але де саме? Чи зустрілись воші випадково, чи може все це мандрування до Індії мало своєю метою з’єднання з цею чарівною панею? А в тому, що містріс Ауда була чарівно-хороша Фікс міг впевнитись, бо добре на неї роз­дивився під час суду у Калькуті.

Легко собі уявити, а якій мірі ці питання інтригували шпага. Він питав себе, чи не було тут якої таємничої крадіжки.

— Та воно так і мусіло бути. Думка ця гли­боко запала в голову Фіксові й він зрозумів, яку користь матиме з цієї нагоди. Чи була ця пані віддана, чи ні, але безумовно тут була крадіжка. Тоді можливо зробити у Гон-Конзі такі пере­шкоди. від яких містер Фогг не відкупиться нія­кими грошима.

Але неможливо було відкладать цю справу до Гон - Конгу, бо цей Фогг мав погану звичку плигати з пароплава на пароплав. Отже не встиг­неш затіяти справи, як він втече вже далеко.

Треба було попередить англійську владу швидче, ніж „Рангун&quot; прийде в Гон-Конг. Це було зовсім легко через те, що пароплав зупи­нявся в Сінгапурі, що був з'єднаний телєграфом з Бомбеєм. Але перше ніж розпочати цю справу, Фікс вирішив докладно розпитатись Паспарту, щоб потім з певністю знати, що робить. Він знав, що нічого не було легшого, як примусити&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4kfmn9j6ov51u8lk4c6ux7fl2p8y4eo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456346</id>
      <parentid>456345</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T12:15:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2800" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{c|— 101 —}}&lt;/noinclude&gt;Фікса. Але що не кажи, цей спосіб був небезпешним. Одно необережне слово Паспарту, з якого Фогг зрозуміє, що за ним стежать і вся справа загине.

Шпиг був в дуже скрутнім стані, коли враз присутність містріс Ауди відкрила йому нові мож­ливости.

Що це за жінка й по якій причині їхала вона з містером Фоггом? Напевне, зустрілись вони між Бомбеєм і Калькутою, але де саме? Чи зустрілись вони випадково, чи може все це мандрування до Індії мало своєю метою з'єднання з цею чарівною панею? А в тому, що містріс Ауда була чарівно-хороша Фікс міг впевнитись, бо добре на неї роз­дивився під час суду у Калькуті.

Легко собі уявити, в якій мірі ці питання інтригували шпига. Він питав себе, чи не було тут якої таємничої крадіжки.

— Та воно так і мусіло бути. Думка ця гли­боко запала в голову Фіксові й він зрозумів, яку користь матиме з цієї нагоди. Чи була ця пані віддана, чи ні, але безумовно тут була крадіжка. Тоді можливо зробити у Гон-Конзі такі пере­шкоди. від яких містер Фогг не відкупиться нія­кими грошима.

Але неможливо було відкладать цю справу до Гон-Конгу, бо цей Фогг мав погану звичку плигати з пароплава на пароплав. Отже не встиг­неш затіяти справи, як він втече вже далеко.

Треба було попередить англійську владу швидче, ніж „Рангун“ прийде в Гон-Конг. Це було зовсім легко через те, що пароплав зупи­нявся в Сінгапурі, що був з'єднаний телєграфом з Бомбеєм. Але перше ніж розпочати цю справу, Фікс вирішив докладно розпитатись Паспарту, щоб потім з певністю знати, що робить. Він знав, що нічого не було легшого, як примусити&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jfd0u8dcgbv379x9q62z6wjpeoucmry</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/192</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216060</id>
    <revision>
      <id>456348</id>
      <timestamp>2022-07-29T12:25:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2664" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;єю — 16 травня. Поезії „Доля“, „Муза“, i „Слава“, як довідуємось з „Дневника“ Шевченкового, написані всі одного дня — 8 лютого 1858 р., тим-то їх треба б поставити разом, — у виданні ж „Кіевской Старины“ перші дві стоять під ряд, а „Слава“ — аж після „Відьми“ та „Ляхам“. Навіть змістом своїм „Слава“ тісно зв'язана з поезіями „Доля“ та „Муза“ й починається так, ніби це безпосередній кінець до „Музи“. В тому ж порядку, який дала цим поезіям редакція „Кіевской Старины“ незрозуміло, чому справді „Слава“ починається з слів: „А {{sp|ти}}, задрiпанко, шинкарко“. „Відьма“, хоч і поміщена під р. 1858, але написана (перший заголовок „Осика“) далеко раніше — 7 березня 1847 р.; &lt;ref&gt;Стаття проф. Стороженка, „Кіевская Старина“ 1893 р. кн. III.&lt;/ref&gt; „Хустина“ написана р. 1858 &lt;ref&gt;Куліш — Хата. СПБ, 1860, стор. 89.&lt;/ref&gt;, а в новому виданні чомусь її поставлено під 1847 р.; y „Назара Стодолю“ не датовано ніяк, хоча в „Основі“ дата показана. 

Як недбало бралась редакція „Кіевской Старины“ до видання Шевченкових творів, видно напр., з таких дрібних, але дуже характерних помилок: поезію „Во Іудеї во дні они“ в виданні 1894 р. датовано 1895 роком, — ще очевидна друкарська помилка, але „Кіевская Старина“ задержала цю дату і в своєму виданні; на стор. 549—550 надруковано поезію „Вночі і ожеледь і мpяка“, датовану — 3 ноября 1860 р., а після цього зараз же йде „Н. Я. Макарову“ з датою — 14 сентября. Навіть такі помилки, як „Эретик“ замісць „Єретик“ (стор. 223) зустрічаємо в обох виданнях.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gsqsg6ooxkl2zo3mw9qis40j95xe3qz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456350</id>
      <parentid>456348</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T12:55:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2688" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;єю — 16 травня. Поезії „Доля“, „Муза“, і „Слава“, як довідуємось з „Дневника“ Шевченкового, написані всі одного дня — 8 лютого 1858 р., тим-то їх треба б поставити разом, — у виданні ж „Кіевской Старины“ перші дві стоять під ряд, а „Слава“ — аж після „Відьми“ та „Ляхам“. Навіть змістом своїм „Слава“ тісно зв'язана з поезіями „Доля“ та „Муза“ й починається так, ніби це безпосередній кінець до „Музи“. В тому ж порядку, який дала цим поезіям редакція „Кіевской Старины“ незрозуміло, чому справді „Слава“ починається з слів: „А {{sp|ти}}, задріпанко, шинкарко“. „Відьма“, хоч і поміщена під р. 1858, але написана (перший заголовок „Осика“) далеко раніше — 7 березня 1847 р.;&lt;ref&gt;Стаття проф. Стороженка, „Кіевская Старина“ 1893 р. кн. III.&lt;/ref&gt; „Хустина“ написана р. 1858&lt;ref&gt;Куліш — Хата. СПБ, 1860, стор. 89.&lt;/ref&gt;, а в новому виданні чомусь її поставлено під 1847 р.; „Назара Стодолю“ не датовано ніяк, хоча в „Основі“ дата показана.

Як недбало бралась редакція „Кіевской Старины“ до видання Шевченкових творів, видно напр., з таких дрібних, але дуже характерних помилок: поезію „Во Іудеї во дні они“ в виданні 1894 р. датовано 1895 роком, — ще очевидна друкарська помилка, але „Кіевская Старина“ задержала цю дату і в своєму виданні; на стор. 549–550 надруковано поезію „Вночі і ожеледь і мряка“, датовану — 3 ноября 1860 р., а після цього зараз же йде „Н. Я. Макарову“ з датою — 14 сентября. Навіть такі помилки, як „Эретик“ замісць „Єретик“ (стор. 223) зустрічаємо в обох виданнях.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j2yngsr3jj41cy54pol5kictp34puqx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Жюль Верн. За 80 день кругом світа (Київ, 1919).pdf/104</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216061</id>
    <revision>
      <id>456349</id>
      <timestamp>2022-07-29T12:32:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Kyslinka27</username>
        <id>7623</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2825" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Kyslinka27&quot; /&gt;{{c|— 102 —}}&lt;/noinclude&gt;Паспарту розговоритись і постановив одкрить тому своє інкогніто. Нічого марнувати часу.

Було 31-е жовтня; другого дня пароплав му­сів прибути до Сінгапуру. Тому Фікс в цей день вийшов на місток, маючи на думці першим пі­дійти до Паспарту й виявити при тому надзви­чайне здивування. Паспарту прохожався на чердаку пароплава. Шпиг кинувся до його, гукаючи:

— То ви на „Рангуні!“

— Пане Фіксе, ви тут! — одповів Паспарту, зди­вовано дивлючись на шпига. — Як це сталось? Я покинув вас в Бомбеї й зустрічаю по дорозі до Гон-Конгу. Ви напевне їдете кругом світу?

— Ні, ні, — відповів Фікс — я збіраюсь зостатись в Гон-Конзі, принаймні, на кілька день, або й більше.

— Ага! — промовив Паспарту.

— Але як це я вас раніш не бачив?

— Мені нездужалось, сидів у каюті. Морська хвороба, знаєте... Бенгальська затока не така ми­лосердна до мене як Індійський океан.

— А ваш пан, містер Фогг?

— В добрім здоровлі й все такий-же точний, як і його маршрут. Ні одного дня зайвого. Адже ж, пане Фіксе, ви ще не знаєте, що з нами їде мо­лода дама?

— Молода дама? — перепитав аґент, немов не розуміючи слів Паспарту. Але Паспарту зараз-таки освідомив його зо всіма подробицями історії Ауди. Він розповів про випадок в бомбейській пагоді, про купівлю слона, про сутті та викрадення містріс Ауди, про вирок калькутського су­ду та про виплату грошей за поруки. Остання частина цього оповідання була дуже добре відома Фіксові, але він робив вигляд, неначе нічогісенько не знає. Паспарту з захопленням оповідав про свої пригоди, радий, що знайшов такого пильного слухача.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4hvfn84pjfnwqb8nakmdon9it5xptw9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456351</id>
      <parentid>456349</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T12:58:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2831" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{c|— 102 —}}&lt;/noinclude&gt;Паспарту розговоритись і постановив одкрить тому своє інкогніто. Нічого марнувати часу.

Було 31-е жовтня; другого дня пароплав му­сів прибути до Сінгапуру. Тому Фікс в цей день вийшов на місток, маючи на думці першим пі­дійти до Паспарту й виявити при тому надзви­чайне здивування. Паспарту прохожався на чердаку пароплава. Шпиг кинувся до його, гукаючи:

— То ви на „Рангуні!“

— Пане Фіксе, ви тут! — одповів Паспарту, зди­вовано дивлючись на шпига. — Як це сталось? Я покинув вас в Бомбеї й зустрічаю по дорозі до Гон-Конгу. Ви напевне їдете кругом світу?

— Ні, ні, — відповів Фікс — я збіраюсь зостатись в Гон-Конзі, принаймні, на кілька день, або й більше.

— Ага! — промовив Паспарту.

— Але як це я вас раніш не бачив?

— Мені нездужалось, сидів у каюті. Морська хвороба, знаєте… Бенгальська затока не така ми­лосердна до мене як Індійський океан.

— А ваш пан, містер Фогг?

— В добрім здоровлі й все такий-же точний, як і його маршрут. Ні одного дня зайвого. Адже ж, пане Фіксе, ви ще не знаєте, що з нами їде мо­лода дама?

