Автор:Павло Грабовський/Поезія

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.10.xsd" version="0.10" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіджерела</sitename>
    <dbname>ukwikisource</dbname>
    <base>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.39.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіджерела</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіджерел</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="102" case="first-letter">Автор</namespace>
      <namespace key="103" case="first-letter">Обговорення автора</namespace>
      <namespace key="116" case="first-letter">Архів</namespace>
      <namespace key="117" case="first-letter">Обговорення архіву</namespace>
      <namespace key="250" case="first-letter">Сторінка</namespace>
      <namespace key="251" case="first-letter">Обговорення сторінки</namespace>
      <namespace key="252" case="first-letter">Індекс</namespace>
      <namespace key="253" case="first-letter">Обговорення індексу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="2300" case="first-letter">Gadget</namespace>
      <namespace key="2301" case="first-letter">Gadget talk</namespace>
      <namespace key="2302" case="case-sensitive">Gadget definition</namespace>
      <namespace key="2303" case="case-sensitive">Gadget definition talk</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Автор:Павло Грабовський/Поезія</title>
    <ns>102</ns>
    <id>26649</id>
    <revision>
      <id>458640</id>
      <parentid>458236</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:00:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21882" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/Борцеві|Борцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/В далечінь|В далечінь]]
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[Виклик (Грабовський)|Виклик]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[Пролїсок/Гадка|Гадка]]
* [[Пролїсок/|Гаряче душа молилась…]Гаряче душа молилась…]
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[Пролїсок/Далеко|Далеко]]
* [[Пролїсок/До …|До …]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До Галичан|До Галичан]]
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[Пролїсок/До Русї-України|До Русі-України]]
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До товариства|До товариства]]
* [[Пролїсок/До товариша|До товариша]]
* [[Пролїсок/До України|До України]]
* [[Пролїсок/До Українцїв (Є вас всюди, браття милі…)|До Українців]] («Є вас всюди, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українців]] («Українці, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (I)|До Українців]]. I. («Боже! Чи знайдеться край, так зрабований…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (II)|До Українців]]. II. («Вставайте, Вкраїнці!»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (III)|До Українців]]. III. («Багацько в нас було працівників пера…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (IV)|До Українців]]. IV. («Гей, брати!»)
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренц]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Допусти|Допусти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
* [[Думка (Грабовський)|Думка]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[Пролїсок/Зівязницї|Зів'язниці]]
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/Красно при долинї…|Красно при долині…]]

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[Пролїсок/Мара|Мара]]
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На лист|На лист]]
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Пролїсок/На память|На память]]
* [[Над могилою (Грабовський)|Над могилою]]
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[Пролїсок/Народові єврейському|Народові єврейському]]
* [[Пролїсок/Народовцеві|Народовцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[Пролїсок/Оце я думаю, брати…|Оце я думаю, брати…]]

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[Пролїсок/По морю|По морю]]
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[Пролїсок/Прощання (М. В. С-му)|Прощання (М. В. С-му)]]
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Сироти|Сироти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[Пролїсок/Сучасникові|Сучасникові]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Пролїсок/Тяжкий завіт|Тяжкий завіт]]
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[Пролїсок/У снї|У сні]]
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]
* [[Пролїсок/Україна приснилась мінї…|Україна приснилась мені…]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>pfeotsstlo5y1ck9qul7hen8rpxkega</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458666</id>
      <parentid>458640</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T17:29:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Г */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21883" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/Борцеві|Борцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/В далечінь|В далечінь]]
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[Виклик (Грабовський)|Виклик]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[Пролїсок/Гадка|Гадка]]
* [[Пролїсок/|Гаряче душа молилась…]Гаряче душа молилась…]]
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[Пролїсок/Далеко|Далеко]]
* [[Пролїсок/До …|До …]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До Галичан|До Галичан]]
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[Пролїсок/До Русї-України|До Русі-України]]
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До товариства|До товариства]]
* [[Пролїсок/До товариша|До товариша]]
* [[Пролїсок/До України|До України]]
* [[Пролїсок/До Українцїв (Є вас всюди, браття милі…)|До Українців]] («Є вас всюди, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українців]] («Українці, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (I)|До Українців]]. I. («Боже! Чи знайдеться край, так зрабований…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (II)|До Українців]]. II. («Вставайте, Вкраїнці!»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (III)|До Українців]]. III. («Багацько в нас було працівників пера…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (IV)|До Українців]]. IV. («Гей, брати!»)
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренц]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Допусти|Допусти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
* [[Думка (Грабовський)|Думка]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[Пролїсок/Зівязницї|Зів'язниці]]
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/Красно при долинї…|Красно при долині…]]

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[Пролїсок/Мара|Мара]]
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На лист|На лист]]
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Пролїсок/На память|На память]]
* [[Над могилою (Грабовський)|Над могилою]]
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[Пролїсок/Народові єврейському|Народові єврейському]]
* [[Пролїсок/Народовцеві|Народовцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[Пролїсок/Оце я думаю, брати…|Оце я думаю, брати…]]

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[Пролїсок/По морю|По морю]]
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[Пролїсок/Прощання (М. В. С-му)|Прощання (М. В. С-му)]]
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Сироти|Сироти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[Пролїсок/Сучасникові|Сучасникові]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Пролїсок/Тяжкий завіт|Тяжкий завіт]]
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[Пролїсок/У снї|У сні]]
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]
* [[Пролїсок/Україна приснилась мінї…|Україна приснилась мені…]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>pl1zj6z1btx0kzys8tfubc4qak4v0sx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458669</id>
      <parentid>458666</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T17:31:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Г */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="21882" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===
{{Column list|3|
}}

=== Б ===
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/Борцеві|Борцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''

=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/В далечінь|В далечінь]]
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[Виклик (Грабовський)|Виклик]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[Пролїсок/Гадка|Гадка]]
* [[Пролїсок/Гаряче душа молилась…|Гаряче душа молилась…]]
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[Пролїсок/Далеко|Далеко]]
* [[Пролїсок/До …|До …]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До Галичан|До Галичан]]
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[Пролїсок/До Русї-України|До Русі-України]]
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До товариства|До товариства]]
* [[Пролїсок/До товариша|До товариша]]
* [[Пролїсок/До України|До України]]
* [[Пролїсок/До Українцїв (Є вас всюди, браття милі…)|До Українців]] («Є вас всюди, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українців]] («Українці, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (I)|До Українців]]. I. («Боже! Чи знайдеться край, так зрабований…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (II)|До Українців]]. II. («Вставайте, Вкраїнці!»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (III)|До Українців]]. III. («Багацько в нас було працівників пера…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (IV)|До Українців]]. IV. («Гей, брати!»)
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренц]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Допусти|Допусти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
* [[Думка (Грабовський)|Думка]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''

=== З ===
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[Пролїсок/Зівязницї|Зів'язниці]]
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''

=== І ===
{{Column list|3|
}}

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/Красно при долинї…|Красно при долині…]]

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[Пролїсок/Мара|Мара]]
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На лист|На лист]]
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Пролїсок/На память|На память]]
* [[Над могилою (Грабовський)|Над могилою]]
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[Пролїсок/Народові єврейському|Народові єврейському]]
* [[Пролїсок/Народовцеві|Народовцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[Пролїсок/Оце я думаю, брати…|Оце я думаю, брати…]]

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[Пролїсок/По морю|По морю]]
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[Пролїсок/Прощання (М. В. С-му)|Прощання (М. В. С-му)]]
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Сироти|Сироти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[Пролїсок/Сучасникові|Сучасникові]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Пролїсок/Тяжкий завіт|Тяжкий завіт]]
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[Пролїсок/У снї|У сні]]
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]
* [[Пролїсок/Україна приснилась мінї…|Україна приснилась мені…]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>iwhqk3g23fm0we1ooq5q4nz0u5shmcu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458709</id>
      <parentid>458669</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:14:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22931" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===

=== Б ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[Пролїсок/Благання|Благання]]
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/Борцеві|Борцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''
}}
=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/В далечінь|В далечінь]]
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[Виклик (Грабовський)|Виклик]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/В ночі|Вночі]]
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[Пролїсок/Гадка|Гадка]]
* [[Пролїсок/Гаряче душа молилась…|Гаряче душа молилась…]]
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[Пролїсок/Далеко|Далеко]]
* [[Пролїсок/До …|До …]]
* [[Пролїсок/До бандури|До бандури]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До Галичан|До галичан]]
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]]
* [[Пролїсок/До матері|До матері]] («Мамо — голубко!»)
* [[Пролїсок/До мученицї|До мучениці]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[Пролїсок/До Русї-України|До Русі-України]]
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[Пролїсок/До сестри|До сестри]] («Сяли зорі; підбивався місяць…»)
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До товариства|До товариства]]
* [[Пролїсок/До товариша|До товариша]]
* [[Пролїсок/До України|До України]] («Під небом дальньої чужини…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Є вас всюди, браття милі…)|До Українців]] («Є вас всюди, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українців]] («Українці, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (I)|До Українців]]. I. («Боже! Чи знайдеться край, так зрабований…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (II)|До Українців]]. II. («Вставайте, Вкраїнці!»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (III)|До Українців]]. III. («Багацько в нас було працівників пера…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (IV)|До Українців]]. IV. («Гей, брати!»)
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренц]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Допусти|Допусти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
* [[Думка (Грабовський)|Думка]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''
* [[Пролїсок/Жіноча душа|Жіноча душа]]

=== З ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[Пролїсок/Запитання|Запитання]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[Пролїсок/Зівязницї|Зів'язниці]]
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''
}}
=== І ===

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/Красно при долинї…|Красно при долині…]]
* [[Пролїсок/Краще|Краще]]

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[Пролїсок/Мара|Мара]]
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На лист|На лист]]
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Пролїсок/На память|На память]] («Навік минули вільні годи…»)
* [[Над могилою (Грабовський)|Над могилою]]
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[Пролїсок/Народові єврейському|Народові єврейському]]
* [[Пролїсок/Народовцеві|Народовцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
* [[Пролїсок/Нудьга без краю; серце гасне…|Нудьга без краю, серце гасне…]]
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[Пролїсок/Оце я думаю, брати…|Оце я думаю, брати…]]

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[Пролїсок/По морю|По морю]]
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[Пролїсок/Прощання (М. В. С-му)|Прощання (М. В. С-му)]]
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Сироти (Сердешні дїти… батька взято…)|Сироти]] («Сердешні діти… батька взято…»)
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/Спогадання|Спогадання]]
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[Пролїсок/Сучасникові|Сучасникові]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Пролїсок/Тяжкий завіт|Тяжкий завіт]]
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[Пролїсок/У снї|У сні]]
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]
* [[Пролїсок/Україна приснилась мінї…|Україна приснилась мені…]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>gkyhwnob7sy7yrlyak41qdzbnmlqs3t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458710</id>
      <parentid>458709</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:16:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Д */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23014" xml:space="preserve">{{Підсторінка автора}}
{{DEFAULTSORT:Грабовський, Павло }}
{{TOC|&amp;nbsp;}}

=== А ===

=== Б ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Батьківщина|Батьківщина]]
* [[З чужого поля (1985)/Безнадійний|Безнадійний]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Березонька|Березонька]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Бідолашна мати|Бідолашна мати]] ''{{fine|([[Автор:Йован Змай|Йован Змай]])}}''
* [[Пролїсок/Благання|Благання]]
* [[З чужого поля (1985)/Божий день — нудьга та зради…|Божий день — нудьга та зради…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/Борцеві|Борцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Бувають години…|Бувають години…]] ''{{fine|([[Автор:Михаїл Греков|Михаїл Греков]])}}''
}}
=== В ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/В далекій рідній стороні…|В далекій рідній стороні…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Пролїсок/В далечінь|В далечінь]]
* [[З чужого поля (1985)/В окопищах|В окопищах]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[В червонім убранні мандрівниця пізно‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Василь Шибанів|Василь Шибанів]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Весна|Весна]]
* [[Виклик (Грабовський)|Виклик]]
* [[З чужого поля (1985)/Вихром під час непогоди…|Вихром під час непогоди…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вітер стогне, завиває…|Вітер стогне, завиває…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/В ночі|Вночі]]
* [[З чужого поля (1985)/Володарям та суддям|Володарям та суддям]] ''{{fine|([[Автор:Гаврило Державін|Гаврило Державін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вона іде…|Вона іде…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Вони кохалися удвох…|Вони кохалися удвох…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
}}

=== Г ===
* [[Пролїсок/Гадка|Гадка]]
* [[Пролїсок/Гаряче душа молилась…|Гаряче душа молилась…]]
* [[З чужого поля (1985)/Гей, повій на сиротину…|Гей, повій на сиротину…]] ''{{fine|([[Автор:Вацлав Ганка|Вацлав Ганка]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…|Гей, словаки, ще не вмерло слово наше рідне…]] ''{{fine|([[Автор:Самуел Томашик|С. Томашик]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Грати, рушниці, дозорці муштровані…|Грати, рушниці, дозорці муштровані…]]

=== Д ===
{{Column list|3|
* [[Пролїсок/Дайте!|Дайте!]]
* [[Пролїсок/Далеко|Далеко]]
* [[Пролїсок/До …|До …]]
* [[Пролїсок/До бандури|До бандури]]
* [[З чужого поля (1985)/До Бестужева|До Бестужева]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/До Галичан|До галичан]]
* [[Пролїсок/До дитини|До дитини]]
* [[З чужого поля (1985)/До Італії|До Італії]] ''{{fine|([[Автор:Вінченцо да Філікайя|Вінченцо да Філікайя]])}}''
* [[Пролїсок/До матері|До матері]] («Мамо — голубко!»)
* [[З чужого поля (1985)/До матері|До матері]] («Снивсь мені образ твій, тихий, помучений…»)
* [[Пролїсок/До мученицї|До мучениці]]
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Заранку в холодну могилу…)|До Н. К. С.]] («Заранку в холодну могилу…»)
* [[Пролїсок/До Н. К. С. (Такої певної, сьвятої…)|До Н. К. С.]] («Такої певної, святої…»)
* [[З чужого поля (1985)/До орла|До орла]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[Пролїсок/До Русї-України|До Русі-України]]
* [[З чужого поля (1985)/До самого себе|До самого себе]] ''{{fine|([[Автор:Джакомо Леопарді‎|Джакомо Леопарді]])}}''
* [[Пролїсок/До сестри|До сестри]] («Сяли зорі; підбивався місяць…»)
* [[До сіячів]]
* [[Пролїсок/До товариства|До товариства]]
* [[Пролїсок/До товариша|До товариша]]
* [[Пролїсок/До України|До України]] («Під небом дальньої чужини…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Є вас всюди, браття милі…)|До Українців]] («Є вас всюди, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (Українцї, браття милі…)|До Українців]] («Українці, браття милі…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (I)|До Українців]]. I. («Боже! Чи знайдеться край, так зрабований…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (II)|До Українців]]. II. («Вставайте, Вкраїнці!»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (III)|До Українців]]. III. («Багацько в нас було працівників пера…»)
* [[Пролїсок/До Українцїв (IV)|До Українців]]. IV. («Гей, брати!»)
* [[Доля (Грабовський)|Доля]]
* [[Доля (Леренц)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Леренц|Леренц]])}}''
* [[Доля (Негрі)|Доля]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Допусти|Допусти]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Дощ та буря, вечір гасне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дружно, міцно всіх вас, браття…|Дружно, міцно всіх вас, браття…]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Михайлов|Михайло Михайлов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Дуже березку сокирою тнули…|Дуже березку сокирою тнули…]]
* [[Думка (Грабовський)|Думка]]
}}

=== Е ===
* [[З чужого поля (1985)/Елегія|Елегія]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''

=== Є ===
* [[З чужого поля (1985)/Є хвилини, є години…|Є хвилини, є години…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''

=== Ж ===
* [[З чужого поля (1985)/Життя|Життя]] ''{{fine|([[Автор:‎Олександр Ольхін|Олександр Ольхін]])}}''
* [[Пролїсок/Жіноча душа|Жіноча душа]]

=== З ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/З «Чайльд-Гарольда»|З «Чайльд-Гарольда»]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/З жидівських мелодій|З жидівських мелодій]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/За край, де світ уздріли ми…|За край, де світ уздріли ми…]] ''{{fine|([[Автор:Василь Жуковський|Василь Жуковський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Заклята дочка|Заклята дочка]]
* [[Пролїсок/Запитання|Запитання]]
* [[З чужого поля (1985)/Зима|Зима]] ''{{fine|([[Автор:Євген Баратинський|Євген Баратинський]])}}''
* [[Пролїсок/Зівязницї|Зів'язниці]]
* [[З чужого поля (1985)/Зорі|Зорі]] ''{{fine|([[Автор:Петар Прерадович|Петар Прерадович]])}}''
}}
=== І ===

=== Й ===
* [[З чужого поля (1985)/Йшла дівчина з козаченьком…|Йшла дівчина з козаченьком…]] ''{{fine|([[Автор:Людвіг Уланд|Людвіг Уланд]])}}''

=== К ===
* [[З чужого поля (1985)/Кайдани|Кайдани]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Кайданники|Кайданники]] ''{{fine|([[Автор:‎Олексій Толстой|Олексій Толстой]])}}''
* [[Пролїсок/Квітка (до Н. К. С.)|Квітка (до Н. К. С.)]]
* [[З чужого поля (1985)/Китайський цісар|Китайський цісар]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/Красно при долинї…|Красно при долині…]]
* [[Пролїсок/Краще|Краще]]

=== Л ===
* [[З чужого поля (1985)/Легко серцю дихать…|Легко серцю дихать…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Лист на Сибір|Лист на Сибір]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Луна|Луна]] ''{{fine|([[Автор:Василь Красов|Василь Красов]])}}''

=== М ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Мандрівець до пташини|Мандрівець до пташини]] ''{{fine|([[Автор:Моско Москов|Моско Москов]])}}''
* [[Пролїсок/Мара|Мара]]
* [[З чужого поля (1985)/Мати та дитина|Мати та дитина]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ми, бургомістри та сенат…|Ми, бургомістри та сенат…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Ботев)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Молитва (Лермонтов)|Молитва]] ''{{fine|([[Автор:Михайло Лермонтов|Михайло Лермонтов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Муза до поета|Муза до поета]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
}}

=== Н ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/На дальнім небосхилі|На дальнім небосхилі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Пролїсок/На лист|На лист]]
* [[Пролїсок/На морі|На морі]]
* [[З чужого поля (1985)/На п'яті роковини різні Ментанської|На п'яті роковини різні Ментанської]] ''{{fine|([[Автор:Джозуе Кардуччі‎|Джозуе Кардуччі]])}}''
* [[Пролїсок/На память|На память]] («Навік минули вільні годи…»)
* [[Над могилою (Грабовський)|Над могилою]]
* [[Надія (Грабовський)|Надія]]
* [[З чужого поля (1985)/Найчудовніший вид…|Найчудовніший вид…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[Пролїсок/Народові єврейському|Народові єврейському]]
* [[Пролїсок/Народовцеві|Народовцеві]]
* [[З чужого поля (1985)/Нас омертвячив сон страшний…|Нас омертвячив сон страшний…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[Не вертай ся — оставай ся‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не вихваляйте мені більш…|Не вихваляйте мені більш…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не забудьмо того поля…|Не забудьмо того поля…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Не йму я снам, але бува…|Не йму я снам, але бува…]] ''{{fine|([[Автор:Інокентій Омулевський‎|Інокентій Омулевський]])}}''
* [[Нема мені назви. Я — вбога дочка]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Нива|Нива]] ''{{fine|([[Автор:Юлія Жадовська|Юлія Жадовська]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ні, нема що нам радіть на горе…|Ні, нема що нам радіть на горе…]] ''{{fine|([[Автор:Іван Вазов|Іван Вазов]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ніч|Ніч]]
* [[З чужого поля (1985)/Ніч; небосхил туманіє…|Ніч; небосхил туманіє…]] ''{{fine|([[Автор:Микола Огарьов|Микола Огарьов]])}}''
* [[Пролїсок/Нудьга без краю; серце гасне…|Нудьга без краю, серце гасне…]]
}}

=== О ===
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|О краю мій! Прощаючись на віки…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/О, як серцем я хвораю…|О, як серцем я хвораю…]] ''{{fine|([[Автор:Ніколаус Ленау|Ніколаус Ленау]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь (Плещеєв)|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Осінь|Осінь]] ''{{fine|([[Автор:Афанасій Фет|Афанасій Фет]])}}''
* [[Пролїсок/Оце я думаю, брати…|Оце я думаю, брати…]]

=== П ===
{{Column list|3|
* [[З чужого поля (1985)/Пахне сіном серед луки…|Пахне сіном серед луки…]] ''{{fine|([[Автор:Аполлон Майков|Аполлон Майков]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пісня про сорочку|Пісня про сорочку]] ''{{fine|([[Автор:Томас Гуд‎|Томас Гуд‎]])}}''
* [[Пролїсок/По морю|По морю]]
* [[З чужого поля (1985)/Погасла свічка, тільки кінчик гноту…|Погасла свічка, тільки кінчик гноту…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Поезії святої звуки милі!|Поезії святої звуки милі!]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пошли їм, господи, відраду…|Пошли їм, господи, відраду…]] ''{{fine|([[Автор:‎Федір Тютчев|Федір Тютчев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пророк|Пророк]] ''{{fine|([[Автор:Микола Некрасов|Микола Некрасов]])}}''
* [[Пролїсок/Прощання (М. В. С-му)|Прощання (М. В. С-му)]]
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Пушкін)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Пушкін|Олександр Пушкін]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Туманський)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Федір Туманський|Федір Туманський]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Пташка (Плещеєв)|Пташка]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''
* [[Пустка (Грабовський)|Пустка]]
}}

=== Р ===
* [[З чужого поля (1985)/Ридала ти…|Ридала ти…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Річенька|Річенька]]
* [[Пролїсок/Робітникові|Робітникові]]
* [[Пролїсок/Розпука крає…|Розпука крає…]]
* [[З чужого поля (1985)/Росла собі пальма…|Росла собі пальма…]] ''{{fine|([[Автор:‎Всеволод Гаршин|Всеволод Гаршин]])}}''

=== С ===
{{Column list|3|
* [[Сад зачарований]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Саул|Саул]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Сеї ночи до ліжка мого надійшла‎]] ''{{fine|([[Автор:Ада Негрі|Ада Негрі]])}}''
* [[Пролїсок/Сироти (Сердешні дїти… батька взято…)|Сироти]] («Сердешні діти… батька взято…»)
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Соловейки, рожі, пахощі та співи…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Спів ірокезця|Спів ірокезця‎]] ''{{fine|([[Автор:Олександр Полежаєв|Олександр Полежаєв]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сповідь Наливайка|Сповідь Наливайка]] ''{{fine|([[Автор:Кіндрат Рилєєв|Кіндрат Рилєєв]])}}''
* [[Пролїсок/Спогадання|Спогадання]]
* [[З чужого поля (1985)/Суд божий над єпископом|Суд божий над єпископом]] ''{{fine|([[Автор:Роберт Сауті|Роберт Сауті]])}}''
* [[Пролїсок/Сучасникові|Сучасникові]]
* [[ЛНВ/20/11/Із поезий Миколи Лєнау|Сьвітить сонце красне…]] ''{{fine|([[Автор:Томас Мур|Томас Мур]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Сяли очі, сяла стрічка…|Сяли очі, сяла стрічка…]]
}}

=== Т ===
* [[З чужого поля (1985)/Ти була мені краща, ніж очі…|Ти була мені краща, ніж очі…]] ''{{fine|([[Автор:Август Харамбашич|Август Харамбашич]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Ткачі|Ткачі]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Тхне домовиною сумною…|Тхне домовиною сумною…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''
* [[Пролїсок/Тяжкий завіт|Тяжкий завіт]]
* [[З чужого поля (1985)/Тяжко жити; зникли сили…|Тяжко жити; зникли сили…]] ''{{fine|([[Автор:Едуард Губер|Едуард Губер]])}}''

=== У ===
* [[Пролїсок/У снї|У сні]]
* [[З чужого поля (1985)/Удова|Удова]]
* [[Пролїсок/Україна приснилась мінї…|Україна приснилась мені…]]

=== Х ===
* [[З чужого поля (1985)/Хаджій Димитр|Хаджій Димитр]] ''{{fine|([[Автор:Христо Ботев|Христо Ботев]])}}''
* [[З чужого поля (1985)/Хлопчик|Хлопчик]] ''{{fine|([[Автор:Олексій Плещеєв|Олексій Плещеєв]])}}''

=== Ц ===

=== Ч ===
{{Column list|3|
}}

=== Ш ===
* [[Швачка (Грабовський)|Швачка]]

=== Щ ===
* [[З чужого поля (1985)/Щодня надвечір ходила…|Щодня надвечір ходила…]] ''{{fine|([[Автор:Генріх Гейне‎|Генріх Гейне]])}}''

=== Я ===
* [[З чужого поля (1985)/Як до самотньої трунини…|Як до самотньої трунини…]] ''{{fine|([[Автор:Джордж Гордон Байрон|Джордж Байрон]])}}''</text>
      <sha1>hyl7bm6s3sv7nllmltcmoondqtfv51h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Тернопільський бюлетень Ч. 4 Липень—Грудень 1975. Рік II (1975).djvu/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>36319</id>
    <revision>
      <id>458591</id>
      <parentid>84653</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T13:51:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yuri V.</username>
        <id>2685</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Проблематична */ оформлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4333" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Yuri V.&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{xxx-larger|'''TERNOPIL BULLETIN'''}}}}
{{c|'''Regional non-periodical Bulletin of the City and district of Ternopil'''}}
{{c|Published by Region Society “Ternopilshchyna”}}
{{c|'''Address:''' Regional Society of Ternopilshchyna&lt;br /&gt;
6610 North 13-th Street&lt;br /&gt;
Philadelphia, Pa. 19126}}
{{c|{{larger|'''{{sp|ЗМІСТ:}}'''}}}}
{{rh|||стор.}}
{{rh|1. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Різдвяна Молитва|Різдвяна Молитва]] {{—}}Роман Завадович||1}}
{{rh|2. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Різдво на Дорошівці|Різдво на Дорошівці]]{{—}}Б. Остап’юк||1}}
{{rh|3. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Святочні і Новорічні побажання|Святочні і Новорічні побажання]]||5}}
{{rh|4. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Пращай, старий роче!|Пращай, старий роче!]] {{—}}М. Качалуба||5}}
{{rh|5. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Вітаємо з 95-літтям!|Вітаємо з 95-літтям!]]||6}}
{{rh|6. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/„Були перли, та й ся стерли“|„Були перли, та й ся стерли“]] {{—}}М. Качалуба||7}}
{{rh|7. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Полк. В. Вишиваний в Тернополі|Полк. В. Вишиваний в Тернополі]] {{—}} БФ.||9}}
{{rh|8. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Гомін Волі|Гомін Волі]] {{—}} Стефанія Ракуш||12}}
{{rh|9. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Сучасний Тернопіль: Наукова конференція і виставка народнього мистецтва в Тернополі|Сучасний Тернопіль: Наукова конференція і виставка народнього мистецтва в Тернополі]] &lt;br/&gt; {{—}} Мтр. Осип Губчак||13}}
{{rh|10. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Тернопільчанин, тернополянин, тернопілець|Тернопільчанин, тернополянин, тернопілець]] {{—}} Ом. Омецінський||15}}
{{rh|11. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Слово від ред. колегії|Слово від ред. колегії]] {{—}} В. Мацьків||16}}
{{rh|12. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Звіт ред. колегії Збірника „Ш.З.П.“|Звіт ред. колегії Збірника „Ш.З.П.“]] {{—}} д-р Р. Миколаєвич||17}}
{{rh|13. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Листи до редакції Бюлетеня|Листи до редакції Бюлетеня]]||18}}
{{rh|14. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Виказ членів (загально)|Виказ членів (загально)]]||19}}
{{rh|15.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Список датків на видфонд|Список датків на видфонд]]|20}}
{{rh|16.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Фінансовий звіт скарбника|Фінансовий звіт скарбника]]|21}}
{{rh|17.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Щось з гумору|Щось з гумору]]|21}}
{{rh|18.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Короткі вісті|Короткі вісті]]|22}}
{{rh|19.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Наші втрати|Наші втрати]]|22}}


На окладинці церква Різдва Христового (середня) в Тернополі. Побудована на місці старої, дерев’яної в 1602-1608 рр. Посвячена Єпископом Єремією Тисаровським 1. січня 1609 р.


{{rule|height=1px}}
З Друкарні Сирітського Дому, 1825 В. Линдлей Евеню, Філадельфія, Па.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oszzd89wmfsi78818didx4xali4j2w5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458592</id>
      <parentid>458591</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T13:53:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yuri V.</username>
        <id>2685</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4341" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Yuri V.&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{xxx-larger|'''TERNOPIL BULLETIN'''}}}}
{{c|'''Regional non-periodical Bulletin of the City and district of Ternopil'''}}
{{c|Published by Region Society “Ternopilshchyna”}}
{{c|'''Address:''' Regional Society of Ternopilshchyna&lt;br /&gt;
6610 North 13-th Street&lt;br /&gt;
Philadelphia, Pa. 19126}}
{{c|{{larger|'''{{sp|ЗМІСТ:}}'''}}}}
{{rh|||стор.}}
{{rh|1. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Різдвяна Молитва|Різдвяна Молитва]] {{—}}Роман Завадович||1}}
{{rh|2. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Різдво на Дорошівці|Різдво на Дорошівці]]{{—}}Б. Остап’юк||1}}
{{rh|3. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Святочні і Новорічні побажання|Святочні і Новорічні побажання]]||5}}
{{rh|4. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Пращай, старий роче!|Пращай, старий роче!]] {{—}}М. Качалуба||5}}
{{rh|5. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Вітаємо з 95-літтям!|Вітаємо з 95-літтям!]]||6}}
{{rh|6. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/„Були перли, та й ся стерли“|„Були перли, та й ся стерли“]] {{—}}М. Качалуба||7}}
{{rh|7. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Полк. В. Вишиваний в Тернополі|Полк. В. Вишиваний в Тернополі]] {{—}} БФ.||9}}
{{rh|8. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Гомін Волі|Гомін Волі]] {{—}} Стефанія Ракуш||12}}
{{rh|9. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Сучасний Тернопіль: Наукова конференція і виставка народнього мистецтва в Тернополі|Сучасний Тернопіль: Наукова конференція і &lt;br/&gt; виставка народнього мистецтва в Тернополі]] &lt;br/&gt; {{—}} Мтр. Осип Губчак||13}}
{{rh|10. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Тернопільчанин, тернополянин, тернопілець|Тернопільчанин, тернополянин, тернопілець]] &lt;br/&gt; {{—}} Ом. Омецінський||15}}
{{rh|11. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Слово від ред. колегії|Слово від ред. колегії]] {{—}} В. Мацьків||16}}
{{rh|12. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Звіт ред. колегії Збірника „Ш.З.П.“|Звіт ред. колегії Збірника „Ш.З.П.“]] {{—}} д-р Р. Миколаєвич||17}}
{{rh|13. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Листи до редакції Бюлетеня|Листи до редакції Бюлетеня]]||18}}
{{rh|14. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Виказ членів (загально)|Виказ членів (загально)]]||19}}
{{rh|15.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Список датків на видфонд|Список датків на видфонд]]|20}}
{{rh|16.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Фінансовий звіт скарбника|Фінансовий звіт скарбника]]|21}}
{{rh|17.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Щось з гумору|Щось з гумору]]|21}}
{{rh|18.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Короткі вісті|Короткі вісті]]|22}}
{{rh|19.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Наші втрати|Наші втрати]]|22}}

На окладинці церква Різдва Христового (середня) в Тернополі. Побудована на місці старої, дерев’яної в 1602-1608 рр. Посвячена Єпископом Єремією Тисаровським 1 січня 1609 р.

{{rule|height=1px}}
З Друкарні Сирітського Дому, 1825 В. Линдлей Евеню, Філадельфія, Па.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gkhl2gd6ddbxdeqzffyk1k33jfim8er</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458597</id>
      <parentid>458592</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:01:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yuri V.</username>
        <id>2685</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>&lt;br/&gt;</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4347" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Yuri V.&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{xxx-larger|'''TERNOPIL BULLETIN'''}}}}
{{c|'''Regional non-periodical Bulletin of the City and district of Ternopil'''}}
{{c|Published by Region Society “Ternopilshchyna”}}
{{c|'''Address:''' Regional Society of Ternopilshchyna&lt;br /&gt;
6610 North 13-th Street&lt;br /&gt;
Philadelphia, Pa. 19126}}
{{c|{{larger|'''{{sp|ЗМІСТ:}}'''}}}}
{{rh|||стор.}}
{{rh|1. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Різдвяна Молитва|Різдвяна Молитва]] {{—}}Роман Завадович||1}}
{{rh|2. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Різдво на Дорошівці|Різдво на Дорошівці]]{{—}}Б. Остап’юк||1}}
{{rh|3. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Святочні і Новорічні побажання|Святочні і Новорічні побажання]]||5}}
{{rh|4. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Пращай, старий роче!|Пращай, старий роче!]] {{—}}М. Качалуба||5}}
{{rh|5. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Вітаємо з 95-літтям!|Вітаємо з 95-літтям!]]||6}}
{{rh|6. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/„Були перли, та й ся стерли“|„Були перли, та й ся стерли“]] {{—}}М. Качалуба||7}}
{{rh|7. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Полк. В. Вишиваний в Тернополі|Полк. В. Вишиваний в Тернополі]] {{—}} БФ.||9}}
{{rh|8. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Гомін Волі|Гомін Волі]] {{—}} Стефанія Ракуш||12}}
{{rh|9. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Сучасний Тернопіль: Наукова конференція і виставка народнього мистецтва в Тернополі|Сучасний Тернопіль: Наукова конференція і &lt;br/&gt; виставка народнього мистецтва в Тернополі]] &lt;br/&gt; {{—}} Мтр. Осип Губчак||13}}
{{rh|10. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Тернопільчанин, тернополянин, тернопілець|Тернопільчанин, тернополянин, тернопілець]] &lt;br/&gt; {{—}} Ом. Омецінський||15}}
{{rh|11. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Слово від ред. колегії|Слово від ред. колегії]] {{—}} В. Мацьків||16}}
{{rh|12. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Звіт ред. колегії Збірника „Ш.З.П.“|Звіт ред. колегії Збірника „Ш.З.П.“]] &lt;br/&gt; {{—}} д-р Р. Миколаєвич||17}}
{{rh|13. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Листи до редакції Бюлетеня|Листи до редакції Бюлетеня]]||18}}
{{rh|14. [[Тернопільський бюлетень/1975/4/Виказ членів (загально)|Виказ членів (загально)]]||19}}
{{rh|15.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Список датків на видфонд|Список датків на видфонд]]|20}}
{{rh|16.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Фінансовий звіт скарбника|Фінансовий звіт скарбника]]|21}}
{{rh|17.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Щось з гумору|Щось з гумору]]|21}}
{{rh|18.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Короткі вісті|Короткі вісті]]|22}}
{{rh|19.|[[Тернопільський бюлетень/1975/4/Наші втрати|Наші втрати]]|22}}

На окладинці церква Різдва Христового (середня) в Тернополі. Побудована на місці старої, дерев’яної в 1602-1608 рр. Посвячена Єпископом Єремією Тисаровським 1 січня 1609 р.

{{rule|height=1px}}
З Друкарні Сирітського Дому, 1825 В. Линдлей Евеню, Філадельфія, Па.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>56ty4iawoct0u6e2tav5ck523ae2gbp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Липинський В. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII – ім столітті (1954).djvu/256</title>
    <ns>250</ns>
    <id>36886</id>
    <revision>
      <id>458705</id>
      <parentid>98104</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:09:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4903" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xx-larger|'''Примітки.'''}}}}

{{anchor|footnote1}}&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;)&lt;section begin=&quot;note1&quot;/&gt;Польський оригінальний текст цієї „Присяги“ виданий мною в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“ (ст. 514–16) з копії Архіва кн. Чарторийських у Кракові, cdx 2446 f. 75–7. Цей кодекс з другої половини XVII ст. обіймає копії ріжних актів, листів, справ маєткових і т. и. Степана кн. Четвертинського подкоморія брацлавського. Його сип Микола, каштелян минський, яко дідич панський, був безпосередно в подіях в Пинщині заінтересований.

Дозволю собі звернути увагу дослідника еволюції нашої національної назви на вислів: „Ukrainie i Wszystkiego Woyska“. Для читача необзнайомленого з нашою термінольоґією національною й ґеоґрафічною в половині XVII стол., вважаю потрібним пояснити слідуюче. Стара наша національна й територіяльна назва „Русь“, одідичена по князівській державности київський, в ті часи перебула вже значну еволюцію. Як відомо, по Люблинській Унії землі руські, що входили і за винятком Руси Червоної і західного Поділля) в склад Вел. Кн. Литовського, були поділені, при чім частина Підляшшя, Воєводство Берестейське й Пинщина остались в автономнім Вел. Кн. Литовськім, а решта була інкорпорована до Польщи і під назвою „земель руських Річпосполитої“ творить відтоді „малопольську“ провінцію польської Корони. Отже серед тих коронних „руських земель“ Річпосполитої, землі південні: воєводство Київське, Чернигівське і Брацлавське, починають усе частіще виступати під своєю спільною стародавньою провінціональною назвою: — Україна — а „землями руськими“ починають зватися тільки північно-західні наші землі, отже воєводство Руське (більш-менш теперішня Сх. Галичина), Поділля, Волинь, частина Полісся й Підляшшя. Що до назви національної, то старий термін „Русь“ в пол. XVII стол. все більше починає ідентифікуватись з поняттям реліґійним і вживається для означеня православних мешканців Річпосполитої. Давніще Русю звалися всі мешканці земель старої князівської Київської Держави без ріжниці їх віри, тепер же ця стара державно-національна традиція дає ще себе знати тільки в урочистих політичних маніфестаціях, що обєднують иноді всю шляхту земель руських супроти представників инших земель Річпосполитої. В щоденнім же життю все більше тепер „Народом Руським“ в Річпосполитій зветься шляхта, духовенство й міщане, які визнають православну віру і то однаково як Українці так і Білоруси. Але цей релігійно-національний термін „Русь“ не ідентифікується з Великоросією, яка тоді зветься загально Москвою. Натомість назва „Україна“, в міру зросту там „на Україні“ сили козацької і в міру розвитку державних та сепаратистичних тенденцій козаччини, починає все частіще вживатись, як поняття національно-територіяльне&lt;section end=&quot;note1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>30peke68tysnr7u3bu0frsd0nahri21</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458706</id>
      <parentid>458705</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:10:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4904" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xx-larger|'''Примітки.'''}}}}

{{anchor|footnote1}}&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;) &lt;section begin=&quot;note1&quot;/&gt;Польський оригінальний текст цієї „Присяги“ виданий мною в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“ (ст. 514–16) з копії Архіва кн. Чарторийських у Кракові, cdx 2446 f. 75–7. Цей кодекс з другої половини XVII ст. обіймає копії ріжних актів, листів, справ маєткових і т. и. Степана кн. Четвертинського подкоморія брацлавського. Його сип Микола, каштелян минський, яко дідич панський, був безпосередно в подіях в Пинщині заінтересований.

Дозволю собі звернути увагу дослідника еволюції нашої національної назви на вислів: „Ukrainie i Wszystkiego Woyska“. Для читача необзнайомленого з нашою термінольоґією національною й ґеоґрафічною в половині XVII стол., вважаю потрібним пояснити слідуюче. Стара наша національна й територіяльна назва „Русь“, одідичена по князівській державности київський, в ті часи перебула вже значну еволюцію. Як відомо, по Люблинській Унії землі руські, що входили і за винятком Руси Червоної і західного Поділля) в склад Вел. Кн. Литовського, були поділені, при чім частина Підляшшя, Воєводство Берестейське й Пинщина остались в автономнім Вел. Кн. Литовськім, а решта була інкорпорована до Польщи і під назвою „земель руських Річпосполитої“ творить відтоді „малопольську“ провінцію польської Корони. Отже серед тих коронних „руських земель“ Річпосполитої, землі південні: воєводство Київське, Чернигівське і Брацлавське, починають усе частіще виступати під своєю спільною стародавньою провінціональною назвою: — Україна — а „землями руськими“ починають зватися тільки північно-західні наші землі, отже воєводство Руське (більш-менш теперішня Сх. Галичина), Поділля, Волинь, частина Полісся й Підляшшя. Що до назви національної, то старий термін „Русь“ в пол. XVII стол. все більше починає ідентифікуватись з поняттям реліґійним і вживається для означеня православних мешканців Річпосполитої. Давніще Русю звалися всі мешканці земель старої князівської Київської Держави без ріжниці їх віри, тепер же ця стара державно-національна традиція дає ще себе знати тільки в урочистих політичних маніфестаціях, що обєднують иноді всю шляхту земель руських супроти представників инших земель Річпосполитої. В щоденнім же життю все більше тепер „Народом Руським“ в Річпосполитій зветься шляхта, духовенство й міщане, які визнають православну віру і то однаково як Українці так і Білоруси. Але цей релігійно-національний термін „Русь“ не ідентифікується з Великоросією, яка тоді зветься загально Москвою. Натомість назва „Україна“, в міру зросту там „на Україні“ сили козацької і в міру розвитку державних та сепаратистичних тенденцій козаччини, починає все частіще вживатись, як поняття національно-територіяльне&lt;section end=&quot;note1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>px71vsr726cuha2ldxsra09rm1dmjo4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том LIII (1903).pdf/128</title>
    <ns>250</ns>
    <id>40522</id>
    <revision>
      <id>458755</id>
      <parentid>100576</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T21:30:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3892" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;в однім із них хронїку, якої шукав довший час безуспішно. Порівнуючи одначе її з тим, що менї говорено про Керестурську хронїку, я приходжу до переконаня, що се лише витяг тамтої і що тамта, значно більша, таки ще віднайдеть ся. Та все таки я вважаю її гідною друку, хочби з огляду на мову, як не на що иньше.

Але хоч як отся хронїка сухенька, містить вона в собі деякі моменти, що заслугують згадки, особливо ті, що полишили навіть по собі слїди в народнїй словесности. Ми бачимо тут згадки про мадярську революцию, про саранчу — і ті самі згадки находимо в народнїх оповіданях&lt;ref&gt;Пор. мою працю: [[Записки НТШ/22/Руські оселї в Бачцї|Руські оселї в Бачцї]] (Записки, XXII).&lt;/ref&gt;. Подибуємо кілька разів звістку про велику воду (між иньшим під 1870 і 1871 роком) — і читаємо про те саме в народнїй піснї&lt;ref&gt;Пор. Етноґраф. Збірник, т. IX, II, ч. 383.&lt;/ref&gt;, хоч остання походить із пізнїйшого часу, бо в нїй вже згадуєть ся про канал, а його зачали будувати 1872 р. Згадка про те, як на великдень парубки побили війта, найшла свій відгомін також у піснї&lt;ref&gt;Ibidem, ч. 373.&lt;/ref&gt;. Спровадженє і управа рижу зазначені в хронїцї і в піснї&lt;ref&gt;Ibidem, ч. 385.&lt;/ref&gt;, а подїл толоки крім хронїки і оповідань відгукнув ся аж у трьох піснях&lt;ref&gt;Ibidem, ч. 380–382.&lt;/ref&gt;, які вдалось менї записати.

Про кольонїзацию мало згадуєть ся і тут бачимо досить дивну річ, що про Коцуру, сусїдне село Керестура і рівночасно заселене Русинами з Керестуром, не говорить ся нї словом, а між кольонїями, які вийшли з Керестура та Коцури, подибуємо лише назву одного села, Петровцїв, хоч повинні б бути й иньші. Отсе й власне сьвідчить найбільше за тим, що хронїка з рукопису д. Туринського, се лише витяг із довшої, бо такі подїї, як вихід більшого числа людий з села, не такий вже дрібний факт, щоби його не втягнено до хронїки, коли втягано звістки про снїг, велику воду і ин.

Найважнїйший факт одначе, який подибуємо в отсїй хронїцї, то ще один доказ більше національного почутя руського в бачванських кольонїстах. Незвісний хронїкар уважав потрібним не лише зазначити приємний для нього факт іменованя епископом Русина (крижевський епископ, Юлїй Дрогобецький, під якого належуть бачванські і слявонські Русини, походить із пів-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7uu52shp4d4dtua71rnus86h1b72pe5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том LIII (1903).pdf/129</title>
    <ns>250</ns>
    <id>40523</id>
    <revision>
      <id>458756</id>
      <parentid>94574</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T21:35:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3014" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;нічної Угорщини і свого часу був катехитом, а опісля крилошанином в Унґварі), але виразно зазначує, що перед тим усї епископи були Хорвати. Тим показує він, що вміє розріжнити віру від національности та що не називає себе Русином єдино задля греко-католицької віри, бо в такім разї не називав би епископів Хорватами. Се може бути також відповідею для тих учених, що закидали менї, буцїм то я зачислюю Бачванцїв до Русинів на підставі самої віри.

Подаю тепер дословний текст хронїки, що виглядає ось як:


{{c|'''Споменъ вични Ке[ре]стурски.'''}}

Роки:

1746. Кетъ почали селѣцъ.

1747. Керестуръ насельелъ.

1751. Контрак достали у Керестуре.

1772. Кетъ почали церкву правицъ.

1777. Кетъ булъ сухи рокъ, стато[к] гинул.

1784. Кетъ доправели церкву и пошвеце[ли].

1806. Кетъ статокъ помарзъ на кв[і]тну не[дїлю]

1813. Кетъ вода велька була.

1816. Кетъ теметовъ пошвецели.

1821. Кетъ дзвонъ вельки привезли.

1830. Кетъ тварда жима була, теди крижъ привезли ґу церкви.

1834. Кетъ до Петровцохъ сельели.

1836. Кетъ колера перша була.

1846. Кетъ турню&lt;ref&gt;Вежу.&lt;/ref&gt; оправали з бакаромъ&lt;ref&gt;Мідяною бляхою.&lt;/ref&gt;.

1848. Кетъ ше буна&lt;ref&gt;Революция.&lt;/ref&gt; зорвала у Мадярскей&lt;ref&gt;Мадярска — треба додати земля; се термін запозичений в Сербо-Хорватів.&lt;/ref&gt;.

1849. Кетъ була шашка&lt;ref&gt;Саранча.&lt;/ref&gt;.

1850. Кетъ шнѣгу не було.

1853. Кетъ два бурѣ булї, юлїя 7, єдна у седемъ годзини, а друга на 12 годзи[ни] скам&lt;ref&gt;Слово не докінчене і мабуть мильно написане.&lt;/ref&gt;.

1856. Кедъ вода пришла.

1859. Кедъ церкву правели при водици&lt;ref&gt;Водіца — керниця, в якій мав з'явити ся чудотворний образ; вона лежить недалеко за селом і тепер коло неї стоїть невеличка церковця.&lt;/ref&gt;.

1861. Кедъ новтаруша вигнали, Салая&lt;ref&gt;Причина прогнаня сього нотаря невідома менї.&lt;/ref&gt;.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h05fd9j9qrbi9yafhujn8g1yvsnybq7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том LIII (1903).pdf/130</title>
    <ns>250</ns>
    <id>40524</id>
    <revision>
      <id>458757</id>
      <parentid>94584</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T21:42:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3444" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;1863. Кедъ сухи рокъ булъ, кед ше луки не кошели.

1865. Кедъ велька курнява була, шнѣх вельки булъ, людзе нье могли с хижохъ повиходзицъ 10 до 20 фебруар[а]; и тотъ рокъ побило жита и герчки тотъ рокъ були.

1866. Кетъ шнѣгу нье було; тотъ рокъ зъ Прайзомъ война була.

1869. Кетъ падалъ дишъ цали рокъ.

1870. Кетъ вода була.

1871. Ище векша вода була.

1872. Кетъ ушъ преходзела вода, насушели риби пейцъ сто мажи; тотъ рокъ почали копацъ вельки беґелъ&lt;ref&gt;Канал (Франца).&lt;/ref&gt;.

1873. Кетъ бирова&lt;ref&gt;Начальника громади.&lt;/ref&gt; вицагли за власи, Гудака, на велку поцъ, а вецка позаверали 37 хлапцохъ до Зомбора&lt;ref&gt;Зомбор — столиця бачського комітату і комітатських властий та окружного суду.&lt;/ref&gt;.

1875. Кетъ почали церкву мальовацъ.

1876. Теди ю докончели (церкву малювати); тотъ рокъ жемъ зогнали у Керестуре.

1877. Маоръ правели на петлю&lt;ref&gt;Се реченє мабуть мильно написане, тому й не зрозуміле. Ріскаша — се риж, який коло Керестура сїють на полях, напускаючи на них потрібну воду з канала.&lt;/ref&gt;; почали рискашу шацъ.

1878. Нашъ царъ Босну отнялъ.

1879. Кедъ роштель&lt;ref&gt;Штахети.&lt;/ref&gt; коло церкви кладли.

1880. Кедъ тварда жима була; тотъ рокъ буря була велка; на Ілии теди филѣповску&lt;ref&gt;Недалеке село.&lt;/ref&gt; турню зруцело{{errata||.}}

1884. Кетъ владика булъ у Керестуре.

1886. Кетъ Керестурску церкву закривали зосъ шинґлю и фарбели шинґлю&lt;ref&gt;Бляха.&lt;/ref&gt;; и тотъ рокъ почали беґель копацъ на сейкохъ; тотъ рокъ кетъ шалукатри цагали на турню, тади двоме майстрове спадли зосъ шалукатру та ше забили; тотъ рокъ забили Папъ Ферка и Радю Михала, нье зна ше, хто.

1888. Теди нападалъ шнѣхъ на Митра; теди велканоцъ була по Дзурю; тотъ рокъ у церкви сгорели два ормани&lt;ref&gt;Дві шафи.&lt;/ref&gt; и чарни крижи и протукула, цо кресцели, и ризи двои и циварва[нь]&lt;ref&gt;Сикавка.&lt;/ref&gt;; у церкви були.

1889. Кетъ Рудолфа, царового сина, на посцелѣ забитого и умартого [нашли]; тотъ рокъ и владика умаръ мар. 4; тотъ рокъ три бурѣ були до тижня, кет ше овси кошели; тотъ рокъ дзвон цагали до церкви 29 октомбра.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7w60jqopw4irpp82m1l3xt44d0ng4ne</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Записки НТШ/53/Керестурська хроніка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>40526</id>
    <revision>
      <id>458754</id>
      <parentid>155154</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T21:27:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="905" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | редактор = Михайло Грушевський
 | секція = Керестурська хроніка
 | автор_секції = В. Гнатюк
 | перевизначити_автора_секції = [[Автор:Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]
 | попередня = [[../До руської біблїоґрафії XVIII в./]]
 | наступна =
 | рік = 1903
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том LIII (1903).pdf&quot; from=127 to=131 fromsection=&quot;Керестурська хроніка&quot; tosection=&quot;Керестурська хроніка&quot; /&gt;


{{bar}}
{{примітки}}


{{PD-auto
 | країна = UA
 | рік-публікації = 1903
 | рік-смерті = 1926
}}</text>
      <sha1>7ghnjnc2lkx9xjhsab88ugex79evzkm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>40607</id>
    <revision>
      <id>458702</id>
      <parentid>123967</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:03:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4744" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;потребує всебічного і глибокого висвітлення з погляду марксистсько-ленінської методології. Питання генезису української народності, створення української мови, розвитку культури українського народу та його боротьби за своє соціальне і національне визволення, за єдність з братнім російським народом постійно привертають увагу дослідників.

Особливої уваги потребує вивчення періоду визвольної війни 1648–1654 років, коли український народ, відстоюючи своє право на існування, піднявся на боротьбу проти іноземних загарбників. Саме в цей період український народ виступив у міжнародному житті як самостійна суспільна сила та зробив спробу власними зусиллями спрямувати дальший хід свого історичного буття. Український народ під керівництвом Богдана Хмельницького знайшов тоді єдино правильне вирішення питання про своє майбутнє у возз'єднанні з великим російським народом у складі єдиної держави&lt;ref&gt;Тези про 300-річчя возз'єднання України з Росією (1648–1654), К., 1954, стор. 8.&lt;/ref&gt;.

В результаті перемоги над гнобителями і возз'єднання з великим російським народом український народ забезпечив умови для свого дальшого економічного та культурного розвитку. У визвольній війні, як у дзеркалі, відбилась сила і міць українського народу, виявилася його здатність для дальшого розвитку і прогресу. Саме возз'єднанням України з Росією було закладено основу для всебічного розвитку економіки й культури українського народу, створено передумови для майже трьохвікової спільної боротьби російського й українського народів проти царизму та поміщицько-буржуазного ладу й підготовки Великої Жовтневої соціалістичної революції, в результаті якої український народ одержав державність та створив самостійну суверенну Українську Радянську Соціалістичну Республіку — складову і невід'ємну частину Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Справжнє уявлення про життя українського народу в минулому можна одержати лише в результаті глибокого вивчення документальних матеріалів та інших пам'яток писемності й культури, які дійшли до нашого часу. Повне і всебічне висвітлення минулого народу можливе лише при умові розширення документальної бази та уважного вивчення джерел, що стосуються різних періодів вітчизняної історії.

У реалізації завдань, що стоять перед історичною наукою, визначна роль належить радянським археографам. Вони мають допомагати поглибленому вивченню історії України всіх періодів, здійснюючи нові публікації історичних джерел, як уже відомих, що стали бібліографічною рідкістю, так і заново виявлених, та зробити їх загальнодоступними для найширших кіл до-&lt;noinclude&gt;{{left|8}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>no9vanixiuntbmuu7b8nr0tw85q9l5r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>40608</id>
    <revision>
      <id>458701</id>
      <parentid>95307</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:02:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5119" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;слідників і всіх, хто цікавиться історичним минулим українського народу.

Одним з найважливіших джерел для вивчення історії України періоду феодалізму, зокрема подій визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетських загарбників, є українські літописи.

В історичній науці до цього часу немає точного визначення категорії документів, що відносяться до українських літописів. Щоправда, відомий археограф і дослідник українського літописання [[Автор:Орест Левицький|О. І. Левицький]], обминаючи питання про початок складання українських літописів, робив спробу визначити час закінчення періоду українського літописання і початку складання синтетичних творів з історії українського народу. Він вважав, що одночасно з складанням кращих оригінальних літописів, до яких він відносить Львівський літопис і [[Літопис Самовидця]], в тому ж XVII столітті появилися і найбільш цінні компілятивні зведення з південноруської (української) історії, як, наприклад, Синопсис та дві хроніки — Густинський літопис і літопис, відомий під ім'ям Леонтія Боболинського&lt;ref&gt;[[Лѣтопись Самовидца|Летопись Самовидца]], К., 1878, предисловие, стор. IX–X.&lt;/ref&gt;.

В процесі феодального роздрібнення і особливо після тяжкої татаро-монгольської навали літописання, що бере свій початок у Київській Русі, перемістилося на північ, в Ростово-Суздальську землю, та на південь, в Галицько-Волинське князівство, де воно знайшло своє продовження і згодом набуло характеру козацького літописання&lt;ref&gt;{{sp|В. Б. Антонович}}, Источники для истории Юго-западной России, К., 1881, стор. 3–4; {{sp|М. Грушевський}}, Історія України-Русі, т. I, К., 1913, стор. 590; {{sp|П. Клепатський}}, Огляд джерел до історії України, вип. 1, Кам'янець на Поділлю, 1921, стор. 52; Д. І. Багалій, Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1, К., 1923.&lt;/ref&gt;. На Україні, як і в інших слов'янських землях, сучасники, бажаючи зберегти для прийдешніх поколінь пам'ять про видатні події, створювали джерела літописного характеру. Літописання тут почало набирати нової сили в XVI столітті, коли український народ у битвах за своє соціальне і національне визволення повів рішучу боротьбу проти іноземних загарбників та феодальних експлуататорів. Документи, що відбивають боротьбу українського народу проти польсько-литовських загарбників і феодального гноблення, і являють собою українські літописи. Українські літописи XVI–XVIII століть, як і літописання в Російській державі XV–XVII століть, хоч і є продовженням давніх літописних традицій, одначе являють собою новий, вищий ступінь літописання в порівнянні з літописанням Київської Русі і періоду феодального роздрібнення. На жаль, бурі визвольної війни і особливо релігійно-націоналістичний фанатизм польсько-католицької шляхти спричинилися до масового знищення різноманітних українських історичних документів, в тому&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hidj1a0vf4yk94l2jcd1avauop3fjmh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>ЕУ/Хмільницький літопис</title>
    <ns>0</ns>
    <id>44741</id>
    <revision>
      <id>458711</id>
      <parentid>121575</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:16:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2003" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва      = [[Енциклопедія українознавства]]
 | назва_альт  = ЕУ
 | автор      = 
 | перекладач = 
 | секція     =  [[ЕУ/Хмільницький літопис|Хмільницький літопис]]
 | попередня  =  [[ЕУ/Хмільник|Хмільник]]
 | наступна   = [[ЕУ/Хмурий (справжнє прізвище Бутенко) Василь|Хмурий (справжнє прізвище Бутенко) Василь]]
 | рік        = 
 | примітки   = 
}}

'''[[Хмільницький літопис]]''', пам’ятка укр. історіографії й літератури першої пол. 17 в., належить до числа т. зв. місц. літописів. Складений невідомою особою, що походила, імовірно, з м. Хмільника на Вінничині. Автор літопису реєстрував іст. події на Правобережжі, зокрема в Хмільнику, 1636 — 50 pp., а також факти поточного життя; описав у хронологічному порядку коз. повстання 1636 — 38 під проводом П. Павлюка й К. Скидана, перші роки війни Б. Хмельницького: битви під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, поразки поль. війська на Поділлі, перемоги М. Кривоноса б. Немирова, Махнівки, Животова, Бердичева, Тульчина; спустошення Поділля від тат.-тур. навали тощо. Х. л. виданий у кн. «Летопись Самовидца...», (К. 1878), дослідили О. Левицький і В. Іконніков.

{{Робота без Індексу}}
[[Категорія:ЕУ]]</text>
      <sha1>n39v9wx4lxfz4pf7kw1c9lygsa6q5ls</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>47823</id>
    <revision>
      <id>458676</id>
      <parentid>121601</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T17:47:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="775" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=collection
|Title=[[Лѣтопись Самовидца]] по новооткрытымъ спискамъ
|Subtitle=Съ приложеныемъ трехъ малороссійскихъ хроникъ: Хмельницкой, &quot;Краткаго описанія Малороссии&quot; и Собранія историческаго
|Language=mul
|Volume=
|Author=
|Translator=
|Editor=[[Автор:Орест Левицький|О. И. Левицкій]]
|Illustrator=
|Publisher=Въ Типографіи К. Н. Милевскаго, на Крещатикѣ, въ д. Биска.
|Address=Кіевъ
|Year=1878
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=6
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 12=1 12to33=highroman 34=1 116=1 259=142 407=291 408=290 to=566/&gt;
{{tooltip|449|відсутня}}
&lt;pagelist from=567 567=450/&gt;
|Volumes=
|Remarks={{Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/586}}
|Width=
|Css=
|Header={{c|{{{pagenum}}}}}
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>cht467txaev0wguhlrip5rf7gm99oq5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/111</title>
    <ns>250</ns>
    <id>47826</id>
    <revision>
      <id>458674</id>
      <parentid>121573</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T17:42:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3074" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{c|— 78 —}}&lt;/noinclude&gt;Того жъ року на козаки пошли ляхи на Украину и побили козаковъ пудъ Кумейками.

Того жъ року Хомутовский, войтъ хмелницкий, ходивъ до турокъ въ послехъ. Того жъ року и поселъ турецкий ишолъ черезъ Хмелникъ, и товмачъ кролевский Кадыша лантвѣйта бивъ, а райцы ся поховали: бо злый барзо былъ. И гетманъ Потоцкий старшину провадивъ черезъ Хмелникъ.

Того жъ року о Рождествѣ Христовѣ было жито по 16 золотыхъ, а о масницы по десять золотыхъ стало. Въ тотъ часъ Малынка подстаростимъ былъ. Въ Петровщину по двадцать золотыхъ было жито и по 4, просо по 12 и гречка, а овесъ по осмъ золотыхъ; и ѣли люде листъ и лободу, зѣлъе розмаитое. Трудно ся убогому человѣку поживыти, поки до нового. А въ новое тежъ малая была утѣха: жита́ рвали и за диво единъ щобъ обачивъ хто снопъ жатый: бо тои весны три мѣсяцы не было дожду. Выполнилося пророчество Исаіи, же хоть сто мѣръ хто посѣялъ, ледве одну взялъ. И серпы и косы ковали на оружие, и не дармо земля тряслася: трясли и ляхи козаковъ. На Вкраинѣ рѣки зафарбовалися отъ крывѣ людскои, повны были болота трупу ляцкого, а повны пали были трупу козацкого по мѣстахъ. Але козаковъ ляхи не достали, бо валечне ся были окопали, и примиръе межъ собою учинили. Але не долго тривало. Гетманъ Потоцкий Скидана поймалъ и знову на козаки черезъ Хмелникъ ишолъ въ другий разъ. Тогды двохъ козаковъ проважоно черезъ Хмелникъ, Павлюка и Лихого Ивана.