— Молода дама? — перепитав аґент, немов не розуміючи слів Паспарту. Але Паспарту зараз-таки освідомив його зо всіма подробицями історії Ауди. Він розповів про випадок в бомбейській пагоді, про купівлю слона, про сутті та викрадення містріс Ауди, про вирок калькутського су­ду та про виплату грошей за поруки. Остання частина цього оповідання була дуже добре відома Фіксові, але він робив вигляд, неначе нічогісенько не знає. Паспарту з захопленням оповідав про свої пригоди, радий, що знайшов такого пильного слухача.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0hmm258vhidecc3uxp4nar0mt98qfva</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Швачка (Грабовський)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216062</id>
    <revision>
      <id>456358</id>
      <timestamp>2022-07-29T15:22:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="200" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Швачка
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
}}

* [[Пролїсок/Швачка|Швачка]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>edgbo16z0nvzb9j634ic5i2kt3h6qnt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456359</id>
      <parentid>456358</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:22:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="233" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Швачка
 | автор = Павло Грабовський
 | nointro = так
 | подібне = Швачка
}}

* [[Пролїсок/Швачка|Швачка]] {{збірка|Пролїсок}}</text>
      <sha1>cfc7won8vj6phm4kh9uevhsojthaolo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Швачка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216063</id>
    <revision>
      <id>456360</id>
      <timestamp>2022-07-29T15:28:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="688" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Швачка
 | перевизначити_версії = '''[[Швачка (Грабовський)|Швачка]]'''
 | попередня = [[../Робітнивові/]]
 | наступна = [[../Дайте!/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=9 to=10 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fhu1pov3b9119jufs1v3rktlz15ydfl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456361</id>
      <parentid>456360</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T15:31:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="688" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Швачка
 | перевизначити_версії = '''[[Швачка (Грабовський)|Швачка]]'''
 | попередня = [[../Робітникові/]]
 | наступна = [[../Дайте!/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=9 to=10 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>61d3k32eaw8v010b038x8unnugs2zmz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Робітникові</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216064</id>
    <revision>
      <id>456363</id>
      <timestamp>2022-07-29T15:36:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="535" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Робітнивові
 | наступна = [[../Швачка/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=9 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>qvl0ruvj6ju3krosv34kk9s2yn48na4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Дайте!</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216065</id>
    <revision>
      <id>456366</id>
      <timestamp>2022-07-29T15:48:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="589" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Дайте!
 | попередня = [[../Швачка/]]
 | наступна = [[../Квітка (до Н. К. С.)/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=10 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fvexth6b4062xh9mn3medttxftc87xw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Часопис Зоря. 1894. 14.pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216066</id>
    <revision>
      <id>456368</id>
      <timestamp>2022-07-29T15:58:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Kyslinka27</username>
        <id>7623</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14304" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Kyslinka27&quot; /&gt;{{c|— 310 —}}&lt;/noinclude&gt;{{multicol}}
нї на досьвітках, нї на вечерницях, щó зачинила ся собі у власній хатї, неначе та черниця у келїї, та й не з'являєть на сьвіт божий. Наталка відмагалась, як уміла, і нарештї завершила словами, що батько та мати не пускають її на гулянки. Трохи згодом дївчат наздогнали три парубки і поздоровкались. Парубоче привитання відносилось загально до всїх дївчат, очима-ж провели вони тілько саму Наталку і, шепочучи щось поміж собою, пішли далї. Незабаром дївчат наздогнав ще один гурточок парубків,
а там ще один і всї вони здоровкались загально, а очима впять таки проводили саму тілько Наталку. Наталцї було занадто нїяково; вона спочувала, що лице її горіло огнем, бо, опріч звичайної соромливости, вона ще добре тямила, що в душі її подруг прокидала ся заздрість. Усе оце вкупі Наталку турбувало, бентежило і мимохіть наводило на думку про Петренка, — нїколи він не доводив її своїм поглядом до такого становища. Петренко завжди дивив ся на неї звичайненько, ласкаво, і коли запримiчував інодї що небудь, то тієї-ж хвилини переводив свої очи на які небудь иньші речі і Наталка заспокоювалась відразу. Від сльотних же парубочих поглядів вона червонїла так, що аж в очах темнїло. — „От безстидники, от сльотюги&quot;, — думала собі Наталка, та яко мога спішила скорій увійти в церкву. Але й тут не сховала ся вона від цїкавих парубочих поглядів, зоріли вони за нею і в церкві; але Наталцї все-ж таки було спокійнїйше, вона молилась Богу і пильнувала не звертати нї жадної уваги на тих, хто проходив посеред церкви, та повертав голову у її бік.

Переслухавши службу Божу, Наталка швиденько поверталась до дому і раз-по-раз позирала на хутір Петрівку. Їй дуже хотїло ся розшукати очима який небудь ознак, котрий сказав би їй, що Андрій Петренко уже певернув ся. Бажаннє Наталчине було не марне, — вона запримітила, що посеред паничевого дворища стояв віз, а біля його пара коний, котрі були ще у наритниках і парували на ввесь двір. „Приїхав панич, приїхав!“ — радісно шепотїла Наталка і, від щирої, надзвичайної радости,  по всьому її тїлу розливала ся гаряча кров. Наталка була така зворушена, що лице її червонїло неначе той маків цьвіт, а серце так тьохкало та било ся у грудях, що нїби хотїло вискочити.

— Слава Богу! — бурмотала Наталка далї, — приїхав таки панич, приїхав Андрій Іванович!... Слава Богу, слава Богу!

Наталцї не обідалось. Радісно і трівожно сидїла вона за столом та все сподївала ся, що от-от відчинять ся хатні двері і на порозї з'явить ся паничева постать. Тілько-ж сподїваннє її було марне, Петренко не приходив. Правда, він таки міркував ще дорогою, що коли приїде до дому та відпочине трохи, то перш над усе відвідає Горобцеву cїмю. Так він думав, але-ж, повернувшись до дому, спочував себе таким натомленим, що поклав зайти до Івана не ранїйш, як у вечері. Одначе, не вважаючи на такий рішинець та втому, Петренка вабило таки до Івана, або певнїйше до Наталки, бо, полежавши кілька хвилин на своєму ліжку, він підвів ся, підійшов до свого вікна і пильно задивив ся на стареньку Горобцеву хату. Що дїялось тодї Петренкових мріях, Господь його сьвятий знає; у Київі-ж він спочував себе зовсїм спокійним. В ряди-годи тілько спадала йому на думку учениця Наталя, і тілько в ті хвилини ворушило ся в душі його щось схоже на невеличку нудьгу, та разом з тим з'являло ся ще бажаннє позирнути на свою ученицю, що завжди так пильно дивила ся на його своїми великими, чорними очима, у котрих сьвітилась щира приязнь, цїкавість та жвава, дитяча нетерплячість.

Але-ж вернемось до Горобцевої cїмї.
 
Скінчивши обід, невеличка Іванова cїмя розійшла ся відразу. Сам господар, як звичайно це водить ся, пішов до шинку, щоб погомонїти там з людьми, Параска-ж узяла бохончик хлїба і пішла відвідати свого хрещеника, а що до Наталки, то ця лишилась дома: вона сподївалась, що от-от прийде до їх Петренко, а того й не хотїла виходити з дому.

З хвилини на хвилину трівожливе Наталчине сподїваннє почало переходити в сум, а далї і в нерозважну тугу. Наталка дожидала Петренка не в хатї, а сидїла у дворі на колодах і що хвилини позирала на вагірєчко, на котрому стояв Петренків будинок. Після довгого і марного сподївання, На-
{{multicol-break}}
талка зітхнула тяжко і нарешті пішла в хату. У хатї було тихо, спокійно і Наталка, схиливши ся грудьми до столу, загадала ся знову. На дворі почало вже потроху сутенїти і поволока темряви, укупі з хатньою, нерухомою тишою, занадто згідно зливала ся з Наталчиним душевним становищем і, че рез якийсь там час, довела її до того, що по румяному, сьвіжому дївочому видочку одна за другою покотили ся буйні краплї слїз; але-ж Наталку так пильно обгорнули сумливі, потайні думки, що вона не помічала навіть, як сльози її одна-за-другою тихо падали з румяних щічок і зникали десь у широких рукавах її сьвятної, вагаптуваної та вимережаної сорочки. Наталка стояла біля столу і не ворушилась. Тим часом за вікном майнула тїнь і незабаром у cїнях зашелестїла по дверях чиясь рука. Наталка швидко підвелась від столу, повернулась до дверий і ждала. Двері відчинились і в хату увійшов Петренко.

— Паничу, голубчику! — скрикнула відразу Наталка і, з надзвичайною рацістю, хутко, та несподївано, почала гаряче цїлувати Петренкове обличчє, щиро обвиваючи його шию своїми руками.

Все още скоїлось так хутко та несподївано, що в першу хвилину Петренко не здолав навіть стямитись, що з ним дїєть ся, коли-ж опамятав ся трохи, то Наталка стояла вже з боку і нїби те дитя, що зробило велику шкоду, низько похнюпила свою голову. Лице її справдї палало тепер дїйсним огнем, а на щоках блищали сльози.

Петренко нестямно зняв з голови свою шапку і мовчки став дивитись на Наталку. Йому хотїлось промовити до неї якесь слово, але губи його, з початком привітної ухмілки, неначе захолонули, а язик зовсїм не хотїв і поворухнутись навіть. 

— Боже мій! Що-ж це я зробила!? — скрикнула нарештї Наталка і, хутко закривши руками своє обличчє, вибігла з хати.

Коли Наталка зникла, Петренко почув, що поза шкурою його розлило ся щось тепле, йому зробило ся душно і він опамятав ся відразу. Перш над усе Петренко обвів очима хату, а далї пробурмотав щось, надїв на голову шапку і вийшов з хати. На дворі ласкаво привитав його Кудлай; Петренко озвав ся до його, погладив рукою кошлятому, кудлаєвому лобі і став придивлятись всїх темних закутків, які тілько були в убогому Горобцевому двориці. Пильно огля дївши увесь двір, Петренко запевнив ся, що в дворі не було нїкого. Постоявши кілька хвилин, та поміркувавши, він підійшов до воріт, прочинив фірточку і зупинив ся. Через кілька хвилин на вулицї з'явив ся гурточок селян; Петренкови здало ся незвичайним стояти у чужих воротах, а того він лишив їх і пішов по вулицї назустріч тому гурточку людий.

Селяни пізнали Петренка відразу:
— Добрй-вечір вам, паничу! — привитали вони Петренка, здіймаючи шапки, та кланяючись.

— Добривечір! — відповів панич і те-ж злегенька вклнивсь, торкнувши рукою шапку.

— Уже ви, паничу, приїхали? — запиталось кілька голосів.

— Як бачите! — відповів Петренко і, при цїм слові, гурточок селян розминув ся.

Петренко йшов далї і роздумував. Він вагав ся тепер і не знав, що його гаразд зробити: чи йти вже прямісенько до дому, чи повернути ся назад до Наталки? Запитаннє не розгадувалось, а тим часом Петренко йшов собі, та й ішов. Нарештї він спинився, постояв, повернув ся у один бік, у другий і вже не спиняючись, повагом пішов до дому.

{{c|VIII.}}

Коли Іван з Параскою повернули до дому, Наталка їх сидїла за столом і читала якусь книжку. По правді кажучи, Наталцї було овсї читання, але-ж узяти ся за друге яке дїло вона не могла, бо саме був сьвятий вечір і робити було гріх. Сидїти-ж у хатї склавши руки не хотїло ся їй і тим більше, бо після такої зустрічі з паничем їй так соромно було, що вона бояла ся навіть зустрінутись з батьком та матірю. Наталцї здавало ся, що такий її вчинок відомий став ужене тілько батькови та матері, а навіть усьому селу, та й цього мало, — їй увижало ся, що піч, вікна, стїни, стеля — усе
{{multicol-end}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>050m4zea51cgjxi0elittconwy6ub75</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/97</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216067</id>
    <revision>
      <id>456369</id>
      <timestamp>2022-07-29T15:59:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1757" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;{{gap|2.5em}}Хай досї снить ся иньшому поетї
{{gap|2.5em}}Шалений брязкіт кинутих шабель…
{{gap|2.5em}}Не кращ було-б запособлять осьвітї,
{{gap|2.5em}}Підняти люд хоть на один щабель?
Моя хвала трудівникам незнаним,
Що двигли мисль по селах, хуторах,
Цуравшись власно мрій золототканих,
Чий невідомо почиває прах;
{{gap|2.5em}}Чий вік минув за працею, як днина
{{gap|2.5em}}Слїпим братам торуючи межу…
{{gap|2.5em}}Перед тими я стану на колїна,
{{gap|2.5em}}Героям тим подяку я зложу!
Моя хвала живим, як і помершим,
Отим борцям за будуче Русї,
Тим страдникам за друзяків найпершим,
Що сяють нам у чарівній красї!
{{gap|2.5em}}Взяли вони в життї шляхи колючі
{{gap|2.5em}}Серед пригід та всякої нужди…
{{gap|2.5em}}Окриють їх колись вінки немручі, —
Затихне навіть галас ворожди!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До матері.'''}}
Мамо — голубко! Прийди, подиви ся,
{{gap|2.5em}}Сина від мук захисти!
Болї зі споду душі підняли ся,
{{gap|2.5em}}Що вже не сила нести.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6f83guemh1ghpsvsfvy4q84b86j5yv3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456370</id>
      <parentid>456369</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T16:02:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1698" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;{{gap}}Хай досї снить ся иньшому поетї
{{gap}}Шалений брязкіт кинутих шабель…
{{gap}}Не кращ було-б запособлять осьвітї,
{{gap}}Підняти люд хоть на один щабель?
Моя хвала трудівникам незнаним,
Що двигли мисль по селах, хуторах,
Цуравшись власно мрій золототканих,
Чий невідомо почиває прах;
{{gap}}Чий вік минув за працею, як днина
{{gap}}Слїпим братам торуючи межу…
{{gap}}Перед тими я стану на колїна,
{{gap}}Героям тим подяку я зложу!
Моя хвала живим, як і помершим,
Отим борцям за будуче Русї,
Тим страдникам за друзяків найпершим,
Що сяють нам у чарівній красї!
{{gap}}Взяли вони в життї шляхи колючі
{{gap}}Серед пригід та всякої нужди…
{{gap}}Окриють їх колись вінки немручі, —
{{gap}}Затихне навіть галас ворожди!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До матері.'''}}
Мамо — голубко! Прийди, подиви ся,
{{gap|2.5em}}Сина від мук захисти!
Болї зі споду душі підняли ся,
{{gap|2.5em}}Що вже не сила нести.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6h79luaiwsq2ztl8cakc3a1vjymd8t1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456441</id>
      <parentid>456370</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:11:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1698" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;&lt;poem&gt;{{gap}}Хай досї снить ся иньшому поетї
{{gap}}Шалений брязкіт кинутих шабель…
{{gap}}Не кращ було-б запособлять осьвітї,
{{gap}}Підняти люд хоть на один щабель?
Моя хвала трудівникам незнаним,
Що двигли мисль по селах, хуторах,
Цуравшись власно мрій золототканих,
Чий невідомо почиває прах;
{{gap}}Чий вік минув за працею, як днина
{{gap}}Слїпим братам торуючи межу…
{{gap}}Перед тими я стану на колїна,
{{gap}}Героям тим подяку я зложу!
Моя хвала живим, як і помершим,
Отим борцям за будуче Русї,
Тим страдникам за друзяків найпершим,
Що сяють нам у чарівній красї!
{{gap}}Взяли вони в життї шляхи колючі
{{gap}}Серед пригід та всякої нужди…
{{gap}}Окриють їх колись вінки немручі, —
{{gap}}Затихне навіть галас ворожди!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До матері.'''}}
Мамо — голубко! Прийди, подиви ся,
{{gap|2.5em}}Сина від мук захисти!
Болї зі споду душі підняли ся,
{{gap|2.5em}}Що вже не сила нести.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7yh0fx4wwbko7xhzfvp5l7qrba57xnc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/445</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216068</id>
    <revision>
      <id>456373</id>
      <timestamp>2022-07-29T16:54:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2577" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;в сїй справі, а в 1652 р. ся справа була віддана на затвердженнє папи.

Одначе і по сім з унїєю так легко не пішло. З одного боку зіствали ся духовні до унїї не охочі, які хотЇли разом з народом тримати ся старої віри, з другого боку — вся друга половина XVII віку пройшла в східнїй Угорщинї в великих повстаннях і замішаннях, і партия противна Австрії, тримаючи ся протестантської віри, з свого боку перешкоджала, бороздила католикам в справах унії. І так було звичайно два владики — православний і унїатський, і духовенство вагало ся то в ту то в другу сторону. Мукачівський монастир був довго ше в руках православних, і носив на своїй церкві напис про своє відновленнє руками православних, за помічю молдавських воєвод: 

{{c|[[|]]}}
{{c|{{smaller|344. Мукачівський замок.}}}}
{{block center|&lt;poem&gt;Ѳеодор Коріатович князем бил, 
За отпущеніє гріхов монастир зробил, 
Дравяна церква от віку зоставала, 
А теразнейшого року 1661 каменная стала, 
През Константина воєводу молдавского 
З Неделею на имя госпожею єго. 
Владикою на той час Іоанникій зоставал, 
Зо Мстичова (свого маєтку) о том ся пильно старал 
Року 1661 мая 13.&lt;/poem&gt;}}
Тільки з 1680 років, як Австрія сильнїйшою ногою стала в східнїй Угорщинї, за помічю австрийського правительства унїя стала певнїйше поширювати ся в західнїй части Угорської України, в столицях Бережській, Ужській і далї на заходї. Поширювала ся одначе не стільки добрими способами, скільки насильствами, воєнною силою і ріжни-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rkujdf9cni7wbigf7y8ujgb2fbucd2m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/446</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216069</id>
    <revision>
      <id>456374</id>
      <timestamp>2022-07-29T17:21:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3989" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ми тяжкими карами на тих, що вертали ся на православє. „Ужаснїть ся зо мною сущиї люде вірниї, що овії Римчикове творять!&quot; записує якийсь духовний з під Мукачева, що теж вернув ся з унїї на стару віру, в своїй літописи в 1690-х рр., „Чому волокуть, тягнуть силою нашу церков? раді б вони минї погибнути скоро, борзо, просят молят мя обратити ся — на що? на унїю їх? пге, плюю на ню, не хошет ниже одежда моя, анї кость, анї прах одежди моєя! не потрібно менї Бога їх&quot;! Кінець кінцем в XVIII в. унїя стала вже тут певно, і західня частина була в руках унїатських мукачівських владиків. Але в Марамароші, по сусідству з православною. Молдавою держали ся ще православні владики — до р. 1735, і тутешнї священики і пізнійше брали собі посвященнє у владиків православних, молдавських і сербських. А в 1760 р. несподівано прокинув ся останнїй рух против унїї між Українцями й Румунами в Марамароських сторонах. Між православними пішли писання про те, що правительство австрийське не примушує до унїї, можна бути по волї своїй православним чи унїатом; натякали навіть про особливу опіку над православними, яку показують „восточні володарі&quot;; обіцювали тим котрі будуть тримати ся православної віри, що будуть свобідні від панщини. Сї листи й поголоски мали великий вплив: люде не хотїли бути в унїї, вертали ся до старої віри, виправляли кандидатів на священство до православних владиків, не тільки з Марамороша, а і з західнїх столиць. Священики, розчарувавши ся в своїх надїях на те, що з унїєю покращає їх становище, а не діждавши ся того, та ще й попавши в прикру залежність від латинського духовенства, теж не тримали ся унїї. 

{{c|[[|]]}}
{{c|{{smaller|345. Мукачівський монастир.}}}}
Все се досить сильно занепокоїло австрийське правительство і воно пильно розвідувало ся про причини такої упертої неохоти до унїї. Як на такі причини унїатські духовні і австрийські урядники вказували неосвіченість духовенства, його тяжке матеріальне становище. Тому цїсарева Марія Тереза, коли вдало ся рух сей придавити ріжкими способами, все таки дуже серіозно взяла ся до піднесення становища уніатської церкви на Угорщинї, її освіти й матеріального забезпечення. Сї заходи мали потім своє значіннє в історії українського відродження,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gaulxhlskqzic229hqfbttn4qfqjdri</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/448</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216070</id>
    <revision>
      <id>456375</id>
      <timestamp>2022-07-29T18:08:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3125" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;яли у всїй волї панській, аби щось могли значити. Не раз сї козаки приставали до ватаг повстанських, але повстання звичайно виходили не від них, і не від місцевої людности, а з-за росийської, по части також молдавської границї, а ще більше з Запорожа як воно в 1730 роках, на Україну вернувши ся, присунуло ся до границь України польської. Память козацьких вільностей і безпанського житя була тут іще занадто свіжа і панські заходи коло заведення кріпацьких порядків будили велике роздражненнє і серед місцевої людности і в пограничних українських сторонах. Та не було такої органїзовано форми для народньої опозиції, як давала давнїйша козаччина, хоч грунт для всяких повстань народнїх був тепер ще придатнїйший, бо державна організація польська за сей час, що проминув від часів Хмельниччини, ослабла ще більше і правительство стратило всяку силу і значіннє. Україна була зіставлена місцевій шляхї, властиво — панам магнатам, що володіли тутешнїми староствами і величезними власними маєтностями, а сï магнати хоч мали величезнi засоби, одначе дуже мало займали ся своїми українськими володїннями та й між собою
найчастiйше не жили в згоді.
{{c|[[|]]}}
{{c|{{smaller|346. Палїїха з внуками Танськими.}}}} 
Тому весь майже ХVIII вік під польським панованнєм, аж до часів росийського та австрийського володїння не переводять ся на Україні ріжні народнї рухи, то дрібнїйші, в видї розбійничих ватаг, то більші, що нераз переходили в народнї повстання, захоплювали велику територію, так шо тільки за помічю чужих військ удавало ся Полякам сї повстання гасити. Одначе не тільки такі більші повстання, але й ті розбійничі ватаги, що нишпорили головно на пограничах — росийськім, молдавськім, угорськім, мали за собою спочуте народне, по&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9oarx4k29xcak3w0y55h1s1evkao6i1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Еміль Золя. Мрія (1932).djvu/192</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216071</id>
    <revision>
      <id>456377</id>
      <timestamp>2022-07-29T18:31:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2986" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{rh|192|ЕМІЛЬ ЗОЛЯ|}}{{rule|height=1px}}{{rule|height=1px}}&lt;/noinclude&gt;ся ще кілька кроків наперед. Вона добачила на своїм пальці золоту обручку і усміхнулась весело на вид сего знаку вічної звязи. На порозі головного порталю, на найвисшім ступени, з котрого вже виходилося на двір, вона заточилася. Хіба-ж не випила вона чашу щастя аж до самого дна? Хіба-ж не тут був конець її радости? Ще послідними силами кинулась на свого мужа і зложила горячий поцілуй на його устах. А з тим поцілуєм понеслась і її душа.

Але не була то сумна смерть. Преосвящений допоміг сам духовним благословенням спочити в Бозі тій бідній душі, що сама в собі вже успокоїлася і улетіла відтак до Бога. Губерти вернувши до щоденного життя і дізнавши ласки, були щасливі, що тут закінчилася мрія. Катедральна церква і ціле місто розпливалось в радіснім торжестві. Орґани загуділи ще голоснійше, дзвони задзвонили а нарід величав звязь любови, що осінена весняним світлом сонця проявилася перед її очима на порозі таємничої церкви. Ангелика піднялася щаслива і в непорочній чистоті з темряви романської каплиці в гору до вершечка ґотицької будови; її мрія сповнилася і вона перейшла з останків поблідлого золота і мертвих малюнків до живого раю побожних оповідань.