Року 1638. Хто що посѣявъ, то рубакъ изъѣвъ, и мало що озимины было. И то рокъ былъ тугій. Еслибъ не ярина, гречки́ и проса́, то люде бъ зъ голоду помирали.

Року 1640. Миколай Каменецкий померъ.

Року 1641. Еремей Тисаровский, епископъ лвовский, преставився мѣсяца марта.

Того жъ року врожай великий былъ, и озимина, и ярина.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f309n8cia0wd1h845wztgbgb8kp6c9d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лѣтопись Самовидца/Хмельницкая лѣтопись</title>
    <ns>0</ns>
    <id>47831</id>
    <revision>
      <id>458713</id>
      <parentid>123882</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:21:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="862" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Лѣтопись Самовидца по новооткрымъ спискамъ. Съ приложеныемъ трехъ малороссійскихъ хроникъ: Хмельницкой, &quot;Краткаго описанія Малороссии&quot; и Собранія историческаго]]
 | автор =
 | редактор =
 | секція = Хмельницкая лѣтопись
 | версії = Хмільницький літопис
 | попередня = [[../Опытъ изслѣдованія о Лѣтописи Самовидца/]]
 | наступна = [[../Лѣтопись Самовидца/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf&quot; from=110 to=114 /&gt;


{{bar}}
{{примітки}}


{{PD-old}}</text>
      <sha1>iuoi913ogfyuxlm5obgzrog06nuv3gc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хмільницький літопис</title>
    <ns>0</ns>
    <id>47833</id>
    <revision>
      <id>458708</id>
      <parentid>121574</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:14:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Вилучено перенаправлення на [[Лѣтопись Самовидца/Хмельницкая лѣтопись]]</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="289" xml:space="preserve">{{версії
| автор =
| nointro = так
}}
* [[Лѣтопись Самовидца/Хмельницкая лѣтопись|Хмельницкая лѣтопись]] // {{fine|Лѣтопись Самовидца по новооткрытымъ спискамъ. Кіевъ, 1878.}}</text>
      <sha1>b3rpgecs2sryues2vngokailh3yyweu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458712</id>
      <parentid>458708</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:19:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="353" xml:space="preserve">{{версії
| автор =
| nointro = так
}}
* [[Лѣтопись Самовидца/Хмельницкая лѣтопись|Хмельницкая лѣтопись]] // {{fine|Лѣтопись Самовидца по новооткрытымъ спискамъ. Кіевъ, 1878.}}

[[Категорія:Літописи|Хмельницкая]]</text>
      <sha1>df23glov0pi8d6u7ovx4ji8veckhgc2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Літопис Самовидця (1971).pdf/40</title>
    <ns>250</ns>
    <id>56149</id>
    <revision>
      <id>458668</id>
      <parentid>138247</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T17:30:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5767" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ських джерел», а сторінки літопису про події на Україні 1663 р. послужили Кулішеві сюжетом для його роману «[[Чорна рада]]».

З літописом Самовидця був знайомий уже на початку своєї творчої діяльності [[Автор:Тарас Шевченко|Тарас Григорович Шевченко]]. За його власним свідченням, він «літописи напам'ять» знав, і «оживала його душа», коли перечитував їх. Після виходу в світ літопису Самовидця Шевченко разом з іншими літописами тримав його на своїй полиці.

Як достовірне і важливе історичне джерело літопис Самовидця використовували українські історики [[Автор:Микола Костомаров|М. Костомаров]], [[Автор:Олександр Лазаревський|О. Лазаревський]], [[Автор:Орест Левицький|О. Левицький]], [[Автор:Дмитро Яворницький|Д. Яворницький]], [[Автор:Дмитро Багалій|Д. Багалій]], [[Автор:Іван Крип'якевич|І. Крип'якевич]] та ін., а також російські, білоруські, польські, молдавські.

Звертаються до праці Самовидця і сучасні українські історики.

Як видатну пам'ятку історії української літератури та української літературної мови літопис Самовидця високо оцінювали також українські філологи [[Автор:Омелян Огоновський|О. Огоновський]], [[Автор:Микола Петров|М. Петров]], [[Автор:Павло Житецький|П. Житецький]], [[Автор:Михайло Возняк|М. Возняк]], [[Автор:Олександр Білецький|О. Білецький]].

Заслужену оцінку українським літописам, зокрема й Самовидцевому, дав [[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]. Розглядаючи український літературний процес як безперервний і органічний, учений чітко визначив роль і місце літописів у розвитку нової української літератури, історіографії та суспільно-політичної думки на Україні XIX ст.

Як пам'ятку української літератури, давньоукраїнської мови і джерело історичних подій літопис Самовидця використовували і захоплювались ним українські письменники [[Автор:Іван Нечуй-Левицький|І. Нечуй-Левицький]], [[Автор:Михайло Старицький|М. Старицький]], [[Автор:Леся Українка|Леся Українка]], [[w:Тулуб Зінаїда Павлівна|З. Тулуб]], [[w:Довженко Олександр Петрович|О. Довженко]] та ін.

Цікавою і важливою є думка Лесі Українки про українські літописи як першоджерела нової української літератури. З цього приводу в листі від 24 травня 1912 р. до [[Автор:Агатангел Кримський|А. Кримського]] вона писала: «Гнітить мене моя «необразованість» у рідній історії, себто, розуміється елементарні відомості я маю і дещо там читала, але '''перводжерел''' (авторське підкреслення. — ''Я. Д.'') '''(літописів головно)''' зовсім мало коштувала і через те не знаю '''стилю, «пахощів»''' давніх епох, а на чужу інтерпретацію не покладаюсь. Мені здається, що якби я '''сама''' прочитала якусь там «Волинську літопись» чи «Самовидця», то я б там вчитала щось таке, чого мені бракує у сучасних істориків (не виключаючи і [[Автор:Михайло Грушевський|Грушевського]]), а потім може й сказала б щось таке, чого ще не казали інші наші поети»&lt;ref&gt;Леся Українка. Твори, в п'яти томах, т. V. К., 1956, стор. 618.&lt;/ref&gt;.

Все це свідчить про великий вплив літопису Самовидця на дальший розвиток української історіографії та важливе значення його як пам'ятки української літератури й мови.

{{asterism|2|0.3em}}

В основу цієї публікації покладено список Іскрицького. Звіряючи видання О. Левицького з списком Іскрицького, майже на кожній&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0hn4di0wt5hd74seu022nzcnvzkj13j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/6</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56500</id>
    <revision>
      <id>458815</id>
      <parentid>415549</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T09:19:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="69858" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1795
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-6. 1795 рік. Ревізькі казки дрібної шляхти Васильківського повіту Київської губернії.pdf|thumb]]

&lt;poem&gt;
2 Фастов
9 Кадлубицы
18 Дулицкое
28 Беспечное
91 Фастовка
97 Чмировка
104 Щербаки
118 Потиевка
198 Городище
209 Кожанки
219 Езерна
310 Матюши
317 Насташка
327 Шамраевка
341 Трушки
345 Коржовка
348 Рокитна
381 Прусы
396 Балькун
402 Новояновка
405 Чапелевка
426 Лещаница
435 Кривки
442 Саловка
457 Буда Чернинская
472 Юзефовка
479 Савинец
490 Кирданы
493 Олашовка
496 Синява
511 Блощинец
518 Чернин
557 Яхны
562 Напрасники
569 Пологи
579 Соколовка
583 Ольшанка
593 Быковая Гребля (Темберская)
596 семейство Добровольского
599 Остров
606 Винцентовка
610 Скрегилевка
617 Темберщина
624 Житние Горы
627 Ольшаница
642 Криштофовка
649 Ромашки
654 семейство Черницкого
657 Шкаровка
664 Бакумовка
667 Фастовец
679 Дмитровка
697 Снегиревка (Костельник)
707 Бердник
718 Большая Снетинка
722 семейство Даховского
725 Волица
732 семейство Карасневича
735 Кадлубинцы
740 семейство Крижановского
743 хутор Крижановский
747 семейство Браницкого
750 Белая Церковь
887 Малое Половецкое
899 Великое Половецкое
911 Мазепинцы
922 Глушки
928 Саливонки
932 Ковалевка
938 Пивни
941 Трилесы
961 семейство Дощицкого
964 семейства Старжицкого и Кунецкого
968 Королевка
973 Гребенки
980 Барахты
986 Паляничецы
993 Ксаверовка
997 Устимовка
1002 Винницкие Ставы
1005 Мытница
1013 Буда Новая
1021 Дучина
1033 Сухолесы
1040 Рудка
1045 Марьяновка
1060 Кожанка
1063 семейство Звержковского
1066 семейство Назаринова (Краснолес)
1069 Краснолес
1094 Красная
1101 семейство Борковского
1104 Лосятин
1109 Лосятин (дворовые)
1112 Чупира
1147 семейство Калинского
1150 Ольшанка Малая
1161 семейство Яниковского
1164 Троцкое
1173 семейство Романского
1176 Яблоновка
1187 семейство Гемулевича
1190 Поправка
1195 семейство Киркор
1198 Лопатинщина (Янковка)
1207 Оксентовка
1213 Саварка
1221 Черкас
1228 Васильев
1233 Розалиевка
1240 семейство Станиславского
1243 Станиславовка
1250 семейство Дукина
1253 Деремезная
1256 Мотовиловка
1263 Солтановка Большая
128 Антоновка (Рейментарщина)
1281 Севериновка
1303 Кащеевка
1306 Офирня
1309 семейство Годлевской
1312 семейство Яблонского
1315 Черногородка
1318 семейства Яблонского
1321 семейство Монтрезора
1324 семейство Сосинского
1327 семейство Заянчковского
1330 семейство Тарнавецкой

Римско Католического закона  - РК
греко-униатского исповедания - ГУ
грековосточного исповедания (православие) - ГВ

'''Страница:''' '''2 – Фастов;''' 1- Gr**owski (Томаш Грабовський); 2. Mędzelowski Мендзеловський; 3. Chienski?; 4. Nowicki;
Страница: 3 - 5. Андрей Яковлев ***ницкий Stuysnicki?; 6. Слобода Słob***; 7. Господина имений фастовских бискупа Киевского и Черниговского... Цецишовский; у него капелан Казимир Казимиров Жижновский Zyznowski;
служители его: 1. Орловский Orłowski с страны Краковской; жена Долевич; 2. Маршивский Marszycki;
Страница: 5 - Гловацка Głowacka; 3. Косаковский Kossakowski; 4. Концкий Kącki; 5. Гриниовецкий Hryniowicz; 6. Ринтч Ryntcz; мать Борщова Borszewa; 
7. Карчевска Karczewski; 8. Сташевка Stasewski; 9. Соболевский Sobolewski; 10. Куровский Kuruwski; 11. Мозорский Maderski; 
12. Мондзерский Mądzolowski; 13. Метковский Metkowski;
Страница: 7 - 14. Венцель Weęcek?; 15. Беловский Bełowski; 16. Садовский Sadowski; 17. Ринтч Ryntcz; 18. Готлиб Мартынов Gotlib Martynow; 
19. Шостаченко Szostaczęko; 20. Денефельт Denefelt; Кулчицкий Kulczycki; 21. Лозинский Łozinski.

'''9 Кадлубица'''
10 - 1. Кульчинский Kulcyznski ГУ; 2. Червинский Cyerwinski РК; 3. Роздоловский Rozdołowski РК;
12 - Сродник Гонновский Honowski; 4. Шиманский Szymanski РК; 5. Покорницкий Pokornicki ГР; 6. Мондзеловский Mądzelowski РК; 
7. Шиманский Szymanski РК; 8. Манистерский Manastyrski;
14 - 9. Dros Дрос; 10. Крзешовский Krzeszowski; 11. Юровский Jurowski;
живущая без грунтов... для зароботка шляхта: 1. Лукашевич Łukaszewicz; сестра Кобилинска; 2. Голевский Holewski;
16 - 3. Лукашевич Lukaszewicz; 4. Чернецка Czarnecki; 5. Монастирский Monastyrski; 6. Ястремский Jastrębski; 7. Євчухевич? Jewtuchiewicz.

'''18 Дулицкое'''
19 - 1. Целецкий Cielinski РК; 2. Храмара Chramara РК;
21 - Целецкий; 3. Целецкий Cielecki РК;
23 неоседлая шляхта: 1. Садовска Sadoska;
25 - 2. Семен Захариев Слотневич? Słomczynski? РК; 3. Савицкий Savicki РК; 4. Руткевич Rudkiewicz РК.

'''28 Безпечна'''
29 - 1. Петровский Piotrowski РК;
31 - 2. Корзун Korzun ГУ; 
33 - 3. 4. Лубковский Łubkowski РК
35 - 5. Лясота РК Lasota; 6. Самборский РК Samborski;
37 - 7. Юнга Junga ГУ
39 - 8. Пилькевич Pilkiewicz ГУ;
41 - 9. Пилкевич Pilkiewicz ГУ; племянник Волотовский Wołotowski; 10. Заржицкий Żarzycki РК
43 - 11. Бурзяховский Burdziechoski РК; 
45 - 12. Домбровский Dąbrowski РК; шва́ґер Васковский Waśkowski; 13. Матюшевич РК Matuszewicz;
47 - 14. Выговска Wyhowski ГУ; 15. Буханевич Buchoniewicz РК;
49 - зять Новаковский Nowakowski; 16. Детковские Didkowski ГУ;
51 - 17 Воски Wolski РК; шурин Шулятский Szulatycki; 18. Дедковска Didkowska РК;
53 - 19. Шеманска Siestrzyński РК; 20. Сестрянский Siestrzyński РК; шурин Дзеветский Dziewicki;
55 - сестра Марцеловская Marcinkowska; 21. Роецкий Roieski РК;
57 - 22. Симон Symon ГУ; племянник Марковский Markowski; 23. Симон Symon ГУ; брат Дроздовский Drozdowski;
59 - 24. Симон Symon ГУ; 25. Юрковский Jurkowski РК;
61 - 26. Михицкий? Gizycki РК; племянник Кулский Kulski; 27. Павловский Pawłowski ГУ;
63 - 28. Белявский Bielawski РК; шурин Барковский Barkowski; 29. Разбитский Rozbicki РК;
65 - 30. Борецкий Barecki РК; шурин Цебулский Cybulski; 31. Ферес Feres РК;
67 - 32. Дроздович Drozdowicz РК; 33. Люберский Lubarski ГУ;
69 - 34. Юзефович Jozefowicz РК; зять Евтуховский Jewtuchowski РК; 35. Лясота Lasota РК;
71 - Ястржембский Jastrzębski; 36. Прохоревич Prohorewicz РК; Брат Винницкий Winnicki;
73 - 37. Лубковский Łubkowski РК; 38. Барека Barceka РК ;
75 - 39. Збутский Żbucki ГУ;
77 - 40. Буханович Buhanowicz РК; 41. Юрковский Jurkowski РК;
79 - 42. Бочковский Buczkowski РК; 43. Бузевич Budziewicz РК;
81 - 44. Пержинский Pierczynski РК;
83 - '''неоседлая шляхта''' 1. Константинова? Konstantowicz; 2. Белявский Bielawski РК; 3. Волотовский Wołotowski РК;
85 - 4. Кобылинский Kobyliński РК; 5. Зрудловский Zrodłowski РК; 6. Песетский Piasecki РК; 7. Любарский Lubarski РК;
87 - 8. Юркевич Jurkiewicz РК; 9. Пашутова Paszutowa; 10. Шамовский Szumonski РК; 11. Бенешко Benesko РК; 12. Кухарский Kucharski РК;
89 - 13. Билкевич Byłkiewicz РК; 14. Поправка Paprocka ГУ; 15. Поправский Paprocki РК; 16. Мокрицкий Mokrzycki РК; племянник Черношевич Czarnoszewicz.

'''219 Езерна'''
220 - 1. Цвеловский Cwiłoski РК; 2. Винский Winski РК; 
222 - 3. Заводский Zawacki РК; 4. Белецкий Bielecki РК; 5. Илецкий Jlecki РК; 6. Терьпецкий Terpecki РК;
224 - 7. Гриневецкий Hrynowiecki РК; 8. Орловский Orłowski РК;
226 - 9. Пекульский Pikulski РК; зять Черский Czerniawski?; 10. Жуковский Zukowski РК;
228 - 11. Сосновский Sosnowski РК; мать Крушанецка; племянник Соколовский Sokołowski; 12. Лозицкий Łozicki РК;
230 - 13. Орловский Orłowski РК; 14. Поплавский Popławski РК; племянник Григорка; теща Павловска Pawłowska; 15. Дромирецкий Dromilecki? РК;
232 - 16. Добрановский Dobranowski ГУ; 17. Дедковский Didkowski ГУ; 18. Завадский Zawadzki РК;
234 - 19. Виговский Wyhowski ГУ; 20. Николаевский Mikołaiewski РК; 21. Сахновский Sachnowski ГУ;
236 - 22. Садовский Sadowski ГУ; 23. Гловацкий Hołowaski РК;
238 - 24. Садовский Sadowski РК; 25. Балецкий Bilecki РК; брат жены Ширпа Szurpa;
240 - 26. Сахновский Sachnowski ГУ; 27. Балецкий Balecki ГУ; 28. Андроник Andronik ГУ; сестра Лепинска Lipinska;
242 - 29. Болкон Bołkon РК; 30. Магилка Mohyłka ГУ; 31. Ивалевич Jwalewicz РК;
244 - шурин Мержиевский Mierzeiewski; 32. Коетковский Kwiatkowski РК; шурин Чижевский Czyzewski; 33. Юрковский Jorkowski ГУ;
246 - 34. Порецкий Porzycki РК; 35. Вислоух Wisłouch ГУ;
248 - 36.-38. Миляновский Malinowski ГУ;
250 - 39. Бронковский Brunkowski РК; 40. Святецкий Swiatecki РК; 41. Ластовецкий Łastowicki ГУ;
252 - 42. Порицкий Pohorecki РК; отец Хатенский Chalinski; 43. Закревский Zakrzewski РК;
254 - 44. Миляновский Malnowski ГУ; Босевич Bosewicz; 45. Рачинский Raczynski РК;
256 - 46. Рачинский Raczynski РК; 47. Избицкий Jzbicki ГУ; зять Миляновский Malinowski;
258 - 48. 49. Круковский Krukowski ГУ; 50. Становский Stanowski ГУ;
260 - 51. Луженский Łuzecki ГУ; 52. Краковецкий Krakowiecki ГУ; 53. Жуковский Zukowski РК;
262 - 54. Павловский Pawłoski РК; 55. Хисимовска Chiżmowska РК; 56. Андронек Andronik ГУ;
264 - 57. Ростовский Rostowski ГУ; 58. Волотовский Wołotowski ГУ;
266 - племянник Свиридович Spirydowicz, тесть Стернавский Sternwski; 59. Петровский Piotrowski РК; 60. Голенбовский Gołębioski РК; шурин Павловский;
268 - 61. Кучерский Kaczerski РК; 62. Доморадский? Domoracki ГУ; 63. Хоценский Chocinski ГУ; 64. Василевский Wasilewski РК; дядя Буркот Burkat;
270 - 65. Капустенский Kapuscinski ГУ; зять Клецкий; 66. Волотовский Wołotowski ГУ;
272 - 67. Щуровский Szczurowski ГУ; 68. Каминский Kaminski ГУ; 69. Волска Wolska ГУ; зять Черняховский; 70. Бернацкий Biernacki ГУ;
274 - 71. Кулетский Kulicki ГУ; тесть его Григорий Дмитриев сын Ви***? вдовь; 72. Андреевский Jendrzeiowski РК;
276 - 73. Грохольский Grocholski РК; 74. Лозов Łozowski РК; 75. Волотовский Wołotowski ГУ;
278 - 76. Скалский Skalski РК; 77. Соболевский Sobolewski ГУ; 78. Паскевич Paskiewicz РК;
280 - 79. Хребтиевска Chrebtyiewska ГУ; 80. Цевский Czewski РК.
282 - '''неоседлая шляхта:''' 1. Смерчевский Smurczewski РК; 2. Ильницкий Jlnicki ГУ; 3. Драмирецка Dromirecka ГУ; 4. Пожарский Pożarski ГУ;
5. Фировский Firowski ГУ; 6. Хоцинский Chocinski ГУ.
284 - 7. Виногродска Winogrozka РК; 8. Скринска Skrynska РК; 9. Вовковинска Wolkowinska ГУ; 10. Брожецкий Brozecki РК;
286 - 11. Белецка Bielecka РК; 12. Грохолский Grocholski РК; 13. Буржинский Burzynski РК; 14. Менчинский Męczynski ГУ; 15. Лосицкий Łozicki РК;
288 - 16. Белецка Bielecka ГУ; 17. Залеска Zalewska РК; 18. Корбут Korbut РК; 19. Павловский Pawłowski ГУ;
290 - 20. Рипилский Ripinski РК; 21. Броговский Brzozowski ГУ; 22. Тарнавский Tarnawski РК; 23. Клиецкий Klecki РК;
292 - 24. Мошковский Moszkowski ГУ; 25. Бернацкий Biernacki РК; 26. Кулаковский Kulikowski РК; 
27. Тростинский Troscinski ГУ; брат жены Кулеша; 28. Перловска Perłowska ГУ;
294 - 29. Репенский Rzepecki РК; 30. Павловский Pawłowski РК; 31. Анеля Яковлева дочь Францева вдова РК; 
32. Куликовский Kilikowski РК; 33. Александра Петрова дочь РК; 34. Бовкуновна Bołkunowska ГУ; 35. Михаловский Mihałowski ГУ;
298 - 36. Шавловска Szawłowska РК; 37. Каленевский Kalinowski РК; 38. Вишневский Wiszniewski ГУ; 39. Руленска Rylinska РК; 
40. Пехновский Pachnowski ГУ; 41. Мария Иванова дочь ГУ; 42. Дромирецкий Dromerecki РК; 43. Ковалский Kowalski РК; 44. Росенский Roscinski ГУ;
300 - 45. Домбровский Dombrowski РК; 46. Петрошевский Petruszewski РК; 47. Пяхновский Pachowski ГУ; 
48. Крушинецка Kruszelnicka ГУ; 49. Венцковска Więdzkowska ГУ; 
50. Михаловский Michałowski ГУ; 51. Репеловский Repeliewski ГУ; 52. Вербицкий Wierzbicki РК; 53. Кульчицка Kulczycka ГУ; 54. Могилка Mohiłka ГУ;
302 - 55. Тернавский Tarnawski РК; 56. Калский Kalski РК; 57. Подолский Podolski ГУ; 58. Куликовска Kulikowska РК;
59. Войцех Федоров РК; 60. Роковский Rogowski ГУ;
304 - 61. Меляновский Malinowski ГУ; 62. Грушецкий Gruszecki РК; 63. Сосновский Sosnowski РК; 64. Цвиловский Cwiłowski РК;
306 - 65. Бояховский Boiechowski РК; 66. Борвинский Borwinski РК; 67. Вовковинский Wołkowinski РК; 68. Зазулевич Zozulewicz ГУ;
69. Доброновский Dobrowolski ГУ; 70. Павловский Pawłowski РК; 71. Лужецкий Łuzecki ГУ;
308 - 72. Висекирский Wysokurski РК; 73. Кулаковский Kułakowski ГУ; 74. Цеский Ciśki РК; 75. Войцеховский Woyciechowski РК; 76. Гурский Hurski РК.

'''310 Матюши'''
311 - 1. Студинский Studzinski РК;
313 - 2. Борковска Borkowska РК; шурин Закатецкий? Zawacki; племянник Барковский Borkowski; Левицкий Lewicki; 3. Иван Григорьев Jan Grzegorzow ГУ;
315 - '''неоседлая шляхта:''' 1. Кобилянский Kobilinski РК; 2. Соколовский Sokołowski РК; 
3. Марковский Markowski РК из распущенных польских войск Днепровской бригады; 4. Березовский Berezowski РК;

'''317 Насташки'''
318 - 1. Янешевский Janiszewski РК; 2. Троцкий Trocki РК;
320 - 3. Кришевский Krzyszewski РК; 4. Милиневский Mieliniewski РК;
322 '''служащие на владельческой земли в селе Несташки шляхта не платящая владельцу ренту:'''
Антон Пачувски Paczuwski сын РК; Червенски Czerwinski РК; Слоневски Słoniewski РК;
324 - Денцеловский DzięciołowskiРК; Данилевский Dominski РК; Машиленский Mazylianski РК; Савицки Sawicki РК;
Герашинский Bieraszynski РК; Геравский Horowski РК;
326 '''в оном селении Насташках господский дом''', в нем: Поплавский РК; ???

'''327 Шамраевка'''
328 - 1. Новицкий Nowicki ГВ; 2. Дитковский Didkowski ГВ;
330 - '''неоседлая шляхта:''' 1. Русковский Ruzkowski ГВ; 2. Петровский Petrowski РК; шурин Боровской Borowski ГВ;
332 - 3. Лещинска Leszczynska; 4. Маркович Markiewicz РК; 5. Данкевич Dankiewicz РК;
334 - 6. Кулицкий Kuyczycki РК; 7. Невирович Newirowicz РК; 8. Ястремский Jastrzebski РК; 9. Косинский Kosinski РК; 10. Витковский Witkowski РК; 
11. Басковский Baskowski РК; Мария Тимофеева дочь Ратковска Radkowska; 12. Зославский Zolawski РК;
336 - 13. Любинский Lubinski РК; 14. Мациевский Macieiewski РК; 15. Полотницкий Płotnicki РК; 16. Милевский Mylewski РК;
17. Карнеский Czarniecki РК; 18. Забицкий Zabicki РК; 19. Свентковский ГВ; 20. Гурский Hurski РК;
338 - 21. Смулкий Smulki ГВ; 22. Яков Лукьянов сын Lukaszow syn РК; 23. Олексенский Olesinski? РК; 24. Чеплицкий Czaplicki РК;
25. Козлинский Kozlinski ГВ; 26. Малицкой Malecki РК;
27. Ехтерснавзинова Jhterhawzenowa лютеранского закона; 28. Волф Wolf РК.

'''569 Пологи'''
570 - 1.2. Калетинский Kaletynski РК;
572 - 3. Домбровский ГВ; 4. Зеленский Zielinski ГУ; 5. Лисоцкий Lisocki РК; 6. Смогоржевский? Smogorzewski? ГУ;
574 – 7. Барановский Baranowski ГВ; 8. Вишневский Wiszniowski ГВ; 9. Церковский Czerkowski РК;
576 - 10. Борейко Boreyko ГУ; 11. Вербаховска Werbachowska ГВ;
'''неоседлая шляхта''': 1. Мочодлевский? Moczodlowski ГВ; 2. Кобылянский Kobylanski ГВ.

'''579 Слобода Соколовка'''
580 - Калапский Kalapski РК находится приказчиком в той же Слободе.

'''583 Ольшанка'''
584 - 1. Славинский Sławinski РК;
586 - 2. Щирецкий Szczyrecki ГВ; 3. Драчиновский Traczkowski РК;
588 - 4. Козловский Kozłowski РК;
'''неоседлая шляхта:''' 1. Добровольский Dobrowolski РК;
590 - 2. Лукомский Łukomski; 3. Блоцкий Błocki РК; 4. Подгурский Podgorski ГУ; 5. Огинский Oginski ГК; 6. Кужинский Kusinski РК; 7. Ястребинский Jastrubinski ГУ; 8. Галческий Halczewski ГУ; 9. Компан Kompan ГУ; 10. Боровской Borowski РК.

'''697 – Снигировка''', поссессор Годлевский Godlewski.

'''707  Бердник'''
708 - 1. Оранска Oranska; 2. Дубиковский Dubikowski;
710 - Дубиковский Dubikowski; 3. Мацкевич Mackiewicz; жена Петровска Piotrowska; жена Моравска Murawska; 
4. Зелинский Zielinski; брат Ерлич Jerlicz, жена Сташевска Staszewska;
5. Пилькевич Pilkiewicz; двоюродный брат Жебровский Zebrowski; племянница Барановска Baranowski;
712 - 6. Миленевский Mieleniewski; жена Сервецка Serwecka; жена Козловска Kozłowska; племянник Бочковский Boczkowski;
7. Крушинский Kruszynski;  жена Заремба Zaręba;
8. Подвысоцкий Podwysicki; жена Чижевска Czyzewska;двоюродный брат Сливинский Sliwinski; жена Подвысоцка Podwysicka;
714 - 9. Прушковский Proszkowski; 10. Самборский Samborski;жена Буржакова Burzakowa; зять Пясецкий Piasecki; жена Самборска Samborska; брат Пясецкий Piasecki; 11. Чеховский Czechowski;
716 - '''живущая без грунтов''' в упомянутой деревне Бертниках для заработков шляхта:
1. Храновский Chrzanowska; 2. Долинский Dolinski; жена Тхоржевска Tchorzewska; 3. Парчевский Parczewski; 4. Карпиловский Karpiłowski;  5. Сангоржевська Sangorzewska; 6. Ковба Kowła; жена Боровска Borowska.

'''718 Большая Снетинка'''
719 - 1. Столигва Stołyhwa; 2. Шкуратовский Szkuratowski; 3. Венгерский Węgierski;

'''722 семейство поссессора Даховский Dachowsk'''i
'''725 Волица'''
726 - 1. Ольшанский Olszański; 2. Кульчинский Karczynski;3. Дидковский Didkowski; 
728 - 4. Топоровский Toporowski; 5. Тичина Tychyna; 6. Барановский Baranowski;
Живущая без грунтов в упомянутом селе Волиці шляхта
1. Любовицкий Lubowiecki; 2. Маевский Maiewski; 3. Блажей Алексеев.
730 - 4. Крупчинська Krupczynska; 5. Мария Францишкова; 6. Мария Андреева; 7. Глоговский Głogowski.

'''732 село Кадлубица Ксендзовска.''' Семейство посессора Иосифа Иванова Караскевича

'''735 Кадлубицы'''
736 Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк, религии римскокатолической
1. Тхоржевский Thorzewski; 2. Полонска Połoński; 3. Крушинский Kruszyński;
738 - 4. Маевский Maiewski; 5. Жуковский Zukowski;
'''Живущая без грунтов шляхта:''' 2. Чижевский Czyzewski; 2. Селвестрович Celweystrowicz; 3. Визерска Wizierska; 4. Мендецка Mendecka; 5. Чайлиц Czaplic; 6. Тополский Topolski.

'''740  семейство околичного шляхтича Крижановского'''
741 - Крижановский Krszyzanowski; зятья Садовский? Sa***owski?; Доманский Domanski.

'''743 хутор Крижановского'''
744 - 1. Свирский Swirski; 2. Калинский Kalenski;
'''неоседлая шляхта:''' 1. Сикорский Sikorski; 2. Павловский Pawłowski.


'''750 местечко Белая Церковь'''
751
1. Ogonowski Огоновские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
753 плохой скан
Тереза Александрова Burakowska Бараковска? вдова
2. Федор Антонов Kaminski Каменский греко восточного исповедания, брат Иван Антонов Каминский греко.вост.исп., упражняется в
собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
3. Kędzierski Кендзерский РК, займается дробным торгом;
756
4. Mirecki Мирецкий РК, занимается дробным торгом;
5. Dronikowska Дрониковска РК, Przekupka-продавец, сын Осиф служит у шляхтича Делингера Dolinger;
759
6. Rutkowski Рутковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
7. Sadowski Садовский РК закона;
8. Lewicki Левицкий греко восточного исповедания, занимается дробным торгом;
761 плохой скан
9. ? Ouykinowski? РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
10. Александр Францишков сын Dobrowski Домбровский РК, жена его Катерина Александрова дочь РК, занимается дробным торгом;
763
11. Sikorski Сикорский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
12. Rokocki Ракоций РК, занимается дробным торгом;
765
зять его Jaworski Яворский РК;
13. Jankielowski Янкутовский РК, бавится заработком;
 767
зять Błazyiewski Блажиевский РК;
14. Prysnicki Преснитский РК, бавится заработком;
15. Słomczynski Сломчинские РК, бавится зароботком;
 769
16. Kruzkowski Кручковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
 771
17. 18. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
773
19. Mychałowski Мыхаловские РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
20. Sokołowski Соколовский РК, бавится заработком;
шурин Samoyłow Самойлов греко восточного;
775
21. Żagorski Загурский РК, мелким торгом промышляет;
22. Marczewski Марчевский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
777
23. Czerniachowski Черняховский РК, бавится заработком;
24. Podgorski Подъгурский РК, бавится заработком;
25. Roiecki Роетский РК, бавится заработком;
779
сестра Owszynowa Офшенова;
26. Winiarzewski Винаревский греко восточного исповедания, бавится заработком;
27. Studzinski Студзинский РК, бавится заработком;
781
28. Kobrot Корбот РК, торгует съестными припасами;
783
29. Borkowski Борковский РК, упражняется в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш;
30. Zarzewski Зажеский? РК. служит у шляхтича Линческаго Lenczewski;
785
31. Mądkowska Монтковска РК, мелочным торгом промышляет, зять Moczulski Мочульский, пасынок Byałkowski Биялковский;
787
32. Kowalska Ковальска РК, бавится заработком;
33. Salnicki Салнетский РК, бавятся заработком;
34. Kuzminski Кузминский РК, упражняется извозом;
789
35. Rutkowski Рутковский РК, по калечиству и слабости? здоровья питается мироподаянием;
36. Raiecki Роецкий РК, бавится заработком;
791
37. Kosmanska Косманска РК, мелким торгом промышляет;
38. Nycecki Нецецкий РК, питается от мироподаяния;
39. Rogalski Рогольский РК;
793
40. Poradowski Породовский греко восточного исповедания, бавится заработком, племянник Olchowski Ольховский;
41. Wielkanowski Вилькановские РК, проживает без платежа чиншу, питается своим капиталом;
795
42. Wicinska Вицинска РК, живет своим капиталом;
43. Bogusławski Богуславский РК, проживает в доме своем без платежа чиншу;
44. Blizniski Близинский РК, с расформированных польских войск бригады Днепровской хорунжий, питается своим капиталом;
797
45. Judycki Едицкий РК, бывшей Сант-Петербургскаго легиона казачей команды отставной ... при костеле органист;
46. Podgorski Подгорский РК, бавится заработком;
799
47. Креский Krewski РК
48. Kułakowski Киламонский? РК;
47-48 Служат в господском доме;
801 плохой скан
49. Mizerski Мизерский РК, служит в господском доме;
803  плохой скан
50. Ulatowski Улатовский РК, служит в господском доме;
51. Kakowski РК, Ekonoma Roteckiego Folwarku, на фольварку слижит за эконома;
805 
52. Dekonska Деконска питается заработками;
'''неоседлая шляхта''' 1. Berezowska Барезовска греко восточного исп., проживает в Иосифа Кундзерского Kędzierski, питается заработком;
2. Wrzeszniowski Вржешниовський РК, проживает у шляхтича Мирецкого Myrecki, питается заработком;
807
3. Szymanski Шиманский РК, проживает у Мирецкого Myrecki, питается мироподаянием;
4. Петр Тимофеев Kaminski Каминский РК, проживает у Залеского Żaleski, питается зароботком;
5. Stefanski Стефанский РК, проживает у Александра Домбровского Dąbrowski, питается зароботками;
6. Samborski Самборский РК, живет в земляние, питается заработком (ziemianka-землянка)
809
7. Satatewicz Сататевич РК, шурин Losianski Лосянский РК;
8. Krzystofanski Кршиштофанский РК;
7-8 проживают в земляние, питается заработком
811
9. Bystrycki Бистрицкий РК, проживает в Pohanskiego Паганского, питается заработками;
10. Lewicki Левитский РК, проживает в Дзедзицкого Dziedzicki, питается заработками;
11. Homzewicz Гомзевич РК, проживает в земляние Ziemiance, питается заработком
813
12. Marszycki Маршицкий РК, проживает в Доброковского Dobrakowski, питается заработком;
13. Rydnecki Рибнецкий РК;
14. Walinski Волинский РК;
13, 14 проживает в земляние Ziemiance, питается заработком;
815
15. Stalecki Сталятский (Апалетский?) РК;
16. Korytynski Коритинский РК;
15, 16 проживает в землянках Ziemiance, питается заработком;
817
17. Korczynski Корчинский РК, проживает у шляхтича Kruczkowski Кручковского, питается заработком;
18. Chmielowski Хмелиовский РК, проживает в жида Gdala Гдаля понайму, питается заработком;
19. Bielawski Белявский РК, проживает в землянке, питается заработком, сестра вдова Syman Шиманска?;
819
20. Grabowski Грабовский РК, проживает в землянке, питается заработком;
21. Puczkowski Пучковский РК, проживает в Казимира Marczewski Марчевского, питается заработком;
22. Wyniarski Виннарский РК, проживает у подданого Даниль Фулярского Danyla Fularskoho, питается заработками;
821
23. Leszczynski Лещинский РК, проживает у Трофима Бондаря Trochima Bednarka, питается заработками;
24. Wilczynski Вилчинский РК, проживает в Siedlarza Седляра, питается заработком;
25. Leszczynski Лещинский РК, проживает в Юзефа Ryby Риби, питается заработком;
823
26. Swirgowski Свиргоски РК, проживает в землянке, питается мироподаянием;
27. Марьяна Антонова дочь Dobrowska Дамбровска вдова РК, дочь Катерина Станиславова, проживает в Kuzminski Кузминского, питается
заработками;
28. Nedzielska Недельска РК, проживает в Юзефа Czewecznyka Чевечника, питается заработком;
825
29. Szymanska Шиманска РК;
30. Kabłowska Кабровска РК;
29, 30 проживает у шляхтича Borkowski Борковского, питается заработком;
31. Osykowska Асиковска РК;
32. Głowacka Гловацка РК;
31, 32 проживает по найму у жида Иося Абрумова, питается зароботком;
827
33. Matuszewicz Матушевич РК;
34. Maniwicz Маневич РК,
33, 34 проживает у Barbary Malinowski Варвары Маленовския, питается заработком;
35. Szalakowski Шаляковский РК, проживает у Swiczalnika Свечарника, питается заработком;
829
36. Aksutynski Аксетинска греко вост., проживает у Ивана Obłołica? Облолея?, промышляет дробным торгом;
37. Krytynski Крытинский РК, проживает у шляхтича Skibinski? Студзинского, с извозу живет;
38. Dobrzanski Добранский РК, проживает у Ивана Jurczenka Еръченка, питается заработком;
831
39. Muszynski Мушиньский греко.вост.исп., проживает в доме господина Rokoszewszki Роношевского, питается заработком, жена его Елисавета Szwaycerowa Шварцвойтерова дочь;
833
40. Sokołowski Соколовский РК
41. Bohdaszewska Багдашевска РК,
40, 41 проживает у шляхтича Konociczewski Консецевского, питается заработком;
42. Łoyko Лойко РК, проживает у Ивана Gladkiego Гладкого, питается заработком;
зять Kaczorowski Качуровский;
835
43. Лопушинский РК, проживает у шляхтича Порадовского, питается мироподаянием;
44. Гаршковский РК, проживает у шляхтича Мацевича, питается заработком;
45. Брожозовсий РК, проживает в Кузьмы Яремина, питается заработком;
46. Киселевский РК, служит в Мацея Леоневского;
47-82 отсутствует
836
83. Jwanski РК, проживает в Александрии в obowiązku pisarza;
84. Kazimierz Woyciechow syn РК, служит в доктора Holsztyna Гольштейна;
85. Niedzielski РК;
86. Malinowska РК;
85, 86 служит в того же Holsztyna Гольштейна;
837
87. Якуб Станиславов Dombrowski Домбровский РК;
88. Wyszniewski Вешневский РК;
89. Żelechowski Желеховский РК;
87-89 служит у доктора Adama Roka Адама Рока;
90. Szteyn Штейнь РК, служит в скарбе;
91. Szmolnicki Смуйлицький? РК;
92. Jzbicki Избыцкий РК;
91, 92 служит у Гаврила Штейна ловчего Gabryela Sztyny lowczego;
839
93. Wołoszewicz Волосевич РК, служит у Юзефа Новицкого Nowicki;
94. Wydynski Ваединский РК;
95. Zawacki Завацкой РК;
96. Kozłowski Козловский РК;
97. Zielinski Зилинский РК;
98. Skalski Скалский РК;
94-98 служат в скарбе графа Браницкого
841
99. Kotrebynski Котребинский РК;
100. Morawski Муравский РК;
101. Gonsowski Гонсовский РК;
99-101 служат в скарбе графа Браницкого;
843 плохой скан 
109. Horocki Гуецкий? РК;
103. Liszczynski Лещинский РК;
102, 103 служат в скарбе графа Браницкого;
845
104. Jzakowski Ижаковский РК;
105. Żaiączkowski Зоенчковский РК
106. Kozarowski Кожаровский РК;
104-106 служат в скарбе графа Браницкого;
847
107. Maiewski Маевский РК;
108. Kołodzynski Колодзинский РК;
109. Kiszkiewicz Тишкевич РК;
110. Syrunski Сирубский РК;
107-110 служат в скарбе графа Браницкого;
849
111. Cheńcinski Хейцинский РК;
112. Kowernicki Коверницкий РК;
113. Wonsalski Войсалский РК;
111-113 служат в скарбе графа Браницкого;
851
114. Jastrubowski Естребовский греко.вост.испов.;
115. Dubicki Дубицкий РК;
116. Korzewski Корчевский РК;
117. Kalinowski Калиновский РК;
114-117 служат в скарбовом доме графа Браницкого;
853
118. Maxymowicz Максимович РК;
119. Duwidowicz Давидович РК;
120. Zmiiiwski Жеевський? РК;
121. Harasymowicz Гарасимович РК;
118-121 служат в скарбе графа Браницкого;
855
122. Winnicka Виницка РК;
123. Werzycka Вержбицка РК;
124. Łobanowska Лобамовска РК;
125. Bartkowska Бартковский РК;
126. Malarski Малерский греко. вост.исп.;
122-126 питается мироподаянием;
857
127. Fidowski Фидоский РК;
123. Jagelski Ягельский РК;
129. Malewski Малський РК;
130. Wyszniewski Вишневский РК;
131. Barkiewicz Баркевич РК;
127-131 питается мироподаянием;
859
132. Żołtański Жолтанский РК, питается мироподаянием;
133. Odrechowski Одреховский РК, инспектор школы парафиальной;
134. Brazewski Бражевский РК, Słuzy u Xiądza Proboszcza служит у ксенза пастора;
135. Syrocha Сирока? РК, служить у того же пастора;
136. Kozarowski Козировский РК, служит у ксенза Чеховича;
861
137. Zielińska Зиленска РК, служит у ксендза Чеховича Czechwicz;
138. Ruselowicz Русекович РК, служит у ксендза Павловского Pawłowski;
139. Nowicki Навецкий РК, служит в скарбе графа Браницкого;
140. Stanisławski Станеславский РК, проживает у шляхтича Людвига Bliziński;
863
141. Hrawa Грава РК,
142. Miechniewicz Михневич РК,
143. Stanewski Сташеский РК
141-143 - служат у Людвига Blizninski Блезенского хорунжого;
144. Guyśki Гуйский РК, служит в скарбе за писаря;
865
145. Stysciwicz Стишевич РК, служит у Яна Guyski Гуйского;
146. Jezewski Єжевський РК, писарь в скарбе;
147. Ruzycki Рожицкий РК, в скарбе графа Браницкого писарем;
867
148. Chmurzynski Хмуржинский РК;
149. Komarnicki Комарнецкий РК;
150. Boharska *ска? РК;
148-150 служат у Винцентия Ружицького Ruzycki;
151. Sosenkowski Сосенковский РК, проживает при экономии Ротецкой (Роток);
869
152. Łysogorski Лисогурский РК, проживает в скарбовом доме в должности эконома;
153. Melendowski Молендоский РК;
154. Szablowski Саблиовский греко-вост.исп.;
153, 154 служат у Эразма Лисогурского Łysogorski;
155. Rusicki Рушецкий РК;
156. Bystrzycki Быстрицкий РК;
157. Sochacka Сохацка;
155-157 служат у Tomasza Mosfeta Томаша Мофета? садовника ogrodnika;
871
158. Bilski Белский РК, скарбовый ревизор;
159. Szatkowska Шадковский греко.униат.исп., служит у Николая Белского Bilski;
160. Jaworski Яворский РК, писарь магазинный;
161. Кароль Андреев сын Roynik РК, писарь фабричный;
873
162. Nowicki Новецкий из расформированных Польских войск Бригады Днепровской рядовой, 28лет. Проживает у Христины Кахена u Chrystyny Kalika питается мироподаянием;
163. Jwanowski Иваноский РК, служит у Иосифа Новецкого Nowicki за контрактом;
875
'''Пришельцы из соседних деревень оседлые живущие домами'''
1. Holsztyn Голштин з чехов РК;
2. Rok Рокь РК, при дворе графа Браницкого лекарем
Doktor skarbowy;
3. Koscinski Костенский РК, с Прусии, портной;
4. Firkowski Фирковски з беларусии, греко-восточного испов., служит при полиции;
877 '''пришельцы из соседних деревень неоседлые'''
1. Tomosy Mowet z Anglij Kalwin Калвен садовник в скарбе Браницкого ogrodnek skarbowy;
2. Strykałow Стрикалов греко.рос.испов. из России, при дворе графа Браницкого, штукатур при дворе графа Браницкого;
3. Piotrowski Петровский из венгров РК, служит у Венцентия Рожицкого Ruzycki;
4. Obchwan Обхман z Murawij з Муравии РК, служит у Данеля Коваля Kowala;
879
5. Hryzyk Хризик? с прусов, лютер., проживает в скарбничем доме Слесак? Sliesak;
6. Reyzocki Реизоцкий с пруссии, РК, седельник? проживает у шляхтички Дзиконски Dzikonski;
7. Koberski Коберский с кордону церского вышедшего z cesarskiego kordona, РК, кирпичный майстер проживает в скарбничем доме;
8. Opolski Ополский РК с кордону церского? z kordony cesarskiego, служит за челядника у Ивана Куберского Koberski;
881
9. Остроский з Литвы з Гродни, РК, служит работником у Яна Коберского Jana Koberski;
10. Орловский з Луцка РК, служит работником у того же Коберского, дочь Магдалена служит у Войцеха Pywnicz?;
11. Щепанский с Подгурца РК, служит работником у того же Коберского;
12. Mauwski? Миеский? РК, цирулик нанимает у еврея дом;
883
13. Suczewicz z Wenger Суцевич з венгров РК, проживает у Андрея Рознятовского Razniatowski, питается заработками;
14. Sznicer Шмицерь з чехов РК, проживает в скарбовом шинку;
15. Dolinger Доленгер РК, Księstwa Austriackiego Герцогство Австрии, проживает в доме Яниковского Janikowski полковника;
16. Kirsza z Prus Кирш з Прусии, Dolnego Śląska-Нижняя Силезия, служит в скарбе белоцерковском за пивовара.

'''887 Малое Половецкое'''
888 - 1. 2. Домбровский Dombrowski ГВ; 
890 - 3. Тишковский Tyszkowski ГВ;
892 - 4. Полавский Poplawski ГВ; 5. Жолтневич Żołtniewicz ГВ; 6. Орешковский Orzeszkowski РК;
'''894 - неоседлая шляхта:''' Карасовский Krasowski РК; Домашевский Domaszewski РК; Бидлевич Bydlewicz; Подгурский Podgorski; Можаровский Mozarowski ГВ;
896 - Гоголенский Hoholinski РК; Суленский Sulinski РК; Терлецкий Terlicki РК; Рашковский Raszkowski РК; Орешковский Orzeszkowski РК; Шелянговский Szelingowski РК; Нелепович Nielipowicz РК; Шмигельский Symigelski РК; Мартин Тимофеев сын Шимонов РК; Федор Васильев сын РК.

'''899 Великое Половецкое'''
900 - 1. Гродзицкий Grodzicki РК; Красенский Krasinski РК; Смоленский Smolinski;
902 - Смоленска Smolinska; 2. Кишаковский Kiszakowski РК; Поржицкий Porzycki; 3. Демидецкий Demidecki РК;
904 - 4. Чайковский Czaykowski РК; 5. Косенский Kosinski ГВ; 6. Пригоцка Przygocka РК;
'''906 неоседлая шляхта''' Меленовский Malinowski ГВ; Новецкой Nowicki РК; Лукомский Łukomski РК;
908 - Вроблевский Wroblowski РК; Гаевский Gaiewski РК; Соколовский Sokołowski РК; Варфоломей Станиславов Токарский РК; Стецкевич Steckiewicz РК; Пясковский Paszkowski РК; Мариянна Дмитрева дочь вдова ГВ; Бобровна Bobrowna; Цибульский Cybulski РК;

'''911 Мазепинцы'''
912 - 1. Андреевский Jędrzeiowski РК; 2. Масловский Masłowski ГВ;
914 - 3. Дембицкий Dębicki РК; 2. Духновска Duchnowska ГВ; племянник Стебельский Stebelski; 5. Красуцкой Krasucki ГВ; 
916 - 6. Домбицкий Dębicki РК; 7. 8. Демковский Demkowski ГВ;
'''918 неоседлая шляхта:''' Стоинский Stoiński РК; Жиленский Żielinski РК;
920 перечеркнута страница с переписью

'''922 Глушки'''
923 - 1. Вербаховский Werbachowski РК; зять Тарнавский Tarnawski;
925 - 2. Гурский Gurski РК; племянник Сенкевич Senkewycz;
'''неоседлая шляхта:''' 1. Горешковский Horyszkowski ГУ.

'''928 Саливонки'''
929 - 1. Липнецкий Lipnicki; 2. Соколнецкий Sokolnicki; '''неоседлая шляхта''': Мощинский Moszczyński.
931 - плохой скан 2.Ян Билецкий жолнер расформированных польских войск.

'''932 Ковалевка'''
933 - 1. Масляковский Maslakowski ГУ;
935 - 2. Масляковский Maslakowski ГУ; племянник Кияковский Kijakowski; '''Неоседлая шляхта''': Баровский Borowski ГУ.

'''938 Пивни''' 
1. Точинский Toczynski РК.

'''941 Трилесы'''
942 - 1. Подгурский Podgurski ГВ;
944 - племянники Делевич Dylewicz; 2. Прилуцкий Przyłucki РК; 3. Саненский Sajcińzki?.
946 - 4. Зеленский Zieliński; 5. Красуцкий Krasucki; 6. Бутёльский Butelski;
948 - 7. Талишевска Teliszeska; 8. Обремска з Магорских Obrębska z Mahorskich wdowa ГВ, Обремский Obrębski;
950 - '''неоседлая шляхта''' живущая без платежу чиншу. Римско Католического закона: 1. Мазур Mazur; 
952 - 2. Кринецкий Krynicki; Коханьский Kochański; 4. Рачиньский Raczyński; 5. Вербицкий Wirzbicki;
954 - Войцишевский Woyciszewski; 6. Разушевский Radziszewski; 7. Синорский Sikorski; 8. Думаньский Domański; 9. Дулевич Dylewicz; 10. Мазур
Mazyr; 11. Удала Udawa; находятся в годовой службе в шляхтича того села эконома Михайла Вербицкого Wierzbicki.
956 - зять Езерский Jezierski;
'''расформированной Днепровской конной бригады жолнеры проживающие в Трилисах''', римско католического закона
1. Биньковский Bieńkowski; 2. Петровский Piotrowski; 3. Войнаровский Woynarowski;
958 - 4. Невиядомсий Niewiadomski; 5. Березовский Berezowski; 6. Дачевский Daczewski?; 7. Ковальский Kowalski; 8. Гурский Gurski; 9.
Станькиевич Stankiewicz; 10. Ронелевский? R*elewski?.

'''973 Гребенки'''
974 - 1. Гербутовский Herbutowski; 2. Домбровский Dąbrowski
976 - Подгурский Podgorski; Батаденский Batodynski;
'''неоседлая шляхта:''' 1. Дембецкий Dembicki; 2. 3. Хмуржинский Chmurszynski; 4. Богуский Boguski РК; 5. Борецкой Borecki РК; 6. Велчкевич Wliekuwicz? РК;
978 - 7. Винницка Winnicka; 8. Возницкий Woznicki РК.

'''1066 посессор поручик Казаринов''' Kazarinow; племянник Червинский Czerwinski

'''1069 Краснолес'''
Ведомость о чиншевой шляхте и о протчих невходящих в оклад обитателях села Краснолес
1070 - Ведомость 1795 года дня Киевской губерний части на уезды неразделенной села Краснолес владелец оного арендовной Господин Порутчик Иосиф Григориев сын Казаринов Kazarinow  уполномоченный от него шляхтич Стефан Павлов сын Ягминович Jagminowicz который дал сию ведомость о жительствующих в упомянутом селе Краснолесах шляхте недвижимой собственности неимеющей имянуемых чиншових и протчих находящихся в окладе обитателях. 
Живущая на владельческих в упомянутом селе Краснолесах грунтах по условиям с помещиком чиншевая шляхта. А именно:
1. Дангевич Dangiewicz РК; 2. Заремба Zaremba РК; Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный чинш

1072 - 3. Заремба Zaręba РК; 4. Яворский Jaworski РК;
1074 - 5. Горчиньский Gorczynski РК; 6. Бережницка Berezecka? ГВ;
1076 - брат Малиновский; 7. 8. Бережницкий ГВ;
1078 - 9. Александра Иванова дочь Василиха вдова ГВ;
1080 - 10. Дембский Dembicki РК;
1082 - 11. Костецка Koszecka РК; 12. Козирский Kozyrski РК; 13. Костецкий Koszecki РК;
1086 неоседлая шляхта Римскокатолического закона: 1. Липский Lipski; 2. Стациевич Stackiewicz; 3. Подлеский Podleski; 4. Козловский Kozłowski; 5. Яроцкий Jarocki.
1088 - 6. Романовска Romanska; 7. Шумска Szumska; 8. Будзиневич Budzieniewicz; 9. Дембицкий Dembicki;
10. Товкач Towkacz; 11. Криницка Krynicka; 12. Больска Bolska; 13. Лозева Łozewa;
14. Коханьский Kochanski; 15. Доманьска Domanska; 16. Заремба Zaremba; 17. Коржениовский Korzeniowski.
1090 –  18. Ягминович Jagminowicz; 19. Коскевич? Kockiewicz; 20. Осмоленьский Osmolinski;
21. Клусак Kłusak; 22. Преис? Breus; 23. Краевский Krajewski; 24. Толь Toł;
1092 - 25. Юркиевич Jurkiewicz; 26. Здановский Zdanowski;
1094 Красна
1095 - 1. Кончинский Konczynski; жена Дубиковска Dubikowska;
2. Песляк Pieslak; брат Ковальский Kowlski; 3. Герковски Gierkowski;
1097 - 4. Ремишевский Remiszewski; Живущая без грунтов: 1. Манковски Markowski;
2. Чайковский Czaykowski; 3. Грзибовский Grzybowski; 4. Томаш Иванов;
1099 - 5. Сущевич Szuszczewicz; жена Дубиковска Dubikowska; 6. Яницкий Janicki.

'''1101 Семейство посессора''' бывших Польских войск подполковника и булавы Великой Коронной Адъютанта Иван Борковский Borkowski села Лосятын. племянник Доброжаньский Dobrzyński.

'''1104 Лосятын'''
1105 - 1. Ясенский Jasińśki РК; 
1107 неоседлая шляхта: 1. Янкевич Jnkiewicz РК, 2. Здановский Zdanowski РК, 3. Вознецкий Woznicki ГУ;
1110 '''живущая при дворе в услужении шляхта''' римско католического закона:
1. Лукомский Łukomski; 2. Казаркиевич Łazarkiewicz; 3. Усаковский Usakowski; 4. Обрембский Obrębski; 
5. Витковиньский Witwiński; 6. Шульц Szule; 7. Дидилевич Dydyliewicz; 8. Бочковска Boczkurowska; 9. Пикульска Pikulska.

'''1112 Чупиры'''
1113 - 1. Григорьевский Hryhorewski РК; жена Лысаковская Lysakowska;
1115 - 2. Дашковский Daszkowski РК; зять Палковский?;
3. Ермалинский Jermałynski ГВ; зять Писарский Pisarski; 4. Яков Михайлов РК;
1117 - 5. Старинский Starzynski ГВ; сродник их Клець Kłic;6. Еремский Jeremski РК; жена Лозовска Lozowska; Емстремская Jastrębska; 7. Калинский Kalinski РК;
1119 - 8. Билиевич Bylkuwicz ГВ; сродница Бавсуковска Bawsukowska; 9. Каминский Kaminski РК;
1121 – 10. Билкевич Bylkiewicz ГВ; 11. Вичиневский Wyczyniowski РК;12. Клешковский Kleszkowski РК;
1123 - 13. Загоровский Zahorowski ГВ; 14. Войцеховский Woyciehowski РК; сродник Соколовский Sokołowski; 15. Терпиловский Ternyłowski РК;
1125 - 16. Сазовский Sadowski РК; 17. Хадиковский Chodakowski ГВ; 18. Францишек Казимеров сын РК;
1127 - 19. Бартоломей Винцентов сын РК; 20. Антон Францишков сын РК;
1129 - 21. Здебский Zdebski РК; 22. Скрибковский Skribkowski РК; 23. Скребковский Skrybkowski;
1131 - Метушевский Metusiewski; 24. Полковский Połkowski РК; 25. Даниловская Danilewski РК;
1133 - 26. Даниловский Danłowski РК; 27. Сочинский Soczynski РК; 28. Билетский Biletski РК;
1135 - 30. Матушевич РК; 31. Пашкевич Paszkiewicz? ГВ; 32. Игнатовский Ihnatowski РК;
1137 - 33. Головатский Hołowatski РК; 34. Арелинский Arełynski РК; 35. Андреевский Andrzeiowski РК;
1139 - 36. Крубский Krubski ГВ; 37. Садовский Sadowski РК;
живущая на владельческой земле без платежа чиншу '''неоседлая шляхта''' РК закона:
1. Соколовский Sokołowski жительствует у Войцеховского Woyciechowskiego;
1141 - 2. Лясковский Laskowski; 3. Любский Lubski; 4. Четовская Czetowska;
5. Медведовский Medwedoski; 6. Избедский Izbecki;
1143 - 7. Голобовский Gołębiowski; 8. Ходоковский Chodakowski; 9. Скрибковский Skrzypkowski; 10. Сикорский Sikorski;
1145 11. Студинский Studzinski.

'''1147 посессор Калинский''' Kaleński; племянник Петровский Piotrowski.

'''1150 Ольшанка Малая'''
1151 - 1. Жуковский Żukowski; зять Роецкий Roecki; 2. Закаблуковский Zakabłukuwski;
1153 - 3. Квятковский Kwiatkowski;
1155 шляхта неоседлая: 1. Ковальский Kowalski; 2. Малицкий Malicki;
1157 Осицкий Osycki; Квятковска вдова Kwiatkowska; Закаблуковский Zakabłukuwski;
Жуковский Żukowski РК; Квятковский Kwiatkowski; Сосновский Sosnowski РК.
1159 - Бурлацкий Burłacki; Кшетковский Krzejkowski?; Лондский Łędzki; Сташкевич Staszkiewicz;
Теофилия Матвеева Sandakoska; Елеонора Иванова Wrobleska.

'''1161 посессор Яниковский''' Janiekowski деревня Троцкое; сестра Максимилианна Андреева дочь Земецка Ziomecka.

'''1164 Троцкое'''
1165 РК исповедания: 1. Соболевский Soboleski; швагир Соболевский Sobolewski;
1167 - 2. Седлецкий Sedlecki; 3. Щепановский Szepanowski; 4. Бобровский Bobrowski;
1169 - 5. Лозицкий Lozinskой;
'''шляхта служащая в доме владельческом''': 1. Мошковский Moskowski; 2. Богусирский Bohusarski;
3. Марциновский Marcinowski; 4. Яниковский Janikowski; 5. Дославский Dosławski;
1171 - 6. Левинский Łewinski; 7. Грацковский Hrackowski; 8. Дронковский Dronkowski;
9. Малицка Malicka; 10. Войцеховский Woyciechowski; 11. Ковалска Kowalska.

'''1173 посессор скарбник литовский Михаил Михайлов сын Романский''' Romanski.

'''1176 Яблоновка'''
1177 оседлая: 1. Чернявский Czerniawski; 2. Ивницкий Ilnicki;
1179 - 3. Гочинский Horcyzcki; 4. Шаиковенка вдова Izamkowąka; зять Булковский Bulkowski; 5. Ордынска *ordinska;
1181 - 6. Грибовецкий Hrybowiecki; 7. Толовенский Tolowinski; зять Якубовский Jakubowski; жена Козловска Kozłowska;
1183 - 8. Козилецкий Kozylecki; 9. Бочковский Boczkowski; 10. Навиковский Nawalkowski; 11. Венгерский? Wiengierski;
1185 вольно живущие здешней стороны уроженцы '''шляхта неоседлая:''' 1. ? Gulkiewicz; 2. Толеванский Tukowanski; 3. Мачуленский Moczalewski; 4. Марчевски Marczewski; 5. Centykowicz; 6. Шиба***? Szcjsarski;

'''1187 семейство посессора деревни Поправка Гетулевич''' Gietulewicz.

'''1190 Поправка.'''
находящиеся в услужении в селе Поправке в посессора Секунд Майора Anton Gietulewicz Гетулевича в оклад невходящих:
1191 из шляхты римского исповедания: Луба Luba; Чорненко Czarnecki;

'''1195 посессор села Черкас Киркор''' Kirkor, Галицка Halicka, Олифиревич Olefirewicz; Сабинский Sabiński

'''1198 Янковка или Лопатынщина''' поссессор Sosiński Сосенский

'''1201 Лопатинщина (Янковка)'''
1202 - 1. Ясиньский Jasiński; 2. Пелеховский Pielichowski; 3. Зеленьский Zieliński;
1204 - 4. Маевский Maiewski; 5. Арцемович Arcimoeicz; 6. Шапоцкий Szapocki;
1206 Шляхта неоседлая: 1.Соболевский; 2. Богданович; 3. Паенской; 4. Причелковска?; 5. Степанска.


'''1228 местечко Василев'''
1229 - 1. 2. Рачинский Raczyński; 3. Чайковский Czaykowski;
1231 - 4. Чайковский Czaykowski; 5. Неделский Niedzielski;

'''1233 Розалиевка'''
1234 - 1. Федоровский Fedorowski; 2. Словяновский Słowianowski;
1236 - 3. Славяновский Słowianowski; 4. Собецкий Sobecki; 5. Добрянский Dobrynski; 6. Зянковский? Zinkowski; 7. Янковский Jankowski;
1238 - 8. Домковский Domkowski; 9. Мазур Mazur.

'''1240 Перегоновка'''
1241 - околичная дворянка Станеславска Stanisławska; зять Заяченсковский Zaianczejkoy.

'''1243 Станиславка'''
1244 - 1. Семен Иванов Згурский Zgurski, жена Мария Дмитрева;
1246 - 2. Ян Иванов Залеский Zaleski; 3. Тимош Михайлов Добрянский? Dobrzanski; зять Рачинский Raczynski; 4. Добрянский Dobranski, zona Xenyia Guzieniewiczowa?; 5. Войцех Dunieiscz, zona Параскева Гузинович? Guzieniewiczowa; 6. Юзеф Станиславов Зелиньский Zielinski; племянник Константин Федоров Згурский; zona Jego Maryia Kaminska;
1248 - племянник его Петр Войцехов Головацкий Głowacki;  7. Андрей Яковлев Глинский Glinski; 8. Янишевский Janiszewski, теща Прездецка Prezdecka вдова;
Упражняются в собственном для себя земледелии платя владельцу за землю денежный оброк

'''1250 Деремезна''' 
'''Посессор''' Староста Вешковский Иосиф Иосифов Дунин Starosta Wiskowski Jozef Jozefow syn Dunin

'''1253 Деремезна'''
1254 - 1. Семашка Siemaszka; 2. Блещинский Błeszynski;

'''1256 Мотовиловка'''
1257 - 1. Янковска Jankowski РК; 2. Сиришевский S**szcski? РК;
1259 - 3. Томашевский Tomaszewski РК; 4. Олишевич Olszewicz РК; 5. Булынка Butynka РК; 6. Бурковский Burkowski РК.
1261 - '''служащие в господском дворе шляхта''', исповедания римского
1. Заторский Zatorski родом с ключа Уманского; 
2. Винцентий Касперов Тваровский? Twa***? холост, с воеводства Подляшского с земли Дрогинской Drohinski?;
3. Бржезенский Brzezinski родом с кордону цесирского с Мелца Mielca; 4. Ян Якубов Марчук Marczuk родом с под Варшавы;
5. Дубрович Dubrowicz с воеводства Полоцкого.

'''1263 Солтановка Большая'''
1264 - 1. Кострицька Kostrzycka.

'''1268 Антоновка (Рейментарщина)'''
1269 - 1. Крижановский Kryyanowski РК; 2. Завацкий Zawadzki РК;
1271 - 3. Шемет Szemet?; 4. Сосновский Sosnowski; 5. Добровольский Dobrowolski;
1273 - зять Balinski; 6. Креческий? Krzewski ; зять Томасевич Tomasiewicz; 7. Иваневич? Iwaniewicz; 8. Мончинский Mączynski;
1275 - 9. 10. Мончинский Mączynski; 11. Янковский Jankowski; зять его Станислав Иоаннов Рачинский Raczynski; зять его Станислав Андреев Борковский Borkowski;
1277 - 12. Бучинский Buczynski; брат Матвей Чехович; 13. Михаил Антонов Цонобко? Konobko; 14. Лучанский Łuzanski;
'''Неоседлая шляхта:''' 1. Павел Иосифов Менжинский Męzynski упражняется в хлебопашестве;
2. Иосиф Александров Вержховский Wierzchowski служит за економа;
1279 - 3. Лозенский Łozinski служит за коновала; 4. Черневский Czerniawski служит за кухаря;
5. Крупский Krupski заробком хлеба упражняется; 6. Старнавский Starnawski заробком хлеба;
7. Павловский? Pawłowski служить за лакея; 8. Корбут Korbut Расформована бригада Днепровская, заробком хлеба;
9. Антон Иосифов Гурский Gorzuski? служить за кучера; 10. Мариянна Антонова дочь служит за господин на дворе? Słuzy za gospodyni.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1795 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>nx0oftmidg0ote8tx1src11eudlmd56</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/93</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56945</id>
    <revision>
      <id>458645</id>
      <parentid>458012</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:08:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1735" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = 93. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту 
 | попередня = [[../92/]]
 | наступна = [[../94/]]
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-93. 1811. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-93. 1811. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту.pdf|150px]]
&lt;poem&gt;

Шляхетская
ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета '''при местечке Фастова Кадлубице'''

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''по местечке Фастове по ревизии 1795года'''
1. Кульчиский;
2. Червенский;
3. Роздоховский;
4. Шиманский;
племянник Стефан Мошинский вновь рожден;
2й Павел Игнатов Шиманский вышел в повет Липовецкий 1800 года;
5. Покорнецкий;
6. Мондзелевский;
7. Шуманский;
8. Монастырский;
9. Дрос;
10. Криишовський;
11. Еровский;
12. Лукашевич;
13. Голевский;
14. Лукашевич;
15. Чернецкий;
16. Монастырский;
17. Ястремский, Евтухевич.

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>1lasuo5sydmka9r2zynkbxsk78g6cny</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458646</id>
      <parentid>458645</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:09:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1733" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = 93. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту 
 | попередня = [[../92/]]
 | наступна = [[../94/]]
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-93. 1811. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-93. 1811. Шляхта містечка Фастов Васильківського повіту.pdf|150px]]
&lt;poem&gt;

Шляхетская
ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета '''при местечке Фастове Кадлубице'''

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в местечке Фастове по ревизии 1795года'''
1. Кульчиский;
2. Червенский;
3. Роздоховский;
4. Шиманский;
племянник Стефан Мошинский вновь рожден;
2й Павел Игнатов Шиманский вышел в повет Липовецкий 1800 года;
5. Покорнецкий;
6. Мондзелевский;
7. Шуманский;
8. Монастырский;
9. Дрос;
10. Криишовський;
11. Еровский;
12. Лукашевич;
13. Голевский;
14. Лукашевич;
15. Чернецкий;
16. Монастырский;
17. Ястремский, Евтухевич.

&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>8h3g9f2q0t38dgqxyhjowxo5cdb1lu1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/99</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56951</id>
    <revision>
      <id>458647</id>
      <parentid>456473</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:28:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2269" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Вільшанка на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-99. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Вільшанка на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-99. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Вільшанка на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

[[Велика Вільшанка|Вільшанка Барахтянська]]
&lt;poem&gt;

Шляхетская ведомость 
1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета 
о жительствующей на землях владения его сиятельства графа и кавалера Браницкого 
в селе Ольшанке Барахтянской  чиншевой шляхте мужеска пола 

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в селе Ольшанке Барахтянской по ревизии 1795го года:'''
1. Славинский поступили в воинскую службу;
2. Щиржецкий в неизвестной отлучке;


'''по дополнительной 1800 года росписи:'''
3. Драчиковский;
4. Козловский;
5. Добровольский экономом у графа Браницкого;
6. Луковский;
7. Блоцкий;
8. Подгурский;
9. Огинский;
10. Кушинский;
11. Ястрибинский;
12. Гацевский;
13. Компан;
14. Боровский;
15. Марковский перешел на жительство Киевского повета в село Ольшанку Германовскую;
16. Войцишевский;
17. Дульский.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>gxrq6lcr13fj687jpwwo8eazszsczsd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/100</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56952</id>
    <revision>
      <id>458837</id>
      <parentid>458008</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:46:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3169" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-100. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-100. 1811. Шляхта, що мешкає в деревні Червоній на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]

&lt;poem&gt;
село '''Червоне'''

Шляхецкая ведомость 1811 года сентября дня Киевской губернии Васильковского повета '''деревни Червоной'''

лета
по последней ревизии состояли 
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''1.''' Тадеуш Григоров '''Кончинский''' умер 1798 года
Тадеуша дети 
1й Ян умер 1801 года
2й Гилярий Тадеушов
Гиляров сын Войцех вновь рожденный
3й Ян Тадеушов 
'''2.''' Казимр Янов '''Песляк'''
Казимиров брат Александр '''Ковальский''' бежал 1798 года
'''3.''' Томаш Янов Герковский бежал 1797 года
'''4.''' Доминик Янов '''Ремишевский''' живет Киевского повета в селе Гребенях
Доминика сын Ян
неоседлые
'''5.''' Якоб Юзефов '''Маньковский''' написанный по ревизии 1795 Марковским
Якобовы дети
Стефан умер 1809 года
Войцех вновь рожденный

Роман, Францишек вновь рожденные
Якубов брат Григорий Юзефов '''Маньковский''' написанный по ревизии 1795 Марковским умер 1806 года
'''6.''' Томаш Стефанов Чайковский бежал 1806 года
Томашовы дети
Данило нанят в рекруты 1807 года
Ян бежал 1808 года
Войцех написан по ревизии Григорием
Николай умер 1799 года
'''7.''' Матеушь Янов '''Грибовский''' умер 1797 года
'''8.''' Томаш Янов '''Велькопольский''' бежал 1797 года
'''9.''' Марцин Казимиров '''Сущевич''' умер 1808 года
'''10.''' Миколай Петров '''Янецкий''' бежал 1796 года

общественный шляхецкий намесник Мацей Игнатов Шиманский
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1811 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>qp0epwvpqbnicr31am5sgtwtltgpi5m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/101</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56953</id>
    <revision>
      <id>458648</id>
      <parentid>456476</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:33:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3408" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Савинець на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-101. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Савинець на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-101. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Савинець на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
'''село Савинці'''

Шляхетская ведомость 1811 года октября дня Киевской губернии Васильковского повета села Савинец 
о состоящих в оной шляхетских мужского пола душах

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне на лицо с прибывшими и вновь рожденными

'''в селе Савинцах'''
1. Василь Яковлев '''Шиманский''',
Васильевы дети Василий, Семеон, Афанасий, Иоаникий вновь рожден;
2. Михаил Антонов '''Секлицкий''', Михайловы дети Ян, Гаврил;
3. Иосиф Казимиров '''Островский''', 
пасынки Иосифовы Ян '''Кальницкий''', Яна сын Григорий вновь рожден, Федор '''Кальницкий''', 
зять их Федор Антонов '''Незабитовский''', Федора сын Леон вновь рожден;
4. Фабиян Францишков '''Чернолуцкий''', Фабияна сын Ларион, Лариона дети Ян, Якуб вновь рожденные;
5. Михаил Андреев '''Вислоух''', Михаила дети Миколай, Юзеф, Григорий, Войцех;
6. Степан Васильев '''Кремповский''', Степана дети Петр, Андрей;
7. Андрей Васильев '''Кремповский''', Андреевы дети Иосиф, Савелий перешли на жительство в Подольскую губернию;
8. Иван Иосифов '''Казимирский''', Ивановы дети Антоний, Стефан, Каспер;
9. Иван Семенов '''Войцеховский''', Ивановы дети Григорий, Тихон вновь рожденные, Ивановы пасынки Мойсей, Каленик;
10. Тимофей Варфоломеев '''Глодовский''', Тимофея дети Евстафий, Ксаверий, Даниил;
Ян '''Красницкий''' перешел на жительстыо в село Прусы;
11. Самуил Васильев '''Перегуда''' написанный по ревизии 1795 года ошибочно Андреем, 
Самуила дети Яков, Василий, Василия сын Мина вновь рожден;
Мацей Ксаверев '''Осадский''' в неизвестной отлучке.
&lt;/poem&gt; 

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>02oqrj5j0qaldahftjegkz1x4o35n4s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/102</title>
    <ns>116</ns>
    <id>56954</id>
    <revision>
      <id>458796</id>
      <parentid>458063</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T08:29:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3549" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;
''Сторінка: 1''
'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Чупиры'''  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорьевский;
2. Дашковский;

''Сторінка: 3''
3. Ярмолинский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястржембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

''Сторінка: 4''
10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вачиневский;
12. Клещковский? Клацковский?;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский;

15. Терпиловский;
16. Садовский; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

''Сторінка: 5''
20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

''Сторінка: 6''
25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

''Сторінка: 7''
37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>hcedsfijtmkxtn80n5zd4pbq9tza1do</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458797</id>
      <parentid>458796</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T08:30:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3406" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;

'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Чупиры'''  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорьевский;
2. Дашковский;

3. Ярмолинский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястржембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вачиневский;
12. Клещковский? Клацковский?;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский;

15. Терпиловский;
16. Садовский; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>33n1cgw01c4qczammqz8iilb3lx6h81</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458798</id>
      <parentid>458797</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T08:40:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3381" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;

'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Чупиры'''  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорьевский;
2. Дашковский;

3. Ярмолинский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястржембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вачиневский;
12. Клещковский;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский;

15. Терпиловский;
16. Садовский; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>rlzs8pfeoeaclx2l434mdip3k4zx66v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458799</id>
      <parentid>458798</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T08:41:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3411" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;

'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Чупиры'''  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорьевский;
2. Дашковский;

3. Ярмолинский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястржембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вачиневский;
12. Клещковский Лукьян Николаев;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский;

15. Терпиловский;
16. Садовский; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>fzy1gm0r8wqgejbolv4bscw0af60kfw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458808</id>
      <parentid>458799</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T09:04:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3506" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;

'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Чупиры'''  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорьевский;
2. Дашковский, зять Андрей Палковский;

3. Ярмолинский, зять Шимон Пискорский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястржембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вачиневский;
12. Клещковский Лукьян Николаев;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский;

15. Терпиловский;
16. Садовский; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>h4602q8j67kogb4jg7z3za0e4qyzdem</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458810</id>
      <parentid>458808</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T09:06:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3504" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;

'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Чупиры'''  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

лета
по последней ревизии состояло
из того числа выбыло
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорьевский;
2. Дашковский, зять Андрей Палковский;

3. Ярмолинский, зять Шимон Пискорский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястрембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вачиневский;
12. Клещковский Лукьян Николаев;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский;

15. Терпиловский;
16. Садовский; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>omihs59cdurj3r9ds1e926fn431fojd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458811</id>
      <parentid>458810</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T09:09:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3504" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-102. 1811. Шляхта, що мешкає в селі Чупири на землях графа Браницького Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt;

'''село Чупира''' 

Шляхетская ведомость 1811го года октября 30 дня 
Киевской губернии Васильковского повета '''села Чупиры'''  
на помещичьей земле о жительствующей мужеска пола чиншевой шляхте

лета
по последней ревизии состояли
из того числа выбыли
ныне налицо с прибывшими и вновь рожденными

'''В селе Чупире по ревизии 1795 года:'''
1. Григорьевский;
2. Дашковский, зять Андрей Палковский;

3. Ярмолинский, зять Шимон Пискорский;
4. Мялковский;
5. Старимский; сродниких Александр Яковлев Клиоц;

6. Ястрембский;
7. Каминский;
8. Былькевич; сродники Бовсуновские;
9. Каминский;

10. Былькевич;
11. Вишневский ошибочно написан Вачиневский;
12. Клещковский Лукьян Николаев;
13. Загоровский;
14. Войцеховский; сродник его Ян Соколовский;

15. Терпиловский;
16. Садовский; сродник его Василий Самойлов Волковский;
17. Ходаковский;
18. Вольский; пасынок Игнатий Рудницкий;
19. Чудецкий;

20. Старжинский;
21. Издебский;

22. Скрипковский; шурин Олишевский;
23. Скрипковский; Василий Митушевский;
24. Палковский; зять его Андрей Павлов Ярмолинский;

25. 26. Даниловский;
27. Сичинский; зять Стефанов Константин Яковлев Ястремский;
28. Былецкий;
29. Гроза;
30. Матушевич;

31. Ивашкевич;
32. Игнатовский;
33. Головацкий;
34. Орельский;
35. Андриевский;
36. Крупский;

37. Садовский;
38. Соколовский;
39. Лясковский;
40. Виговский ошибочно написа Либским;
41. Чоповский;
42. Медведовский;
43. Издебский;
44. Голубовский;
45. Ходаковский;
46. Скрибковский;

47. Сикорский;
48. Студинский;
'''1800го года по дополнительной росписи:'''
49. Пискорский;
50. Рудницкий;
51. Янишевский;
52. Закревский;
53. Издебский; братья жены его Растовские.
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>1st1k4qkr4ijlg8feb4tk7jnuv53i1a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/311</title>
    <ns>116</ns>
    <id>59006</id>
    <revision>
      <id>458588</id>
      <parentid>417570</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T13:44:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4002" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|49||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|164||д. Фастовка
|-
|164||д.Чернаев
|-
|169||д. Коржовка
|-
|172||д. Щербаки
|-
|182||с. Пологи
|-
|190||слобода Соколовка
|-
|194||с. Винницкие Ставы
|-
|197||д. Глушки
|-
|200||д. Марьяновка
|-
|211||д. Марьяновка
|-
|214||с. Митниця
|-
|220||с. Гребинки
|-
|225||с. Саливонки
|-
|229||с. Лосятин
|-
|233||с. Городище
|-
|241||с. Пилипча
|-
|245||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|253||д. Пещаная
|-
|257||с. Винцентовка
|-
|263||с. Лещанивка
|-
|271||с. Барахты
|-
|277||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|282||д. Безпечна
|-
|315||с. Шамраевка
|-
|323||с. Дулицкое
|-
|331||с. Руда
|-
|337||с. Трушки
|-
|341||с. Матюши
|-
|347||с. Яблоновка
|-
|357||с. Узин
|-
|365||с. Лопатинщина
|-
|371||с. Рейментарщина
|-
|381||м. Рокитна
|-
|397||д. Юзефовка
|-
|402||д. Савинци
|-
|408||с. Снинява
|-
|416||с. Ольшаница
|-
|428||с. Оксентовка
|-
|431||с. Саварка
|-
|437||с. Прус
|-
|443||д. Чепелевка
|-
|451||с. Блощинцы
|-
|455||с. Чупира
|-
|467||с. Потиевка
|-
|487||с. Насташка
|-
|491||с. Напрасники
|-
|495||с. Краснолесы
|-
|509||с. Остров
|-
|513||д. Троицкое
|-
|517||с. Мазепинцы
|-
|525||с. Великополовецкое
|-
|532||с. Малополовецкое
|-
|538||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|543||с. Кадлубинцы
|-
|538||м. Фастов 
|-
|556||с. Катлубинцы Казенной
|-
|559||д. Волица
|-
|564||д. Дмитровка
|-
|572||с. Черногородка
|-
|583||с. Черногородка
|-
|580||с. Дорогинка
|-
|592||с. Червона
|-
|597||с. Снегуровка
|-
|601||с. Офирна
|-
|604||с. Пришивальня
|-
|617||с. Новая Слобода
|-
|622||с. Кащеевка
|-
|625||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>fzt282p7ciycqhcjme7lzlis4fiz3e8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458589</id>
      <parentid>458588</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T13:46:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4001" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|190||слобода Соколовка
|-
|194||с. Винницкие Ставы
|-
|197||д. Глушки
|-
|200||д. Марьяновка
|-
|211||д. Марьяновка
|-
|214||с. Митниця
|-
|220||с. Гребинки
|-
|225||с. Саливонки
|-
|229||с. Лосятин
|-
|233||с. Городище
|-
|241||с. Пилипча
|-
|245||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|253||д. Пещаная
|-
|257||с. Винцентовка
|-
|263||с. Лещанивка
|-
|271||с. Барахты
|-
|277||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|282||д. Безпечна
|-
|315||с. Шамраевка
|-
|323||с. Дулицкое
|-
|331||с. Руда
|-
|337||с. Трушки
|-
|341||с. Матюши
|-
|347||с. Яблоновка
|-
|357||с. Узин
|-
|365||с. Лопатинщина
|-
|371||с. Рейментарщина
|-
|381||м. Рокитна
|-
|397||д. Юзефовка
|-
|402||д. Савинци
|-
|408||с. Снинява
|-
|416||с. Ольшаница
|-
|428||с. Оксентовка
|-
|431||с. Саварка
|-
|437||с. Прус
|-
|443||д. Чепелевка
|-
|451||с. Блощинцы
|-
|455||с. Чупира
|-
|467||с. Потиевка
|-
|487||с. Насташка
|-
|491||с. Напрасники
|-
|495||с. Краснолесы
|-
|509||с. Остров
|-
|513||д. Троицкое
|-
|517||с. Мазепинцы
|-
|525||с. Великополовецкое
|-
|532||с. Малополовецкое
|-
|538||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|543||с. Кадлубинцы
|-
|538||м. Фастов 
|-
|556||с. Катлубинцы Казенной
|-
|559||д. Волица
|-
|564||д. Дмитровка
|-
|572||с. Черногородка
|-
|583||с. Черногородка
|-
|580||с. Дорогинка
|-
|592||с. Червона
|-
|597||с. Снегуровка
|-
|601||с. Офирна
|-
|604||с. Пришивальня
|-
|617||с. Новая Слобода
|-
|622||с. Кащеевка
|-
|625||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>2ygcjxvhvit7wpsqxv947qnuxhzqj36</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458590</id>
      <parentid>458589</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T13:49:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4002" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|229||с. Лосятин
|-
|233||с. Городище
|-
|241||с. Пилипча
|-
|245||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|253||д. Пещаная
|-
|257||с. Винцентовка
|-
|263||с. Лещанивка
|-
|271||с. Барахты
|-
|277||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|282||д. Безпечна
|-
|315||с. Шамраевка
|-
|323||с. Дулицкое
|-
|331||с. Руда
|-
|337||с. Трушки
|-
|341||с. Матюши
|-
|347||с. Яблоновка
|-
|357||с. Узин
|-
|365||с. Лопатинщина
|-
|371||с. Рейментарщина
|-
|381||м. Рокитна
|-
|397||д. Юзефовка
|-
|402||д. Савинци
|-
|408||с. Снинява
|-
|416||с. Ольшаница
|-
|428||с. Оксентовка
|-
|431||с. Саварка
|-
|437||с. Прус
|-
|443||д. Чепелевка
|-
|451||с. Блощинцы
|-
|455||с. Чупира
|-
|467||с. Потиевка
|-
|487||с. Насташка
|-
|491||с. Напрасники
|-
|495||с. Краснолесы
|-
|509||с. Остров
|-
|513||д. Троицкое
|-
|517||с. Мазепинцы
|-
|525||с. Великополовецкое
|-
|532||с. Малополовецкое
|-
|538||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|543||с. Кадлубинцы
|-
|538||м. Фастов 
|-
|556||с. Катлубинцы Казенной
|-
|559||д. Волица
|-
|564||д. Дмитровка
|-
|572||с. Черногородка
|-
|583||с. Черногородка
|-
|580||с. Дорогинка
|-
|592||с. Червона
|-
|597||с. Снегуровка
|-
|601||с. Офирна
|-
|604||с. Пришивальня
|-
|617||с. Новая Слобода
|-
|622||с. Кащеевка
|-
|625||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>sgkrnagd3w2t8zwchg69dg4rmb6jovs</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458593</id>
      <parentid>458590</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T13:53:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3998" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|315||с. Шамраевка
|-
|323||с. Дулицкое
|-
|331||с. Руда
|-
|337||с. Трушки
|-
|341||с. Матюши
|-
|347||с. Яблоновка
|-
|357||с. Узин
|-
|365||с. Лопатинщина
|-
|371||с. Рейментарщина
|-
|381||м. Рокитна
|-
|397||д. Юзефовка
|-
|402||д. Савинци
|-
|408||с. Снинява
|-
|416||с. Ольшаница
|-
|428||с. Оксентовка
|-
|431||с. Саварка
|-
|437||с. Прус
|-
|443||д. Чепелевка
|-
|451||с. Блощинцы
|-
|455||с. Чупира
|-
|467||с. Потиевка
|-
|487||с. Насташка
|-
|491||с. Напрасники
|-
|495||с. Краснолесы
|-
|509||с. Остров
|-
|513||д. Троицкое
|-
|517||с. Мазепинцы
|-
|525||с. Великополовецкое
|-
|532||с. Малополовецкое
|-
|538||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|543||с. Кадлубинцы
|-
|538||м. Фастов 
|-
|556||с. Катлубинцы Казенной
|-
|559||д. Волица
|-
|564||д. Дмитровка
|-
|572||с. Черногородка
|-
|583||с. Черногородка
|-
|580||с. Дорогинка
|-
|592||с. Червона
|-
|597||с. Снегуровка
|-
|601||с. Офирна
|-
|604||с. Пришивальня
|-
|617||с. Новая Слобода
|-
|622||с. Кащеевка
|-
|625||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>a2e6ryz2jo3k3sbljr74a2kzh29dd9v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458594</id>
      <parentid>458593</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T13:58:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4039" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|371||с. Рейментарщина
|-
|381||м. Рокитна
|-
|397||д. Юзефовка
|-
|402||д. Савинци
|-
|408||с. Снинява
|-
|416||с. Ольшаница
|-
|428||с. Оксентовка
|-
|431||с. Саварка
|-
|437||с. Прус
|-
|443||д. Чепелевка
|-
|451||с. Блощинцы
|-
|455||с. Чупира
|-
|467||с. Потиевка
|-
|487||с. Насташка
|-
|491||с. Напрасники
|-
|495||с. Краснолесы
|-
|509||с. Остров
|-
|513||д. Троицкое
|-
|517||с. Мазепинцы
|-
|525||с. Великополовецкое
|-
|532||с. Малополовецкое
|-
|538||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|543||с. Кадлубинцы
|-
|538||м. Фастов 
|-
|556||с. Катлубинцы Казенной
|-
|559||д. Волица
|-
|564||д. Дмитровка
|-
|572||с. Черногородка
|-
|583||с. Черногородка
|-
|580||с. Дорогинка
|-
|592||с. Червона
|-
|597||с. Снегуровка
|-
|601||с. Офирна
|-
|604||с. Пришивальня
|-
|617||с. Новая Слобода
|-
|622||с. Кащеевка
|-
|625||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>tlpcn2hh2xft9otck47dm797u7em36d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458596</id>
      <parentid>458594</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:01:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4082" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|443||д. Чепелевка
|-
|451||с. Блощинцы
|-
|455||с. Чупира
|-
|467||с. Потиевка
|-
|487||с. Насташка
|-
|491||с. Напрасники
|-
|495||с. Краснолесы
|-
|509||с. Остров
|-
|513||д. Троицкое
|-
|517||с. Мазепинцы
|-
|525||с. Великополовецкое
|-
|532||с. Малополовецкое
|-
|538||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|543||с. Кадлубинцы
|-
|538||м. Фастов 
|-
|556||с. Катлубинцы Казенной
|-
|559||д. Волица
|-
|564||д. Дмитровка
|-
|572||с. Черногородка
|-
|583||с. Черногородка
|-
|580||с. Дорогинка
|-
|592||с. Червона
|-
|597||с. Снегуровка
|-
|601||с. Офирна
|-
|604||с. Пришивальня
|-
|617||с. Новая Слобода
|-
|622||с. Кащеевка
|-
|625||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>eirp44swlpwxyezqnglemxetlggb8k2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458598</id>
      <parentid>458596</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:02:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4086" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|447||д. Чепелиевка 
|-
|455||с. Блощинцы 
|-
|459||с. Чупира
|-
|467||с. Потиевка
|-
|487||с. Насташка
|-
|491||с. Напрасники
|-
|495||с. Краснолесы
|-
|509||с. Остров
|-
|513||д. Троицкое
|-
|517||с. Мазепинцы
|-
|525||с. Великополовецкое
|-
|532||с. Малополовецкое
|-
|538||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|543||с. Кадлубинцы
|-
|538||м. Фастов 
|-
|556||с. Катлубинцы Казенной
|-
|559||д. Волица
|-
|564||д. Дмитровка
|-
|572||с. Черногородка
|-
|583||с. Черногородка
|-
|580||с. Дорогинка
|-
|592||с. Червона
|-
|597||с. Снегуровка
|-
|601||с. Офирна
|-
|604||с. Пришивальня
|-
|617||с. Новая Слобода
|-
|622||с. Кащеевка
|-
|625||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>ic89np9zs0fs3srl87amrzfuascyxpe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458602</id>
      <parentid>458598</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:09:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4108" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|447||д. Чепелиевка 
|-
|455||с. Блощинцы 
|-
|459||с. Чупира
|-
|471||с. Потиевка
|-
|491||с. Насташка
|-
|495||с. Напрасники (Безугляки) 
|-
|499||с. Краснолесы
|-
|513||с. Остров
|-
|517||д. Троицкое
|-
|521||с. Мазепинцы
|-
|529||с. Великополовецкое
|-
|536||с. Малополовецкое
|-
|542||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|547||с. Кадлубинцы
|-
|554||м. Фастов 
|-
|560||с. Катлубинцы Казенной
|-
|563||д. Волица
|-
|564||д. Дмитровка
|-
|572||с. Черногородка
|-
|583||с. Черногородка
|-
|580||с. Дорогинка
|-
|592||с. Червона
|-
|597||с. Снегуровка
|-
|601||с. Офирна
|-
|604||с. Пришивальня
|-
|617||с. Новая Слобода
|-
|622||с. Кащеевка
|-
|625||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>i8rns8l9vrhusdm3mm2jk8vjrktq0w5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458603</id>
      <parentid>458602</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:14:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4105" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|447||д. Чепелиевка 
|-
|455||с. Блощинцы 
|-
|459||с. Чупира
|-
|471||с. Потиевка
|-
|491||с. Насташка
|-
|495||с. Напрасники (Безугляки) 
|-
|499||с. Краснолесы
|-
|513||с. Остров
|-
|517||д. Троицкое
|-
|521||с. Мазепинцы
|-
|529||с. Великополовецкое
|-
|536||с. Малополовецкое
|-
|542||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|547||с. Кадлубица
|-
|554||м. Фастов 
|-
|560||с. Кадлубица ксензова
|-
|563||д. Волица
|-
|568||д. Дмитровка
|-
|576||с. Черногородка
|-
|587||с. Черногородка
|-
|590||с. Дорогинка
|-
|597||с. Червона
|-
|602||с. Снегуровка
|-
|606||с. Офирна
|-
|609||с. Пришивальня
|-
|622||с. Новая Слобода
|-
|627||с. Кощиевка 
|-
|631||с. Ярошовка
|-
|629||с. Бертинов
|-
|636||с. Веприк
|-
|641||с. Скригалевка
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|649||с. Ставки
|-
|654||с. Великая Снетинка
|-
|658||д. Фастовец
|-
|673||д. Фастовец
|-
|677||владение Футора Крыжановского
|-
|681||с. Мотовиловка
|-
|684||с. Телешовка
|-
|687||с. Шарки 
|-
|692||с. Ромашки
|-
|698||с. Шпандевка
|-
|703||с. Розалеевка
|-
|713||с. Розалеевка
|-
|716||м. Васильков
|-
|722||с. Красное
|-
|731||с. Деремезна
|-
|735||д. Станкелавка (?)
|-
|739||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>pz3y5nfsygjv3ctet7f7i15lusk5tlt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458605</id>
      <parentid>458603</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:31:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4123" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|447||д. Чепелиевка 
|-
|455||с. Блощинцы 
|-
|459||с. Чупира
|-
|471||с. Потиевка
|-
|491||с. Насташка
|-
|495||с. Напрасники (Безугляки) 
|-
|499||с. Краснолесы
|-
|513||с. Остров
|-
|517||д. Троицкое
|-
|521||с. Мазепинцы
|-
|529||с. Великополовецкое
|-
|536||с. Малополовецкое
|-
|542||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|547||с. Кадлубица
|-
|554||м. Фастов 
|-
|560||с. Кадлубица ксензова
|-
|563||д. Волица
|-
|568||д. Дмитровка
|-
|576||с. Черногородка
|-
|587||с. Черногородка
|-
|590||с. Дорогинка
|-
|597||с. Червона
|-
|602||с. Снигоровка
|-
|606||с. Офирна
|-
|609||с. Пришивальня
|-
|622||с. Новая Слобода
|-
|627||с. Кощиевка 
|-
|631||с. Ярошовка
|-
|634||с. Бертники 
|-
|641||с. Веприк
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|651||с. Скригалевка
|-
|654||с. Ставки
|-
|659||с. Великая Снетинка
|-
|663||д. Фастовец
|-
|678||д. Фастовец
|-
|682||хутор Крижановского 
|-
|686||с. Мотовиловка
|-
|689||с. Телешовка
|-
|692||с. Шарки 
|-
|697||с. Ромашки
|-
|703||с. Шпандевка
|-
|708||с. Розалиевка 
|-
|718||с. Розалиевка 
|-
|721||м. Василев 
|-
|727||д. Красна (Станиславка) 
|-
|736||с. Деремезна
|-
|740||д. Красна (Станиславка) 
|-
|744||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>j3blvb8nmhuxpyvesrjbjtt7gh4put1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458608</id>
      <parentid>458605</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:37:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4124" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерное
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|447||д. Чепелиевка 
|-
|455||с. Блощинцы 
|-
|459||с. Чупира
|-
|471||с. Потиевка
|-
|491||с. Насташка
|-
|495||с. Напрасники (Безугляки) 
|-
|499||с. Краснолесы
|-
|513||с. Остров
|-
|517||д. Троицкое
|-
|521||с. Мазепинцы
|-
|529||с. Великополовецкое
|-
|536||с. Малополовецкое
|-
|542||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|547||с. Кадлубица
|-
|554||м. Фастов 
|-
|560||с. Кадлубица ксензова
|-
|563||д. Волица
|-
|568||д. Дмитровка
|-
|576||с. Черногородка
|-
|587||с. Черногородка
|-
|590||с. Дорогинка
|-
|597||с. Червона
|-
|602||с. Снигоровка
|-
|606||с. Офирна
|-
|609||с. Пришивальня
|-
|622||с. Новая Слобода
|-
|627||с. Кощиевка 
|-
|631||с. Ярошовка
|-
|634||с. Бертники 
|-
|641||с. Веприк
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|651||с. Скригалевка
|-
|654||с. Ставки
|-
|659||с. Великая Снетинка
|-
|663||д. Фастовец
|-
|678||д. Фастовец
|-
|682||хутор Крижановского 
|-
|686||с. Мотовиловка
|-
|689||с. Телешовка
|-
|692||с. Шарки 
|-
|697||с. Ромашки
|-
|703||с. Спендовка 
|-
|708||с. Розалиевка 
|-
|718||с. Розалиевка 
|-
|721||м. Василев 
|-
|727||д. Красна (Станиславка) 
|-
|736||с. Деремезна
|-
|740||д. Красна (Станиславка) 
|-
|744||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>lxs4wkpax99renndwkaivx401mfyjrp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458609</id>
      <parentid>458608</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:38:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4122" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерна
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|249||с. Коженики
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|447||д. Чепелиевка 
|-
|455||с. Блощинцы 
|-
|459||с. Чупира
|-
|471||с. Потиевка
|-
|491||с. Насташка
|-
|495||с. Напрасники (Безугляки) 
|-
|499||с. Краснолесы
|-
|513||с. Остров
|-
|517||д. Троицкое
|-
|521||с. Мазепинцы
|-
|529||с. Великополовецкое
|-
|536||с. Малополовецкое
|-
|542||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|547||с. Кадлубица
|-
|554||м. Фастов 
|-
|560||с. Кадлубица ксензова
|-
|563||д. Волица
|-
|568||д. Дмитровка
|-
|576||с. Черногородка
|-
|587||с. Черногородка
|-
|590||с. Дорогинка
|-
|597||с. Червона
|-
|602||с. Снигоровка
|-
|606||с. Офирна
|-
|609||с. Пришивальня
|-
|622||с. Новая Слобода
|-
|627||с. Кощиевка 
|-
|631||с. Ярошовка
|-
|634||с. Бертники 
|-
|641||с. Веприк
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|651||с. Скригалевка
|-
|654||с. Ставки
|-
|659||с. Великая Снетинка
|-
|663||д. Фастовец
|-
|678||д. Фастовец
|-
|682||хутор Крижановского 
|-
|686||с. Мотовиловка
|-
|689||с. Телешовка
|-
|692||с. Шарки 
|-
|697||с. Ромашки
|-
|703||с. Спендовка 
|-
|708||с. Розалиевка 
|-
|718||с. Розалиевка 
|-
|721||м. Василев 
|-
|727||д. Красна (Станиславка) 
|-
|736||с. Деремезна
|-
|740||д. Красна (Станиславка) 
|-
|744||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>igj9mg3vxv5228s37489stnft0rah2y</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458611</id>
      <parentid>458609</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:41:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4121" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерна
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|252||с. Кожанка 
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|447||д. Чепелиевка 
|-
|455||с. Блощинцы 
|-
|459||с. Чупира
|-
|471||с. Потиевка
|-
|491||с. Насташка
|-
|495||с. Напрасники (Безугляки) 
|-
|499||с. Краснолесы
|-
|513||с. Остров
|-
|517||д. Троицкое
|-
|521||с. Мазепинцы
|-
|529||с. Великополовецкое
|-
|536||с. Малополовецкое
|-
|542||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|547||с. Кадлубица
|-
|554||м. Фастов 
|-
|560||с. Кадлубица ксензова
|-
|563||д. Волица
|-
|568||д. Дмитровка
|-
|576||с. Черногородка
|-
|587||с. Черногородка
|-
|590||с. Дорогинка
|-
|597||с. Червона
|-
|602||с. Снигоровка
|-
|606||с. Офирна
|-
|609||с. Пришивальня
|-
|622||с. Новая Слобода
|-
|627||с. Кощиевка 
|-
|631||с. Ярошовка
|-
|634||с. Бертники 
|-
|641||с. Веприк
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|651||с. Скригалевка
|-
|654||с. Ставки
|-
|659||с. Великая Снетинка
|-
|663||д. Фастовец
|-
|678||д. Фастовец
|-
|682||хутор Крижановского 
|-
|686||с. Мотовиловка
|-
|689||с. Телешовка
|-
|692||с. Шарки 
|-
|697||с. Ромашки
|-
|703||с. Спендовка 
|-
|708||с. Розалиевка 
|-
|718||с. Розалиевка 
|-
|721||м. Василев 
|-
|727||д. Красна (Станиславка) 
|-
|736||с. Деремезна
|-
|740||д. Красна (Станиславка) 
|-
|744||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>auudd9baxqnr187hpacp71vy9adt7ik</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458613</id>
      <parentid>458611</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:44:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4138" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1816
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-311. 1816. Ревізькі казки шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]

{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
|4||г. Васильков 
|-
|15||м. Белая Церковь
|-
|42||с. Трилесы
|-
|51||с. Трилесы
|-
|54||с. Пивни
|-
|57||с. Устимовка
|-
|61||с. Ковалевка
|-
|65||с. Паляничинцы 
|-
|68||с. Королевка
|-
|71||с. Яхны
|-
|76||д. Новоянов
|-
|79||д. Саловка 
|-
|90||с. Езерна
|-
|155||с. Малая Ольшанка
|-
|161||д. Фастовка
|-
|166||д.Черкас 
|-
|171||д. Коржовка
|-
|174||д. Щербаки
|-
|184||с. Пологи
|-
|192||слобода Соколовка
|-
|196||с. Винницкие Ставы
|-
|199||д. Глушки
|-
|202||д. Марьяновка
|-
|214||с. Марьяновка
|-
|217||с. Митниця
|-
|223||с. Гребенки 
|-
|228||с. Саливонки
|-
|232||с. Лосятин
|-
|236||с. Городище
|-
|244||с. Пилипча
|-
|248||с. Чмировка
|-
|252||с. Кожанка 
|-
|256||д. Пищана 
|-
|260||с. Винцентовка
|-
|266||с. Лещинка 
|-
|274||с. Барахты
|-
|279||с. Ольшанка Барахтянская
|-
|285||д. Безпечна
|-
|318||с. Шамраевка
|-
|326||с. Дулицкое
|-
|334||с. Руда
|-
|340||с. Трушки
|-
|344||с. Матюши
|-
|350||с. Яблоновка
|-
|360||с. Узин (Темберщина)
|-
|368||с. Лопатинщина (Янковка) 
|-
|374||с. Рейментарщина (Антоновка) 
|-
|384||м. Рокитно
|-
|400||д. Юзефовка
|-
|405||д. Савинцы 
|-
|411||с. Синява 
|-
|419||с. Ольшаница
|-
|431||с. Оксентовка (Лубянка) 
|-
|435||с. Саварка
|-
|441||с. Прусы 
|-
|447||д. Чепелиевка 
|-
|455||с. Блощинцы 
|-
|459||с. Чупира
|-
|471||с. Потиевка
|-
|491||с. Насташка
|-
|495||с. Напрасники (Безугляки) 
|-
|499||с. Краснолесы
|-
|513||с. Остров
|-
|517||д. Троцкое (Троицкое)
|-
|521||с. Мазепинцы
|-
|529||с. Великополовецкое
|-
|536||с. Малополовецкое
|-
|542||м. Фастов предместье Нагорной
|-
|547||с. Кадлубица
|-
|554||м. Фастов 
|-
|560||с. Кадлубица ксензова
|-
|563||д. Волица
|-
|568||д. Дмитровка
|-
|576||с. Черногородка
|-
|587||с. Черногородка
|-
|590||с. Дорогинка
|-
|597||с. Червона
|-
|602||с. Снигоровка
|-
|606||с. Офирна
|-
|609||с. Пришивальня
|-
|622||с. Новая Слобода
|-
|627||с. Кощиевка 
|-
|631||с. Ярошовка
|-
|634||с. Бертники 
|-
|641||с. Веприк
|-
|646||с. Скригалевка
|-
|651||с. Скригалевка
|-
|654||с. Ставки
|-
|659||с. Великая Снетинка
|-
|663||д. Фастовец
|-
|678||д. Фастовец
|-
|682||хутор Крижановского 
|-
|686||с. Мотовиловка
|-
|689||с. Телешовка
|-
|692||с. Шарки 
|-
|697||с. Ромашки
|-
|703||с. Спендовка 
|-
|708||с. Розалиевка 
|-
|718||с. Розалиевка 
|-
|721||м. Василев 
|-
|727||д. Красна (Станиславка) 
|-
|736||с. Деремезна
|-
|740||д. Красна (Станиславка) 
|-
|744||с. Шкаровка
|}

[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1816 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>pqo2efuj1ra446i1ro1wg4tg3iwi86u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Володимир Щербаківський. Українське мистецтво. Деревляне будівництво і різьба на дереві. 1913.pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>71248</id>
    <revision>
      <id>458694</id>
      <parentid>206794</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T18:49:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="315" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Українське мистецтво. Деревляне будівництво і різьба на дереві]]
|Subtitle=
|Language=uk
|Volume=
|Author=[[Автор:Вадим Щербаківський|В. Щербаківський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=Львів
|Year=1913
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=5
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 1to4=- 5=1 5to24=highroman 9=Img 10=- 11=5 21=17 25=Img 26=- 27=1 89to94=- /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>aap5takcsgdg3zqvb325ea9yrhwqj6s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>109641</id>
    <revision>
      <id>458581</id>
      <parentid>208306</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T12:22:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2904" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Микола Білінський. Вінницький Замок. №3. Схематичний план місцевости, де були вінницькі замки.jpg|400px|безрамки|центр]]
{{c|{{smaller|Мал. 1. — Схематичний план місцевости, де були вінницькі замки.}}}}

Отже ми повинні припустити, що Коріятовичі збудували у Вінниці замок конечне на горі. У люстрації Вінницького замка ясно визначають місцем, де стояв Замок, гору поблизу від Бога. Що правда, ці люстрації складено 1545 та 1552 р., але це не може стверджувати, що Коріятовичі збудували замок не в тім місті, де показують люстрації 16. ст.

Не можна погодитись із тим, щоб Коріятовичі крім замка на горі збудували ще якийсь замок на острові. Будування замків було все ж таки коштовним і зразу витрачати кошти на будування двох замків в одному місті було б марнотратством.

Потім люстрації 1545 та 1552 року нічогісінько не говорять про якісь укріплення на острові при Богові. Нічого не згадує про такі укріплення й Ґваніні, що описував Вінницький замок в 1581 році. Він каже: „Вінниця місто деревляне в купі з замком оточене валом коло річки Бога лежить“; в ориґіналі латиною так: „Vinnicza civitas lignea una cum arce vallo circumsepta, ad Bog fluvium sita“&lt;ref&gt;„Sarmatiae Europeae Descriptio“ Al. Guagnini стор. 41. Spirae, 1581 an.&lt;/ref&gt;.

Свідоцтво Ґваніні стверджує той погляд, що замок був не на острові, а там, де було розташовано саме місто (civitas), себ-то на горі. Вище було згадано, що певні відомості про Вінницький замок з'являються на початку 16 ст. До них ми тепер і переходимо.

Такі відомості є в описах Вінницького замку офіційних ревізорів. З наказу Сиґізмунда-Авґуста, короля польського й одночасно Литовського князя, на Волинь було виряжено комісію для ревізії замків&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3hf0sbnkw7t0az6it1g5ppogmouaa8k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>109649</id>
    <revision>
      <id>458582</id>
      <parentid>208321</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T12:22:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3294" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;майна й самого населення, коли нападали Татари: кожне село мало свою окрему городню. Крім того було 20 льохів для міщан і зем'ян, як зауважено в описі „на захование“. Не відомо чи в льохах ховали тільки продукти, чи можна було тут ховатися й людям. Замок був оточений ровом, через який в'їздили до замку тільки зводним мостом. В самому замку були: церква на честь Покрови, дві світлиці, грідня у вежах, чотири зем'янські кліті, кухня й пивниця — це все безпосередньо на землі. За стінами замка були стайня, кухня і як подано в описі „ізба чорная“. Весь замок був оточений частоколом (острогом) з двома ворітьми, одні на горі, за описом від „Браслава“ значить на південь, другі внизу від мосту. Мостів було 2: один на Богові, другий на річці Вінниці. Коло того й другого були млини&lt;ref&gt;Архивъ Юго-Западн. Россіи ч. VII, Т. I, стор. 598.&lt;/ref&gt;.

Щоб краще уявити собі вигляд Вінницького замка та топоґрафію його околиць, на наше прохання художник С. Сваричевський після детального вивчення місцевости ласкаво виготував схемат. плян околиць та спробу реконструкції Він. Замка, як він виглядав за описом з 1552. р. Одна з цих реконструкцій подає вигляд Замка зі Старого Міста, а друга — з Нової Вінниці.

[[Файл:Микола Білінський. Вінницький Замок. №5. Гаданий вигляд Він. Замка зі Старого Міста.jpg|400px|безрамки|центр]]
{{c|{{smaller|Мал. 2 — Гаданий вигляд Він. Замка зі Старого Міста.}}}}

Із цього опису видно, що у Вінницькому замку нічогісінько не було збудовано з каменю або цегли — всюди було тільки одно дерево. Цим пояснюється таке часте руйнування замка, що він його зазнавав під впливом стихій — атмосферної води і вітрів: стіни його скоро згнивають і вимагають безупинного ремонту, про що свідчать люстрації 1545 та 1552 р. Ось що пише ревізор в описі з 1545 р.: „немам чого хвалити, весь опал и сгнил и обмазанье все опадало. Ктому… і вель-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4lojcme03wcza263iljknufdoouku1o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>131298</id>
    <revision>
      <id>458583</id>
      <parentid>253479</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T12:23:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3937" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;було не менш як 10 фунтів, себ-то всього пороху було коло 5 пудів. Схований цей порох був за описом в „избі чорнѣй“ в стіні Замковій, а над тою „избою“ світлиця, в якій жив ротмістр і яку він опалював. Ревізор цілком слушно каже: „хованье там порохов не безопасно от огня“. І справді, мимохіть хочеться спитати , не вже-ж не можна було збудувати приміщення спеціяльно для ховання пороху і на віддалені від житлових помешкань. І дивуєшся тому ротмістрові, як він міг спокійно спати, маючи під собою такі значні запаси пороху. Нарешті ревізія 1545 р. визначила, що стіни в Замку погнили, опали, всюди були діри і як каже ревізор „не тілько людей не можна було заховати, но і бидла не можна було заперети“&lt;ref&gt;Молчановскій. Очеркъ извѣстій о Подольской землѣ стор. 298. [https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/2094/edition/3563 Źródła dziejowe {{errata|Alekc.|Aleks.}} Jabłonowskiego т. VI, стор. 111]&lt;/ref&gt;. Правда, в ревізію 1552 р. цих останніх хиб не було, — значить був зроблений відповідний ремонт. Треба тут сказати, що і в инших українських замках, згідно з описами їх, було також чимало дефектів.

[[Файл:Микола Білінський. Вінницький Замок. №6. Гаданий вигляд Він. Замка з Нової Вінниці.jpg|400px|безрамки|центр]]
{{c|{{smaller|Мал. 3 — Гаданий вигляд Він. Замка з Нової Вінниці.}}}}

Такий вигляд і устрій мав Вінницький Замок у другій половині 16. стол. В останній чверті 16. століття над Замком стряслася катастрофа: він згорів до щенту й більш його в цім місті не відновляли. Спалили Замок Татари при нападі на Вінницю 1580 р.&lt;ref&gt;Арх. Юго-Зап. Россіи Ч. VII т. I стор. 65. [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XIII/552 Słownik Geograficzny т. 13 стор. 552.]&lt;/ref&gt;.

Отже часи від заснування Замку Коріятовичами в кінці 14. стол. до пожежі цього Замку в останній чверті 16. стол. можна вважати за перший період в історії Вінницького Замку. При ретроспективному погляді на історію Замка в цей перший період слід перш за все поставити питання, чи мав Замок по збудуванню його Коріятовичами таку саме будову й вигляд, як це подають люстрації 1545 і 1552 р.р. На це питання можна дати тільки позитивну відповідь. Проф. Грушевський, підводячи підсумок нарисам українських Замків, қаже: „Фортифікаційний тип, способи будови й охорони сих українських Замків XVI віку тхнуть старою традицією&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n2mgp2e0h3tx9touhet853jyadgdqib</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Микола Білінський</title>
    <ns>102</ns>
    <id>131304</id>
    <revision>
      <id>458578</id>
      <parentid>253496</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T12:19:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="193" xml:space="preserve">{{автор}}

== Твори ==
* [[Вінницький Замок]]. {{fine|Вінниця, 1926}}

{{PD-auto}}
{{Authority control}}
[[Категорія:Українські автори]]</text>
      <sha1>mjawda9ah4dihyt8pna2x1699iw8vlg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/176</title>
    <ns>250</ns>
    <id>131610</id>
    <revision>
      <id>458698</id>
      <parentid>254132</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T18:55:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4785" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;переїхати до Відня і, отже, остаточно перейти на становище екзильного уряду. Укладений у квітні 1920 двосторонній договір між урядом Польщі й Директорією УНР, за яким визнавалося польське управління територією ЗУНР, ще більше віддалив перспективу відновлення української державності в Галичині.

Подальші заходи еміграційного уряду та його дипломатичної місії у Парижі уможливили перенести галицьку справу на обговорення новоствореної міжнародної організації — Ліги Націй. У лютому 1921 рада Ліги задекларувала, що Галичина «лежить поза кордонами Польщі», яка не наділена мандатом для встановлення там своєї адміністрації і є лише «фактичним окупантом Галичини». Відтак питання Галичини було передано на розгляд конференції послів великих держав, позиція яких зумовлювалася прагненням перетворити Польщу на форпост у протистоянні Заходу радянській Росії. Разом з тим звертання ЗУНР до міжнародної громадськості викликали підтримку українських вимог на конгресі прихильників Ліги Націй у Празі та конгресі миру в Лондоні (липень 1922). Проте вирішальну роль у долі ЗУНР відіграли головні західні держави: 14 березня 1923 конференція послів прийняла рішення про прилучення до польської держави Галичини з наданням її населенню автономії. Наступного дня екзильний уряд ЗУНР виступив із протестом, який направив конференції послів, а також державам світу. Водночас він офіційно заявив про припинення своєї діяльності. Відтоді закрилися всі представництва ЗУНР в інших країнах.

Літ.: Лозинський М. [[Галичина в рр. 1918–1920]]. — Відень, 1922; Крезуб А. Нарис історії польсько-української війни 1918–1919. — Львів, 1933; Borschak E. L'Ukraine à la conférence de la paix. — Paris, 1938; Стахів М. Західна Україна: Нарис історії державного будівництва та збройної і дипломатичної оборони в 1919–1923. — Скрентон, 1958–1961, т. 1–6; Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів, 1995; Макарчук С. А. Українська республіка галичан: Нариси про ЗУНР. — Львів, 1997; Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. — Львів, 1998; Західно-Українська Народна Республіка: документи і матеріали. — Івано-Франківськ, 2001, т. 1–2; Західноукраїнська Народна республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті. — Львів, 2009.

{{right|''М. М. Варварцев.''}}&lt;section end=&quot;105&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;106&quot;/&gt;'''ЗБАРАЗЬКА ОБЛОГА 1649''' — облога польської армії у Збаражі (нині місто Тернопільської обл.) козацьким військом на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким за участю загонів кримського хана Іслам-Гірея III. У «[[Літопис Самовидця|Літописі Самовидця]]» (XVII ст.) характеризується як «война збаражская року 1649», розпочата після наступальних дій козаків під Старокостянтиновом й Меджибожем і втечі поляків до Збаража під захист зведеної тут&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gvpnw3x4xhgzur6jb6gh7j0jq4xyy21</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Ad fontes/Історія</title>
    <ns>4</ns>
    <id>166899</id>
    <revision>
      <id>458716</id>
      <parentid>456974</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:31:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Основний простір */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5612" xml:space="preserve">{{Ad fontes}}
__NOTOC__
== 2022 рік ==
* '''24 січня''': Вікіджерела налічують '''600''' вичитаних (''173'') та перевірених (''427'') окремих видань творів та документів.

== 2021 рік ==
* '''30 жовтня''': у Вікіджерелах розпочато трьоденний марафон вичитування творів [[Автор:Дніпрова Чайка|Дніпрової Чайки]].

* '''18 жовтня''': вперше у Вікіджерелах розпочато [[Вікіджерела:Двотижневик/Йогансенівський|Двотижневик]] спільного вичитування творів. Захід присвячений пам'яті українського письменника [[Автор:Майк Йогансен|Майка Йогансена]].

* '''24 вересня''': Вікіджерела подолали відмітку '''500''' вичитаних (''151'') та перевірених (''350'') окремих видань творів та документів.

* '''3 вересня''': впродовж конкурсу «[[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2021|Книжкова шафа-2021]]», що тривав 4 місяці з 1 травня до 31 серпня, було вичитано й одночасно перевірено в просторі ''Сторінка:'' '''5764''' сторінки. Це більше ніж десята частина (12%) всієї кількості сторінок (''46 403'') простору ''Сторінка:'', що були лише вичитані або вичитані та перевірені за весь час існування україномовних Вікіджерел, та майже чверть (більше 24%) усіх перевірених сторінок (''23 924'').

* '''12 серпня''': вперше у просторі ''Сторінка:'' загальна кількість перевірених сторінок ('''22 342''') перевищила кількість лише вичитаних ('''22 296'''). ([https://web.archive.org/web/20210813202127/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів])

* '''29 липня''': Вікіджерела містять '''300''' перевірених окремих видань творів та документів.

* '''26 березня''': у Вікіджерелах ініційовано створення спільноти '''''Ad fontes'''''.

== ProofreadPage статистика ==
=== Основний простір ===
* Сторінки Основного простору, уміст яких створений шляхом трансклюзії вмісту сторінок простору ''Сторінка:'', (мають скани)
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin-left:2em&quot;
|-
!Дата!!Кількість!!%%!!Місце!!
|-
|colspan=5|'''''2022 рік'''''
|-
|''9 серпня''||'''14 000'''||28,54||8||
|-
|''10 травня''||'''13 000'''||27,03||8||[https://web.archive.org/web/20220510151923/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|colspan=5|'''''2021 рік'''''
|-
|''27 листопада''||'''12 000'''||25,42||8||[https://web.archive.org/web/20211128165451/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''13 вересня''||'''11 000'''||23,81||9||[https://web.archive.org/web/20210914184029/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''17 травня''||9837||21,80||9||[https://web.archive.org/web/20210517181113/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''25 лютого''||8710||19,76||10||[https://web.archive.org/web/20210225184646/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|}

=== Простір Сторінка: ===
* Вичитані та перевірені сторінки простору ''Сторінка:''
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin-left:2em&quot;
|-
!Дата!!style=&quot;background-color: #ffe867;&quot;|Вичитані!!style=&quot;background-color: #90ff90;&quot;|Перевірені!!style=&quot;background-color: #90ff90;&quot;|Місце!!Разом!!Місце!!
|-
|colspan=7|'''''2022 рік'''''
|-
|''31 липня''||27 388||'''35 000'''||10||62 388||13||[https://web.archive.org/web/20220731232031/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''5 червня''||26 778||33 222|| ||'''60 000'''||13||[https://web.archive.org/web/20220606225547/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''25 січня''||25 860||'''30 000'''||10||55 860||13||[https://web.archive.org/web/20220126133622/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|colspan=7|'''''2021 рік'''''
|-
|''28 грудня''||25 610||29 390|| ||'''55 000'''||12||[https://web.archive.org/web/20211230001325/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''11 грудня''||25 428||'''29 000'''||10||54 428|| ||[https://web.archive.org/web/20211213001733/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''18 жовтня''|| || || ||'''50 000'''||13||[https://web.archive.org/web/20211019004317/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''26 вересня''||23 215||'''25 000'''||12||48 215|| ||[https://web.archive.org/web/20210926174501/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''19 серпня''|| || || ||'''45 000'''||13||
|-
|''22 липня''|| ||'''20 000'''||11|| ||||
|}</text>
      <sha1>qxhi9bnzkh4bc0f7xj86czkfpx29viq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458819</id>
      <parentid>458716</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T09:45:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Основний простір */</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5712" xml:space="preserve">{{Ad fontes}}
__NOTOC__
== 2022 рік ==
* '''24 січня''': Вікіджерела налічують '''600''' вичитаних (''173'') та перевірених (''427'') окремих видань творів та документів.

== 2021 рік ==
* '''30 жовтня''': у Вікіджерелах розпочато трьоденний марафон вичитування творів [[Автор:Дніпрова Чайка|Дніпрової Чайки]].

* '''18 жовтня''': вперше у Вікіджерелах розпочато [[Вікіджерела:Двотижневик/Йогансенівський|Двотижневик]] спільного вичитування творів. Захід присвячений пам'яті українського письменника [[Автор:Майк Йогансен|Майка Йогансена]].

* '''24 вересня''': Вікіджерела подолали відмітку '''500''' вичитаних (''151'') та перевірених (''350'') окремих видань творів та документів.

* '''3 вересня''': впродовж конкурсу «[[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2021|Книжкова шафа-2021]]», що тривав 4 місяці з 1 травня до 31 серпня, було вичитано й одночасно перевірено в просторі ''Сторінка:'' '''5764''' сторінки. Це більше ніж десята частина (12%) всієї кількості сторінок (''46 403'') простору ''Сторінка:'', що були лише вичитані або вичитані та перевірені за весь час існування україномовних Вікіджерел, та майже чверть (більше 24%) усіх перевірених сторінок (''23 924'').