Фелисіян держав ще лиш в своїх руках якусь милу і ніжну постать в весільній сукни з коронками і перлами, горстку легенького і ще теплого пуху. Він давно вже знав, що то лиш сама тінь, котру він до себе пригортає. Як не знати звідки взялася, так і не знати де поділася. Був то лиш ясний образ, що померкнув розбудивши лиш фантазію. Все то лиш мрія. Станувши на самім вершку щастя, улетіла Ангелика легеньким подувом поцілуя.


{{c|{{sp|Конець.}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3tyjsfam29segg0zyz0xgqmjhf4wfmt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До матері</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216072</id>
    <revision>
      <id>456378</id>
      <timestamp>2022-07-29T18:36:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="551" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До матері
 | попередня = [[../Справжні герої/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=97 to=98 fromsection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>chk59bidhrmrhdgailxi1vr2w9soinj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Герман і Доротея</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216073</id>
    <revision>
      <id>456380</id>
      <timestamp>2022-07-29T18:46:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Версії | автор = Йоганн Вольфганг фон Гете | nointro = так }} * [[Герман і Доротея (1917)|Герман і Доротея]] // {{fine|[[Всесвітня бібліотека]], №7/8. Львів, 1917}} * [[Твори (Франко, 1956–1962)/19/Герман і Доротея|Герман і Доротея]] {{збірка|Франко, 20-19}}</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="403" xml:space="preserve">{{Версії
| автор = Йоганн Вольфганг фон Гете
| nointro = так
}}
* [[Герман і Доротея (1917)|Герман і Доротея]] // {{fine|[[Всесвітня бібліотека]], №7/8. Львів, 1917}}
* [[Твори (Франко, 1956–1962)/19/Герман і Доротея|Герман і Доротея]] {{збірка|Франко, 20-19}}</text>
      <sha1>mg3jyk3nstl78qbubpat3n9mfbifvth</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/451</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216074</id>
    <revision>
      <id>456384</id>
      <timestamp>2022-07-29T18:53:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3843" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і иньшу старшину. Богато приставало до нього особливо двірських козаків та Волохів, з котрих набирали собі двірські роти тутешні пани. Зібравши значне військо. Верлан почав з ними робити походи, з початку по Браславщинї, руйнував оселї панські та жидівські, підіймав людей та казав їм присягати на підданство царицї. З Браславщини перейшов на сусїднє Поділє, тут чинив теж саме, потім перейшов на Волинь, погромив в кількох стрічах невеличкі польські вiддїли й своïми загонами сягав уже в околиці Камінця і Львова, здобув Жванець і Броди.

Але в сïй хвилї урвали ся тi полїтичні обставини, що сприяли розвою повстання. Московське вiйсько лïтом 1734 р. здобуло Ґданськ, Станислав утїк за кордон, пани з його партий піддавали ся Авґустови Саксонському i першим дїлом просили московське вiйсько, щоб уже їх не громило, а помогло вгамувати селян. Московським начальникам тепер повстання не треба було, і московськi вiйська, що кілька місяцїв перед тим закликали людей до повстання, почали тепер разом з панами їм „гамувати&quot; - ловили, вiдставляли до суду, а котрі противили ся — тих побивали. За помічю московського війська панам удало ся дуже скоро змусити своїх підданих-селян до послушности. Побачивши, що надїї на Москву були марні, селяне й козаки переважно піддавали ся своїм панам; богато одначе знаходило ся таких, що не хотïли вертати ся в неволю і разом з ватажками тïкали на Запороже або за волоську границю та пiзнїйше з гайдамаками приходили знову громити Поляків.
{{c|[[|]]}}
{{c|{{smaller|347. Мотронин монастир, з котрого пішла Колїївщина.}}}}

Такого воєнного народу за се повстаннє поробило ся богато і вони потім зза границї, а особливо з Запорожа та зимовників запорозьких в дальших роках раз у раз чинили сильні напади на правобічну Україну, на панські двори та замки. Так в 1735 i 1736 рр. великого страху на Поляків навели напади ватажків Гриви, Медвідя, Харька i Гната Голого, що здобували міста, місточка й замки, та чинили росправу з ріжними зрадниками, що покаявши ся з попереднього повстання, пристали до панів і тепер воювали з гайдамаками. Найбільш вражiння зробила гайдамацька кара, вчинена над одним з таких зрад-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>17nlg07hctp1kox4tlrldygfyz1vphm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Твори (Франко, 1956–1962)/18/Слово про похід Ігоря</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216075</id>
    <revision>
      <id>456392</id>
      <timestamp>2022-07-29T19:32:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[Твори (Франко, 1956–1962)|Твори в 20 томах]]&lt;br/&gt;[[Твори (Франко, 1956–1962)/18|Том XVIII]]  | автор = Іван Франко  | секція = Слово про похід Ігоря  | версії = Слово о полку Ігоревім  | автор_секції =  | перекладач_секції = Іван Франко  | наступна = ../Рукопись...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="775" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[Твори (Франко, 1956–1962)|Твори в 20 томах]]&lt;br/&gt;[[Твори (Франко, 1956–1962)/18|Том XVIII]]
 | автор = Іван Франко
 | секція = Слово про похід Ігоря
 | версії = Слово о полку Ігоревім
 | автор_секції =
 | перекладач_секції = Іван Франко
 | наступна = [[../Рукопись короледворська/]]
 | рік = 1960
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Видавниче товариство «Книгоспілка»
 | примітки   = 
}}
&lt;pages index=&quot;Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu&quot; from=10 to=30 /&gt;</text>
      <sha1>crd1cvgo77unin378qrrcgx2w0ldihc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАХмО/18/1/1121</title>
    <ns>116</ns>
    <id>216076</id>
    <revision>
      <id>456398</id>
      <timestamp>2022-07-29T19:53:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Метрична книга Покровської церкви м. Ляховець Острозького повіту  | рік = 1896-1899  | примітки = [[c:File:ДАХмО 18-1-1121. 1896-1899. Метрична книга Покровської церкви м. Ляховець Острозького повіту.pdf]] }} File:ДАХмО 18-1-1121. 1896-1899. Метрична книга Покро...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="594" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метрична книга Покровської церкви м. Ляховець Острозького повіту
 | рік = 1896-1899
 | примітки = [[c:File:ДАХмО 18-1-1121. 1896-1899. Метрична книга Покровської церкви м. Ляховець Острозького повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАХмО 18-1-1121. 1896-1899. Метрична книга Покровської церкви м. Ляховець Острозького повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Ляховець]]</text>
      <sha1>bz4mf0fjpk8fmixv7d25rqtuo4rid9w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Моріс Верн. Біблїя або книги Старого Завіта. 1903.pdf/95</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216077</id>
    <revision>
      <id>456400</id>
      <timestamp>2022-07-29T19:56:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2128" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і голос із гори сповіщає, що він єсть коханий син божий. Після сего Ісус іде в пустиню і витримує спокусу Сатани. Коли Івана Хрестителя забрали в темницю, Ісус прийшов у Галилею і там подав добру звістку, себто, що хутко має настати царство боже або царство Месії. Він призиває своїх слухачів приготувати ся вірою і каяттєм. Не гаючись він хоче прибрати собі скількох товаришів або учеників. Отож він похожаючи понад берегами галилейського моря, т. є. [[w:Тиверіадське озеро|Ґенесаретського озера]], звертаєть ся по черзї до двох гуртів братів, перше до Сімона Петра та Андрія, потім до Якова та Івана, синів Зеведеєвих, і вони покинувши зараз свою роботу, прилучають ся до него. В такім товаристві вступає він у місто Капернаум і в суботу здіймає річ серед синаґоґи, там навчає авторітетним тоном і се робить вражінє на зібраних. Там же, в самій сінаґозї, біснуватий чоловік у голос обявляє, що Ісус є син божий, Месія, і тодї Ісус дає тому доказ виганяючи біса. Слава про таке чудо не могла не розійтись широко, хоч із него тілько починав ся довгий ряд дивних уздоровлень. Вийшовши з синаґоґи Ісус у хатї Сімона і Андрія гоїть тещу Сімона Петра, що хорувала на пропасницю. У ве-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pyroj6bbq9ygxr9nhscwt79sopw5zcm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Моріс Верн. Біблїя або книги Старого Завіта. 1903.pdf/160</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216078</id>
    <revision>
      <id>456401</id>
      <timestamp>2022-07-29T19:59:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1325" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Месії, провіщаний через пророків, був справджений Ісусом із Назарету.

10) Сей доказ ставить конечним істнованє особи з сим іменем, що справді істнувала і викликала глибокий і міцний рух у жидівській громадї в Галилеї та в Юдеї за часів імператора Тіберія, як своїми вчинками, так і остатнїми муками, якими закінчилась її дїяльність.

11) Признанє виразно теольоґічного характеру євангелій запевне провадить за собою поменшенє їх вартости як історичних документів, але тим самим іще яснїйше виставляє їх непорівнану вартість релїґійну й моральну. Се плоди думки зовсїм сьвідомої і розваженої, дозрілого й обмисленого переконаня, се ті твердо і широко заложені підвалини, на яких виросла будова христіянськоі доктріни.


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e2ajhljbhbgpf877seeefxx2cbprapn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216079</id>
    <revision>
      <id>456402</id>
      <timestamp>2022-07-29T20:04:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="575" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|style=text-align:center}}
'''ВОЛОДИМИР БИРЧАК.'''
{{rule|4em}}
{{dhr|6em}}
&lt;span style=&quot;font-family:Times Roman&quot;&gt;'''{{xx-larger|{{xxxx-larger|{{sp|МАТУР}}А|0.12em}}}}'''&lt;/span&gt;
{{dhr|6em}}
[[Файл:Орнамент з книг накладом Українсько-руської видавничої спілки - 057.jpg|170px|безрамки|центр]]
{{dhr|6em}}
Львів 1902.&lt;br/&gt;{{sp|НАКЛАДОМ}} А{{sp|. ХОЙНАЦКОГ}}О.&lt;br/&gt;{{fine|З друкарнї В. А. Шийковского.}}
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ej2lurqfgnogc6f2r31j67n3nosyrsi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456403</id>
      <parentid>456402</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T20:06:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|style=text-align:center}}
'''ВОЛОДИМИР БИРЧАК.'''
{{rule|4em}}
{{dhr|6em}}
&lt;span style=&quot;font-family:Times Roman&quot;&gt;'''{{xx-larger|{{xxxx-larger|МАТУРА}}}}'''&lt;/span&gt;
{{dhr|6em}}
[[Файл:Орнамент з книг накладом Українсько-руської видавничої спілки - 057.jpg|170px|безрамки|центр]]
{{dhr|6em}}
Львів 1902.&lt;br/&gt;{{sp|НАКЛАДОМ}} А{{sp|. ХОЙНАЦКОГ}}О.&lt;br/&gt;{{fine|З друкарнї В. А. Шийковского.}}
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h9krkrdlp3jq83m6y0lae2dqf069eaj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456425</id>
      <parentid>456403</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:43:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="561" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|style=text-align:center}}
'''ВОЛОДИМИР БИРЧАК.'''
{{rule|4em}}
{{dhr|6em}}
&lt;span style=&quot;font-family:Times Roman&quot;&gt;'''{{xx-larger|{{xxxx-larger|МАТУРА}}}}'''&lt;/span&gt;
{{dhr|6em}}
[[Файл:Орнамент з книг накладом Українсько-руської видавничої спілки - 057.jpg|170px|безрамки|центр]]
{{dhr|6em}}
Львів 1902.&lt;br/&gt;{{sp|НАКЛАДОМ}} А{{sp|. ХОЙНАЦКОГ}}О.&lt;br/&gt;{{fine|З друкарнї В. А. Шийковского.}}
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ezn2l5n7rvbj4n5mtq6byn01et0eeub</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матура (збірка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216080</id>
    <revision>
      <id>456404</id>
      <timestamp>2022-07-29T20:12:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="876" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Матура
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Володимир Бірчак|Володимир Бирчак]]
 | рік = 1902
 | місто = Львів
 | видавець = накладом А. Хойнацкого
 | правопис = Ж
 | обкладинка = Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf
 | сторінка_обкладинки = 5
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf&quot; include=5 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf&quot; include=93 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf&quot; include=95 /&gt;