* '''12 серпня''': вперше у просторі ''Сторінка:'' загальна кількість перевірених сторінок ('''22 342''') перевищила кількість лише вичитаних ('''22 296'''). ([https://web.archive.org/web/20210813202127/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів])

* '''29 липня''': Вікіджерела містять '''300''' перевірених окремих видань творів та документів.

* '''26 березня''': у Вікіджерелах ініційовано створення спільноти '''''Ad fontes'''''.

== ProofreadPage статистика ==
=== Основний простір ===
* Сторінки Основного простору, уміст яких створений шляхом трансклюзії вмісту сторінок простору ''Сторінка:'', (мають скани)
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin-left:2em&quot;
|-
!Дата!!Кількість!!%%!!Місце!!
|-
|colspan=5|'''''2022 рік'''''
|-
|''9 серпня''||'''14 000'''||28,54||8||[http://web.archive.org/web/20220810092528/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''10 травня''||'''13 000'''||27,03||8||[https://web.archive.org/web/20220510151923/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|colspan=5|'''''2021 рік'''''
|-
|''27 листопада''||'''12 000'''||25,42||8||[https://web.archive.org/web/20211128165451/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''13 вересня''||'''11 000'''||23,81||9||[https://web.archive.org/web/20210914184029/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''17 травня''||9837||21,80||9||[https://web.archive.org/web/20210517181113/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''25 лютого''||8710||19,76||10||[https://web.archive.org/web/20210225184646/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|}

=== Простір Сторінка: ===
* Вичитані та перевірені сторінки простору ''Сторінка:''
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin-left:2em&quot;
|-
!Дата!!style=&quot;background-color: #ffe867;&quot;|Вичитані!!style=&quot;background-color: #90ff90;&quot;|Перевірені!!style=&quot;background-color: #90ff90;&quot;|Місце!!Разом!!Місце!!
|-
|colspan=7|'''''2022 рік'''''
|-
|''31 липня''||27 388||'''35 000'''||10||62 388||13||[https://web.archive.org/web/20220731232031/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''5 червня''||26 778||33 222|| ||'''60 000'''||13||[https://web.archive.org/web/20220606225547/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''25 січня''||25 860||'''30 000'''||10||55 860||13||[https://web.archive.org/web/20220126133622/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|colspan=7|'''''2021 рік'''''
|-
|''28 грудня''||25 610||29 390|| ||'''55 000'''||12||[https://web.archive.org/web/20211230001325/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''11 грудня''||25 428||'''29 000'''||10||54 428|| ||[https://web.archive.org/web/20211213001733/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''18 жовтня''|| || || ||'''50 000'''||13||[https://web.archive.org/web/20211019004317/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''26 вересня''||23 215||'''25 000'''||12||48 215|| ||[https://web.archive.org/web/20210926174501/https://phetools.toolforge.org/statistics.php архів]
|-
|''19 серпня''|| || || ||'''45 000'''||13||
|-
|''22 липня''|| ||'''20 000'''||11|| ||||
|}</text>
      <sha1>hs6jf23osh6ml9gfx4fqwjn1z5za9vh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/181</title>
    <ns>250</ns>
    <id>174832</id>
    <revision>
      <id>458595</id>
      <parentid>341040</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:00:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1894" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;А в серці вигаслу жагу й охоту,
Й старії рани, що болять під слоту.

І я пішов до лісу. Дивна туга
Мене до нього потягла, немов
Повірника старого здиблю й друга,
І виплачусь і виговорюсь знов,
І вирвусь із утоптаного круга,
І відновлюсь душею до основ.
Аж серце билось живо того ранку,
Немов стрічав я давнюю коханку.

Та друг мій був не той вже, що колись!
Пропав і слід колишньої пишноти!
Куди лиш глянь — пеньки й пеньки тяглись,
Сліди вогнищ і трацької роботи,
І зломи й виверти й тріски п'ялись
Серед баюр і всякої гидоти;
Де-де лиш дуб та ільма одинока
Гляділи на руїну ту звисока.

{{c|{{sp|Я мовив}}:}}
От так то нам зустріться довелося!
В які ж хижацькі лапи ти попавсь?

{{c|{{sp|Ліс мовив}}:}}
З твойого де-де сивого волосся
Пізнать, що й ти в розкошах не купавсь.

{{c|{{sp|Я мовив}}:}}
Життя воєнним табором тяглося,
То тут, то там противник прискіпавсь;
Я боронивсь, не раз мав перемоги,
Та часто й падав ворогам під ноги.

Війна! Вона не дасть, бач, гнить і скніти,
Все гонить до нових стремлінь і змін.
В огонь життя, що гріє, жре і світить,&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pn8a7b1qeg0hrvw9k1g23ogmk0q1bwh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/120</title>
    <ns>250</ns>
    <id>178889</id>
    <revision>
      <id>458779</id>
      <parentid>457712</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T05:44:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4808" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Але українське громадянство все таки ще не хотїло зріктись своїх давнїх мрій про федерацію. [[Третій Універсал Української Центральної Ради|Третїй унїверсал]] заявляв, що проголошуючи себе окремою республїкою, Україна з тим не розриває своїх звязків з иньшими народами й областями бувшої Російської імперії. Українське правительство — Ґенеральний Секретаріят приложив всї старання до того, щоб порозуміти ся з ними що до орґанізації федеративного звязку: щоб республїки, які творили ся в ріжних частях бувшої Росії, вислали своїх представників і утворили спільні мінїстерства для кермування спільними для всїх справами.

Та всї переговори про се не привели нї до чого. Народи й области Росії не важились завязувати якісь федеративні звязки між собою без найбільшого члена тої будучої федерації — без Великоросії, а та не показувала до того нїякої охоти, навпаки повела [[w:Радянсько-українська війна (1917—1921)|воєнний наступ]] на Україну і на Дон, що з иньшими сусїднїми землями хотїв творити „Південно-східню федерацію“. Тодї Ц. Рада побачивши, що з федерації не виходить нїчого, відложила сю справу на пізнїйше, а зараз постановила проголосити Україну зовсїм окремою, самостійною, нї від кого не залежною державою, щоб нїхто не мішав ся до її справ і не {{errata|перешкаджав|перешкоджав}} їх порядкувати. Се й було зроблено [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|четвертим унїверсалом]] Ц. Ради, 9. сїчня 1918. року.

Коли потім Нїмцї, прийшовши на Україну, настановили [[w:Скоропадський Павло Петрович|гетьмана]], й він захотїв силоміць звязати наново Україну з Росією й проголосив для сього федерацію, такої федерації нїхто з Українцїв не схотів. Україна повстала, скинула гетьмана й наново проголосила Українську республїку, самостійну й незалежну в падолистї 1918. року.

До неї тепер прилучилась і Галичина. Коли в світовій війнї була зломана сила Нїмеччини, а з нею й Австрії (під осїнь 1918. року) австрійський цїсар попробував урятувати цїлість своєї держави обіцянкою, що вона буде перетворена в федерацію. Але за пізно прийшло се й тут — так само як у Росії стали говорити про федерацію тодї аж, як вона розвалилась і не стало чого федерувати. Угорщина, Чехія, за ними й Галичина проголосили себе самостійними республїками. Коли-ж упало гетьманське правлїннє на Українї, Національна Рада галицька [[w:Акт Злуки|постановила]] приєднатись до Української Народньої Республїки під назвою „Західьної области“ її. Так було ухвалено 3. сїчня 1919. року і се [[w:Возз'єднання українських земель|обєднаннє українських земель]] в одну державу було проголошено в Київі, в роковини проголошення української самостійности, 22. сїчня.

{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tt3adom2xy2fkj49nof2inw54mra43t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/250</title>
    <ns>116</ns>
    <id>199082</id>
    <revision>
      <id>458829</id>
      <parentid>458572</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:17:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7964" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
3  (280-2-87) Белая Церковь местечко , Соколовка деревня;
4 Оксентовка (Лубянка) село; Блощинцы село; Мало-Половецое село;
Темберщина (Узин) село; Насташка село; Ольшанка Барахтянская село; Саварка село; Пологи село;
5 Мазепинцы село; Савинцы село; Чупыра село; Пищана село;
Винцентовка село; Лопатынщина (Янковка) село; Красный Лес (Краснолесы) село; Синява село; Безпечная деревня; Езерна село;
6 Марьяновка село; Житни Горы село;
Ольшаница село; Мытница село; Рейментарщина село (Антоновка);
7 Прусы село; Салиха село; Трилесы село; Кожаники село; Фастовка деревня;
Рокитна местечко;
8 Савинцы село; Яблуновка село; Потиевка село;
Чупыра село; Макиевка село; Василев местечко; Яцки село; Станиславка деревня; Мотовиловка помещичья село; Розалеевка село; Шкаровка село;
9 Фастов местечко;
Кощиевка деревня; Веприк село;
10 Волица деревня; Дорогинка село; Офирна деревня; Ставки деревня; Бертники деревня;
Червона деревня; Снетинка Великая село; Фастовец деревня; Пришивальня село; Новая Слобода Фастовского ключа; Дмитровка село;
11 Скригалевка село; Шарки село;
Ромашки село; Щербаки село.

13 Белая Церковь местечко 280-2-200;
68 Червона деревня 280-2-100;
70 Ольшаница село 280-2-182;
76 Саварка село 280-2-182;
77 Оксентовка деревня 280-2-182;
80 при местечке Фастове Кадлубица 280-2-93
83 Езерна село 280-2-107;
115 Телешовка село 280-2-103
117 Городище деревня 280-2-89;
120 Потиевка село 280-2-194;
173 Бертники деревня 280-2-105;
177 Ставки село 280-2-104;
180 (280-2-88 ) Марьяновка деревня, Лосятин село, Глушки село, Серединна Слобода деревня, 
Саливонки село, Соколовка деревня, Пологи село, Гребенки село, Ксаверовка село, Митница село;
193 Розалиевка деревня 280-2-134;
200 Безпечна село;
217 Яблуновка село;
221 Черногородка село 280-2-106;
223 Паляничинцы село 280-2-150;
225 Черкас село 280-2-95;
227 підрахункова відомість
232 Мотовиловка село, 234 Большая Солтановка село 280-2-109;
235 Снигоровка село 280-2-135;
237 перечневая ведомость...Радомысльский уезд;
241 Дулицкое село 280-2-111;
244 Пришивальня 280-2-97;
246 перечневая ведомость;
248 Прошение ... Григорий Пилькевич, Антоний Шандыревский;
250 Чупыра село 1812го года, Пилькевич;
253 прошение Пилькевич;
257 объявления;
260 Черногородка село;
261 Объявление;
263 Рибчинский - из Овруцкий, Васильковский поветов;
267 Сынява село, Прусы село, Саловка деревня 280-2-113;
276 Скригалевка село 286-2-136;
279 Чупира село 286-2-102;
290 Лопатынщина (Янковка) село 286-2-150 та 151
296 Трилесы село 286-2-138;
303 Малая Ольшанка село;
306 Дорогинка село;
309 Шамраевка село 280-2-118;
315 Криштофовка (Шпендовка) село 280-2-110;
317 Матюши село 280-2-147;
321 Красна деревня 280-2-149;
327 рапорт;
328 Мацей Якубов сын Липиньский находится на жительстве в селе Черногородке, упражняется хозяйством;
331 Трушки село 280-2-117;
333 Мало-Половецкое село 280-2-184;
335 Василев местечко, Деремезна село 280-2-90;
337 Ромашки село, Бакумовка село 280-2-137;
339 Блощинцы село, Чепелиевка село с приселком Новоянов 280-2-242;
343 Троцкое деревня 280-2-155;
349 Сухолесы село 280-2-91;
352 Веприк село 280-2-108;
354 Ковалевка село 280-2-161;
356 Рейментарщина (Антоновка) село, Темберщина (Узин) село 280-2-92;
362 Рокитна местечко, Юзефовка деревня 280-2-114;
371 Велико-Половецкое село;
376 Коржовка деревня 280-2-244;
377 Фастовка село 282-2-94; 
380 Прошение и свидетельство Кароль Тимофеев Лещинский д.Безпечна;
388 Остров село;
392 Быкова Гребля деревня 280-2-96;
394 Савинцы село 280-2-101;
396 Устимовка село 280-2-185;
398 Пивни село 280-2-150;
400 Яхны село 280-2-178;
402 Королевка село 280-2-179;
404 Шкаровка село 280-2-119;
406 Кожанка село 280-2-243;
408 Пищана деревня 280-2-112;
410 Пищики село 280-2-145;
412 Чмировка деревня 280-2-115;
414 Пилипча село 280-2-148;
416 Насташка село 280-2-120;
422 Барахты село 280-2-98;
424 Ольшанка Барахтянская село 280-2-99;
426 Напрасники (Безугляки) село; 
428 Офирна деревня 280-2-122;
430 Котлубица ксензовска деревня 280-2-159;
432 Щербаки деревня;
436 Винцентовка село, Лещинка село 280-2-160;
440 Руда село 280-2-116;
443 Красный Лес (Краснолесы) село 280-2-121;
452 Великая Снетинка село;
454 Мазепинцы село 280-2-176;
458 Фастовец деревня 280-2-292;
464 Григорий Иванов сын Ивановский;
466 Дмитровка деревня 280-2-162;
474 в киевскую казенную палату...
477 Михайло Яковлев сын Пиотровский, женат на Юзефе с Яворских, с.Перегоновка;
483 Томаш Федоров сын Телерук Черкас;
484 прощение
487 Белая Церковь местечко
Вицентий Иосифов сын Маньковский; брат его родной Войцех Иосифов сын Маньковский.
491 Борткевич;
495 Жураковский;
499 Сопковский;
502 рапорт
505 отчет?
&lt;/poem&gt; 


[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>iy3z8mhj8ll573j8ae49l7yxxu69jke</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458832</id>
      <parentid>458829</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:27:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7972" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізька казка шляхти Васильківського повіту
 | рік = 1811
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАКО 280-2-250. 1811. Ревізька казка шляхти Васильківського повіту.pdf|thumb]]
&lt;poem&gt; 
3  (280-2-87) Белая Церковь местечко , Соколовка деревня;
4 Оксентовка (Лубянка) село; Блощинцы село; Мало-Половецое село;
Темберщина (Узин) село; Насташка село; Ольшанка Барахтянская село; Саварка село; Пологи село;
5 Мазепинцы село; Савинцы село; Чупыра село; Пищана село;
Винцентовка село; Лопатынщина (Янковка) село; Красный Лес (Краснолесы) село; Синява село; Безпечная деревня; Езерна село;
6 Марьяновка село; Житни Горы село;
Ольшаница село; Мытница село; Рейментарщина село (Антоновка);
7 Прусы село; Салиха село; Трилесы село; Кожаники село; Фастовка деревня;
Рокитна местечко;
8 Савинцы село; Яблуновка село; Потиевка село;
Чупыра село; Макиевка село; Василев местечко; Яцки село; Станиславка деревня; Мотовиловка помещичья село; Розалеевка село; Шкаровка село;
9 Фастов местечко;
Кощиевка деревня; Веприк село;
10 Волица деревня; Дорогинка село; Офирна деревня; Ставки деревня; Бертники деревня;
Червона деревня; Снетинка Великая село; Фастовец деревня; Пришивальня село; Новая Слобода Фастовского ключа; Дмитровка село;
11 Скригалевка село; Шарки село;
Ромашки село; Щербаки село.

13 Белая Церковь местечко 280-2-200;
68 Червона деревня 280-2-100;
70 Ольшаница село 280-2-182;
76 Саварка село 280-2-182;
77 Оксентовка деревня 280-2-182;
80 при местечке Фастове Кадлубица 280-2-93
83 Езерна село 280-2-107;
115 Телешовка село 280-2-103
117 Городище деревня 280-2-89;
120 Потиевка село 280-2-194;
173 Бертники деревня 280-2-105;
177 Ставки село 280-2-104;
180 (280-2-88 ) Марьяновка деревня, Лосятин село, Глушки село, Серединна Слобода деревня, 
Саливонки село, Соколовка деревня, Пологи село, Гребенки село, Ксаверовка село, Митница село;
193 Розалиевка деревня 280-2-134;
200 Безпечна село;
217 Яблуновка село;
221 Черногородка село 280-2-106;
223 Паляничинцы село 280-2-150;
225 Черкас село 280-2-95;
227 підрахункова відомість
232 Мотовиловка село, 234 Большая Солтановка село 280-2-109;
235 Снигоровка село 280-2-135;
237 перечневая ведомость...Радомысльский уезд;
241 Дулицкое село 280-2-111;
244 Пришивальня 280-2-97;
246 перечневая ведомость;
248 Прошение ... Григорий Пилькевич, Антоний Шандыревский;
250 Чупыра село 1812го года, Пилькевич;
253 прошение Пилькевич;
257 объявления;
260 Черногородка село;
261 Объявление;
263 Рибчинский - из Овруцкий, Васильковский поветов;
267 Сынява село, 270 Прусы село, 273 Саловка деревня 280-2-113;
276 Скригалевка село 286-2-136;
279 Чупира село 286-2-102;
290 Лопатынщина (Янковка) село 286-2-150 та 151
296 Трилесы село 286-2-138;
303 Малая Ольшанка село;
306 Дорогинка село;
309 Шамраевка село 280-2-118;
315 Криштофовка (Шпендовка) село 280-2-110;
317 Матюши село 280-2-147;
321 Красна деревня 280-2-149;
327 рапорт;
328 Мацей Якубов сын Липиньский находится на жительстве в селе Черногородке, упражняется хозяйством;
331 Трушки село 280-2-117;
333 Мало-Половецкое село 280-2-184;
335 Василев местечко, Деремезна село 280-2-90;
337 Ромашки село, Бакумовка село 280-2-137;
339 Блощинцы село, Чепелиевка село с приселком Новоянов 280-2-242;
343 Троцкое деревня 280-2-155;
349 Сухолесы село 280-2-91;
352 Веприк село 280-2-108;
354 Ковалевка село 280-2-161;
356 Рейментарщина (Антоновка) село, Темберщина (Узин) село 280-2-92;
362 Рокитна местечко, Юзефовка деревня 280-2-114;
371 Велико-Половецкое село;
376 Коржовка деревня 280-2-244;
377 Фастовка село 282-2-94; 
380 Прошение и свидетельство Кароль Тимофеев Лещинский д.Безпечна;
388 Остров село;
392 Быкова Гребля деревня 280-2-96;
394 Савинцы село 280-2-101;
396 Устимовка село 280-2-185;
398 Пивни село 280-2-150;
400 Яхны село 280-2-178;
402 Королевка село 280-2-179;
404 Шкаровка село 280-2-119;
406 Кожанка село 280-2-243;
408 Пищана деревня 280-2-112;
410 Пищики село 280-2-145;
412 Чмировка деревня 280-2-115;
414 Пилипча село 280-2-148;
416 Насташка село 280-2-120;
422 Барахты село 280-2-98;
424 Ольшанка Барахтянская село 280-2-99;
426 Напрасники (Безугляки) село; 
428 Офирна деревня 280-2-122;
430 Котлубица ксензовска деревня 280-2-159;
432 Щербаки деревня;
436 Винцентовка село, Лещинка село 280-2-160;
440 Руда село 280-2-116;
443 Красный Лес (Краснолесы) село 280-2-121;
452 Великая Снетинка село;
454 Мазепинцы село 280-2-176;
458 Фастовец деревня 280-2-292;
464 Григорий Иванов сын Ивановский;
466 Дмитровка деревня 280-2-162;
474 в киевскую казенную палату...
477 Михайло Яковлев сын Пиотровский, женат на Юзефе с Яворских, с.Перегоновка;
483 Томаш Федоров сын Телерук Черкас;
484 прощение
487 Белая Церковь местечко
Вицентий Иосифов сын Маньковский; брат его родной Войцех Иосифов сын Маньковский.
491 Борткевич;
495 Жураковский;
499 Сопковский;
502 рапорт
505 отчет?
&lt;/poem&gt; 


[[Категорія:Васильківський повіт]]</text>
      <sha1>jw1bn4r5btvffjd6tvcb4u88ym2d9l3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/56</title>
    <ns>250</ns>
    <id>199132</id>
    <revision>
      <id>458599</id>
      <parentid>413589</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:03:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3019" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Так, хто вам казав про це? Повне довір'я чи… ви розумієте?

— Мені відомо це через дружину, пане, особисто через мою дружину.

— А вона від кого довідалась?

— Вона — від пана Де-Ла-Порта. Я вже казав вам, що вона хрещениця пана Де-Ла-Порта, довіреного королеви. Він поставив її до її величности, щоб нещасна наша королева, кинута королем, оточена зрадниками, мала хоч кого-небудь, кому могла б довіритись.

— А, так ось воно що! — здивувався Д'Артаньян.

— Дружина моя була тут чотири дні тому. За умовою, вона двічі на тиждень має відвідувати мене, бо, як я мав уже честь казати вам, дружина мене любить. Отже, вона прийшла сюди і по секрету переказала, що королева дуже занепокоєна.

— Справді?

— Так. Пан кардинал, здається, стежить за нею й переслідує її більше, ніж звичайно.

— Він не може подарувати їй цю історію з Сарабандою. Ви чули про неї?

— Авжеж! — відповів Д'Артаньян, що рівнесенько нічого не знав, але удавав з себе цілком поінформованого.

— Тепер це вже не ненависть, а помста.

— Хіба?

— І королева гадає…

— Що ж вона гадає?

— Вона гадає, що до герцоґа Б'юкенгемського писали від її імени.

— Від імени королеви?

— Так, щоб заманути його до Парижу й тут впіймати в сильце?

— А, чорт побирай! Але при чому ж тут ваша дружина, пане?

— Її відданість королеві добре всім відома, а тому її хочуть усунути, чи застрахати, аби довідатись про таємниці її величности, або спокусити й надалі користуватися нею, як шпигункою.

— Можливо, — погодився Д'Артаньян, — а чи знаєте ви людину, що її вкрала?

— Здається, знаю.

— Її ім'я?

— Не знаю, мені відомо тільки, що це клеврет кардинала, його тінь.

— Та чи бачили ви його?

— Так, дружина якось показувала його мені.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t5sre4qj4fin4gtix4shw08kw6coz43</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/57</title>
    <ns>250</ns>
    <id>199222</id>
    <revision>
      <id>458600</id>
      <parentid>413871</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:06:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3200" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Чи немає яко-небудь ознаки, через що його можна було б упізнати?

— О, звичайно, це чоловік шляхетного вигляду, чорнявий, смаглявий, з проникливими очима, білими зубами і з шрамом на скроні.

— Із шрамом на скроні! — вигукнув Д'Артаньян, — і білі зуби, проникливий погляд, смаглявий, чорнявий і шляхетного вигляду. Так це ж мій Менґський приятель.

— Ваш, кажете ви?

— Так, так; але це до діла не стосується, хоч, коли не помиляюся, дуже пояснює справу. Якщо ваш чоловік — той самий, що й мій, я разом помщуся за обох — ось і все. Де тільки знайти його?

— Не знаю.

— Ви не маєте жадних відомостей про те, де він мешкає?

— Жаднісіньких. Одного разу я проводив дружину до Лювру, а він виходив звідти, і вона вказала мені на нього.

— Хай йому біс, — пробурмотів Д'Артаньян. — Усе це абсолютно незрозуміло. Від кого дізналися ви, що вашу жінку вкрадено?

— Від пана Де-Ля-Порта.

— Без ніяких подробиць?

— Він і сам їх не має.

— А від кого іншого не чули нічого?

— Ні, чув…

— А що власне?

— Ох, не знаю, чи не буде це надто небезпечно.

— Знову! Мушу зазначити, проте, що тепер уже трішки пізно відступати.

— Та я й не відмовляюся, чорт побирай! — вигукнув гість, бажаючи цією лайкою надати собі сміливости. — А втім, присягаюсь честю Бонасьє…

— Вас звуть Бонасьє, — перебив Д'Артаньян.

— Так, це моє прізвище.

— Ви сказали: „присягаюся честю Бонасьє“, вибачте, коли я вас перебив, але це прізвище здається мені знайомим.

— Дуже можливо, пане, бо я ваш домовласник.

— А, — мовив Д'Артаньян, підводячись та уклоняючись, — ви — мій домовласник!

— Так, пане. Тому я й звернувся до вас, що вірю вам і покладаюсь на вас.

— Ну, то кінчайте, про що почали.

Гість витяг з кешені аркуш паперу й подав його Д'Артаньянові.

— Лист, — сказав юнак.

— Я одержав його сьогодні вранці.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k5fubmk9ytmg6i3qa26vvzim952kham</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/280/2/476</title>
    <ns>116</ns>
    <id>201359</id>
    <revision>
      <id>458606</id>
      <parentid>458319</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:32:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Walentyna2020</username>
        <id>9886</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7370" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки однодворців та селян Васильківського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАКО 280-2-476. 1834. Ревізькі казки однодворців та селян Васильківського повіту.pdf]]
}}
[[File:ДАКО 280-2-476. 1834. Ревізькі казки однодворців та селян Васильківського повіту.pdf|thumb]]

&lt;poem&gt; 
'''ОДНОДВОРЦЫ'''
'''2 Потиевка'''
Липчевский Сидор Данилов;
Гаекевич Иван Антонов;
Залузкий Яков Фелициянов;
Вольский Павел Матвеев;
Стенжицкий Осип Николаев;
Паустовский Федор Михайлов;
Мациевский Иван Федоров;
Ярмолинский Мойсей Иванов;
Маковский Федор Александров;
Маковский Антон Иванов;
Ковальский Николай Федоров;
Рудковский Андрей Захариев;
Панкевич Фома Иванов,
Гембаржевский Владимир Иванов;
Растовецкий Антон Семенов;
Растовецкий Степан Яковлев;
Бржицкий Иван Григорьев;
Ребрент Иван Васильев;
Городецкий Василий Александров;
Ольшевский Степан Гаврилов;
Ольшевский Артем Алексеев;
Лемишинский Яков Юрьев;
Лемишинский Семен Юрьев;
Минарецкий Петр Александров;
Матушевич Теофил Лаврентиев;
Винарецкий Даниил Павлов;
Селецкий Григорий Францов;
Бельский Иван Фелициянов;
Ольшевский Антон Карлов;
Смолевский Леонтий Иванов;
Островский Роман Фомин,
Скопинская Мария Иванова;
Ольшевский Григорий Романов,
Николаевская Доминикия Николаева,
Невядомская Юлия Андреева;
Новоселецкий Григорий Фомин;
Новоселецкий Фома Федоров;
Гараз Афанасий Иванов;
Мошинский Феликс Яковлев,
Коплинский Самоил Павлов,
Рогуцкая Пелагея Иванова;
Мошинский Антон Феликсов;
Бржезицкий Василий Феликсов;
Ростовский Лукьян Петров;
Вертилецкий Семен Фомин;
Вертилецкий Филип Фомин;
Волотовский Трофим Геронимов;
Уляницкий Петр Фомин;
Воляницкий Роман Кононов,
Пиотровский Фома Васильев;
Санкевич Иван Иванов;
Мультан Димитрий Андреев;
Зинкевич Урбан Фомин;
Вертилецкий Федор Иванов;
Вертилецкий Павел Петров;
Блендовский Михаил Андреев;
Филицкий Александр Григориев;
Шавлович Гавриил Демянов;
Шишковский Федор Фомин;
Обидзинский Афанасий Иванов;
Уляницкий Василий Андреев;

57 '''город Васильков'''
Кржижановский Николай Емельянов;
Созон Яков Степанов;
Созанович Ксаверий Викторов;
Арцимович Евдоким Антонов;
63 Указ
Дидковский Матвей Осипов;
Гаевский Захарий Иванов;
Рожановский Яков Иванов;
Шиманский Лукьян Алексеев;
Недзелский Андрей Осипов;
Михальский Архип Трофимов;
Ендржеевский Иван Иванов;
Якубовский Антон Григорьев;
Грабовский Карл Иванов;
Рачинский Петр Яковлев,
Конфорович Илия Антонов,
Войцеховская Акулина Ефимова;
Ластовецкий Иван Геронимов;
Прудзиньский Николай Иванов;


'''КРЕСТЬЯНЕ'''
078 часть села Кадлубица принадлежащая до фастовского римско католического костела
094 Фастовец
117 Червона
131 местечко Рокитна
169 Рокитна, Житни Горы, Ольшаница, Оксентовка, Антоновка, Узин
172 Рокитна
175 Ольшаница
251 Узин
305 Блощинцы
326 Винницкие Ставы
373 Кадлубица
424 Фастов
427 Яков Павлов Липецкий из евреев д.Кощиевка;
431 Фастов;
450 м.Фастов, с.Черногородка;
456 м.Фастов, с.Кадлубица;
461 Фастов;
463 воспитаник общества призрения
474 Евдокия Евстахиева Полянская, Федор Ромашка;
476 Указ…
478 воспитаник общества призрения
501 Тростинка;
566 Житнигоры;

'''ОДНОДВОРЦЫ'''
630 '''местечко Белая Церковь'''
Издебский Петр Николаев;
Ильницкий Войцех Матвеев;
Домбровский Максим Варфтоломеев;
Крупский Каспер Антонов;
Вонсальский Войцех Матвеев;
Островский Кондрат Федоров;
Улятовский Андрей Войцехов;
Ягминович Матвей Фадеев;
Бартошевич Осип Андреев;

'''КРЕСТЬЯНЕ'''
640 Янковка;
695 Черногородка;
719 Великая Солтановка;
733 переведены из деревни Геленовка в деревню Порадовку;
переведены из селения Большая Солтановка в деревню Порадова;
736 переведены из селения Большая Солтановка в селение Малая Солтановка;
743 Великая Солтановка;
760 Погребы;
788 Саливонки;
827 УКАЗ ...с.Красна Карп Торбенко, с.Саливонки Влас Григоренко;
829 Саливонки;
832 Олейникова Слобода;
853 Скребыши;
880 Соколовка;
895 Марьяновка;
926 с.Марьяновка Кобзаренко, с.Ксаверовка Ткач, с.Пологи Мудрый;
929 Марьяновка;
934 Марьяновка, с.Кодаки;
935 деревня Юзефовка помещика Проскуры;
952 Юзефовка графа Браницкого;
965 Фурсы;
1006 Трушки.
&lt;/poem&gt; 


[[Категорія:Васильківський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Київської губернії 1834 року|Васильківський]]</text>
      <sha1>hc9dddt6co2ngd7udnuw1tzbx9zwg3n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Користувач:Erik tavr/Плани</title>
    <ns>2</ns>
    <id>215626</id>
    <revision>
      <id>458820</id>
      <parentid>456744</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T10:11:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="469" xml:space="preserve">Довести кількість перевірених сторінок до 35000 {{Зроблено}}&lt;br/&gt;
Довести кількість перевірених індексів до 500&lt;br/&gt;
Перегнати іспанські вікіджерела за кількість перевірених сторінок&lt;br/&gt;
Довести кількість текстів створених шляхом трансклюзії до 14000 {{Зроблено}}&lt;br/&gt;</text>
      <sha1>5i64sahp3bkrx4kwajsqkosvla65dd8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216092</id>
    <revision>
      <id>458641</id>
      <parentid>456439</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:04:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="452" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{asterism|2|1.5em}}
{{dhr|0.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Народ, покинутий на злиднї,
Народ, плазуючий у млї,
Повинен стратить риси рідні,
Безслїдно стерти ся з землї.&lt;/poem&gt;}}


[[Файл:Орнамент з книг друкарні Наукового товариства ім. Шевченка - 019.jpg|40px|безрамки|центр]]
{{dhr|2em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5pq0d4zuyovxmz16d1pqd0c1xc7z7k4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216473</id>
    <revision>
      <id>458642</id>
      <parentid>457670</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:04:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1200" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Зайшли, — поникла під косою,
Зівяла ранком на зорі.
{{gap|2.5em}}Ронивши слїзку, посихаєш, —
{{gap|2.5em}}Беруть на образи сьвяті;
{{gap|2.5em}}Ти все жива: благоухаєш
{{gap|2.5em}}На кипарисному хрестї!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot; /&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Розпука крає
Серце на днї…
Зіронька сяє,
Та не мінї.

Чи їй знать треба,
Як біль дійма?
Зіронька неба
На все нїма!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot; /&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До сїячів.'''}}
{{gap|2.5em}}Де ви, правди всенародньої
{{gap|2.5em}}Та братерства сїячі;
{{gap|2.5em}}Де ви, мислї благородньої
{{gap|2.5em}}Тверді духом дїячі?
Вийдїть, купою порайте ся,
Гляньте: трупи та хрести;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot; /&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cl42r5sfj4syw5iol1wkxqv3jj34dvl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/537</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216585</id>
    <revision>
      <id>458840</id>
      <parentid>457935</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:53:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Ong all</username>
        <id>13793</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4213" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Ong all&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;їнцї відступили від свого прінціпіального домагання, щоб Галиччину подїлено на дві части, українську і польську, і з тим роздїлено сойм і вищі краєві установи (як видїл краєвий, шкільна рада і т. и.). Вони відложили сю справу, а зараз признали спільність сойму і в сїм соймі вдоволили ся ролею меньшости: згодили ся на такий подїл мандатів, щоб на Українцїв припадало 27%, а решта зісталась Полякам (разом з Жидами), і в вищих краєвих установах вони вимовили собі тільки збільшеннє представництва, відповідно до тої ж пропорції.

[[File:Леся Українка.2.jpg|thumb|right|upright=1|{{c|409. Леся Українка (Л. Косач-Квітка).}}]]

Се мало збільшити для даного моменту впливи Українцїв в краєвій управі — але з прінціпіального становища була се капітуляція українського елєменту перед польським, признаннє його паном краю, і прийнятє такого неприємного для народньої самосвідомости полїтичного курсу осягалось пониженнєм полїтичного українського житя. Воно помічаєть в сїм часї дуже виразно. Провідна національно-демократична ґрупа, яка після прилучення до неї частини радикалів запанувала нераздїльно в тутешнїм полїтичнім житю, взявши в свої руки головнїйші орґани преси, економічні й фінансові інституції, взагалї більше звертала увагу на те, щоб удержати в послуху і залежности громадянство, чим розвинути в нїм полїтичну свідомість і самодїяльність. З другого боку не добре впливала гостра національна боротьба, серед котрої кінець кінцем затрачувавались і провідні прінціпи і всяка моральна міра в засобах боротьби. Методи, або краще сказати — ухватки сеї боротьби, вироблені в польських шляхетсько-бюрократичних кругах, переймали ся українськими полїтиками, з дуже сумнївною користю для українського житя. Ідейні, культурні інтереси відступали перед всякими „реальними“ полїтичними і партийними рахунками, і те культурне піднесеннє, яке поставило Галиччину в центрі українського житя в попереднім десятилїтю, швидко спадало в сих роках. Падає лїтературна продукція, наукові інтереси, і їх не заступають і не вирівнюють успіхи економічних орґанїзацій, кооперативів, банків, — принаймнї для тої ролї, яку Галиччина грала досї для цїлої України, вони давали дуже мало або й зовсїм нїчого.

Само по собі розкріпощеннє України зменьшало сю ролю, се ж ослабленнє культурного житя в Галиччинї ще більше прискоряло зменьшен-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dcjqyjxoaqt8ui21rqb2nt98cgsbnah</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/46</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216652</id>
    <revision>
      <id>458607</id>
      <parentid>458262</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:36:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1706" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ГАННА.}}
Я не знаю, чого ви іще маєте нарікати? Робите найлїпші інтереса в цїлім домі. Шинок нїколи не є порожний, повно у нїм, як лїто так зима. Якби так я була на місци Зібенгара, забрала би ся до вас інакше. Не спекали би ся ви мене пустими трема сотками талярів. Нище тисячки не пустила би я вам. Та й так іще будете богато заривати.

{{c|ВЕРМЕЛЬСКІРХ}}
{{c|{{fine|встав та ходить посвистуючи.}}}}
Чи маєте іще що сказати? Аж люлька погасла мінї із страху.

{{c|ЮРКО}}
{{fine block|молодий, причесаний кельнер йде дуже швидко сходами поза шкляними дверми та несе начинє до снїданя. Іще поза дверми пристає здивований, отвирає їх однак, розглядаєть ся пивничним коритарем на право та на лїво.}}

{{c|ЮРКО.}}
До сто чортів! Куди-ж я зайшов?

{{c|ГАННА.}}
{{c|{{fine|сьмієть ся через балїю.}}}}
Ви заблукали. Мусите вернути ся.

{{c|ЮРКО.}}
Та тут можна дістати, Бог знає, який заворот голови. У сїй будї не міг би визнати ся не аби який кінь!

{{c|ГАННА.}}
Ви мабуть лише що прийшли, га?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>he3octttsc27e6l605hpowyuwiye1vr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/47</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216653</id>
    <revision>
      <id>458610</id>
      <parentid>458263</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:38:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1381" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ЮРКО.}}
Лише вчера. Ну, скажіть-но мінї панство! Се не приключало ся мінї іще нїколи, хоч я був вже не у однім домі. Тут треба би брати все гірського провідника із собою.

{{c|ВЕРМЕЛЬСКІРХ.}}
Скажіть-но ви мінї, чи не є ви часом з Дрезна?

{{c|{{errata|ЮСКО|ЮРКО}}.}}
Моє родинне місто Майсен.

{{c|ВЕРМЕЛЬСКІРХ.}}
Так? Справдї?!

{{c|ЮРКО.}}
Але скажіть-но мінї, як видістати ся із відси?

{{c|ГАННА}}
{{c|{{fine|кокетує кельнера своїм звичайом; дуже оживлена.}}}}
Все горі сходами. Таких ластівочих хвостиків ми не потрібуємо тут в пивницї.

{{c|ЮРКО.}}
Тут є мабуть парадний вхід?

{{c|ГАННА.}}
Ви думаєте, бачить ся, що се собача буда, що? Тут мешкають найпоряднїйші люди!

{{c|ЮРКО}}
{{c|{{fine|в дружнїй, шутливий спосіб.}}}}
Молодице, молодице, знаєте що, ходїть-но за мною, покажіть мінї дорогу: з вами то я не&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>52ubx5xg7lkjcc3gfpppuubyhxje0w6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216684</id>
    <revision>
      <id>458584</id>
      <parentid>458320</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T12:23:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4904" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Arxivist&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block right|style=min-width:40%; max-width:25em|Уміщуючи оцей життєпис і фотоґрафію, Каб. виуч. Поділля хоче т. чином відзначити відхід на цілком {{sp|заслужену}} пенсію '''ВПов. Миколи Білінського''' — одного з могиканів українського визвольного руху й одного з найпрацьовитіших співробітників Філії протягом понад 5 років}}

[[Файл:Микола Білінський. Вінницький Замок. №4. Микола Білінський.jpg|220px|безрамки|центр]]
{{c|{{x-larger|{{sc|Микола Білінський}}}}}}
{{c|'''Автобіоґрафія.'''}}

Я народився 16. Січня року 1852 у Вінниці, а по закінченню р. 1869 чотирьох загально-освітніх клясів Кам'янецької семинарії вищу освіту здобув у Київськім Університеті на історико-фільольоґічному факультеті. Бувши студентом я передав проф. [[Автор:Володимир Антонович|Антоновичу]], лекції якого я слухав, розвідку з етноґрафії, і її було надруковано в I т. „Зап. Кіев. Отд. Рус. {{errata|Георг|Геогр}}. О-тва.“ р. 1874 під назвою „Пѣсня про панщину“. На цю розвідку посилається [[Автор:Михайло Драгоманов|М. Драгоманов]] у своїй праці „[[Нові українські пісні про громадські справи]]“, що вийшла у Женеві. Я одержував в Університеті Кирило-Методієвську стипендію й тому по скінченню курса р. 1875 мене зараз-же призначено було на посаду вчителя до ґімназії в Кам'янці. Пробув я на цій посаді всього два роки до м-ця Червня 1877 р., коли несподівано для мене з розпорядження „свыше“ мене переведено було на службу до м. Уральска, до Росії. Другого вчителя Кам'янецької ґімназії Т. Біленького тоді-ж таки переведено було до Пермі.

Такій карі ми підлягали за українські симпатії й цю систему переслідувань прикладено було ще в Одесі — до вчителя Олексія Андрієвського, якого перевели до Арханґельска (ніби-то теж до приморського міста); із Глухова тоді-ж учителя Іродіона Житецького перевели до Вятки. Робилось це все за часів лютого міністра Народньої освіти ґр. Дм. Толстого. Я не поїхав до Уральска й звільнився. Те саме зробив і І. Житецький, що після цього вступив на медичний факультет у Київі. Зоставшись у Київі, почав я заробляти на прожиття приватніми лєкціями.

Того часу, себ-то рр. 1878–1879, з'явилося й жіноче студенство через відкриття „Высшихъ женскихъ курсовъ“. З цього мішаного студенства заснувався гурток; на чолі його став І. Житецький, а межи членами були Дм. Багалій, Катерина Мельник (згодом дружина проф. Антоновича) та инші. Пристав і я до цього гуртка. Завданням нашим було скласти читанку з творів видатніших українських письменників для вжитку більш менш розвиненої молоди; приймали також і власні добре складені статті. Серед молоди прихильники такого напрямку одержали назву „культурників“; їм протиставляли „політиків“, себ-то тих, що прагнули до безпосередньої діяльности серед народа, відсовуючи на далекий плян власну освіту.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ogz7lp9eupiss0605uho37mvgsnjp8s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/325</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216690</id>
    <revision>
      <id>458759</id>
      <parentid>458344</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T22:38:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1482" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|СЛАВА}} — {{sp|ЙСУ}}

{{right|{{fine|Присвячую Семенові Зінкевичеві}}}}

{{c|I}}

Я знаю Снятин від року 1881, як мене післали там учитися у другу нормальну клясу. По школі я вилазив на найвищу яблуню у сусідів-міщан і довго дивився на Русів, але його ніколи не бачив, бо він у долині. Моя мати приходила до мене і давала „шустку“, щоби я не вилізав високо на деревину, бо можу розбитися, а Русова однако не побачу.

Директор школи, як я мав до нього діло, не дозволяв мені іти з ним разом, лише з-заду за ним.

Я дуже дивувався.

Мій сусід у шкільній лавці Тавбер все приносив до школи оселедці. Ми оба так пересякли оселедцями, що учитель тікав від нашої лавки, а моя мама, як прала сорочку, то казала: „Боже, чого в тій школі бочки з оселедцями?“ Тавбер тепер у Відні має маґазин колоніяльних товарів і їсть солонину і шинку.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 313 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ibkjqgh5pi6rp4znjhj1ekdfrxn2n1a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/326</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216691</id>
    <revision>
      <id>458760</id>
      <parentid>458347</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T22:39:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2076" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Міщанин, в якого я був на кватирі, одного вечора розказав, що царя московського вбили. Я тоді не був монархістом і це мене ані трошки не зворушило.

Видко, що я тоді мав нещасливу фізіономію, бо як ішов на ринок шукати мами, то діставав від незнайомих жінок яблука, обарінки й цукор.

— На, небоже, це за мого Іванка, або Василька.

Всі ті дарунки я збирав у пазуху, а як уже здибався з мамою на ринку, то вона зараз сідала зо мною і вперед перебирала моє волосся, чи нема де „нендзи“. Потім цікавила її віддута пазуха.

— Хлопче, де ти це набрав, ци ти не крадеш?

Як я об'яснив мамі, відки стільки добра в мене набралося, то мама сказала, що за кождий обарінок і яблуко треба молитву говорити. Я так не любив говорити молитви і митися, що від милосердних жінок я тікав, як заяць.
{{dhr}}
{{c|II}}

Давні роки минулися у гімназії коломийській і дрогобицькій. По матурі я знов зблизився зі Снятином, треба було міщанам читати реферати, організувати товариства.

Міщани були завзяті і подобалися мені. Час університетських студій у Кракові не перервав моїх зв'язків з міщанами. Декілька часів в Снятині сидів стало Кирило Трильовський і Лесь Мартович.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 314 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cw2q9lz9s2lyb6566lpdzo2mslraklc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/327</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216692</id>
    <revision>
      <id>458761</id>
      <parentid>458348</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T22:41:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2218" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Міщани говорили, браталися з мужиками і робили партію радикальну. Вибори, маніфестації. Старого Грицька Запаренюка тягнуть жандарми під арешт, виборці-українці на ринку Снятина присягають вічну любов Україні, жандарми розганяють.

Трильовський впроваджує до Снятина тисячу січовиків у червоних лентах, польське правління непокоїться, та нічого не заказує.

Загальне голосування. Стаю кандидатом від радикальної партії до віденського парляменту. Мушу виголошувати кандидатські промови (хай мені боги дарують у своїй великій ласці цей великий гріх) і виходжу послом. Більшого упокорення не знав я, коли вислухував промови моїх колеґів у парляменті. Без знання мови, без програми, без темпераменту, все те робило на мене вражіння штубаків із першої кляси. Якби не чотири наші бесідники з клубу, які виголошували промови і розумні і гарні, то дійсно треба би було соромитися за українське представництво.
{{dhr}}
{{c|III}}

Я став головою філії „Сільського Господаря“, головою філії „Просвіти“, головою повітової управи радикальної партії і ще більше голов було в мене на шиї. Перед тисячами слухачів реферував про союз України з центральними {{errata|держажавами|державами}} з Берестя Литовського. Поляки знижили-&lt;noinclude&gt;{{c|— 315 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0zijrt77et23ku4ce0s95tess1gu5kh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/328</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216693</id>
    <revision>
      <id>458762</id>
      <parentid>458350</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T22:42:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1184" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ся й говорили кождому будячкові „Слава-йсу“. Я їх успокоюю: „Не бійтеся, ми лиш ваш ґрунт заберемо, а самі ви будете жити, як у раю, без податкових тягарів. Все те хай тверді мужики забирають на свої плечі.“

Війна. Львів наш. Мужики тікають з фронту. Треба покидати Львів, починається велика трагедія, яка дотепер триває.
{{dhr}}
{{c|IV}}
Тепер я ходжу по Снятині, купую щонайдешевше і вже ніхто з мужчин мене по дорозі не задержує. Одні з них пішли в підземелля, у ясний сховок, другі гріються на сонці теперішніх можновладців. А мене вітають лише жінки словом „Слава-йсу“. Лиш вони одні пам'ятають ще мене і я їм вдячний.

— „На віки слава“ жінки!{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 316 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dobp3c0wicyu7k05nhxsrsf5polcp3z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216706</id>
    <revision>
      <id>458579</id>
      <parentid>458398</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T12:20:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1277" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Arxivist&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center|style=text-align:center; width:100%; max-width:42em|{{narrow|{{larger|'''Вінницька Філія Всенародньої Бібліотеки України при Всеукраїнській Академії Наук'''}}}}

'''Кабінет виучування Поділля.'''

{{-=-|2em}}

'''Nationalbibliothek der Ukraina an der Ukrainischen Akademie der Wissenschaften.'''

{{smaller|'''Filialabteilung zu Winnytzja.'''}}

{{rh|Випуск 10.|{{sc|Büreau zur erforschung Podoliens.}}|Lieferung 10.}}

{{rh|{{smaller|Адр.: Україна, Вінниця (на Поділлі), Мури.}}||{{smaller|Adr.: Ukraina, Winnytzja (Podolien), Mury.}}}}


{{larger|'''Микола Білінський'''}}

Старш. бібліотекар Він. Філії Всенар. Б-ки


{{xxxx-larger|'''{{errata|Віииицький|Вінницький}} Замок'''}}

'''Історичний нарис з доби 16.–18. століть.'''

[[Файл:Микола Білінський. Вінницький Замок. №1. Обкладинка.jpg|400px|безрамки|центр]]
{{smaller|'''Спроба реконструкції Він. Замка за описом р. 1552.'''}}


'''У Вінниці — 1926 р.'''
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hbbvi3cuu9ij30o33hrhcdk2dp6t0dy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216707</id>
    <revision>
      <id>458580</id>
      <parentid>458400</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T12:21:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="359" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Arxivist&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center|style=text-align:center; width:100%; max-width:42em|{{right|{{fine|[9(061) (47.61)].}}}}


[[Файл:Микола Білінський. Вінницький Замок. №2. Емблема.jpg|150px|безрамки|центр]]

{{rh|{{fine|Віндерждрукарня ім. Леніна 700–700.}}||{{fine|Окрліт Ч. 949.}}}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4i2srgll4205t8p37wfqhfeofy81yyy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458604</id>
      <parentid>458580</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:21:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="371" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center|style=width:100%; max-width:35em|
{{fine block|
{{right|[9(061) (47.61)].}}
{{dhr|6em}}
[[Файл:Вінницька філія Всенародньої бібліотеки України при ВУАН.jpg|150px|безрамки|центр]]
{{dhr|6em}}
{{rh|Віндерждрукарня ім. Леніна 700–700.||Окрліт Ч. 949.}}
}}
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0lh9sfvp0ejik5biggrl19601wfzb30</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/342</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216713</id>
    <revision>
      <id>458735</id>
      <parentid>458419</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:50:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2200" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;я, питала, розвідувала, аж чую, а він у криміналі в Коломиї.

Жінок щораз більше.

— А хоть би-м і замерзла, то їду до него, то в мене наймиліща дитина, може він голоден, може єго нендза їст, може за ґратами замерзає. Старий кричит, на кого решта дітий маютси лишити. А я кажу єму: „Як не хочеш завезти ід колії, то я, біг-ме, на колінах піду“. Вздрів, шо нема зо мнов шо робити, запрєг коні та й повіз. Сіла я в ту колію, пудит, гадаю, зараз буду його видіти…

Жінок уже зібралася велика громада, вже й чоловіки позаду з батогами поставали і поліцай вже підслухує.

— Та нім я найшла тот кримінал, заки я там си добила, то най вас Бог боронит. Але трафивси якийс добрий панок та й каже до мене: „Чо ти, жінко, під цим муром замерзаєш?“ А я плачу. Розповіла я єму, шо так і так, і він завів мене в середину до криміналу. Стєгнули з мене протокул, як я си називаю, як він си називає, відки…

Жандарм пробував розгонити, але з бабами то так легко не йде.

— Та-м виділа сина, відай ним так, від коли він, не тішиласи. „І не журітси, мамо“, і веселий він і каже: „Тут нас сидит таких багато, нічо нам не буде; як який рік-два дістану, то ми молоді, та й відсидимо“. Отак він мене розважує. Дивлюси на ті мури, на малі вікна з ґратами та й кажу єму:&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>td4lagxrp52gmaen6k530b5hi1vvb4x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/343</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216714</id>
    <revision>
      <id>458738</id>
      <parentid>458420</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:55:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2044" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„А де ж ти тут, сину, годен два роки вітримати?“ Отак я з ним мінуточку побула та й „гай, бабо, забирайся“. Але мині і це добре…

Тут уже зробилася баталія, жандармів щораз більше, жінки не хотять розходитися, крик. Якась карлівська жінка кричить:

— Ви хочете всі наші діти, шо в школах вчутси, зогноїти по криміналах, аби потім мужиків запрєчи в ярем.

— Ви наші діти порозгонили по всім світі, мій утік на Україну та й не знаю, ци жиє він, ци пропав.

— А мій гине дес у Чехах…

— А мій у німца, аби вам так легко конати, як мені оплакувати мою дитину.

Жандармів щораз більше, крик росте. Чоловіки вже пробують успокоювати жандармів, що це дурні баби, що вони не знають припісу…

— То най лиш ті дві жінці виступлять, ми з ними зробимо протокул, а ці решта най розходяться.

— Ех, ми знаємо ці протокули. Беріт нас усіх!

Чи там довго, чи коротко правдалися жінки з жандармами, але за яку годину рушив похід жінок під маґістрат, а по боках жандарми. Мороз скрипів і скреготів під ногами, а ззаду йшли чоловіки з батогами.

Та кожда з них у червоній платині. Де вони годні пізнати та й який дідько з тільки бабами годен собі дати раду?…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3y9bmtjma1661w3iol9559yor2jt3yb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/344</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216715</id>
    <revision>
      <id>458740</id>
      <parentid>458421</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:57:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="514" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;І це була правда. До самого вечора жінки мерзли на маґістратськім подвір'ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати, і не мож їх було вигнати. Треба було аж просьби, щоби їх відти позбутися.

А як розсипалися вулицями, то реготалися, як з весілля йдучи.

Звичайно, дурні баби…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j35s2iaus5774m605daya2qavkye03m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/341</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216717</id>
    <revision>
      <id>458733</id>
      <parentid>458423</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:45:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1742" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{sp|ДУРНІ БАБИ|0.4em}}

{{right|{{fine|Присвячую політичним в'язням}}}}

Як то сталося, що жінки на ринку зробили недозволені збори, того ніхто добре не знає. Почалося від того, що стецівська жінка приїхала люта з Коломиї від сина, що сидить в криміналі.

— Мало-м під тими мурами не замерзла, не пускают та й решта. Хожу по морозі, душа в мині стигне, коби-м хоть з-поза ґратів уздріла єго…

Жінок коло неї вже більше.

— Питаєте, за шо сидит. А лихо єго знає — за ґазети. Уздрів через вікно жандаря та й запхав мені в пазуху якіс папері. А жандар обшукав єго до голого тіла, перевернув хату догори ногами та й сів. Надумав, надумав та й каже мому чоловікови: „Ідіт за цев жидівков через дорогу, най зараз прийде“. Прийшла жидівка, а жандар каже: „Обшукай цу жінку, чи нема коло неї яких паперів“. І рихтіґ, вітєгла з пазухи ті папері, шо мині син дав. Жандар урадувавси, поперебирав ті папері та й каже хлопцеви: „Ходіт зі мною на постерунок“. Та й як пішов, то й до сегодни. Питала&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cx4z3vtie9lhlao55npc2jqylqmj1q9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/345</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216718</id>
    <revision>
      <id>458741</id>
      <parentid>458424</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:00:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1519" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{sp|ШКІЛЬНИК|0.4em}}


В громадській канцелярії купа неспокійних, крикливих жінок. Лише жандарм із карабіном сидить коло стола спокійно, і війт; на долівці за війтом у кутичку сидить дуже обдертий хлопчина й оглядає чорненькими очима публіку.

— І чого ви, жінки, хочете від цего бахура?

— Ми хочемо, аби єго приперли, бо через него ані нам, ані дітем нашим нема в цім селі житя…

Закричали, заломили руки.

— Та кажіт. Тофанко, таже ви бігали до шандаря…

— А вам ще багато вповідати траба за цего байстрюка? Він збирає малі хлопці по лугах та годує їх мухами та черваками. Писки їм напухают, спати через ті плачі не можна. Діти єму віносє, шо де в хаті подиблют. Він їст із циганами здохле мнєсо. Такого ще світ не видів. Відколи мама єго вмерла, то він здичів, ніхто єго не годує, ніхто не обначовує, ніхто не обпирає…

А хлопець з землі каже:{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ob4yaxgme71ehyec04rgmltnerbm2f0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/346</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216719</id>
    <revision>
      <id>458742</id>
      <parentid>458425</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:06:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2266" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— Це якас дурна Тофанка, та як маму прики́дали глинов, то хто мене має годувати та обперати? Шо де йму в руки, то зім, та й не голоден, шо де вкраду з плота, та й си вбираю. Б'ют мене, і добре б'ют, але я терплю. Як нема мами, то мус терпіти…

— Дивітси лиш на него, аби си скривив, аби плакав, аби си покаєв, а він ще змудра вповідає…

— Та кажіт уже, Тофанко, шо він наробив?

— Та вірідила я свого Лукинка до школи, обмила, нагодувала, дала білу сорочку, а він собі каламарчик узєв та торбинку з книжками та й хліба в пазушину. А я чистю вовну перед хатов, нічо не гадаю. За якус там годину, ци пів убігає в ворота таке, як чорт, всілякими фарбами помальоване і плаче, аж крізь вуха си промикає. Лиш по голосі пізнаю, шо це мій хлопец. Вхопила-м на руки, занесла-м до хати, мию, б'ю, а він кричит. Рукави і пазухи в мене, як видите, закрашені всілякими красками…

Жінки оглядають фарби на сорочці Тофанки і міркують, чи фарба дасться відіпрати.

— Дитина захрипла від плачу та й вповідає мені, шо, як ішов до школи, цес копилюк перейшов єго лугами та й каже: „Так і так, Лукине, скинь сорочку, я тобі тіло намалюю всілякими фарбами. Хлопці будут за тобов бігати та й сміятиси“. Хлопец скинув сорочку, а він єго обмалював коло ставка всілякими фарбами. „Ану побігай“, каже,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7bdbdnnzureskpw0nseclls5r4xlhms</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/347</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216721</id>
    <revision>
      <id>458744</id>
      <parentid>458427</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:12:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2151" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„по лузі; як мотиль будеш“. А сам хапнув єго сорочку і поясок і все, та й втік в кукурудзи. Убравси, розіллєв по собі антрамент і пішов байстрило до школи…

Тофанка по цім нагналася до хлопчини і хотіла бити, та жандарм заступив його.

— А я вам кажу, шо ца Тофанка дурна. То вона гадає, шо я її боюси, як тут є шандарь та віт? А на дорозі я також не боюси, бо втечу, як вітер. А на ставу також не боюси, бо трутю в став. Таже я доста набрав бучя, доки навчивси розуму. Та мені кров йшла з очий, з вух, з горла, нім я навчивси розуму та нім ноги дужі стали. Я тепер можу від кождого втечи…

— Це, люде добрі, покаяніє. Та ви, віте, робіт шо з цим чомбараном. Та він нам діти розволочує. Та дивітси, як він мріґає очима, він нас всіх на сміх побирає. О, який з себе контетний!!…

— Хлопче, но, а є в тебе вуйко, або тітка, або якас фамілія?

— Та є. Є багато, але як в похорон забирали гобортки та полотна, то ще брали мене до себе, а потім били та й нагонили та й не давали їсти. То я мусів красти. Та як було тепло, то я собі спав в збіжю або в кукурудзах, а як студено було, то я ховавси в ясла перед худобу, а худоба має горєчий дух та й дихала на мене. А хлопці давали їсти, а професорка дала кафтан, такий довгий…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>07z14lr4y4uhzexeelkwfysq4zl4kad</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/348</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216722</id>
    <revision>
      <id>458745</id>
      <parentid>458429</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:17:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2163" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— А піди-ко до єго тітки, тої там під лісом. Кажи, аби зараз прийшла суди до канцелярії.

— Но, та й шо ви будете з цим байстрюком робити? Та карайте єго, замикайте 'го, таже ми невільні діти з хати пустити.

— То карайте, я відержу. О, який зад збитий. Дивітси, таже тут всілякі буки поприсихали…

І хлопчина підняв сорочку і показував жінкам своє тіло.

— Дивіт, дивіт! Ні встиду, ні сорому… — загуділи жінки.

— Йде вже єго тітка…

В цей мент малий хлопчина заліз між ноги жандармові.

— Ой, пані шандарь! Ца тітка буде бити. Ца дуже б'є. Я все вижу в селі та й видів якос, шо до неї ходит тот Басок. То як я сказав, то вона бігла за мнов аж у сіножєта та таков ковнев в мене попудила, шо мнєсо вірвало. Ца би мене вбила. Бо жінки за ніц так си не гнівают, як за то, шо до них хтос ходит. Я за це доста бучя си набрав, а найгірше від свої тітки. Як від них украсти сорочку або солонину, то так не б'ют…

Усі жінки звернулися до тітки байстрючка, почали шептати між собою, підсміхатись.

— Пані шандарь! Я всьо знаю, де є в селі. Я знаю, де солонина стоїт; знаю, де карабіни закопані; знаю, де в жидів дзиґарок стоїт, бо мене ніхто до хати не приймає, то я мусю ходити та й дивитиси. Ви можете мене й підвісити. Та я видів,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m3c9p5eais4t89frpsapttqfr96inw0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/349</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216723</id>
    <revision>
      <id>458746</id>
      <parentid>458430</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:19:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="486" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;як підвісив Лесь свого хлопца ногами догори. Але потім таких було шандарів та доктор рубав та потім файно поховали. Лиш ці тітці мене не дайте, бо вона за того Баска дуже люта. Як до криміналу, то до криміналу, як шибеница, то шибеница, а я мусю сам давати собі раду…{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1aa44qry7f7fgfnknq09s1lczi1v8k1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/350</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216725</id>
    <revision>
      <id>458747</id>
      <parentid>458433</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:23:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1764" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{sp|ЧЕРВОНИЙ ВЕКСЕЛЬ|0.2em}}


Треба розповісти про смішну подію Івана Гусака, колійовця. Чи він не вдався, чи прокрався, ніхто в селі добре не знає, але всі знають, що службу стратив та дістав кількасот злотих відхідного. Молодий був, вуси добре підкручував вгору, убрання мав панське, синє, подобався жінкам та вмів говорити по-польськи та, кажуть, по-німецьки і в селі мав свою повагу. А була ще в селі вдова, вже старша, пряха добра; мала хатину і недавно піч переклала, та було тепло взимі. До кожівки треба теплої печі. А що перше, то мала вузли з грішми. То Іван пішов у комірне до неї, зимою старав вуголь і трохи горілки і булок, а пиво вже пив сам на стації.

Робив таку політику, що мужиків не мав заніщо, попам не кланявся та мав великий жаль до Польщі і до начальника стації. Та, видко, гроші мав невеликі, бо зачав присватуватися до своєї господині, Парасочки, аби цим способом дібратися до вузлів з грішми. Але у вдови — сім розумів, годила, забігала, до шлюбу повитягала зі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0ymco65uts86jura8ty624y89hsuog3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/351</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216727</id>
    <revision>
      <id>458748</id>
      <parentid>458435</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:28:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2405" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;скрині такого плаття, що багачки зеленіли по снігові із зависти, бо це було по Різдві. Вони казали, що все це добро від них набрала, а весілля було гучне. Медових місяців довгих не було, бо Парасочка і вдова і тверда з натури та грошей не розв'язувала, а навіть не показувала. Щоправда, то нашила на чоловіка два селянські одіння, на свята і на будень, бо мала амбіцію, щоби свого чоловіка зробити ґаздою, аби не був лєнкою, що все смердів олієм від ліхтарки та замазаний був вуглем та все ходив пити пиво. Він молодий, можна з нього зробити ще господаря та привернути до людей.

Та це Парасці не пощастило і вона свої надії сховала в скриню між вузли. Давала чоловікові щораз меньше їсти, не дуже допирала сорочку, відпорювала гарні прошивки та пришивала старі до сорочки і на весну Іван вже не хотів сидіти дома, а Парасочка надумала інакше. Аби гроші не пропали, то купила в межу кавалок города, дозичила в жида дві сотки і з узору підписала вексель з ручителями. Поправиться Іван, то буде мати на чім робити, а ні, то її на старість хтобудь обійде за город.

Одного разу Парасочка вночі забила в п'яту такий заржавілий цвях, що спухла, як дуда, а треба нести векслеву рату до міста; вона брата не має і сестри не має, то вже кілька день перед ратою годувала Івана ліпше. Вона би намалювала вексель дома, а він пішов би з ручителями і за-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lolcfaemffcfspui5zbs96jhlwwkmf7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/352</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216728</id>
    <revision>
      <id>458749</id>
      <parentid>458437</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:32:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2395" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;платив би. Іван покмітив, що стара вертиться коло нього і був цему радий. Стара дасть гроші на рату, дасть на тринкар, налагодить добре їсти, а як жидові скаже, що стара не мала цілої рати, бо не встаралася, то може і пива випити і добре забавитися і стару за старі прошивки добре виріхтувати.

Осіннього досвітка Парасочка налагодила їди доброї і багато: хліб білий, п'ять злотих для ручителів і чоловіка на горілку, та ще для кождого по шклянці пива. Гроші для жида стояли на столі купками, добре пораховані. Парасочка зав'язала їх у вузлик, а гроші на трактамент всипала йому в кишеню, бо вбрався в колійницьке одіння. Харчі гарненько склала в писану тайстру, додала чистий шматочок сала і, як зачало розвидатися, пустила чоловіка в дорогу. Має повернути за ручителями і з ними йти до міста. Він так зробив, ручителі сказали: „Гай, гай, ідемо, ти наперед іди“, і так Іван подався лугами до міста.

Ішов, ішов, аж надибав двох жовнірів з ґверами; якби не та писана тайстра, нічого би й не було, а так сталося паскудне й болюче.

— Марш, кабане, назад додому.

Іван зачав говорити по-польськи, що має платити вексель, що через те мусить іти до міста. Витягнув вексель з кишені, показував до очей жовнірам і не вертався. Та жовнір жовніром, чогось має ґвер…, як відвернув руку, як загатив у зуби, то мало Іван ними не вдавився; виплював&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kpgioiun6wuf52sxtmf70kn77on7f45</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/353</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216729</id>
    <revision>
      <id>458750</id>
      <parentid>458440</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:38:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2422" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;у долоню і зуби і кров. Зачав кричати і з червоним векслем у руках та з писаною тайстрою на плечах зачав утікати. Сам не знав, чи взад, чи вперед тікає. Аж оглянувся коло моста і спам'ятався, що він вже під містом. В роті пекло, зуби тримав у кулаці разом з векслем та, боли, вузол з грішми був у пазусі, лише треба було якось обмити кров та затамувати. Зліз до ріки, мив лице і полокав рот та намацував язиком порожні ясна. Став беззубий. Але відпочав на ріці, віддихався та й зараз думкою потішився: болить та переболить, в роті крім тих трьох зубів є ще багато, а гроші старої пропали, бо він не дурний признатися, що втік з грішми: жовніри забрали та й решта.

Він чоловік інтеліґентний, то повернув до доктора Подюка, аби дав йому свідоцтво лікарське. Навіть заплатив за лікарську пораду, докладно оповів, як то було, показував на долоні зуби, та лікар піджартував з нього, бо, видко, подібний до інших людей, яким все смішно, як ближньому висиплють кілька зубів з рота. На свідоцтві лікарськім нічого не було написано, лише, що Іванові вибили, як казав, три зуби і що доктор більше нічого не знає. Як жид прочитав йому в місті це свідоцтво, то Іван сказав, що кинув гроші в болото, що таке свідоцтво пусте.

І побавився Іван в місті добре. Трактував і напоював знайомих ще ліпше, оповідав багато про свою пригоду і цілком вдоволений вертав додому.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>etthdc4vq4dn36upfzp46w2nttnv7bn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/354</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216730</id>
    <revision>
      <id>458751</id>
      <parentid>458442</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T20:41:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1387" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Але як доходив до села, то дізнався, що тої днини били ціле село. Йому лишилося ще трохи грошей, то він вернувся в луг, запорпав їх під корч і так з писаною тайстрою, але без трьох зубів вернувся додому. Оповідав старій довго страшну історію, як його тяжко позбиткували, як забрали всі гроші, роззявляв рот аж по вуха і показував пальцем порожнє місце, де рано ще були зуби, презентував кривавий вексель, а тайстру дідько знає, хто спорожнив. Тому всьому лиш Парасочка винна, бо їй забагається міста, векслів. Парасочка зарюмала за грішми, але збоялася виходити з плачем перед хату, аби люди чули, так як треба би робити.

Вона цілий день надивилася на таке, що най і гроші пропадають. Але й вона була вдоволена потихоньки, що її пан так добре дістав від других панів.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n5sjm8tj9vi9u9hg2yzln6l8187e2hy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/48</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216771</id>
    <revision>
      <id>458612</id>
      <parentid>458528</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:42:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1726" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мав би чого бояти ся, хочби ви завели мене, хто зна' куда. Не бояв би ся піти анї до пивницї, анї на стрих зі сїном!

{{c|ГАННА.}}
Відчепіть ся геть від мене. Знав куди трафити! Таких хортів маємо тут богато.

{{c|ЮРКО.}}
Молодице, можу вам помочи прати?

{{c|ГАННА.}}
Нї! Але як ви будете плести далї нїсенїтницї, то я вам поможу іще вибічи до гори!
{{c|{{fine|Витягає білє до половини з води.}}}}
Гарно буде виглядати ваш білий перед.

{{c|ЮРКО.}}
Ще чого! Не зробите чей з мене свинї? Ну, але! Так не можна. Але ми поговоримо іще про те. Правда молодице? Розумієть ся, розумієть ся. Поговоримо іще про те. Як буду мати час, пізнїйше, иньшим разом.
{{c|{{fine|Відходить знова горі сходами.}}}}

{{c|ВЕРМЕЛЬСКІРХ.}}
Він не заблукаєть ся мабуть сюди більше! Зібенгар покаже йому вже добре дорогу з їдальнї до кухнї. — Ганно, коли верне Геншель?

{{c|ГАННА.}}
В полудне. — А може сказати йому що?

{{c|ВЕРМЕЛЬСКІРХ.}}
Так. — Скажіть йому — не забудьте! — Скажіть йому, що я — казав поздоровити його.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lhvg4o4crwrglz7oprjd8f81oxikcfx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/49</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216774</id>
    <revision>
      <id>458614</id>
      <parentid>458534</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:45:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1340" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ГАННА.}}
Все дурниця! Я погадала собі се від разу.

{{c|ВЕРМЕЛЬСКІРХ}}
{{c|{{fine|кланяєть ся їй низько.}}}}
Кождий може думати, що собі хоче. До побаченя!
{{c|{{fine|Відходить.}}}}

{{c|ГАННА}}
{{c|{{fine|сама, пере завзято.}}}}
Коби то Геншель не був, лише такий дурний!
{{fine block|В горі з надвору клякає при вікнї купець {{sp|Фабіґ}} та заглядає до середини.}}

{{c|ФАБІҐ.}}
Добрий-день, молодице! — Як вам ведеть ся, що чувати?

{{c|ГАННА.}}
Що-ж ви знов за один?

{{c|ФАБІҐ.}}
Ну: Фабіґ з Квальсдорфу. Ви мене не пізнаєте? Приношу вам привіт від батька. Казав вам також сказати… чи може лїпше війти до середини?

{{c|ГАННА.}}
Добре! Я догадую ся вже; він хоче знов гроший; але я сама не маю нїчого.

{{c|ФАБІҐ.}}
Та я казав йому се, але він не хотів вірити. Ви самі молодице?

{{c|ГАННА.}}
Або що?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7xvdcfwvme8ch1bwow9u1ompjftq58m</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458615</id>
      <parentid>458614</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T14:46:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1340" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ГАННА.}}
Все дурниця! Я погадала собі се від разу.

{{c|ВЕРМЕЛЬСКІРХ}}
{{c|{{fine|кланяєть ся їй низько.}}}}
Кождий може думати, що собі хоче. До побаченя!
{{c|{{fine|Відходить.}}}}

{{c|ГАННА}}
{{c|{{fine|сама, пере завзято.}}}}
Коби то Геншель не був, лише такий дурний!
{{fine block|В горі з надвору клякає при вікнї купець {{sp|Фабіґ}} та заглядає до середини.}}

{{c|ФАБІҐ.}}
Добрий-день, молодице! — Як вам ведеть ся, що чувати?

{{c|ГАННА.}}
Що-ж ви знов за один?

{{c|ФАБІҐ.}}
Ну: Фабіґ з Квальсдорфу. Ви мене не пізнаєте? Приношу вам привіт від батька. Казав вам також сказати… чи може лїпше війти до середини?

{{c|ГАННА.}}
Добре! Я догадую ся вже; він хоче знов гроший; але я сама не маю нїчого.

{{c|ФАБІҐ.}}
Та я казав йому се, але він не хотїв вірити. Ви самі молодице?

{{c|ГАННА.}}
Або що?{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6b3rkj094vti2u1d2nipghlzk1n4hy6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/157</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216793</id>
    <revision>
      <id>458624</id>
      <parentid>458561</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T15:10:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1475" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center|{{c|{{sp|{{larger|ДЕ ЩО Є:}}}}}}
{{rule|3em}}
{{TOC page listing||{{x-smaller|СТОР.}}}}
{{Dotted TOC page listing||[[Археологічна минувшина Київщини/Попередні уваги|Попередні уваги]]|djvupage=3|djvupageoffset=6}}
{{Dotted TOC page listing||[[Археологічна минувшина Київщини/Реєстр використаних друкованих та недрукованих матеріялів|Реєстр використаних друкованих та недрукованих матеріялів]]|djvupage=6|djvupageoffset=6}}
{{Dotted TOC page listing||[[Археологічна минувшина Київщини/Археологічна минувшина Київщини|Археологічна минувшина Київщини]]|djvupage=15|djvupageoffset=6}}
{{Dotted TOC page listing||[[Археологічна минувшина Київщини/Le passé archéologique de la Kyïovie|''Le passé archéologique de la Kyïovie'']]|djvupage=131|djvupageoffset=6}}
{{Dotted TOC page listing||[[Археологічна минувшина Київщини/Покажчик до таблиць|Покажчик до таблиць]]|djvupage=145|djvupageoffset=6}}
{{Dotted TOC page listing||[[Археологічна минувшина Київщини/Покажчик мап|Покажчик мап]]|djvupage=149|djvupageoffset=6}}


{{rule|6em}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bweyjlnl1mdhkg2bdw58s31ra61x1cs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про старі часи на Українї (1919)/Український рух в 1860 і 1870-х роках</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216804</id>
    <revision>
      <id>458585</id>
      <timestamp>2022-08-09T12:30:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]  | автор = Михайло Грушевський  | секція = 28. Український рух в 1860 і 1870-х роках  | попередня = 27. [[../Шевченко й його товариші/]]  | наступна = 29. [[../Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті/]]  | приміт...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="737" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 28. Український рух в 1860 і 1870-х роках
 | попередня = 27. [[../Шевченко й його товариші/]]
 | наступна = 29. [[../Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=102 fromsection=&quot;28&quot; to=105 tosection=&quot;28&quot; /&gt;


{{bar}}
{{примітки}}</text>
      <sha1>bzjansbuq9k8makgl8n43ow4xdzq644</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про старі часи на Українї (1919)/Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216805</id>
    <revision>
      <id>458586</id>
      <timestamp>2022-08-09T12:32:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]  | автор = Михайло Грушевський  | секція = 29. Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті  | попередня = 28. [[../Український рух в 1860 і 1870-х роках/]]  | наступна = 30. [[../Перша свобода українського слова/]]...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="707" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 29. Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті
 | попередня = 28. [[../Український рух в 1860 і 1870-х роках/]]
 | наступна = 30. [[../Перша свобода українського слова/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=105 fromsection=&quot;29&quot; to=108 /&gt;</text>
      <sha1>ekm62tkia78kdx16sihyyw76a44mur1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Валер'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf/87</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216806</id>
    <revision>
      <id>458587</id>
      <timestamp>2022-08-09T12:58:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3506" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;11&quot;/&gt;— Аж п'ятеро. Але одна — боже мій! Суща Беатриса! Таке біляве, тихе, а тиха вода, кажуть, береги рве. Як її? Наталка? Ні… Настунька? Теж ні. Тільки умова — це моя.

— Та бери їх усіх! — понуро сказав Степан. — Єсть мені час до дівчат!

— Даремно. Учені пишуть, що це допомагає обмінові речовин.

Коли Борис пішов, Степан міркував довго й гірко. Що дівчат стало п'ятеро замість трьох, з'ясувати було не важко — він сам чув від Надійки, що вони мають на зиму ще двох товаришок прийняти, щоб легше було на дрова. Не менше зрозумів він і те, що Борис збирається лицятись до Надійки. І крім того, тягтиме його туди, якщо він тут лишиться, і крім того розповідатиме йому, що там робиться, і крім того розказуватиме там, що він робить. Але досить було Борисові тільки нагадати про Надійку, як хлопця охопила майже фізична нудота. Що ж буде, коли вона раз-у-раз фігуруватиме в Борисовій мові? Почуття самоохорони підказувало, що з його боку було б безжально наражати себе щодня на такий біль.

Той вечір він почував до дівчини ворожість, сумну ворожість до страченого, що вернутись не може й з віддалі набуває притяжної сили. Невже вона полюбить Бориса? На мить його обняло палке бажання лишитись, лишитись навмисне в Бориса, щоб ходити з ним туди й відібрати Надійку. Натягти носа цьому хвалькові! Врізати йому трохи хвоста, щоб не казав так — це «моя»! Але душа його була надто стомлена, щоб займатись поривом, інший, важливіший клопіт перед ним стояв, і беручись до книжки, він байдуже мовив:

— Хай бере.

Вирішив перебиратись до КУБУЧ-у, гірко розчарований, що місто все ж не таке велике, щоб можна було розминатись із людьми.&lt;section end=&quot;11&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;12&quot;/&gt;{{c|XII.}}

Це був перший ранок, коли найретельніший студент Інституту Степан Радченко не з'явився на лекції. Понурий і замислений, ішов він вул. Революції на Нижній Вал по свої речі, щоб забрати з того дому, що дав йому притулок, решту ознак свого перебування. Він обрав для цього саме&lt;section end=&quot;12&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gbzcf6zms365tyz0fl1jkq35znoiprl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216807</id>
    <revision>
      <id>458601</id>
      <timestamp>2022-08-09T14:08:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Yuri V.</username>
        <id>2685</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */ оформлення</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="349" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Yuri V.&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Книжку видано при фінансовій допомозі ’’Земляцького Об’єднання ’’Тернопільщина” у Філядельфії.

Друкарня ОО. Василіян, вулиця Лісгар 286, Торонто, Канада

Printed by the Basilian Press, 286 Lisgar St. Toronto, Canada&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ck5948qtwi8b3x9agfk1z0bnjwvr00e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/136</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216808</id>
    <revision>
      <id>458616</id>
      <timestamp>2022-08-09T14:56:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="782" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вже про низку менших. Ось усі тії явища надали Київу найбільшу міць та вагу на цілій Київщині. А споконвічна культура цієї частини Київщини здобула йому людність, що зуміла влучно використати сприятливі умови свого міста й піднесла його на перше місце на цілій Київській землі. Тая людність являла собою предків сучасних українців і почасти навіть сучасних киян.


{{block left|{{smaller block|{{c|КИЇВ.}}
{{c|Січень–Квітень}}
{{c|1925 р.}}}}}}


{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oa9h1fb1abvp0fhmw0qumyyionmtq33</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458620</id>
      <parentid>458616</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T15:01:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="782" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вже про низку менших. Ось усі тії явища надали Київу найбільшу міць та вагу на цілій Київщині. А споконвічна культура цієї частини Київщини здобула йому людність, що зуміла влучно використати сприятливі умови свого міста й піднесла його на перше місце на цілій Київській землі. Тая людність являла собою предків сучасних українців і почасти навіть сучасних киян.


{{block left|{{smaller block|{{c|КИЇВ.}}
{{c|Січень–Квітень}}
{{c|1925 р.}}}}}}


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tq0iukj887mau4pf4uqhr7qxav825dq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216809</id>
    <revision>
      <id>458617</id>
      <timestamp>2022-08-09T14:56:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216810</id>
    <revision>
      <id>458618</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:00:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2465" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дослідники часто-густо майже не згадують або й зовсім мовчать. Тому поясніння графічних зазначень я подаю зосібна на кожній мапі. Гірше стоїть справа що-до літературних вказівок. Через брак місця міг я зробити посилки тільки на деякі праці, використані лише задля порівнянь. Так само майже не наводжу в реєстрі літератури видань, наведених проф. В. Антоновичем в його мапі Київщини. Тільки задля небагатьох відбиток з рідких у Київі видань я зробив вийняток і навів їх теж у мойому реєстрі. З загальної літератури, що торкається й инших місцевостей, наводжу лише найголовніші праці, особливо, приступніші задля читачів, що мешкають на Київщині. З новіших закордонних дослідів наводжу тільки такі, що я їх міг використати особисто. Назви розвідок, надрукованих по велетомових виданнях, наведено тоді, коли подані в них матеріяли використано в нарисі у великій мірі й тії матеріяли мають велику вагу при досліді того чи иншого питання. При різноманітності думок серед вчених у якій-будь справі подано декілька назв дослідів. Взагалі, мусів деколи обмежувати бібліографічні вказівки такими творами, де подано велику бібліографію. Щиро дякую за допомогу в цій праці К. М. Антоновичевій, В. Є. Козловській та П. П. Курінному. А за її надрукування щиро дякую Українській Академії Наук і зокрема її Невідмінному Секретареві акад. А. Е. Кримському.


{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ao4aqjk294hoavrwgn9nxqhzzjkxbc7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458621</id>
      <parentid>458618</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T15:01:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2465" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дослідники часто-густо майже не згадують або й зовсім мовчать. Тому поясніння графічних зазначень я подаю зосібна на кожній мапі. Гірше стоїть справа що-до літературних вказівок. Через брак місця міг я зробити посилки тільки на деякі праці, використані лише задля порівнянь. Так само майже не наводжу в реєстрі літератури видань, наведених проф. В. Антоновичем в його мапі Київщини. Тільки задля небагатьох відбиток з рідких у Київі видань я зробив вийняток і навів їх теж у мойому реєстрі. З загальної літератури, що торкається й инших місцевостей, наводжу лише найголовніші праці, особливо, приступніші задля читачів, що мешкають на Київщині. З новіших закордонних дослідів наводжу тільки такі, що я їх міг використати особисто. Назви розвідок, надрукованих по велетомових виданнях, наведено тоді, коли подані в них матеріяли використано в нарисі у великій мірі й тії матеріяли мають велику вагу при досліді того чи иншого питання. При різноманітності думок серед вчених у якій-будь справі подано декілька назв дослідів. Взагалі, мусів деколи обмежувати бібліографічні вказівки такими творами, де подано велику бібліографію. Щиро дякую за допомогу в цій праці К. М. Антоновичевій, В. Є. Козловській та П. П. Курінному. А за її надрукування щиро дякую Українській Академії Наук і зокрема її Невідмінному Секретареві акад. А. Е. Кримському.


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t5tqv1qir55d7vnt3v8heb8nf2tbepj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/28</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216811</id>
    <revision>
      <id>458619</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:01:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1328" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Поглянь лиш на сльози — цїлїсїньке море
Їх по сьвіту геть розлилось.
{{gap|1.5em}}Куди нї піткнешся — панують кайдани;
{{gap|1.5em}}То де вже спокою нам ждать?
{{gap|1.5em}}Як щирі народа свого громадяни
{{gap|1.5em}}За край ми повинні гадать!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Прощання (М. В. С-му).'''}}
На прощання, милий брате,
Що сказать тобі?
Моє серденько розтяте
Ниє все в журбі.

В темну даль без повороту
Може зникнеш ти…
А нам треба-б на роботу,
Бо люд кличе йти.

До завітів будьмо-ж певні;
Доки мисль руша,
Стіймо поруч, як найкревні,
Як одна душа!

Обійнять навік немога, —
Обійму на час…
Доки сьвіт, тяжка дорога
Не розлучить нас.

Що кайдани та напасти?
Годї потурать…&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sthrfqmvaal0u8v0ph3ml14wzjayi5z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458717</id>
      <parentid>458619</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1328" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot; /&gt;&lt;poem&gt;Поглянь лиш на сльози — цїлїсїньке море
Їх по сьвіту геть розлилось.
{{gap|1.5em}}Куди нї піткнешся — панують кайдани;
{{gap|1.5em}}То де вже спокою нам ждать?
{{gap|1.5em}}Як щирі народа свого громадяни
{{gap|1.5em}}За край ми повинні гадать!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Прощання (М. В. С-му).'''}}
На прощання, милий брате,
Що сказать тобі?
Моє серденько розтяте
Ниє все в журбі.

В темну даль без повороту
Може зникнеш ти…
А нам треба-б на роботу,
Бо люд кличе йти.

До завітів будьмо-ж певні;
Доки мисль руша,
Стіймо поруч, як найкревні,
Як одна душа!

Обійнять навік немога, —
Обійму на час…
Доки сьвіт, тяжка дорога
Не розлучить нас.

Що кайдани та напасти?
Годї потурать…&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5vzgwejay3k3inizubnvktukptbvems</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216812</id>
    <revision>
      <id>458622</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:06:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1950" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|ПОПЕРЕДНІ УВАГИ.}}

Тії географічні кордони, що я їх надав Київщині й в мойому начерку її археологічної минувшини, й на моїх мапах, не відповідають жадним політичним чи адміністраційним кордонам. За справжню Київщину я визнаю лише тую територію, яку зрошують річки, що по них мешкали деревляни та поляни. Звісно, тії племена становлять головну підвалину, з якої повстала ціла сучасна людність нашої Київщини. Суміжних районів по-за межами басейнів тих річок я свідомо не торкався, бо перш за все в археології вони ще замало досліджені. Тільки на півдню та на південь-заході я залишив у загальних рисах кордони старорежимної губерні. Сюди тяглася полянська колонізація, бо з природнього боку ця територія подібна до решти Київщини. Здається, мапи ствердили правдивість цієї моєї гадки.

Ні в короткому нарисі археологічної минув шини Київщини, ні на докладених до нього мапах я не міг навести цілого матеріялу, що його посідає сучасна наука. Перш за все завадили тому короткість нарису та невеликість мап. Але й склад матеріялів, що вони в значній мірі не відповідають&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mhxokoj42bfr8d24w3q5zjadm8sjfxn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216813</id>
    <revision>
      <id>458623</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:08:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2584" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;сучасним науковим вимогам, стоявши у тій справі на перешкоді, може, ще більш од розмірів начерка та мап. Українська археологія завсіди перебувала в занедбаному стані. Тому, крім невеличкої купки фахівців, розкопи на Вкраїні провадили чи просто шукачі старовинних речей, придатних задля продажу, чи в ліпшому разі більш-менш освічені дилетанти. Через те більшість здобутих їми матеріялів переховується по музеях без жадних наукових дослідів про них, ба навіть часто-густо без порядного опису. В разі-ж є й опис, то часто-густо з ним нічого доброго не зробити. Більш за все в справі наукового вивчення нашої археології зробили німці. Але вони залежать од надрукованого матеріялу, бо музейні збірки не всім приступні задля особистої праці над ними. Таким чином і в них справа не може посуватися як слід. В кожному разі й в нарисі, й на мапах я намагався відзеркалити стан сучасного археологічного знаття й накреслити тії проблеми, що воно висунуло в справі вивчення археологічної минувшини Київщини. Тая-ж причина примусила мене відмовитися від однієї загальної мапи й замість того розкласти весь матеріял по декількох окремих мапах. З того-ж приводу я відкинув думку про вироблення спільних зазначок однакових задля всіх мап. Рівень сучасного археологічного знаття є значно вищий від колишнього. Тепер наука студіює такі питання й висуває попереду такі подробиці в нашій археологічній минувшині, що про них колишні&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kgfyks1e3a4vvmrpx7jremoyr72ckn6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Археологічна минувшина Київщини/Попередні уваги</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216814</id>
    <revision>
      <id>458625</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:10:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../]]  | автор = Василь Данилевич  | секція = Попередні уваги  | наступна = [[../Реєстр використаних друкованих та недрукованих матеріялів/]]  | примітки = }} &lt;pages index=&quot;Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf&quot; from=9 to=11 /&gt;</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="440" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = Василь Данилевич
 | секція = Попередні уваги
 | наступна = [[../Реєстр використаних друкованих та недрукованих матеріялів/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf&quot; from=9 to=11 /&gt;</text>
      <sha1>p9gdxiz46gjhfwe07p4drstassfi9sq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/29</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216815</id>
    <revision>
      <id>458626</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:12:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1020" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;За братів нам доля пасти,
За сестер вмірать!

В гадцї віки я з тобою,
Голубе ти мій!
Спогадай же хоть до бою
У нудзї нїмій!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Мар|0.3em}}а.'''}}
Бурно встали хвилї,
Відусїль течуть…
Боже… Де ви, милі?
Нї душі не чуть.

Сестронька єдина
На сьвітї була.
Проклята година…
От і ту взяла!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Народовцеві.'''}}
Хай панують кати, —
Не цурайся мети,
{{gap|2.5em}}Не тужи;
Щоб дійшов люд знаття,
Прав здобився, — життя
{{gap|2.5em}}Положи!&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3bjlsj7u9qbmlcx1d44iwuf9x2wonj3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458718</id>
      <parentid>458626</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1020" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;За братів нам доля пасти,
За сестер вмірать!

В гадцї віки я з тобою,
Голубе ти мій!
Спогадай же хоть до бою
У нудзї нїмій!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Мар|0.3em}}а.'''}}
Бурно встали хвилї,
Відусїль течуть…
Боже… Де ви, милі?
Нї душі не чуть.

Сестронька єдина
На сьвітї була.
Проклята година…
От і ту взяла!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Народовцеві.'''}}
Хай панують кати, —
Не цурайся мети,
{{gap|2.5em}}Не тужи;
Щоб дійшов люд знаття,
Прав здобився, — життя
{{gap|2.5em}}Положи!&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cp09jz1vwmwb8cly619hntuxw37vrqb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216816</id>
    <revision>
      <id>458627</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:15:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1901" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|АРХЕОЛОГІЧНА МИНУВШИНА КИЇВЩИНИ.}}

Люди оселилися поперше на Київщині ще за часів льодовикової доби. Але найдавніші забутки людського життя тут не сягають далі від молодшого палеоліту. Долішня стація на Кирилівській вулиці, в Київі, становить типовий зразок нашої Орін'якської культури. Горішня стація, що розташувалася на 2 метри вище від попередньої, мабуть, мусить бути застосована до Солютрейської культури, до якої належить також Канівська стація. Не старша від них буде й тая мало досліджена стація, рештки якої знайдено в Київі, вище від Кирилівської вулиці. Власне кажучи, ції чотири стації вичерпують усі наукові відомості про палеолітичні часи на Київщині. Решта палеолітичних знахідок не була науково досліджена, й на відомості про них наука не може покластися. Мимоволі звертають на себе увагу нечисленність нашого матеріялу про палеоліт, взагалі, та повний брак відомостей про старший палеоліт, зосібна. Чи справді люди з'явилися на Київщині тільки наприкінці льодовикової доби та й тоді були тут нечисленні? На мою думку,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4dliuaht5wejfqaz6opnjucwkndixd6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/30</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216817</id>
    <revision>
      <id>458628</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:19:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1390" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{asterism|2|2em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Оце я думаю, брати,
Про долю рідного народа;
Прийшла година хрест нести,
Бо всюди — злиднї, скрізь незгода.
Оце гадаю, — і мінї
Таки частесенько здається,
Що мир, запеклий у борнї,
Жартує тільки та сьміється;
Що пал мережаних річей
За оборонників сьвятинї —
Одна омана для очей,
Чи марний гук серед пустинї:
Що мир, лукавий як дївча,
Цього на людях уквіча,
А серце схилить до другого,
Пригорне потай дорогого, —
І хто всю душу віддає —
В кайдани зрадно закує,
На трупі бенкіт бучний справить,
За домовиною ославить,
Дїтей та внуків нацькує:
Що мир… О, нї… бо тільки вами
Душа убога замарить, —
Якими радими словами,
Бажав би я заговорить.
Я знову вірю, що пригода
Мов чорна хмара пропливе,
Що невмируща міць народа
Усе лихе переживе!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ezkl5zgciyz24d198i6prwh2s2o2buf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458630</id>
      <parentid>458628</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T15:21:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1390" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{asterism|2|2em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Оце я думаю, брати,
Про долю рідного народа;
Прийшла година хрест нести,
Бо всюди — злиднї, скрізь незгода.
Оце гадаю, — і мінї
Таки частесенько здається,
Що мир, запеклий у борнї,
Жартує тільки та сьміється;
Що пал мережаних річей
За оборонників сьвятинї —
Одна омана для очей,
Чи марний гук серед пустинї:
Що мир, лукавий як дївча,
Цього на людях уквіча,
А серце схилить до другого,
Пригорне потай дорогого, —
І хто всю душу віддає —
В кайдани зрадно закує,
На трупі бенкіт бучний справить,
За домовиною ославить,
Дїтей та внуків нацькує;
Що мир… О, нї… бо тільки вами
Душа убога замарить, —
Якими радими словами,
Бажав би я заговорить.
Я знову вірю, що пригода
Мов чорна хмара пропливе,
Що невмируща міць народа
Усе лихе переживе!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ctmsxxkbgs7veg5u5igpwv8p314y458</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458643</id>
      <parentid>458630</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:04:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1392" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Оце я думаю, брати,
Про долю рідного народа;
Прийшла година хрест нести,
Бо всюди — злиднї, скрізь незгода.
Оце гадаю, — і мінї
Таки частесенько здається,
Що мир, запеклий у борнї,
Жартує тільки та сьміється;
Що пал мережаних річей
За оборонників сьвятинї —
Одна омана для очей,
Чи марний гук серед пустинї:
Що мир, лукавий як дївча,
Цього на людях уквіча,
А серце схилить до другого,
Пригорне потай дорогого, —
І хто всю душу віддає —
В кайдани зрадно закує,
На трупі бенкіт бучний справить,
За домовиною ославить,
Дїтей та внуків нацькує;
Що мир… О, нї… бо тільки вами
Душа убога замарить, —
Якими радими словами,
Бажав би я заговорить.
Я знову вірю, що пригода
Мов чорна хмара пропливе,
Що невмируща міць народа
Усе лихе переживе!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fccxhxri7x1c0cuchel1qsltqsykvs8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458719</id>
      <parentid>458643</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1392" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Оце я думаю, брати,
Про долю рідного народа;
Прийшла година хрест нести,
Бо всюди — злиднї, скрізь незгода.
Оце гадаю, — і мінї
Таки частесенько здається,
Що мир, запеклий у борнї,
Жартує тільки та сьміється;
Що пал мережаних річей
За оборонників сьвятинї —
Одна омана для очей,
Чи марний гук серед пустинї:
Що мир, лукавий як дївча,
Цього на людях уквіча,
А серце схилить до другого,
Пригорне потай дорогого, —
І хто всю душу віддає —
В кайдани зрадно закує,
На трупі бенкіт бучний справить,
За домовиною ославить,
Дїтей та внуків нацькує;
Що мир… О, нї… бо тільки вами
Душа убога замарить, —
Якими радими словами,
Бажав би я заговорить.
Я знову вірю, що пригода
Мов чорна хмара пропливе,
Що невмируща міць народа
Усе лихе переживе!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ddss13vp14jl6k6b2ctmh2mv40j6y4k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Василь Данилевич. Археологічна минувшина Київщини. 1925.pdf/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216818</id>
    <revision>
      <id>458629</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:21:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1547" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;''Б. Рукописні та усні матеріяли.'' 1) Рукописні матеріяли, зібрані проф. В. Б. Антоновичем у Музеї був. Університету (тепер І. Н. О.); 2) Рукописні інвентарі того-ж Музею; 3) Відомості, подані К. М. Антоновичевою; 4) Відомості, подані В. Є. Козловською; 5) Відомості, подані П. П. Курінним; 6) Відомості, зібрані проф. В. Данилевичем.

''В. Музеї та збірки.'' 1) Археологічний Музей був. Університету (тепер І. Н. О.); 2) Археологічний Музей був. Жіночих Курсів у Київі (тепер у Музеї І. Н. О.); 3) Історичний Музей ім. Т. Шевченка, Київ; 4) Музей Української Академії Наук б. імени В. М. та Б. І. Ханенків, Київ; 5) Російський Історичний Музей, Москва; 6) Державний Ермітаж, Ленінград; 7) Музей Еразма Маєвського, Варшава; 8) Музей Хайновського, Варшава; 9) Збірка К. П. Гревса, Ставидло, Чигир. пов.; 10) Збірка проф. В. та К. Антоновичів (в музеї був. Університету, тепер І. Н. О.).


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8fiaevmcvu59316vb7q6tszfw7ztlto</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/31</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216819</id>
    <revision>
      <id>458631</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:28:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1336" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Сирот|0.3em}}и.'''}}
Сердешні дїти… батька взято;
Смерть несподївано прийшла…
Пекельний Ірод справив сьвято,
Пир людожерности та зла.

Не поборов страшної муки
Борець хоробрий: все хотїв
Знять до гори ослаблі руки,
В-останне стати на катів.

Сердешні дїти… вам байдуже;
Ви усьміхались, дивлючись,
Як ваша ненька рідна туже,
Слїзьми безрадісно лючись.

Бо ви не знали… Дїти, дїти!
Так тїштесь, доки ростете…
Чи довго на сьвіт вам глядїти?
Як батько може помрете!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''На память.'''}}
Навік минули вільні годи,
В далекий край припало йти;
І от, під тяжкий час пригоди,
Мінї сестрою стала ти;

Мов ангел сяла предо мною,
Неначе квітонька цьвіла,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8rnzj638wg627k031vn05neac56i1h9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458720</id>
      <parentid>458631</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1336" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Сирот|0.3em}}и.'''}}
Сердешні дїти… батька взято;
Смерть несподївано прийшла…
Пекельний Ірод справив сьвято,
Пир людожерности та зла.

Не поборов страшної муки
Борець хоробрий: все хотїв
Знять до гори ослаблі руки,
В-останне стати на катів.

Сердешні дїти… вам байдуже;
Ви усьміхались, дивлючись,
Як ваша ненька рідна туже,
Слїзьми безрадісно лючись.

Бо ви не знали… Дїти, дїти!
Так тїштесь, доки ростете…
Чи довго на сьвіт вам глядїти?
Як батько може помрете!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''На память.'''}}
Навік минули вільні годи,
В далекий край припало йти;
І от, під тяжкий час пригоди,
Мінї сестрою стала ти;

Мов ангел сяла предо мною,
Неначе квітонька цьвіла,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>99b01zdpl012ba9ceb8ml6qzbkcx6wz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/32</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216820</id>
    <revision>
      <id>458632</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:35:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1137" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Моєю зорею ясною,
Моєю музою була!

Тебе нема, а все з могили
Твій образ сьвітлий устає, —
І знов душа почує сили,
Замарить серденько моє!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{sp|Далек|0.2em}}о.
Там, далеко, на Вкраїнї,
Сяє сонечко ясне,
Сьвітить людям, та в чужинї
Не навідає мене.

Там десь лють ся рідні звуки,
Боротьба за люд іде…
Тута-ж часом від розпуки
Стигне слово молоде.

Там матуся теплі сльози
З горя щиро вилива…
Тута-ж хуґа та морози, —
Серце в тузї занива.

Побратими любі, милі, —
Скрізь роскидані вони:
Спочивають у могилї,
Чи по тюрмах ждуть труни.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>l2t0vaatv57i2p5aiuzpjx41i1sxuu2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458633</id>
      <parentid>458632</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T15:36:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1149" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Моєю зорею ясною,
Моєю музою була!

Тебе нема, а все з могили
Твій образ сьвітлий устає, —
І знов душа почує сили,
Замарить серденько моє!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Далек|0.2em}}о.'''}}
Там, далеко, на Вкраїнї,
Сяє сонечко ясне,
Сьвітить людям, та в чужинї
Не навідає мене.

Там десь лють ся рідні звуки,
Боротьба за люд іде…
Тута-ж часом від розпуки
Стигне слово молоде.

Там матуся теплі сльози
З горя щиро вилива…
Тута-ж хуґа та морози, —
Серце в тузї занива.

Побратими любі, милі, —
Скрізь роскидані вони:
Спочивають у могилї,
Чи по тюрмах ждуть труни.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2pbtpvprpokgweasg9irxio7yafj8k7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458721</id>
      <parentid>458633</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1149" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Моєю зорею ясною,
Моєю музою була!

Тебе нема, а все з могили
Твій образ сьвітлий устає, —
І знов душа почує сили,
Замарить серденько моє!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Далек|0.2em}}о.'''}}
Там, далеко, на Вкраїнї,
Сяє сонечко ясне,
Сьвітить людям, та в чужинї
Не навідає мене.

Там десь лють ся рідні звуки,
Боротьба за люд іде…
Тута-ж часом від розпуки
Стигне слово молоде.

Там матуся теплі сльози
З горя щиро вилива…
Тута-ж хуґа та морози, —
Серце в тузї занива.

Побратими любі, милі, —
Скрізь роскидані вони:
Спочивають у могилї,
Чи по тюрмах ждуть труни.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fk49l4r0z0l8nxkd6kkepixsnn258bs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/33</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216821</id>
    <revision>
      <id>458634</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:41:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1161" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|2em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Україна приснилась мінї,
Я прокинувсь ізмучений дуже;
Раннїй промін гуляв по стїнї,
Та не легше було мінї, друже!

Люду мимо чи мало пройшло,
Радий гомін та жарти, — байдуже…
А на серцї у мене скребло,
І не легше було мінї, друже!

Он-де гай величаво дріма,
Вільна пташка так весело круже,
Чорнобрива жоржину лама…
Та мінї не полегшало, друже!&lt;/poem&gt;}}

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{asterism|2|2em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Гаряче душа молилась,
Лихом вражена новим;
Надімною ти зхилилась,
Нїби сьвітлий херувим.

І замовкло люте горе,
Серце марить, ожива…
Чи надовго? Де ти, зоре?
Боже! Хмара виплива.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kl028p47yfkniknn8rdylzjyppgnep4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458635</id>
      <parentid>458634</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T15:41:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1152" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|2em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Україна приснилась мінї,
Я прокинувсь ізмучений дуже;
Раннїй промін гуляв по стїнї,
Та не легше було мінї, друже!

Люду мимо чи мало пройшло,
Радий гомін та жарти, — байдуже…
А на серцї у мене скребло,
І не легше було мінї, друже!

Он-де гай величаво дріма,
Вільна пташка так весело круже,
Чорнобрива жоржину лама…
Та мінї не полегшало, друже!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{asterism|2|2em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Гаряче душа молилась,
Лихом вражена новим;
Надімною ти зхилилась,
Нїби сьвітлий херувим.

І замовкло люте горе,
Серце марить, ожива…
Чи надовго? Де ти, зоре?
Боже! Хмара виплива.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4m5pw94cxngmhw5u57lxl29k28wo211</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458644</id>
      <parentid>458635</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:04:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1156" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Україна приснилась мінї,
Я прокинувсь ізмучений дуже;
Раннїй промін гуляв по стїнї,
Та не легше було мінї, друже!

Люду мимо чи мало пройшло,
Радий гомін та жарти, — байдуже…
А на серцї у мене скребло,
І не легше було мінї, друже!

Он-де гай величаво дріма,
Вільна пташка так весело круже,
Чорнобрива жоржину лама…
Та мінї не полегшало, друже!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Гаряче душа молилась,
Лихом вражена новим;
Надімною ти зхилилась,
Нїби сьвітлий херувим.

І замовкло люте горе,
Серце марить, ожива…
Чи надовго? Де ти, зоре?
Боже! Хмара виплива.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7u9vi7hu48wq05n596cfcwdx2s0efvd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458722</id>
      <parentid>458644</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1156" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Україна приснилась мінї,
Я прокинувсь ізмучений дуже;
Раннїй промін гуляв по стїнї,
Та не легше було мінї, друже!

Люду мимо чи мало пройшло,
Радий гомін та жарти, — байдуже…
А на серцї у мене скребло,
І не легше було мінї, друже!

Он-де гай величаво дріма,
Вільна пташка так весело круже,
Чорнобрива жоржину лама…
Та мінї не полегшало, друже!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Гаряче душа молилась,
Лихом вражена новим;
Надімною ти зхилилась,
Нїби сьвітлий херувим.

І замовкло люте горе,
Серце марить, ожива…
Чи надовго? Де ти, зоре?
Боже! Хмара виплива.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4brrqjgfwdzzt0c08n8we7j3tz795dl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/34</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216822</id>
    <revision>
      <id>458636</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:51:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1047" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''По морю.'''}}
Чимало днїв по морю,
{{gap|2.5em}}У тьмі нїмій,
На певну зустріч горю
{{gap|2.5em}}Плив човен мій.

Швиряли хвилї бурні
{{gap|2.5em}}На всї краї…
Вставали думи журні
{{gap|2.5em}}Нудьги — змії.

Вітчини беріг милий
{{gap|2.5em}}Зникав і зник,
І рвався мій безсилий,
{{gap|2.5em}}Розпучний крик.

А прірва виє, кличе
{{gap|2.5em}}До бороття,
Пловцеві згубу зиче
{{gap|2.5em}}Без вороття.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Борцев|0.2em}}і.'''}}
Не трать надїй:
Ти згинеш, — слїд
Твоїх подїй
Розтопить лїд
{{gap|2.5em}}В серцях катів,
{{gap|2.5em}}Любов натхне&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nsvtdy3nti3ya3ywwd7rba7f32xz59r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458723</id>
      <parentid>458636</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1047" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''По морю.'''}}
Чимало днїв по морю,
{{gap|2.5em}}У тьмі нїмій,
На певну зустріч горю
{{gap|2.5em}}Плив човен мій.

Швиряли хвилї бурні
{{gap|2.5em}}На всї краї…
Вставали думи журні
{{gap|2.5em}}Нудьги — змії.

Вітчини беріг милий
{{gap|2.5em}}Зникав і зник,
І рвався мій безсилий,
{{gap|2.5em}}Розпучний крик.

А прірва виє, кличе
{{gap|2.5em}}До бороття,
Пловцеві згубу зиче
{{gap|2.5em}}Без вороття.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Борцев|0.2em}}і.'''}}
Не трать надїй:
Ти згинеш, — слїд
Твоїх подїй
Розтопить лїд
{{gap|2.5em}}В серцях катів,
{{gap|2.5em}}Любов натхне&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>igb6ubzrihm54jhhkxjjqz8h0zou1xl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/35</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216823</id>
    <revision>
      <id>458637</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:57:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="890" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;{{gap|2.5em}}Їм до братів…
{{gap|2.5em}}Вік промине;
Любов же та
Одним — одна,
Що день — сьвята,
Що день — ясна,
{{gap|2.5em}}Переживе
{{gap|2.5em}}І всїх і все,
{{gap|2.5em}}Життя нове
{{gap|2.5em}}У мир внесе!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|2em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Красно при долинї
Квітонька цьвіла,
Та до кіс дївчинї
Мати заплела.

Гордо чарівниця
Вродою пиша:
Чиста як зірниця
Молода душа.

Хай же слїз не баче,
Сяє — розцьвіта,
Доки згине, наче
Квітонька ота!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h3vu0nt8zcqi5ko3mnuluex5j99rd55</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458639</id>
      <parentid>458637</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T15:59:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="892" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;{{gap|2.5em}}Їм до братів…
{{gap|2.5em}}Вік промине;
Любов же та
Одним — одна,
Що день — сьвята,
Що день — ясна,
{{gap|2.5em}}Переживе
{{gap|2.5em}}І всїх і все,
{{gap|2.5em}}Життя нове
{{gap|2.5em}}У мир внесе!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Красно при долинї
Квітонька цьвіла,
Та до кіс дївчинї
Мати заплела.

Гордо чарівниця
Вродою пиша:
Чиста як зірниця
Молода душа.

Хай же слїз не баче,
Сяє — розцьвіта,
Доки згине, наче
Квітонька ота!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mxbawkz7q4osyk1vbc32ujyoc5z8y3u</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458724</id>
      <parentid>458639</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="892" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;{{gap|2.5em}}Їм до братів…
{{gap|2.5em}}Вік промине;
Любов же та
Одним — одна,
Що день — сьвята,
Що день — ясна,
{{gap|2.5em}}Переживе
{{gap|2.5em}}І всїх і все,
{{gap|2.5em}}Життя нове
{{gap|2.5em}}У мир внесе!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center|&lt;poem&gt;Красно при долинї
Квітонька цьвіла,
Та до кіс дївчинї
Мати заплела.

Гордо чарівниця
Вродою пиша:
Чиста як зірниця
Молода душа.

Хай же слїз не баче,
Сяє — розцьвіта,
Доки згине, наче
Квітонька ота!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kkvj0jnyfcg66isw3gisojvf93npmbf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Щербаківський. Українське мистецтво. Деревляне будівництво і різьба на дереві. 1913.pdf/26</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216824</id>
    <revision>
      <id>458638</id>
      <timestamp>2022-08-09T15:58:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fxous2hi1iyp004bfjrwk8rqj2hcgsw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/114</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216825</id>
    <revision>
      <id>458649</id>
      <timestamp>2022-08-09T16:34:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4417" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{sp|{{x-larger|'''РОЗДІЛ X.'''}}}}}}
{{rule|2em}}{{rule|2em}}
{{c|'''Побажання що-до літописної справи.'''}}

Як-же узагалі стоїть справа в українській історіографії що-до видання українських літописів? Що можна про це сказати хоча-б на підставі наведених фактів? Видання їх ніколи не мало планового, систематичного характеру. Видання давніх літописів князівської доби входило тільки в загальний план видавництва Петербурзької Археографічної Комісії, отож Київська Тимчасова Археографічна Комісія навіть і не ставила перед собою мети видати corpus українських літописів, починаючи від найдавніших часів: вона не взяла на себе обов'язка видати навіть літовсько-руські літописи – і їх видала та-ж-таки Петербурзька Археографічна комісія. Київська Тимчасова Археографічна комісія, не втручаючись, на жаль, у цю справу, обмежилася тільки тим, що видала козацькі літописи, бо за ці часи (але тільки за ці) навіть російські централісти визнавали вже були існування «Малоросії» (але не України). Видання козацьких і инших літописів цих-же часів мало характер випадковий і не стояло (окрім хіба видання літопису Самовидця) на рівні археографічних вимог. До того ще треба додати, що вийшло в світ тільки по одному виданню і усіх їх ( особливо це торкається Граб'янки й Величка) тепер немає в продажу. Живовидячки, річ аж надто потрібна, щоб така поважна наукова установа, як Українська Академія Наук з її ''Археографічною комісією'' поставила питання про систематичне наукове видання українських літописів, corpus'а українських літописів. Туди, в оцей corpus випадає ввести як нові, ще невидані, літописи, хроніки і хронографи (згадаймо, приміром, про хроніку Боболинського), так само і перевидані старі за списками, що переховуються по наших книгозбірнях в їх рукописних відділах — згадаємо тут про дуже українізований невиданий список Граб'янчиного літопису, або про той лівобережний літопис полк. Он. Білогруда 1734 року, з якого наведено тільки скількись рядків у хрестоматії з пам'ятників письменської старо-українцини XI-XVII вв. акад. Аг. Евт. Кримського&lt;ref&gt;Збірник Іст.- Філ. Від. У.А.Н. , № 12, стор. 185–187.&lt;/ref&gt;.

Безперечно, що в наших книгозбірнях і в книгозбірнях Р.С.Ф.Р.Р. ще знайдеться чимало невідомих рукописних списків літописів. Отож стан літописної справи на Україні вимагає, нехай corpus'а українських літописів видано буде. Але чи-ж варто за наших часів видавати українські літописи? Адже-ж вони, літописи отії, давнішої доби української історії торкаються.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nt95uwsc4nvxt1qqldacnbo0vkn96b8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458650</id>
      <parentid>458649</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T16:35:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4415" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{sp|{{x-larger|'''РОЗДІЛ X.'''}}}}}}
{{rule|2em}}{{rule|2em}}
{{c|'''Побажання що-до літописної справи.'''}}

Як-же узагалі стоїть справа в українській історіографії що-до видання українських літописів? Що можна про це сказати хоча-б на підставі наведених фактів? Видання їх ніколи не мало планового, систематичного характеру. Видання давніх літописів князівської доби входило тільки в загальний план видавництва Петербурзької Археографічної Комісії, отож Київська Тимчасова Археографічна Комісія навіть і не ставила перед собою мети видати corpus українських літописів, починаючи від найдавніших часів: вона не взяла на себе обов'язка видати навіть літовсько-руські літописи – і їх видала та-ж-таки Петербурзька Археографічна комісія. Київська Тимчасова Археографічна комісія, не втручаючись, на жаль, у цю справу, обмежилася тільки тим, що видала козацькі літописи, бо за ці часи (але тільки за ці) навіть російські централісти визнавали вже були існування «Малоросії» (але не України). Видання козацьких і инших літописів цих-же часів мало характер випадковий і не стояло (окрім хіба видання літопису Самовидця) на рівні археографічних вимог. До того ще треба додати, що вийшло в світ тільки по одному виданню і усіх їх ( особливо це торкається Граб'янки й Величка) тепер немає в продажу. Живовидячки, річ аж надто потрібна, щоб така поважна наукова установа, як Українська Академія Наук з її ''Археографічною Комісією'' поставила питання про систематичне наукове видання українських літописів, corpus'а українських літописів. Туди, в оцей corpus випадає ввести як нові, ще невидані, літописи, хроніки і хронографи (згадаймо, приміром, про хроніку Боболинського), так само і перевидані старі за списками, що переховуються по наших книгозбірнях в їх рукописних відділах — згадаємо тут про дуже українізований невиданий список Граб'янчиного літопису, або про той лівобережний літопис полк. Он. Білогруда 1734 року, з якого наведено тільки скількись рядків у хрестоматії з пам'ятників письменської старо-українцини XI-XVII вв. акад. Аг. Евт. Кримського&lt;ref&gt;Збірник Іст.-Філ. Від. У.А.Н., № 12, стор. 185–187.&lt;/ref&gt;.

Безперечно, що в наших книгозбірнях і в книгозбірнях Р.С.Ф.Р.Р. ще знайдеться чимало невідомих рукописних списків літописів. Отож стан літописної справи на Україні вимагає, нехай corpus'а українських літописів видано буде. Але чи-ж варто за наших часів видавати українські літописи? Адже-ж вони, літописи отії, давнішої доби української історії торкаються.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>56yvr0x1zbtj1hzn5ovs6z8fe24v4t7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/115</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216826</id>
    <revision>
      <id>458651</id>
      <timestamp>2022-08-09T16:47:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5937" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Доба та не може мати такого значіння, якого їй надавано за дореволюційних часів, коли зовсім не виучувано український історичний процес з марксистського погляду. Тимчасом найактуальніше завдання нашого часу це, як відомо, виучувати нову українську історію XIX в., що для неї літописи не відограють так що й ніякої ролі. Але-ж ми завважити повинні, що XIX в. тісно звязаний з XVIII і XVII в., а для цієї доби літописи мають вже велике значіння. Можна сказати, що без них не перебудешся, з'ясовуючи історичний процес із марксистського погляду. Адже в літописах розкидано чимало матеріялів і для соціяльно-економічної історії України. Окрім того, з літописів одночасно й пам'ятники історично-літературні і на них яскраво одбилася їхня доба; ідеологія авторів для нас дуже цікава, бо в ній виявилася їх класова приналежність, боротьба класових інтересів, то-що. З цього боку перед майбутньою марксистською українською історіографією повстає надто поважне завдання — виявити цю ідеологію, її класову основу, бо ця ідеологія безперечно впливала на представників давньої історіографії і таким чином навіть непомітно для себе українські історики підпадали підо вплив своїх джерел; тримаючися помилкової думки про об'єктивність літописців (на зразок пушкінського Пимена), вони захоплювалися ідеалізацією героїв української історії в літописах, не звертаючи уваги на те, з якої соціяльної класи вийшли літописці. Кажучи взагалі, усі українські літописці вийшли з владущої старшинської класи й негативно ставилися й до козацького гультяйства — голоти і до свавільної черни, себ-то селянства. Отож козацьке літописання XVII–XVIII вв. шляхетським назвати випадає. Воно провадило ідеї тієї шляхетської революції, що найбільші тую добу характеризує. Сільський і міський пролетаріят не висунув, і це цілком зрозуміло, — літописців з своєї класи, а козацькі літописці вихваляли і в усякому разі широченько оповідали тільки про провідців старшинської і козацької верстви. І сама тільки народня поезія — українські думи й історичні пісні деякою мірою змалювали типи козака-нетяги, козацьких, гайдамацьких і розбишацьких ватажків, що стояли на боці пролетарсько-селянської маси. Отже, нам випадає зараз-таки видавати й так звані козацькі літописи. Тільки-ж до них треба додавати й історичні за них розвідки, на зразок розвідки акад. Ор. Ів. Левицького або цього мого нариса. А втім, повинен я зазначити, що таке освітлення українських літописів потрібує попередніх розвідок що-до кожного з них, з боку ідеології їх авторів і класового освітлення ними подій. Додам до цього, що тепер ми вже не можемо завдовольнитися з того народницького підходу до козацтва, який не брав на увагу його класового розшарування й розподілу; але-ж і сьогочасна марксистська наукова література не дуже-то виявила нам козацтво з цього боку, адже й тут треба чимало попрацювати над економічним становищем козацтва, як стану, що складався з двох, ба навіть з трьох клас — незаможників, середняків і куркулів.

Літописи литовські і велико-князівські торкаються, правда, дуже давньої доби. Але-ж і вони цікаві деякою мірою із політичного боку, оскільки той політичний бік явивсь наслідком економіки, й — з боку соціально-економічного, оскільки в них збереглися, нехай і в надто обмеженій кількості,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jhc98hygf1xstnfns7giytk17j89tlx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/116</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216827</id>
    <revision>
      <id>458652</id>
      <timestamp>2022-08-09T16:58:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5422" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;дані соціяльно-економічні. Тут треба буде особливу звернути увагу на характерні риси українського февдалізму, що його переживала й Україна. Литовські літописи не аби-яку вагу мають ще й через те, що документальних даних — актів і грамот — від того часу збереглося не гурт, а для князівської доби таких даних так що й зовсім не доховалось, дарма що указівки на ці «крестні» грамоти розкидано по літописах; в усякому разі літописи, завдяки цьому, набувають для цієї доби першорядне значіння. До цього треба додати, що тепер добу цю ми розглядаємо як початок українського історичного процеса — добу натурального господарства і дружинно-князівського февдального укладу. Отже виучувати її й освітлити з марксистського погляду необхідно. Це й зроблено, скажемо, в нарисі проф. [[Автор:Матвій Яворський|М. І. Яворського]].

{{rule|5em}}

Тут закінчується перша частина мого українського джерелознавства, літописам присвячена. Другу частину його присвячено буде, коли дозволить стан здоров'я й сил, загальному оглядові всіх инших джерел для історії України — актів і грамот, мемуарів тубільців, споминів чужинців, то-що. А все в купі складе у сукупності своїй — ''Українське джерелознавство''. Отак я й хтів був назвати три випуски першого тому своєї української історіографії; друга частина це була-б історіографія в справжньому розумінні цього слова, — а саме історія розвитку української історії, як науки. На жаль, отакого підзаголовка — ''Українське джерелознавство'' — на 1-му випускові не поставлено, отож він з'являється вперше. Нарешті, згадаю тут ще про думку, що її висловив був пр. Клименко, про необхідність скласти українську історіографію viribus unitis — колективно (в його листі до Головнауки). Тепер для мене ясніш, як для кого иншого, що скласти українську історіографію (джерелознавство й огляд розвитку науки української історії), аж надто потрібно. Адже-ж сам з власної ініціятиви взявсь був за оцю працю, розпочавши її ще року 1918. Ясні для мене й нові завдання такої праці з погляду соціологічно-марксистського. Нарешті, гаразд бачу я, що було-б раціонально скласти її колективною працею українських фахівців. Що-до мене, то й те дуже добре, коли мені пощастить довести до краю хоча-б своє українське джерелознавство. Коли-ж arѕ longa, a vita brevis est, то щоб не довелося обмежитися тим, що досі складено. Гадаю, що при колективній праці, з мене було-б досить і того нариса про українські літописи, якого я вже написав. А що-ж до огляду науки української історії, то в мене немає  ніякісінької надії його виконати, бо я проваджу тепер і хочу закінчити иншу величеньку надто відповідальну працю синтетичного значіння — «Коротку історію України» на 3 частині на соціяльно-економічному, марксистському ґрунті. За спеціяльні розвідки про міста Лівобічної України, то-що, що їх також годилося-б випустити в світ, я вже й не казатиму. Ось через що я співчуваю думці, щоб українську історіографію складав колектив українських істориків, і ладе́н узяти в цій праці ту чи иншу участь.