{{PD-auto
 | країна = US
 | рік-публікації = 1902
 | рік-смерті = 1952
}}</text>
      <sha1>ffl2zsg8cr1dyj6nvgjg3ybd8n7og92</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матура (збірка)/Нема шансів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216081</id>
    <revision>
      <id>456409</id>
      <timestamp>2022-07-29T20:41:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="595" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Матура]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Володимир Бірчак|Володимир Бирчак]]
 | секція = Нема шансів
 | попередня = [[../Нетля і Лилик/]]
 | наступна = [[../Моя істория/]]
 | рік = 1902
 | місто = Львів
 | видавець = накладом А. Хойнацкого
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf&quot; include=&quot;53,55&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fh2d2y840sf61v835ngon3yhaqhy0wa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/71</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216082</id>
    <revision>
      <id>456413</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:09:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1217" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Се дїяло ся єще тодї, коли ґімназиясти не носили мундурів.

А було їх двох. Один ходив в переробленім батьковім плащи і держав руки в кишенях біля колїн{{errata||,}} а другий носив старий кожушок і мав кишенї висше грудий. Оба ходили до четвертої кляси і оба залюбили ся на ставі в паннї Адаляйдї, що совгала ся з офіцирами.
{{StrRepChars|9}}
Субота.

Були на кінцї ставу. А як побачили, що вона уже прийшла і сама привязує лижви, кинули ся до неї.

Гонили мов стріли — летїли в погонї за щастєм{{errata||.}}

— Я совгаю ся з нею!

— А як вона мене схоче?…

— Ну, ну… увидимо! Най вибирає!…

Причіпили лижви і ждали, котрого вибере. А один держав руки біля колїн, а другий в кишенях висше грудий…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ma4s0pp7i54cg2ygnjtkersfqc18i8c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456416</id>
      <parentid>456413</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:16:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1218" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Се дїяло ся єще тодї, коли ґімназиясти не носили мундурів.

А було їх двох. Один ходив в переробленім батьковім плащи і держав руки в кишенях біля колїн{{errata||,}} а другий носив старий кожушок і мав кишенї висше грудий. Оба ходили до четвертої кляси і оба залюбили ся на ставі в паннї Адаляйдї, що совгала ся з офіцирами.
{{StrRepChars|9}}
Субота.

Були на кінцї ставу. А як побачили, що вона уже прийшла і сама привязує лижви, кинули ся до неї.

Гонили мов стріли — летїли в погонї за щастєм{{errata||.}}

— Я совгаю ся з нею!

— А як вона мене схоче?…

— Ну, ну… увидимо! Най вибирає!…

Причіпили лижви і ждали, котрого вибере. А один держав руки біля колїн, а другий в кишенях висше грудий…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p2h6e8h74zknlirkw21nokalxn3galx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456427</id>
      <parentid>456416</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:43:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1218" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Се дїяло ся єще тодї, коли ґімназиясти не носили мундурів.

А було їх двох. Один ходив в переробленім батьковім плащи і держав руки в кишенях біля колїн{{errata||,}} а другий носив старий кожушок і мав кишенї висше грудий. Оба ходили до четвертої кляси і оба залюбили ся на ставі в паннї Адаляйдї, що совгала ся з офіцирами.
{{StrRepChars|9}}
Субота.

Були на кінцї ставу. А як побачили, що вона уже прийшла і сама привязує лижви, кинули ся до неї.

Гонили мов стріли — летїли в погонї за щастєм{{errata||.}}

— Я совгаю ся з нею!

— А як вона мене схоче?…

— Ну, ну… увидимо! Най вибирає!…

Причіпили лижви і ждали, котрого вибере. А один держав руки біля колїн, а другий в кишенях висше грудий…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sdr7zbck19nf9h4m97j8nlweyc2dris</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/193</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216083</id>
    <revision>
      <id>456414</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:12:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2658" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Тепер переглянемо хиби нового видання щодо тексту Шевченкових творів. Четверта глава „Катерини“ (стор. 56) починається з цяток, тут пропущено початок — не знаємо, з якої причини: цензура, нам здається, ледве чи стала б на перешкодi. Кажемо так через те, що те саме місце вже надруковане було в самій ж таки „Кіевской Старинѣ“ (1885, кн. III, стор. 521). В поезії „Сон“ (стор. 313) надруковано: „Давно стоїть і виглядає“, — на нашу думку це місце треба читати: „Давно стоїть, виглядає“. В поезії „Н. І. Костомарову“ (стор. 318) надруковано „сердешним (?) чаєм напували“, — по другому варіянту, замісць незрозумілого „сердешного“ чаю, треба б: „холодним чаєм напували“ &lt;ref&gt;Так надруковано в „Русской Старинѣ“ 1880, кн. III, стор. 602.&lt;/ref&gt;. Поезію „Як маю я журитися“ (стор.361) чи не ліпше було б надрукувати з того варіянта, що подав сам Шевченко в листі до Бодянського з Оренбурга з січня 1850 року &lt;ref&gt;„Русская Старина“, 1883, кн. IX, стор. 640.&lt;/ref&gt;. Поезія „Не журюся я, не спиться“ (sic) певніш усього — не Шевченкова &lt;ref&gt;О. Я. Кониський, — Проба улаштовання хронології, ч. II, ст. 10—11.&lt;/ref&gt;, а коли й Шевченкова, то стоїть не на відповідному місці, бо написана не 1860 р., а раніше, до заслання. Взагалі редакції „Кіевской Старины“ треба було критичніше придивлятись до тексту Шевченкових поезій і, де було можна, вибірати кращі варіянти, перевіривши їх попереду.

Як ми вже згадували, нове видання передруковане без усяких майже одмін з попереднього видання. Викинуто тільки одну поезію „До сест-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>g2dj8yz1oxhu9wihi62m5mrau2nq0ed</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/72</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216084</id>
    <revision>
      <id>456415</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:15:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="893" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А вона »не пізнала ся на них« і побігла чогось до мамцї. За мінуту вернула і дала їм шустку на фіґи і сказала: »Dziękuję«.
{{StrRepChars|9}}
— І що вона нїбито собі думає?…

— Гадає, що як має свого офіцира, то її уже все вільно?…

— І за когож вона нас має?…

— А такий офіцир, то нїби возьме її?…

І вони глядїли на ню…
{{StrRepChars|9}}
І лиш на тебе я спогляну, то душа моя усьміхаєсь і розвіває ся мій жаль глибокий…
{{StrRepChars|9}}
І вони голєндрували за нею великими каблуками і заїдали смачні фіґи.
{{dhr}}
{{rule|height=2px|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6ei2akmq97a9e7qpvlx2kq1jjq45693</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456428</id>
      <parentid>456415</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:43:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="893" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А вона »не пізнала ся на них« і побігла чогось до мамцї. За мінуту вернула і дала їм шустку на фіґи і сказала: »Dziękuję«.
{{StrRepChars|9}}
— І що вона нїбито собі думає?…

— Гадає, що як має свого офіцира, то її уже все вільно?…

— І за когож вона нас має?…

— А такий офіцир, то нїби возьме її?…

І вони глядїли на ню…
{{StrRepChars|9}}
І лиш на тебе я спогляну, то душа моя усьміхаєсь і розвіває ся мій жаль глибокий…
{{StrRepChars|9}}
І вони голєндрували за нею великими каблуками і заїдали смачні фіґи.
{{dhr}}
{{rule|height=2px|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>47114kzu47d06kwb4chr1pm2vye4hgf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матура (збірка)/Взаїмність</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216085</id>
    <revision>
      <id>456417</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:18:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="606" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Матура]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Володимир Бірчак|Володимир Бирчак]]
 | секція = Взаїмність
 | попередня = [[../Моя істория/]]
 | наступна = [[../Перше розчарованє/]]
 | рік = 1902
 | місто = Львів
 | видавець = накладом А. Хойнацкого
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf&quot; include=&quot;69,71,72&quot; /&gt;</text>
      <sha1>jjtnc8l6yczx4udzjmb4p95xx8b3erv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/194</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216086</id>
    <revision>
      <id>456418</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:19:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2676" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ри“ &lt;ref&gt;Поезія ця теж не Шевченкова; про це дивись „Русскій Архивъ&quot;, 1887, ч. 6, стор. 258.&lt;/ref&gt;. Виправлено теж оту плутанину, яка була на стор. 233—241 попереднього видання, де до поеми „Утоплена“ приточено кінець „Пустки“, а до „Пустки“ кінець „Утопленої“. Зате велика хиба нового видання, як рівняти навіть до попереднього, та, що тепер не показано виразно, де кінчається одна поезія й починається друга, — особливо, коли, як це досить часто буває у Шевченка, поезії не мають заголовків. У попередньому виданні кожна поезія починалася з великої штучної літери, в новому цього немає, тим то в деяких місцях окремі поезії зовсім не розмежовані й зливаються в одну. Так напр., на стор. 274 надруковано „Вечір“, а зараз на 275 — „За байраком байрак“ — без жадного розділу, — виходить, немов ще одна поезія. Те ж саме на стор. 256—257, де поезія „Не женися на багатій“ i „Не завидуй багатому“ злиті в одно, або на 531—532 „Марку Вовчку“ i „Мій Боже милий“... і т. и. З другого боку {{sp|частини}} однієї поезії розмежовано такими само знаками, як і окремі поезії, й таким чином виходить, напр., що „Княжна“ розпалася на три окремі поезії. Словом — і тут недогляд.

Нарешті ще кілька слів про правопис. Останніми часами на російській Україні такі форми, як „вештається“, „журиться“ — мало не по всіх виданнях пишуть з єрчиком. „Кіевская Старина“, мабуть за-для оригинальности, пише скрізь „вештается“, „журытся“ і т. и. Коли яка-небудь форма, або правописний спосіб уживається скрізь одна&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>77990o08tqfqsh68cwbh37jrgci18nl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/75</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216087</id>
    <revision>
      <id>456419</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:23:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1223" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Коли було за пять три на осьму, не допивав уже і снїданя, а брав скоро книжки і виходив.

На розї задержував ся і чекав, аж вона з гори надійде. А тимчасом нїби оглядав склепові вистави — образки, карти з видами…

А коли надійшла, хоч кланяв ся, хоч не кланяв ся, брав її книжки і обоє ішли разом. Розказувала про тих, що вчера у них були, а він оповідав про Робінзона, котрого тепер читав.

Коло її школи звертав книжки.

— Тільки, аби ти, Маню, не дістала нинї двійки - і він покивував пальцем.