{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h2c50enjvo0th4q1oim8qn73idyokfn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216828</id>
    <revision>
      <id>458653</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:08:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4599" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{sp|{{x-larger|'''РОЗДІЛ VI.'''}}}}}}
{{rule|2em}}{{rule|2em}}
{{c|'''Літопис Самовидця.'''}}

{{smaller block|Козацькі літописи. Перше видання літопису Самовидця. Друге видання Київської Тимчасової Комісії. Де написано літописа. Перша й друга частина літопису. Становище автора в суспільстві та його світогляд. Значіння й оцінка літопису. Уривки з літопису.}}

Козацькі літописи з'явились саме тоді, коли козаччина в державному, національному, релігійному та й соціяльному життю вкраїнського народу поважну почала відогравати ролю. Це був XVII в., доба найяскравіша в історії України, ба й в історії самої-таки козаччини. «Це була, — каже [[Автор:Орест Левицький|О. І. Левицький]], — бурхлива, тривожна, але й блискуча доба, коли всі живі суспільні сили українського народу, закликані на рішучу боротьбу за саме його існування, досягли найвищого напруження і нарешті утворили той величезний, політичний і суспільний вибух, що пам'ять про нього звязана з ім'ям Богдана Хмельницького. Такі часи, певна річ, викликають у всякому суспільстві напружену літературну діяльність. Тож тим більше треба було сподіватись цього на Україні, де релігійна боротьба, що її викликала Унія року 1596, ще до початку повстання Б. Хмельницького, багатющу релігійно-полемічну літературу утворила. А швидка зміна подій у політичному й релігійному житті України за Хмельниччини своєю чергою мусіла збагатити ''історичні'' твори українського письменства. Так воно справді й було. Ті, що стояли ближче од нас до свого віку (як, наприклад, історики-письменники XVIII ст. Граб'янка, Величко, Лукомський та инші) згадують про цілу низку відомих їм історичних творів XVII ст., як от церковні і світські літописи, козацькі «кронічки», різні «діяріуші», то-що»… …«Окрім літописів і мемуарів, у тому-ж таки XVII ст. з'явилася ціла низка дрібних історично-поетичних творів, що їх уламки збереглися в літописах Величка й Граб'янки. З уламків оцих знати, що тоді кожнісінька видатна подія надихала того чи иншого українського піїту на оспівування її віршами»… «Тале-ж ба, з творів оцих дотепер так що й нічого не залишилося. Допіру декотрі геть аж до наших часів доховалися, що правда, небагато-ж їх. Коли-б не уламки з них, що їх зберіг Величко та инші, ми, либонь, і не знали були-б про їхнє існування. І літописи тогочасні не всі доховалися до наших часів»…

На першому місці серед цих козацьких літописів треба поставити «''[[Літопис Самовидця]]''». Списки цього літопису були в аматорів української старовини в Київі і в Харкові, як свідчить про це [[Автор:Михайло Максимович|М. О. Максимович]]; один список&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m29p3rhp4dvqbz7zmeam1q65zj37z7h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458739</id>
      <parentid>458653</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:56:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4599" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{sp|{{x-larger|'''РОЗДІЛ VI.'''}}}}}}
{{rule|2em}}{{rule|2em}}
{{c|'''[[Літопис Самовидця]].'''}}

{{smaller block|Козацькі літописи. Перше видання літопису Самовидця. Друге видання Київської Тимчасової Комісії. Де написано літописа. Перша й друга частина літопису. Становище автора в суспільстві та його світогляд. Значіння й оцінка літопису. Уривки з літопису.}}

Козацькі літописи з'явились саме тоді, коли козаччина в державному, національному, релігійному та й соціяльному життю вкраїнського народу поважну почала відогравати ролю. Це був XVII в., доба найяскравіша в історії України, ба й в історії самої-таки козаччини. «Це була, — каже [[Автор:Орест Левицький|О. І. Левицький]], — бурхлива, тривожна, але й блискуча доба, коли всі живі суспільні сили українського народу, закликані на рішучу боротьбу за саме його існування, досягли найвищого напруження і нарешті утворили той величезний, політичний і суспільний вибух, що пам'ять про нього звязана з ім'ям Богдана Хмельницького. Такі часи, певна річ, викликають у всякому суспільстві напружену літературну діяльність. Тож тим більше треба було сподіватись цього на Україні, де релігійна боротьба, що її викликала Унія року 1596, ще до початку повстання Б. Хмельницького, багатющу релігійно-полемічну літературу утворила. А швидка зміна подій у політичному й релігійному житті України за Хмельниччини своєю чергою мусіла збагатити ''історичні'' твори українського письменства. Так воно справді й було. Ті, що стояли ближче од нас до свого віку (як, наприклад, історики-письменники XVIII ст. Граб'янка, Величко, Лукомський та инші) згадують про цілу низку відомих їм історичних творів XVII ст., як от церковні і світські літописи, козацькі «кронічки», різні «діяріуші», то-що»… …«Окрім літописів і мемуарів, у тому-ж таки XVII ст. з'явилася ціла низка дрібних історично-поетичних творів, що їх уламки збереглися в літописах Величка й Граб'янки. З уламків оцих знати, що тоді кожнісінька видатна подія надихала того чи иншого українського піїту на оспівування її віршами»… «Тале-ж ба, з творів оцих дотепер так що й нічого не залишилося. Допіру декотрі геть аж до наших часів доховалися, що правда, небагато-ж їх. Коли-б не уламки з них, що їх зберіг Величко та инші, ми, либонь, і не знали були-б про їхнє існування. І літописи тогочасні не всі доховалися до наших часів»…

На першому місці серед цих козацьких літописів треба поставити «''Літопис Самовидця''». Списки цього літопису були в аматорів української старовини в Київі і в Харкові, як свідчить про це [[Автор:Михайло Максимович|М. О. Максимович]]; один список&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3a0ngdafygi4pk8v68j78j79svz9y4g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До товариша</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216829</id>
    <revision>
      <id>458654</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:16:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="611" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До товариша
 | попередня = [[../Зівязницї/]]
 | наступна = [[../Прощання (М. В. С-му)/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=27 to=28 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>7uoi9c190crtz2ajqbk9wazuncpnoqu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Прощання (М. В. С-му)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216830</id>
    <revision>
      <id>458655</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:17:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="601" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Прощання (М. В. С-му)
 | попередня = [[../До товариша/]]
 | наступна = [[../Мара/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=28 to=29 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>lpns4l53gukock8r05xggzmtltfn0k7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Мара</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216831</id>
    <revision>
      <id>458656</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:18:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="599" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Мара
 | попередня = [[../Прощання (М. В. С-му)/]]
 | наступна = [[../Народовцеві/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=29 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d00y7xz12eb8tl41e61ndm0blv666xt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Народовцеві</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216832</id>
    <revision>
      <id>458657</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:19:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="600" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Народовцеві
 | попередня = [[../Мара/]]
 | наступна = [[../Оце я думаю, брати…/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=29 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>711zjk91e0jva3ycf03y2yg1wn8twx3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Оце я думаю, брати…</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216833</id>
    <revision>
      <id>458658</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:20:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="588" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Оце я думаю, брати…
 | попередня = [[../Народовцеві/]]
 | наступна = [[../Сироти/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=30 /&gt;</text>
      <sha1>btxt02thsp3ytpd1bder3gg1nqlb7yb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458687</id>
      <parentid>458658</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T18:23:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="658" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Оце я думаю, брати…
 | попередня = [[../Народовцеві/]]
 | наступна = [[../Сироти (Сердешні дїти… батька взято…)|Сироти]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=30 /&gt;</text>
      <sha1>595m4r077y29spk2n1jw2vglu10qpv5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Сироти (Сердешні дїти… батька взято…)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216834</id>
    <revision>
      <id>458659</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:21:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="599" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Сироти
 | попередня = [[../Оце я думаю, брати…/]]
 | наступна = [[../На память/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=31 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1gt95pzyd1iz5ibvpy1kmwxct8rooll</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458686</id>
      <parentid>458659</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T18:22:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Leh Palych перейменував сторінку з [[Пролїсок/Сироти]] на [[Пролїсок/Сироти (Сердешні дїти… батька взято…)]] без створення перенаправлення</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="599" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Сироти
 | попередня = [[../Оце я думаю, брати…/]]
 | наступна = [[../На память/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=31 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>1gt95pzyd1iz5ibvpy1kmwxct8rooll</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/На память</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216835</id>
    <revision>
      <id>458660</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:23:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="579" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = На память
 | попередня = [[../Сироти/]]
 | наступна = [[../Далеко/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=31 to=32 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>gaipl4bfa242zrwpwkc22e91osd7bd1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458688</id>
      <parentid>458660</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T18:25:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="649" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = На память
 | попередня = [[../Сироти (Сердешні дїти… батька взято…)|Сироти]]
 | наступна = [[../Далеко/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=31 to=32 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ghabxc9ersyyf0r6udb25k6u0s2b0td</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Далеко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216836</id>
    <revision>
      <id>458661</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:24:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="611" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Далеко
 | попередня = [[../На память/]]
 | наступна = [[../Україна приснилась мінї…/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=32 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fiu31cbtwf79861nv1une3xr4agk377</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Україна приснилась мінї…</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216837</id>
    <revision>
      <id>458662</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:25:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="635" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Україна приснилась мінї…
 | попередня = [[../Далеко/]]
 | наступна = [[../Гаряче душа молилась…/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=33 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>13y4go2g5xwq7x01jr177t2dyuyryl0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Гаряче душа молилась…</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216838</id>
    <revision>
      <id>458663</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:26:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="636" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Гаряче душа молилась…
 | попередня = [[../Україна приснилась мінї…/]]
 | наступна = [[../По морю/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=33 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>fn3pkvm177uetdb3cyqo9hysyj0ya89</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/По морю</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216839</id>
    <revision>
      <id>458664</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:27:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="603" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = По морю
 | попередня = [[../Гаряче душа молилась…/]]
 | наступна = [[../Борцеві/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=34 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>iqllc5uemrpg74rqg6yhtaywil6axz7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Борцеві</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216840</id>
    <revision>
      <id>458665</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:28:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="600" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Борцеві
 | попередня = [[../По морю/]]
 | наступна = [[../Красно при долинї…/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=34 to=35 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>ibokfoqac2vb3u31xbiv4e018hj17b7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Красно при долинї…</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216841</id>
    <revision>
      <id>458667</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:30:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="600" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Красно при долинї…
 | попередня = [[../Борцеві/]]
 | наступна = [[../Благання/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=35 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>slh1jcees5f6wuuugkqawqhc4cspllt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/212</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216842</id>
    <revision>
      <id>458670</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:31:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2826" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Дуже спокуслива була б думка підійти до київської події з національним масштабом, побачити тут саму національну несвідомість київських пан-отців. Проте такий погляд був би цілком безпідставний. Адже, — пригадаймо собі тільки д. Лободовського з його агітацією проти Шевченка, — маємо вже й національно-свідомих людей, що з самого тільки клерикалізму роблять те саме, що й несвідомі Пестрякови та Потєхини. Нехай їх, таких українців-клерикалів, у нас не гурт іще, нехай ще одиниці, які ще й сами плутаються між клерикальними симпатіями та національними обов'язками, але вони є — і цього на насіння досить. Шкодливе насіння безперечно вродить колись, і потроху таких людей повинно прибувати. Галичина, де клерикалізм розгорнувся й показав себе раніше, дає нам добрий зразок того, як поводяться клерикали, що стоять на цілком національному вже ґрунті і навіть поклони б'ють перед „національними святощами“. Характерно, що пробним камінем для клерикалізму й там став — Шевченко.

Хто читав відому працю Драгоманова про Шевченка, той пам'ятає, що в Галичині це ворогування національно свідомих, але політично темних клерикалів проти українського Кобзаря не з учорашнього дня почалось. Драгоманов повибірав з тодішньої преси чимало запашних квіток ультрамонтанського клерикалізму і склав з їх роскішний букет на вічну пам'ять про людей, яких і ймення без цього загинули б у безвісті минулого. Всякі „катехити“, „русини, но і священики заразом“ перші накинулись на II-й том пражського видання „Кобзаря“, доводячи, „скільки там богохульних єресей&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4dtidsl7un4rd2o45b2uhl5q7j7fm2h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/213</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216843</id>
    <revision>
      <id>458671</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:37:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2877" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;нігілістичеської гнилi“, забороняючи з кафедри церковної брати участь навіть у літературних вечірках, присвячених пам'яти поета. Не далеко втікли від цього й заступники світської інтелігенції: вони теж признавались, що в тому томі „мрачні уступи находяться“, і коли й виправдували бідолашного Кобзаря, то тільки тим, що він був православний і через те мав, бачите, право не знати догмату непогрішимости папи і т. и.&lt;ref&gt;Відповідні факти й цитати див. у Драгоманова — „Шевченко, українофили й соціялізм“, — „Громада“, т. IV, стор. 112—117.&lt;/ref&gt;. Взагалі за кордоном, де українському слову здавна була більша воля, само громадянство перевело було цензуру і над літературою, і з'осібна над Шевченком: tacito consensu твори його було поділено на „геніяльні“, які треба до неба вихваляти, та на „мрачні“ й „неморальні&quot;, про які краще мовчати, коли вже не сила знищити, або хоч повикидати з книжок. Правда, коли останніми часами гору в національному житті взяла була світська інтелігенція, коли й твори Шевченка в повних виданнях широко розійшлися, — здавалося, згаданий поділ сам собою повинен був упасти. Так неначе й сталось було, — принаймні якось ніби менше чути стало останніми часами про всякі протести проти Шевченкової „неморальности“, хоч иноді таки траплялось дещо і з цього погляду цікаве, що вже стоїть на межі з патологією &lt;ref&gt;Кілька фактів з останніх часів я зібрав був у своїй статті „Пропала книга — книга знайшлася“.&lt;/ref&gt;. Можна було сподіватись, що де далі таких патологичних добродіїв усе меншатиме, або хоч соромитимуться вони виходити на світ з своїми глибокодумними до-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cg3zugk4fkg4812kyv2wevprvngnrfl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Літопис Самовидця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216844</id>
    <revision>
      <id>458672</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:38:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{версії | автор = | nointro = так }} * {{L2s|Лѣтопись Самовидца|Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf|Лѣтопись Самовидца по новооткрытымъ спискамъ}} // {{fine|Кіевъ, 1878.}}</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="302" xml:space="preserve">{{версії
| автор =
| nointro = так
}}
* {{L2s|Лѣтопись Самовидца|Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf|Лѣтопись Самовидца по новооткрытымъ спискамъ}} // {{fine|Кіевъ, 1878.}}</text>
      <sha1>7nop5gsmv31ew4oq62ylfxe1lqxwbxj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458714</id>
      <parentid>458672</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:22:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="362" xml:space="preserve">{{версії
| автор =
| nointro = так
}}
* {{L2s|Лѣтопись Самовидца|Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf|Лѣтопись Самовидца по новооткрытымъ спискамъ}} // {{fine|Кіевъ, 1878.}}

[[Категорія:Літописи|Самовидця]]</text>
      <sha1>qedcm5hq89dvbt626os1b0g42ifsic1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458715</id>
      <parentid>458714</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:24:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="359" xml:space="preserve">{{версії
| автор =
| nointro = так
}}
* {{L2s|Лѣтопись Самовидца|Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf|Лѣтопись Самовидца по новооткрытымъ спискамъ}}. {{fine|Кіевъ, 1878}}

[[Категорія:Літописи|Самовидця]]</text>
      <sha1>8yp73ffj2umzsakq5uyvqga5gect7p8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/36</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216845</id>
    <revision>
      <id>458673</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:41:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1251" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Благання.'''}}
Над усїм обладу маєш, —
Вчуй же стогін, прихились,
Правий Боже! Чи зламаєш
Ти кайдани цї колись?

Дай нам силу — вирвать руки
Із обіймів їх цупких,
Заратуй від скону — муки,
Тхни огнем надїй палких!

Розірви на небі хмари,
Тьму згромажену розвій,
Щоб загибли людські чвари,
Вчувши голос дужий Твій!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Кращ|0.3em}}е.'''}}
Тяжко в неволї нудитись;
Молодість… де вона є?
Краще-б у сьвіт не родитись, —
Стільки він мук завдає!

Сестроньки, браття — в могилї,
Вороги-ж люті — живі…
Як не затоплють їх хвилї
Вилитих слїз та крові?

Терпіть, а має справдитись
Божий сьвятий заповіт…&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6v2lzmqilprp41kje2e4bjixwwa8ner</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458725</id>
      <parentid>458673</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1251" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Благання.'''}}
Над усїм обладу маєш, —
Вчуй же стогін, прихились,
Правий Боже! Чи зламаєш
Ти кайдани цї колись?

Дай нам силу — вирвать руки
Із обіймів їх цупких,
Заратуй від скону — муки,
Тхни огнем надїй палких!

Розірви на небі хмари,
Тьму згромажену розвій,
Щоб загибли людські чвари,
Вчувши голос дужий Твій!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''{{sp|Кращ|0.3em}}е.'''}}
Тяжко в неволї нудитись;
Молодість… де вона є?
Краще-б у сьвіт не родитись, —
Стільки він мук завдає!

Сестроньки, браття — в могилї,
Вороги-ж люті — живі…
Як не затоплють їх хвилї
Вилитих слїз та крові?

Терпіть, а має справдитись
Божий сьвятий заповіт…&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ir5ttc1t7i1vmjaqxo8dj2r6xvxkxxl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/214</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216846</id>
    <revision>
      <id>458675</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:42:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2920" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мислами. Проте як-раз останній рік зробив несподіванку, знов до старих часів повернувши.

Торішнього літа народилась у Галичині нова, виразно клерикальна партія, — така званий „Християнсько-суспільний союз“, українська відміна німецьких християнських соціялістів. Тоді ж таки на сторінках „Ради“ я спробував був вияснити реакційну натуру нової организації з політичного боку, рутенство з національного, шкодливість з громадського. Хоча багато деталів з своєї тактики партія обережненько обминала, виставляючи натомісць свою миролюбність та „християнську етику“, проте можна було на підставі загальної її програми вже наперед сказати, що практика піде по-за миролюбністю та самою „християнською етикою“. Між иншим тоді вже цілком ясно було мені й те, як клерикали повинні були поставитись до Шевченка. „Можна думати, — писав я тоді, — що незабаром позиція (партії) визначиться і в деталях, як це в минулому ми не раз вже й бачили в клерикальному таборі. Як відомо, напр., культ Шевченка в Галичині не стояв на заваді тому, що твори цього українського „схизматика“ клерикали ретельно підчищували в інтересах „моральности“ (згадується „християнська етика“ нової партії) та „греко-католицької церкви“, і з цього погляду Галичина значно випередила була наших тутешніх Лободовських, яким спати спокійно не дають такі Шевченкові твори, як „Марія“. Цікаво, яку позицію в цьому і в тисячах инших таких питаннів займе „Християнсько-суспільний союз“, як вийде з таких колізій між реакційним клерикалізмом та демократичним поки що українством?“ &lt;ref&gt;„На старий шлях“, — „Рада“, 1911, ч. 145.&lt;/ref&gt;.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a11z78nabsfeuqwpbnnpvv5rlvmtqv6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/215</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216847</id>
    <revision>
      <id>458677</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:49:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2766" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;На це, для мене й тоді цілком безсумнівне, питання рік партійної практики вже дав яскраву одповідь. На початку цього року вийшла у Львові брошюра д. М. Лозинського „Духовенство і національна культура“, в якій зібрано чимало харатерного матеріялу, що на повен зріст показує і самий „Християнсько-суспільний союз“, і взагалі шляхи клерикальних елементів у Галичині. Цікаво, що Шевченко й цього разу став тим пробним камінем, на якому збила собі ноги клерикальна организація: оргія войовничого ультрамонтанства знов з'осередилась на Шевченкові, досягаючи таких одвертих форм, які не часто можна було бачити навіть за старих часів. По дорозі все виразніше виявляються у новітніх „християн“ ще й инші риси, які так не личать до їх смиренно-мудрого вигляду та миролюбних заяв під час заснування партії. Користуючись з матеріялу, зібранаго взгаданій допіру брошюрі д. Лозинського, подам тут деякі факти з найновішого життя наших земляків за кордоном.

Почалося з святкування 50-літніх роковин смерти Шевченка, — власне з ювилейної статті д. Лозинського в „Ділі“. В статті оцій, звичайній ювилейній характеристиці поета, орган клерикалів „Руслан“ зараз же вишукав те, чого йому було треба — „цвітки богохульних поглядів“. Звичайно, що „Русланові“ не так цікаві були отi „цвітки“, як добра, на його думку, оказія викопати яму конкурентові. Принаймні кінчає цим разом „Руслан“ зовсім не двозначно: „Отсе новий доказ, як орган „Народ. Комитету“ і укр.-руського клубу, в котрих засідають священики, орган {{sp|піддер}}-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1tfa6pds7mjh144tfjvl71d4h31an80</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/37</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216848</id>
    <revision>
      <id>458678</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:53:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1312" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Добре у сьвіт не родитись,
Краще побачити сьвіт!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''До бандури.'''}}
Не голосна ти, вбога бандуро,
Подруго люба тюрми!
Люди осьвітні вчують похмуро, —
Їх не привернемо ми.

Прості… чи дійде-ж слово любови,
Чи їх прихилять піснї?
Супроти моря поту та крови
Що наші сьпіви сумні?

Де вже бездольцям тим відрізняти:
Ворог ти клятий, чи друг…
Треба-б поперед нам обійняти
Цїну народнїх послуг!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{asterism|2|1.5em}}
Нудьга без краю; серце гасне;
Сном перекинулась весна, —
Її не знав я… лїто красне
В тюрмі за нею промина.

Залїза вічні наді мною…
Гнїтить мертвота… сум та сум…&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>21a3vaxbjr3avbpma648y5a6dn001pg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458679</id>
      <parentid>458678</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T17:54:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1312" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Добре у сьвіт не родитись,
Краще побачити сьвіт!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''До бандури.'''}}
Не голосна ти, вбога бандуро,
Подруго люба тюрми!
Люди осьвітні вчують похмуро, —
Їх не привернемо ми.

Прості… чи дійде-ж слово любови,
Чи їх прихилять піснї?
Супроти моря поту та крови
Що наші сьпіви сумні?

Де вже бездольцям тим відрізняти:
Ворог ти клятий, чи друг…
Треба-б поперед нам обійняти
Цїну народнїх послуг!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center/s}}&lt;poem&gt;Нудьга без краю; серце гасне;
Сном перекинулась весна, —
Її не знав я… лїто красне
В тюрмі за нею промина.

Залїза вічні наді мною…
Гнїтить мертвота… сум та сум…&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ttltof0ss8pa2mpt1vayufhrf3hmofo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458726</id>
      <parentid>458679</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1312" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Добре у сьвіт не родитись,
Краще побачити сьвіт!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''До бандури.'''}}
Не голосна ти, вбога бандуро,
Подруго люба тюрми!
Люди осьвітні вчують похмуро, —
Їх не привернемо ми.

Прості… чи дійде-ж слово любови,
Чи їх прихилять піснї?
Супроти моря поту та крови
Що наші сьпіви сумні?

Де вже бездольцям тим відрізняти:
Ворог ти клятий, чи друг…
Треба-б поперед нам обійняти
Цїну народнїх послуг!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{asterism|2|1.5em}}
{{block center/s}}&lt;poem&gt;Нудьга без краю; серце гасне;
Сном перекинулась весна, —
Її не знав я… лїто красне
В тюрмі за нею промина.

Залїза вічні наді мною…
Гнїтить мертвота… сум та сум…&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>llvypiysm8k1ocr5gq73fmudxlzk7mf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/216</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216849</id>
    <revision>
      <id>458680</id>
      <timestamp>2022-08-09T17:56:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2783" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;ref&gt;жуваний передплатою священиків&lt;/ref&gt;, глузує собі з основних засад віри і церкви. Що ж на це всі ті священики? Чи не повинні собі раз уже сказати про редакторів „Діла“: quousque abutere patientia nostra?“ (Лозинський, стор. 8) — і, розуміється, зректися передплачування газети. Вже з того, як ставить „Руслан“ питання про „основні засади віри і церкви“, переводючи їх кінець-кінцем на передплату — видко, що йому власне байдуже і до віри і до церкви, а не байдуже до самої передплати. І той галас, що зняли коло цього дрібного інцидента клерикали, показує, що справді маємо тут діло не так зображеним релігійним почуванням, як з чисто політичними ходами на знищення політичного супротивника.

За „Русланом“ піднялися й инші чорні фаланги. Якийсь о. Щепкович видав у Станиславові брошюру, а в ній пішов ще далі. „Во ім'я правди“, як охрестив автор свою брошюру, йому вже не досить обвинувачувати д. Лозинського й редакцію „Діла“ за „найплюгавіші єресі і богохульства“: він бабрається в інтимному житті своїх супротивників і сміливо промовляє, що „ті всі єретичні хули мають служити для „Діла“ в цілях управнення (!) розпусти“ (стор. 13). Брошюра о. Щепковича запопадливо розсилається, з наказу духовної власти, між духовенством; на соборчиках воно виносить більш-менш грізні протести проти „Діла“ та автора ювилейної статті, а миролюбний „Руслан“ усі ті документи зберегає для історії на своїх сторінках. А в зв'язку і разом з цим іде завзята агітація за те, щоб духовенство прилучалось до „Християнсько-суспільного союза“, щоб християн-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>c9h8e42yl5w8ggubepr0pj2p387na6x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/38</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216850</id>
    <revision>
      <id>458681</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:01:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1287" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Вагуча пітьма пеленою
Що-раз ляга на скутий ум.

Та все любовю бють ся груди;
Бажав би віки працювать,
До миру кличучи, щоб люди
Людий спішили розкувать!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Спогадання.'''}}
Згадав я вас, — і якось тихо
На серцї хорому стає,
Потроху легша давне лихо,
Чи тільки злегшанє вдає.

Згадав, — і наче ангел мира
Душі побитої торкнувсь,
Утїшний звук зриває лїра,
Покій загублений вернувсь.

Всї наші стрічи так короткі,
Так несподївані були…
Та ваші риси — милі, кроткі —
До-віку в память залягли!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Запитання.'''}}
Коли буває ненароком
На тебе стомою війне,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mfnzg5xq48cb1r7b2n7wca66jppm9qj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458727</id>
      <parentid>458681</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1287" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Вагуча пітьма пеленою
Що-раз ляга на скутий ум.

Та все любовю бють ся груди;
Бажав би віки працювать,
До миру кличучи, щоб люди
Людий спішили розкувать!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Спогадання.'''}}
Згадав я вас, — і якось тихо
На серцї хорому стає,
Потроху легша давне лихо,
Чи тільки злегшанє вдає.

Згадав, — і наче ангел мира
Душі побитої торкнувсь,
Утїшний звук зриває лїра,
Покій загублений вернувсь.

Всї наші стрічи так короткі,
Так несподївані були…
Та ваші риси — милі, кроткі —
До-віку в память залягли!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''Запитання.'''}}
Коли буває ненароком
На тебе стомою війне,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b2x4kdpr790al4dj6p4ctt3qbnnh7cb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/118</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216851</id>
    <revision>
      <id>458682</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:06:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2110" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|{{xx-larger|О НАЧАЛѢ ВОЙНИ ХМЕЛНИЦКОГО.&lt;ref&gt;Въ спискѣ г. Юзефовича: „''Лѣтописецъ о началѣ войны Хмелницкого''“.&lt;/ref&gt;}}}}

Початокъ и причина войни Хмелницкого есть едино от ляховъ на православіе гоненіе и козакомъ отягощеніе&lt;ref&gt;Въ издании г. Бодянскаго: „''отмщеніе''“, въ сп. Козельскаго: „''отягъчение''“.&lt;/ref&gt;; тогда бо онымъ не хотячи&lt;ref&gt;Въ сп. Козельскаго это мѣсто приведено полнѣе и, кажется, вѣрнѣе: „''тогда бо онимъ всякие волности отнято, от иннихъ повиписовано, которие нехотячи…''“.&lt;/ref&gt;, чого не звикли были, панщини робити, на службу замковую обернено, которихъ з листами и в городѣ&lt;ref&gt;Въ сп. Козельскаго: „''и в дорозѣ''“.&lt;/ref&gt; до хандоження коней старостове держали, в дворахъ грубу то есть печи палити, псовъ хандожити, дворѣ зъмѣтати и до иншихъ незносныхъ дѣлъ приставляли. Знову зась которіе зоставали козаками реестровимы, а над оними полковникове шляхта панове от гетмана коронного насиланніе были, которіе бъ от ихъ волности&lt;ref&gt;Въ изданіи г. Бодянскаго исправлено: „''объ ихъ волности''“. Въ сп. Козельскаго: „''о ихъ волностяхъ''“.&lt;/ref&gt; бинамнѣй не дбаючи, але, яко могучи, оныхъ мѣрали&lt;ref&gt;Въ сп. Козельск „''смиряли''“.&lt;/ref&gt;, легце поважаючи; плату, которая по-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7mh635gndll55tr7b3sc2oug58d8men</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/39</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216852</id>
    <revision>
      <id>458683</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:07:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1212" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;І ти поглянеш пильним оком
На окружаюче сумне;

Коли роздивиш ся довкола
На безбережне море зла,
До лжи призвичиш ся, що згола
Людий нїкчемних опрягла…

То запитаєш журним криком:
Завіщо-ж люд носив хрести,
Смертельно вік боров ся з віком,
Губили страдників кати?

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До сестри.'''}}
Сяли зорі: підбивав ся
Місяць… справдї віяв рай…
Одиноким серцем рвав ся
Я в далекий иньший край:

Де на стратї, сестро мила,
У терновому вінцї,
Ти від ката опочила
З правим знаменем в руцї.

Ти мовляла: „Щирий Боже!
Захисти та укріпи;
Моє серденько неможе
Все любовю окропи!“ —&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p10phjbd49kom5hywz2jzhvgf4esxab</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458699</id>
      <parentid>458683</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:00:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1212" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;&lt;poem&gt;І ти поглянеш пильним оком
На окружаюче сумне;

Коли роздивиш ся довкола
На безбережне море зла,
До лжи призвичиш ся, що згола
Людий нїкчемних опрягла…

То запитаєш журним криком:
Завіщо-ж люд носив хрести,
Смертельно вік боров ся з віком,
Губили страдників кати?

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До сестри.'''}}
Сяли зорі: підбивав ся
Місяць… справдї віяв рай…
Одиноким серцем рвав ся
Я в далекий иньший край:

Де на стратї, сестро мила,
У терновому вінцї,
Ти від ката опочила
З правим знаменем в руцї.

Ти мовляла: „Щирий Боже!
Захисти та укріпи;
Моє серденько неможе
Все любовю окропи!“ —&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>65vhykez8dqg8t1ey35h6wd6g7b56kt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458707</id>
      <parentid>458699</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:12:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1212" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;&lt;poem&gt;І ти поглянеш пильним оком
На окружаюче сумне;

Коли роздивиш ся довкола
На безбережне море зла,
До лжи призвичиш ся, що згола
Людий нїкчемних опрягла…

То запитаєш журним криком:
Завіщо-ж люд носив хрести,
Смертельно вік боров ся з віком,
Губили страдників кати?

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До сестри.'''}}
Сяли зорі; підбивав ся
Місяць… справдї віяв рай…
Одиноким серцем рвав ся
Я в далекий иньший край:

Де на стратї, сестро мила,
У терновому вінцї,
Ти від ката опочила
З правим знаменем в руцї.

Ти мовляла: „Щирий Боже!
Захисти та укріпи;
Моє серденько неможе
Все любовю окропи!“ —&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7usyvym0mpcpx866i3nj6p99t5eimxm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458728</id>
      <parentid>458707</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1212" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;&lt;poem&gt;І ти поглянеш пильним оком
На окружаюче сумне;

Коли роздивиш ся довкола
На безбережне море зла,
До лжи призвичиш ся, що згола
Людий нїкчемних опрягла…

То запитаєш журним криком:
Завіщо-ж люд носив хрести,
Смертельно вік боров ся з віком,
Губили страдників кати?

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До сестри.'''}}
Сяли зорі; підбивав ся
Місяць… справдї віяв рай…
Одиноким серцем рвав ся
Я в далекий иньший край:

Де на стратї, сестро мила,
У терновому вінцї,
Ти від ката опочила
З правим знаменем в руцї.

Ти мовляла: „Щирий Боже!
Захисти та укріпи;
Моє серденько неможе
Все любовю окропи!“ —&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pfi0h3jim984fdn1ammzsf3gkskz9m7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/324</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216853</id>
    <revision>
      <id>458684</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:12:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1240" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{c|207}}&lt;/noinclude&gt;незичливостю сенаторей полскихъ к королю своему Августу, за поводомъ Сапѣги и инихъ сенаторей полскихъ, хотячи короля Августа з королевства согнати, на що иніе Реши нѣмецкіе король шведский поднялъ и войска позатягалъ за тіе скарби московскіе, которіе подъ Ругодевомъ побралъ, розбивши войска московскіе.


{{rule|5em}}


{{fine block|
:''Примѣчание''. На этомъ прекращаются списки Искрицкаго и Козельскаго, а вмѣстѣ съ тѣмъ, надо полагать, и лѣтопись „Самовидца“. Все же остальное — до 1734 г., что слѣдуеть за симъ въ сп. г. Юзефовича (которому слѣдовалъ и г. Бодянскій въ своемъ изданіи) взято перепищикомъ изъ „''Кр. Оп. Малороссіи''“, гдѣ изложеніе событій доведено до 1734 года.}}


{{rule|10em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9ptuikctyp0vosd6iqz0d1hukshepg5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/40</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216854</id>
    <revision>
      <id>458685</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:13:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1091" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;

І встають передо мною
Перебуті вкупі днї,
Як дорогою сумною
Ми брели по чужинї…

Помінялись ми хрестами,
Покляли ся хрест нести,
І гарячими вустами
Цїлували ті хрести.

Попрощались, розійшли ся,
Сумували в самотї…
Твої муки відбули ся,
Змовкли вустоньки сьвяті.

Мир красує… Сам собою
Я конаю у журбі:
Лину в думцї за тобою,
Вік молитимусь тобі!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''В ночі.'''}}
Ніч панує непроглядна,
Тьма усе заволїка…
О, яка-ж ти безвідрадна,
Моя тюрмо, та тяжка!

І в минулому — могили,
І попереду — хрести;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e9rgw4fie8fdpmprip6zkvn6ge0ba5s</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458729</id>
      <parentid>458685</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1091" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;&lt;poem&gt;

І встають передо мною
Перебуті вкупі днї,
Як дорогою сумною
Ми брели по чужинї…

Помінялись ми хрестами,
Покляли ся хрест нести,
І гарячими вустами
Цїлували ті хрести.

Попрощались, розійшли ся,
Сумували в самотї…
Твої муки відбули ся,
Змовкли вустоньки сьвяті.

Мир красує… Сам собою
Я конаю у журбі:
Лину в думцї за тобою,
Вік молитимусь тобі!

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''В ночі.'''}}
Ніч панує непроглядна,
Тьма усе заволїка…
О, яка-ж ти безвідрадна,
Моя тюрмо, та тяжка!

І в минулому — могили,
І попереду — хрести;&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>iyhi2t22p13uuywip5agitobvl5dt27</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Володимир Щербаківський. Українське мистецтво. Деревляне будівництво і різьба на дереві. 1913.pdf/28</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216855</id>
    <revision>
      <id>458689</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:29:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/41</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216856</id>
    <revision>
      <id>458690</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:36:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1183" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Як-то вельми треба сили
Сьвітлу віру донести.

І поглянуть навіть гірко,
І вбачаєть ся мінї,
Що крізь хмари, ясна зірко,
Сяєш ти у вишинї.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Жіноча душа.'''}}
Обізмучено-недужий,
В тузї я поник чолом…
Тихо-тихо ангел дружий
Огорнув мене крилом.

Мов та хмара на блакітї,
Чорна думонька злина…
Що-ж ото за ангел в сьвітї;
Що за зоря весняна?

Гасне зірка найяснїша,
Ангел ангела втїша…
То — жіноча найнїжнїша,
Найчаруюча душа.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До мученицї.'''}}
Бувають темні днї розпуки;
Нїчого серце не бажа,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pfc3vw5d4qj11yf9alqux5pqfnyhkws</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458730</id>
      <parentid>458690</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T19:38:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LehBot</username>
        <id>11101</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1183" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;LehBot&quot; /&gt;{{block center/s}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;1&quot;/&gt;&lt;poem&gt;Як-то вельми треба сили
Сьвітлу віру донести.

І поглянуть навіть гірко,
І вбачаєть ся мінї,
Що крізь хмари, ясна зірко,
Сяєш ти у вишинї.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;{{block center/e}}&lt;section end=&quot;1&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;2&quot;/&gt;{{block center|&lt;poem&gt;{{c|'''Жіноча душа.'''}}
Обізмучено-недужий,
В тузї я поник чолом…
Тихо-тихо ангел дружий
Огорнув мене крилом.

Мов та хмара на блакітї,
Чорна думонька злина…
Що-ж ото за ангел в сьвітї;
Що за зоря весняна?

Гасне зірка найяснїша,
Ангел ангела втїша…
То — жіноча найнїжнїша,
Найчаруюча душа.

{{-=-|1.6em}}&lt;/poem&gt;}}&lt;section end=&quot;2&quot;/&gt;
{{dhr|2em}}
&lt;section begin=&quot;3&quot;/&gt;{{block center/s}}&lt;poem&gt;{{c|'''До мученицї.'''}}
Бувають темні днї розпуки;
Нїчого серце не бажа,&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;3&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{block center/e}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7okw3mfqy4oassys7q87uovdor7kfmk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Благання</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216857</id>
    <revision>
      <id>458691</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:41:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="596" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Благання
 | попередня = [[../Красно при долинї…/]]
 | наступна = [[../Краще/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=36 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nmqxfx1a4vchu6ptxn0xyaokt30umzn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Краще</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216858</id>
    <revision>
      <id>458692</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:43:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="583" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Краще
 | попередня = [[../Благання/]]
 | наступна = [[../До бандури/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=36 to=37 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>mqjshwvx0ntk0lqhu687s3pid56s09a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До бандури</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216859</id>
    <revision>
      <id>458693</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:48:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="618" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До бандури
 | попередня = [[../Краще/]]
 | наступна = [[../Нудьга без краю; серце гасне…/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=37 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>18krtv6zh39no55cv5usxspunj60pw1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Нудьга без краю; серце гасне…</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216860</id>
    <revision>
      <id>458695</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:49:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="631" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Нудьга без краю; серце гасне…
 | попередня = [[../До бандури/]]
 | наступна = [[../Спогадання/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=37 to=38 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>nslvf6plluuriph1ngs57je704tmzfv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Спогадання</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216861</id>
    <revision>
      <id>458696</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:51:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="627" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Спогадання
 | попередня = [[../Нудьга без краю; серце гасне…/]]
 | наступна = [[../Запитання/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=38 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>d270rgzltrzh482m1hyf1oj0jqrtbr8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Запитання</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216862</id>
    <revision>
      <id>458697</id>
      <timestamp>2022-08-09T18:55:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="593" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Запитання
 | попередня = [[../Спогадання/]]
 | наступна = [[../До сестри/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=38 to=39 onlysection=&quot;3&quot; /&gt;</text>
      <sha1>sskw6xc8zv3hwx6yp70jw9lj3kh349u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/До сестри</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216863</id>
    <revision>
      <id>458700</id>
      <timestamp>2022-08-09T19:02:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="584" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = До сестри
 | попередня = [[../Запитання/]]
 | наступна = [[../В ночі/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=39 to=40 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>k4zw9ucbek5a88ao6ssz0himj78n0d7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/В ночі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216864</id>
    <revision>
      <id>458703</id>
      <timestamp>2022-08-09T19:04:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="587" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = В ночі
 | попередня = [[../До сестри/]]
 | наступна = [[../Жіноча душа/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; from=40 to=41 onlysection=&quot;1&quot; /&gt;</text>
      <sha1>r2dx5uqfzbjv5nu1o8to0h0lr73gydv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пролїсок/Жіноча душа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216865</id>
    <revision>
      <id>458704</id>
      <timestamp>2022-08-09T19:05:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Leh Palych</username>
        <id>5381</id>
      </contributor>
      <comment>.</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="588" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор = 
 | перевизначити_автора = [[Автор:Павло Грабовський|Павло Граб]]
 | секція = Жіноча душа
 | попередня = [[../В ночі/]]
 | наступна = [[../До мученицї/]]
 | рік = 1894
 | місто = Львів
 | видавець = накладом Костя Панковського
 | правопис = Ж
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf&quot; include=41 onlysection=&quot;2&quot; /&gt;</text>
      <sha1>rgfja4llvb7tc8dwhkx6dhfnm5k7q21</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/257</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216866</id>
    <revision>
      <id>458731</id>
      <timestamp>2022-08-09T19:44:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/258</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216867</id>
    <revision>
      <id>458732</id>
      <timestamp>2022-08-09T19:44:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/407</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216868</id>
    <revision>
      <id>458734</id>
      <timestamp>2022-08-09T19:46:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/586</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216869</id>
    <revision>
      <id>458736</id>
      <timestamp>2022-08-09T19:51:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2167" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{block center|style=width:100%; max-width:30em|{{c|{{sp|{{narrow|{{xx-larger|'''ОГЛАВЛЕНІЕ.'''}}}}}}}}


{{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Предисловіе|Предисловіе]]|{{sc|{{smaller|СТРАН.}}}} I―XVIII}}
{{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Опытъ изслѣдованія о Лѣтописи Самовидца|Опытъ изслѣдованія о Лѣтописи Самовидца]]|djvupage=1|djvupageoffset=33}}
{{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Хмельницкая лѣтопись|Хмельницкая Лѣтопись]]|djvupage=77|djvupageoffset=33}}
{{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Лѣтопись Самовидца|Лѣтопись Самовидца]]|djvupage=1|djvupageoffset=115}}
{{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/«Краткое Описаніе Малороссіи»|„Краткое Описаніе Малороссіи“]]|djvupage=209|djvupageoffset=117}}
{{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/«Собраніе Историческое» Лукомскаго|„Собраніе Историческое“ Лукомскаго]]|djvupage=321|djvupageoffset=118}}
{{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Объясненіе невразумительныхъ словъ въ Лѣтописи Самовидца и въ приложеніяхъ къ ней|Объясненіе невразумительныхъ словъ въ Лѣтописи Самовидца и въ приложеніяхъ къ ней]]|djvupage=375|djvupageoffset=118}}
{{Dotted TOC page listing||[[Лѣтопись Самовидца/Указатели личныхъ и географическихъ именъ къ Лѣтописи Самовидца и къ ея приложеніямъ|Указатели личныхъ и географическихъ именъ къ Лѣтописи Самовидца и къ ея приложеніямъ]]|djvupage=411|djvupageoffset=118}}


{{rule|5em}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mwtwrcvrs21b8bxqhlq8hrlv4kx0ju9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/492</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216870</id>
    <revision>
      <id>458737</id>
      <timestamp>2022-08-09T19:54:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Летопись Самовидца по новооткрытым спискам 1878.pdf/119</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216871</id>
    <revision>
      <id>458743</id>
      <timestamp>2022-08-09T20:12:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3686" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{c|4}}&lt;/noinclude&gt;становлена была на козаки от короля его милости и Речи посполитой по золотихъ тридцять на рокъ, тое на себе отбѣрали, з сотниками дѣлячися; бо сотниковъ не козаки оббырали и настановляли&lt;ref&gt;Въ спискѣ М. В. Юзефовича: „''отбѣрали и наставляли''“. Въ изданіи Бодянскаго: „''обѣрали''“. Въ сп. Коз. „''наставляли''“.&lt;/ref&gt;, але полковники кого хотѣли з своеи руки, жебы онымъ зичливими&lt;ref&gt;Въ сп. Козельскаго: „''жичливими''“.&lt;/ref&gt; были. Такъ же полковникове козаковъ до всякой домовои незвичайнои роботи пристановляли; в поля зась пойшовши, любо якій козакъ достане у татаръ коня доброго, того отоймутъ; з Запорожжа през поля дикіе з рарогомъ, яструбомъ&lt;ref&gt;Въ спискѣ М. В. Юзефовича и въ изданіи О. Бодянскаго „''раструбомъ''“. Въ Великор. переводѣ: „''рогомъ, ястребомъ''“. Въ сп. Козельск. „''ястробомъ''“. „''Рарогъ''“ — кречетъ. Очевидно, птицу эту любили держать въ то время въ своихъ домахъ богатые паны, или же, быть можетъ, ее употребляли для охоты. Въ 1647 году князь Іеремія Вишневецкій прислалъ письмо къ Чугуевскому и Белгородскому воеводамъ объ удовлетвореніи за убитыхъ его людей, посланныхъ имъ за ''рарогами''“. „Извѣстно вамъ да будетъ, — писалъ Вишневецкій, — что я на прямую потребу мою посылалъ стрѣльцовъ своихъ для ''рароговъ'' сіи рѣчь кречатовъ“. Акты Ю. и З. Р. Т. III, № 97.&lt;/ref&gt;, орломъ, албо с хортомъ козака бѣдного шлетъ в городи, кому подарокъ шлючи, якому пановѣ, не жалуючи козака, хоча й бы згинулъ, якъ не трудно от татаръ. Знову зась, хоча й бы якого язика татарского поймали козаки, то з язикомъ татарскимъ, на кого ласкав полковникъ, якого жолнѣра своего высилаетъ до гетмана коронного, а козацкую отвагу потлумляютъ. В городахъ зась от жидовъ тая была кривда, же неволно козаковѣ в дому своемъ жадного напитку на потребу свою держати, не тилко меду, горѣлки, пива, але и браги. Которіе зась на рибу хожували козаки за Пороги, то на Кодаку на коммисара рибу десятую отбѣрали&lt;ref name=&quot;p4&quot;&gt;Любопытно, что это обстоятельство, не отмѣченное ни однимъ лѣтописцемъ, кромѣ Самовидца, до сихъ поръ сохранилось въ памяти южно-&lt;/ref&gt;,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3ncg9kfrra7u8f32lq5bc785ob1u5r6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/117</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216872</id>
    <revision>
      <id>458752</id>
      <timestamp>2022-08-09T21:01:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4540" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{sp|{{larger|'''ВИДАННЯ'''&lt;br/&gt;ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ&lt;br/&gt;УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК}}}}}}
{{c|{{sp|'''У КИЇВІ.'''}}}}
{{rule|5em}}
{{c|'''I. Записки Історично-Філологічного Відділу:'''}}
:кн. I (1919) — 1 крб. 50 к.; кн. II–III (1920–1922) — 2 крб.; кн. IV (1923) — 2 крб.; кн. V (1924–1925) — 2 крб. 50; кн. VI (1925) — 2 крб.; кн. VII (1923) — друкується.

:'''II. «Україна»''' кн. 1–2 (1924) — 2 крб.; кн. 3 (1924) — 2 крб.; кн. 4 (1924) — 2 крб.; кн. 1–2 (1925) — 2 крб. (продається тільки в Держвидаві).

{{c|'''III. Збірник Історично-Філологічного Відділу:'''}}
:№ 1 — акад. Дм. Багалій, Нарис української історіографії. Т. I. Джерелознавство, вип. I (1923) — 1 крб.; вип. II (1925) — 1 крб.
:№ 2 — проф. Теокт. Сушицький, Західньо-руські літописи, як пам'ятки літератури, I (1921) — 1 крб.
:№ 2а — проф. Ѳ. П. Сушицкій, Западно-русскія лѣтописи, какъ памятники литературы, I (1921) — 1 крб.
:№ 3 — акад. Аг. Кримський, Історія Персії та її письменстна, I. Як Персія, звойована арабами, відродилася політично (1923) — 1 крб.
:№ 4 — Давній Київ: а) Хв. Ернст., Контракти й контрактовий будинок у Київі (1924), 2-ге вид. — 50 коп.
:№ 5 — В. Науменко, Нові матеріяли для історії початків української літератури XIX в., I–III (1924) — 50 коп.
:№ 6 — акад. Аг. Кримський, Перський театр, звідки він узявсь та як розвивавсь, з 5 малюнками (1925) — 1 крб.
:№ 7 — проф. Вол. Рєзанов, Драма українська. Т. I. Старовинний театр український. Розвідка і тексти. Вип. 1. Сценічні вистави в Галичині (друкується). Вип. 3. Шкільні дійства великоднього циклу (закінчується друком).
:№ 8 — Ол. Курило, Уваги до сучасної української літературної мови, 1923 і 1925 (продається тільки в Книгоспілці).
:№ 9 — акад. Аг. Кримський, Хафиз та його пісні, в його рідній Персії XIV в. та в Европі. — 1 крб. 25 коп.
:№ 10 — акад. Аг. Кримський, Історія Туреччини (1924) — 1 крб. 50 коп.
:№ 11 — Ів. Каманін та Ол. Вітвіцька, Водяні знаки українських паперів до 1650 р. (1923) — 2 крб. 50 коп.
:№ 12 — акад. О. Шахматов та акад. Аг. Кримський, Нариси з історії української мови та хрестоматія старописьменської українщини (1924) — 1 крб.
:№ 13 — Програми для збірання етнографічних матеріялів: І. Ол. Курило, Початки мови (1923) — 25 коп. II. Клем. Квітка, Професіональні народні співці та музиканти (1924) — 60 коп. III. проф. Є. Тимченко, Діялектологічні вказівки (1925) — 15 коп. IV. Програми до збирання пісенного матеріалу (1925) — 5 к.
:№ 14 — В. Ганцов, Діялектологічна класифікація українських говорів (з картою) (1923) — 60 коп.
:№ 15 — Найголовніші правила українського правопису (1925) — 10 к.
:№ 16 — акад. П. Тутківський, Матеріяли для бібліографії українського мапознавства (1924) — 50 коп.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ih6qhfn38uunaw1t7j4q4yx6g8j2ook</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458753</id>
      <parentid>458752</parentid>
      <timestamp>2022-08-09T21:02:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4540" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|{{sp|'''ВИДАННЯ'''}}&lt;br/&gt;ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ&lt;br/&gt;УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК}}}}
{{c|{{sp|'''У КИЇВІ.'''}}}}
{{rule|5em}}
{{c|'''I. Записки Історично-Філологічного Відділу:'''}}
:кн. I (1919) — 1 крб. 50 к.; кн. II–III (1920–1922) — 2 крб.; кн. IV (1923) — 2 крб.; кн. V (1924–1925) — 2 крб. 50; кн. VI (1925) — 2 крб.; кн. VII (1923) — друкується.

:'''II. «Україна»''' кн. 1–2 (1924) — 2 крб.; кн. 3 (1924) — 2 крб.; кн. 4 (1924) — 2 крб.; кн. 1–2 (1925) — 2 крб. (продається тільки в Держвидаві).

{{c|'''III. Збірник Історично-Філологічного Відділу:'''}}
:№ 1 — акад. Дм. Багалій, Нарис української історіографії. Т. I. Джерелознавство, вип. I (1923) — 1 крб.; вип. II (1925) — 1 крб.
:№ 2 — проф. Теокт. Сушицький, Західньо-руські літописи, як пам'ятки літератури, I (1921) — 1 крб.
:№ 2а — проф. Ѳ. П. Сушицкій, Западно-русскія лѣтописи, какъ памятники литературы, I (1921) — 1 крб.
:№ 3 — акад. Аг. Кримський, Історія Персії та її письменстна, I. Як Персія, звойована арабами, відродилася політично (1923) — 1 крб.
:№ 4 — Давній Київ: а) Хв. Ернст., Контракти й контрактовий будинок у Київі (1924), 2-ге вид. — 50 коп.
:№ 5 — В. Науменко, Нові матеріяли для історії початків української літератури XIX в., I–III (1924) — 50 коп.
:№ 6 — акад. Аг. Кримський, Перський театр, звідки він узявсь та як розвивавсь, з 5 малюнками (1925) — 1 крб.
:№ 7 — проф. Вол. Рєзанов, Драма українська. Т. I. Старовинний театр український. Розвідка і тексти. Вип. 1. Сценічні вистави в Галичині (друкується). Вип. 3. Шкільні дійства великоднього циклу (закінчується друком).
:№ 8 — Ол. Курило, Уваги до сучасної української літературної мови, 1923 і 1925 (продається тільки в Книгоспілці).
:№ 9 — акад. Аг. Кримський, Хафиз та його пісні, в його рідній Персії XIV в. та в Европі. — 1 крб. 25 коп.
:№ 10 — акад. Аг. Кримський, Історія Туреччини (1924) — 1 крб. 50 коп.
:№ 11 — Ів. Каманін та Ол. Вітвіцька, Водяні знаки українських паперів до 1650 р. (1923) — 2 крб. 50 коп.
:№ 12 — акад. О. Шахматов та акад. Аг. Кримський, Нариси з історії української мови та хрестоматія старописьменської українщини (1924) — 1 крб.
:№ 13 — Програми для збірання етнографічних матеріялів: І. Ол. Курило, Початки мови (1923) — 25 коп. II. Клем. Квітка, Професіональні народні співці та музиканти (1924) — 60 коп. III. проф. Є. Тимченко, Діялектологічні вказівки (1925) — 15 коп. IV. Програми до збирання пісенного матеріалу (1925) — 5 к.
:№ 14 — В. Ганцов, Діялектологічна класифікація українських говорів (з картою) (1923) — 60 коп.
:№ 15 — Найголовніші правила українського правопису (1925) — 10 к.
:№ 16 — акад. П. Тутківський, Матеріяли для бібліографії українського мапознавства (1924) — 50 коп.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>k3lszfy3pqw5rnjil2c91gseywbk724</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Олексій Маркевич</title>
    <ns>102</ns>
    <id>216873</id>
    <revision>
      <id>458758</id>
      <timestamp>2022-08-09T21:43:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{автор}}  == Твори ==   {{PD-auto}} {{Authority control}}</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="68" xml:space="preserve">{{автор}}

== Твори ==


{{PD-auto}}
{{Authority control}}</text>
      <sha1>enzlbr3cfignz6shehpm1tki7et6mwy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/109</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216874</id>
    <revision>
      <id>458763</id>
      <timestamp>2022-08-10T03:45:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3130" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|108}}&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|'''30. Перша свобода українського слова.'''}}}}

Так українство не вмерло, а йшло наперед не вважаючи на заборони. Особливо ясний був його поступ в Галичинї, де стало тодї доволї свобідно українському житю, бо цензура була лекша і навички до полїтичної свободи пішли глибоко в громадянство, в нарід.

Українському народови в Росії було далеко тяжче. Галицькі ґазети й книжки переважно були заборонені в Росії, мало хто їх і бачив тут, а в Росії далї не можна було видавати сливе нїяких українських книжок для поучения і для відомостей, нїяких українських ґазет і журналів. Приходилось, на сміх людям, укладати в формі якихось оповідань, повістей, відомости про лїкарську справу, про хороби, — аби то цензура пропустила! Наука в школї була на мові російській, і більш дїтей селянських та школа мучила, як учила. Не маючи до читання українських книжок, ученики, вийшовши з школи, по кількох лїтах відвикали читати, забували і те, чому навчили ся в школї, і народ зістаючись темним і не просвіченим, біднїв, підупадав, лишавсь позаду иньших народів.
{{потрібне зображення}}&lt;!--&gt;[[|380px|міні|ліворуч|[[Автор:Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманів]].]]&lt;--&gt;
На се не раз вказували Українцї правительству, та се нїчого не помагало. Правительство боялось, що з того вийде „сепаратизм“, розлука українського народу з росийським (великоруским), і нїяким чином не хотїло пристати на се. Тільки після погрому Росії в [[w:Російсько-японська війна|війні з Японією]], збентежене правительство не чуло вже себе в силї противстати громадському рухови, домаганням нового, свобідного ладу, й пішло на ріжні уступки.

Тодї і в українській справі комітет мінїстрів признав, при кінцї 1904 року, що всї заборони українського слова робили тільки шкоду&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ilr48eg7aag5akbxvdqvz2cq2752rdh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/110</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216875</id>
    <revision>
      <id>458764</id>
      <timestamp>2022-08-10T03:53:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4648" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|109}}&lt;/noinclude&gt;українському селянству, а користи від них нема. Постановив все таки запитати ще в тій справі гадки ріжних установ (академії наук, унїверситетів, то що) і вони також висловились за висвободженнєм українського слова від сих заборон. Про те все-ж таки правительство так і не зважилось знести указу 1896 р., і його заборони упали тільки тодї, як покасовано взагалї всякі обмеження друкованого слова, весною 1906 р.

В осени 1905 р. почалась в Росії справжня [[w:Революція 1905—1907|революція]], і тодї царський [[w:Маніфест 17 жовтня 1905|манїфест 17-го жовтня]] пообіцяв Росії свободу і конституційний устрій: що закони видаватимуть народнї депутати (державна дума) і 1906 року скликано [[w:Державна дума Російської імперії I скликання|першу думу]]. На неї покладали великі надїї, що вона дасть справедливі закони й порядки Росії. Було в думі багато Українцїв, які утворили осібну фракцію і намірялись доводити потребу автономного устрою України, щоб вона сама правила своїми справами, і щоб Росія стала федерацією — так як то хотїли ще кирило-мефодіївські братчики.

Та думу розпущено дуже скоро, і другу так само, тому, що і в нїй більшість депутатів виступала проти правительства. Змінено виборчий закон так, щоб як меньше проходило прихильників свобідного ладу. Відібрано {{errata|він|від}} селян право вибирати депутатів просто від себе, і після сього вже до думи Українцї не проходили сливе таки зовсїм, і державна дума нїчого не дала Українцям.

Російська революція 1905 р. відбилась і в українських землях Австрії. Від неї пішов великий рух взагалї по всьому світови, скрізь піднеслись прихильники свободи. В Австрії стали добиватись реформи виборчого права: щоб вибори до центрального парляменту держави ([[w:Імперська Рада|райхсрату]]) і до краєвих соймів були загальні, рівні, безпосередні й тайні.

Але парляментську реформу Нїмцї з Поляками так перевели на дїлї, щоб як найменьше втратити з своїх привілєґій. В Галичинї так роздїлено виборчі округи, щоб Русини-Українцї мали їх яко мога меньше, а Поляки яко мога більше. І як зійшов ся сей новий „народнїй парламент“ в 1907 роцї, то показалось, що недалеко відбіг він від старого. Верховодили в нїм Нїмцї та Поляки, заплутав ся він в національних суперечках, і не зробив для народу нїчого, в тім і для Українцїв — хоч українських послів і було в нїм більше, нїж давнїшнє.

Про теж щоб призволити на справедливе виборче право до галицького сойму Поляки анї думали. Українські посли пробували добитись у Поляків уступок всякими способами: робили обструкцію, себто чинили всякі перешкоди соймовим нарадам — криком, музи-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tu65oiumip3hm07x90z84w0d9g50xha</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/111</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216876</id>
    <revision>
      <id>458765</id>
      <timestamp>2022-08-10T04:01:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4126" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|110}}&lt;/noinclude&gt;кою і т. ин. Але Поляки не попускали, і тодї пішли на уступки українські посли. Пішли довгі торги, і закінчились уже перед [[w:Перша світова війна|війною]], на початку 1914. р. Замість рівного з Поляками права згодились українські посли, щоб їх послів у соймї було 27 %, себто трохи більше четвертої частини.

Так розвіялись надії Українцїв на поправу полїтичну, в Росії і в Австрії. Та все таки перша росийська революція дала їм богато. Впали заборони українського слова. Для книжки й ґазети української мало бути рівне право з росийською.

На дїлї не так воно було: Начальство й цензура по давньому ненавистно дивились на українське слово. Що проходило на росийській мові, на українській за се закривали ґазети, арештовували книжки, давали під суд та під грошові кари редакторів і авторів, а на села ґазет українських таки й зовсїм не пускали, тих що їх виписували, — гнали й карали. Про потребу для України ширших прав про її право на автономію можна було говорити хіба тільки дуже обережно, більш натяками, як виразними словами, а про те, що Росія повинна-б перетворитися на федерацію, так як колись кирило-мефодіївські братчики собі укладали, про се анї згадати не можна було.
{{потрібне зображення}}&lt;!--&gt;[[|380px|міні|ліворуч|Ів. Франко.]]&lt;--&gt;
Всяку українську роботу навіть культурну, не тільки що полїтичну, гальмовано всякими способами.

Такі поручения правительство давало своїм урядникам. Товариств українських, або не позволяли засновувати, або, причепившись за що небудь закривали й тягли їх старшину до суду.

Проте все таки Українцї, привикши бідувати в попередніх лїтах, вміли використувати і ту не бог-зна яку свободу, яка їм тепер припала фактично. Сильно розвинулась лїтература — наукова, популярна і красне письменство. Засновано [[w:Українське наукове товариство|наукове товариство]] в Київі, на взірець львівського, і почали виходити наукові видання його. Виступив цїлий ряд талановитих письменників і поетів: [[Автор:Леся Українка|Леся Українка]] (Косач-Квітка), [[Автор:Володимир Винниченко|Винниченко]], [[Автор:Олександр Олесь|Олесь]], [[Автор:Григорій Чупринка|Чупринка]] й иньші. Богато виходило популярної лїтератури для народу і широко ширилась вона серед нього, невважаючи на всї заборони й туднощі. Сей невидний посїв потім принїс свій урожай!

{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tq4sj71vhgfqqi2x0l6wd5gi6uuigk4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458767</id>
      <parentid>458765</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T04:20:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4125" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|110}}&lt;/noinclude&gt;кою і т. ин. Але Поляки не попускали, і тодї пішли на уступки українські посли. Пішли довгі торги, і закінчились уже перед [[w:Перша світова війна|війною]], на початку 1914. р. Замість рівного з Поляками права згодились українські посли, щоб їх послів у соймї було 27 %, себто трохи більше четвертої частини.

Так розвіялись надії Українцїв на поправу полїтичну, в Росії і в Австрії. Та все таки перша росийська революція дала їм богато. Впали заборони українського слова. Для книжки й ґазети української мало бути рівне право з росийською.

[[File:Франко Іван Якович.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|404. Іван Франко.}}]]

На дїлї не так воно було: Начальство й цензура по давньому ненавистно дивились на українське слово. Що проходило на росийській мові, на українській за се закривали ґазети, арештовували книжки, давали під суд та під грошові кари редакторів і авторів, а на села ґазет українських таки й зовсїм не пускали, тих що їх виписували, — гнали й карали. Про потребу для України ширших прав про її право на автономію можна було говорити хіба тільки дуже обережно, більш натяками, як виразними словами, а про те, що Росія повинна-б перетворитися на федерацію, так як колись кирило-мефодіївські братчики собі укладали, про се анї згадати не можна було.

Всяку українську роботу навіть культурну, не тільки що полїтичну, гальмовано всякими способами.

Такі поручения правительство давало своїм урядникам. Товариств українських, або не позволяли засновувати, або, причепившись за що небудь закривали й тягли їх старшину до суду.

Проте все таки Українцї, привикши бідувати в попередніх лїтах, вміли використувати і ту не бог-зна яку свободу, яка їм тепер припала фактично. Сильно розвинулась лїтература — наукова, популярна і красне письменство. Засновано [[w:Українське наукове товариство|наукове товариство]] в Київі, на взірець львівського, і почали виходити наукові видання його. Виступив цїлий ряд талановитих письменників і поетів: [[Автор:Леся Українка|Леся Українка]] (Косач-Квітка), [[Автор:Володимир Винниченко|Винниченко]], [[Автор:Олександр Олесь|Олесь]], [[Автор:Григорій Чупринка|Чупринка]] й иньші. Богато виходило популярної лїтератури для народу і широко ширилась вона серед нього, невважаючи на всї заборони й туднощі. Сей невидний посїв потім принїс свій урожай!

{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bi77k4yx3oe3a0qvak5lk3slhwonmjd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458768</id>
      <parentid>458767</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T04:20:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4120" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|110}}&lt;/noinclude&gt;кою і т. ин. Але Поляки не попускали, і тодї пішли на уступки українські посли. Пішли довгі торги, і закінчились уже перед [[w:Перша світова війна|війною]], на початку 1914. р. Замість рівного з Поляками права згодились українські посли, щоб їх послів у соймї було 27 %, себто трохи більше четвертої частини.

Так розвіялись надії Українцїв на поправу полїтичну, в Росії і в Австрії. Та все таки перша росийська революція дала їм богато. Впали заборони українського слова. Для книжки й ґазети української мало бути рівне право з росийською.

[[File:Франко Іван Якович.jpg|thumb|left|upright=1|{{c|Іван Франко.}}]]

На дїлї не так воно було: Начальство й цензура по давньому ненавистно дивились на українське слово. Що проходило на росийській мові, на українській за се закривали ґазети, арештовували книжки, давали під суд та під грошові кари редакторів і авторів, а на села ґазет українських таки й зовсїм не пускали, тих що їх виписували, — гнали й карали. Про потребу для України ширших прав про її право на автономію можна було говорити хіба тільки дуже обережно, більш натяками, як виразними словами, а про те, що Росія повинна-б перетворитися на федерацію, так як колись кирило-мефодіївські братчики собі укладали, про се анї згадати не можна було.

Всяку українську роботу навіть культурну, не тільки що полїтичну, гальмовано всякими способами.

Такі поручения правительство давало своїм урядникам. Товариств українських, або не позволяли засновувати, або, причепившись за що небудь закривали й тягли їх старшину до суду.

Проте все таки Українцї, привикши бідувати в попередніх лїтах, вміли використувати і ту не бог-зна яку свободу, яка їм тепер припала фактично. Сильно розвинулась лїтература — наукова, популярна і красне письменство. Засновано [[w:Українське наукове товариство|наукове товариство]] в Київі, на взірець львівського, і почали виходити наукові видання його. Виступив цїлий ряд талановитих письменників і поетів: [[Автор:Леся Українка|Леся Українка]] (Косач-Квітка), [[Автор:Володимир Винниченко|Винниченко]], [[Автор:Олександр Олесь|Олесь]], [[Автор:Григорій Чупринка|Чупринка]] й иньші. Богато виходило популярної лїтератури для народу і широко ширилась вона серед нього, невважаючи на всї заборони й туднощі. Сей невидний посїв потім принїс свій урожай!

{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nlq5bqp4v5rda8aex9wbp3bxrv0nfqj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/112</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216877</id>
    <revision>
      <id>458766</id>
      <timestamp>2022-08-10T04:12:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4659" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|111}}&lt;/noinclude&gt;{{c|{{larger|'''31. Велика війна і нищення українства.'''}}}}

Хоч як незначні були полїтичні здобутки українства в порівнянню з його потребами, про те все таки й ті прояви житєвої сили українського народу, які він дав у сих роках, дуже озлобили всіх його ворогів. Хоч які робили труднощі українському житю, хоч як перебивали його домагання, вони чули його силу — і страшенно лютували.

Досї вони доказували, особливо в Росії, що нїякого українського руху нема, що українську мову видумало кілька людей, нїхто тої мови не розуміє й не хоче. А тепер показувалось навпаки, що сей рух іде широко в громадянстві, в народї. З злоби своєї видумували вони, що сей рух ведеть ся за нїмецькі марки, себто за гроші від правительства Ґерманїї — так як перед тим в Галичинї Поляки нарікали, що Русинів видумав австрійський намістник в 1848 р., а в Росії казали, що українство — се польська інтриґа проти Росії!

В Росії сї вороги накликали правительство до поновлення старих заборон 1876 р. В Галичинї, маючи власть в своїх, польських руках, вони власними силами старались чим можна принищити український рух. Та завзята боротьба, яку вели Українцї з польським панованнєм за всї отсї роки, страшенно роздражнила обидві сторони (особливо сильне вражіннє зробило, коли [[w:Січинський Мирослав Миколайович|студент-Українець]] убив намістника Галичини гр. [[w:Анджей Казімеж Потоцький|Потоцкого]], як ворога Українцїв). Угода в справі виборів до сойму, на початку 1914 р., нї трохи не полагодила відносин: вони були напружені до крайности.

В Росії заборони святкувань столїтя Шевченкових уродин викликали великі манїфестації в Київі і велику дебату про українство в державній думі. Не довго перед тим Українцї договорились з поступовими росийськими партіями, щоб вони берегли українських інтересів в думі, замість Українцїв, котрих не стало в думі після останнього виборчого закону, тому росийські поступові депутати виступили проти заборон українства, на великий гнїв його ворогів.

Сї вороги чекали давно сподїваної війни Росії з Австрією, щоб тодї порахуватись з українством. І коли лїтом 1914. р. ся війна почалась, вони справдї першим дїлом кинулись [[w:Галичина під час російської окупації (1914—1915)|нищити Українцїв]]. В Галичинї, закидаючи зраду, почали арештовувати й висилати з початку так званих [[w:Москвофільство|москвофілів]], потім і Українцїв. На росийській Українї адмінїстрація, що ранїйше не рішалась слухати противукраїнських порад, тепер вповнї пішла за ними. Зараз з початком війни позакривано українські ґазети, почали арештовувати й висилати українських дїячів.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rwd7whylntmflf5akbeypuq8bwh7gum</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/113</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216878</id>
    <revision>
      <id>458769</id>
      <timestamp>2022-08-10T04:20:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3334" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|112}}&lt;/noinclude&gt;Коли росийські війська [[w:Галицька битва|зайняли Львів]] і сливе всю східню Галичину (в осени 1914 р.), в росийських правительственних кругах рішили, що тепер уже можна буде знищити Українство до решти, до кореня. На Галичину вони дивили ся здавна як на джерело Українства — хоч воно розвинулось там як раз за помічю й підмогою Українцїв з Росії. Тому думали, що як тепер знищать Українцїв в самій Галичинї, то зможуть його задавити зовсїм.

{{потрібне зображення}}

Почали там закривати українські часописи, товариства, книгарнї, виводити українську мову з шкіл, з урядів і всяких установ — заводити росийську, та польську. Полякам полишали права, а тільки Українцїв, та ще Євреїв хотїли знищити. Українську інтелїґенцію, свідомійших міщан і селян почали цїлими сотнями і тисячами арештовувати, волочити по тюрмах і висилати етапами до Росії, до далеких ґубернїй і на Сибір.

Страшенно се робилось жорстоко і немилосердно, не кажучи вже, що безправно і беззаконно. Несповна рік господарили так в Галичинї росийські війська і власти, і за сей час дїйсно страшенно знищили тамошнїх Українцїв. Потім, коли Нїмцї натиснули, і російському війську прийшлось виходити звідти, ще на виходї вивозили росийські урядовцї всїх „підозрілих“, а також багато селян позабирали з собою, обіцюючи їм гроші і землю в Росії.

В пограничних українських землях в Росії вони тодї підіймали людей і змушували їх уступати ся до внутрішнїх ґубернїй. Робилось се теж нерозважно і необачно, і сила народу і всякого достатку погинуло в сїм виселенню, зруйнував ся сей край до решти. І знов того найбільше пильнували, аби задавити українство; не позволяли засновувати українських комітетів {{errata|дла|для}} опіки і допомоги тим біженцям так, як позволяли комітети польські, литовські і всякі иньші, не дозволяли заводити українських шкіл для дїтей, й ин.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0u8mmzeuf22rbpl3b1os9jn4s7xrd4e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/114</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216879</id>
    <revision>
      <id>458770</id>
      <timestamp>2022-08-10T04:22:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3496" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Страшенно потерпіла Україна. Від страшної „Руїни“ часів Дорошенка, від великого тодїшнього „[[w:Великий згін|Згону]]“, як силоміць згоняли українських людей за Днїпро, не переживав наш край, наш нарід, такого знищення, лютого й немилосердного. Захланно, злорадно понищено культурні здобутки й засоби його, сотворені такою тяжкою працею цїлих поколїнь. Спинено культурне і національне житє. Перестали виходить книги, ґазети, все. Київська цензура, користаючи з воєнних обставин, заявила, що не буде пропускати нїяких українських книг, писаних українською, а не общерусскою правописею. Через се припинили ся й ті видання, які ще не були заборонені, спинилась усяка видавнича робота.
{{потрібне зображення}}
Покладаючись на той недавнїй договір з поступовими росийськими депутатами державної думи, Українцї хоч через них хотїли піднести протест против усього отсього безправства — против такого нищення українського житя. Та сї союзники не хотїли тепер перешкаджати правительству, зайнятому війною. Тільки як провалилась окупація Галичини і почались міркування, що не без вини в тім була й протиукраїнська полїтика росийської адмінїстрації в Галичинї, — тодї знято про се мову в думі, і заговорено про заборони та утиски на українство в Галичинї.

Але тільки що заговорено, а нїякого натиску на правительство не вчинено й справу відложено. Правительство вело свої утиски все дальше й гострійше, і в останнїм часї перед революцією вони дійшли до небувалого завзатя.

Незвичайно сумно складались справи і в Галичинї. Край вернув ся під Австрію, але замість потїхи по всїх перенесених стражданнях і знищенню, тутешні Українцї від австрійського правительства (котре вони всїми силами підтримували в війнї з Росією, сподїваючи ся полекші свому народови) почули зовсїм иньше. Щоб галицьким Полякам не кортїло до нового польського королївства (що мало утворитись з польських земель Росії), австрійський цїсарь обіцяв&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qdp1cpv7lfvh0ecwrch1o5ki6p6zisv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458771</id>
      <parentid>458770</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T04:24:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3532" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Страшенно потерпіла Україна. Від страшної „Руїни“ часів Дорошенка, від великого тодїшнього „[[w:Великий згін|Згону]]“, як силоміць згоняли українських людей за Днїпро, не переживав наш край, наш нарід, такого знищення, лютого й немилосердного. Захланно, злорадно понищено культурні здобутки й засоби його, сотворені такою тяжкою працею цїлих поколїнь. Спинено культурне і національне житє. Перестали виходить книги, ґазети, все. Київська цензура, користаючи з воєнних обставин, заявила, що не буде пропускати нїяких українських книг, писаних українською, а не общерусскою правописею. Через се припинили ся й ті видання, які ще не були заборонені, спинилась усяка видавнича робота.
{{потрібне зображення}}
Покладаючись на той недавнїй договір з поступовими росийськими депутатами державної думи, Українцї хоч через них хотїли піднести протест против усього отсього безправства — против такого нищення українського житя. Та сї союзники не хотїли тепер {{errata|перешкаджати|перешкоджати}} правительству, зайнятому війною. Тільки як провалилась окупація Галичини і почались міркування, що не без вини в тім була й протиукраїнська полїтика росийської адмінїстрації в Галичинї, — тодї знято про се мову в думі, і заговорено про заборони та утиски на українство в Галичинї.

Але тільки що заговорено, а нїякого натиску на правительство не вчинено й справу відложено. Правительство вело свої утиски все дальше й гострійше, і в останнїм часї перед революцією вони дійшли до небувалого завзатя.

Незвичайно сумно складались справи і в Галичинї. Край вернув ся під Австрію, але замість потїхи по всїх перенесених стражданнях і знищенню, тутешні Українцї від австрійського правительства (котре вони всїми силами підтримували в війнї з Росією, сподїваючи ся полекші свому народови) почули зовсїм иньше. Щоб галицьким Полякам не кортїло до нового польського королївства (що мало утворитись з польських земель Росії), австрійський цїсарь обіцяв&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>elntn54v6ddgezt1py248llchosl9e9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458772</id>
      <parentid>458771</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T04:24:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3545" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|113}}&lt;/noinclude&gt;Страшенно потерпіла Україна. Від страшної „Руїни“ часів Дорошенка, від великого тодїшнього „[[w:Великий згін|Згону]]“, як силоміць згоняли українських людей за Днїпро, не переживав наш край, наш нарід, такого знищення, лютого й немилосердного. Захланно, злорадно понищено культурні здобутки й засоби його, сотворені такою тяжкою працею цїлих поколїнь. Спинено культурне і національне житє. Перестали виходить книги, ґазети, все. Київська цензура, користаючи з воєнних обставин, заявила, що не буде пропускати нїяких українських книг, писаних українською, а не общерусскою правописею. Через се припинили ся й ті видання, які ще не були заборонені, спинилась усяка видавнича робота.
{{потрібне зображення}}
Покладаючись на той недавнїй договір з поступовими росийськими депутатами державної думи, Українцї хоч через них хотїли піднести протест против усього отсього безправства — против такого нищення українського житя. Та сї союзники не хотїли тепер {{errata|перешкаджати|перешкоджати}} правительству, зайнятому війною. Тільки як провалилась окупація Галичини і почались міркування, що не без вини в тім була й протиукраїнська полїтика росийської адмінїстрації в Галичинї, — тодї знято про се мову в думі, і заговорено про заборони та утиски на українство в Галичинї.

Але тільки що заговорено, а нїякого натиску на правительство не вчинено й справу відложено. Правительство вело свої утиски все дальше й гострійше, і в останнїм часї перед революцією вони дійшли до небувалого завзатя.

Незвичайно сумно складались справи і в Галичинї. Край вернув ся під Австрію, але замість потїхи по всїх перенесених стражданнях і знищенню, тутешні Українцї від австрійського правительства (котре вони всїми силами підтримували в війнї з Росією, сподїваючи ся полекші свому народови) почули зовсїм иньше. Щоб галицьким Полякам не кортїло до нового польського королївства (що мало утворитись з польських земель Росії), австрійський цїсарь обіцяв&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b3yrovjr5yuvwfwftyqcozb5u11nk81</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/115</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216880</id>
    <revision>
      <id>458773</id>
      <timestamp>2022-08-10T04:28:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4612" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|114}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;31&quot;/&gt;поширити автономні права Галичини, так, щоб вона була зовсїм самостійна в своїх справах. Се значило, що галицькі Українцї булиб зовсїм у власти Поляків. Страшенно се знеохотило їх до Австрії, але не видко було ніякого способу тому запобігти.

Так сумно складалось українське житє, коли налетїла росийська революція і все змінила.

{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;31&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;32&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''32. Революція і визволеннє України.'''}}}}

Саме в Шевченківські днї 1917 р. стались великі військові рухи в Петербурзї, які стали початком [[w:Жовтневий революція|росийської революції]] — принесли визволеннє народам Росії, в тім і Українї. Як оповідають, початок тому дала українська аґітація між салдатами-Українцями в учебній командї одного з запасних ґвардейських полків. Коли пішла вість про те, що царське правлїнне впало, Українцї, що жадібно весь час слїдили за його ослабленнєм, зараз покористувались новою свободою, щоб вивести на світ свої потайні орґанїзації, відновити товариства, видання, ґазети. Нелегко се було — бо видавниче дїло взагалї прийшло до великого розстрою за час війни, а українське таки й зовсїм убите було ще тими всїми заборонами та утисками. Про те зголоднївши за національним житєм за сї роки руїни, українське громадянство запопадливо поборювало всї трудности й енерґійно орґанїзувалось, будило національну свідомість і аґітувало за національними домаганнями.

Стара полїтична українська орґанїзація, що носила назву „[[w:Товариство українських поступовців|Товариства Українських Поступовцїв]]“ (ТУП.) і підтримувала орґанїзацію й звязь в українськім громадянстві під час останнього лихолїтя, вийшла з свого потаємного істнування й взяла на себе початок заснований полїтичного всеукраїнського обєднання. В перших днях революції (7 марта-березня) в Київі за її приводом завязалась „[[w:Українська Центральна Рада|Українська Центральна Рада]]“, з представників усяких партій та ґруп, і взяла на себе ролю центрального орґану для обєднання полїтичної дїяльности українського громадянства.

Метою її вона поставила здїйсненнє домагання винесеного ще Кирило-Мефодіївцями і потім незмінно підтримуваного полїтичними українськими орґанїзаціями: широкої автономії України в Росийській федеративній республїцї. Пізнїйше ся плятформа (себто чергове завданнє) орґанїзації була поширена, до неї внесено також справ і економічні, забезпеченнє інтересів трудящого народу.

Заснованнє такого полїтичного обєднання дуже відповідало потребам часу і тому українське громадянство і весь орґанїзований&lt;section end=&quot;32&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tlnapt7iulmai7lafp10a0q547smhiq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/116</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216881</id>
    <revision>
      <id>458774</id>
      <timestamp>2022-08-10T05:19:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5180" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|115}}&lt;/noinclude&gt;народ стрів Центральну Раду з великою прихильністю, признав її своїм зверхнїм орґаном, тимчасовим національним українським урядом.

По великоднїх святах (6—8 квітня) скликано в Київі [[w:Всеукраїнський національний конгрес|всеукраїнський національний зїзд]], з представників всїх українських орґанїзацій і установ, і він перевибрав Центральну Раду на нових основах, в представників ґубернїй і міст, українських партій і професійних ґруп. Потім великі зїзди скликані в травню: всеукраїнський військовий [[w:I Всеукраїнський військовий з'їзд|перший]] і [[w:II Всеукраїнський військовий з'їзд|другий]], [[w:Перший Всеукраїнський селянський з'їзд|всеукраїнський селянський]], і нарештї [[w:Всеукраїнський робітничий з'їзд 1917|робітничий]] зїзд доповнили його склад, вибравши великі ради військових, селянських і робітничих депутатів і включивши їх у склад У. Ц. Ради. Вони представляли собою великі маси українського народу (на селянськім зїздї були представники близько тисячі волостей, на першім військовім зїздї без малого мілїону, а на другім поверх півтора мілїону узброєного українського народу).

Доповнена сими родами Ц. Рада стала правдивим орґаном широких українських мас, трудящого люду. Її авторітет признали й Українцї австрійські, америкаські та иньші українські кольонїї.

Ствердивши свою силу в українськім народї мусїла Центральна Рада уставити відносини до центрального росийського уряду і до неукраїнських орґанїзацій України. Вже на першім великім українськім вічу в Київі 19. березня зібрані поручили їй передати Центральному Росийському Урядови домаганнє, щоб він признав своєю заявою потребу широкої автономії для України. Та тодїшнїй росийський уряд сам стояв так непевно, що не було чого до нього з тим звертатись. Потім військовий зїзд нагадав про се саме, і Центральна Рада в серединї травня (мая) вислала депутацію до уряду, щоби домагати ся такої заяви й ріжних, підготовчих розпоряджень для переведення автономії. Але росийський уряд поставивсь неприхильно до сих домагань і відмовив їм по всїй лїнії.

Тодї представники мілїонів українського народу, зібрані в тім часї (в перших днях червня) зажадали від Ради, щоб вона без огляду на росийський уряд сама приступила до фактичного переведення в житє підстав автономного ладу. Сповняючи сю волю народню, У. Рада дня 10. червня оголосила свій [[Перший Універсал Української Центральної Ради|перший унїверсал]] до українського народу, оповіщаючи його, що однинї вона сама творитиме нове житє на Вкраїнї, й покликала до послуху своїм наказам.

Сей унїверсал зробив велике вражіннє. Воно ще збільшилось; коли Центральна Рада зараз же приступила до формования свого виконавчого орґану, ґенерального секретаріяту, для завідування ріжними справами. Тим часом як ворожо до українства настроєні люде страшно ярили ся на Ц. Раду за те, що вона, мовляв, хоче захопити&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pcqcsxypowdm9x7jvpoeta3fthxhxnn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/117</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216882</id>
    <revision>
      <id>458775</id>
      <timestamp>2022-08-10T05:25:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4883" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|116}}&lt;/noinclude&gt;власть на Українї, — в центр. {{errata|удядї|урядї}} взяли перевагу розважні голоси мінїстрів-соціялїстів. Мінїстри вислані рос. урядом в днях 29 і 30 червня відбули в Київі нараду з Ц. Радою і ґен. секретарями в справі будучого управлїння на Українї. [[w:Генеральний секретаріат Української Центральної Ради|Ґенеральний Секретаріат]], вибраний Ц. Радою, на будуче мав бути вищим орґаном управління на Українї.

Україна діставала автономію. Центральна Рада, доповнева представникам не-українських народностей України, мала бути верховним орґаном краю. Ґенеральний. Секретаріят мав перебрати на себе виконавчу власть в краю.

Після того як порозуміннє з Ц. Радою було затверджене центр. урядом і проголошене [[Другий Універсал Української Центральної Ради|другим унїверсалом]] Ц. Ради (3. липня), представники не-українських орґанїзацій війшли в склад малої Ради (Комітету Ц. Ради), і вона розпочала свою дїяльність уже як орґан цїлого краю й усеї його людности — не тільки української.

Здавалось, житє України виходило на рівний шлях і український народ в порозуміню з центральним урядом і не українськими демократичними орґанїзаціями міг узятись до будування нового громадського ладу. Але не так воно пішло, і на дорозї своїй українство стріло нові перешкоди, нові намагання спинити його розвій.

Після того як Центр. Рада поповнилась не-українськими представниками, вона вибрала на ново Ґенеральний Секретаріят, згідно з умовою, виробила для нього статут і подала на затвердженнє центрального уряду. Але за той час стались великі розрухи в Петербурзї, мінїстерство змінилось, взяли велику силу люде неприхильні українству. Правительство не приняло статуту виробленого [[w:Мала Рада|Малою Радою]], видало свій, полишивши Ґен. Секретаріятови управлїннє тільки в пяти українських ґубернїях, та й то не по всїм справам.

Було се дуже негарно, і для дїла не користно. Але з огляду на грізні обставини. Ц. Рада не хотїла розривати з центр. урядом і росийською демократію й рішила формувати Ґ. Секретаріат тим часом на підставі правительственної інструкції.

Обставини справдї були грізні. Петербурські замішання перекинулись на фронт, в Галичинї деякі військові части відкрили границю і починили страшне спустошеннє в прифронтових місцях. Нїмецьке військо зайняло східню Галичину, котру доси тримало росийське військо, й посунуло на Волинь і Поділє. Місяць пізнїйше нїмецьке військо прорвало фронт під Ріґою, пішло на Петербурґ, а вищий ґенералїтет пробував підняти повстаннє.

В таких тяжких обставинах полїтичний розум наказував урядови і демократії росийській звязатись як найтїснїйше з щиро демократичними течіями в усїх краях і областях, щоб охоронити державу від&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>67jqigz380tvgaunl5cf5xbffiajqi6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/118</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216883</id>
    <revision>
      <id>458776</id>
      <timestamp>2022-08-10T05:28:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4339" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{right|117}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;32&quot;/&gt;розвалу, а здобуті революцією свободи від противних замахів. Зібраний в Київі, закликом Центр. Ради, зїзд народів, в місяцї вереснї, вказав на потребу негайної перебудови Росії на основах [[w:Федеративна держава|федерації]], щоб неспожитими силами народів і областей спасти від загибели державу, зробити її справжньою отчизною для них і одбудувати їх силами.

Але центральний уряд і росийська демократія не зрозуміли сього — і показали се на відносинах до найбільш орґанїзованої, найсильнїйшої з країн — [[w:Україна|України]].

По ріжних відтяганнях центральний уряд в перших днях вересня затвердив поданих йому секретарів на ґен. секретарствах. Але не дав в їх роспорядженнє потрібних засобів, далї мішавсь до управи України: призначав своїх комісарів поза Ц. Радою; велїв їм далї вести зносини з центральними урядами поза нею; представлення ґен. секретарів зіставляв без уваги. Взагалї виявив ясно, що передаючи на папері краєву власть Ґен. Секретаріятови, в дїйсности хоче зіставити все по давньому. А сенат росийський, так той і зовсїм не згодивсь роспублїкувати вироблену центральним урядом „інструкцію Ґен. Секретаріятови“, себ то хотїв уневажнити до решти всї уступки зроблені українській автономії. Але се було неможливе.

{{rule|5em}}&lt;section end=&quot;32&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;33&quot;/&gt;{{c|{{larger|'''33. Українська народня Республїка.'''}}}}

Невірне поводженнє центрального уряду викликало незадоволеннє в українськім громадянстві, а в неприхильних українству кругах підняло знову надїї, що може все таки ще вдасть ся спекатись української автономії, взагалї українських домагань. Здержливість українських партій, Ц. Ради й Секретаріяту, що не хотїли розриву в такій небезпечній хвилї, вони готові були вважати за вияв ослаблення українства і думали, що з ним можна вже не рахуватись.

Обставини справдї були такі, що вимагали від Центральної Ради і Секретаріяту найбільш рішучих заходів, щоб охоронити край від руїни. Центральний уряд не приймав їх домагань в справі упорядкування земельних справ, в українїзації війська, а тим часом починались страшні грабіжи, убивства, розрухи на Українї. Військові части розлазились, банди дезертирів ходили по краю, особливо в західнїх, прифронтових ґубернїях, чинили погроми, розбивали двори, заводи, фабрики.

Центральний уряд сам не міг нїчого зробити в сїм, і не давав змоги Ц. Радї зробити заходи для установлення ладу в краю. А на-&lt;section end=&quot;33&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>aawq5l4l7rkihirq23dai8snfiyslym</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/119</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216884</id>
    <revision>
      <id>458777</id>
      <timestamp>2022-08-10T05:38:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4881" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|118}}&lt;/noinclude&gt;рештї зробив замах на її саму. З нагоди проґрами дїяльности секретаріяту, виложеної ним в декларації перед Ц. Радою, де Секретаріят призвавав потрібним скликати як найскорше [[w:Українські Установчі Збори|Українські Установчі Збори]] і брав на себе роботу по їх скликанню, центральний уряд поручив київському прокуророви вчинити слїдство про дїяльність Секретаріяту і Ц. Ради, вжити на них карних заходів, й викликав секретарів для дачі пояснень до себе.

Се була остання крапля, яка переповнила міру терпеливости й здержливости українського громадянства. [[w:III Всеукраїнський військовий з'їзд|Третїй всеукраїнський військовий зїзд]], скликаний в 20-х днях жовтня, і Ц. Рада зібрана на повну сесію з кінцем тогож місяця, висловились за потребу рішучих і енерґійних заходів для того, щоб укріпити власть, заховати свободу і охоронити лад і право на Українї. Для сього треба було скінчити з подвійною ролею Ґен. Секретаріяту, що був орґаном Центр. Ради, а разом з тим і орґаном центрального уряду. Треба було підвести під нього полїтичний фундамент української державности.

Думалось, що се й зроблять українські установчі збори з початком 1918 року. Але тут налетїла нова буря, яка не позволяла більше нїчого відкладати. В 20-х же днях жовтня в Петербурзї почалось повстаннє [[w:Соціалізм|соціялїстів]]-[[w:Більшовики|большевиків]], яке скінчилось упадком тимчасового уряду. Власть в Петербурзї й Москві після крівавої усобицї перейшла в руки народнїх комісарів, большевіків. Але їх не признавали нї на фронтї нї в краю. В державі настала анархія. Люде, які стояли на чолї воєнної управи в Київі, під видом боротьби з большевиками задумали розбити й знищити також і український рух, напустивши на Ц. Раду козаків, Чехів і ріжні иньші несвідомі части.

Ц. Рада була примушена взятись до способів рішучих. Тож коли військовий зїзд винїс постанову звернутись до неї з закликом про негайне проголошеннє Української Республїки, українські фракції Ц. Ради по довгім і ґрунтовнім обдумуванню сеї справи прийшли до того {{errata|пореконання|переконання}}, що дїйсно в інтересах скріплення власти Ц. Ради і Ґенер. Секретаріяту, сеї справи далї не можна відкладати, і українська республїка мусить бути проголошена негайно, а разом з нею й певні основні принціпи, реформи соціальні й економічні.

Проєкт [[Третій Універсал Української Центральної Ради|третього унїверсалу]], в сих справах, внесений фракціями українських соціал-демократів і соціялїстів-революціонерів, був прийнятий Ц. Радою 7. падолиста, і [[w:Українська Народна Республіка|Українська Народня Республїка]] була проголошена. Україна знов вернулась до державного істнування, котрого була позбавлена царським самовластєм.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r9jxd26yarwlk2oem9gegrt694i96eg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458780</id>
      <parentid>458777</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T05:44:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4881" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{left|118}}&lt;/noinclude&gt;рештї зробив замах на її саму. З нагоди проґрами дїяльности секретаріяту, виложеної ним в декларації перед Ц. Радою, де Секретаріят признавав потрібним скликати як найскорше [[w:Українські Установчі Збори|Українські Установчі Збори]] і брав на себе роботу по їх скликанню, центральний уряд поручив київському прокуророви вчинити слїдство про дїяльність Секретаріяту і Ц. Ради, вжити на них карних заходів, й викликав секретарів для дачі пояснень до себе.

Се була остання крапля, яка переповнила міру терпеливости й здержливости українського громадянства. [[w:III Всеукраїнський військовий з'їзд|Третїй всеукраїнський військовий зїзд]], скликаний в 20-х днях жовтня, і Ц. Рада зібрана на повну сесію з кінцем тогож місяця, висловились за потребу рішучих і енерґійних заходів для того, щоб укріпити власть, заховати свободу і охоронити лад і право на Українї. Для сього треба було скінчити з подвійною ролею Ґен. Секретаріяту, що був орґаном Центр. Ради, а разом з тим і орґаном центрального уряду. Треба було підвести під нього полїтичний фундамент української державности.

Думалось, що се й зроблять українські установчі збори з початком 1918 року. Але тут налетїла нова буря, яка не позволяла більше нїчого відкладати. В 20-х же днях жовтня в Петербурзї почалось повстаннє [[w:Соціалізм|соціялїстів]]-[[w:Більшовики|большевиків]], яке скінчилось упадком тимчасового уряду. Власть в Петербурзї й Москві після крівавої усобицї перейшла в руки народнїх комісарів, большевіків. Але їх не признавали нї на фронтї нї в краю. В державі настала анархія. Люде, які стояли на чолї воєнної управи в Київі, під видом боротьби з большевиками задумали розбити й знищити також і український рух, напустивши на Ц. Раду козаків, Чехів і ріжні иньші несвідомі части.

Ц. Рада була примушена взятись до способів рішучих. Тож коли військовий зїзд винїс постанову звернутись до неї з закликом про негайне проголошеннє Української Республїки, українські фракції Ц. Ради по довгім і ґрунтовнім обдумуванню сеї справи прийшли до того {{errata|пореконання|переконання}}, що дїйсно в інтересах скріплення власти Ц. Ради і Ґенер. Секретаріяту, сеї справи далї не можна відкладати, і українська республїка мусить бути проголошена негайно, а разом з нею й певні основні принціпи, реформи соціальні й економічні.

Проєкт [[Третій Універсал Української Центральної Ради|третього унїверсалу]], в сих справах, внесений фракціями українських соціал-демократів і соціялїстів-революціонерів, був прийнятий Ц. Радою 7. падолиста, і [[w:Українська Народна Республіка|Українська Народня Республїка]] була проголошена. Україна знов вернулась до державного істнування, котрого була позбавлена царським самовластєм.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sh89tfnr96gyi47mdw3l7nxgnec6cjm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Збірник праць жидівської історично-археографічної комісії. 1928.pdf/238</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216885</id>
    <revision>
      <id>458778</id>
      <timestamp>2022-08-10T05:42:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6249" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{sp|'''МАТЕРІЯЛИ ДО ІСТОРІЇ ЖИДІВ'''}}}}
{{rule}}
{{dhr}}
{{c|'''Заборона жидам-чоловікам носити старовинну одежу, а жінкам — голити голову.'''}}

Царювання Миколи І являє собою одну з найсумніших сторінок в історії російських жидів. Цей цар завзявсь був навернути всіх російських жидів на православіє. До своєї мети Микола І йшов двома шляхами: шляхом нечуваних і жорстоких репресій і примушуючи жидів ходити до загальних шкіл. Репресії, як глибоко переконаний був цар, мали примусити жидів шукати поратунку в лоні христіянської церкви, а перебування жидів у загальній школі, поміж російських товаришів, мало, насамперед, цілком засимілювати з російським народом, а тоді зробити з них православних. Цю думку мав свойого часу Миколин брат, Олександер І, і завів навіть спеціяльний Комітет для навертання жидів на христіянство, сам ставши на його чолі. Але всі зусилля Олександра І жадних позитивних наслідків у справі навернення жидів на христіянство не дали. Але що не пощастило Олександрові, який думав дійти свого лагідними заходами, намовляючи й пропагуючи, Микола І гадав здійснити силуванням. Так, напр., завівши інститут військових кантоністів-жидів, Микола наказав вихоплювати з-поміж них хлопчиків-недолітків віком 8—12 років; їх виряджали до далеких місць Сибіру й там неймовірними муками та систематичним жорстоким поводженням робили з їх „православних“. Потім низка найжорстокіших і виключних законів про жидів, як гадав цар та його близький співробітник, міністр народньої освіти, гр. Уваров, мали викликати у старіших жидів бажання покупити собі рівноправність, зрадивши свою релігію. Особливо намагалися Микола І та гр. Уваров залучати молодих жидів до загальних шкіл і поширювати серед них світську освіту. Треба було насамперед перемогти жидівський релігійний фанатизм, а все инше, мовляв, зробиться само собою. Заведено було державні жидівські школи, жидівські навчальні інститути та жидівські школи для рабинів, що мали готувати освічених жидів, і вони, як навчителі та рабини, мали сприяти досягненню тієї мети, що її поставив цар, і було чимало таких жидів, які щиро вірили, що він має добрі наміри; він, на їх думку, хотів тільки вивести жидів із вузьких рамців хедерів та ешиботів і дати їм широку змогу працювати на загальнодержавному полі. Але в загальній своїй масі жиди чуттям, інтуїтивно, доміркувалися, чого навсправжки хоче Микола, і тому повели запеклу боротьбу з тими своїми одновірцями, котрі прихильні були до ідеї поширювати загальну освіту поміж жидами. Міністрові гр. Уварову довелося навіть запрохати з-за кордону відомого доктора Лілієнталя, апостола загальної освіти між російськими жидами. Доктор Лілієнталь спершу гадав, що цареві наміри щирі. Але попрацювавши деякий час у Росії та ближче обізнавшися з справжніми замірами уряду, він, усім серцем відданий жидівській релігії, одмовивсь од своєї місії та й утік за кордон.

Отож Микола І насамперед заходивсь стирати всі зовнішні ознаки, що різко одрізняли жидів од корінної людности. Він заборонив жидам носити традиційне вбрання й наказав замінити його на німецьку, польську або російську одежу. Хто порушував цього закона, того тяжко карано. Ще „Положеніе“ 1804 р. передбачало заборону жидівської одежі. Але цього заміру, очевидячки, до краю не доведено. Микола заходивсь коло цього з властивою йому енергією та нещадністю, і почалася люта боротьба з традиційною жидівською одежею. Як проваджено цю боротьбу, свідчать, між иншим, наведені&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hts8flxe5tm8ubhzfxvkwb8skzdbyjx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/122</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216886</id>
    <revision>
      <id>458781</id>
      <timestamp>2022-08-10T05:54:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1927" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;23.	A. Serbinenko. Les sociétés coopératives de consommation en Ukraïne et leur, associatione centrale.
24.	P. Даймер. Нїмецька кооперація. Частина I.
„ „ „ „ II.
25. Вандервельд. Соціялістичний і нейтральний кооперативний рух.
26.	А. Сербиненко, Кооперація на селі.
27. А. Сербиненко. Українська споживча кооперація і центральний споживчий союз.
{{dhr}}
{{c|{{larger|II відділ. Періодичні видання.}}}}
{{block center|{{x-larger|'''„КООПЕРАТИВНА ЗОРЯ“'''}}
Журнал виходить 24 рази на рік.
{{rule|60%}}
„КООПЕРАТИВНА 30РЯ“ є провідний орґан споживчої кооперації на Україні і на своїх сторінках освітлює основні питання з життя і діяльности сноживчих товариств і союзів України і дає практичні вказівки і поради робітникам кооперації.

Адреса редакції та контори: '''Київ''', Володимирська вул., ''№ 46''.}}

{{rule}}

{{block center|{{x-larger|'''КООПЕРАТИВНО-ГРОМАДСЬКИЙ НАРОДНІЙ ЖУРНАЛ'''}}
{{xx-larger|„ГРОМАДА“}}
Журнал призначається для широких мас селян та робітників України. Він освітлює в доступній для всіх формі народнє життя з боку	кооперативного, громадсько політичного та економичного.

Адреса редакції та контори: '''Київ''', Володимирська вул., ''№ 46''.}}{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jz431bqmpzx39z5pud59bmqdlfpbbck</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu/123</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216887</id>
    <revision>
      <id>458782</id>
      <timestamp>2022-08-10T05:59:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1564" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{xxx-larger|Ціна 15-00}}&lt;/noinclude&gt;III відділ. Кооперативні калєндарі, плакати, листівки

КАЛЄНДАРІ на 1919 рік:

Одривний кооперативно-громадський щоденник з художньою свинкою.

„ Без спинки.

Настільний календарь-книжка. (З ілюстраціями та діаґрамами.)

Кишеньковий календарь-книжечка „Товариш“.

ХУДОЖНІ СТІННІ ПЛАКАТИ в народи. стилі:

1. „Гуртуйтеся“.
2. „В єднанні—сила“.
3. Приватний крамарь.
4. Товариська крамниця.
5. „Учітеся, брати мої“.

ЛИСТІВКИ З ПОРТРЕТАМИ:
В. Доманицького; М. Левитського; Хр. Барановського; Роб. Овена.

IV відділ. Видання загального змісту.

1. Проф. М. Грушевський. Про старі часи на Україні.
2. Проф. М. Грушевський. Культурно-національний рух на Україні в XVI-XVII віці.
3. Проф. М. Грушевський. Всесвітня історія.
4. Проф. М. Грушевський. Ілюстрована історія України.
5. Проф. М. Грушевський. Історія України. Підручник для середніх і вищих початкових шкіл.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0xgkvq2f0rhzhw81otxyyw1ptch8f7w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Валер'ян Підмогильний. Місто (1929).pdf/88</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216888</id>
    <revision>
      <id>458783</id>
      <timestamp>2022-08-10T07:12:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3552" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ранок, бо в цей час мусінька бувала вдома сама. Хоч гнів проти Максима в ньому вже геть перегорів, а сам Гнідий навряд чи спромігся б щось йому сказати — він взагалі
відогравав у цій дивацькій родині ролю статиста, — протетхлопцеві було б прикро навіть їх побачити. Та й їм, певно, невесело було б з ним здибатись, а він не любив чинити людям неприємності.

Двері були незамкнені, і він зайшов у порожню кухню. На мить йому спала думка нишком забрати своє збіжжя й зникнути звідци назавсігди. Але він одкинув її, як ганебну — не злодій же він справді! Крім того, коли зайшов у цю кухню, де кожна річ була знайома йому, коли побачив у кутку відро, яким переносив стільки води, стіл, що коло нього списав стоси паперу, свої книжки та зшитки, на місці, як він їх і положив, — йому до болю неймовірним здалося, що він мусить все це покинути. Защо? Він почував себе скривдженим. Але вся ця обстава була лише тлом, де лежали тільки йому видні сліди пристрасти; всі ці речі нагадували йому про спільність із жінкою, що дала йому так багато й такої гострої насолоди, і він відчув серед них, що коли це чуття й не любов, то все ж воно ще не вичерпане, що глибина його сягає ще багатьох ночів, яких втрата може його зруйнувати. Його раптом страх узяв, що разом з нею він втратить свій запал, що примусова розлука ця знову кине його в розпач, проти якого весь цей тиждень його застерігала прихована надія вернутись до неї і знову нею володіти. Тремтячи від збудження, він постукав у двері до кімнат, і ще раз постукав не чекаючи.

Коли мусінька вийшла, хлопець жадібно глянув їй в обличчя, шукаючи на нім ознаки радости, щастя від своєї появи. А воно було спокійне, як завжди вдень, тільки стомлене трохи і зблідле. Тоді він, не вітаючись, суворо сказав:

— По речі прийшов.

Вона посміхнулась, і ця посмішка довершила його роздратування.

— Не хочу вам заважати! — крикнув він. — Мабуть, обрид я вам, і Максима ви сами наслали, щоб здихатись мене!

— Максим поїхав, — сказала вона.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n42rufqpp3f7w40vlpl0n6u0hhkbt3f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про старі часи на Українї (1919)/Перша свобода українського слова</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216889</id>
    <revision>
      <id>458784</id>
      <timestamp>2022-08-10T07:38:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]  | автор = Михайло Грушевський  | секція = 30. Перша свобода українського слова  | попередня = 29. [[../Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті/]]  | наступна = 31. ../Велика війна і нищення українства...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="693" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 30. Перша свобода українського слова
 | попередня = 29. [[../Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті/]]
 | наступна = 31. [[../Велика війна і нищення українства/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=109 to=111 /&gt;</text>
      <sha1>6gsl747q9yzxvnlamrxbmm3aqu0fvxl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про старі часи на Українї (1919)/Велика війна і нищеннє українства</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216890</id>
    <revision>
      <id>458785</id>
      <timestamp>2022-08-10T07:43:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]  | автор = Михайло Грушевський  | секція = 31. Велика війна і нищення українства  | попередня = 30. [[../Перша свобода українського слова/]]  | наступна = 32. [[../Революція і визволеннє України/]]  | примітки = }} &lt;pages inde...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="670" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 31. Велика війна і нищення українства
 | попередня = 30. [[../Перша свобода українського слова/]]
 | наступна = 32. [[../Революція і визволеннє України/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=111 fromsection=&quot;31&quot; to=115 /&gt;</text>
      <sha1>gcjqwnsush0do17ojs6nlhsm6djmt98</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458787</id>
      <parentid>458785</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T07:46:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="668" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 31. Велика війна і нищення українства
 | попередня = 30. [[../Перша свобода українського слова/]]
 | наступна = 32. [[../Революція і визволеннє України/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=111 to=115 tosection=&quot;31&quot; /&gt;</text>
      <sha1>0t10022xi6kkscchs7afc732xr2ldxz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458788</id>
      <parentid>458787</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T07:48:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="685" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 31. Велика війна і нищення українства
 | попередня = 30. [[../Перша свобода українського слова/]]
 | наступна = 32. [[../Революція і визволеннє України/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=111 fromsection=&quot;31&quot; to=115 tosection=&quot;31&quot; /&gt;</text>
      <sha1>cjnoscoqfqxk0yid8513red35km8wuz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Збірник праць жидівської історично-археографічної комісії. 1928.pdf/239</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216891</id>
    <revision>
      <id>458786</id>
      <timestamp>2022-08-10T07:46:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: далі документи, видобуті з колишнього генерал-губернаторського архіву&lt;ref&gt;Боротьбі з жидівською одежею за Миколи І присвячено, між иншим, статтю {{sp|Ю. Гесена}} в збірникові „Пережитоe&quot; (т. І-й Борьба правительства съ еврейской одеждой въ имперіи и Царств...</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5904" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;далі документи, видобуті з колишнього генерал-губернаторського архіву&lt;ref&gt;Боротьбі з жидівською одежею за Миколи І присвячено, між иншим, статтю
{{sp|Ю. Гесена}} в збірникові „Пережитоe&quot; (т. І-й Борьба правительства съ еврейской
одеждой въ имперіи и Царствѣ Польскомъ“), ст. {{sp|П. Левенсона}}, „Туалетный налогъ“, (Восходъ, 1889, кн. ХI), ст. „Гоненіе на женскіе головныe уборы“ (Евр. Старина за 1915 р., (3—4) і {{sp|Гецата Дубнова}} в тижневику „Будущность&quot; (1901 р., № 3—4). Деякі дані в справі про одежу див. ще в Гесена, История евр. народа в России, т. 2, 1927, стор. 91—94.&lt;/ref&gt;. Вони виразнісінько показують, скільки турбот, праці й часу витратив уряд на цю безглузду й непотрібну боротьбу в межах самого тільки кол. південно-західнього краю, і скільки горя та лиха зазнали ті жиди, що шанували своє традиційне вбрання. Як видко з цих документів, нагiнкам підпадали не тільки жиди, що відмовлялися змінити традиційне вбрання, ба й молоді-жидівки, що не хтіли покинути давній звичай, вийшовши заміж, голити голови. Цікаво відзначити, що дозвіл носити жидівське вбрання можна було покупити, і це правило за джерело чималих прибутків для поліційних урядовців, що стежили, як виконується закон.&lt;br/&gt;
{{right|''Pед.''}}
{{rule|4em}}

.ДЬло по Вьсочайшему повельнію о запрещенiи еврейкамь брить головь; № 28
Канцелярія Кіевск. Военнаго, Подольск. и Вольнскаго Генераль-Губернатора, 2-го стола,
Секретной части; 1851—1853 гг.&quot;.
1. Министерство Внутреннихь ДЬль. Департаменть Полицiи Исполнительной.
Канцелярія. 17 марта 1851 г. № 212. По Вьсочайшему повельнію о запрещенiи еврей
камь брить головь.
Господину Кіевскому Военному Губернатору, Подольскому и Вольінскому
Генераль-Губернатору.
Государь Императорь Вьсочайше повельть соизволиль: Запретить женщинамь
еврейкамь брить головь. Сообщая сію Вьсочайшую волю Вашему Вьсокопревосходи
тельству кь надлежащему исполненію, покорнЬйше прошу о полученiи сего отношенія
меня увЬдомить.

Министрь Внутреннихь ДЬль Графть . . . . .
Директорь . . . . .
2. Луцкаго Городничаго Рапорть.
При точномь исполненіи Вьсочайшей воли по предмету запрещенія женщи
намь-еврейкамь брить головь, я удостовЬрился, что хотя ни одна изь нихь вь ввЬрен
номь мнЬ городь не брееть головь, но всЬ вообще по послЬднемь бритіи головь, до
воспослЬдованія о семь Вьсочайшаго повельнія, накрьвають по прежнему головь лег
кими черньми шапочками, сь придЬлкою фальшивой кось, спереди же лба носять по
лупарики изь чужихь волось, чему придерживаются, сколько мнь извЬстно, еврейки
и прочихь городовь. И какь евpeи вообще стараются перетолковьвать распоряженіе
начальства касательно своей одеждь, то, привязь ваясь кь слову „не брить&quot;, полагають
и стараются увьрить вь томь, что имь волоса можно стричь, и нЬкоторье даже рЬша
лись весьма искусно понемногу подстригать свои волось, отговариваясь и увЬряя, при

повЬркЬ полицейскими чиновниками волось, что неотросшie eще волоса по послЬднемь
бритіи головь; тЬ же изь нихь, которья изь дЬвокь вновь вступають вь бракь, хотя
рЬшительно не бреють головь и нисколько не подстригають волосовь, но за всьмь
тьмь, сльдуя примьру вь уборЬ головь прежнимь женщинамь-еврейкамь, надЬвають вь
шепоясненнья шапочки сь париками, стараясь всьми мЬрами не обнаруживать остав
шихся посль свадьбь волосовь. Почему кь приведенію вь точное и неослабное испол

*)&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4zwo46ziipk5c2k4mcm8pwnd92vmx3j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про старі часи на Українї (1919)/Революція і визволеннє України</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216892</id>
    <revision>
      <id>458789</id>
      <timestamp>2022-08-10T07:50:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]  | автор = Михайло Грушевський  | секція = 32. Революція і визволеннє України  | попередня = 31. [[../Велика війна і нищення українства/]]  | наступна = 33. [[../Революція і визволеннє України/]]  | примітки = }} &lt;pages index=&quot;...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="681" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 32. Революція і визволеннє України
 | попередня = 31. [[../Велика війна і нищення українства/]]
 | наступна = 33. [[../Революція і визволеннє України/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=115 fromsection=&quot;32&quot; to=118 tosection=&quot;32&quot; /&gt;</text>
      <sha1>6saxbplkj82xy48gvzhyxpfy1mkhr4g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458790</id>
      <parentid>458789</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T07:51:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="680" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 32. Революція і визволеннє України
 | попередня = 31. [[../Велика війна і нищення українства/]]
 | наступна = 33. [[../Українська народня Республїка/]]
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=115 fromsection=&quot;32&quot; to=118 tosection=&quot;32&quot; /&gt;</text>
      <sha1>syf3mtbute1e8m0jisuahjl0wsjq2h7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про старі часи на Українї (1919)/Українська народня Республїка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216893</id>
    <revision>
      <id>458791</id>
      <timestamp>2022-08-10T07:52:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]  | автор = Михайло Грушевський  | секція = 33. Українська народня Республїка  | попередня = 32. [[../Революція і визволеннє України/]]  | наступна =  | примітки = }} &lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. К...</comment>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="589" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../|Про старі часи на Українї]]
 | автор = Михайло Грушевський
 | секція = 33. Українська народня Республїка
 | попередня = 32. [[../Революція і визволеннє України/]]
 | наступна =
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; from=118 fromsection=&quot;33&quot; to=120 /&gt;</text>
      <sha1>3dm7x9lnnd8nzwnumfx2kv50xjxpind</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/378</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216894</id>
    <revision>
      <id>458792</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:05:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3215" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{sp|хорон}}, стор. 54—56, {{sp|Сон}}, стор. 57—59. Тут передруковуємо з автографів, що зберігаються в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517, Май, стор. 1—14, Похорон, стор. 2—6 (бракує 1-ої стор., початок новелі подаємо за текстом збірки „Дорога“), Сон, стор. 1—6. Приблизний час написання новель: 1900 р.

45. БАСАРАБИ: Новеля друкувалася в збірці „Дорога“, 1901, стор. 60—71. Передруковуємо її з неповного автографа, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517; тут збереглися сторінки 1—2, 4, 6—9, 11—13, 16—26, 29, 32, 34—36. Решту тексту подаємо за збіркою „Дорога“, 1901. Приблизний час написання: 1900 р.

46. ОЗИМИНА: Це оповідання друкувалося вперше в збірці „Дорога“, 1901, стор. 72—74. Передруковуємо за автографом, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517; тут збереглися сторінки 1—5; решту тексту подаємо за збіркою „Дорога“, 1901. Приблизний час написання: 1900 р.

47. ЗЛОДІЙ: Вперше друкувалася ця новеля в збірці „Дорога“, 1901, стор. 75—83. Передруковуємо її за неповним автографом, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517, там збереглися
сторінки 1—3, 5—8, 10, 12—14, 18—19, 23; решту тексту — за збіркою „Дорога“, 1901. Приблизний час написання: 1900 р.

48. ТАКИЙ ПАНОК: Новеля опублікувалася вперше в збірці „Дорога“, 1901, стор. 84—90. Тут передруковується частинно за неповним автографом, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517; там збереглися сторінки 1—6, 9, 12—15, 18—20 — решту тексту за збіркою „Дорога“, 1901, Приблизний час написання новелі: 1900 р.

49. СУД: Ця остання новеля Стефаника з передвоєнного періоду творчости має за сюжетну основу подію з правдивого життя, що трапилася в рідному селі письменника восе-&lt;noinclude&gt;{{c|— 366 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>61wygflwi0gwg129z19iwhd2wv6sujs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/379</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216895</id>
    <revision>
      <id>458793</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:12:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3334" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ни 1901 р. Тоді під час весілля, яке Іван Дідух-Зуб справляв своєму синові, справді прийшло до бійки між бідними й багачами, і в бійці загинули два багачі. Про цю трагічну подію в Русові складено пісню. Новеля друкувалася вперше
в збірці „Моє слово“, 1905, стор. 171—178, звідкіля передруковується. Приблизний час написання новелі: 1902 р.

50. ДИТЯЧА ПРИГОДА: Це перша новеля, яку письменник написав по 14-літній перерві у Відні в 1916 р.; вона появилася вперше в Буковинськім Православнім Календарі на рік 1917. Видання Тов. „Українська Бесіда“ в Чернівцях, № 263—266, Відень, 1917, стор. 173—175; звідтіля її передруковуємо.

51. МАРІЯ: Вперше друкувалася новеля в альманасі „Кривавого Року“, 1917, передруковуємо її із збірки „Земля“, Львів, 1926, заходом і накладом видавн. кооп. „Громада“, стор. 11—23. Час написання новелі: друга половила 1917 р.

52. ПІСТУНКА: Новеля появилася вперше в Учительськім Календарі на рік 1922, Коломия, 1921, стор. 38, звідкіля передруковується. Час написання: літо 1921 р.

53. ВОНА — ЗЕМЛЯ: Новеля друкувалася вперше в ЛНВ, 1922, травень, кн. 1, стор. 6—8 . Передруковується з авторизованого письменником рукопису, писаного сином його Семеном, він зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, ч. 517, стор. 1—7. Час написання новелі: зима-весна 1922 р.

54. СИНИ: Новеля друкувалася вперше в ЛНВ, 1922, листопад, кн. 7, стор. З—7, звідкіля її передруковуємо. Час написання: літо 1922 р.

55. ВОЄННІ ШКОДИ: Сюжет новелі це правдива подія, шо трапилася в рідному селі письменника Русові в перших повоєнних роках. Вперше появилася друком у місячнику „Червоний Шлях“, Харків, 1926, лютий, № 2, стор. 5—7. Передруковується з авторизованого й виправленого письменником рукопису, писаного Оленою Плешкановою; він зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517. Приблизний час написання: 1925 р.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 367 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>svi7x6up4naxpgg0uy13yzig2l6ymrr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458794</id>
      <parentid>458793</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T08:12:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3333" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ни 1901 р. Тоді під час весілля, яке Іван Дідух-Зуб справляв своєму синові, справді прийшло до бійки між бідними й багачами, і в бійці загинули два багачі. Про цю трагічну подію в Русові складено пісню. Новеля друкувалася вперше
в збірці „Моє слово“, 1905, стор. 171—178, звідкіля передруковується. Приблизний час написання новелі: 1902 р.

50. ДИТЯЧА ПРИГОДА: Це перша новеля, яку письменник написав по 14-літній перерві у Відні в 1916 р.; вона появилася вперше в Буковинськім Православнім Календарі на рік 1917. Видання Тов. „Українська Бесіда“ в Чернівцях, № 263—266, Відень, 1917, стор. 173—175; звідтіля її передруковуємо.

51. МАРІЯ: Вперше друкувалася новеля в альманасі „Кривавого Року“, 1917, передруковуємо її із збірки „Земля“, Львів, 1926, заходом і накладом видавн. кооп. „Громада“, стор. 11—23. Час написання новелі: друга половила 1917 р.

52. ПІСТУНКА: Новеля появилася вперше в Учительськім Календарі на рік 1922, Коломия, 1921, стор. 38, звідкіля передруковується. Час написання: літо 1921 р.

53. ВОНА — ЗЕМЛЯ: Новеля друкувалася вперше в ЛНВ, 1922, травень, кн. 1, стор. 6—8. Передруковується з авторизованого письменником рукопису, писаного сином його Семеном, він зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, ч. 517, стор. 1—7. Час написання новелі: зима-весна 1922 р.

54. СИНИ: Новеля друкувалася вперше в ЛНВ, 1922, листопад, кн. 7, стор. З—7, звідкіля її передруковуємо. Час написання: літо 1922 р.

55. ВОЄННІ ШКОДИ: Сюжет новелі це правдива подія, шо трапилася в рідному селі письменника Русові в перших повоєнних роках. Вперше появилася друком у місячнику „Червоний Шлях“, Харків, 1926, лютий, № 2, стор. 5—7. Передруковується з авторизованого й виправленого письменником рукопису, писаного Оленою Плешкановою; він зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 517. Приблизний час написання: 1925 р.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{c|— 367 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>64qbq41wnjo2aqqj59sbvg6pksrtiqe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/380</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216896</id>
    <revision>
      <id>458795</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:20:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3196" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;56. MORITURI: Оповідання друкувалося вперше в місячнику „Червоний Шлях“, 1926, лютий, № 2, стор. 7—10. Передруковуємо із збірки „Земля“, 1926, стор. 53—59. Приблизний час написання: 1925 р.

{{sp|{{lang|la|Morituri}}}} — ті, що мають умерти.

57. ДІД ГРИЦЬ: Дід Гриць це селянин села Волчківців на Покутті — Грицько Запаренюк, відомий громадський діяч, приятель Франка і Стефаника. Серед селянської і інтеліґентської публіки великим успіхом користувалися його поетичні
промови. Новеля друкувалася вперше в місячнику „Червоний Шлях“, 1926, лютий, № 2, стор. 10—12. Тут передруковується із збірки „Земля“, 1926, стор. 61—68. Приблизний час написання: 1925 р.

58. НИТКА: Героїня оповідання це мати письменника Оксана; решта дієвих осіб це — його батько Семен, сестра Марія, брат Юрко й він сам. Оповідання друкувалося вперше в двомісячнику „Світ“, Львів, 26 грудня 1926, № 23—24, стор. З, звідкіля передруковується. Дата написання: грудень 1926.

59. ЛЮДМІЛА: Цей нарис стоїть на грані між автобіографічними оповіданнями та звичайними споминами, яких Стефаник написав декілька по першій світовій війні. Вперше появився в газеті „Громадський Голос“, Львів, 8 січня 1927, № 1—2. Передруковуємо з місячника „Червоний Шлях“, 1927, червень, стор. 12—13. Час написання: грудень 1926 р.

60. МЕЖА: Вперше друкувалася новеля в ЛНВ, 1927, лютий, кн. 2, стор. 97—98, звідкіля передруковується. Час написання: кінець 1926 і початок 1927 р.

61. ВОВЧИЦЯ, 62. ДАВНЯ МЕЛОДІЯ, 63. СЛАВА-ИСУ: Всі ці три новелі друкувалися вперше в місячнику „Червоний Шлях“, 1927, травень, № 5, стор. 5—8, звідкіля передруковуємо. Мають вони зовсім автобіографічний характер і розказують правдиві події. Перший наголовок новелі „{{sp|Давня мелодія}}“ в „Червоному Шляху“ був — „Братя“ а підзаголовок „Давня мелодія“; в ювілейному виданні „Твори“,&lt;noinclude&gt;{{c|— 368 —}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fzz9efyryiu42lvg133b4h8rot43gci</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Твори (Стефаник 1942).pdf/388</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216897</id>
    <revision>
      <id>458800</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:43:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2955" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;poem&gt;'''пуди́ти''' — гонити, летіти
'''пустє́к''' — пустун, збиточник
'''путе́рія''' — виносливість, сила
'''пуцува́ти''' — чистити
'''пу́шка''' — пучка; дрібка

'''Ранту́х''' — намітка з тонкого фабричного полотна
'''ра́та''' — частина сплачуваного боргу
'''реві́зія''' — обшук
'''резиґна́ція''' — відмова від чого
'''ре́йвах''' — крик, галас
'''репара́ція''' — операція
'''решети́на''' — свиняча пошесть
'''ри́нський''' — дві австрійські корони вартости 80 царських копійок
'''рихт''' — право, рація
'''ри́хтіґ''' — справді
'''ріхтува́ти''' — привести до порядку, обробляти
'''рици́пка''' — рецепта
'''розко́лібина''' — щілина, розколина
'''розфурє́ти''' — розкидати
'''рому́нка''' — румунська горілка
'''руй''' — мовчи!
'''ру́нтати''' — рушати
'''руска́ль''' або '''риска́ль''' — заступ, лопата
'''рєд''' — уряд, провід, порядок

'''Сара́ка''' — бідолаха, сердега
'''сарда́к''' — верхній одяг з грубого сукна
'''сви́сток''' — клаптик паперу
'''секверта́нт''' — збірник податків
'''сердачи́на''' — див. сардак
'''сі́шки''' — стовпчики, на яких стоїть піч і лави
'''скарбов'яни́н''' — робітник у скарбі, поміщицькому дворі
'''скарбо́на''' — каса
'''скобота́ти''' — лоскотати
'''скида́тися''' — відмовлятися
'''слиму́з''' — слимак, равлик
'''слуп''' — стовп
'''снасть''' — головна частина воза, як вісь, підгорсть, каблука, і т. п.
'''скова́вка''' — прилад звивати нитки
'''со́пух''' — задушливе повітря, сморід
'''спаце́рок''' — прогулянка
'''спацірува́ти''' — проходжуватися
'''спе́ндити''' — перебути
'''спі́ворити''' — зверещати високим голосом
'''спітка́ти''' — зустріти
'''спу́за''' — спудза, попіл, згар
'''ста́лий''' — постійний
'''староґре́цький''' — розумний
'''студе́ний''' — холодний&lt;/poem&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rhbo3jp6hs4q4qrj3rfmcjpm9yz2s2s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/217</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216898</id>
    <revision>
      <id>458801</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:54:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2792" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ська публіка покинула своєю передплатою піддержувати „мерзенне плюгавство“, а обернулася з своїми грішми туди, де „плюгавством“ не пахне... Достається, певна річ, по дорозі й Шевченкові за його „соромний поемат“ („Марію“). То тут, то там духовенство колективно ухвалює визначити спеціяльні одправи по церквах „для перепрошення (!) так тяжко зневаженого Христа і Його Пренепорочної Богоматері“; лунають голоси про те, що духовенство повинно бути поставлене на чолі всієї національної культури нашої, взяти її під свій догляд та цензуру. І характерно вельми, як зазначає д. Лозинський, що вся ця оргія клерикалізму відбувається без жадних протестів од світської інтелігенції... „Ця клерикальна реакція, — пише д. Лозинський, — яка наступила після того, як через кілька літ здавалося, що наша суспільність творить один поступовий табір, повинна бути для нашої вільнодумної інтелігенції наукою на будуче. Стоячи в перших рядах національної боротьби, віддаючи їй усі свої сили, вільнодумні елементи нашої інтелігенції думали, що їх праця, їх заслуги для справи національного визволення народу є достаточною запорукою, здобуватиме в нашій суспільності що-раз більше право горожанства. А тим часом на здобуваних ними позиціях укріплялися елементи, яких панування в суспільності рівнозначне з консервативно-клерикальною реакцією“ (стор. 43—44).