А вона заперечувала головою:

— Я на нинї все умію! Па! — і зникала в шкільнім будинку.
{{StrRepChars|6}}
І так носив може зо два місяцї її книжки. Однаково витали ся, однаково пращали ся.
{{StrRepChars|6}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tjirfikrgg354gud1yfqhmotzqws4ot</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456429</id>
      <parentid>456419</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:43:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1223" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Коли було за пять три на осьму, не допивав уже і снїданя, а брав скоро книжки і виходив.

На розї задержував ся і чекав, аж вона з гори надійде. А тимчасом нїби оглядав склепові вистави — образки, карти з видами…

А коли надійшла, хоч кланяв ся, хоч не кланяв ся, брав її книжки і обоє ішли разом. Розказувала про тих, що вчера у них були, а він оповідав про Робінзона, котрого тепер читав.

Коло її школи звертав книжки.

— Тільки, аби ти, Маню, не дістала нинї двійки - і він покивував пальцем.

А вона заперечувала головою:

— Я на нинї все умію! Па! — і зникала в шкільнім будинку.
{{StrRepChars|6}}
І так носив може зо два місяцї її книжки. Однаково витали ся, однаково пращали ся.
{{StrRepChars|6}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5r7cl847acuo2k7ao1knk2yophh96qk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/195</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216088</id>
    <revision>
      <id>456420</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:25:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2756" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ково, то не годилося б i „Кіевской Старинѣ“ одріжнятися. Оригинальности тут не багато, а читачеві така ріжноманітність дуже шкодить. 

Коли ми зведемо до купи все те, що говорено було про нове видання „Кобзаря“, то побачимо, що видавці не виконали обов'язків, які на їх лежали — дати провірене критично, відповідно до всіх останніх дослідів, видання поезій Шевченка: хронологія переплутана, текст не вивірений і не виправлений по кращим варіянтам, чимало друкарських помилок. Так видати „Кобзаря“ міг би кожний книгарь, котрому й не сниться про які-будь обов'язки, що лежать на видавцеві Шевченкових творів. Усі оті помилки доводять, що видавці страшенно недбало вели видання й не доклали своєї праці до того, щоб воно могло задовольнити коли не всі, то хоч найперші вимоги. А Шевченко, здається, має вже право на більш уважне поводіння з своїми творами. Навіть у російській пресі часто плямують і ганьблять українців за байдужне та недбале поводіння з творами свого найкращого поета &lt;ref&gt;Ось що читаємо, напр., в одній рецензії: „Печальнѣе всего, что самый текстъ Шевченковскихъ стиховъ десятки лѣтъ издается все въ томъ же жалкомъ видѣ, безъ пересмотра рукописей, безъ введенія, безъ примѣчаній“ Див. „Новое Слово“, 1897 кн. I, стор. 87.&lt;/ref&gt;; останнє видання ще раз показало, що українці й справді того варті. Редакція „Кіевской Старины“ мала всі засоби, щоб усунути помилки, провірити текст, виправити хронологію — і не зробила цього. Чого ж сподіватись од звичайних видавців!

Треба мати на увазі ще й те, що до року&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lclsibo2cq07vdz7wntmfck5j4jedjl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/76</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216089</id>
    <revision>
      <id>456421</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:26:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Середа.

Як все, так і нинї чекав на розї. А коли надійшла, хотїв узяти її книжки.

Та нинї не дала!

— Перепрашаю — мовила — від нинї буде менї уже Ґеньо носити книжки… Він в пятій клясї, а ти…? Три паски… овва…!

І пішла.

А він постояв кілька хвиль, покивав головою і виставив за нею язик.
{{dhr}}
{{rule|height=2px|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a2yolq5jdo7mjthpxx38kug520wmt4p</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456430</id>
      <parentid>456421</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T21:43:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="553" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Середа.

Як все, так і нинї чекав на розї. А коли надійшла, хотїв узяти її книжки.

Та нинї не дала!

— Перепрашаю — мовила — від нинї буде менї уже Ґеньо носити книжки… Він в пятій клясї, а ти…? Три паски… овва…!

І пішла.

А він постояв кілька хвиль, покивав головою і виставив за нею язик.
{{dhr}}
{{rule|height=2px|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n204nasfhdtfuhx81isvw3hds6sjzb4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матура (збірка)/Перше розчарованє</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216090</id>
    <revision>
      <id>456422</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:28:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="620" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Матура]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Володимир Бірчак|Володимир Бирчак]]
 | секція = Перше розчарованє
 | попередня = [[../Взаїмність/]]
 | наступна = [[../Перестаньмо курити/]]
 | рік = 1902
 | місто = Львів
 | видавець = накладом А. Хойнацкого
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf&quot; include=&quot;73,75,76&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k9te4gbh5qj3zka1i5bf8p48vktq15z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/196</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216091</id>
    <revision>
      <id>456423</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:30:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1452" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;1911, коли настануть 50-літні роковини смерти Шевченка й коли твори його, відповідно до російських законів, зробляться громадською власністю, лишається тільки 12½ років. За цей час ледве чи розійдеться 60000 примірників, — а стільки саме надрукувала „Кіевская Старина“: 50000 пр. дешевих і 10000 дорожчих, — і у всякому разі можна рахувати, що це вже останнє до того часу видання. Коли минеться особиста власність на твори Шевченка, тоді чимало крамарів почнуть видавати „Кобзаря“ і друкуватимуть, певна річ, з останнього видання з усіма помилками й недоглядами. Сотні тисяч недоладно виданих „Кобзарів“ розійдеться поміж читачами, ширячи скрізь непевні відомости про поета і його творчість. Редакція „Кіевской Старины.“ могла була б і цьому запобігти, як би совістно взялася до видання.

::1899.


{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mdf9dmgcmfre88wledd47ig046q80s7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216092</id>
    <revision>
      <id>456434</id>
      <timestamp>2022-07-29T21:59:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="450" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{asterism|2|2em}}
{{dhr|0.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Народ, покинутий на злиднї,
Народ, плазуючий у млї,
Повинен стратить риси рідні,
Безслїдно стерти ся з землї.&lt;/poem&gt;}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 019.jpg|40px|безрамки|центр]]
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9b0h20wn2k0hxu0t56ycb0u13fpg41h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456439</id>
      <parentid>456434</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:11:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="450" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{asterism|2|2em}}
{{dhr|0.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Народ, покинутий на злиднї,
Народ, плазуючий у млї,
Повинен стратить риси рідні,
Безслїдно стерти ся з землї.&lt;/poem&gt;}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 019.jpg|40px|безрамки|центр]]
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ecpfjr6pbf2dlf9g13ubqv2m0byksnz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/197</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216093</id>
    <revision>
      <id>456435</id>
      <timestamp>2022-07-29T22:04:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2078" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xx-larger|Пропала книга — книга знайшлася.}}}}
{{c|''На новий вихід Шевченкового „Кобзаря“, СПБ. 1908.''}}

Наbent sua fata libelli: книги, як і люде, мають свою долю... I часто їхня доля — долю їх творців нагадує, немов частка авторового духу перейшла в його книгу й позначила їй той самий шлях, яким ішов і письменник. Та це й натурально, бо таки й справді книга, а надто книга великого майстра слова, вживляє його дух у собі й довго ще будить ті самі почування у людей, що за живоття викликала особа її автора. Ось перед мене лежить „Кобзарь“ останнього (С.-Петербург, 1908) видання, і дивлючись на цю книгу та перебіраючи в думках, що довелось „пережити“ книзі з цим популярним заголовком, мимохіть і долю самого її автора згадуєш: „геніальный горемыка“ і по смерти, в своїй книзі, „горе мыкалъ“, як і за життя, так що історія його книги чудовою ілюстрацією може бути до його „горемичної“ біографії... Бо таки й правда: habent sua fata libelli. 

Особливо цікава буває доля книг у нас, де в життя письменників та і взагалі в справи літературні так часто втручається стороння, але за данних обставин непереможна сила, що порядкує тією долею по своєму, не зважаючи на ідейні по-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tj8783vm9r46sequtfjc3wsdxypiq0d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216094</id>
    <revision>
      <id>456436</id>
      <timestamp>2022-07-29T22:09:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1029" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{c|{{fine|'''{{sp|ПОСЬВЯТ|0.2em}}А'''&lt;br/&gt;До моєї покійної сестроньки [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Надїї]]}}}}
{{dhr|0.5em}}
{{-=-|1em}}
{{dhr|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Як побожну данину́
Найсьвятїйшої любови.
Оцю збірочку сумну,
Звуки скривдженої мови, —
{{gap|2.5em}}Я присьвячую тобі,
{{gap|2.5em}}Моя сестронько кохана,
{{gap|2.5em}}Що загибла в боротьбі,
{{gap|2.5em}}Злою долею спіткана!
Скільки раз пером слабим
Ти пануючи водила;
Падав — зором голубим
Знов на правий шлях будила!
{{right|{{fine|Жовтень 1893 року.}}|-2em}}&lt;/poem&gt;}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 018.jpg|35px|безрамки|центр]]
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7os8ts5x6u2sbt4plwdvf12w4vu2juc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456438</id>
      <parentid>456436</parentid>
      <timestamp>2022-07-29T22:11:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1029" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{c|{{fine|'''{{sp|ПОСЬВЯТ|0.2em}}А'''&lt;br/&gt;До моєї покійної сестроньки [[w:Сигида Надія Костянтинівна|Надїї]]}}}}
{{dhr|0.5em}}
{{-=-|1em}}
{{dhr|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Як побожну данину́
Найсьвятїйшої любови.
Оцю збірочку сумну,
Звуки скривдженої мови, —
{{gap|2.5em}}Я присьвячую тобі,
{{gap|2.5em}}Моя сестронько кохана,
{{gap|2.5em}}Що загибла в боротьбі,
{{gap|2.5em}}Злою долею спіткана!
Скільки раз пером слабим
Ти пануючи водила;
Падав — зором голубим
Знов на правий шлях будила!
{{right|{{fine|Жовтень 1893 року.}}|-2em}}&lt;/poem&gt;}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 018.jpg|35px|безрамки|центр]]
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>punbzeoi3sax8fnl9bd93agcco5al4d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/198</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216095</id>
    <revision>
      <id>456443</id>
      <timestamp>2022-07-29T22:13:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2649" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;треби громадянства, не питаючись, скільки крови та нервів коштувала книга її творцеві. Книга в Росії, де так легко було, та й тепер ще зовсім не важко — посадити „фельфебеля въ Вольтеры&quot;, раз-у-раз малася за щось підозренне, що вже само з себе свідчить, що тут запахло ідеями, а відомо ж, що від них не дуже вже й до „превратныхъ толкованій“ далеко... Історія книги в Росії, од бідолашного першого друкаря й до останніх днів, історія життя тих, хто над книгами працював — дає страшну картину того, як пригнічувано думку людську, як найкращі, найдорожчі людині думки гинули в сповиточку, як червоний атрамент цензора, а иноді й буквально таки вогонь — нищили те, до чого додумалась велика людина на добро ближнім своїм, нищили невмірущу з природи людську думку...

{{block center|&lt;poem&gt;Пропала книга! Ужъ была
Совсѣмъ готова — другъ пропала! — &lt;/poem&gt;}}

пригадуєте оцю жартовливо-скорбну епітафію Некрасова до „запропащеної“ книги? I щастя ще велике, коли хоч через довгий час вона таки „знайдеться“, бо хоч не зробила вона того, що повинна була в свій час ізробити, то бодай не пропаде зовсім для історії людської думки й служитиме вічно скорбним документом того, як поводиться людина з найдорожчим скарбом своїм — живою, невмірущою думкою...