В цьому власне й лежить уся вага справи, небезпека не тільки для демократизації нашого життя, а й для чисто-культурного розвитку українського народу. Візьмемо хоч би цей похід проти&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qevpsk6h2fo9k5tx095j3cyp103jmlx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216899</id>
    <revision>
      <id>458802</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:55:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1514" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Ukrainska Muza (title).jpg|450px|center]]


{{c|{{xxx-larger|Украінська Муза}}}}


{{c|{{uc|Поетична антологія}}}}


{| align=center style=&quot;width:450px;&quot;
|- align=&quot;center&quot; 
| style=&quot;border-left:0px; border-right:1px; border-top:0px; border-bottom:1px; border-style:solid&quot; | {{gap}}
| style=&quot;border-left:1px; border-right:1px; border-top:0px; border-bottom:1px; border-style:solid&quot; | 
| style=&quot;border-left:1px; border-right:0px; border-top:0px; border-bottom:1px; border-style:solid&quot; | {{gap}}
|- align=&quot;center&quot; 
| style=&quot;border-left:0px; border-right:1px; border-top:1px; border-bottom:1px; border-style:solid&quot; | {{gap}}
| style=&quot;border:1px; border-style: solid; padding:10px&quot; | Котляревський, Артемовський-Гулак, Боровиковський, Гребінка, Шашкевич, Устіянович, Головацький, Могильницький, Костомаров, Метлінський.
| style=&quot;border-left:1px; border-right:0px; border-top:1px; border-bottom:1px; border-style:solid&quot; | {{gap}}
|- align=&quot;center&quot; 
| style=&quot;border-left:0px; border-right:1px; border-top:1px; border-bottom:0px; border-style:solid&quot; | {{gap}}
| style=&quot;border-left:1px; border-right:1px; border-top:1px; border-bottom:0px; border-style:solid&quot; | 
| style=&quot;border-left:1px; border-right:0px; border-top:1px; border-bottom:0px; border-style:solid&quot; | {{gap}}
|}


{{c|{{x-larger|Випуск 1{{gap|20em}}1908}}}}

{{c|{{x-larger|Киів}}}}

{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>riz19rm8mrq9p9jiov4n0bbkvfwkgpc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216900</id>
    <revision>
      <id>458803</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:55:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fxous2hi1iyp004bfjrwk8rqj2hcgsw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216901</id>
    <revision>
      <id>458804</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:56:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="89" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|2em}}
{{c|{{xxx-larger|{{uc|Украінська Муза}}}}}}
{{dhr|2em}}
{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ofup59zmj5rqnsr81zpolswmig81kcf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216902</id>
    <revision>
      <id>458805</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:57:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fxous2hi1iyp004bfjrwk8rqj2hcgsw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216903</id>
    <revision>
      <id>458806</id>
      <timestamp>2022-08-10T08:59:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="415" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Ukrainska Muza (title).jpg|450px|center]]


{{c|{{xxx-larger|Украінська Муза}}}}


{{c|{{uc|Поетична антологія}}}}


{{c|{{smaller|{{uc|{{gap|15em}}од початку до наших днів}}}}}}


{{c|{{smaller|{{uc|під редакцією}}}}}}
{{c|{{smaller|{{uc|Олекси Коваленка}}}}}}


{{rule|7em}}


{{c|{{x-larger|Киів, 1908}}}}


{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>knqsj48kc4rle55y3elju0z4pzfkwhk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216904</id>
    <revision>
      <id>458807</id>
      <timestamp>2022-08-10T09:01:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="106" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|8em}}
{{c|{{fine|Друкарня Петра Барського, Киів, Хрещатик 40.}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9xeuumvwzonhndljtcumyktjgq34drz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/50</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216905</id>
    <revision>
      <id>458809</id>
      <timestamp>2022-08-10T09:06:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Mahnka</username>
        <id>11765</id>
      </contributor>
      <comment>/* Skorygowana */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1326" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Mahnka&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ФАБІҐ}}
{{c|{{fine|здавленим голосом.}}}}
Ну, бачите, я маю іще се та то на серцї. Через вікно могли би іще почути люди.

{{c|ГАННА.}}
О, про-мено, ходїть до середини.
{{c|{{fine|Фабіґ щезає з вікна.}}}}
Ще той мусїв прийти як раз нинї!
{{c|{{fine|Обтирає собі руки.}}}}
{{c|{{fine block|Входить Фабіґ. Є се убого одягнений, отяжілий халупник, около 36 лїт з рідким заростом на лицї.}}}}

{{c|ФАБІҐ.}}
Добрий день молодице!

{{c|ГАННА}}
{{c|{{fine|пристрасно.}}}}
По перше: Я не молодиця.

{{c|ФАБІҐ}}
{{c|{{fine|хитро.}}}}
Ну, хоч би навіть; але незадовго будете нею…

{{c|ГАННА.}}
Але-ж се є погані сплетнї, та більше нїщо.

{{c|ФАБІҐ.}}
Я так чув, не моя се вина. Люди так всюди майже говорять; коли умерла Геншлева…

{{c|ГАННА.}}
А про мене! Най собі говорять. Я роблю своє… Що мене се зрештою обходить!{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>r46lcuggf6u3a9vyqgv8knhglf6l3e5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216906</id>
    <revision>
      <id>458812</id>
      <timestamp>2022-08-10T09:10:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2740" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{x-larger|'''Слово от редактора'''}}

Приступаючи до видання „Украінськоі Музи“ ми мали на меті дать, по спромозі, повну картину розвитку украінськоі поезіі, живу історію украінськоі поетичноі творчости.

Не треба багато говорить про те велике значіння, яке має украінська поезія для сучасного украінського громадянства…

Украінська поезія — це жертвеник, на котрий принесли свою кров і серце кращі сини Украіни; це світильник, що світив і ще довго світитиме живим, надійним промінем для темноі і безсилоі Украіни, указуючи шлях до нового кращаго вільного життя; це дзвін, що розбуджує сонних, звертає заблудщих на певну дорогу і скликає до братання і згоди…

В Украінські поезіі одбилась вся тяжка, сумна доля, а разом з тим бажання і надіі всього украінського народу…

Довгий чає, цілі століття украінський народ і його Муза терпіли муки, іне вільно було висловляти свою думку рідним вільним словом. Але, не вважаючи на всі ті перепони, Украінська Муза не вмерла, вона живе, і іі струни голосно бренять, збуджуючи в серцях людей любов до безталанного краю і народу…

Через всю украінську поезію яскравою червоною смугою проходе щира демократичність, прихильність і любов до народу і свободи, і ніколи украінська поезія не служила потіхою для ситих і багатих…

І недалеко вже тоі час, коли голосно і широко прокотиться вільне украінське слово по ланах і степах украінських і тоді Украінська Муза весело всміхнеться, вкупі з веселим, щасливим і вільним народом!…

{{right|{{larger|Олекса Коваленко.}}|3em}}

{{left|1908|3em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bkznora4yi6y85pcr9l2ifcbr6xzr9z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216907</id>
    <revision>
      <id>458813</id>
      <timestamp>2022-08-10T09:10:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fxous2hi1iyp004bfjrwk8rqj2hcgsw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гауптман Ґергарт. Візник Геншель. 1899.pdf/51</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216908</id>
    <revision>
      <id>458814</id>
      <timestamp>2022-08-10T09:14:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Mahnka</username>
        <id>11765</id>
      </contributor>
      <comment>/* Skorygowana */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1527" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Mahnka&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ФАБІҐ.}}
Так таки найлїпше. Я також роблю все так само. Що на мене люди вже не наговорили? Що я украв голуби у Альтвасер. Підбіг раз за мною маленький песик… зараз люди казали, що я… украв його…

{{c|ГАННА.}}
Як маєте мінї що сказати, то говоріть коротко і ясно.

{{c|ФАБІҐ.}}
Так? Бачите, добре! Я кажу все так само. Люди говорять все за богато; як йде бесїда про яке дрантє чи що, то зараз плетуть так, як би мали продавати село. А тепер коротко. Йде тут о се, молодице!… Бігме Боже, не гнївайте ся, що я помилив ся знов. Я хотїв сказати дївчино! Йде, тут йде о вашу доньку.

{{c|ГАННА}}
{{c|{{fine|голосно.}}}}
Я не маю доньки, коли хочете знати! Дївчина, що жиє у мойого батька, є донькою моєї сестри.

{{c|ФАБІҐ.}}
Ну! Так знов що иньшого. Ми думали всї, що то ваша дївчина. А де-ж сестра?

{{c|ГАННА.}}
Хто знає, де вона! Криєть ся десь. Думає собі: дасте собі раду і без мене.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>70zgeesfppu87joam7nxywm8epmf1o8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/218</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216909</id>
    <revision>
      <id>458816</id>
      <timestamp>2022-08-10T09:35:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2805" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;найбільшого нашого поета, який так вкупі та влюбі мало не заразом розпочинають несвідомі національно о.о. Пестрякови на російській Україні й свідомі о.о. Щепковичі на закордонній, оці вимагання духовної цензури над творами духа людського. Ми знаємо, що така цензура значить, — знаємо з тих численних утрат, з того обмеження вільної творчости на всіх ділянках духового життя, що ця цензура несла з собою. Наукові здобутки, вільна творчість, людський добробут, сумління, честь — все йшло на поталу неситим апетитам касти, кліра, що заступив собою і вимагання справжньої християнської етики, й інтереси широких народніх мас. Клір, як окрема громадська категорія, завжде тягнув і тягтиме руку за дужчих проти слабших. Те, що тепер одбувається на наших очах, — yсі оті виборчі блоки з панством проти селянства на нашій Україні — ще тільки неминучий результат тієї клерикальної заливи, яка широкою хвилею починається тепер і у нас. Дарма поодинокі кращі люде з-межи самого духовенства змагатимуться проти цього. Їхні благородні, але безплодні змагання тільки краще підкреслюють загальний шлях клерикалізму — назад до середневікових забобонів та насильства, і морального й физичного. Даремно тут нарікати на національну несвідомість нашого духовенства й покладати надії на те, що з зростом свідомости справа стане инакше. Приклад Галичини дуже що-до цього красномовно промовляє. І коли тепер національна свідомість поодиноких людей з-поміж нашого духовенства врятовує їх од клерикалізму, то з поширенням свідомости й на неї насідатиме&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>23x1icw1m27cvip02nog8zv9w7ep2lq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216910</id>
    <revision>
      <id>458817</id>
      <timestamp>2022-08-10T09:39:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3976" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Kotlyarevsky.jpg|150px|безрамки|центр]]
{{c|{{larger|{{sp|{{sc|[[Автор:Іван Котляревський|Іван Петрович Котляревський]].}}}}}}}}
{{c|1769 — 1838}}
Родився 29 серпня 1769 року в Полтаві; дід його був діяконом у соборні церкві, а батько його служив канцеляристою в полтавському міському магістраті. Котляревський змалку був дуже охочий до науки. У Полтаві тоді добрих шкіл ще не було, і його, після початковоі наук у дяка, оддали що духовноі семикаріі у Переяславі. Ще в семинаріі Котляревський так уславився між товаришами своіми віршами, що ого прозвали „ріфмачем“. Скінчивши науку в сєминаріі, Котляревський став учити дітей у панів і тоді ж почав писать перші пісні „[[Енеїда|Енеіди]]“. Живучи на селі й любячи ріяний народ, його мову та звичаі, Котляревський частенько одягав свитку і йшов „на улицю“, або „на вечорниці“ — поміж простих людей, і там прислухавсь до народньоі мови, роспізнавав звичаі і побут селянський. В 1789 р. Котляревський покинув вчить дітей і поступив на службу: спочатку судовиком в Новоросійську канцелярію, а далі, в 1796 р. до війська (до Сиверського карабинерного полку) і прослужив там до 1808 року. Після цього він ніякоі служби і заробітків не мав і хуже бідував. Їздив навіть у Петербур шукать собі служби і роботи, та нічого й там не найшов. Аж у 1810 р. його наставлено за „надзірателя“ в школі для дітей бідного панства в Полтаві. В 1827 р. Котляревського зроблено „попечителем богоугодного заведенія“ в Полтаві, тут він служив аж до 1835 р., коли покинув зовсім службу через хворобу. Помер Котляревський 29 жовтня 1838 р. Заслуга Котляревського з історіі украінськоі літератури дуже велика: він перший на Украіні почав писать народньою мовою і положив початок мові художествені літературі. Іван Петрович Котляревський — батько сучасноі украінськоі літератури. В {{sp|1798}} році в Петербурзі надруковано першу книжку украінською мовою — три частини „Перелицьованоі Енеіди“ (дальші видання були 1808, 1809, 1842, 1862, 1875 р.р. та ин.); 1805 р. написано „[[Ода до князя Куракіна|Оду до князя Куракина]]“. В 1818 р. „[[Наталка-Полтавка|Наталку-Полтавку]]“, а згодом — „[[Москаль-чарівник|Москаля-Чарівника]]“. Од писань першого украінського поета віє живим народнім духом, щирим спочуттям до народу та&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>f9ag89vq00nk9fpskosnfj89wh4y57i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/219</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216911</id>
    <revision>
      <id>458818</id>
      <timestamp>2022-08-10T09:40:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fert 87</username>
        <id>12080</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1782" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Fert 87&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;той чорний клерикальний намул, якого не здихатись — доки клір буде кліром, доки своїми інтересами мірятиме він громадське добро, доки віра не зробиться особистою справою кожного, — тим „святая святих“, куди ходу нема сторонній людині...

Не швидко це, певна річ, буде, але таки буде. Вільна думка людська здобуває позицію за позицією й теперішнє єднання клерикалізму з реакцією, прислужування перед сильними світа цього — це остання може спроба врятувати своє привилейоване становище. Дарма праця! Грізний, нездоланний колись Ватикан, який свої інтердикти посилав на всі кінці світа, перед яким тремтіли й якому корились можновладці — обернувсь тепер у звичайну собі зарібкову фірму, що збірає всякими способами срібні ліри з цікавих форестьєрів, а кругом і повз його тече могуче життя, не рахуючися вже з інтердиктами, не потребуючи індульгенцій, глузуючи і з тих, і з других... І безперечно — це ясний прообраз на майбутність усього клерикального руху.

::{{fine|1912.}}


{{rule|5em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>isijfv6n6bbqhr1yl83rfqjhmle3hrd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216912</id>
    <revision>
      <id>458821</id>
      <timestamp>2022-08-10T10:21:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4471" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{rh|15|{{sp|Украінська Муза}}|16}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Котляревський&quot;/&gt;вболіванням над його тяжкою долею і безталанням… В 1898 році вся Украіна й Галичина святкували 100-літні роковини нарождення новоі украінськоі літератури. В 1903 році в Полтаві Котляревському поставлено памьятника на бульварі, що зветься його имьям. Одкриття памьятника Котляревському — це було перше прилюдне велике украінське національне свято, на яке зйіхалось сила людей з усіх усюдів широкоі Украіни російськоі і з Украіни австрійськоі — Галичини і Буковини.

{{Custom rule|sp|5|w|5|sp|5|w|5|sp|5}}&lt;section end=&quot;Котляревський&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{larger|{{sp|{{sc|Початок Енеєвоі мандрівки.}}}}}}

&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol}}
&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;{{largeinitial|Е}}ней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як, спаливши Трою,
Зробили з неі скирту гною.
Він, взявши торбу, тягу дав,
Забравши де-яких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
Пьятами з Троі накивав.

Він, швидко поробивши човни,
На синє море попускав,
Троянців насажавши повні,
І, куди очі, почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Роскудкудахалась, як квочка —
Енея не любила страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам, і щоб і дух не пах.

Еней був тяжко не по серцю,
Юноні, все іі гнівив:
Здававсь гірчіший ій од перцю,
Ні в чім Юнони не просив;
Но гірш за те ій не любився,
Що, бачиш, в Троі народився
І мамою Венеру звав;
І що його покійний дядько,
Парис, пріямове дитятко,
Путивочку Венері дав.

Побачила Юнона з неба,
Що пан Еней на поромах:&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol-break}}&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
А те шепнула сука Геба…
Юнону взяв великий жах!
Впрягла в кгринджолята павичку,
Сховала під кібалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку,
К Еолу мчалась, як оса.

„Здоров, Еоле, пане свату!
„Ой як-ся маєш, як живеш?“
Сказала, як ввійшла у хату,
Юнона: „чи гостей ти ждеш?“
Поставила тарілку з хлібом
Перед старим Еолом дідом,
Сама же сіла на ослін.
„Будь ласкав, сватоньку старику!
„Ізбий Енея з пантелику,
„Тепер пливе на морі він.

„Ти знаєш, він який суціга,
„Паливода і горлоріз:
„По світу як іще побіга,
„Чііхсь багацько виллє сліз.
„Пошли на його лихо злеє,
„Щоб люди всі, що при Енеі,
„Послизли і щоб він і сам.
„За цеє ж дівку чорнобриву,
„Смачную, гарну, уродливу,
„Тобі я, далебі, що дам.

„Гай, гай! ой дай же його кату!
Еол насупившись сказав:
„Я все б зробив за цюю плату,
„Та вітри всі порозпускав:
„Борей недуж лежить з похмілля,&lt;/poem&gt;{{nop}}&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;
{{multicol-end}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ga6nodewohu5skgln1uy9jvx4pq2yhb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458825</id>
      <parentid>458821</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T10:44:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4470" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{rh|15|{{sp|Украінська Муза}}|16}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Котляревський&quot;/&gt;вболіванням над його тяжкою долею і безталанням… В 1898 році вся Украіна й Галичина святкували 100-літні роковини нарождення новоі украінськоі літератури. В 1903 році в Полтаві Котляревському поставлено памьятника на бульварі, що зветься його имьям. Одкриття памьятника Котляревському — це було перше прилюдне велике украінське національне свято, на яке зйіхалось сила людей з усіх усюдів широкоі Украіни російськоі і з Украіни австрійськоі — Галичини і Буковини.

{{Custom rule|sp|5|w|5|sp|5|w|5|sp|5}}&lt;section end=&quot;Котляревський&quot;/&gt;

&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{larger|{{sp|{{sc|Початок Енеєвоі мандрівки.}}}}}}

&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol}}
&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;{{largeinitial|Е}}ней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як, спаливши Трою,
Зробили з неі скирту гною.
Він, взявши торбу, тягу дав,
Забравши де-яких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
Пьятами з Троі накивав.

Він, швидко поробивши човни,
На синє море попускав,
Троянців насажавши повні,
І, куди очі, почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Роскудкудахалась, як квочка —
Енея не любила страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам, і щоб і дух не пах.

Еней був тяжко не по серцю,
Юноні, все іі гнівив:
Здававсь гірчіший ій од перцю,
Ні в чім Юнони не просив;
Но гірш за те ій не любився,
Що, бачиш, в Троі народився
І мамою Венеру звав;
І що його покійний дядько,
Парис, пріямове дитятко,
Путивочку Венері дав.

Побачила Юнона з неба,
Що пан Еней на поромах:&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol-break}}&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
А те шепнула сука Геба…
Юнону взяв великий жах!
Впрягла в кгринджолята павичку,
Сховала під кібалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку,
К Еолу мчалась, як оса.

„Здоров, Еоле, пане свату!
„Ой як-ся маєш, як живеш?“
Сказала, як ввійшла у хату,
Юнона: „чи гостей ти ждеш?“
Поставила тарілку з хлібом
Перед старим Еолом дідом,
Сама же сіла на ослін.
„Будь ласкав, сватоньку старику!
„Ізбий Енея з пантелику,
„Тепер пливе на морі він.

„Ти знаєш, він який суціга,
„Паливода і горлоріз:
„По світу як іще побіга,
„Чііхсь багацько виллє сліз.
„Пошли на його лихо злеє,
„Щоб люди всі, що при Енеі,
„Послизли і щоб він і сам.
„За цеє ж дівку чорнобриву,
„Смачную, гарну, уродливу,
„Тобі я, далебі, що дам.

„Гай, гай! ой дай же його кату!
Еол насупившись сказав:
„Я все б зробив за цюю плату,
„Та вітри всі порозпускав:
„Борей недуж лежить з похмілля,&lt;/poem&gt;{{nop}}&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{multicol-end}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>77w3varsy1fh22nfm5deaj7awffkbv3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Збірник праць жидівської історично-археографічної комісії. 1928.pdf/473</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216913</id>
    <revision>
      <id>458822</id>
      <timestamp>2022-08-10T10:34:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Erik tavr</username>
        <id>7610</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4797" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Erik tavr&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;пільського соцького пристава. Справа далі пройшла через усі інстанції — радомиський суд, радомиський міський магістрат, нарешті, через київську карну палату. Дівчина Гапка Нечипоренківна стояла на своєму: цилюрик Лазебник, в якого вона служила, підрізав їй горло, і кров збирали в таз (мідницю). Винувачений та його жінка
це обвинувачення заперечували. Міський магістрат також, як можна бачити, не вірив управдивість обвинувачення, бо, покликуючись на 15-й том збірки законів, наводить низку артикулів і, між иншим, зазначав, що „краще звільнити від кари десятеро винних, ніж засудити невинного“. Який був вирок карної палати, із справи не видно. Видно тільки, що вислухати цей вирок, постановлений 17-го липня 1840 року, викликано поміщика Вербицького, що його кріпачкою була Гапка Нечипоренківна, та цилюрика Лазебника. Ні Вербицький, ні Лазебник на виклик палати не з'явилися, за що перший підпав карі грошовій у сумі шість карбов., а другого засуджено до п'ятиденного ув'язнення при поліції, але царським маніфестом від цієї кари звільнено. З цього видно, що цим разом справа про ритуал скінчилася цілком тим, що Лазебника виправдано.

У трьох наведених справах зовсім бракувало матеріялу до обвинувачення, — це були надто невдалі спроби створити ритуал — точніше ембріони спроби; тому цілком зрозуміло, що вони згасли трохи чи не в самому зародку й не встигли розквітнути пишним цвітом винувачення.

Значно далі зайшла справа в четвертому ритуальному процесі, що повстала з рапорту Старокостянтинівського городничого „о урѣзаніи тамошними евреями у сына мѣщанина Мервицкаго дѣтороднаго уда“ й тривала два роки&lt;ref&gt;Арх. Київа. ген.-губ., 1834 р., пол. ч., № 253.&lt;/ref&gt; (почато 31 липня 1834 року й скінчено 8 вересня 1836 року).

І своєю суттю, і безліччю яскравих побутових рисок, щедрою рукою порозкидуваних по всьому переведенню слідства, ця справа безперечно дуже цікава для характеристики адміністративної що-до євреїв сваволі за найтемнішої доби російського самодержавства. Разом з цим вона добре характеризує і ту атмосферу, що в ній виникали за старого режиму ритуальні процеси.

Як видно з рапорту старокостянтинівського городничого Сементовського Київському генерал-губернаторові гр. Левашову, справа
почалася з того, що представник духівництва, — священик місцевої свято-троїцької церкви Юрій Качковський, удавсь був до нього з такою заявою. 13 липня до нього звернувсь парафіянин тої церкви Іван Мервицький із скаргою на місцевих євреїв Герша-Лейбу Вальовича Перельштейна, Йося-Аврума Шаевича Немировецького, Мошка Гершковича Жука-Дабельфера та Дувида-Лейбу Хайтовича. Мервицький обвинувачував їх, ніби-то вони заманили сина&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s9bqbseczrsj0x6jfmmrh83g9iki8v7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Украінська Муза (Випуск 1).pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216914</id>
    <revision>
      <id>458823</id>
      <timestamp>2022-08-10T10:37:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4430" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{rh|17|{{sp|Котляревський}}|18}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol}}
&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
„А Норд поїхав на весілля,
„Зефир же, давній негодяй,
„З дівчатами заженихався,
„А Евр в поденщики нанявся;
„Як хочеш, так і помишляй!

„Та вже для тебе обіщаюсь
„Енеєві я ляпас дать;
„Я хутко, миттю постараюсь
„В тристя його к чортам загнать.
„Прощай же! швидче убірайся,
„Обіцянки не забувайся:
„Бо послі, чуєш, ні чичирк!
„Як збрешеш, то хоча надсядься,
„На ласку послі не понадься:
„Тоді від мене возьмеш чвирк.“

Еол, оставшись на господі,
Зібрав всіх вітрів до двора,
Велів поганій буть погоді…
Як раз на морі і гора!
Все море зараз спузирило,
Водою мов в ключі забило, 
Еней тут крикнув, як на пуп,
Заплакався і заридався,
Пошарпався, увесь подрався.
На тімьї начесав аж струп.

Прокляті вітри роздулися,
А море з лика аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере;
Всі човники їх росчухрало,
Багацько війська тут пропало:
Тоді набрались всі сто-лих!
Еней кричить, що: „я Нептуну
„Півкопи грошей в руку суну,
„Аби на морі штурм утих.“

Нептун іздавна був дряпичка,
Почув Енеїв голосок;
Шатнувся зараз із запічка —
Півкопи для його кусок!…
У миттю осідлавши рака,
Схвативсь на його, мов бурлака,
І вирнув з моря, як карась.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol-break}}&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
Загомонів на вітрів грізно:
„Чого ви гудете так різно?
„До моря, знаєте, вам зась!“

От тут-то вітри схаменулись,
І ну всі драла до нори,
До ляса мов ляхи шатнулись,
Або од їжака тхори.
Нептун же зараз взяв мітелку
І вимів море, як світелку,
То сонце глянуло на світ.
Еней тоді, як народився,
Разів із пьять перехрестився,
Звелів готовити обід.

Поклали шальовки соснові,
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, 
На силу із-за столу встали
І спати послі всі лягли.

Венера, не послідня шльоха,
Проворна, враг її не взяв,
Побачила, що так полоха
Еол синка, що аж захляв, 
Умилася, причепурилась
І як в неділю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець!
Взяла очіпок грезетовий
І кунтуш з усами люстровий,
Пішла к Зевесу на ралець.

Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав.
Прийшла Венера, іскривившись,
Заплакавшись і завіскрившись,
І стала хлипать перед ним:
„Чим пред тобою, милий тату,
„Син заслужив таку мій плату?
„І йон, мов в свинки грають їм.&lt;/poem&gt;{{nop}}&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;
{{multicol-end}}&lt;noinclude&gt;{{left|{{fine|2 —{{gap|1em}} -3012}}}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sger0gjy0uultekp4kyrcr45rvhdjr4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458824</id>
      <parentid>458823</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T10:40:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4401" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{rh|17|{{sp|Котляревський}}|18}}&lt;/noinclude&gt;{{multicol}}
&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
„А Норд поїхав на весілля,
„Зефир же, давній негодяй,
„З дівчатами заженихався,
„А Евр в поденщики нанявся;
„Як хочеш, так і помишляй!

„Та вже для тебе обіщаюсь
„Енеєві я ляпас дать;
„Я хутко, миттю постараюсь
„В тристя його к чортам загнать.
„Прощай же! швидче убірайся,
„Обіцянки не забувайся:
„Бо послі, чуєш, ні чичирк!
„Як збрешеш, то хоча надсядься,
„На ласку послі не понадься:
„Тоді від мене возьмеш чвирк.“

Еол, оставшись на господі,
Зібрав всіх вітрів до двора,
Велів поганій буть погоді…
Як раз на морі і гора!
Все море зараз спузирило,
Водою мов в ключі забило, 
Еней тут крикнув, як на пуп,
Заплакався і заридався,
Пошарпався, увесь подрався.
На тімьї начесав аж струп.

Прокляті вітри роздулися,
А море з лика аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере;
Всі човники їх росчухрало,
Багацько війська тут пропало:
Тоді набрались всі сто-лих!
Еней кричить, що: „я Нептуну
„Півкопи грошей в руку суну,
„Аби на морі штурм утих.“

Нептун іздавна був дряпичка,
Почув Енеїв голосок;
Шатнувся зараз із запічка —
Півкопи для його кусок!…
У миттю осідлавши рака,
Схвативсь на його, мов бурлака,
І вирнув з моря, як карась.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol-break}}&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
Загомонів на вітрів грізно:
„Чого ви гудете так різно?
„До моря, знаєте, вам зась!“

От тут-то вітри схаменулись,
І ну всі драла до нори,
До ляса мов ляхи шатнулись,
Або од їжака тхори.
Нептун же зараз взяв мітелку
І вимів море, як світелку,
То сонце глянуло на світ.
Еней тоді, як народився,
Разів із пьять перехрестився,
Звелів готовити обід.

Поклали шальовки соснові,
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, 
На силу із-за столу встали
І спати послі всі лягли.

Венера, не послідня шльоха,
Проворна, враг її не взяв,
Побачила, що так полоха
Еол синка, що аж захляв, 
Умилася, причепурилась
І як в неділю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець!
Взяла очіпок грезетовий
І кунтуш з усами люстровий,
Пішла к Зевесу на ралець.

Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав.
Прийшла Венера, іскривившись,
Заплакавшись і завіскрившись,
І стала хлипать перед ним:
„Чим пред тобою, милий тату,
„Син заслужив таку мій плату?
„І йон, мов в свинки грають їм.&lt;/poem&gt;{{nop}}&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;
{{multicol-end}}&lt;noinclude&gt;{{left|{{fine|2 —{{gap|1em}} -3012}}}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cz0rdt69wtei4efv6zal26ov85pqsdh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458826</id>
      <parentid>458824</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T10:44:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4431" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{rh|17|{{sp|Котляревський}}|18}}
{{multicol}}&lt;/noinclude&gt;{{multicol}}
&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
„А Норд поїхав на весілля,
„Зефир же, давній негодяй,
„З дівчатами заженихався,
„А Евр в поденщики нанявся;
„Як хочеш, так і помишляй!

„Та вже для тебе обіщаюсь
„Енеєві я ляпас дать;
„Я хутко, миттю постараюсь
„В тристя його к чортам загнать.
„Прощай же! швидче убірайся,
„Обіцянки не забувайся:
„Бо послі, чуєш, ні чичирк!
„Як збрешеш, то хоча надсядься,
„На ласку послі не понадься:
„Тоді від мене возьмеш чвирк.“

Еол, оставшись на господі,
Зібрав всіх вітрів до двора,
Велів поганій буть погоді…
Як раз на морі і гора!
Все море зараз спузирило,
Водою мов в ключі забило, 
Еней тут крикнув, як на пуп,
Заплакався і заридався,
Пошарпався, увесь подрався.
На тімьї начесав аж струп.

Прокляті вітри роздулися,
А море з лика аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере;
Всі човники їх росчухрало,
Багацько війська тут пропало:
Тоді набрались всі сто-лих!
Еней кричить, що: „я Нептуну
„Півкопи грошей в руку суну,
„Аби на морі штурм утих.“

Нептун іздавна був дряпичка,
Почув Енеїв голосок;
Шатнувся зараз із запічка —
Півкопи для його кусок!…
У миттю осідлавши рака,
Схвативсь на його, мов бурлака,
І вирнув з моря, як карась.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol-break}}&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
Загомонів на вітрів грізно:
„Чого ви гудете так різно?
„До моря, знаєте, вам зась!“

От тут-то вітри схаменулись,
І ну всі драла до нори,
До ляса мов ляхи шатнулись,
Або од їжака тхори.
Нептун же зараз взяв мітелку
І вимів море, як світелку,
То сонце глянуло на світ.
Еней тоді, як народився,
Разів із пьять перехрестився,
Звелів готовити обід.

Поклали шальовки соснові,
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, 
На силу із-за столу встали
І спати послі всі лягли.

Венера, не послідня шльоха,
Проворна, враг її не взяв,
Побачила, що так полоха
Еол синка, що аж захляв, 
Умилася, причепурилась
І як в неділю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець!
Взяла очіпок грезетовий
І кунтуш з усами люстровий,
Пішла к Зевесу на ралець.

Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав.
Прийшла Венера, іскривившись,
Заплакавшись і завіскрившись,
І стала хлипать перед ним:
„Чим пред тобою, милий тату,
„Син заслужив таку мій плату?
„І йон, мов в свинки грають їм.&lt;/poem&gt;{{nop}}&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;
{{multicol-end}}&lt;noinclude&gt;{{multicol-end}}
{{left|{{fine|2 —{{gap|1em}} -3012}}}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pc80i43ix4b7l48z7lmvpx9e27c80op</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458827</id>
      <parentid>458826</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T10:55:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>AlexKozur</username>
        <id>2731</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4401" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;AlexKozur&quot; /&gt;{{rh|17|{{sp|Котляревський}}|18}}
{{multicol}}&lt;/noinclude&gt;&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
„А Норд поїхав на весілля,
„Зефир же, давній негодяй,
„З дівчатами заженихався,
„А Евр в поденщики нанявся;
„Як хочеш, так і помишляй!

„Та вже для тебе обіщаюсь
„Енеєві я ляпас дать;
„Я хутко, миттю постараюсь
„В тристя його к чортам загнать.
„Прощай же! швидче убірайся,
„Обіцянки не забувайся:
„Бо послі, чуєш, ні чичирк!
„Як збрешеш, то хоча надсядься,
„На ласку послі не понадься:
„Тоді від мене возьмеш чвирк.“

Еол, оставшись на господі,
Зібрав всіх вітрів до двора,
Велів поганій буть погоді…
Як раз на морі і гора!
Все море зараз спузирило,
Водою мов в ключі забило, 
Еней тут крикнув, як на пуп,
Заплакався і заридався,
Пошарпався, увесь подрався.
На тімьї начесав аж струп.

Прокляті вітри роздулися,
А море з лика аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере;
Всі човники їх росчухрало,
Багацько війська тут пропало:
Тоді набрались всі сто-лих!
Еней кричить, що: „я Нептуну
„Півкопи грошей в руку суну,
„Аби на морі штурм утих.“

Нептун іздавна був дряпичка,
Почув Енеїв голосок;
Шатнувся зараз із запічка —
Півкопи для його кусок!…
У миттю осідлавши рака,
Схвативсь на його, мов бурлака,
І вирнув з моря, як карась.&lt;/poem&gt;&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;{{multicol-break}}&lt;section begin=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;poem&gt;
Загомонів на вітрів грізно:
„Чого ви гудете так різно?
„До моря, знаєте, вам зась!“

От тут-то вітри схаменулись,
І ну всі драла до нори,
До ляса мов ляхи шатнулись,
Або од їжака тхори.
Нептун же зараз взяв мітелку
І вимів море, як світелку,
То сонце глянуло на світ.
Еней тоді, як народився,
Разів із пьять перехрестився,
Звелів готовити обід.

Поклали шальовки соснові,
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, 
На силу із-за столу встали
І спати послі всі лягли.

Венера, не послідня шльоха,
Проворна, враг її не взяв,
Побачила, що так полоха
Еол синка, що аж захляв, 
Умилася, причепурилась
І як в неділю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець!
Взяла очіпок грезетовий
І кунтуш з усами люстровий,
Пішла к Зевесу на ралець.

Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав.
Прийшла Венера, іскривившись,
Заплакавшись і завіскрившись,
І стала хлипать перед ним:
„Чим пред тобою, милий тату,
„Син заслужив таку мій плату?
„І йон, мов в свинки грають їм.&lt;/poem&gt;{{nop}}&lt;section end=&quot;Енеіда&quot;/&gt;&lt;noinclude&gt;{{multicol-end}}
{{left|{{fine|2 —{{gap|1em}} -3012}}}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b2mt3k0mc9ac2be3qisvk8hpmdtl4pp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216915</id>
    <revision>
      <id>458828</id>
      <timestamp>2022-08-10T11:05:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5770" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;був і в нього самого ще з 1835 року. Знав цього літописа і історик [[Автор:Микола Маркевич|М. Маркевич]], дарма що не посилається він на нього в реєстрі своїх джерел. Перше видання літопису Самовидця надрукував Бодянський в «Чтеніяхъ Моск. Общ.», де він був за секретаря (Годъ 2-й № 1, стр. I–II, 1–22 і № 2, стр. 73–152, I–VI). Заголовок його такий: «Лѣтопись Самовидца о войнахъ Богдана Хмельницкого и о междуусобіяхъ бывшихъ въ Малой Россіи и его смерти. Доведена продолжателями до 1734 года». На початку читаємо таку передмову [[Автор:Пантелеймон Куліш|П. Куліша]]: «Через те, що декотрі з українських літописів не мають ясних заголовків і ймення літописців, то цей літопис в відміну од инших і для справности зсилок на нього названо ''літописом Самовидця'' на тій підставі, що автор його, як це видко з текста, жив од початку війн Богдана Хмельницького майже до останніх років XVII ст.) міркуємо так тому, що з цих років звістки його гублять форму оповідання і перетворюються в хронологічний реєстр подій. Початок літопису, як судити з його мови і особливо короткого викладу подій, позичений автором з якоїсь иншої української хроніки. Таким чином, літопис Самовидця починається, в тісному розумінні цього слова, з заголовку «Лѣтописецъ о началѣ войны Хмелницкаго» (на 6-й стор.). Отож, як бачимо, назву цьому літописові дав П. О. Куліш, він-же завважив, що літопис поділяється на дві частині — власне літопис Самовидця починався вже з 6-ї сторінки, де є й окремий оглав, а першу частину було запозичено, як він гадає, з якогось иншого українського літопису; про цю першу частину що-до її походження виникли згодом, як побачимо, гострі суперечки між дослідниками.

Другу передмову дає [[Автор:Осип Бодянський|О. М. Бодянський]]. «Одержавши — пише він, — од Куліша список цього надзвичайно важливого літопису малоросійською мовою свого часу, я зараз згадав, що в Бібліотеці Московського Т-ва є ще щось схоже з нею. І справді, я знайшов там рукопис, але писаний не малоросійською, а великоруською мовою. Деякі замітки з приводу його зробив [[w:Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович|Д. Н. Бантиш-Каменський]]». О. М. Бодянський скористувався з цього списку, видаючи літописа Самовидця.

Перша частина літопису зветься отак: «''Лѣтописецъ въ Малой Россіи, прежде Хмелницкаго бывшихъ гетмановъ и при нихъ {{errata|дѣйствій|дѣйствія}}''», кінчається 1648 роком і займає перші 6 сторінок тексту. Він кінчається так: «''Послѣ же того что происходило, нижей сего въ лѣтописцѣ Хмелницкого пространно и ясно и удивително показано и явствуетъ''».

Друга частина має такий заголовок: «''Лѣтописецъ о началѣ войны {{errata|Хмелницкаго|Хмелницкого}}''» і доведено її геть аж до 1735 року.

Після тексту літопису йдуть додатки і варіянти. До останнього слова перщої частини зроблено таку примітку Кулішеву: «досі літопис писаний кимсь иншим і це видко й з особливостів мови й з того, що описаний тут початок війни Хмельницького повторюється й далі, тільки з більшими подробицями». Далі починається літопис Самовидця.

У примітці Бодянського читаємо, що літописець був родом мало не з Корсуня або його полку. Бодянський робить такий висновок на підставі літописного оповідання про похорон наказного гетьмана Ів. Золотаренка:&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sjg5dfpk0mopl24al968t1pbwipbjgz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216916</id>
    <revision>
      <id>458830</id>
      <timestamp>2022-08-10T11:23:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5557" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Та в цьому оповіданні ми не знаходимо жадної вказівки на Корсунь або його полк. Про списки, що були в нього в руках, Бодянський робить таку примітку. Список Кулішів був неповний і оповідав тільки про події до 1669 року. Третього списка літопису Бодянський здобув од М. І. Костомарова, що списав його в Харкові в учителя Третьякова. Він, список отой, до половини XVIII в. належить і на список Юзефовичів скидається. Тільки-ж він коротший за нього і від 1675 року вони поміж собою різняться. Цей Третьяковський список Бодянський ладен був визнати за найближчий до оригіналу Самовидця. Та він тільки до 1690 року продовжується, а М. І. Костомаров писав Бодянському, що в нього бракує тільки кінця, себ-то сторінки. Отож, він міг кінчатись роком 1701, коли Самовидець, на думку Кулішеву, скінчив свого літописа, як про це свідчить і сама мова, що дуже відрізняється од мови до цього року. Перед 1720 роком П. О. Куліш робить таку примітку: «ось до якого місця літописа було ведено одним автором; далі і мова, і спосіб викладання значно міняються». Коли ми згадаємо, що тепер доведено, що літопис Самовидця справді вінчається 1704 роком, ми повинні будемо визнати у Куліша велике чуття в пам'ятках письменства. Далі у виданні Бодянського йдуть додатки, а саме: реєстр гетьманів, листування Богдана Хмельницького з царем Олексієм і умови, угоди, статті, грамоти. Далі йдуть поясніння незрозумілих (себ-то українських) слів, покажчик імен і місцевостей і реєстр друкарських помилок (аж на VI сторінках!).

Видання оце, як на ті часи, було непогане й корисне, і за нього треба бути вдячним світлій пам'яті незабутнього О. М. Бодянського, що й узагалі не аби-які українському джерелознавству послуги зробив своїми численними виданнями на сторінках «Чтеній». Та в ньому було чимало помилок, а головним чином, нове видання — Київської Тимчасової Комісії — було викликано тим, що в її розпорядженні знайшлися нові списки цього літопису, які велику мали вагу для цього нового видання. О. М. Бодянський надрукував літопис Самовидця за 4-ма списками — Куліша, Третьякова, Юзефовича й Історичного Товариєтва; список цей є переклад літопису на великоруську мову XVIII ст. з чималенькими додатками, але дуже попсований&lt;ref&gt;Про цей список примітка Бантиш-Каменського в «Трудахъ и лѣт. общ. III, кн. 2-я 63–65».&lt;/ref&gt;. Бодянський, видаючи літописа, найбільше користувавсь із списка Юзефовича. П. О. Куліш про свій список писав до Бодянського. «Я забув вам сказати, що літопис Самовидця переписаний мною з двох списків. Один належав мітрополітові Євгенію (переписаний погано й не однією рукою), а другий — Пісарева, старий, писаний років 80 або 100 тому назад» (Иконниковъ, Опытъ истор. т. 2, кн. I стр. 1562, прим. з посилкою на Кіев. Стар. 1890 № 4, стор. 399). Куліш користувався з цього літопису для своєї «[[Чорна рада|Чорної Ради]]». Перші два списки — Куліша і Третьякова — неповні. На превеликий жаль, Кулішівський список було зопсовано додатками пізнішого походження, що їх не пізнав і не зрозумів Бодянський, бо не зробив критичного огляду літопису. І ці додатки довго, геть аж до нового видання 1878 року, вважали&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a0vq6mr0w6fw452rcr55myolkilbpyt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458831</id>
      <parentid>458830</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:26:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5597" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Та в цьому оповіданні ми не знаходимо жадної вказівки на Корсунь або його полк. Про списки, що були в нього в руках, Бодянський робить таку примітку. Список Кулішів був неповний і оповідав тільки про події до 1669 року. Третього списка літопису Бодянський здобув од М. І. Костомарова, що списав його в Харкові в учителя Третьякова. Він, список отой, до половини XVIII в. належить і на список Юзефовичів скидається. Тільки-ж він коротший за нього і від 1675 року вони поміж собою різняться. Цей Третьяковський список Бодянський ладен був визнати за найближчий до оригіналу Самовидця. Та він тільки до 1690 року продовжується, а М. І. Костомаров писав Бодянському, що в нього бракує тільки кінця, себ-то сторінки. Отож, він міг кінчатись роком 1701, коли Самовидець, на думку Кулішеву, скінчив свого літописа, як про це свідчить і сама мова, що дуже відрізняється од мови до цього року. Перед 1720 роком П. О. Куліш робить таку примітку: «ось до якого місця літописа було ведено одним автором; далі і мова, і спосіб викладання значно міняються». Коли ми згадаємо, що тепер доведено, що літопис Самовидця справді вінчається 1704 роком, ми повинні будемо визнати у Куліша велике чуття в пам'ятках письменства. Далі у виданні Бодянського йдуть додатки, а саме: реєстр гетьманів, листування Богдана Хмельницького з царем Олексієм і умови, угоди, статті, грамоти. Далі йдуть поясніння незрозумілих (себ-то українських) слів, покажчик імен і місцевостей і реєстр друкарських помилок (аж на VI сторінках!).

Видання оце, як на ті часи, було непогане й корисне, і за нього треба бути вдячним світлій пам'яті незабутнього О. М. Бодянського, що й узагалі не аби-які українському джерелознавству послуги зробив своїми численними виданнями на сторінках «Чтеній». Та в ньому було чимало помилок, а головним чином, [[Лѣтопись Самовидца|нове видання]] — Київської Тимчасової Комісії — було викликано тим, що в її розпорядженні знайшлися нові списки цього літопису, які велику мали вагу для цього нового видання. О. М. Бодянський надрукував літопис Самовидця за 4-ма списками — Куліша, Третьякова, Юзефовича й Історичного Товариства; список цей є переклад літопису на великоруську мову XVIII ст. з чималенькими додатками, але дуже попсований&lt;ref&gt;Про цей список примітка Бантиш-Каменського в «Трудахъ и лѣт. общ. III, кн. 2-я 63–65».&lt;/ref&gt;. Бодянський, видаючи літописа, найбільше користувавсь із списка Юзефовича. П. О. Куліш про свій список писав до Бодянського. «Я забув вам сказати, що літопис Самовидця переписаний мною з двох списків. Один належав мітрополітові Євгенію (переписаний погано й не однією рукою), а другий — Пісарева, старий, писаний років 80 або 100 тому назад» (Иконниковъ, Опытъ истор. т. 2, кн. I стр. 1562, прим. з посилкою на Кіев. Стар. 1890 № 4, стор. 399). Куліш користувався з цього літопису для своєї «[[Чорна рада|Чорної Ради]]». Перші два списки — Куліша і Третьякова — неповні. На превеликий жаль, Кулішівський список було зопсовано додатками пізнішого походження, що їх не пізнав і не зрозумів Бодянський, бо не зробив критичного огляду літопису. І ці додатки довго, геть аж до нового видання 1878 року, вважали&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>li1gre703d0e720a9dpwfm0b7l97xh6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458833</id>
      <parentid>458831</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:27:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5557" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Та в цьому оповіданні ми не знаходимо жадної вказівки на Корсунь або його полк. Про списки, що були в нього в руках, Бодянський робить таку примітку. Список Кулішів був неповний і оповідав тільки про події до 1669 року. Третього списка літопису Бодянський здобув од М. І. Костомарова, що списав його в Харкові в учителя Третьякова. Він, список отой, до половини XVIII в. належить і на список Юзефовичів скидається. Тільки-ж він коротший за нього і від 1675 року вони поміж собою різняться. Цей Третьяковський список Бодянський ладен був визнати за найближчий до оригіналу Самовидця. Та він тільки до 1690 року продовжується, а М. І. Костомаров писав Бодянському, що в нього бракує тільки кінця, себ-то сторінки. Отож, він міг кінчатись роком 1701, коли Самовидець, на думку Кулішеву, скінчив свого літописа, як про це свідчить і сама мова, що дуже відрізняється од мови до цього року. Перед 1720 роком П. О. Куліш робить таку примітку: «ось до якого місця літописа було ведено одним автором; далі і мова, і спосіб викладання значно міняються». Коли ми згадаємо, що тепер доведено, що літопис Самовидця справді вінчається 1704 роком, ми повинні будемо визнати у Куліша велике чуття в пам'ятках письменства. Далі у виданні Бодянського йдуть додатки, а саме: реєстр гетьманів, листування Богдана Хмельницького з царем Олексієм і умови, угоди, статті, грамоти. Далі йдуть поясніння незрозумілих (себ-то українських) слів, покажчик імен і місцевостей і реєстр друкарських помилок (аж на VI сторінках!).

Видання оце, як на ті часи, було непогане й корисне, і за нього треба бути вдячним світлій пам'яті незабутнього О. М. Бодянського, що й узагалі не аби-які українському джерелознавству послуги зробив своїми численними виданнями на сторінках «Чтеній». Та в ньому було чимало помилок, а головним чином, нове видання — Київської Тимчасової Комісії — було викликано тим, що в її розпорядженні знайшлися нові списки цього літопису, які велику мали вагу для цього нового видання. О. М. Бодянський надрукував літопис Самовидця за 4-ма списками — Куліша, Третьякова, Юзефовича й Історичного Товариства; список цей є переклад літопису на великоруську мову XVIII ст. з чималенькими додатками, але дуже попсований&lt;ref&gt;Про цей список примітка Бантиш-Каменського в «Трудахъ и лѣт. общ. III, кн. 2-я 63–65».&lt;/ref&gt;. Бодянський, видаючи літописа, найбільше користувавсь із списка Юзефовича. П. О. Куліш про свій список писав до Бодянського. «Я забув вам сказати, що літопис Самовидця переписаний мною з двох списків. Один належав мітрополітові Євгенію (переписаний погано й не однією рукою), а другий — Пісарева, старий, писаний років 80 або 100 тому назад» (Иконниковъ, Опытъ истор. т. 2, кн. I стр. 1562, прим. з посилкою на Кіев. Стар. 1890 № 4, стор. 399). Куліш користувався з цього літопису для своєї «[[Чорна рада|Чорної Ради]]». Перші два списки — Куліша і Третьякова — неповні. На превеликий жаль, Кулішівський список було зопсовано додатками пізнішого походження, що їх не пізнав і не зрозумів Бодянський, бо не зробив критичного огляду літопису. І ці додатки довго, геть аж до нового видання 1878 року, вважали&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ruifzv11ivvnszdhvujy2629xx2tza3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Анатолій Носов. Матеріали до антропології України. Українці Дніпропетровщини. Журнал геолого-географічного циклу. №3–4. 37-79. 1932.pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>216917</id>
    <revision>
      <id>458834</id>
      <timestamp>2022-08-10T11:34:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: </comment>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="556" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=article
|Title=[[Журнал геолого-географічного циклу/1932/3-4/Матеріали до антропології України: Українці Дніпропетровщини|Матеріали до антропології України: Українці Дніпропетровщини]]
|Subtitle=Журнал геолого-географічного циклу
|Language=uk
|Volume=№3-4
|Author=[[Автор:Анатолій Носов|Анатолій Носов]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=[[:Категорія:Роботи видані в Києві|Київ]]
|Year=1932
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 1=37 /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>r44ers10k7n3rz3dfpfkwaok76cc7o6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458835</id>
      <parentid>458834</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:36:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="556" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=article
|Title=[[Журнал геолого-географічного циклу/1932/3-4/Матеріяли до антропології України: Українці Дніпропетровщини|Матеріяли до антропології України: Українці Дніпропетровщини]]
|Subtitle=Журнал геолого-географічного циклу
|Language=uk
|Volume=№3-4
|Author=[[Автор:Анатолій Носов|Анатолій Носов]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=[[:Категорія:Роботи видані в Києві|Київ]]
|Year=1932
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 1=37 /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>pp8of1hg8soxskay4pmpnoxcboty3xr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458836</id>
      <parentid>458835</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:37:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Arxivist</username>
        <id>4314</id>
      </contributor>
      <minor />
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="556" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=article
|Title=[[Журнал геолого-географічного циклу/1932/3-4/Матеріяли до антропології України: Українці Дніпропетрівщини|Матеріяли до антропології України: Українці Дніпропетрівщини]]
|Subtitle=Журнал геолого-географічного циклу
|Language=uk
|Volume=№3-4
|Author=[[Автор:Анатолій Носов|Анатолій Носов]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=[[:Категорія:Роботи видані в Києві|Київ]]
|Year=1932
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Pages=&lt;pagelist 1=37 /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Css=
|Header=
|Footer=
|Categories=
}}</text>
      <sha1>nt7xuxq07gt7c8r5yfnz8kiayufe81e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/12</title>
    <ns>250</ns>
    <id>216918</id>
    <revision>
      <id>458838</id>
      <timestamp>2022-08-10T11:48:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6069" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;були за органічну частину самого літопису. 1878 р. літопис Самовидця видала Київська Тимчасова Комісія&lt;ref&gt;[[Лѣтопись Самовидца]], по новооткрытымъ спискамъ съ приложеніемъ трехъ малороссійскихъ хроникъ. Издана Кіевскою Временною Коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. К. 1878.&lt;/ref&gt; за редагуванням Ор. Ів. Левицького, що написав про неї цінну критичну розвідку. Розвідку цю треба визнати за зразок для инших майбутніх дослідів про козацькі літописи. Комісія здобула двоє поважних нових списків літопису Самовидця — один од проф. О. Кістяковського, другий — од учителя гімназії О. О. Матвієва. Перший було вміщено в збірнику полкового осаула Козельського, що його було скомпановано в 1740 році. Другий містився в рукописному збірнику бунч. товариша П. Іскрицького, складеному в 2-й чверті XVIII ст. Список літопису Самовидця було внесено туди, як гадає Ор. Ів. Левицький, між 1734 і 1740 роками, тоб-то тільки через 30 років після того, як було закінчено самий літопис у 1702 р. Решта — пізніших часів. Але тексти всіх списків надто вже один на одного скидаються. Отож і робить з цього О. І. Левицький висновок, що була одна тільки єдина редакція літопису. Її й реставрує цей дослідник, дарма що оригінал літопису до нас і не дійшов. О. І. Левицький найперше одкидає вступ до літопису, що його видрунував О. М. Бодянський, під заголовком: «''Лѣтописецъ въ Малой Россіи прежде Хмелницкаго бывшихъ гетмановъ''». Уже Максимович докладно довів, що вступ цей до літопису Самовидця не належить.&lt;ref&gt;У друкованому листі до Поґодіна він писав року 1859: «застерегаю тебе, що вступний початок літопису приточений до нього пізніше, не раніше другої четверти XVIII ст. і узятий скорочено з літопису Граб'янки. Це я можу тобі довести, як дважди два чотири. І тому посилаючися на літопис Самовидця, не треба цитувати цього вступу, щоб не приписати письменникові XVII ст. те, що написано в XVIII ст.» (собр. соч. I, 398).&lt;/ref&gt; А втім він помилявся, кажучи, начеб-то Самовидець позичив його у Граб'янки. О. І. Левицький як-найкраще доводить, що це «Краткое описаніе Малороссіи», і склав його невідомий автор у 30-роках XVIII в., надруковано-ж його було, як особливий додаток до літопису Самовидця. Другий такий самий додаток до літопису Самовидця це доточений кінець його після 1709 року аж до 1734 року; він теж скомпільований з «Краткаго описанія Малороссіи». Є ще деякі вставки до тексту літопису (наприклад, статті Богдана Хмельницького, листування його з царем Олексієм, то-що). З другого боку, текст літопису Самовидця скорочували і його переписувачі, отож списки його на нові й скорочені поділити можна. О. М. Бодянський висловлював був думку, що короткі списки складено було раніше, а вже згодом пороблені були до них різні додатки, адже-ж ані формою викладу, ані мовою повна редакція од текста літопису не відрізняється. Та Ор. Ів. Левицький иншої гадки додержується. Він доводить, що була не короткі списки, а ''скорочені'', що короткі редакції в жадному разі не первісні, початкові. Подробиці повних списків не могли бути внесені до літопису, пізніша навпаки скорочена редакція. Таким чином, текст літопису Самовидця, що його видала Тимчасова Комісія, треба вважати за зовсім близький до оригіналу, а може навіть і автентичний з оригіналом.

Скорочені списки мають пізніші форми мови («годъ» замість «рік», «что» замість «же») і хронологічні помилки. Звістки, що їх у скорочених списках&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9icx5j3wgppfw7k8leq0r64nf74m1u9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>458839</id>
      <parentid>458838</parentid>
      <timestamp>2022-08-10T11:48:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6069" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;були за органічну частину самого літопису. 1878 р. літопис Самовидця видала Київська Тимчасова Комісія&lt;ref&gt;[[Лѣтопись Самовидца]], по новооткрытымъ спискамъ съ приложеніемъ трехъ малороссійскихъ хроникъ. Издана Кіевскою Временною Коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. К. 1878.&lt;/ref&gt; за редагуванням Ор. Ів. Левицького, що написав про неї цінну критичну розвідку. Розвідку цю треба визнати за зразок для инших майбутніх дослідів про козацькі літописи. Комісія здобула двоє поважних нових списків літопису Самовидця — один од проф. О. Кістяковського, другий — од учителя гімназії О. О. Матвієва. Перший було вміщено в збірнику полкового осаула Козельського, що його було скомпановано в 1740 році. Другий містився в рукописному збірнику бунч. товариша П. Іскрицького, складеному в 2-й чверті XVIII ст. Список літопису Самовидця було внесено туди, як гадає Ор. Ів. Левицький, між 1734 і 1740 роками, тоб-то тільки через 30 років після того, як було закінчено самий літопис у 1702 р. Решта — пізніших часів. Але тексти всіх списків надто вже один на одного скидаються. Отож і робить з цього О. І. Левицький висновок, що була одна тільки єдина редакція літопису. Її й реставрує цей дослідник, дарма що оригінал літопису до нас і не дійшов. О. І. Левицький найперше одкидає вступ до літопису, що його видрукував О. М. Бодянський, під заголовком: «''Лѣтописецъ въ Малой Россіи прежде Хмелницкаго бывшихъ гетмановъ''». Уже Максимович докладно довів, що вступ цей до літопису Самовидця не належить.&lt;ref&gt;У друкованому листі до Поґодіна він писав року 1859: «застерегаю тебе, що вступний початок літопису приточений до нього пізніше, не раніше другої четверти XVIII ст. і узятий скорочено з літопису Граб'янки. Це я можу тобі довести, як дважди два чотири. І тому посилаючися на літопис Самовидця, не треба цитувати цього вступу, щоб не приписати письменникові XVII ст. те, що написано в XVIII ст.» (собр. соч. I, 398).&lt;/ref&gt; А втім він помилявся, кажучи, начеб-то Самовидець позичив його у Граб'янки. О. І. Левицький як-найкраще доводить, що це «Краткое описаніе Малороссіи», і склав його невідомий автор у 30-роках XVIII в., надруковано-ж його було, як особливий додаток до літопису Самовидця. Другий такий самий додаток до літопису Самовидця це доточений кінець його після 1709 року аж до 1734 року; він теж скомпільований з «Краткаго описанія Малороссіи». Є ще деякі вставки до тексту літопису (наприклад, статті Богдана Хмельницького, листування його з царем Олексієм, то-що). З другого боку, текст літопису Самовидця скорочували і його переписувачі, отож списки його на нові й скорочені поділити можна. О. М. Бодянський висловлював був думку, що короткі списки складено було раніше, а вже згодом пороблені були до них різні додатки, адже-ж ані формою викладу, ані мовою повна редакція од текста літопису не відрізняється. Та Ор. Ів. Левицький иншої гадки додержується. Він доводить, що була не короткі списки, а ''скорочені'', що короткі редакції в жадному разі не первісні, початкові. Подробиці повних списків не могли бути внесені до літопису, пізніша навпаки скорочена редакція. Таким чином, текст літопису Самовидця, що його видала Тимчасова Комісія, треба вважати за зовсім близький до оригіналу, а може навіть і автентичний з оригіналом.

Скорочені списки мають пізніші форми мови («годъ» замість «рік», «что» замість «же») і хронологічні помилки. Звістки, що їх у скорочених списках&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qidzrorz7gsbdna2fwc6ugou2srhpd1</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>