Р. 1840-го з'явилась була велика для нас і для всієї людскости книга — „Кобзарь“. З'явилася та зараз же й пропала... До неї увійшло тільки те, що до того часу написав молодий ще тоді автор її, й коли, через кілька років, він надумав&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ds08zxysnw0p4p55frtomefs9bnfz8p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/199</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216096</id>
    <revision>
      <id>456446</id>
      <timestamp>2022-07-29T22:22:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2774" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;був поновити видання, то рукопис опинився в архиві „III-го отдѣленія“, а сам автор — далеко-далеко за межами України... Книга пропала:

{{block center|&lt;poem&gt;Ужъ была
Совсѣмъ готова — вдругъ пропала!&lt;/poem&gt;}}

Пропала та й годі!... I от з того часу та аж до останнього року вона не могла вийти на світ цілою, — такою, як хотів її сам автор бачити. 

Відомий бібліограф український М. Комаров у своїй праці „Шевченко въ литературѣ и искусствѣ“ (1903) нарахував щось з 80 виданнів „Кобзаря“ й окремих творів Шевченка; з тих виданнів на два десятки набереться самих збірників поезій Шевченкових. І все-таки аж до останнього часу ми не мали цілого „Кобзаря“: книга пропала була й ось тільки тепер вона знайшлася.

В Росії кожне видання „Кобзаря“ вимагало страшенного клопоту та заходів не аби-яких з цензурою, не кажучи вже про те, що деякі твори, і між їми найкращі, були цілком з цензурного погляду безнадійні за старих часів, так що й починати з ними нічого не можна було на легальній дорозі. Вже друге видання „Кобзаря“, що вийшло р. 1860-го в Петербурзі, на превелику силу проскочило через „кавдинські тіснини“ цензури, і то тільки через те, що клопотались за його „сильные міра сего“, та й то в покаліченому вигляді. Цензор позамазував був спершу навіть такі вірші, як „Думи мої, думи“, бо хоч і не було в них нічого, мовляв, „предосудительнаго“, але вся ідея їх була ворожа „сліянію Малороссіи съ Великороссіей“ &lt;ref&gt;Ол. Кониський—Тарас Шевченко. Грушівський, Хроника його життя. Т. II, у Львові, 1901, стор. 331.&lt;/ref&gt;! I деякі вірші, напр. частини навіть з&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>by0f1zlnep05d8b6kmsuvdgvyoymkon</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/200</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216097</id>
    <revision>
      <id>456450</id>
      <timestamp>2022-07-29T22:31:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2796" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„Катерини“ так таки й не увійшли до того видання. Через сім років (1867 р.) з'явилося, теж з великими перешкодами, видання „Кобзаря“, так зване Кожанчиківське — до речі, єдина безцензурна книжка українською мовою, що вийшла за старого ладу. Це видання повніше за попереднє, проте й воно дуже неповне: усе, що хоч трохи здавалося з цензурного погляду непевним, мусіло, як писано в передмові, „зоставатися до иншого часу“. Дальші видання, дозволу на які не можна було допроситись часом цілими десятиліттями, були тільки передруками з Кожанчиківського, иноді навіть ще більш повкороччуваними. Так, у 90-х роках цензура так була покалічила „Кобзаря“, що його просто не можна було друкувати і тільки по довгих клопотах пощастило задержати хоч те, що було попереду вже дозволено. Покалічений, пошматований, з промовистими рядками цяток замісць тексту, з прогалинами, замісць цілих пієc — „Кобзарь“ десятками тисяч примірників росходився по Україні. Це була, як по правді казати, тільки частина „Кобзаря“, а ціла книга — пропала і тільки потай, у рукописах, можна було читати такі твори, як „Сон“, „Кавказ“, „Марія“ й багато инших. І з власного досвіду я знаю, як багато знаходилось людей, що ночами переписували дорогі рядки чи то з иншого рукопису, чи з женевського або пражського видання, як що його якимсь щасливим вітром принесло до рук. В 80—90 роки сила таких „списків“ ходило по Україні, завертаючи від друкарського станка книжку до тих часів, коли „книжноє списаніе“ було не тільки милою Богові справою, але й єдиним способом ши-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dajvdo8isv17zkc8wqqczzmfw7gu962</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/201</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216098</id>
    <revision>
      <id>456455</id>
      <timestamp>2022-07-29T22:44:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2797" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рити твори письменства. Звичайно — анахронизм, але дорого коштував він українському письменству й просвіті на Україні. 

Коли в Росії була „пропала книга“ через непереможні сторонні обставини, то не знайдено її ще довгий час і за кордоном, де ті обставини сили не мали. Сталось це вже через власну „обивательську“, мовляв, цензуру, що старанно обчищала Шевченка од „неморальних“ та „радикальних“ думок і калічила його немилосердно, щоб догодити середнєвічним поглядам закордонного українського громадянства в Галичині. Власне два тільки видання „Кобзаря“—женевське Драгоманова та пражське київської громади — не підлягали отій „обивательській“ цензурі й давали Шевченка такого, якого тоді можна було дати, вважаючи на необробленість фактичного матеріялу, брак автографів, то-що; усі ж инші видання, особливо галицькі, часто калічили Шевченка не згірш за російську цензуру, хоч і в инших частках. Таким чином книга і тут була пропала й історія цього другого запропащення така цікава, що годиться пригадати з неї хоч декілька епізодів. Вони дуже нагадуватимуть ту сумну історію, про яку росповів колись Г. Успенський у нарисі „Книга“: як там „извѣстнѣйшій мореплаватель Кукъ, погибшій на Сандвичевыхъ островахъ, вторично погибъ въ трясинахъ растеряевскаго невѣжества“, так і тут „Кобзарь“ Шевченків, покалічений цензурою російською, обчищений од „неблагонадежныхъ&quot; думок і позбавлений тим свого змісту найкращої частини — вдруге підпав такій самій варварській операції од руки галицького громадянства за свою&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c6ilo5jd75k71684wg7pxt8er6fc6d8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/35</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216099</id>
    <revision>
      <id>456458</id>
      <timestamp>2022-07-30T07:32:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Mahnka</username>
        <id>11765</id>
      </contributor>
      <comment>/* Skorygowana */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1504" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Mahnka&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Так, запасок та застячок.

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
А то вже сьвіт кінчить ся.

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Чи то, що вона робить, не є все гарне та добре? Чи ти скажеш їй коли яке лихе слово? Чи не є вже вона якби панї в хатї?

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Мамо, будь тихо, кажу тобі раз!

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Мусиш мовчати, бо не знаєш, що сказати!

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine|при ліжку.}}}}
Запануйте над собою, панї Геншлева, се всьо виссане до чиста з пальця.

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Ви не лїпший, ви робите також так само. Бідні жінки, вони гинуть ізза сього!
{{c|{{fine|починає тихо хлипати.}}}}
Та най собі пропадають!

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine block|сьмієть ся коротко та на силу, приступає до стола та отвирає з резиґнациєю фляшку червоного вина.}}}}

{{c|ГЕНШЕЛЬ}}
{{c|{{fine|cїдає на краю ліжка та вговорює жінку.}}}}
Мамо! Мамо! Оберни ся вже раз! Хочу сказати тобі слівце по доброму.
{{c|{{fine|Обертає її з приязною силою.}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7u15ianzkqts5e7fnfjdfh9knymua44</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456475</id>
      <parentid>456458</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:27:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1505" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Так, запасок та застячок.

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
А то вже сьвіт кінчить ся.

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Чи то, що вона робить, не є все гарне та добре? Чи ти скажеш їй коли яке лихе слово? Чи не є вже вона якби панї в хатї?

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Мамо, будь тихо, кажу тобі раз!

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Мусиш мовчати, бо не знаєш, що сказати!

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine|при ліжку.}}}}
Запануйте над собою, панї Геншлева, се всьо виссане до чиста з пальця.

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Ви не лїпший, ви робите також так само. Бідні жінки, вони гинуть ізза сього!
{{c|{{fine|починає тихо хлипати.}}}}
Та най собі пропадають!

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine block|сьмієть ся коротко та на силу, приступає до стола та отвирає з резиґнациєю фляшку червоного вина.}}}}

{{c|ГЕНШЕЛЬ}}
{{c|{{fine|сїдає на краю ліжка та вговорює жінку.}}}}
Мамо! Мамо! Оберни ся вже раз! Хочу сказати тобі слівце по доброму.
{{c|{{fine|Обертає її з приязною силою.}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f98t49fbekkwcxht4qqc9kp7ash6xa6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/36</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216100</id>
    <revision>
      <id>456459</id>
      <timestamp>2022-07-30T07:39:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Mahnka</username>
        <id>11765</id>
      </contributor>
      <comment>/* Skorygowana */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1474" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Mahnka&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Ну, бачиш, мамо, тобі приснило ся щось! Ти мала якийсь сон. Нашому Шпіцови приснить ся також часом що-дещо. Але тепер просни ся! Розумієш, мамо!? Ти наплела тут только нїсенїтниць, що заломив би ся під ними найбільший віз, коли наладувало би ся їх на нього. Мінї іще крутить ся від сього в голові.

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine|що найшов шклянку, наливає вина.}}}}
І мінї вичитали ви також »Отче-наш«.

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Нї, не беріть їй сього так зле. Се-ж жінка! Треба вже з нею терпіти! Ну, а тепер вертай мінї як найшвидше до здоровля! Бо інакше скажеш іще колись, що я украв в Болькенгайн конї.

{{c|ЗІБЕНГАР.}}
Ну, пийте вино, воно покріпить вас.

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Коби то лише знатє!
{{c|{{fine|Зібенгар підтримує її, коли пє.}}}}

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Що-ж ти знова?

{{c|ГЕНШЛЕВА}}
{{c|{{fine|коли вже випила.}}}}
Можеш мінї се приречи?

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Всьо, що лише хочеш!{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7z4jkdbcgt3oa4xjz7e510swj7vv8m9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456477</id>
      <parentid>456459</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:30:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1474" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Ну, бачиш, мамо, тобі приснило ся щось! Ти мала якийсь сон. Нашому Шпіцови приснить ся також часом що-дещо. Але тепер просни ся! Розумієш, мамо!? Ти наплела тут тілько нїсенїтниць, що заломив би ся під ними найбільший віз, коли наладувало би ся їх на нього. Мінї іще крутить ся від сього в голові.

{{c|ЗІБЕНГАР}}
{{c|{{fine|що найшов шклянку, наливає вина.}}}}
І мінї вичитали ви також »Отче-наш«.

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Нї, не беріть їй сього так зле. Се-ж жінка! Треба вже з нею терпіти! Ну, а тепер вертай мінї як найшвидше до здоровля! Бо інакше скажеш іще колись, що я украв в Болькенгайн конї.

{{c|ЗІБЕНГАР.}}
Ну, пийте вино, воно покріпить вас.

{{c|ГЕНШЛЕВА.}}
Коби то лише знатє!
{{c|{{fine|Зібенгар підтримує її, коли пє.}}}}

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Що-ж ти знова?

{{c|ГЕНШЛЕВА}}
{{c|{{fine|коли вже випила.}}}}
Можеш мінї се приречи?

{{c|ГЕНШЕЛЬ.}}
Всьо, що лише хочеш!{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gqd25ywbzi8vmepi2wgicb460cfhi37</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Іван Крип'якевич. Історія козаччини (1934).pdf/111</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216101</id>
    <revision>
      <id>456464</id>
      <timestamp>2022-07-30T09:37:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2043" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|'''XI. НАСТУПНИКИ МАЗЕПИ.'''}}}}

{{c|'''Пилип Орлик.'''}}

Козаки, що перейшли до Молдави, не тратили надії, що їм поталанить іще вернутися на рідну землю. На місце Мазепи вони вибрали новим гетьманом {{sp|[[w:Пилип Орлик|Пилипа Орлика]]}}. Він був ґенеральним писарем і найвірнішим другом покійного гетьмана, вони разом укладали пляни боротьби проти Московщини й разом мусіл и залишити Україну.

Орлик зараз узявся впорядковувати державні справи України. На військовій раді 1710. р.
складено першу конституцію України, тобто основні державні закони. Головним законодатним тілом мала бути ґенеральна рада, що повинна сходитися тричі на рік; до неї мала належати ґенеральна старшина, полковники та по одному козакові з кожного полку. Викопну владу має гетьман, який править при співучасти ґенеральної старшини. Державний скарб відділяється від гетьманського; на утримання гетьмана і старшини призначується окремі маєтности. Гетьман має дбати, щоб на простих козаків і селян не накладали великих тягарів і податків, панщини й робіт; має дати опіку козацьким удовам і сиротам. Запорозькій Січі мають бути збережені давні права.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4ziqiegmt3wvt6hmb0dnit6z00tlb1g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/82</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216102</id>
    <revision>
      <id>456483</id>
      <timestamp>2022-07-30T10:39:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1656" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;тичні ідеї і навіть так шкідливе куренє умієте визискати в хосен України. Слава і честь вам за се! (тоті слова підчеркнув). Від нинї переводжу враз з Люсию вашу гадку в дїло«.

А лист кінчив: »Бо не потребую — гадаю — богато розписувати ся про шкоду і пожиток (коли взагалї який є) з куреня. Скажу лише (а властиво напишу), що накладати на себе податок (не знати лише, чи се має бути доходовий, чи заробковий) і бути невольником власних пристрастий — се ледви дасть ся (що так скажу) погодити зі здоровим розумом«.
{{StrRepChars|6}}
Цїлий день було пущенє. Завтра переставали курити, а нині треба було випалити весь тютюн.

»Остатне циґаро по вечері! Остатне!«

Так собі прирекли. Слова не давали, бож одно вірить другому… А так по просту: викурили по одному циґарови по вечері і се було остатне! Більше нї! Дивували ся тільки, чому скорше на сю гадку не впали. Чому так? — не знали.

Настала мовчанка.

Поспитав, чи не могли би ви-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4t0kpk4oxnyngdr3piesj3fzx038fd9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456485</id>
      <parentid>456483</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T10:40:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1656" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;тичні ідеї і навіть так шкідливе куренє умієте визискати в хосен України. Слава і честь вам за се! (тоті слова підчеркнув). Від нинї переводжу враз з Люсию вашу гадку в дїло«.

А лист кінчив: »Бо не потребую — гадаю — богато розписувати ся про шкоду і пожиток (коли взагалї який є) з куреня. Скажу лише (а властиво напишу), що накладати на себе податок (не знати лише, чи се має бути доходовий, чи заробковий) і бути невольником власних пристрастий — се ледви дасть ся (що так скажу) погодити зі здоровим розумом«.
{{StrRepChars|6}}
Цїлий день було пущенє. Завтра переставали курити, а нинї треба було випалити весь тютюн.

»Остатне циґаро по вечері! Остатне!«

Так собі прирекли. Слова не давали, бож одно вірить другому… А так по просту: викурили по одному циґарови по вечері і се було остатне! Більше нї! Дивували ся тільки, чому скорше на сю гадку не впали. Чому так? — не знали.

Настала мовчанка.

Поспитав, чи не могли би ви-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hzz7ivqmn5dpr0b62ccy5wxxd8cpa69</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/83</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216103</id>
    <revision>
      <id>456486</id>
      <timestamp>2022-07-30T10:47:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1591" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;курити єще по одному… таж нащо має лишати ся тютюн? Як завтра захоче ся — а то більше нїж певне — то буде покуса, лекше мож согрішити. А нинї єще вільно курити.

Годила ся зі всїми єго думками і тому викурили знова по одному циґарови. А що і він годив ся усе з нею, то знова курили....
{{dhr}}
{{c|III.}}
На другий день вертав з церкви. По дорозї стрінув якогось мужика з файкою.

»Боже, Боже!« — думав собі — »як то можна курити. Таж на се йдуть марно гроші та і здоровля шкода. Я вже, Богу дякувати, перестав! А то богато значить!«

Мимо того не казав нїчо мужикови. Пізнїйше буде і між хлопами аґітувати проти куреня, а тепер най покищо так остане. Усї гадають, що так тяжко заперестати. І він був тої думки! А то треба тільки сильної волї.

В задумі увійшов до хати.

Коли переходив через кухню до одного одинокого покою, який мали, занюхав щось подібного до диму з циґар. Там була тільки »вона«&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1c7onvkr7dmdiq7m2ugn1x85h8vko3f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/84</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216104</id>
    <revision>
      <id>456489</id>
      <timestamp>2022-07-30T10:53:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1542" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— лагодила снїданє для свого Люнчика.

— Олю! Ти може курила?

— Я? Нї! А то з кухнї такий дим....

— А я гадав… Перепрашаю…

Випив снїданє.

В тій {{errata|порї|порі}} усе курив. Тепер прийшло се йому на гадку.

Так усе курив, але нинї не буде, бо перестав. Він переможе себе, а опісля піде уже легко. Тільки з початку так тяжко, за пару днїв не буде потребував приневолювати себе. Відвикне уже.

»А як би я не міг і не додержав обітницї?« — Отся думка нї відси нї відти прийшла йому до голови.

Алеж се не можливо! Таж видить, що куренє противить ся здоровому розумови. Як би то виглядало? Розуміти, що щось зле і мимо того робити. Се недорічність! Не знає навіть, пощо собі набивати голову такими думками.

Скинув реверенду і надяг папістику. Почув зараз, що тютюнарка заваджає йому в кишени.

Витягнув її.

Що з нею робити? Скоро перестав курити, то її уже не треба.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dqupr581kvfwkbs8ajqif5718beuwo7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/85</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216105</id>
    <revision>
      <id>456492</id>
      <timestamp>2022-07-30T11:00:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1587" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Думав, думав, а опісля спитав:

— Олю, скажи менї серце, що з тютюняркою робити?

— Та сховай!

— То ти гадаєш, що вона нам придасть ся?

Не уміла відповісти.

Сховав і сїв щось читати. Над книжкою задумав ся. Чув, що йому чогось недостає.

Але як то дивно! — гадав — цїлий тиждень укладав собі, що перестане курити; тепер прийшло до дїла, а він не може себе побідити.

Ходив по покою. За рік заощадять обоє около шістьдесять корон. За се мож би справити і диван і стіл і гарну канапу… І якжеж ту не {{errata|пестати|перестати}} курити! Зрештою і вона не курить — от і є заохота. Що роблять доперва ті, що самі перестають! Нї відки не мають заохоти, нї доброго приміру.

А врештї лїпше про те і не думати!

Став далї читати. Глянув на шафу, де була тютюнярка. І знова почув, що йому чогось недостає. Хотїв курити і то дуже. Прийшов до переконаня, що найбільше хоче ся тодї курити, коли не мож, коли&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>78xnlao59haa5eq1fyu9a6a3tqvmpsv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/86</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216106</id>
    <revision>
      <id>456494</id>
      <timestamp>2022-07-30T11:06:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1311" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;заказано. Знав се добре, бо був учеником.
{{dhr}}
{{c|IV.}}
Пригадав собі, що відкись чув, мабуть від Ґеня, що сіль подражнює ті самі нерви, що і тютюн.

Обявив се таки зараз своїй Олї.

Обоє зажили соли, а він став застановляти ся, чи сіль подражнює ті самі нерви і чи викликує дїйсно такі саме наслїдки, як куренє циґар.

Поспитав о її гадку. Казала що »так«.

— Бо менї єще гірше!

І обоє сьміяли ся.
{{StrRepChars|6|.}}
Хотїв післати по тютюн, та здержав ся. Вона не курить, а він мав би курити? Сором та ганьба! Таж він мущина!

І знова бігли нові занернюваня і знова ішли понурі сумнїви.

З пів години ходив по хатї.

Тота шафа враз з тютюняркою не давала йому супокою. Хотїв виняти відтам тютюнярку та деінде примістити.

Але нагадав ся. Лїпше вийти&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hp09y12w1y1pgquag00xjv4oz0d4wku</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>456495</id>
      <parentid>456494</parentid>
      <timestamp>2022-07-30T11:09:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1311" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;заказано. Знав се добре, бо був учеником.
{{dhr}}
{{c|IV.}}
Пригадав собі, що відкись чув, мабуть від Ґеня, що сіль подражнює ті самі нерви, що і тютюн.

Обявив се таки зараз своїй Олї.

Обоє зажили соли, а він став застановляти ся, чи сіль подражнює ті самі нерви і чи викликує дїйсно такі саме наслїдки, як куренє циґар.

Поспитав о її гадку. Казала що »так«.

— Бо менї єще гірше!

І обоє сьміяли ся.
{{StrRepChars|4|.}}
Хотїв післати по тютюн, та здержав ся. Вона не курить, а він мав би курити? Сором та ганьба! Таж він мущина!

І знова бігли нові занернюваня і знова ішли понурі сумнїви.

З пів години ходив по хатї.

Тота шафа враз з тютюняркою не давала йому супокою. Хотїв виняти відтам тютюнярку та деінде примістити.

Але нагадав ся. Лїпше вийти&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>20ae43ew40dj4kz6m2wl6d9aob4w7jo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/87</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216107</id>
    <revision>
      <id>456498</id>
      <timestamp>2022-07-30T11:17:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1536" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;самому куди небудь. От приміром до пароха.
{{StrRepChars|4|.}}
Старий частував тютюном — так як усе.

— Та я перестав уже курити…

— Від коли?

— Від вчера. Шкода гроший та здоровля…

Що до другого, то може й не так. Він — парох — курить вже від давен-давна, а стан його здоровля не погіршив ся анї трошки. Хтож може знати, що то́ шкодить? Може лїкарі? Ет, сьмійте ся з них!

— І то правда!

— Отже спробуйте! Нї? Бодай половинку, чверть. І то нї? А то дуже красно! Але на жаль то не добре так відразу відвикати. Лїпше потроха. От приміром так: два днї курити по пять циґар, два днї по чотири і так далї аж до одного. А опісля мож цїлком перестати. Так то що иньшого, то і легше і здоровійше. Інакше може зашкодити.

Зашкодити?

Розуміє ся, розуміє ся. Таж він, старий, не дурив би — і старий став знова припрошувати.

Нї! Таки не мож, треба вперед поспитати її о дозвіл.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e4pdjhgajepx6lpo4rkjppco2duti1b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/88</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216108</id>
    <revision>
      <id>456499</id>
      <timestamp>2022-07-30T11:24:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1504" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;А певно, певно! Так само і він, старий колись робив…
{{dhr}}
{{c|V.}}
Підчас обіду роздумував над радою старого.

Лїпше таки так, як парох радив, бо лекше. Від разу годї; знає то прецїнь по собі — перед обідом пробував. Трохи видержав, а хто знає, як було би далї. А так поволи-поволи то й вийде на добре. Можна спробувати! Коли нї, то аж опісля стане відразу відвикати — тодї, коли не удасть ся по троха.

Оповів се її і спитав, чи годить ся. Куплять одну пачку за тринайцять, не богато винесе, а результат буде добрий.

А коли слуга принесла тютюн, то подїлив пачку на двоє: кому на довше вистане.

Взяла з тютюняркою, а він з пачкою. Так було її вигіднїйше і він уступив з любови.

І знов закурили собі.

— А смакує тобі Люнчику?

— Чому нї? Ще питаєш! Ми тепер мов пани. Таж погадай собі, що я від рана не курив. Я мучив ся!

Та вона не могла о собі того&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r5y4sxiv99auai1lkq3z4jur0tc0x2c</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>